Комплексна методика оцінки та шляхи забезпечення енергетичної безпеки держави

Размещено на http://www.allbest.ru/

РАДА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ

УДК 338.22.021.1

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

КОМПЛЕКСНА МЕТОДИКА ОЦІНКИ ТА ШЛЯХИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ ДЕРЖАВИ

БАРАННІК ВЯЧЕСЛАВ ОЛЕКСІЙОВИЧ

спеціальність 21.04.01 - економічна безпека держави

Київ 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в регіональному філіалі Національного інституту стратегічних досліджень в м. Дніпропетровську

Науковий керівник доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України

Сухоруков Аркадій Ісмаїлович,

завідувач відділу економічної безпеки Національного інституту проблем міжнародної безпеки при РНБО України

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Недін Ігор Валентинович,

професор кафедри автоматизації проектування енергетичних процесів і систем Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" МОН України;

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник

Піріашвілі Борис Захарович,

завідувач відділом паливно-енергетичного комплексу Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України

Захист відбудеться 14 травня 2008 р. о 14-30 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.723.02 у Національному інституті проблем міжнародної безпеки при РНБОУ за адресою: 01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, зал засідань Вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного інституту проблем міжнародної безпеки при РНБОУ за адресою: 01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7

Автореферат розісланий 3 квітня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.П. Кузьменко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Актуальність комплексного дослідження проблем національної безпеки і таких її складових як енергетична безпека (ЕнБ) та енергетична незалежність (ЕнН) зумовлена практичними завданнями реформування української економіки, необхідністю вироблення сучасної політики забезпечення національної безпеки, яка відповідала б життєво важливим інтересам держави, суспільства та громадян країни та враховувала нові світові реалії. Виконання цього комплексного завдання є не тільки умовою, а і головною метою процесу розбудови незалежної держави.

Для будь якої країни світу ЕнБ є однією із основних складових економічної безпеки (ЕкБ). Паливно-енергетичний комплекс країни, його стан, можливості та перспективи розвитку, ефективність проведення державної енергетичної політики значним чином впливають на економічне становище в країні та умови її сталого розвитку. Загальні процеси інтеграції економіки та енергетики країни в світові та європейські структури значно підвищують вимоги до забезпечення ЕнБ та ЕнН. Виходячи з цього фактор енергетичної незалежності, як здатності країни до самостійного формування та здійснення політики, незалежної від зовнішнього та внутрішнього втручання та тиску, набуває особливого значення, як один із головних елементів забезпечення енергетичної, економічної та національної безпеки, економічної та політичної незалежності.

Проблеми забезпечення національної безпеки та таких її головних складових як економічна та енергетична безпека стали предметом дослідження в працях науковців різних галузей знань: економістів та політологів, енергетиків та юристів, військових та спеціалістів в галузі державного управління. Серед них слід назвати фундаментальні праці таких українських вчених як І. Бенько, О. Власюк, З. Варналій, А. Гальчинський В. Геєць, О. Гончаренко, В. Горбулін, Б. Губський, Я. Жаліло, А. Качинський, Б. Кваснюк, М. Кулик, О. Лапко, В. Лір, Є. Лисицин, В. Микитенко, В. Мунтіян, І. Недін, Г. Пастернак-Таранушенко, Б. Піріашвілі, Р. Подолець, С. Пирожков, Д. Прейгер, В. Саприкін, Є. Сухін, О. Суходоля, А. Сухоруков, В. Точілін, Б. Чіркін, В. Шлемко, А. Шевцов, А. Шидловський та ін., працях зарубіжних науковців, як: Л. Абалкін, С. Афонцев, В. Бушуєв, А. Возженніков, Н. Воропай, А. Ілларіонов, А. Конопляник В. Мілов, В. Нєпомнящій, Ю. Руденко, К. Самсонов, В. Сенчагов, А. Татаркін, Д. Шер та ін.

Не можна сказати що ЕнН не приділяється належної уваги з боку державних органів влади. Завдання забезпечення енергетичної незалежності знайшли відображення в таких державних документах як «Енергетична стратегія України на період до 2030 року», в Законі України «Про основи національної безпеки», Указах Президента України щодо першочергових дій уряду по забезпеченню енергетичної безпеки (2006 року) та щодо питань енергетичної безпеки України (№204/2007 року), новій Стратегії національної безпеки України (указ №105/2007 від 12.02.2007 року) та в багатьох інших документах. Необхідність забезпечення ЕнН стала одним із визначальних аргументів в процесі прийняття державних рішень, в програмах, стратегіях та концепціях економічного розвитку держави, її енергетичної галузі, забезпечення економічної та енергетичної безпеки.

Значної уваги питанням забезпечення ЕнБ держави приділено в останніх дисертаційних дослідженнях В. Мартинюка «Інституційні зміни у сфері господарювання та їх вплив на показники економічної безпеки», В. Ксьонзенко «Енергетична безпека як визначальний чинник економічної незалежності України», І. Заремби «Проблеми оптимізації енергозабезпечення України та шляхи їх вирішення», О. Юспіна «Напрями оптимізації структури енергетичної галузі України в контексті економічної безпеки», Є. Сухіна «Нетрадиційна енергетика як фактор економічної безпеки держави». В цих роботах дослідження проблем забезпечення ЕкБ та ЕнБ побудовані в основному на традиційній теоретико-методологічній базі без виділення та дослідження такої функціональної складової енергетичної безпеки як енергетична незалежність.

Таким чином можна констатувати, що достатньо широких, системних наукових досліджень саме цієї складової ЕнБ майже не проводилося, що призводить до різного трактування та врахування необхідності забезпечення ЕнБ при формуванні, обґрунтуванні та прийнятті державних рішень.

Таким чином, постає необхідність розробки системи та подальшого дослідження динаміки змін (моніторингу) показників та індикаторів ЕнБ і такої її невід'ємної складової як ЕнН. Саме така система показників та індикаторів, особливо в кількісному вимірі, повинна стати основою для визначення стану захисту національних енергетичних інтересів, рівня якості прийнятих державних рішень, передчасно сигналізувати про небезпеку, передбачити заходи щодо її уникнення або зниження негативних наслідків її дії. В такому разі, особливої уваги необхідно надати визначенню порогових та граничних значень визначених індикаторів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках науково-дослідницьких проектів відділу паливно-енергетичних стратегій регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень в м. Дніпропетровську за такими напрямками: «Стратегія паливно-енергетичної безпеки України» (1999-2000рр.), «Проблеми енергетичної безпеки України та шляхи їх вирішення» (2001 р.), «Енергетична стратегія та політика забезпечення сталого економічного зростання України в контексті євроінтеграції» (2002 р.), «Стратегічні питання енергетичного розвитку в контексті євроінтеграції» (2003 р.), в рамках проекту «Нова модель економічного розвитку: механізми довгострокового зростання» (реєстраційний №0104U000896) підпроект «Стратегічні питання розвитку енергетичного сектору економіки України» (2004 р.), в рамках проекту «Нова хвиля економічних реформ: загальнодержавний та регіональний контекст» (реєстраційний №0105U001181) підпроект «Енергетичні проблеми України: стратегія та механізми вирішення» (2005 р.), в рамках проекту «Стратегія соціально-економічних перетворень в Україні» (реєстраційний №0106U002639) підпроект «Стратегія та політика енергетичного розвитку України» (2006 р.) а також співучасниками проекту «Енергетична стратегія України на період до 2030 року та подальшу перспективу» (реєстраційний №0104U000896).

Мета та завдання дослідження. Мета роботи полягає в розробці системи показників та індикаторів, яка б дозволила оцінити рівень ЕнН держави, виробити комплекс заходів спрямованих на запобігання негативного впливу реальних та потенційних загроз ЕнН, оцінити ефективність та якість реалізації державної енергетичної політики.

Відповідно до зазначеної мети поставлені такі завдання:

· проаналізувати теоретико-методологічні розробки щодо до оцінки рівня економічної та енергетичної безпеки, визначивши місце такої складової безпеки як економічна та енергетична незалежність;

· розробити систему показників та індикаторів енергетичної незалежності за якими можна оцінити рівень енергетичної незалежності держави, визначивши при цьому їх вплив та взаємодію з іншими показниками та індикаторами ЕнБ;

· визначити граничні та критичні рівні показників та індикаторів ЕнН;

· проаналізувати стан ЕнН України в порівнянні з іншими країнами та регіонами світу, визначивши при цьому головні причини такого стану;

· проаналізувати шляхи забезпечення ЕнН та ЕнБ в інших країнах та регіонах світу, визначивши при цьому головні напрямки та складові їх забезпечення, принципи формування та реалізації сучасної енергетичної політики спрямованої на захист національних енергетичних інтересів;

· визначити основні шляхи забезпечення ЕнН в Україні, напрямки й принципи формування та реалізації її енергетичної політики, спрямованої на забезпечення належного рівня ЕнБ та ЕнН;

· запропонувати склад показників та методику оцінки рівня ЕнН (в тому числі визначення критичних та граничних рівнів) необхідних для проведення загального моніторингу оцінки рівня ЕнБ держави.

Крім того, одним із завдань даної роботи є спроба не тільки розрахувати та оцінити рівень ЕнН держави, як однієї із складових ЕнБ, а, в першу чергу, визначити системний та функціональний підхід який би дозволив зв'язати даний показник з іншими показниками безпеки та оцінити його рівень саме в системі національної, економічної та енергетичної безпеки.

Об'єктом дослідження є система забезпечення ЕнБ та ЕнН держави.

Предметом дослідження є система показників та індикаторів що забезпечує оцінку рівня ЕнН держави, визначення стратегічних напрямків розвитку енергетичної галузі країни, ефективності та якості прийнятих державних рішень в сфері енергетики.

Методи дослідження. Для теоретичного вирішення проблем безпеки необхідно застосовувати весь сучасний науковий арсенал та методологічні принципи дослідження. Серед основних з них слід виділити: системний підхід, структурний аналіз, діалектичну взаємообумовленість, історизму, соціоекологічної цілісності, принцип додатковості, сполучення кількісних та якісних методів аналізу; порівняльний аналіз, методи збору та аналізу інформації, які включають в себе аналіз документів, опитування суспільної думки, опитування експертів, методи спостереження, моніторинг та статистичний аналіз.

В основі практичної реалізації розробки комплексної методики оцінки рівня енергетичної незалежності використовувався метод індикативного аналізу та моніторингу рівнів економічної та енергетичної безпеки.

Наукова новизна одержаних результатів. До основних результатів, що мають наукову новизну, належать такі:

вперше одержано:

- визначено місце ЕнН як функціональної складової ЕнБ (визначені: склад загроз енергетичній незалежності, показники та індикатори оцінки впливу зазначених загроз на рівень ЕнН, вплив та взаємовплив визначених показників та індикаторів ЕнН на основні показники та індикатори ЕнБ та ЕкБ);

- визначені та на кількісному рівні оцінені показники та індикатори ЕнН які дозволили врахувати вплив визначених чинників на рівень забезпечення ЕнБ та ЕнН;

- для існуючих умов України встановлені критичні та граничні рівні відповідних показників та індикаторів ЕнН що є однією з найважливіших умов моніторингу рівня ЕнБ та ЕнН;

удосконалено:

- зміст поняття «енергетична безпека держави» де на підставі системного аналізу головних складових забезпечення ЕнБ, місця та ролі держави в процесі її забезпечення, впливу зовнішніх складових, визначення критеріїв оцінки рівня безпеки визначені головні цілі та об'єкти забезпечення ЕнБ. Такий підхід дозволив визначити головну роль держави в проведенні національної політики забезпечення ЕнБ, роль та вагу самого паливно-енергетичного комплексу в системі головних об'єктів національної безпеки (людина - суспільство - держава), вплив загроз та головні функціональні критеріальні сфери оцінки рівня безпеки (економічна, політична, гуманітарна та екологічна);

- обґрунтування шляхів забезпечення ЕнБ та ЕнН, що має підтвердження в системі моніторингу показників та індикаторів, побудованої як інтегральна система що характеризує ступень впливу визначених загроз на рівень ЕнН та вразливість системи забезпечення ЕнБ при їх дії.

дістало подальший розвиток:

- методологічні основи практичного застосування методу індикативного аналізу, визначення граничних та критичних рівнів показників та індикаторів безпеки та проведення моніторингу зміни окремих показників і індикаторів безпеки та їх інтегральних рівнів;

- напрямки обґрунтування прийняття рішень, принципи формування та реалізації сучасної енергетичної політики з врахуванням необхідності забезпечення енергетичної безпеки і такої її складової як ЕнН;

- розробка категоріального та понятійного апарату науки про економічну (енергетичну) безпеку.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблена методика оцінки та результати моніторингу зміни показників та індикаторів ЕнН можуть бути використані органами державної влади як засіб обґрунтування прийняття рішень і, в першу чергу, при формуванні та ефективній реалізації енергетичної політики країни з врахуванням вимог забезпечення ЕнБ і такої її складової як енергетична незалежність.

Відповідні аналітичні матеріали, висновки та пропозиції дисертаційного дослідження знайшли відображення в розділі 9 «Гарантування енергетичної безпеки» Енергетичної стратегії України на період до 2030 року, в доповідних та інших матеріалах, спрямованих в Секретаріат (Адміністрацію) Президента України, Раду національної безпеки та оборони України (РНБОУ), Кабінет міністрів та інші органи державної влади в Україні.

Теоретичне значення роботи полягає у збагаченні основ забезпечення ЕкБ та ЕнБ і такої важливої складової як ЕнН. Встановлення зв'язку та взаємозв'язку між різними факторами безпеки дозволяє значно поглибити теоретико-методологічні засади забезпечення ЕнБ держави та стати певним теоретичним фундаментом для проведення комплексного моніторингу рівня ЕнБ держави.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконано здобувачем самостійно, ідеї та розробки, що належать співавторам в даній роботі використовувалися лише з посиланнями на їх та визначаючи особистий внесок безпосередньо автора в таких дослідженнях. Ідеї, висновки та результати, винесені в дисертаційній роботі в якості основних здобутків роботи, були отримані безпосередньо автором.

Апробація результатів дисертації. Основні висновки та результати дисертаційного дослідження оприлюднені і отримали позитивну оцінку на 8 наукових семінарах, форумах, конференціях. Серед них: Регіональний Європейський форум Всесвітньої Енергетичної Ради (ВЕР) «Київ-2000» - «Ринкові перетворення в енергетиці: перспективи на початок III-го тисячоліття» (Київ, травень 2000р.), Міжнародна науково-практична конференція «Нові тенденції у сфері енергетичної безпеки» (Київ, жовтень 2003р.), Міжнародна науково-технічна конференція «Енергоефективність-2004» (Одеса, жовтень 2004р.), Науково-практична конференція з міжнародною участю «Інформаційно-технологічне управління станом економічної безпеки території» (Київ-Дрогобич-Трускавець, квітень 2006р.), 77-ме та 79-те засідання Міжнародного наукового семінару ім. Ю.М. Руденко «Методические вопросы исследования надежности больших систем энергетики» (Росія - Харків, липень 2006р. та Вологда, липень 2007р.), науковий семінар з міжнародною участю «Мала енергетика в системі забезпечення економічної безпеки держави» (Харків, липень 2006р.) та науковий семінар з міжнародною участю «Інтегровані структури паливно-енергетичного комплексу в системі антикризового управління» (Київ-Запоріжжя, квітень 2007р.).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано самостійно і в співавторстві в 17 наукових працях загальним обсягом ~ 10,8 др. арк. (7 праць загальним обсягом 3,3 др. арк. виконані автором особисто), серед них: 6 - розділи в колективних монографіях (7,3 др. арк.), 7 статей в наукових фахових виданнях (2,4 др. арк.) та 4 тези доповідей й матеріали наукових конференцій (1,1 др. арк.).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

В першому розділі «Теоретико-методологічні основи дослідження економічної та енергетичної незалежності в системі національної безпеки держави» проаналізовані загальні теоретико-методологічні основи безпеки (національної, економічної, енергетичної) та визначені їх головні функціональні складові, пов'язані з економічними, політичними, соціальними та екологічними аспектами.

Визначається, що на сьогоднішній день загальна теорія безпеки виступає як предметно-орієнтована комплексна наука, яка покликана дослідити загальні закономірності забезпечення безпеки в сучасних умовах, предмет та структуру системи безпеки, розробити методологічні основи погодженого рішення проблем безпеки держави, науково обґрунтувати її цілі, завдання, методи їх досягнення.

Спираючись на необхідність дослідження не тільки обороноздатності країни (традиційної складової національної безпеки) і таких аспектів безпеки, які пов'язані з економічними, політичними, соціальними, екологічними, а в останній час і інформаційними складовими безпеки, в розділі обґрунтовується місце ЕнН в системі національної безпеки, яка є складовою частиною ЕнБ, а, з іншого боку, частиною загального суверенітету та незалежності.

В першу чергу розглянуті головні категоріальні поняття, які складають зміст теорії національної, економічної та енергетичної безпеки: безпека, забезпечення безпеки, рівень безпеки, загрози безпеці та інші. На основі поняття «національна безпека» та головних її складових - економічна й енергетична безпека та економічна й енергетична незалежність, розглянуті методологічні підходи до забезпечення національної безпеки, які полягають в формуванні та реалізації стратегій, доктрин, концепцій національної безпеки країн. Визначаючи національну безпеку як спроможність країни зберегти свою цілісність, суверенність, політичні, економічні, соціальні та інші основи суспільства та можливість виступати в якості самостійного об'єкту системи міжнародних відносин. В цьому контексті розглянуті головні складові, поняття та цілі забезпечення національної безпеки України, які визначені в Законі України «Про основи національної безпеки України».

Забезпечення економічної безпеки вважається гарантією незалежності країни, умовою стабільності та ефективної життєдіяльності суспільства. Одним із головних та найважливіших елементів ЕкБ визначається економічна незалежність яка формулюється як можливість контролю з боку держави за національними ресурсами, досягнення такого рівня виробництва, ефективності та якості продукції, який забезпечує її конкурентоспроможність та дозволяє на рівних брати участь в світовій торгівлі, коопераційних зв'язках та обміні науково-технічними досягненнями.

Розглядаючи різні підходи до концептуального визначення ЕкБ (як умови реалізації урядом намічених цілій в галузі економічної політики, як умови сталості економічного розвитку, як економічного виміру проблем міжнародної безпеки, як умови припинення нелегальних видів економічної діяльності, як проблеми конкурентоспроможності чи як проблеми доступу на ринки ресурсів та збуту) ще раз підкреслюється необхідність комплексного систематичного підходу до формування як самого поняття ЕкБ так і методологічного апарату визначення та кількісного виміру показників та індикаторів економічної безпеки.

Що стосується України, то аналіз теоретико-методологічних основ дослідження ЕкБ в країні показує необхідність постійного моніторингу соціально-економічних процесів, оцінки стратегічних програм та аналізу ефективності (якості) прийнятих поточних рішень саме з точки зору забезпечення належного рівня економічної безпеки. Загальна схема проведення моніторингу ЕнБ приведена на рис. 1



Рис. 1 Загальна схема проведення моніторингу енергетичної безпеки

Однією із головних складових економічної безпеки є енергетична безпека та така її невід'ємна функціональна складова як енергетична незалежність. На підставі аналізу існуючих концептуальних підходів до визначення енергетичної безпеки та формуванні головних складових енергетичної безпеки (енергозабезпечення, енергетична незалежність, екологічна прийнятність, соціальна стабільність) в рамках задекларованого системного підходу до дослідження енергетичної безпеки запропоновано наступне авторське визначення енергетичної безпеки: ЕнБ - спроможність держави забезпечити максимально надійне, технічно безпечне, екологічно прийнятне та обґрунтовано достатнє енергозабезпечення економіки й населення, а також гарантоване забезпечення можливості керівництва держави у формуванні і здійснені політики захисту національних інтересів у сфері енергетики без надмірного зовнішнього та внутрішнього тиску в сучасних та прогнозованих умовах.

При цьому така складова ЕнБ як ЕнН характеризує рівень самостійності керівництва держави у формуванні і здійсненні політики захисту національних інтересів. Безумовно це не означає що в якості головного завдання забезпечення ЕнН ставиться необхідність досягнення її абсолютного рівня (досягнення повної незалежності), в той же час, ситуація з обмеженнями в формуванні та реалізації державної енергетичної політики є неприпустимою.

Рис. 2 Системне схематичне визначення енергетичної безпеки

Окремо розглянуті основи індикативного аналізу (в рамках якого проводиться оцінка рівня ЕнБ та ЕнН) та існуючі кількісні методи оцінки рівня ЕнБ (модель оцінки ЕнБ Інституту систем енергетики ім. Мелентьєва Сибірського відділення РАН (Росія), модель оцінки ЕнБ Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О. Розумкова (УЦЕПД), модель оцінки на той момент Державним комітетом з енергозбереження, модель оцінки інституту ПМБ РНБОУ та модель оцінки ЕнБ ДФ НІСД. В рамках цих моделей визначені показники за якими оцінюється (або не оцінюється) рівень енергетичної незалежності.

Для визначення граничних (порогових) значень показників ЕнБ в рамках індикативного аналізу розглянута методологія нормування системи показників та індикаторів ЕнБ. В якості основних підходів для визначення граничних значень індикаторів запропоновано використовувати: аналоговий, законодавчий, досвід інших країн світу, експертні оцінки, порівняльний та розрахунковий. Граничні рівні показників та індикаторів ЕнН знаходяться у залежності від ступеня дії відповідної загрози або ризику а також у залежності від ситуації що склалася: нормальна, передкризова та кризова.

Окремо розглянуті існуючи методи оцінки інтегрального стану ЕнБ на основі визначення рівня складових показників та індикаторів ЕнБ, а саме: метод скалярізації, січних площин, дискримінантного аналізу та теорії нечітких множин.

В другому розділі «Система показників та індикаторів енергетичної незалежності як складової частини енергетичної безпеки держави» на підставі аналізу загальних загроз ЕкБ та ЕнБ були визначені основні загрози ЕнН. До складу визначених загроз віднесено:

- скорочення внутрішнього валового продукту, зниження інвестиційної та інноваційної активності і науково-технічного та технологічного потенціалу, надмірна енергоємність економіки держави, неефективність використання паливно-енергетичних ресурсів;

- нераціональна структура паливно-енергетичного комплексу держави;

- надмірна залежність економіки України від зовнішніх монопольних джерел постачання паливно-енергетичних ресурсів, відсутність суттєвих позитивних зрушень у диверсифікації джерел енергопостачання;

- невідповідність цінової та тарифної політики умовам постійного зростання світових цін на енергоносії;

- відсутність належних державних резервів паливно-енергетичних ресурсів;

- тіньовий перерозподіл прав власності, тінізація обігу фінансових та матеріально-технічних ресурсів у паливно-енергетичному комплексі;

- низький технічний стан основних виробничих фондів паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) держави.

На підставі визначених загроз ЕнН побудована система показників та індикаторів ЕнН прийнятна для комплексної оцінки рівня ЕнН країни. Визначені головні складові даної системи.

Ефективність використання паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР). Проведений аналіз показує, що показник енергоємності ВВП хоча, в цілому, і визначає рівень ефективності енерговикористання в країні і є одним з найбільш поширеним показником ЕнБ для коректного його використання необхідно використання додаткових показників енергоспоживання (рівень душового споживання ПЕР, рівень душового електроенергоспоживання тощо) чи введення нових показників ефективності енергоспоживання. В роботі обґрунтовано введення такого додаткового показника - приведеної енергоємності ВВП (традиційний показник енергоємності ВВП в разі приведення душового споживання ПЕР в країні до загальносвітового рівня). На підставі аналізу статистичних даних рівня енергоємності ВВП визначені та запропоновані граничні рівні даного показника з врахуванням рівня кризовості ситуації.

енергетична незалежність безпека

Показники енергетичної залежності для деяких країн світу (2004 - 2005 р.р.)

Країна чи регіон	Залежність по твердому паливу, %	Залежність по нафті, %	Залежність по газу, %	Загальна залежність, %	ЗППЕ, млн. т н.е.	Енергоємність ВВП (ПКС), т н.е. / 1000$	ПЕР на особу, т н.е./ос.
Чехія	- 18,5	91,2	98,1	24,7	45,21	0,25	4,42
Німеччина	30,8	96,1	82,4	61,0	344,75	0,16	4,18
Естонія	9,3	100,0	100,0	31,4	5,17	0,29	3,84
Іспанія	69,4	99,7	99,5	79,1	145,2	0,15	3,35
Франція	96,1	98,2	97,2	50,1	275,97	0,16	4,40
Італія	99,6	94,2	83,9	84,6	185,19	0,12	3,16
Латвія	94,0	100,0	125,6**	53,5	4,60	0,19	1,99
Литва	92,8	86,6	100,0	43,1	9,16	0,22	2,67
Угорщина	37,2	77,2	79,8	61,2	27,76	0,18	2,75
Польща	- 26,1	95,3	68,3	15,4	92,97	0,20	2,44
Фінляндія	88,3	99,4	100,0	58,3	34,96	0,23	6,67
Швеція	88,5	100,0	100,0	33,3	52,17	0,19	5,78
Велика Британія	68,8	0,05	0,07	12,7	233,93	0,14	3,88
ЄС-25	38,3	78,8	54,1	49,1	1 757,25	0,16	3,82
Норвегія	- 26,9	- 438,0	- 1377,9	- 627,6	32,12	0,18	6,95
Болгарія	36,8	99,3	89,3	45,8	18,94	0,22	2,44
Румунія	32,6	42,6	25,5	27,1	38,56	0,23	1,78
Туреччина	53,4	91,3	96,8	72,3	85,21	0,15	1,18
США	- 1,5	64,6	16,8	30,3	2 340,29	0,21	7,89
Канада	- 13,2	- 37,4	- 93,3	- 47,9	271,95	0,27	8,43
Японія	100,0	99,7	95,9	81,2	530,46	0,15	4,15
Китай	- 6,1	43,4	- 4,3	4,5	1 626,0	0,23	1,25
Азербайджан	-	- 250,8	43,5	- 54,9	12,95	0,41	1,56
Білорусія	19,4	77,8	98,7	86,5	26,78	0,43	2,73
Грузія	20,0	84,5	98,9	58,0	2,83	0,24	0,63
Казахстан	- 38,2	- 406,1	- 34,2	- 116,3	54,82	0,53	3,66
Молдова	100,0	100,0	100,0	97,5	3,38	0,50	0,80
Росія	- 24,9	- 250,4	- 46,9	- 80,6	641,53	0,49	4,46
Туркменістан	0,0	- 139,5	- 318,4	- 273,7	15,56	0,54	3,26
Україна	7,0	75,7	73,9	45,6	140,33	0,50	2,96
Узбекистан	- 2,5	- 5,7	- 5,4	- 5,3	54,00	1,20	2,06
Кол. СРСР	- 19,5	- 190,0	- 24,6	- 54,0	979,35	0,49	3,43
Світ	-	-	-	-	11223,3	0,21	1,77

* - Джерела інформації: для країн OECD - Energy balances of OECD countries 2004-2005, для інших країн - IEA Energy Statistics, http://www.iea.org/Textbase/stats/balancetable.asp [91].

** - в 2004 році Латвія імпортувала 1738 тис. т н.е. природного газу при річному споживанні в 1332 тис. т н .е., решта (406 тис. т н.е.) - створила стратегічний запас природного газу.

Структура паливно-енергетичного балансу (ПЕБ) країни. З точки зору забезпечення ЕнН цілком виправдана певна орієнтація ПЕБ країни на переважне використання тих ПЕР, рівень запасів яких в країні є більш значним (використовується порівняння душових запасів головних ПЕР з аналогічними показниками в світі та інших країнах). Крім того, для досягнення високого рівня ЕнН обґрунтована необхідність переважного використання енергії АЕС, ГЕС та НВДЕ, забезпечення функціональної та географічної диверсифікації видів та джерел ПЕР.

На підставі аналізу структури ПЕБ різних країн визначено, що одним із головних принципів побудови раціонального ПЕБ разом з метою досягнення високої ефективності енергоспоживання є відображення визначених певних пропорцій в споживанні ПЕР наявним в країні запасів головних ПЕР (в першу чергу нафта, газ та вугілля). При цьому, не вуглеводні, а особливо нетрадиційні та відновлювані джерела енергії, які в більшості, не пов'язані з наявністю достатнього ресурсного забезпечення країни вже зараз в змозі, а в недалекому майбутньому і повинні скласти гідну конкуренцію традиційним видам палива та стати гарантом забезпечення ЕнН країни.

Ще один аспект побудови раціонального ПЕБ та відповідно завдання забезпечення ЕнБ стосується необхідності забезпечення функціональної (за видами палива) та географічної (за джерелами постачання ПЕР) диверсифікації енергоресурсів.

Монопольна залежність постачань ПЕР та диверсифікація джерел постачання. На підставі наявності значної монопольної залежності при постачанні головних видів ПЕР в країну та враховуючи значимість диверсифікації джерел постачання ПЕР для забезпечення необхідного рівня ЕнН розглянуті існуючі та перспективні шляхи постачання нафти та газу в Україну. Запропоновані та обґрунтовані граничні рівні показників загальної та монопольної залежності при постачанні головних ПЕР.

Врахування цінових показників ПЕР. Проблеми ціноутворення є важливими особливо в такій визначальній для економічної та національної безпеки сфері як енергетика та в періоди значних трансформаційних змін. Запропоновані показники та індикатори ЕнН які враховують вартість ПЕР що постачаються в країну, вартість ПЕР що споживаються, транзитні та інші тарифи в постачанні та споживанні головних ПЕР. На підставі дослідження зв'язку вартості ПЕР та показника економічного розвитку держави (ВВП на душу населення) визначені граничні (критичні) вартісні показники, які дозволяють більш обґрунтовано проводити цінову та тарифну політику в сфері енергетики та забезпечити необхідний рівень ЕнБ та ЕнН.

Врахування надійності шляхів транспортування нафти та газу. Більшість показників надійності роботи самого ПЕК та транзитних шляхів постачання ПЕР враховуються в загальних показниках та індикаторах роботи ПЕК, що знаходить своє відображення в показниках та індикаторах ЕнБ та ЕнН (енергоефективність, ціни та тарифи та їх складові тощо). Одним із важливих, але не врахованих в більшості загальних моніторингах, щодо надійності транзитних шляхів постачання ПЕР, можна вважати сейсмічну безпеку таких шляхів.

На підставі розробленої за участю автора в ДФ НІСД методології визначення сейсмічної безпеки та надійності шляхів транспортування нафти проведені кількісні розрахунки обґрунтування вибору оптимальних шляхів постачання нафти в Україну. Втім, визначені переваги українського маршруту не стали вирішальними чинниками при прийнятті остаточного рішення щодо напрямку транзиту нафти в Європу. Це ще раз підкреслює необхідність комплексного підходу до прийняття рішень з врахуванням всіх чинників впливу на надійність та безпеку.

В підрозділі «Взаємовплив показників енергетичної незалежності та інших показників енергетичної безпеки», враховуючи головні принципи проведення моніторингу та індикативного аналізу, визначається, що такий процес, стосовно показників ЕнН, є складовою більш загальної системи моніторингу показників ЕнБ, економічної безпеки та національної безпеки держави. Для врахування окремих складових безпеки (в тому числі - і в регіональному вимірі) використовується інтегральна оцінка з відповідними розрахунками пріоритетності (ваги) складових безпеки (показників та індикаторів безпеки більш нижчого рівня) та врахуванням взаємовпливу окремих показників та індикаторів ЕнБ та ЕнН. Принцип комплексності реалізований при оцінці впливу такого фактору ЕнБ як енергозбереження на всі складові ЕнБ: енергозабезпечення, ЕнН, екологічна прийнятність та соціальна стабільність.

Ще один приклад комплексного підходу до оцінки рівня ЕнН з врахуванням взаємовпливу показників та індикаторів безпеки є розрахунки залежності показників ЕнН в контексті зовнішньоекономічних відносин держави. Доведено, що застосування комплексного підходу через врахування всього кола факторів (в тому числі і торгівельно-економічних відносин з головними постачальниками та споживачами) дозволяє отримати більш обґрунтований аналіз шляхів забезпечення ЕнН та ЕнБ.

В третьому розділі роботи «Практичне застосування методології оцінки рівня енергетичної безпеки та енергетичної незалежності держави» розглянуті питання впровадження, розробленої комплексної методики, та визначення шляхів досягнення ЕнН. Показано, що методологія індикативного аналізу знайшла гідне місце для оцінки рівня ЕнБ різних країн. На прикладі державних програм забезпечення ЕнБ та ЕнН таких країн та регіонів світу як ЄС, США, Білорусь, Литва та Росія проаналізовані практичні кроки та механізми формування та реалізації енергетичної політики, спрямованої на забезпечення ЕнБ та такої її важливої складової як ЕнН.

Головними шляхами були визначені (при цьому вони знайшли своє обґрунтування в розроблених методологічних підходах до оцінки рівня ЕнН):

· сталий розвиток національного енерговиробництва пов'язан з ринковою лібералізованою структурою енергоринків та використання значного потенціалу державного регулювання, в тому числі, і в напрямках пов'язаних з забезпеченням ЕнБ та ЕнН;

· один із головних шляхів забезпечення високого рівня ЕнБ та ЕнН пов'язаний з стратегічним завданням досягнення високої ефективності виробництва (перетворення), транспортування та споживання енергії;

· не зважаючи на певні обмеження в частині збільшення видобутку традиційних ПЕР в існуючих районах їх видобутку та в можливості відкриття значних нових родовищ, залишаються достатньо широкі можливості для диверсифікації як типів так і джерел постачання ПЕР;

· забезпечення сталого розвитку держав, в значному ступені, пов'язується з розширенням використання відновлюваних та нетрадиційних джерел енергії, енергії ГЕС та АЕС;

· в сучасному глобалізованому світі повинно знайти широке використання інтеграційних та транзитних можливостей держав експортерів, транзитерів та споживачів ПЕР;

· забезпечення сталого розвитку та прийнятного рівня ЕнБ та ЕнН передбачає переважну орієнтацію на використання інноваційних технологій виробництва, транспортування та використання енергії та збільшення інвестицій в енергетичну галузь;

· забезпечення розвитку енергетики, ЕнБ та ЕнН передбачає суттєву роль держави та використання сучасних лібералізованих механізмів керування галуззю та споживанням енергії.

У окремому підрозділі представлені напрямки гарантування ЕнБ передбачені в енергетичній стратегії України до 2030 року. Вони включають:

· підвищення рівня власного виробництва ПЕР (за рахунок підвищення абсолютного рівня їх видобутку, зменшення абсолютного рівня імпорту, ефективного та оптимального енергоспоживання);

· диверсифікація джерел зовнішнього постачання ПЕР (природний газ, нафта, ядерне паливо) з необхідністю мати не менш 3 джерел постачань по кожному виду з рівнем в 25 - 30% від загального обсягу;

· закріплення стратегічного положення України в міжнародній системі транспортування енергоносіїв та забезпечення гідної участі України в реалізації міжнародних енергетичних проектів;

· забезпечення внутрішньої енергетичної незалежності (запобігання монопольного становища на внутрішніх ринках ПЕР; створення рівних конкурентних умов діяльності; створення державних стратегічних запасів ПЕР; вдосконалення нормативно-законодавчої бази; здійснення державного контролю).

На підставі аналізу шляхів забезпечення ЕнБ та ЕнН країн та регіонів світу, шляхів забезпечення ЕнБ та ЕнН України, які передбачені в ЕС-2030, кількісно-якісної оцінки рівня ЕнН за розробленою комплексною методикою визначені шляхи забезпечення енергетичної незалежності України, а саме:

· суттєве підвищення ефективності використання ПЕР;

· подальша лібералізація внутрішніх енергоринків, створення конкурентних умов їх функціонування, проведення сучасної тарифної та цінової політики;

· забезпечення раціонального ПЕБ, спрямованого на максимальне використання достатньо значних власних можливостей забезпечення ПЕР, розширення використання нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії, енергії ГЕС та АЕС;

· проведення реальної диверсифікації типів та джерел постачання ПЕР;

· створення сучасної системи керування галуззю, яка б включала і інформаційне забезпечення прийняття рішень, моніторинг показників ЕнБ та ЕнН та відповідну систему реагування на їх зміни.

ВИСНОВКИ

1. Визнання ЕнН як однієї з основних складових енергетичної безпеки держави, не супроводжене системними науковими дослідженнями саме цієї складової ЕнБ. Таке становище зумовлює різні підходи до трактування і врахування цього важливого фактору забезпечення ЕнБ при формуванні, обґрунтуванні та прийнятті державних рішень, призводить до низької ефективності та якості їх виконання.

2. У роботі вирішено наукове завдання, котре полягає в розробці системи показників та індикаторів ЕнН, що дозволяє оцінити рівень ЕнН держави, обґрунтувати необхідність прийняття тих чи інших державних рішень, спрямованих на забезпечення прийнятного рівня ЕнБ, оцінити ефективність та якість реалізації державної енергетичної політики.

3. Енергетична незалежність, як одна із складових енергетичної безпеки, займає чинне місце в системі національної безпеки держави що потребує комплексного теоретико-методологічного обґрунтування оцінки її рівня з врахуванням взаємозалежності та взаємовпливу з іншими показниками та індикаторами енергетичної та економічної безпеки;

4. У роботі визначене місце ЕнБ в системі національної безпеки, склад та функціональні особливості головних складових ЕнБ (енергозабезпечення, енергетичної незалежності, екологічної прийнятності та соціальної стабільності), склад загроз ЕнБ і засоби регулювання рівня ЕнБ, запропоноване визначення ЕнБ, як спроможності держави забезпечити максимально надійне, технічно безпечне, екологічно прийнятне та обґрунтовано достатнє енергозабезпечення економіки й населення, а також гарантованого забезпечення можливості керівництва держави у формуванні і здійснені політики захисту національних інтересів у сфері енергетики без надмірного зовнішнього та внутрішнього тиску в сучасних та прогнозованих умовах.

5. Енергетична незалежність характеризує рівень самостійності держави в формуванні та ефективній реалізації своєї енергетичної політики та можливість прийняття стратегічних рішень без втручання та тиску. Безумовно такий рівень не може бути абсолютним, але і не повинен обмежувати загальнодержавну політику захисту національних енергетичних інтересів. Крім того, забезпечення належного рівня ЕнН не повинно відбуватися за рахунок інших складових безпеки для чого необхідно вивчення взаємовпливу та взаємообумовленості з іншими складовими ЕнБ.

6. На підставі визначених законом загроз економічній та енергетичній безпеці встановлені основні загрози ЕнН України. Перелік визначених загроз став основою побудови системи показників та індикаторів для оцінки рівня енергетичної незалежності держави. Головними показниками оцінки ЕнН були визначені:

· рівень ефективності використання ПЕР в країні, який, в значному ступені, визначає загальну кількість ПЕР необхідних для економічного розвитку;

· питомий рівень наявних запасів головних ПЕР в країні та відповідні показники використання головних ПЕР, які визначають наявний в країні паливно-енергетичний баланс;

· показники загальної та монопольної залежності при постачанні головних ПЕР та рівень функціональної (за типами палива) та географічної (за джерелами постачання) диверсифікації таких постачань;

· цінові коливання вартості головних ПЕР на світових та внутрішніх енергоринках;

· показники технічного стану та надійності транспортних шляхів постачання ПЕР.

7. Проведений аналіз складових показників та індикаторів ЕнН з врахуванням взаємовпливу та взаємообумовленості засвідчив наступне:

· показник енергоємності ВВП хоча і є загально використовуємим показником ефективності використання ПЕР в країні і вважається одним із основних показників ЕнБ вважати абсолютно коректним показником не можна. Для більш об'єктивної оцінки рівня ефективності використання ПЕР в країні пропонується використовувати додаткові показники та індикатори ЕнБ (питомий рівень споживання ПЕР, питомий рівень виробництва електроенергії тощо) або, запропонованого автором, показника приведеної енергоємності ВВП (як гіпотетичного рівня енергоємності ВВП в разі приведення питомого енергоспоживання ПЕР в країні до середньосвітового рівня);

· раціональна структура паливно-енергетичного балансу (з точки зору забезпечення ЕнН) повинна відображати рівень власних запасів ПЕР, максимально досяжний рівень ефективності використання ПЕР, наявні тенденції світових ринків головних ПЕР та можливість використання значного потенціалу нарощування виробництва НВДЕ, атомної та гідроенергії;

· рівень загальної та монопольної залежності повинен враховувати не тільки обсяги головних ПЕР, які імпортуються в країну та споживаються в ній, а і показники вартості таких ПЕР, внутрішні ціни на них, транспортні тарифи як в середині країни так і в транзитних країнах;

· цінова та тарифна політика в ПЕК для забезпечення належного рівня ЕнН повинна враховувати не тільки світові тенденції на ринках енергоресурсів, а і реальні можливості економіки країни щодо забезпечення сталого розвитку в таких цінових умовах;

· показники надійності транспортування головних ПЕР в країну повинні враховувати весь спектр можливих загроз (від політичних до технічних), в тому числі і пов'язаних з сейсмічною безпекою.

8. Проведений порівняльний аналіз потенційно досяжних рівнів показників та індикаторів безпеки з іншими країнами та регіонами світу дозволив визначити критичні та граничні рівні показників та індикаторів ЕнН, що дозволяє не тільки більш якісно оцінити рівень ЕнН держави, а і визначати якість прийнятих державних рішень та ефективність їх реалізації.

9. На підставі аналізу стратегічних документів різних країн світу зроблено висновок про можливість, придатність та широке практичне застосування методології оцінки рівня ЕнБ та такої її складової як ЕнН для обґрунтування формування та подальшої ефективної реалізації національної енергетичної політики спрямованої на забезпечення ЕнБ та ЕнН.

10. Проведений аналіз стану забезпечення енергетичної незалежності України, у відповідності до розробленої методології його оцінки, дозволяє визначити рівень ЕнН держави та обґрунтувати наступні пріоритетні для України напрямки забезпечення ЕнН держави, а саме:

· суттєве підвищення ефективності використання ПЕР;

· подальша лібералізація внутрішніх енергоринків, створення конкурентних умов їх функціонування, проведення сучасної тарифної та цінової політики;

· створення сучасного ПЕБ, спрямованого на максимальне використання достатньо значних власних можливостей забезпечення ПЕР, розширення використання нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії, енергії ГЕС та АЕС;

· проведення реальної диверсифікації типів та джерел постачання ПЕР;

· створення сучасної системи керування галуззю, яка б включала інформаційне забезпечення прийняття рішень, моніторинг показників ЕнБ та ЕнН та відповідну систему реагування на їх зміни.

11. На підставі світового досвіду забезпечення ЕнБ та ЕнН, аналізу реального стану рівня забезпечення ЕнБ та ЕнН України та сформованої системи показників та індикаторів ЕнН визначені конкретні шляхи та напрями забезпечення ЕнН України.

12. Проведений аналіз показав, що для ефективної реалізації стратегічних завдань забезпечення ЕнБ та ЕнН, оцінки ефективності та якості прийнятих державних рішень значна увага має надаватися розробці та впровадженню загальнодержавної системи визначення та моніторингу порогових значень показників (індикаторів), що характеризують рівень захищеності національних інтересів у різних сферах життєдіяльності та виникнення реальних загроз національній безпеці. Це й підтверджено розробленою методикою оцінки та практичним її застосуванням.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Шевцов А.І., Земляний М.Г., Бараннік В.О. та ін. Енергетична безпека України: стратегія та механізми забезпечення / За ред. А.І. Шевцова. - Дніпропетровськ: Пороги, 2002. - 264 с. (12,5 др. арк. / 3,0 др. арк.) Особистий внесок полягає в формуванні сутності, чинників впливу, визначені загроз та механізмів забезпечення енергетичної безпеки, розробці методичних основ кількісної оцінки стану безпеки стосовно двох її складових: енергетична незалежність та екологічна прийнятність. Проведені оцінка та аналіз безпеки нафтових транспортних магістралей (економічна ефективність, екологічні фактори впливу, сейсмічна безпека), визначені основні механізми державного регулювання енергетичного сектору економіки держави (природних монополій), в тому числі, цілі та механізми впливу, структура енергоринку, цінове та тарифне регулювання.

2. Бараннік В.О., Земляний М.Г., Вербинський В.В. та ін. Енергетика України на шляху до Європейської інтеграції. - Дніпропетровськ: Журфонд, 2004. - 160 с. (8,0 др. арк. / 2,0 др. арк. Особистий внесок полягає в проведенні порівняльного аналізу систем енергозабезпечення та забезпечення енергетичної безпеки країн ЄС й України, визначені шляхів та механізмів досягнення балансу інтересів в енергетичній сфері.

3. Баранник В.А., Кабанец Е.В. Проблемы реформирования жилищно-коммунального хозяйства в контексте обеспечения энергетической безопасности // Экономическая безопасность государства: территориальный аспект / Под ред. М. М. Бабяка, И.В. Недина. - Дрогобыч: КОЛО, 2006. - С. 122-132 (1,05 др. арк. / 0,7 др. арк.) Особистий внесок полягає в формуванні теоретико-методологічних основ реформування енергетичного сектору житлового-комунального господарства України з позицій забезпечення енергетичної безпеки держави.

4. Баранник В.А. Энергоемкость валового внутреннего продукта как индикатор энергетической безопасности // Малая энергетика в системе обеспечения экономической безопасности государства / Под. общ. ред. Г.К. Вороновского, И.В. Недина. - К.: Знания Украины, 2006. - С. 38-51 (0,8 др. арк.)

5. Баранник В.А. Идентификация состояния системы как критерий применимости антикризисного управления // Экономическая безопасность государства и интеграционные формы ее обеспечения / Под ред. Г.К. Вороновского, И.В. Недина. - К.: Знания Украины, 2007. - С. 285-291 (0,7 др. арк.)

6. Бараннік В.О., Земляний М.Г., Дорошевич А.З., Шевцов А.І. та ін. Гарантування енергетичної безпеки // Енергетична стратегія України на період до 2030 року (0,5 др. арк. / 0,1 др. арк.) Особистий внесок полягає в формуванні головних вимог та шляхів забезпечення енергетичної безпеки стосовно двох її факторів: енергетична незалежність та екологічна прийнятність.

Статті у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України

7. Бараннік В.О., Земляний М.Г. Енергоринок України та енергетична безпека // Стратегічна панорама. -2000. - № 3-4. - С. 98-101 (0,3 др. арк./0,15 др. арк.) Особистий внесок полягає в проведені аналізу головних вимог сучасного енергоринку для природних монополій в контексті забезпечення енергетичної безпеки.

8. Бараннік В.О., Земляний М.Г., Шевцов А.І. Сейсмічна безпека транспортних нафтових маршрутів. Балканські альтернативи // Стратегічна панорама. -2002. - № 1. - С. 143-146 (0,3 др. арк./0,15 др. арк.) Особистий внесок полягає в проведенні кількісних оцінок впливу сейсмічного фактору на рівень ефективності альтернативних варіантів транспортування нафти Каспію та формуванні практичних напрямів забезпечення енергетичної незалежності в контексті диверсифікації джерел постачання нафти в країну.

9. Бараннік В.О., Земляний М.Г. Стратегія та практика управління паливно-енергетичним комплексом. Досвід України // Стратегічна панорама. -2002. - № 3. - С. 65-68 (0,3 др. арк./0,15 др. арк.) Особистий внесок полягає в визначені загальних основ реформування ПЕК України в аспекті забезпечення енергетичної безпеки держави.

10. Бараннік В.О. Аналіз паливно-енергетичного балансу з точки зору енергетичної незалежності // Стратегічна панорама. -2004. - № 3. - С. 116-123 (0,5 др. арк.)

11. Бараннік В.О. Кіотський протокол. Можливі здобутки та втрати // Стратегічна панорама. - 2005. - № 4. - С. 66-73 (0,7 др. арк.)

12. Бараннік В.О. Вплив цін паливно-енергетичних ресурсів на основні показники економічного розвитку країни // Стратегічна панорама. - 2006. - № 3. - С. 153-162 (0,75 др. арк.)

13. Бараннік В.О., Земляний М.Г. Енергозбереження - пріоритетний напрямок енергетичної політики та підвищення енергетичної безпеки України // додаток до журналу "Холодильна техніка та технологія" / Зб. наук. праць Міжнародної науково-технічної конференції, м. Одеса, Україна 13-16 жовтня 2004, С. 14-19 (0,3 др. арк. / 0,15 др. арк.) Особистий внесок полягає в визначенні головних зв'язків та взаємозв'язків між показниками енергетичної незалежності й екологічної прийнятності та ефективністю енергоспоживання в країні, проведення кількісних розрахунків прогнозних варіантів ЕС-2030 в аспекті забезпечення енергетичної безпеки.

Тези доповідей, матеріали наукових конференцій

14. Баранник В.А., Земляной Н.Г., Швитай В.А., Шевцов А.И. Рыночные преобразования в энергетике Украины в аспекте национальной безопасности / Доповідь на регіональному форумі Всесвітньої Енергетичної Ради (ВЕР) «Київ-2000» - Ринкові перетворення в енергетиці. Перспективи на початок ІІІ-го тисячоліття. - К. 2000 Особистий внесок полягає в визначені головних спільних та окремих особливостей ринкових перетворень в ПЕК та процесу забезпечення енергетичної безпеки держави (стосовно таких складових ЕнБ як екологічна прийнятність та енергетична незалежність).