Залучення західноєвропейських інвестицій в Україну за досвідом країн з перехідною економікою

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний науковий центр

"Інститут аграрної економіки"

Української академії аграрних наук

УДК 330.332.21

08.00.03 - економіка та управління національним господарством

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Залучення західноєвропейських інвестицій в Україну за досвідом країн з перехідною економікою

Волкодав Володимир Вікторович

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному науковому центрі "Інститут аграрної економіки" Української академії аграрних наук

Науковий керівник: кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Кісіль Микола Іванович, Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки" УААН, завідувач відділу інвестицій

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, професор, член-кореспондент УААН Лупенко Юрій Олексійович, Кабінет Міністрів України, завідувач відділу апарату з питань економічної політики Апарату Прем'єр-міністра України

- кандидат економічних наук Крейдич Ірина Миколаївна, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", доцент кафедри теоретичної та прикладної економіки

Захист відбудеться "4" грудня 2007 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.01 у Національному науковому центрі "Інститут аграрної економіки" УААН за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, 3-й поверх, конференц-зал, к.317.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" УААН за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв оборони, 10, 2-й поверх, к.212.

Автореферат розісланий "02" листопада 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук О.Г. Шпикуляк

Анотації

Волкодав В.В. Залучення західноєвропейських інвестицій в Україну за досвідом країн з перехідною економікою. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки" УААН, Київ, 2007.

Висвітлено проблеми залучення західноєвропейських інвестицій в економіку України в цілому та в АПК зокрема й розроблено пропозиції щодо пожвавлення інвестиційних процесів на засадах використання досвіду країн Центральної і Східної Європи в період ринкової трансформації їх економік.

Узагальнено теоретичні та методологічні аспекти залучення західноєвропейських інвестицій, запропоновано поділ іноземних інвестицій за одинадцятьма класифікаційними ознаками.

Проаналізовано місце України у конкурентній боротьбі на міжнародному ринку капіталів серед країн Центральної і Східної Європи. Вивчено динаміку, склад і структуру західноєвропейських інвестицій, визначено статистичні залежності між обсягами інвестицій у різні галузі агропромислового виробництва та їх регіональні особливості. Обґрунтовано прогноз західноєвропейського капіталу в економіку України.

На основі узагальнення досвіду процесів залучення іноземних, зокрема західноєвропейських, інвестицій країнами Центральної та Східної Європи розроблено пропозиції щодо регулювання інвестиційних потоків та удосконалення інвестиційної політики України з метою поліпшення інвестиційного клімату, активізації інвестиційних процесів і прискорення євроінтеграції.

Ключові слова: прямі іноземні інвестиції, західноєвропейський інвестор, країни з перехідною економікою, країни Центральної і Східної Європи, агропромисловий комплекс, регулювання іноземних інвестицій.

Волкодав В.В. Привлечение западноевропейских инвестиций в Украину по опыту стран с переходной экономикой. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Национальный научный центр "Институт аграрной экономики" УААН, Киев, 2007.

Освещены проблемы привлечения западноевропейских инвестиций в экономику Украины в целом и агропромышленный комплекс в частности, разработаны предложения по активизации инвестиционных процессов на основании опыта стран с переходной экономикой Центральной и Восточной Европы.

Обобщены теоретические и методологические аспекты привлечения западноевропейских инвестиций. Обоснована целесообразность построения государственной системы регулирования иностранных инвестиций в соответствии с их новой классификацией, в основу которой положено деление мероприятий регулирующего характера на пять групп - приоритетные, стимулирующие, нейтральные, сдерживающего характера и прямого запрета. Предложено классифицировать инвестиции по одиннадцати признакам: форма осуществления, характер влияния на экологию, тип формирования или изменения хозяйственных связей инвестора в Украине или за рубежом, отраслевая направленность, характер присутствия на внешнем и внутреннем рынках, направление воспроизводства капитала, наличие инновационной компоненты, региональный признак, наличие негативного или позитивного влияния на национальное хозяйство, соотношение долей иностранных и национальных инвесторов, характер влияния на условия и качество жизни жителей территории. По результатам сравнительных оценок положений традиционных экономических теорий и современных концепций международного движения капитала разработаны предложения по формированию единого подхода в изучении международных инвестиций по отдельным этапам аналитических исследований и конструктивных основ моделирования инвестиционных потоков. Изложены сущность, механизмы формирования и подходы к оценке инвестиционного климата страны.

Проанализировано место Украины в конкурентной борьбе на международном рынке капиталов в сравнении со странами Центральной и Восточной Европы, определены подходы к активизации притока иностранного капитала в экономику Украины. Оценены объемы, динамика и структура иностранных инвестиций в Украине по сравнению со странами Центральной и Восточной Европы, определена роль западноевропейских инвестиций, обоснована потребность ориентации инвестиционной политики Украины на интересы и потребности западноевропейских инвесторов.

Углубленно проанализирован процесс вложения западноевропейских инвестиций в агропромышленное производство Украины, статистически измерены зависимости притока капитала в пищевую промышленность и сельское хозяйство, оценены региональные аспекты таких зависимостей.

Осуществлен прогноз поступления западноевропейских инвестиций в Украину в целом и по основным странам-инвесторам. Выявлена возможность увеличения доли западноевропейских инвесторов в общем объеме прямых иностранных инвестиций в перспективе. Обоснованы подходы к формированию инвестиционной политики Украины на основании стимулирования инвестиций, качество и направленность которых соответствует потребностям национального хозяйства. Предложено изменение приоритетов привлечения иностранных инвестиций с отраслевых на качественные характеристики: увеличение рабочих мест, повышение квалификации персонала, реализация инновационных проектов, выравнивание экономико-социального развития регионов страны, введение экологически безопасных видов производств, обновление и модернизация производственного аппарата, расширение и углубление хозяйственных связей с западноевропейскими странами. Основными приоритетами иностранного инвестирования в агропромышленном производстве определены проекты, которые содействуют развитию социальной инфраструктуры села, защите почв, производству экологически чистых продуктов питания.

Изложен опыт стран Центральной и Восточной Европы в сфере привлечения иностранного капитала и регулирования инвестиционных потоков. Обоснована целесообразность адаптации и использования опыта этих стран при оптимизации инвестиционной политики в Украине. Разработаны предложения по стимулированию инвестиционной активности путем: введения налоговых "каникул" по уплате начислений в Фонд социального страхования населения на случай безработицы в отношении расходов на оплату труда работников, для которых были созданы дополнительные рабочие места, отсрочки уплаты налога на добавленную стоимость при осуществлении вложений в объекты социальной сферы села, предоставления налогового кредита по уплате налога на прибыль предприятий в размере затрат на развитие дорожной инфраструктуры в сельской местности, снижения ставки начислений на оплату труда лиц предпенсионного возраста в Пенсионный фонд Украины при создании рабочих мест для таких лиц вследствие реализации инвестиционного проекта, предоставление налогового кредита при создании или покупке очистных сооружений, которые соответствуют мировым стандартам, выделение дотаций инвесторам на осуществление подготовки и переподготовки работников, выдача беспроцентной ссуды на приобретение оборотных активов при реализации инновационных проектов.

Ключевые слова: прямые иностранные инвестиции, западноевропейский инвестор, страны с переходной экономикой, страны Центральной и Восточной Европы, агропромышленный комплекс, регулирование иностранных инвестиций.

V.V. Volkodav. Attraction of the West European investments into Ukraine from an experience of the transitional economies. - The manuscript.

The dissertation for a degree of Candidate of Economic sciences on the specialty 08.00.03 - economics and the national economy management. - The National Scientific Research Centre "The Institute for Agrarian Economics" of Ukrainian Academy of Agrarian Sciences, Kyiv, 2007.

The dissertation covers the issues on the subject of an attraction of the West-European investments into Ukraine on the whole and its agro-industrial complex in particular. It is brought in the elaborate propositions on the intensification of investment processes by means of exercising the Central and Eastern Europe transitional economies experience.

The paper summarizes the theoretical and methodological aspects of an attraction of the West European investments and sets up the foreign investments division in eleven classified features.

It is analyzed the competitive activity position of Ukraine on the international market of capitals as compared to the states of Central and Eastern Europe.

The dissertation examines the dynamics and structure of the West European investments and defines the statistical interdependence of investing into the different agro-industrial complex branches and its regional characteristics. The researcher introduces the forecasting of the West-European capital influx into the Ukrainian economy.

The Central and East European states practice on the issue of investment flows management is studied. The author brings in the methods on the development of investment policy of Ukraine, the improvement of investment climate, the intensification of investment processes, the advancement of Ukraine's integration into the EU.

The key words: direct foreign investments, the West-European investor, the transitional economies, the Central and Eastern European states, agro-industrial complex.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Із набуттям Україною незалежності було задекларовано курс на залучення іноземних інвестицій, створення сприятливого інвестиційного клімату та формування привабливого іміджу держави на міжнародному ринку капіталів. Роль, яка відводилася західноєвропейським інвестиціям, була дуже важливою. Адже поряд із формуванням у такий спосіб додаткового інвестиційного джерела та залучення прогресивного досвіду господарювання вони мали стати важелем входження України до європейського економіко-політичного простору. Проте це завдання інвестиційної стратегії держави було забезпечено лише частково.

Нині Україна поки що знаходиться осторонь процесів міжнародного руху капіталу. Рівень залучених іноземних інвестицій, зокрема західноєвропейських, один із найнижчих серед країн Центральної та Східної Європи. Значною мірою це наслідок непослідовної та неефективної політики щодо залучення іноземних інвестицій, нехтування досвіду європейських країн із перехідною економікою, які нині є одними з найбільших країн-реципієнтів.

Вивчення проблем міжнародного руху капіталів започатковано у працях Д. Рікардо та Дж. Мілля. Значну увагу цим проблемам приділяли видатні вчені-економісти К. Маркс, М. Портер, Дж. Кейнс, М. Фрідмен, Дж. Сакс, У. Шарп, Д. Хікс та інші. В Україні різні аспекти процесу іноземного інвестування досліджували І. Бланк, А. Гайдуцький, Б. Губський, О. Данілов, О. Джусов, С. Захарін, М. Кісіль, І. Крейдич, М. Лесечко, Ю. Лупенко, А. Махмудов, М. Недашківський, М. Панкова, А. Пересада, С. Реверчук, І. Сазонець, Н. Свірідова, М. Туріянська, В. Федоренко, В. Хобта, К. Шпильовий та інші автори. В їхніх працях розкрито сутність, особливості, методи й механізми здійснення іноземних інвестицій, розроблено засади державного регулювання інвестиційних потоків. Водночас питання активізації залучення західноєвропейських інвестицій в економіку України, з урахування досвіду провідних країн-реципієнтів Центральної і Східної Європи, з метою підвищення обсягів інвестування та прискорення євроінтеграційних процесів малодосліджені. Це зумовлює доцільність поглибленого вивчення теоретичних, законодавчих і практичних засад залучення західноєвропейських інвестицій в Україну за досвідом країн з перехідною економікою, а, отже, й актуальність теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана як складова частина науково-дослідних робіт відділу інвестицій Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" по темі "Розробити теоретико-методологічні засади інвестиційної політики та механізмів її реалізації в аграрному секторі економіки" (державний реєстраційний номер 0107U009052).

Особисто автор виконував завдання "Оцінка сучасних тенденцій і механізмів залучення західноєвропейських інвестицій в агропромислове виробництво України за досвідом країн Центральної та Східної Європи".

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування пропозицій щодо залучення західноєвропейських інвестицій в Україну за досвідом країн з перехідною економікою.

Виходячи із поставленої мети основними завданнями визначено:

Основний зміст роботи

У першому розділі "Теоретико-методологічні засади залучення західноєвропейських інвестицій за досвідом країн з перехідною економікою" вивчено теоретико-методологічні засади залучення західноєвропейських інвестицій, зокрема сутність і значення іноземного інвестування, традиційні та сучасні теорії міжнародного руху капіталу, поняття, складові й методи оцінювання інвестиційного клімату країни.

Встановлено, що іноземні інвестиції відіграють важливу роль у розвитку країн з перехідною та пореформеною економікою, до яких належить і Україна. Обсяги та структура іноземних інвестицій значною мірою визначаються приналежністю країн-реципієнтів до "зон впливу" країн-інвесторів. Україна належить до країн Центральної та Східної Європи, де основна частка вкладень іноземного капіталу в перехідний період припадала на інвесторів із західноєвропейських країн. Зазначені інвестиції сприяли прискоренню трансформаційних процесів у їхніх економіках та євроінтеграційним процесам. Тому значна частина механізмів залучення іноземних інвестицій західноєвропейських держав, що використовувалися у країнах Центральної і Східної Європи, прийнятні для України.

Проте розвиток економіки України, зокрема галузей агропромислового комплексу, не слід пов'язувати з іноземними інвестиціями "за будь-яку ціну". Доцільно сприяти залученню лише корисних для країни-реципієнта іноземних інвестицій, що зумовлює необхідність їх регулювання.

Регулювання залучення інвестицій потребує застосування різноманітних механізмів і заходів, вибір яких залежить від видів інвестицій, їх ролі та впливу на економіку країни-реципієнта. З огляду на це у дослідженні запропоновано формувати систему регулювання іноземних інвестицій, а не лише їх стимулювання, що складаються з п'яти груп заходів: пріоритетного, стимулюючого, нейтрального, стримуючого характеру та прямої заборони. У зв'язку з цим розроблено логічну схему застосування конкретних регулятивних заходів по запропонованих групах у розрізі наступних одинадцяти класифікаційних ознак іноземних інвестицій: форма здійснення, характер впливу на екологію, тип формування або зміни господарських зв'язків інвестора в Україні та за її межами, галузева спрямованість, напрям відтворення капіталу, характер присутності на зовнішньому та внутрішньому ринках, наявність інноваційної компоненти, регіональна ознака, наявність негативного або позитивного впливу на національне господарство, співвідношення іноземних і національних часток інвесторів, характер впливу на умови та якість життя територіальної громади.

Заходи пріоритетного впливу мають спрямовуватися на залучення інвестицій з країн Європи та СНД у формі грошових коштів, прогресивних і високоінноваційних технологій, орієнтованих на виробництво засобів сільськогосподарського призначення, створення нових виробничих потужностей, розширення робочих місць, підготовку і перепідготовку кадрів, виробництво експортоорієнтованої та імпортозамінюючої продукції, вертикальну й горизонтальну інтеграцію підприємств, а також тих вкладень іноземного капіталу, що забезпечують активізацію діяльності суб'єктів господарювання в декількох галузях економіки шляхом "ланцюгової реакції".

Заходи стимулюючого впливу доцільно застосовувати при інвестуванні у формі нових виробничих засобів і досвіду комерційного, організаційного й управлінського характеру, помірно інноваційних, які забезпечують активізацію діяльності у галузі їх здійснення та спрямовані на модернізацію й оновлення виробничих потужностей, поліпшення впливу виробництва на екологічну ситуацію, поліпшення умов та якості життя сільського населення, виробництво продуктів заміщення, якісніших від існуючих на ринку аналогів.

Нейтральні заходи мають спрямовуватися на здійснення вкладень в аналоги використовуваних виробничих засобів і об'єкти, що суттєво не впливають на екологію та життя сільського населення й орієнтовані на виробництво традиційних видів продуктів.

Стримуючі заходи доцільно застосовувати до небажаних й помірно шкідливих інвестицій, які спричинюються скорочення робочих місць і здійснюються у формі виробничих засобів або вкладень інтелектуального характеру, що не відповідають світовим стандартам.

Прямій забороні мають підлягати шкідливі для національного господарства вкладення, які призводять до забруднення навколишнього природного середовища, погіршують умови проживання на селі та становлять небезпеку для життя і здоров'я населення.

За результатами досліджень теорій міжнародного руху капіталів, зокрема неокласичної, марксистської, неокейнсіанської та сучасних концепцій транснаціональних корпорацій визначено найбільш важливі чинники, що впливають на здійснення прямих іноземних інвестицій, а саме: збільшення норми дохідності на капітал; можливість диверсифікації та мінімізації інвестиційних ризиків, а також оптимізації співвідношення "прибуток-ризик"; створення й розширення транснаціональних корпорацій; необхідність налагодження міжгосподарських зв'язків і поглиблення вертикальної та горизонтальної інтеграції господарюючих суб'єктів у різних країнах; потреба у формуванні сировинної бази та стабілізації діяльності постачальників у інших країнах; структурні зрушення в міжнародному торговельному обороті; розширення ринків збуту та посилення впливу виробників на споживачів; наявність надлишкового виробництва у країнах; незайнятість населення; особливості розвитку науково-технічного прогресу та інноваційної діяльності; ступінь економічної і політичної експансії; світова глобалізація та розмежування зон впливу міждержавних угруповань.

Встановлено, що традиційні та сучасні теорії не забезпечують комплексність вивчення причин і наслідків міжнародного руху капіталів. У зв'язку з цим запропоновано застосовувати єдиний підхід до вивчення міжнародних інвестицій, що передбачає наступні п'ять етапів аналізу й моделювання інвестиційних потоків: визначення комплексу чинників, що впливають на інвестиційні потоки, кількісний вимір тісноти зв'язку між екзогенними ознаками й інвестиційним потоком, ранжування чинників за ступенем їх вагомості та виділення з їх складу основних, середнього ступеня впливу та несуттєвих, обґрунтування заходів регуляторного впливу на інвестиційні чинники, моделювання очікуваних інвестиційних потоків з урахуванням здійснення розроблених заходів регуляторного впливу.

Застосування запропонованого підходу сприятиме розробці виваженої й ефективної інвестиційної політики та формуванню привабливого інвестиційного клімату.

У другому розділі "Оцінка досвіду України та країн з перехідною економікою в залученні іноземних інвестицій" досліджено досвід України та країн з перехідною економікою щодо залучення іноземних інвестицій, проаналізовано інвестиційну привабливість України та країн з перехідною економікою, вивчено обсяги, динаміку та структуру іноземних інвестицій в економіку України і країн Центральної та Східної Європи, поглиблено досліджено вплив іноземного інвестування на функціонування агропромислового виробництва України. Встановлено, що прямі іноземні інвестиції можуть зумовлювати як позитивні ефекти розвитку країни-реципієнта, так і мати негативні наслідки: зумовлювати політичну й економічну залежність, призводити до монополізації ринку, погіршення становища вітчизняного товаровиробника тощо.

Встановлено, що внаслідок посилення конкурентної боротьби на міжнародних ринках капіталів та інших чинників, що мали місце в період трансформації економіки України, не було забезпечено високого рівня її інвестиційної привабливості. Незважаючи на поліпшення інвестиційних рейтингів України упродовж останніх 3-4 років, вона, за оцінками провідних міжнародних рейтингових агентств, посідає різні місця у другому ешелоні держав, що вирізняються невисоким рівнем інвестиційної привабливості. За кредитними рейтингами довгострокові зобов'язання уряду віднесено до спекулятивного класу. Виключення зобов'язань уряду з рейтингів інвестиційного класу погіршує інвестиційний імідж держави, стримує надходження прямих приватних іноземних вкладень в економіку України. Водночас за даними тих же міжнародних агентств, країни Центральної та Східної Європи упродовж останніх років входять до першої третини або навіть чверті рейтингових рядів держав. Тому обсяги залучення іноземних інвестицій центрально- та східноєвропейськими країнами значно переважають відповідний показник України.

Обсяги прямих іноземних інвестицій в економіки країн Центральної та Східної Європи залишаються стабільно високими упродовж останніх 7-10 років і до 2001 - 2002 рр. становили 27-30 млрд. дол. США у рік, а в 2005 -2006 рр. - 74-77 млрд. дол. або 7-8% загального світового обсягу прямих іноземних інвестицій. Понад 50% половини вкладень були залучені Чехією, Угорщиною, Польщею і Румунією. Обсяги надходжень іноземного капіталу в країни Центральної і Східної Європи у 2-15 разів більший, ніж в Україну. Переважна частина прямих іноземних інвестицій цих країн формується за рахунок західноєвропейських інвесторів.

Поглибленим вивченням обсягу, структури і динаміки західноєвропейських інвестицій у Чехії, Угорщині, Литві, Болгарії, Сербії та інших країнах Центральної і Східної Європи встановлено, що результатом активізації процесу залучення інвестицій в економіку цих країн є загальний економічний розвиток держави та поліпшення добробуту населення, збільшення кількості робочих місць, оновлення виробничого апарату, впровадження новітніх технологій, пожвавлення інноваційної діяльності, розширення експортного потенціалу, дотримання світових стандартів якості продукції, екологізація виробництва та стабілізація платіжних балансів. Іноземні інвестиції в країнах Центральної і Східної Європи стали важливим фактором їх інтеграції у світове та європейське співтовариство й забезпечили входження до Європейського Союзу на умовах повноправного членства.

Досвід країн Центральної та Східної Європи, як активних реципієнтів на міжнародному ринку капіталів, підтверджує необхідність державного регулювання прямих іноземних інвестицій з метою посилення позитивних ефектів їх впливу та запобігання негативним наслідкам. Особливо важливе використання досвіду цих держав в агропромисловому виробництві України, оскільки воно має спільні риси з країнами Центральної і Східної Європи.

Після набуття Україною незалежності в її економіку почали надходити іноземні інвестиції. У процесі залучення іноземних інвестицій доцільно вирізняти три етапи: перший (1991 - 1995 рр.) - глибокої стагнації, коли обсяги інвестицій в економіку України порівняно з 1990 р. скоротилися до 29%; другий (1996 - 2000 рр.) - відносної стабілізації, коли індекси інвестицій коливалися в межах 20-25%, і третій (2001 - 2006 рр.), під час якого відбулося відносне пожвавлення інвестиційних процесів, а індекси інвестицій зросли до 57%. Однак, незважаючи на поступове зростання обсягів іноземних інвестицій (табл. 1), їх частка у всіх джерелах фінансування вкладень в основний капітал не перевищила 5%.

Іноземні інвестиції надійшли в Україну з 119 країн світу. Понад 70% з них здійснили інвестори із західноєвропейських країн. Сукупний капітал нерезидентів з Німеччини на початок 2007 р. становив 5,6 млрд. дол. США, або 26,5%, Кіпру - 3,0 млрд. дол., або 14,2%. Частки Австрії, Великобританії та Нідерландів перевищили 7%, Франції і Британських Віргінських островів - 3%, Швейцарії - 2%. Якість іноземних інвестицій, залучених в Україну, незадовільна. Так, частка об'єктів інтелектуальної власності у складі іноземних інвестицій становить лише 0,03%, матеріальні активи - 7, грошових коштів - 20, реінвестування прибутку - 0,05%. Водночас понад 60% збільшення капіталу нерезидентів забезпечується через зростання ринкової ціни раніше придбаних акцій і майна. Рівень інвестування у нові активи в Україні не перевищує третини, тоді як, наприклад, у Чехії становить 97%.

До основних сфер діяльності іноземних інвесторів в Україні є фінансовий сектор, торгівля і громадське харчування, транспорт і зв'язок та окремі галузі промисловості. Частка сільського господарства і харчової промисловості у структурі іноземних інвестицій складає лише 9%. У динаміці прямі іноземні інвестиції в основні сфери АПК України зростають повільно (табл. 2).

Таблиця 1. Динаміка обсягів прямих іноземних інвестицій в економіку України *

* Розраховано за даними Держкомстату України

Динаміка обсягів іноземних інвестицій в основні галузі агропромислового виробництва України взаємопов'язана. Зміна обсягів вкладень іноземного капіталу в сільське господарство і харчову промисловість характеризується тісним кореляційним зв'язком (r=0,95). Коефіцієнт кореляції між вкладеннями в сільське господарство і харчову промисловість по регіонах становить 0,88.

Обсяги іноземних інвестицій у сільське господарство незначні, з розрахунку на одне підприємство у двох третинах областей не перевищують 0,5 млн. дол. США, а на 1 га сільськогосподарських угідь у 6 областях - менше 1 дол.

У харчову промисловість здійснено порівняно більше інвестицій, проте темпи зростання їх обсягів у динаміці уповільнюються. Майже 60% іноземних інвестицій у сільському господарстві та 75% у харчовій промисловості формується за рахунок внесків західноєвропейських інвесторів. В основному інвестиції у ці галузі надходять з Німеччини, Данії, Швейцарії, Швеції та Великобританії.

Таблиця 2. Динаміка та структурні зрушення в сукупному капіталі нерезидентів у сільському господарстві та харчовій промисловості України

· надання всім інвесторам, включаючи іноземних, безвідсоткової позики строком до одного року на придбання оборотних активів у разі реалізації ними інноваційних проектів.

Практичне запровадження запропонованих заходів дозволить зміцнити положення України на міжнародному ринку капіталів, поліпшити інвестиційний клімат, забезпечити зростання обсягів залучення іноземних інвестицій, зокрема західноєвропейських, і сприятиме прискоренню євроінтеграційних процесів в Україні.

Висновки

У дисертаційній роботі обґрунтовано теоретичні положення та практичні рекомендації для вирішення наукової задачі активізації процесів залучення західноєвропейських інвестицій в Україну за досвідом країн з перехідною економікою, використання яких дозволить прискорити процеси інвестицінйо-інноваційного розвитку національної економіки та її євроінтеграції.

1. Залучення іноземних інвестицій є важливим фактором розвитку економіки України в умовах її входження до світового економічного простору. Євроінтеграційний напрям потребує залучення, передусім інвестицій із західноєвропейських країн, які можуть відігравати роль прискорювача інноваційних та інвестиційних процесів у більшості галузей національного господарства. Проте політика залучення іноземного капіталу, як сукупність заходів держави щодо формування сприятливих умов для діяльності іноземних інвесторів, що реалізовувалася у період ринкової трансформації економіки, не забезпечила суттєвої активізації інвестиційних процесів, широкого впровадження прогресивних зарубіжних технологій виробництва, інновацій і виробничо-комерційного досвіду. Тому цю політику необхідно удосконалити з огляду на відповідний досвід країн Центральної та Східної Європи, які успішно використали західноєвропейські інвестиції для розвитку власних економік.

2. Процеси залучення іноземних інвестицій можна активізувати лише через систему їх державного регулювання. З цією метою в наукових дослідженнях та практиці в основі класифікації іноземних інвестицій має бути поділ заходів державного впливу на пріоритетні, стимулюючі, нейтральні, стримуючі та прямої заборони. Регулюючі заходи необхідно застосовувати щодо окремих видів інвестицій залежно від їх якості, форми та механізму впливу на економіку країни-реципієнта. Іноземні інвестиції доцільно розрізняти за одинадцятьма класифікаційними ознаками, що характеризують: форму здійснення вкладень, їх вплив на екологію, тип формування або зміни господарських зв'язків інвестора в Україні та за її межами, галузеву ознаку, напрям відтворення капіталу, характер участі у зовнішньому та внутрішньому ринках, наявність інноваційної компоненти, регіональну ознаку, наявність позитивного чи негативного впливу на національне господарство, співвідношення часток іноземних і національних інвесторів, а також вплив інвестицій на умови та якість життя територіальної громади.

3. Традиційні й сучасні теорії міжнародного руху капіталів, положення яких враховуються при вивченні причин, механізмів і наслідків цього руху, не дозволяють забезпечити комплексність таких досліджень. У зв'язку з цим при вивченні руху міжнародних інвестицій доцільно використовувати єдиний підхід, що передбачає п'ять етапів: перший - визначення комплексу чинників, що впливають на інтенсивність інвестиційного потоку; другий - вимір тісноти зв'язку між чинниками та інвестиційним потоком; третій - ранжування чинників впливу за ступенем їх вагомості та виділення з них основних, додаткових і допоміжних; четвертий - обґрунтування заходів регуляторного впливу на інвестиційні чинники; п'ятий - моделювання перспективних інвестиційних потоків з урахування розроблених заходів регуляторного впливу. Застосування такого підходу дозволить сформувати виважену й ефективну інвестиційну політику та поліпшити інвестиційний клімат у державі.

4. Становище України на світовому ринку капіталів нестійке. Її інвестиційний клімат недостатньо привабливий, що стримує залучення прямих іноземних інвестицій. У їх структурі переважають західноєвропейські вкладення. Питомі обсяги та темпи приросту прямих іноземних інвестицій в економіку України є найнижчими серед країн Центральної та Східної Європи, а якість і структура залучених ресурсів незадовільні. Завдяки залученню іноземного капіталу переважно за рахунок вкладень західноєвропейських інвесторів, в економіках зазначених країн впроваджуються результати наукових розробок, активізуються інноваційні процеси, утворюються нові робочі місця, модернізується виробничий апарат, розвиваються стратегічні сфери діяльності, зростає експортний потенціал, забезпечується позитивна динаміка європейської інтеграції. Зважаючи на подібність соціально-економічних та інших умов господарювання в Україні та країнах Центральної і Східної Європи, а також враховуючи становище цих країн на міжнародному інвестиційному ринку й динаміку залучення іноземних інвестицій, доцільно використовувати їх досвід при формуванні інвестиційної політики України.

5. Сільське господарство України має найнижчу серед галузей економіки інвестиційну привабливість, а динаміка вкладень у харчову промисловість вирізняється значними змінами. Інвестиції у сільське господарство і харчову промисловість мають тісний кореляційний зв'язок, зокрема по регіонах. Це свідчить про доцільність формування спільних засад і механізмів державної інвестиційної політики у сфері залучення іноземного капіталу в галузі агропромислового виробництва.