Оцінка та забезпечення розвитку людського капіталу України

Таблиця 1. Розрахунок ІіЛР(ЛК) для України на 2002-2006 рр.

Реалізація державної політики формування і використання ЛК у контексті інноваційного розвитку повинна здійснюватись за такими напрямками:

у сфері формування кадрового потенціалу інноваційного розвитку: підвищення якості загальної середньої освіти, формування творчих здібностей підростаючого покоління; модернізація професійно-кваліфікаційної структури підготовки кадрів у відповідності до потреб інноваційного розвитку; удосконалення якості професійної підготовки кадрів; створення в Україні системи безперервної освіти впродовж усього життя; удосконалення системи формування наукових кадрів та забезпечення ефективного використання їх наукового потенціалу;

у сфері підвищення рівня економічної, трудової, інноваційної активності населення: удосконалення умов та оплати праці, забезпечення кар'єрного зростання; матеріальне та моральне стимулювання активності, ініціативності, новаторства; розвиток конкурентних відносин у трудовій сфері;

у демографічній сфері: зміцнення репродуктивного здоров'я населення; забезпечення суттєвого зниження смертності; здійснення системних заходів щодо підтримки сім'ї, молоді; проведення ефективної міграційної політики;

у сфері охорони здоров'я населення: підвищення рівня та якості життя; розвиток та структурна перебудова медичної галузі, удосконалення її фінансування, формування відносин економічної відповідальності; поліпшення умов і безпеки праці, стану навколишнього середовища; поширення здорового способу життя;

у сфері підвищення вартості робочої сили: підвищення рівня соціальних стандартів; модернізація системи оплати праці на основі посилення взаємозв'язку заробітної плати з ЛК; стимулювання роботодавців до збільшення оплати праці;

збільшення інвестицій у людський капітал: підвищення доходів домогосподарств, стимулювання останніх до збільшення витрат на людський розвиток; збільшення витрат держави на розвиток людського потенціалу; стимулювання підприємств до збільшення витрат на людський та соціальний розвиток персоналу;

забезпечення ефективного використання людського капіталу: розвиток підприємств на новій технологічній основі, стимулювання зростання попиту на кадри інноваційного типу; підвищення ефективності організації праці, запровадження сучасного кадрового та інноваційного менеджменту.

Етапи реалізації Концепції: 2008-2010 рр. - усунення найбільш негативних недоліків у формуванні людського капіталу України; 2011-2015 рр. - створення ефективного правового, організаційного, економічного механізму забезпечення формування високих якісних характеристик кадрів, необхідних для економічного зростання та для інновацій; 2016-2020 рр. - поступове утвердження в Україні системи суспільних та економічних відносин, яка вимагає висококваліфікованих працівників інноваційного типу, забезпечує формування і ефективне використання їх ЛК.

Впровадження розробленої Концепції, спрямованої на удосконалення соціального управління, буде сприяти нагромадженню в Україні людського капіталу інноваційного типу, підвищенню ефективності його використання та забезпеченню зростання конкурентоспроможності України в світовому масштабі.

Висновки

людський капітал соціальний інновація

У дисертації на основі проведених досліджень вирішено важливу наукову задачу розробки Концепції державної політики формування і використання ЛК у контексті інноваційного розвитку шляхом удосконалення теоретико-методологічних та науково-методичних основ оцінки та забезпечення розвитку людського капіталу.

За результатами проведеного дослідження зроблено такі методологічні та науково-практичні висновки.

1. Людський капітал, під яким розуміються якісні риси людини - знання, продуктивні здібності, здоров'я, мотивація, мобільність, формується під впливом низки демографічних, соціально-економічних, виробничих, інституційних, соціально-ментальних чинників. Як складна синтетична категорія "людський капітал" має спільні риси з іншими спорідненими категоріями. Змістовно ЛК тісно пов'язаний із людським та трудовим потенціалом, однак відрізняється за власниками та сферою застосування. Людський капітал виражає продуктивні здібності зайнятого населення, які використовуються в економічній діяльності та приносять доход їх власникам. У системі сукупного капіталу він відноситься до неуречевлених форм капіталу, має спільні структурні елементи з інтелектуальним та соціальним капіталом, однак є окремою формою капіталу, що характеризує комплекс фізіологічних, освітньо-професійних, соціально-психологічних рис людини, які визначають її продуктивні здібності, умови та результати їх реалізації у трудовому процесі.

2. Людський капітал як багатоаспектне явище потребує комплексного підходу до процесу його дослідження. Розроблена та реалізована в дисертаційній роботі модель такого дослідження містить: визначення сутності та структурних елементів ЛК, процесу його відтворення, умов та основних чинників його формування і розвитку; оцінку обсягів інвестицій у ЛК та сформованого людського капіталу, отриманих зисків для всіх суб'єктів економічної діяльності; оцінки ефективності використання ЛК та його впливу на соціально-економічний розвиток країни, регіону.

3. Нагромадження ЛК є найважливішим завданням розвитку продуктивних сил України, яке залежить від інвестицій у ЛК. У ході дослідження обґрунтовано висновок, що інвестиції в ЛК є одночасно інвестиціями в людський розвиток і практично їх неможливо розмежувати. Аналіз та розрахунок інвестицій за етапами життєвого циклу людини в Україні свідчить, що вони здійснюються досить нерівномірно, основний їх обсяг здійснюється в період первинної професійної підготовки людини, на етапі трудової діяльності вони різко знижуються, що не відповідає потребам розвитку економіки знань. Вони мають бути суттєво збільшенні, чому сприятиме впровадження системи освіти впродовж всього життя.

4. Розрахунки обсягів інвестицій в людський розвиток і людський капітал в Україні на макрорівні свідчать, що вони зростають, однак залишаються на невисокому рівні. Для оцінки рівня інвестицій автором запропоновано індекс інвестицій (ІіЛР(ЛК)) як співвідношення усіх витрат держави, домогосподарств, підприємств на розвиток людини до ВВП, розрахунки якого свідчать, що він зростає, однак нестабільно і повільними темпами. Обмежений обсяг інвестицій не забезпечує формування на необхідному рівні усіх тих якісних параметрів людини і працівника, які необхідні постіндустріальному суспільству. На основі дослідження обґрунтовано чинники мотивації посилення зацікавленості держави, домогосподарств і підприємств у збільшенні інвестицій у ЛК та визначено умови і шляхи їх збільшення.

5. Аналіз методологічних підходів до вартісної оцінки людського капіталу показав, що запропонована експертами Світового Банку методика оцінки ЛК на основі споживчих витрат дає змогу оцінити не людський капітал, а людський потенціал. На основі авторської інтерпретації методики Світового Банку розраховано вартість нагромадженого людського потенціалу України, з якої лише 39% можна віднести до потенційного людського капіталу. Розрахунок ЛК методом капіталізації заробітку показує, що в 2006 р. його обсяг на 90% перевищував вартість основних засобів, отже людський капітал є основою суспільного капіталу України.

6. Додатково для оцінки людського капіталу використано натуральні показники освітнього потенціалу (ОП) та професійно-кваліфікаційного потенціалу (ПКП), виражені у людино-роках навчання. Розрахунки цих показників на основі переписів населення свідчить про значний обсяг нагромадженого ЛК України, однак він є нижчим за рівень розвинених країн, тому підвищення освітнього рівня населення є актуальним завданням. Спостерігається значна диференціація ОП і ПКП по регіонах України, що свідчить про нерівномірність умов формування ЛК.

7. Теоретично обґрунтовано комплексний вплив ЛК на економічне зростання. На основі розрахунку виробничої функції за показниками регіонів України зроблено висновок, що освітній потенціал зайнятих найбільшою мірою забезпечував позитивну динаміку ВДВ регіонів. Отже, збільшення тривалості професійної освіти та підвищення її якості є найбільш дієвим чинником економічного зростання при умові забезпечення відповідних інвестицій у основні засоби виробництва, спрямованих на розвиток і модернізацію матеріально-технічної бази виробництва.

8. На основі кореляційно-регресійного аналізу тісноти взаємозв'язку освітніх параметрів, показників соціально-економічного та інноваційного розвитку регіонів України обґрунтовано такі висновки: освітній потенціал є суттєвим чинником зростання продуктивності праці та заробітної плати; освітні чинники на 50-80% забезпечують позитивну динаміку інновацій, однак низькі обсяги інноваційної діяльності підприємств обумовлюють значне недовикористання освітнього потенціалу працівників для інноваційного розвитку.

9. Теоретично доведено - економічною основою формування ЛК є доходи країни (ВВП) та доходи (витрати) населення, що підтверджено кореляційно-регресійним аналізом, який показав, що позитивна динаміка освітньо-професійного потенціалу населення на 70% обумовлена цими чинниками. Однак низький рівень життя населення та економічного розвитку країни не забезпечують необхідних умов для формування людського капіталу. Обґрунтовано: висновок, що для розвитку ЛК в Україні необхідне суттєве економічне піднесення, яке має супроводжуватися більш значним зростанням добробуту населення; пропозиції щодо зміцнення соціально-економічних основ формування ЛК в Україні.

10. Залучення соціологічної інформації - результатів загальноукраїнського опитування "Базова захищеність населення України" та проведених ІЕП НАН України експертних опитувань фахівців із соціально-трудових відносин та з інноваційної діяльності - дало змогу поглибити дослідження соціально-економічних умов та проблем формування і використання ЛК України, обґрунтувати висновок, що в Україні не створені всі необхідні умови для формування і ефективного використання ЛК. Експертне опитування висвітило проблему незабезпеченості інноваційної сфери діяльності кадрами інноваційного типу, що обумовлено низьким рівнем сформованості в українських працівників таких рис, як висока професійна компетентність, спроможність довести інноваційну ідею до впровадження, самостійність, ініціативність, активність; творчість, новаторство.

11. Нагальною проблемою соціального розвитку України є формування середнього класу. У роботі обґрунтовано взаємозв'язок між ЛК та середнім класом, що здійснюється через відносини власності, професійний статус, доход і можливість обіймання певного місця у соціальній стратифікації суспільства. Визначено, що високий рівень освіти є домінуючою ознакою представників середнього класу, тому власники значного людського капіталу є найбільш потужним джерелом формування середнього класу, однак при умові що вони отримують відповідну віддачу від сформованого ЛК у вигляді доходу та інших зисків. Розроблено пропозиції щодо суттєвого підвищення вартості робочої сили і заробітної плати як основної форми віддачі на ЛК, визначено основні напрями розвитку ЛК як базової умови формування в Україні середнього класу.

12. Виходячи зі стратегічних пріоритетів України, державна соціальна політика має забезпечувати людський розвиток та формування ЛК. Проведений аналіз правового забезпечення соціальної політики виявив значний недолік ? відсутність єдиного документа (Стратегія або Програма), який би визначав сучасні засади державної соціальної політики, що неприпустимо в умовах загострення соціальних проблем. У роботі обґрунтовано необхідність розробки Стратегії державної соціальної політики України на період до 2015 р., яка має базуватися на новітніх наукових теоріях та концепціях: людського розвитку, людського капіталу, соціальної держави, економіки знань, інноваційного та сталого розвитку. Визначено принципи та основні функціональні напрями сучасної соціальної політики України, які забезпечують більшу її орієнтацію на людський розвиток.

13. Аналіз документів концептуального, стратегічного та програмного характеру у різноманітних сферах соціального розвитку показав, що вони не мають цільової установки на нагромадження ЛК та використання його як основного чинника інноваційного розвитку. Така ситуація певною мірою обумовлена недостатнім взаємозв'язком теоретичних та прикладних аспектів дослідження ЛК, слабким науково-методологічним обґрунтуванням державної політики у сфері людського розвитку. У дисертаційній роботі на основі комплексного дослідження обґрунтовано авторську позицію, що людський капітал є найбільш активним, значимим та перспективним елементом національного багатства України, її інноваційного розвитку і тому потребує пріоритетної уваги з боку держави, підприємців та громадськості щодо його формування, розвитку й ефективного використання. У дисертації розроблено Концепцію державної політики формування і використання людського капіталу в контексті інноваційного розвитку. Головною метою Концепції є забезпечення формування високих продуктивних та інноваційних здібностей людини, ефективного їх використання в економіці інноваційного типу. Обґрунтовано завдання, принципи та шляхи досягнення цієї мети.

Список основних опублікованих праць за темою дисертації

Монографії

1. Антонюк В.П. Формування та використання людського капіталу в Україні: соціально-економічна оцінка та забезпечення розвитку / В.П. Антонюк / НАН України. Ін-т економіки пром-сті. - Донецьк, 2007. - 348 с. (20,2 д.а.). (Рецензії: Економіка промисловості. - 2008. - №1. - С.151-152; Регіональна економіка. - 2008. - №1. - С.257-259).

2. Антонюк В.П. Активізація інноваційної діяльності: організаційно-правове та соціально-економічне забезпечення / О.І. Амоша, А.І. Землянкін, В.П. Антонюк та ін. / НАН України. Ін-т економіки пром-сті. - Донецьк, 2007. - 328 с. (20,5/3,57 д.а.).

Особистий внесок здобувача: здійснено аналіз соціальних чинників інноваційного розвитку України (розд. 1.3), параметрів кадрового потенціалу інноваційного розвитку, проблем підготовки кадрів (розд. 3.1; 3.2; 3.3), розробку концепції формування кадрового потенціалу та людського капіталу України в контексті інноваційного розвитку (розд. 3.7), визначено чинники інноваційного розвитку промисловості та окремих підприємств (розд. 2.2; 5.1), обґрунтовано удосконалення кадрових аспектів механізму управління інноваційною діяльністю (розд. 7.3).

3. Антонюк В.П. Донецький регіон у дзеркалі економічної соціології / Є.І. Суїменко, О.Ф. Новікова, В.П. Антонюк та ін. / НАН України. Ін-т соціології; Ін-т економіки пром-сті. - Київ; Донецьк, 2006. - 400 с. (23,3/2,39 д.а.).

Особистий внесок здобувача: здійснено оцінку рівня і якості життя населення регіону, виявлено проблеми, визначено напрями їх вирішення (розд. 2.1), здійснено оцінку стану здоров'я населення, визначено шляхи його збереження (розд. 2.3) та основні тенденції розвитку регіонального ринку праці (розд. 3.3).

4. Антонюк В.П. Якість трудового потенціалу та управління трудовою сферою в Україні: соціальна експертиза / О.І. Амоша, О.Ф. Новікова, В.П. Антонюк та ін. / НАН України. Ін-т економіки пром-сті. - Донецьк, 2006. - 208 с. (12,1/2,73 д.а.).

Особистий внесок здобувача: досліджено економічні умови формування трудового потенціалу України (розд. 1.1; 1.2), здійснено оцінку стану соціально-економічної захищеності працюючих, якості трудового життя, обґрунтовано шляхи підвищення їх рівня (розд. 1.4; 2.3; 5.4), визначено стан соціально-трудових відносин, причини їх "тінізації", напрями їх удосконалення і детінізації (розд. 2.1; 5.5), досліджено умови формування трудового потенціалу підростаючого покоління та зайнятих на виробництві (розд. 3.3; 5.1; 5.2), здійснено оцінку рівня та чинників інноваційної активності працівників (розд. 4), визначено пріоритетні напрями розвитку трудового потенціалу (розд. 6.1).

5. Антонюк В.П. Інформаційне забезпечення державного та регіонального соціального управління / О.Г. Осауленко, О.Ф. Новікова, В.П. Антонюк та ін. / НАН України. Ін-т економіки пром-сті; Держкомстат України. - Київ; Донецьк, 2004. - 656 с. (38,1/3,4 д.а.).

Особистий внесок здобувача: здійснено комплексну оцінку рівня захищеності доходу населення (розд. IV § 2), безпеки ринку праці, умов і гарантій зайнятості (розд. IV § 4, 5), здійснено порівняльну оцінку соціально-економічної захищеності населення східного та західного регіонів України (розд. VІІІ).

6. Антонюк В.П. Регіональні проблеми формування трудового потенціалу і шляхи їх вирішення / Н.Д. Лук'янченко, В.П. Антонюк, Л.В. Шаульська та ін. / МОН України. Донец. нац. ун-т. НАН України; Ін-т економіки пром-сті. - Донецьк, 2004. - 340 с. (19,8/3,9 д.а.).

Особистий внесок здобувача: визначено роль трудового потенціалу в економічній системі, тенденції його формування (розд. 1.2; 1.3), основні чинники, які формують потребу регіону у трудових ресурсах (розд. 2.1), рівень відповідності кадрового потенціалу регіону потребам економіки (розд. 2.3), основні проблеми підготовки кадрів у ВНЗ та на виробництві, обґрунтовано напрями розвитку професійної освіти (розд. 2.4; 4.2; 4.3), розроблено питання до анкет (додатки).

7. Антонюк В.П. Нові тенденції у формуванні та використанні трудового потенціалу промисловості / В.П. Антонюк // Структурні зміни у промисловості України: стан та пріоритетні напрямки / НАН України. Ін-т економіки пром-сті. - Донецьк, 2004. - С. 158-171. (10,8/0,82 д.а.).

8. Антонюк В.П. Спостереження та вимірювання соціальної захищеності населення України: проблеми становлення / О.Г. Осауленко, О.Ф. Новікова, В.П. Антонюк та ін. / НАН України. Ін-т економіки пром-сті. - Донецьк; Київ, 2003. - 440 с. (23,1/3,7 д.а.).

Особистий внесок здобувача: визначено соціальний портрет опитуваних вибіркового опитування "Базова захищеність населення України" (гл. ІІ, розд. 1), здійснено комплексний аналіз захищеності доходу, рівня життя, безпеки ринку праці та гарантій зайнятості (гл. ІІ, розд. 3, 5, 6), обґрунтовано авторську методику оцінки рівня життя на основі соціологічних показників (гл. ІІІ, розд. 2).

9. Антонюк В.П. Соціальна захищеність населення України / О.Ф. Новікова, О.Г. Осауленко, В.П. Антонюк та ін. - Донецьк; Київ: ІЕП НАН України, Держкомстат України, 2001. - 360 с. (20,9/4,3 д.а.).

Особистий внесок здобувача: здійснено оцінку стану базової захищеності населення України, рівня доходів, зайнятості, професійних умінь (гл. ІІ), визначено напрями удосконалення вимірювання захищеності особи (гл. ІV).

10. Антонюк В.П. Социальная политика в регионе / В.П. Антонюк, Г.И. Рыбникова, Г.М. Усачева // Регион: структурно-инвестиционные аспекты перехода к рынку (на примере Донбасса). - К.: Наук. думка, 1994. - С. 203-240. (16,28/0,75 д.а.).

Особистий внесок здобувача: здійснено аналіз соціальної політики в регіоні, визначено її концептуальні засади.

Статті у наукових фахових виданнях

11. Антонюк В.П. Кадрова складова інноваційного розвитку України / В.П. Антонюк // Формування ринкової економіки: зб. наук. праць. Спец. вип. Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики. - К.: КНЕУ, 2007. - Т. 2, ч. 1. ? С. 13-18. (0,4 д.а.).

12. Антонюк В.П. Освітній потенціал зайнятих як чинник інноваційного розвитку промисловості / В.П. Антонюк // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Проблеми економіки та управління. - Львів, 2007. - № 579. - С. 7-12. (0,58 д.а.).

13. Антонюк В.П. Кадри для інноваційної діяльності: проблеми формування та використання / В.П. Антонюк // Україна аспекти праці. - 2007. - № 5. - С. 42-47. (0,79 д.а.).

14. Антонюк В.П. Економічні основи та проблеми людського розвитку в Україні / В.П. Антонюк // Социально-экономические аспекты промышленной политики: сб. науч. тр. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2007. - Т. 1. - С. 96-105. (0,52 д.а.).

15. Антонюк В.П. Дослідження механізму організації оплати праці / В.П. Антонюк, О.В. Боднарук // Социально-экономические аспекты промышленной политики: сб. науч. тр. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2007. - Т. 3. - С. 330-334. (0,4/0,2 д.а.).

Особистий внесок здобувача: визначено механізм організації оплати праці на макрорівні, чинники, які впливають на його формування.

16. Антонюк В.П. Людський капітал як основа формування сучасної політики доходів населення України / В.П. Антонюк // Социально-экономические аспекты промышленной политики: сб. науч. тр. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2007. - С. 13-21. (0,53 д.а.).

17. Антонюк В.П. Проблема низької вартості робочої сили в Україні та шляхи її підвищення / О.І. Амоша, В.П. Антонюк // Вісник ДІТБ. - 2007. - № 11. - С. 8-13. (0,8/0,4 д.а.).

Особистий внесок здобувача: визначено проблеми вартості робочої сили, розроблено модель механізму підвищення вартості робочої сили в Україні.

18. Антонюк В.П. Обсяги та динаміка інвестицій у людський капітал України / В.П. Антонюк // Социально-экономические аспекты промышленной политики: сб. науч. тр. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2006. - Т. 1. - С. 62-69. (0,44 д.а.).

19. Антонюк В.П. Головні напрями зміцнення соціально-економічних основ формування людського капіталу в Україні / В.П. Антонюк // Україна: аспекти праці. - 2006. - № 2. - С. 39-47. (1,07 д.а.).

20. Антонюк В.П. Уточнення змістової характеристики соціально-економічної категорії "людський капітал" / В.П. Антонюк // Управління розвитком: зб. наук. праць. - Харків: ХНЕУ, 2006. - № 4. - С. 25-28. (0,5 д.а.).

21. Антонюк В.П. Гендерні проблеми людського розвитку в Донецькій області та завдання щодо їх вирішення / В.П. Антонюк // Социально-экономические аспекты промышленной политики: сб. науч. тр. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2006. - С. 71-83. (0,76 д.а.).

22. Антонюк В.П. Соціально-економічні аспекти формування людського капіталу в Україні / В.П. Антонюк // Демографія та соціальна політика. - 2006. - № 1. - С. 139-147. (0,68 д.а.).

23. Антонюк В.П. Економічні умови відтворення людського капіталу в Україні / В.П. Антонюк // Формування ринкової економіки: зб. наук. праць. - Т. 2: Демографічні аспекти регулювання та відтворення трудового потенціалу. - К.: КНЕУ, 2006. - С. 258-262. (0,4 д.а.).

24. Антонюк В.П. Проблеми використання та розвитку людського капіталу на виробництві / В.П. Антонюк // Вісник Хмельницького національного університету. Екон. науки. - 2005. - № 2, т. 2. - С. 113-117. (0,6 д.а).

25. Антонюк В.П. Людський капітал як чинник інноваційної активності / В.П. Антонюк // Формування ринкової економіки: зб. наук. праць. - Т. 1. Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики - К.: КНЕУ, 2005. - С. 13-19. (0,4 д.а.).

26. Антонюк В.П. Розвиток та ефективне використання людського капіталу як важливий чинник економічної безпеки / В.П. Антонюк // Національна безпека України: стан, кризові явища та шляхи їх подолання: зб. наук. праць. - К.: Нац. акад. управління - Центр перспект. соц. досліджень, 2005. - С. 92-97. (0,4 д.а.).

27. Антонюк В.П. Аналіз соціально-економічних чинників формування освітнього рівня дорослого населення України (за матеріалами вибіркового опитування "Базова захищеність населення України") / В.П. Антонюк // Вісник Донецького університету. - Серія В: економіка і право. - 2005. - № 2. - С. 35-40. (0,4 д.а.).

28. Антонюк В.П. Регіональний менеджмент в системі формування трудового потенціалу / В.П. Антонюк, Л.В. Шаульська // Вісник Житомирського державного технологічного університету. - Серія: економічні науки. - 2005. - №3(33). - С.243-252. (1,15/0,58 д.а).

Особистий внесок здобувача: здійснено аналіз проблем регіонального ринку праці, обґрунтовано необхідність розробки регіональної Програми підготовки і використання кадрів у Донецькій області.

29. Антонюк В.П. Економічні аспекти формування та використання людського капіталу в Україні / В.П. Антонюк // Социально-экономические аспекты промышленной политики: сб. науч. тр. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2005. - С. 20-32. (0,76 д.а.).

30. Антонюк В.П. Проблеми збалансованості регіональних ринків праці / В.П. Антонюк // Ринкова економіка: сучасна теорія та практика управління / Одеський нац. ун-т ім. І.І. Мечникова: зб. наук. праць. - Одеса: Астропринт, 2004. - Т. 7. - Вип. 8. - С. 369-375. (0,4 д.а.).

31. Антонюк В.П. Кадровый потенциал в системе категорий экономики труда, его количественные и качественные характеристики / В.П. Антонюк, Е.Ю. Забавина // Социально-экономические аспекты промышленной политики: сб. науч. тр. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2004. - С. 46-59. (0,77/0,38 д.а.).

Особистий внесок здобувача: визначено проблеми професійної підготовки кадрів, напрями їх вирішення.

32. Антонюк В.П. Человеческий капитал предприятия и стратегия его развития / В.П. Антонюк, И.Н. Лащенко, Ю.Б. Скаженик // Економіка промисловості. - 2004. - № 4(26). - С. 175-181. (0,5/0,17 д.а.).

Особистий внесок здобувача: визначено стратегії розвитку якісних рис персоналу підприємства, формування людського капіталу.

33. Антонюк В.П. Динаміка рівня життя населення Донецької області у 2000-2003 роках / В.П. Антонюк // Вчені записки. Харківський інститут управління. - 2004. - Вип. 13, т. 2. - С. 368-373. (0,4 д.а.).

34. Антонюк В.П. Стратегия развития персонала предприятия: ее необходимость и механизм формирования / В.П. Антонюк // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Управление человеческими ресурсами: государство, регион, предприятие: сб. науч. тр.: в 2 т. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2004. - Т. 2. - С. 210-217. (0,47 д.а.).

35. Антонюк В.П. Проблема безробіття в Донецький області та шляхи її вирішення / В.П. Антонюк, О.О. Кісельова // Економіка промисловості. - 2003. - № 1(19). - С. 204-209. (0,4/0,2 д.а.).