Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

УДК 338.43 : 338.246.025.2 (477)

Спеціальність 08.00.03 - економіка та управління національним господарством

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Державне регулювання аграрного сектора економіки України

Урба Світлана Іванівна

Львів - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економіки підприємства Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Михасюк Іван Романович, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри економіки підприємства.

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, професор, член-кореспондент УААН Юзефович Анатолій Едуардович, Державна установа "Інститут економіки та прогнозування НАН України", провідний науковий співробітник;

- кандидат економічних наук, доцент Кадюк Зіновій Степанович, Львівська національна академія ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, доцент кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності.

Захист відбудеться 27 листопада 2007 р. о 1530 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради

Д 35.051.01 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79008, м. Львів, просп. Свободи,18, аудиторія 115.

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79005, м. Львів, вул. Драгоманова, 5.

Автореферат розісланий 16 жовтня 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А.В. Стасишин

Анотації

Урба С.І. Державне регулювання аграрного сектора економіки України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03. - економіка та управління національним господарством. - Львівський національний університет імені Івана Франка. - Львів, 2007.

Дисертація присвячена системному дослідженню процесу державного регулювання аграрного сектора економіки.

Розкрито роль та місце держави у регулюванні аграрного сектора економіки; вперше визначено поняття мультифункціонального сільського господарства; систематизовано чинники, які зумовлюють необхідність державного втручання в аграрну сферу; досліджено особливості трансформаційних перетворень у сільському господарстві України; доповнено та запропоновано використовувати перелік важелів державного регулювання аграрного виробництва.

Досліджено світову практику державного регулювання аграрного сектора економіки; виконано аналіз державної підтримки сільського господарства в Україні й запропоновано оцінювати її рівень за методикою СОТ та ОЕСР, оцінено сучасний розвиток аграрного ринку України та запропоновано шляхи його удосконалення.

Розкрито концептуальні засади вдосконалення державного регулювання аграрного сектора економіки; за допомогою економіко-математичного моделювання визначено особливості розвитку галузей сільського господарства, спрогнозовано структуру виробництва сільськогосподарської продукції в умовах невизначеності ринку.

Ключові слова: аграрний сектор економіки, сільське господарство, аграрне виробництво, аграрна політика, державне регулювання, державна підтримка.

Урба С.И. Государственное регулирование аграрного сектора экономики Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством, Львовский национальный университет имени Ивана Франко. - Львов, 2007.

Диссертация посвящена исследованию проблем государственного регулирования аграрного сектора экономики Украины.

В первом разделе диссертации "Основы государственного регулирования аграрного сектора экономики" исследована экономическая роль государства и ее влияние на развитие аграрного сектора экономики; впервые обосновано определение понятия "мультыфункциональное сельское хозяйство"; обобщены теоретические подходы к государственному регулированию аграрного сектора экономики; систематизированы основные и предложены новые рычаги государственного регулирования аграрного производства в новых условиях хозяйствования; проанализированы, а также сделаны выводы о результатах аграрных преобразований в Украине.

Во втором разделе "Государственное регулирование та поддержка аграрного сектора экономики в условиях вступления Украины к ВТО и ЕС" рассмотрены особенности регулирования государством аграрного сектора экономики в зарубежных странах; предложен и систематизирован перечень критериев классификации государственной поддержки; кроме того, проанализировано ее особенности в сельском хозяйстве Украины, обосновано целесообразность использования методик оценки государственной поддержки ВТО и ОЭСР; оценено современный стан развития аграрного рынка и предложены направления усовершенствования его государственного регулирования.

В третьем разделе диссертационной работы "Направления усовершенствования государственного регулирования аграрного сектора экономики Украины" обоснована структура концепции стратегического развития аграрного сектора экономики Украины, которая должна осуществляться с учетом трех составляющих: формирование концепции, реализация концепции, а также результаты и термины осуществления в условиях интеграционных процессов. Особое место занимает стратегия мультыфункционального сельского хозяйства, которая состоит в разработке главной стратегической цели, главных заданий их воплощения.

Обоснованы направления усовершенствования государственного регулирования аграрного сектора экономики в Украине; разработана экономико-математическая модель деятельности аграрных предприятий, с помощью которой оценено структурные размеры изготовления сельскохозяйственной продукции.

Ключевые слова: аграрный сектор экономики, сельское хозяйство, аграрное производство, аграрная политика, государственное регулирование, государственная поддержка.

Urba S.I. The state regulation of agrarian sector of Ukraine's economy - Manuscript.

A thesis paper for the Scholar Degree of Candidate of Economic Sciences in Speciality 08.00.03 - economy and management of the national economy. The Ivan Franko National University of L'viv. - L'viv, 2007.

The thesis is devoted to the system investigation of the state regulation process of agrarian sector of economy.

The role and place of the state in regulation of agricultural sector of economy is discovered; the notion of multifunctional agriculture is defined for the first time; causative factors of the state interference in agrarian sphere are systematized; peculiarities of transformational reforms of agriculture of Ukraine are researched: it is complemented and proposed to use a list of state levels of agriculture regulation.

The world practice of the state regulation of agrarian sector of economy is investigated; the analysis of the state backing of agriculture in Ukraine is accomplished and it is proposed to evaluate its level by WTO (World Trade Organization) and OECD (Organization of Economic Cooperation and Development) methods.

Conceptual basis of improvement of the state regulation of the agrarian sector of economy is discovered; peculiarities of development of branches of farming are determined by means of economic-mathematical modeling, an agricultural production structure is forecasted under conditions of market uncertainty.

Key words: agrarian sector of economy, agriculture, agricultural production, agricultural policy, state regulation, state backing.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. З огляду на перспективи вступу України до Світової організації торгівлі актуальним є дослідження регулювальної ролі держави щодо розвитку аграрного сектора економіки. Необхідність та особливості державного регулювання аграрного сектора пов'язані з виконанням першочергових завдань щодо гарантування продовольчої безпеки держави, підвищення конкурентних переваг сільськогосподарської продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках і створення умов соціального розвитку села. За цих обставин виникає потреба в ефективній державній підтримці сільського господарства як однієї зі стратегічних галузей, розроблення основних інструментів реалізації нової аграрної політики України.

Реформування аграрного сектора економіки, яке супроводжувалося становленням ринкових відносин, проведенням земельної реформи, створенням нових підприємницьких організаційних структур різних форм власності не дало очікуваних результатів. Реалії сьогодення спонукають до використання стратегічних підходів для здійснення глибоких перетворень в аграрній сфері, що є однією з передумов успіху її соціально-економічного розвитку.

Масштаби державної участі в регулюванні аграрного сектора економіки постійно змінюються, відповідно, змінюються вимоги до системи його державного регулювання, що зумовлює визначення пріоритетних напрямів державної політики щодо розвитку аграрної галузі.

Різні аспекти державного регулювання аграрного сектора економіки висвітлені у працях вітчизняних та закордонних науковців і практиків, зокрема В. Валентинова, П. Гайдуцького, М. Дем'яненка, С. Зорі, А. Зінченка, І. Кириленка, З. Кадюка, М. Корецького, П. Макаренка, І. Михасюка, А. Мельник, В. Месель-Веселяка, О. Могильного, В. Назаренка, Б. Пасхавера, М. Павлишенка, Н. Попова, П. Саблука, О. Онищенка, Т. Осташко, Г. Черевка, А. Юзефовича, В. Юрчишина, М. Янківа та ін.

Однак проблеми стабільного розвитку механізму державного регулювання щодо підвищення конкурентоспроможності сільського господарства за умов глобалізації економічних відносин і трансформаційних перетворень у галузі висвітлені недостатньо і потребують поглибленого опрацювання на теоретичному та методологічному рівнях.

Важливість і необхідність удосконалення державного регулювання аграрного сектора економіки за нових умов господарювання зумовлюють актуальність теми дисертаційної роботи, її мету, структуру та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідних робіт (держбюджетних тем) кафедри економіки підприємства Львівського національного університету імені Івана Франка за напрямами "Регулювання земельних відносин у підприємництві" (Реєстраційний № 0102U003571), "Розвиток прикордонного підприємництва в єврорегіоні "СЯН" (Реєстраційний № 0105 U002220).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення науково-методологічних основ і практичних рекомендацій щодо участі держави в регулюванні розвитку аграрного сектора економіки в Україні.

Для досягнення поставленої мети у дисертації визначено такі завдання:

§ дослідити місце та роль держави в регулюванні аграрного сектора економіки;

§ запропонувати зміст поняття "мультифункціональне сільське господарство" та визначити його характерні ознаки як галузі;

§ проаналізувати процеси аграрних перетворень в Україні і виявити тенденції та особливості розвитку сільського господарства за ринкових умов;

§ розглянути особливості державного регулювання розвитку аграрного сектора економіки в зарубіжних країнах;

§ обґрунтувати методичні основи державної підтримки аграрного сектора економіки за умов вступу України до СОТ;

§ виявити проблеми державного регулювання аграрного ринку та шляхи їхнього вирішення;

§ сформулювати задачу і розробити економіко-математичну модель для оцінки розвитку галузей сільського господарства;

§ розробити пропозиції щодо удосконалення аграрної політики України в умовах європейської інтеграції.

Об'єктом дослідження є процес державного регулювання розвитку аграрного сектора економіки України.

Предмет дослідження - теоретичні основи, методологічні та практичні аспекти державного регулювання аграрного сектора економіки України.

Методи дослідження. У процесі дослідження застосовано загальнонаукові та спеціальні методи: монографічний - під час вивчення й аналізу спеціальної наукової літератури; індуктивний - під час збирання, систематизації та опрацювання інформації, дедуктивний - під час теоретичного осмислення проблеми й уточнення окремих понять; аналізу та синтезу - під час поєднання складових економічних явищ у єдиному процесі; економічного аналізу - під час дослідження рівня й динаміки державної фінансової підтримки аграрного сектора; зіставлення - для порівняння рівнів державної підтримки сільського господарства України й інших держав; графічний і табличний методи - для побудови таблиць, графіків та діаграм, а економіко-математичне моделювання - для оцінки діяльності сільськогосподарських підприємств України.

Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативно-правові акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Укази Президента України, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства аграрної політики України, дані монографічних та періодичних видань, матеріали міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференцій та особисті результати наукових досліджень автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробленні ефективної системи державного регулювання аграрного сектора економіки України. Відповідно до мети і завдань проведеного дослідження, в дисертаційній роботі містяться обґрунтовані теоретичні положення та практичні рекомендації, яким притаманна наукова новизна.

Найзначніші результати, які становлять наукову новизну роботи, полягають у такому:

уперше:

- обґрунтовано поняття "мультифункціональне сільське господарство", яке трактується як галузь національної економіки, ефективний розвиток і функціонування якої забезпечується через економічну, соціальну, екологічну, інноваційну та інформаційну функції, а її конкурентоспроможність є головною рушійною силою зміцнення стратегічних позицій і пріоритетів на внутрішньому та світовому аграрних ринках;

- розроблено економіко-математичну модель діяльності аграрних підприємств України за умов невизначеності ринку, на підставі якої виділено види сільськогосподарської продукції, доцільність виробництва якої потребує державної підтримки;

удосконалено:

- сутність поняття "державне регулювання аграрного сектора економіки", яке необхідно розглядати як сукупність економічних, організаційно-правових і соціальних заходів політики держави, спрямованих на створення ефективного та стабільно-зростаючого розвитку мультифункціонального сільського господарства через механізм державної підтримки для гарантування продовольчої безпеки країни та соціального відродження села;

- перелік критеріїв, важливих для практики оцінки рівня державної підтримки, зокрема, за способом підтримки, способом впливу, термінами здійснення, умовами СОТ, методикою ОЕСР;

набули подальшого розвитку:

- концепція стратегічного розвитку аграрного сектора економіки України, яка враховує особливості трансформаційних процесів в аграрній економіці країни і ґрунтується на формуванні стратегії мультифункціонального сільського господарства, окреслює етапи реалізації концепції й очікувані результати для кожного з них;

- обґрунтування необхідності вдосконалення механізму державної підтримки аграрного сектора економіки за умов інтеграції до світових аграрних ринків на підставі застосування відомих методик світових організацій;

- рекомендації щодо вдосконалення економічних важелів державного регулювання мультифункціонального сільського господарства, що сприятиме активізації та підвищенню ефективності розвитку галузі.

Теоретичне значення результатів дослідження полягає у поглибленні наявних та розробленні нових теоретичних засад державного регулювання аграрного сектора за сучасних умов розвитку економіки України. Отримані наукові результати дисертаційної роботи використовують на економічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка у процесі викладання дисциплін "Державне регулювання економіки", "Економіка та організація агропромислових формувань", "Зовнішньоекономічна діяльність підприємства" (довідка № 2899-H від 11.06. 2007 р.).

Практичне значення одержаних результатів - формування рекомендацій щодо вдосконалення процесу державного регулювання аграрного сектора економіки, зменшення негативного впливу сучасних економічних процесів на розвиток сільського господарства та сприяння активізації аграрної політики інтеграційного характеру. Зокрема, пропозиції щодо формування концепції стратегічного розвитку сільського господарства використано Головним управлінням сільського господарства і продовольства Львівської обл. (довідка № 71а/15 від 22.06.2007 р.), а економіко-математичне моделювання обсягів випуску сільськогосподарської продукції - Інститутом землеробства і тваринництва західного регіону УААН с. Оброшино-Львів (довідка №342 від 15.05.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Основні положення й висновки дисертаційної роботи науково обґрунтовані, достовірні, отримані автором особисто та містяться в одноосібних наукових працях.

Апробація результатів дисертації. Головні ідеї та положення дисертації висловлені й позитивно оцінені на щорічних звітних науково-практичних конференціях викладачів та аспірантів економічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (м. Львів, 2005-2007); міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема: Міжнародній науковій студентсько-аспірантській конференції "Економіка пострадянських країн: стан та перспективи розвитку" (м. Львів, 7-8 травня 2003 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Ринкова трансформація економіки України: теорія, практика, перспективи" (м. Львів, 24-25 жовтня 2003 р.); Міжнародній науковій студентсько-аспірантській конференції "Економіка посткомуністичних країн в умовах глобалізації" (м. Львів, 23-24 квітня 2004 р.); Другій міжнародній науково-практичній конференції молодих учених "Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації" (м. Тернопіль, 24-25 лютого 2005 р.); Міжнародній науковій студентсько-аспірантській конференції "Інтеграція країн з перехідною економікою у світовий економічний простір: стан і перспективи" (м. Львів, 13-14 травня 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Економічна система України: минуле, сучасне, майбутнє" (м. Львів, 21-22 жовтня 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції студентів та аспірантів "Глобальна економіка як сучасний етап співробітництва країн" (м. Чернівці, 25-26 квітня 2007 р.), Міжнародній науковій студентсько-аспірантській конференції "Нові обрії економічної науки" (м. Львів 15-16 травня 2007 р.), ІІІ-й науковій конференції "Економіко-інженерні засоби у стимулюванні зростання економіки" (м. Жешув, Польща, 2007 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 18 одноосібних наукових праць загальним обсягом 5,4 д.а., із них сім обсягом 3 д.а. - у наукових фахових виданнях.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний зміст викладений на 174 сторінках комп'ютерного тексту і містить 19 таблиць, 15 рисунків. Список літератури налічує 234 позиції.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено предмет і об'єкт дослідження, сформульовано мету і завдання, описано наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, апробацію одержаних результатів.

У першому розділі дисертаційної роботи "Основи державного регулювання розвитку аграрного сектора економіки" досліджено економічну роль держави та її вплив на розвиток аграрного сектора економіки, обґрунтовано поняття мультифункціонального сільського господарства, узагальнено теоретичні підходи до державного регулювання аграрного сектора, систематизовано головні важелі державного регулювання аграрного виробництва, проаналізовано та зроблено висновки про результати аграрних перетворень в Україні.

Аналіз поглядів та інтерпретацій іноземних і вітчизняних учених засвідчує, що однозначного тлумачення потреби державного регулювання аграрного сектора економіки нема. Унаслідок проведених досліджень визначено, що економічна роль держави повинна полягати, насамперед, у вирішенні головних завдань для забезпечення передумов ефективного функціонування сільського господарства як галузі економіки; держава має бути каталізатором стабілізації аграрної економіки та стимулювання економічного зростання.

Дослідження особливостей сільського господарства дало змогу запропонувати визначення мультифункціонального сільського господарства як галузі національної економіки, ефективний розвиток і функціонування якої забезпечується через економічну, соціальну, екологічну, інноваційну та інформаційну функції, а її конкурентоспроможність є головною рушійною силою зміцнення стратегічних позицій і пріоритетів на внутрішньому та світовому аграрних ринках. Трактування поняття мультифункціонального сільського господарства допомогло визначити пріоритетні характеристики галузі.

Наголошено, що потребу та особливості державного регулювання аграрного сектора економіки визначає низка природних і соціально-економічних чинників: різноманітність природно-кліматичних умов; страхування їхньої діяльності; нестійкість цін і доходів в агропромисловому виробництві, що залежить як від природних чинників, так і від кон'юнктури ринку; непривабливість інвестування сільського господарства через повільний оборот капіталу та відтворювального процесу; сезонність виробництва, великий виробничий ризик, пов'язаний зі складними погодними умовами; потреба екологізації сільського господарства; особливості формування соціальної інфраструктури села.

У дисертації запропоновано розглядати державне регулювання аграрного сектора економіки як сукупність економічних, організаційно-правових і соціальних заходів політики держави, спрямованих для створення ефективного та стабільно-зростаючого розвитку мультифункціонального сільського господарства через ефективний механізм державної підтримки для гарантування продовольчої безпеки країни та соціального відродження села.

Головні регулювальні чинники аграрного сектора економіки, які використовує держава, розділено на політико-правові, макроекономічні, соціальні, організаційні, матеріально-технічні, наукові, екологічні та євроінтеграційні.

Становлення і розвиток аграрного сектора економіки в Україні супроводжується трансформаційним періодом. Результатом проведення аграрних перетворень є формування земельних відносин ринкового типу; розвиток майнових відносин власності у недержавних сільськогосподарських підприємствах; створення нових організаційно-правових форм ринково-підприємницького типу, розвиток орендних відносин, стабілізація та поступове нарощування обсягів виробництва сільськогосподарської продукції.

Оцінка результатів реформування аграрного сектора економіки України дала змогу з'ясувати, що аграрна реформа все ж таки не виконала покладених на неї завдань і це стало причиною кризового стану, в якому перебуває сільське господарство. Крім того, роль держави у цьому процесі була недостатньо економічно обґрунтована, внаслідок чого результати реалізації політики реформування не сприяли очікуваному поліпшенню аграрної економіки.

На сучасному етапі розвитку сільського господарства важливе значення має використання ефективних важелів державного регулювання аграрного виробництва, до яких належать цінова політика, фінансово-кредитна політика, податкова політика, інвестування, інноваційна й екологічна політика, митно-тарифна політика та страхування. Їхнє використання допомагає об'єктивніше враховувати зміни господарської кон'юнктури і не потребує значних бюджетних ресурсів.

Аналіз наявних важелів дає змогу зробити висновок про головні тенденції розвитку сільського господарства як найважливіші напрямки підтримки галузі. Проте найбільші недоліки характерні для цінової та екологічної політики. Ситуація в цих напрямах підтримки потребує чітко продуманих заходів з боку органів державної влади. Інноваційна діяльність і страхування перебувають на етапі впровадження, а тому всі завдання щодо розвитку цих важелів будуть реалізовані у перспективі. Невирішеність окремих аспектів на етапі вступу України до СОТ зумовили появу деяких неузгоджених питань щодо розвитку аграрного сектора у фінансово-кредитній та митно-тарифній політиці. Йдеться, насамперед, про визначення базового періоду для розрахунку сукупного виміру підтримки

сільського господарства, запровадження митних квот і тарифів на окремі види сільськогосподарської продукції тощо. Деякі позитивні зрушення в напрямі вдосконалення простежено в податковій політиці, що зумовлено вжиттям комплексу заходів, передусім, прийняттям нормативно-правової бази та реалізацією програм розвитку сільського господарства. Проте з'ясовано, що виділені важелі державного регулювання аграрного виробництва мають недоліки й упущення в механізмі їхньої реалізації.

На думку автора, головні стратегічні цілі вирішення всіх проблем, які сьогодні є в сільському господарстві, - такі: досягнення стабільного й ефективного функціонування аграрного сектора економіки, зорієнтованого на задоволення внутрішніх та експортних потреб країни в продукції сільського господарства і продуктах її переробки, а також соціальне відродження села, подолання бідності переважної частини селян та інших його мешканців, створення послідовної та довготривалої схеми гарантування майбутнього для сільських територій.

У другому розділі роботи "Державне регулювання та підтримка аграрного сектора економіки в умовах вступу України до СОТ і ЄС" розглянуто особливості державного регулювання та підтримки аграрного сектора економіки зарубіжних країн, запропоновано та систематизовано перелік критеріїв класифікації державної підтримки, виконано її аналіз для сільського господарства України, обґрунтовано доцільність використання методик оцінки державної підтримки СОТ і Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), а також оцінено сучасний стан розвитку аграрного ринку і запропоновано шляхи удосконалення його державного регулювання. держава сільськогосподарський апк сот

Аграрний сектор є однією з найважливіших сфер національних економік провідних країн. Аналіз особливостей функціонування сільського господарства європейської моделі показує, що головними тенденціями, які характеризують галузь, є такі: диверсифікація та посилення багатофункціональності галузі; підтримання розвитку аграрних підприємств; розподіл сфер державного регулювання за визначеними цілями та механізмами реалізації; уніфікація підходів до надання фінансової підтримки фермерам; поглиблення зв'язку сільського господарства з розвитком сільських територій. Кожній з європейських країн властива своя специфіка державного регулювання аграрного сектора економіки, проте їх об'єднують прагнення та дії фінансово підтримати розвиток галузі. Зазначено, що в країнах з розвиненою економікою простежується тенденція до скорочення рівня державної підтримки аграрної сфери.

Систематизація державної підтримки аграрного сектора економіки дала змогу виділити перелік критеріїв для оцінювання рівня державної підтримки такими позиціями: за способом підтримки - бюджетна та позабюджетна; за способом впливу на галузь - пряма і непряма; за термінами здійснення - коротко-, середньо- і довготермінова. За умовами Світової організації торгівлі державну підтримку поділяють на заходи "зеленого кошика", заходи "жовтого кошика" та заходи "синього кошика". У методиці ОЕСР державну підтримку оцінюють за такими загальними показниками: оцінка підтримки виробника (PSE), оцінка підтримки споживача (CSE) і загальна оцінка підтримки (TSE). Запропонована класифікація дає змогу детальніше проаналізувати специфіку державної підтримки відповідно до зазначених критеріїв, що сприятиме всебічному та системному дослідженню процесів державного фінансування сільського господарства.

Глибший аналіз низки показників державної підтримки сільського господарства в Україні засвідчує, що вони мають стійку тенденцію до зростання (табл. 1). Зазначимо, що зростання державної підтримки сільського господарства в Україні не супроводжується адекватним зростанням випуску продукції сільського господарства.

Таблиця 1. Основні показники державної підтримки аграрного сектора економіки України у 2000-2005 рр.

Показник	Роки	2005 / 2000, %
	2000	2001	2002	2003	2004	2005
1. Державна підтримка сільського господарства, млрд. грн.	2,4	3,3	4,3	5,7	6,4	7,9	х
1.1 Темпи зростання, %	100	138	130	133	112	123	329
2. у т.ч. бюджетних коштів, млрд. грн.	0,5	1,5	1,4	2,3	3,7	6,5	х
2.1 Темпи зростання, %	100	300	93	164	161	176	1300
Обсяг валової продукції сільського господарства у порівнянних цінах 2000 р., млрд. грн.	55,7	61,4	62,1	55,3	66,2	66,1	119
Частка державної підтримки у випуску сільськогосподарської продукції, %	4,3	5,4	6,9	10,3	9,7	12	279
Державна підтримка на 1 га сільськогосподарських угідь, грн.	57,4	78,9	102,9	136,4	153,2	189,3	330
Обсяг валової продукції сільського господарства у розрахунку на 1 грн. державної підтримки, грн.	23,2	18,6	14,4	9,7	10,3	8,4	36,2

За розрахунками частка фінансової підтримки сільськогосподарського виробника у вартості виробленої продукції в різних країнах є різною. В країнах ОЕСР вона становить 32% від вартості виробленої продукції, у країнах ЄС - 37%, в Україні її частка не перевищує 12%.

Рівень рентабельності сільського господарства України свідчить про значні коливання ефективності господарської діяльності галузі. Наприклад, якщо у 2000 р. цей показник дорівнював 9%, то у 2003 р. він зменшився до - 0,03%, проте вже 2005 р. рівень рентабельності збільшився до 14,6%, - максимальний за аналізований період.

Аналіз державної підтримки аграрного сектора економіки доводить, що сучасна система його фінансування не відповідає умовам ринкової економіки через низьку економічну ефективність використання бюджетних коштів. Зазначено, що головними причинами недосконалого бюджетного фінансування є, насамперед, відсутність довготермінового фінансового плану підтримки; неоптимальний розподіл бюджетних коштів; недофінансування запланованих та обмеженість у фінансуванні інших програм; відсутність якісних показників для розподілу коштів з державного бюджету на державну підтримку сільського господарства.

У дисертації запропоновано шляхи вдосконалення механізму державної підтримки аграрного сектора економіки через удосконалення програмно-цільового підходу до управління бюджетним процесом. Особливості його використання повинні полягати у розробленні цільових програм та їхньому обґрунтуванні за змістом, розмірами фінансування й термінами виконання.

На завершальному етапі вступу України до СОТ головною умовою є дотримання зобов'язань у напрямах, які стосуються державної підтримки сільського господарства, доступу на ринок сільськогосподарських і продовольчих товарів, санітарних і фітосанітарних заходів, експортної конкуренції в сільськогосподарській і продовольчій торгівлі. Проте найважливішим питанням є узгодження всіх зобов'язань щодо внутрішньої державної підтримки аграрного сектора економіки.

Проведений аналіз державної підтримки в Україні за трьома зазначеними вище групами протягом 2002-2006 рр. свідчить про зростання її обсягів. Розмір фінансування аграрної сфери за заходами "зеленого кошика" збільшився у 2,5 раза, а "жовтого кошика" - у 4,2 раза. Однак у 2006 р. простежено зменшення питомої ваги заходів "зеленого кошика" та "жовтого кошика" у структурі державної підтримки, відповідно, до 22 і 13%.

Для України ключовим аспектом є узгодження базового періоду, за яким визначатимуть розмір державної підтримки сільського господарства. Йдеться про показник сукупного виміру підтримки (СВП), тобто щорічну суму всіх видів державної підтримки, на які поширюються зобов'язання із її скорочення. Іншими словами, це сума підтримки, що перевищує 10% рівень de minimis, тобто 5% з продуктової підтримки та 5% з непродуктової.

Підтверджено доцільність оцінки державної підтримки аграрного сектора за методикою ОЕСР, що дасть змогу визначити міжнародні позиції держави та порівнювати ефективність розвитку аграрної політики.

У дисертаційній роботі з'ясовано, що необхідність державного регулювання аграрного ринку зумовлена, насамперед, гарантуванням продовольчої безпеки і підвищенням конкурентоспроможності аграрного сектора економіки України. Зазначено, що аграрному ринку властива велика кількість проблем, зокрема: нема надійної системи підтримки і регулювання ринку, не розвинена інфраструктура збуту сільськогосподарської продукції, що негативно позначається на формуванні стабільної цінової ситуації та досягненні прибутковості ведення агробізнесу. Водночас, для вдосконалення державного регулювання аграрного ринку автор пропонує такі заходи як: розроблення та удосконалення нормативно-правової бази, прискорене формування головних елементів ринкової інфраструктури, зокрема біржової, забезпечення високої якості сільськогосподарської продукції відповідно до міжнародних стандартів, аналіз кон'юнктури та прогнозів аграрного ринку, які потрібно реалізовувати на засадах державної програми регулювання аграрного ринку.

У третьому розділі дисертаційної роботи "Напрямки вдосконалення державного регулювання аграрного сектора економіки України" висвітлено концептуальні засади розвитку аграрного сектора економіки в контексті інтеграційних процесів та обґрунтовано можливі шляхи вдосконалення державного регулювання аграрного сектора економіки України.

Сучасний стан розвитку аграрного сектора економіки зумовлений відсутністю законодавчо затвердженої концепції його реформування і стратегічного розвитку, яка б чітко визначала головну мету аграрної політики, стратегію та механізм її реалізації, а також враховувала головні вимоги СОТ і ЄС. Унаслідок цього регуляторну політику проводять через окремі, часткові й локальні заходи.

Аналіз складових аграрної політики України засвідчив, що комплексного дослідження її впливу на розвиток сільського господарства нема. Проте сьогодні розробка і реалізація ефективної стратегії розвитку мультифункціонального сільського господарства - досить актуальне питання.

Суть концепції полягає в забезпеченні умов для стратегічного розвитку аграрного сектора економіки і включає такі складові: формування концепції, реалізація концепції та окреслює очікувані результати впровадження концепції (рис. 1).

Рис. 1. Концепція стратегічного розвитку аграрного сектора економіки України

Зазначено, що стратегія розвитку мультифункціонального сільського господарства повинна охоплювати головну стратегічну мету, стратегічні цілі, головні та другорядні завдання, а також розрахунок ресурсної потреби та вибір джерел фінансування.

Головною метою аграрної політики України має бути розвиток мультифункціонального конкурентоспроможного та стійкого сільського господарства. Головні цілі стратегії - формування нової аграрної політики євроінтеграційного типу; підвищення ефективності пореформеного розвитку сільського господарства; гарантування продовольчої безпеки національними товаровиробниками; гарантування екологічної безпеки аграрного виробництва; оновлення матеріально-технічної бази виробництва сільськогосподарської продукції; наближення норм і стандартів до міжнародних вимог.

У дисертації наголошено, що дослідження особливостей розвитку сільського господарства, зокрема його галузей, доцільно виконувати за допомогою математичного апарату.

Запропоновано використовувати таку економіко-математичну модель діяльності аграрних підприємств України за умов невизначеності ринку, яка розроблена на основі теорії скінчених антагоністичних ігор:

Г = < X, Y, T >, (1)

де Х - множина можливих дій підприємств аграрного сектора економіки;

Y - множина можливих змін попиту на ринку;

T - функція корисності аграрних підприємств.

Процес розв'язування такої задачі полягає у тому, що сільськогосподарські підприємства і ринок незалежно один від одного вибирають, відповідно, деякі чисті стратегії X і Y, унаслідок чого складається ситуація рівноваги. Якщо гра не має ситуації рівноваги в чистих стратегіях, то учасники гри, застосовуючи свої максимінну і мінімаксну чисті стратегії, створюють нестійку ситуацію, в якій є вибір деяких змішаних стратегій. З огляду на те, що кількість можливих дій кожного учасника гри скінчена,

X = {1, 2,…, m}, Y = {1, 2,…, n}, (2)

де m і n - кількість чистих стратегій, відповідно, сільськогосподарського підприємства і ринку.

Тоді значення функції T можна записати у вигляді

T = || tij ||, 1 i m, 1 j n, (3)

в і-му рядку якої послідовно розташовані виграші сільськогосподарського підприємства у ситуаціях (i,1),…, (i,n), а в j-му стовпці - його виграші у ситуаціях (1, j),…, (m, j).

Формули для розрахунку компонент стратегій сільськогосподарського підприємства (виробника) X = {1, 2,…, m}, і ринку (споживача) Y = {1, 2,…, n} матимуть вигляд

, , (4)

, , (5)

де - дохід, який отримують сільськогосподарські підприємства від продажу -ї одиниці j-го типу продукції;

- витрати сільськогосподарських підприємств на одиницю цієї ж продукції, тобто її собівартість;

- коефіцієнт матричного приведення.

Цю задачу розв'язано на підставі статистичних даних за 2000-2006 рр., зокрема стосовно доходів і витрат виробництва аграрної продукції. Розрахунки компонент змішаної стратегії сільськогосподарського підприємства і стратегій ринку виконано для рослинництва і тваринництва.

Результати розрахунків визначають (у відсотках) розрахункову структуру випуску сільськогосподарської продукції в асортименті, виробництво якої потребує державної підтримки (табл. 2).

Таблиця 2. Розрахункова структура випуску продукції рослинництва і тваринництва в Україні у 2000-2006 рр., %

Аграрна продукція	Роки
	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008
								прогноз
Продукція рослинництва
Зерно	1,9	2,2	12,9	9,8	1,2	42,0	2,2	3,4	8,9
Картопля	6,5	4,8	9,9	12,0	57,0	9,0	4,3	9,2	14,2
Цукрові буряки (фабричні)	13,6	43,3	23,5	52,0	35,0	29,0	25,8	29,3	31,6
Соняшник	2,2	1,7	4,7	7,8	0,9	8,0	2,1	2,9	3,8
Плоди та ягоди	75,8	48,0	49,0	18,4	5,0	12,0	65,6	55,2	41,5
Всього	100	100	100	100	100	100	100	100	100
Продукція тваринництва
М'ясо (у забійній вазі)	1,3	26,0	7,0	5,5	0,9	21,0	8,7	9,4	9,97
Молоко та молочні продукти	89,0	36,0	41,0	49,0	96,0	42,0	62,2	60,8	59,5
Яйця	9,4	35,0	50,0	43,0	2,6	32,0	28,0	28,3	28,6
Вовна	0,3	3,0	2,0	2,5	0,5	5,0	1,1	1,5	1,93
Всього	100	100	100	100	100	100	100	100	100

Дані табл. 2 показують, що протягом 2000-2006 рр. найдоцільнішими для вирощування в сільськогосподарських підприємствах з позиції фінансової вигоди у галузі рослинництва були цукрові буряки, плоди та ягоди, проте до кінця 2006 р. ці сільськогосподарські культури втратили свої позиції щодо обсягів виробництва на ринку і їхні частки у загальній вартості виробництва дорівнювали 25,8% для цукрових буряків, і 42,1% для плодів та ягід. Згідно з розрахунками, державі доцільно підтримувати сільськогосподарські підприємства у вирощуванні таких сільськогосподарських культур, як картопля (у 2006 р. 4,3%), зернові (2,2%) та соняшники (2,1%).

Щодо структури виробництва продукції тваринництва в сільськогосподарських підприємствах України, то у 2000 р. аграрні виробники найбільшу фінансову вигоду мали б від випуску 89% молока та молочної продукції, однак у 2006 р. під впливом цінової кон'юнктури ринку структура сформувалась так, що найвигіднішим для сільськогосподарських підприємств було виробництво молока та молочної продукції (2,2%) і яєць (28%). Зміна обсягів виробництва продукції тваринницької галузі зумовлена насамперед зміною попиту на визначені види продукції, несприятливою ціновою політикою на ринку продовольства та відсутністю ефективного економічного механізму підтримки галузі.

У дисертації спрогнозовано структуру виробництва сільськогосподарськими підприємствами продукції рослинництва і тваринництва на наступні два роки. Прогнозовані показники дають змогу дійти висновку, що найбільша тенденція до зростання характерна для вирощування цукрових буряків і картоплі, а також випуску м'яса (у забійній вазі). Зазначено, що державі не доцільно підтримувати сільськогосподарські підприємства у виробництві цих видів сільськогосподарської продукції, оскільки вони належать до того асортименту, збут яких на ринку забезпечуватиме підприємству достатню фінансову вигоду.

Висновки

У дисертації проведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо комплексу проблемних питань у сфері державного регулювання аграрного сектора економіки України. За результатами досліджень зроблено такі наукові та практичні висновки.

1. Мультифункціональне сільське господарство доцільно розглядати як галузь національної економіки, ефективний розвиток і функціонування якої забезпечується через економічну, соціальну, екологічну, інноваційну та інформаційну функції, а її конкурентоспроможність є головною рушійною силою зміцнення стратегічних позицій і пріоритетів на внутрішньому та світовому аграрних ринках.

2. Головними важелями, що характеризують ефективність державного регулювання аграрного виробництва, є цінова політика, фінансово-кредитна політика, податкова політика, інвестування, митно-тарифна політика та страхування. Їхнє використання дає змогу об'єктивніше враховувати зміни господарської кон'юнктури і не потребує значних бюджетних ресурсів.

3. Сучасні тенденції розвитку сільського господарства показують необхідність політики державного регулювання АПК в Україні, яка повинна враховувати відповідність цін на сільськогосподарську продукцію і засоби виробництва; рівень витрат на виробництво в спеціалізованих господарствах; прибутковість спеціалізованих галузей і сільського господарства загалом; дохід на вкладений капітал та фінансові можливості ведення розширеного виробництва.

4. Головне місце серед різноманітних інструментів державного регулювання аграрної сфери займає державна підтримка. Для практики оцінки рівня державної підтримки доповнено перелік критеріїв за такими позиціями: за способом підтримки, за способом впливу на галузь, за термінами здійснення, за умовами Світової організації торгівлі та за методикою ОЕСР. Аналіз державної підтримки аграрного сектора економіки засвідчує, що система його фінансування не відповідає умовам ринкової економіки через низьку економічну ефективність використання бюджетних коштів. Головні причини недосконалого бюджетного фінансування - це насамперед, відсутність довготермінового фінансового плану підтримки; неоптимальний розподіл бюджетних коштів; недофінансування запланованих та обмеженість у фінансуванні інших програм; відсутність якісних показників для розподілу коштів з державного бюджету на державну підтримку сільського господарства. Це зумовлює необхідність вдосконалення програмно-цільового підходу до управління бюджетним процесом, особливості використання якого полягають у розробці цільових програм та їхньому обґрунтуванні за змістом, розмірами фінансування і термінами виконання.

5. Аграрний ринок є нині непрозорим і абсолютно непередбачуваним, нема надійної системи підтримки і регулювання ринку, нерозвинута інфраструктура збуту сільськогосподарської продукції, що негативно позначається на формуванні стабільної цінової ситуації та досягненні прибутковості ведення агробізнесу. Тому пріоритетними напрямами держави у сфері державного регулювання аграрного ринку є розроблення та вдосконалення нормативно-правової бази, прискорене формування основних елементів ринкової інфраструктури, зокрема біржової, забезпечення високої якості сільськогосподарської продукції відповідно до міжнародних стандартів, аналіз кон'юнктури та прогнозів аграрного ринку, які потрібно реалізовувати на засадах державної програми регулювання аграрного ринку.

6. На етапі вступу до СОТ та інтеграції в ЄС запропоновано реалізовувати науково обґрунтовану концепцію стратегічного розвитку аграрного сектора економіки України, яка охоплює такі складові: формування концепції, реалізація концепція та результати впровадження концепції. Важливою складовою концепції є стратегія розвитку мультифункціонального сільського господарства, яка базується на формуванні головної стратегічної мети, стратегічних цілей, головних та другорядних завданнях, окреслює визначені етапи й очікувані результати для кожного з них. Головною метою аграрної політики України має бути розвиток мультифункціонального конкурентоспроможного та стійкого сільського господарства. Необхідне формування нової аграрної політики євроінтеграційного характеру; підвищення ефективності пореформеного розвитку сільського господарства; гарантування продовольчої безпеки національними товаровиробниками; гарантування екологічної безпеки аграрного виробництва; оновлення матеріально-технічної бази виробництва сільськогосподарської продукції; наближення норм і стандартів до міжнародних вимог.

7. На основі розробленої економіко-математичної моделі діяльності аграрних підприємств України в умовах невизначеності ринку, що враховує внутрішні показники прибутковості (збитковості) виготовленої підприємством продукції, визначено розрахункові дані щодо розподілу обсягів випуску продукції рослинництва і тваринництва у загальній їх структурі. Основними видами сільськогосподарської продукції, виробництво яких потребує державної підтримки є вирощування зернових та соняшника і виробництво м'яса (у забійній вазі) та вовни.

Виконання всіх зазначених заходів сприятиме реалізації державної аграрної та загальноекономічної політики інтеграційного характеру, дасть змогу вийти на основний вектор розвитку світового сільського господарства.

Список опублікованих праць за темою дисертації

У наукових фахових виданнях, які внесені до переліку ВАК:

1. Урба С.І. Механізм державного регулювання аграрного сектора економіки України // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія економічна. "Формування ринкової економіки в Україні". - Вип. 33. - Львів, 2004. - С. 421-424.

2. Урба С.І. Зарубіжний досвід державного регулювання аграрного сектора економіки // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія економічна. "Формування ринкової економіки в Україні". Спецвипуск 14 "Трансформація економіки України в умовах євроінтеграції". - Львів, 2005. - С. 619-624.

3. Урба С.І. Фінансово-кредитна підтримка аграрного сектора АПК // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія економічна. "Формування ринкової економіки в Україні". - Вип. 34. - Львів, 2005. - С. 419-423.

4. Урба С.І. Основні напрямки державної підтримки аграрного сектора економіки України // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія економічна "Формування ринкової економіки в Україні". - Вип. 36. - Львів, 2006. - С. 389-392.

5. Урба С.І. Розвиток аграрного виробництва та його державна підтримка // Вісник національного університету "Львівська Політехніка". Серія: Логістика. - 2006. - № 552. - С. 445-450.

6. Урба С.І. Державне регулювання аграрного ринку в Україні // Вісник Ужгородського університету. Серія "Економіка". - Вип. 19. - Ужгород, 2006. - С. 15-21.

7. Урба С.І. Аграрна політика України в контексті міжнародних інтеграційних процесів // Економіка: проблеми теорії і практики: Збірник наукових праць. - Випуск 230: В 3-х т. - Т.ІІІ. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. - С. 655-660.

В інших виданнях:

8. Урба С.І. Державне регулювання та підтримка аграрного сектора економіки як основа вступу до СОТ і ЄС // Globalizacja a optymalizacia gospodarowania podmiotуw ery cyfrowej wybrane problemy i aspekty).-Pod. redakcja Kazimierra Krupy. -Wydawnictwo transgranicznego instytutu badawczego. - Koszyce-Lwow- Јuck-Rzeszow.- 2006. - S. 139-149.

9. Урба С.І. Проблеми економічного і соціального розвитку села // Актуальні проблеми формування економічної системи України: Матеріали міжнародної студентсько-аспірантська наукової конференції. - Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2002 - С. 310-311.

10. Урба С.І. Проблеми інвестиційної привабливості АПК // Економіка пострадянських країн: стан та перспективи розвитку: Матеріали міжнародної студентсько-аспірантська наукової конференції. - Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2003. - С.300-302.

11. Урба С.І. Важелі державного регулювання аграрного сектора економіки // Економіка посткомуністичних країн в умовах глобалізації: Матеріали міжнародної студентсько-аспірантська наукової конференції. - Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2004. - С. 306-307.

12. Урба С.І. Питання страхування ризиків сільськогосподарських товаровиробників // Інтеграція країн з перехідною економікою у світовий економічний простір: стан і перспективи: Матеріали міжнародної студентсько-аспірантська наукової конференції. - Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2005. - С. 376-377.

13. Урба С.І. Формування та регулювання розвитку аграрного ринку // Економічний і соціальний розвиток України у ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації: Збірник тез доповідей другої міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених. - Тернопіль. - 2005. - С.256-257.

14. Урба С.І. Митно-тарифний механізм зовнішньоекономічної діяльності аграрного сектора економіки України // Економічна система України: минуле, сучасне, майбутнє: Матеріали міжнародної студентсько-аспірантська наукової конференції. - Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2005. - С. 338-339.

15. Урба С.І. Розвиток аграрної політики Європейського Союзу // Філософія економіки Івана Франка й сучасні економічні проблеми: Матеріали міжнародної студентсько-аспірантської наукової конференції. - Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2006. - С. 239-240.