Сучасний стан та напрямки перспективного розвитку виробництва соняшнику

На основі форм річної звітності розрахуємо основні показники, що характеризують фінансові результати діяльності підприємства (табл. 2.11.).

Таблиця 2.11 - Динаміка показників фінансових результатів в ПСП «Сонячна долина» Вознесенського району

Показники і порядок розрахунку	Роки	2010р. у % до
	2007р.	2008р.	2009р.	2010р.	2007р.	2008р.	2009р.
Прибуток від реалізації, тис. грн. Собівартість реалізованої продукції, тис. грн. Чистий прибуток, тис. грн. Середньорічна сума активів, тис. грн. Середньорічна сума власного капіталу, тис. грн. Коефіцієнт рентабельності продукції Коефіцієнт рентабельності капіталу Коефіцієнт рентабельності власного капіталу	588,7 685,2 256,8 1118,3 955,6 85,9 23,0 26,9	1228 1293 988 1732 1578 95 57 62,6	-53 1811 -581 1918,5 1781,5 -2,9 30,3 -32,6	415 1629 441 1900 1712 25,5 23,2 25,8	70,5 237,7 171,7 169,9 179,2 29,7 100,9 95,9	33,8 126,0 44,6 109,7 108,5 26,8 40,7 41,2	1783,0 89,9 175,9 99,0 96,1 1879,3 76,6 179,1

налізуючи показники фінансових результатів необхідно зазначити, що підприємство ПСП «Сонячна долина» є прибутковим, в 2010р. господарство отримало прибуток 415 тис.грн. від реалізації та прибуток 441 тис.грн. в цілому по господарству. Також в звітному році збільшилась собівартість реалізованої продукції на 137,7% в порівнянні з 2007р. та на 26% в порівнянні з 2008р, але в порівнянні з 2009р. собівартість реалізованої продукції знизилась на 10,1%. Звідси рівень рентабельності продукції склав 25,5%. Рівень рентабельності капіталу в звітному році склав 25,8%.

Для більш повного дослідження фінансового стану підприємства необхідним є проведення розрахунків показників фінансової незалежності в динаміці за певний період (табл. 2.12.).

Таблиця 2.12 - Динаміка показників фінансової незалежності в ПСП «Сонячна долина» Вознесенського району

Коефіцієнти	Норматив	На початок 2010 року	На кінець 2010року	Відхилення, (+,-)
Фінансування	< 1,0	0,1	0,1	-
Автономії (незалежності)	>0,5	0,9	0,9	-
Стійкості (стабільності)	>1,0	7,8	10,6	+2,76

Проведені розрахунки показників фінансової незалежності дають підставу стверджувати, що господарство все ж є фінансово незалежним від позикових та залучених коштів. Коефіцієнт фінансування знаходиться в межах встановлених нормативів. На кінець 2010р. він склав 0,1 і залишився таким як і був на початок року. Щодо коефіцієнту автономії, то він перевищує нормативне значення і на кінець року складає 0,9 і теж залишився таким як і на початок року. Збільшення даного показника над нормативом позитивно впливає на фінансову діяльність господарства, що свідчить про забезпечення власним капіталом та незалежність від позикових джерел. Аналізуючи показник стабільності слід зазначити, що він також перевищує нормативне значення, а саме: на початок року він становив 7,8, а на кінець року 10,6, що на 2,76 більше ніж на початок року. Даний показник дає підстави стверджувати, що господарство є стабільним та фінансово незалежним.

Критерієм фінансового стану підприємства є його платоспроможність, тобто готовність виконати без затримки першочергові платіжні зобов'язання за рахунок наявних коштів та поточних надходжень від господарської діяльності. Підприємство вважається платоспроможним, якщо сума готівки, дебіторської заборгованості та інших легко ліквідних активів більша або дорівнює першочерговим платіжним зобов'язанням.

До платіжних засобів належать швидко ліквідні активи: готівка в касі і на рахунках у банках; швидко ліквідні цінні папери; строкові платежі заготівельних організацій та інших покупців; товарна сільськогосподарська і промислова продукція, на яку є попит; ліквідна дебіторська заборгованість, тобто така, що може бути погашена на день оцінки платоспроможності; запаси і витрати, якщо вони без затримки можуть бути переведені в готівку.

До першочергових платіжних зобов'язань належать позики банків та інші позикові кошти, строк сплати яких настав; розрахунки з постачальниками, бюджетом, з робітниками і службовцями (з працівниками підприємства) та інші строкові зобов'язання. Для більш детального аналізу платоспроможності досліджуваного господарства розглянемо таблицю 2.13.



Таблиця 2.13 - Динаміка показників ліквідності ПСП «Сонячна долина» Вознесенського району

Коефіцієнти	Норматив	На початок 2010року	На кінець 2010року	Відхилення, (+,-)
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,2 - 0,3	0,1	1,2	+1,1
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,7 - 1	0,9	1,2	+0,3
Коефіцієнт покриття	>1	4,3	6,5	+2,2

Коефіцієнт абсолютної ліквідності на кінець року перевищує норматив - 1,2, що на 1,1 більше ніж на початок року. Теоретично вважається, що достатнім значенням для коефіцієнта терміновості є «0,3», оскільки не всі кредитори одночасно пред'являють свої вимоги. Однак величина показника на кінець року є досить високою і свідчить про спроможність господарства

швидко ліквідувати короткострокову заборгованість. Для з'ясування фінансової ситуації розраховують уточнений коефіцієнт швидкої ліквідності, значення якого для нормальної роботи підприємства повинно наближатись до «1». У нашому випадку величина цього показника на початок року становила 0,9 і на кінець року - 1,2, що є позитивним, оскільки підприємство, реалізувавши незначну частину виробничих запасів буде в змозі за першою вимогою розрахуватись із своїми кредиторами. Коефіцієнт покриття на початок року становив 4,3 і за рік його величина збільшилась до 6,5, що є позитивним. Основним фактором, який забезпечив зростання, були незначні зменшення поточних активів та заборгованості за даний період.

Отже, проаналізувавши та дослідивши фінансово-економічну діяльність господарства можна сказати, що господарство знаходиться в доброму фінансово-економічному стані, за останній рік отримало прибутків від своєї діяльності в зв'язку з підвищенням ціни на с/г продукцію - соняшник. Також господарство щороку покращує якість основних засобів та є платоспроможним за рахунок наявності власного оборотного капіталу.



Розділ 3. Аналіз ефективності виробництва соняшнику

3.1 Аналіз та напрямки зростання обсягів виробництва

На ефективність сільськогосподарського виробництва впливає рівень спеціалізації господарства, його відповідності природно-кліматичним умовам та місцезнаходженню.

Щоб визначити вплив виробництва на економіку досліджуваного господарства скористаємося таблицею 3.1.

Таблиця 3.1 - Питома вага соняшнику у сільськогосподарському виробництві в ПСП «Сонячна долина» Вознесенського району

Показники	В цілому по господарству	В т.ч. по соняшнику
		Всього	Питома вага, %
	2007р.	2010р.	2007р.	2010р.	2007р.	2010р.
Вартість валової продукції сільського господарства (в порівняних цінах 2005р.), тис.грн Посівні площі, га Виробничі витрати, тис. грн. Грошова виручка, тис. грн. Прибуток (+), збиток (-) від реалізації сільськогосподарської продукції, тис.грн.	1987,2 1173 900,5 1273,9 436,3	908,6 944 1837,6 2042,1 241,8	142,2 250 227,9 341,4 50,1	339,4 215 575,7 1262,4 625,9	7,2 21,3 25,3 26,8 11,5	37,4 22,8 31,3 61,8 258,9

Аналізуючи таблицю 3.1. можна сказати, що виробництво соняшнику в ПСП «Сонячна долина» Вознесенського району відіграє важливу роль. Підтвердженням цього є показник розміру та структури грошових надходжень від реалізації сільськогосподарської продукції за чотири роки. Він складає у базисному році 26,8%, а в звітному 61,8% відповідно, незважаючи на те, що площа під даною культурою склала 7,2% та 37,4% від загальної площі сільськогосподарських угідь. Прибуток від реалізації сільськогосподарської продукції в 2007 році зменшився на 88,5%, а в 2010 році він збільшився на 158,9%, більше загального прибутку по підприємству.

Для аналізу обсягів валового збору соняшнику використаємо такі показники як площа та урожайність соняшнику (табл. 3.2.)

Таблиця 3.2 - Вихідні дані та визначення впливу факторів на зміну валової продукції в ПСП «Сонячна долина» Вознесенського району

Показники	2007р.	2010р.
Факторні: Зібрана площа, га Урожайність, ц/га Результативний: Валовий збір, ц Загальне відхилення, в т.ч. за рахунок факторів: - посівної площі - урожайність	250 6,5 1616 Х Х Х	215 17,9 3856 3856-1616=2240 (215-250)*6,5= -227,5 (17,9-6,5)*215=2451

Аналізуючи вплив факторів на зміну валового збору соняшнику в ПСП «Сонячна долина» відмітимо, що у звітному році результативний показник збільшився на 2240ц в порівнянні з базисним роком. Дані зміни відбулись головним чином за рахунок збільшення якісного фактору - урожайності та зменшення кількісного фактору - площі посіву.

3.2 Аналіз реалізації соняшнику та резерви зростання виручки

Одним з завдань даної курсової роботи є пошук резервів збільшення обсягів виробництва соняшнику.

Резерви - це матеріально - речові запаси, які в даний час не використовуються, а зберігаються до виникнення потреби в них.

Величина резервів кількісно може бути визначена як різниця між можливим і факторним рівнем показника діяльності підприємства, який змінюється під дією окремих факторів.

Пошук резервів потребує впровадження досягнень науково - технічного прогресу, поліпшення організації праці, організаційно - технічних заходів, забезпечення конкурентоспроможності підприємств.

Основними резервами збільшення виробництва валової продукції рослинництва, зокрема соняшник є:

введення в господарський оборот земельних угідь, що перебувають поза господарським оборотом;

перетворення екстенсивних угідь в інтенсивні, щоб з одиниці площі мати максимальну кількість продукції;

поліпшення використання сільськогосподарських угідь та вдосконалення структури посівних площ;

збирання врожаю в оптимальні строки;

підвищення врожайності за рахунок поліпшення агротехнічних умов.

В Україні поширені високоврожайні селекційні сорти й гібриди соняшнику із значним вмістом олії в насінні, низькою лузжистістю (22 - 27 %) та високою стійкістю проти найбільш відомих рас вовчка, шкідників і хвороб. За тривалістю вегетаційного періоду сорти (гібриди) соняшнику поділяють на середньостиглі (вегетаційний період 120 - 140 днів), середньоранні (110-130), ранньостиглі (100-120) і скоростиглі (80 - 100 днів).

Розрахуємо резерв збільшення валового збору соняшнику у досліджуваному підприємстві під впливом збільшення посівних площ найбільш врожайними сортами чи гібридами. Можливі і невикористані резерви збільшення посівних площ, розрахуємо множенням можливої розширеної посівної площі на фактичну урожайність тих сортів, які планується сіяти на ній.

Розглянемо даний резерв в табл. 3.3., застосувавши метод ланцюгових підстановок.



Таблиця 3.3 - Резерви збільшення валового збору соняшнику за рахунок збільшення посівних площ

Гібрид соняшнику	Планові показники	Фактичні показники	Валовий збір з планової площі при фактичній врожайності	Відхилення (+), (-)
	Площа, га	Врожайність, ц/га	Валовий збір, ц	Площа,га	Врожайність, ц/га	Валовий збір, ц		Загальне	В т.ч. за рахунок
									Площі	Врожайності
Термінатор	141	19,8	2790	141	13,4	1896	1896	894	-	894
Тітанік	44	25,0	1100	44	24,1	1060	1060	40	-	40
НК Алего	30	28,0	840	30	30,0	900	900	-60	-	-60
Всього	215		4730	215		3856	3856	874	-	874

Отже при виконанні плану щодо розширення площі під найбільш врожайними гібридами та збільшенні загальної врожайності соняшника є можливість отримати 874ц. додаткового валового збору.

Найбільш врожайним гібридом в господарстві є гібрид НК Алего. Одним із завдань збільшення обсягів виробництва повинно стати збільшення площі посіву даним гібридом та збільшення врожайності під іншими.

Наявність елементів мінерального живлення в ґрунті в оптимальних співвідношеннях сприяє підвищенню продуктивності рослин, поліпшенню якості насіння.

Соняшник дуже вибагливий до поживного режиму ґрунтів порівняно з іншими польовими культурами.

Особливо багато він вбирає з ґрунту калію.

Проте незважаючи на високий винос калію з ґрунту, соняшник на чорноземних ґрунтах більшою мірою потребує азотних і фосфорних добрив.

Суттєвим резервом збільшення урожайності продукції є дози і якість внесення добрив, їх структура, строки і способи внесення в грунт. Крім встановлення норм добрив за рекомендаціями науково-дослідних установ, можна визначати їх розрахунковими методами, з яких найбільш поширеним є розрахунок за вмістом поживних речовин у ґрунті (на заплановану врожайність) (табл. 3.4.).

Таблиця 3.4 - Резерви підвищення валових зборів соняшнику шляхом виконання норм внесення добрив під 1га соняшнику в 2010р. в ПСП «Сонячна долина» Вознесенського району

Показники	За планом	Фактично	Виконаного плану, %
Внесено мінеральних добрив, ц.д.р., в т.ч. азотних фосфатних калійних Врожайність при заданій нормі внесених добрив, ц/га Площа посіву, га Валовий збір, ц	4,35 1,25 0,6 2,5 22,0 215 4730	3,1 1,0 0,6 1,5 17,9 215 3856	71,3 80 100 60 81,4 100 81,5

Отже дані таблиці 3.4 свідчать, що при дотриманні планових обсягів внесення мінеральних добрив, врожайність соняшнику зросте на 28,7% і як наслідок обсяги валового збору збільшаться на 874ц (4730-3856) або 18,5%.

Урожайність соняшнику залежить від строку збирання, який визначають за ступенем стиглості та вологістю насіння.

Тому важливим чинником підвищення валового збору є недопущення втрат врожаю шляхом збирання соняшнику в оптимальні строки (табл. 3.5.).

Таблиця 3.5 - Розрахунок резервів збільшення виробництва продукції за рахунок збору врожаю в оптимальні строки

Показники	2010р.
Площа соняшнику зібрана пізніше оптимального строку, га Середня урожайність при збиранні, ц/га: в строк пізніше Резерви збільшення збору продукції, ц: з 1га з усієї площі	45 14,0 12,3 14,0-12,3=1,7 1,7*45=76,5

За збирання врожаю в оптимальні строки можливо додатково отримати 76,5ц соняшнику.

Умовою одержання високого врожаю насіння є дотримання рекомендованої густоти посіву і рівномірне розміщення рослин на площі. При інтенсивній технології, коли густоту рослин регулюють не прориванням, а нормою висіву, треба висівати тільки висококондиційне насіння.

При регулюванні сівалки на норму висіву треба враховувати, що польова схожість насіння буває меншою за лабораторну на 20 - 25 %, а під час боронування по сходах гине до 10 % рослин. Тому страхова надбавка до норми висіву має становити 30 - 35 %.

Як було зазначено, зростання врожайності є одним з важливих резервів збільшення валового збору. Розрахуємо обсяги додаткових валових зборів соняшнику, які були б отримані, як би середня врожайність в цілому по господарству була на рівні передового господарства (табл. 3.6.)

Таблиця 3.6 - Визначення резервів валового збору соняшнику в 2010р. в ПСП «Сонячна долина» Вознесенського району

Показники	2010р.
Площа посіву, га Урожайність. ц/га: в середньому по господарству в передовому господарстві Валовий збір по господарству, ц: при урожайності на рівні передового господарства відхилення (+), (-)	215 17,9 20,8 3856 215*20,8=4472 4472-3856=616

При урожайності, на рівні передового господарства - 20,8ц/га, ПСП «Сонячна долина» може додатково отримати 616ц соняшнику.

Наявність і постійне поповнення сортового складу польових культур - основа ведення сучасного рослинництва. Тому одним з заходів технології вирощування соняшнику є сортооновлення та сортозаміна. Визначимо резерв збільшення обсягів виробництва соняшнику за рахунок заміни менш врожайного гібриду соняшнику на високопродуктивні гібриди (табл. 3.7.).

Таблиця 3.7 - Визначення резервів збільшення обсягів виробництва соняшнику за рахунок сортозаміни в ПСП «Сонячна долина» Вознесенського району, в 2010 р.

Гібриди	Площа посіву, га	Урожайність, ц/га	Резерви валового збору в результаті заміни сорту Термінатор на НК Алего, ц

Провівши розрахунки збільшення обсягів виробництва соняшнику за рахунок сортозаміни в ПСП «Сонячна долина» можна сказати, що заміна гібриду Термінатор на НК Алего дасть можливість підприємству додатково отримати з 1га посіву зміненого гібриду 16,6ц, а з всієї площі 2340ц.

Провівши розрахунки збільшення валового збору соняшнику в ПСП «Сонячна долина» Вознесенського району, в результаті застосування різних заходів, визначимо загальні резерви валового збору досліджуваної культури в 2010р.(табл. 3.8.).

Таблиця 3.8 - Узагальнення резервів валового збору соняшнику в ПСП «Сонячна долина» Вознесенського району, в 2010р.

Заходи для впровадження резервів	Приріст валового збору, ц
Розширення посівних площ Виконання норм внесення добрив Збір в оптимальні строки Врожайність на рівні передового господарства Сортозаміна Всього	874 874 76,5 616 2340 4780,5



Отже, застосування всіх зазначених заходів дасть господарству змогу отримати додатково 4780,5ц валового збору соняшнику. Звичайно господарство не взмозі буде за один рік отримати всі наведені резерви, тому доцільним буде застосувати заходи, реалізація яких зумовить найбільший приріст валового збору.

3.3 Аналіз та основні напрямки підвищення ефективності виробництва соняшнику

В умовах формування ринкової економіки проблема підвищення ефективності виробництва набуває актуального значення. Тому дослідженням стосовно цього приділяється велика увага. Ріст економічної ефективності - це досягнення найвищих кінцевих результатів при найменших витратах трудових, матеріальних, природних і фінансових ресурсів.

Для аналізу економічної ефективності виробництва використаємо табл. 3.9.

Таблиця 3.9 - Економічна ефективність виробництва соняшнику в ПСП «Сонячна долина» Вознесенського району

Показники	Роки
	2007р.	2008р.	2009р.	2010р
Урожайність, ц/га Собівартість 1ц соняшнику, грн. Середня ціна реалізації 1ц, грн. Прибуток (+), збиток (-) в розрахунку на: 1ц, грн. 1га, грн. Рівень рентабельності (+), збитковості (-) %	6,5 170,05 199,3 29,25 200 17,2	10,9 160,44 93,06 -67,38 -456 -42,0	9,0 127,02 198,17 71,15 792 56,0	17,9 165,5 328,24 162,74 2911 98,3

Аналізуючи дані таблиці зазначимо, що ефективність виробництва соняшнику у звітному році в порівнянні з попередніми роками значно збільшилась по всім показникам. Рівень рентабельності у 2010 році становить 98,3%, що на 81,1% більше значення даного показника у 2007 році, це говорить, що виробництво є рентабельним. У 2010р. підвищилась собівартість соняшнику та ціна реалізації, що відобразилось на збільшені прибутку.

Собівартість продукції є важливим показником економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. В ньому синтезують всі сторони господарської діяльності, аналізується результат виконання, використання всіх виробничих ресурсів.

Зниження собівартості - одна з першочергових і актуальних задач суспільства кожної галузі, підприємства. Від рівня собівартості продукції залежить сума прибутку і рівень рентабельності, фінансовий стан підприємства і його платоспроможність темпи розширеного відтворення, рівень закупки і роздрібних цін на сільськогосподарську продукцію.

На собівартість продукції впливає ряд істотних факторів під дією яких формується її рівень. Зниження собівартості продукції є важливою умовою підвищення економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції і зменшення затрат праці і виробничих ресурсів на її одиницю.

Проаналізуємо вплив факторів на собівартість соняшнику (табл. 3.10.).

Таблиця 3.10 - Вихідні дані та розрахунок впливу факторів на виробничу собівартість 1ц соняшнику в ПСП «Сонячна долина» Вознесенського району

Показники	2007р.	2010р.
Факторні: Виробнича собівартість соняшнику, тис.грн. Кількість виробленого соняшнику, ц Результативні: Виробнича собівартість 1ц соняшнику, грн. Умовний показник Загальне відхилення в т.ч. за рахунок факторів: виробнича собівартість соняшнику кількості виробленого соняшнику	227,9 1616 141,03 Х Х Х Х	575,7 3856 149,30 (575,7:1616)*1000=356,25 149,30-141,03= 8,27 356,25-141,03=215,22 149,30-356,25= -206,95

Провівши розрахунки можна сказати, що виробнича собівартість 1ц соняшнику підвищилась на 215,22 грн. Дані зміни зумовлені впливом збільшення абсолютного розміру витрат. Зменшення кількісного фактору спричинив незначний вплив на результативний показник.

Перехід до нових умов господарювання на основі ринкових відносин загострює проблему підвищення економічної ефективності виробництва. Для підприємства важливо знати не тільки обсяг виробленої продукції, а й скільки витрачено матеріальних засобів і праці, яка собівартість цієї продукції, наскільки ефективна та чи інша галузь виробництва. Тому важливе значення серед економічних показників ефективності має собівартість виробництва продукції.

Собівартість продукції - важливий узагальнюючий економічний показник виробничо-фінансової діяльності підприємства. На практиці її обчислення необхідне для об'єктивної оцінки господарської діяльності підприємств у цілому, окремих її підрозділів та видів продукції, для розрахунку чистого доходу, прибутку і рівня рентабельності, які залежать від собівартості.

Собівартість як економічна категорія об'єднує всі витрати підприємства в грошовій формі, відшкодування яких необхідне для здійснення процесу простого відтворення. Вона показує, в що обходиться кожному виробнику виробництво і збут продукції.

Проаналізуємо структуру собівартості 1ц соняшнику у відповідності з прийнятою номенклатурою статей затрат (табл. 3.11.).

Аналізуючи дані таблиці 3.11. можна відмітити, що основною статтею витрат виробництва є виплати на оплату праці. У 2010р. в порівнянні з 2007р. витрати по даній статті збільшились на 1,1грн/ц. Також спостерігаються витрати на добрива, збільшення витрат на засоби захисту рослин та інші витрати. У 2010р. в порівнянні з 2007р. витрати на роботи та послуги зменшились на 12,77грн/ц.

Таблиця 3.11 - Склад і структура собівартості 1ц соняшнику в ПСП «Сонячна долина» Вознесенського району

Статті витрат	2007р.	2010р.
	грн	%	грн	%
Витрати на оплату праці Насіння і посадковий матеріал Паливо-мастильні матеріали Добрива Засоби захисту рослин Роботи та послуги Витрати на ремонт необоротних активів Інші витрати на утримання основних засобів Інші витрати Загальновиробничі витрати Всього витрат	9,90 0,74 35,71 - 15,80 15,10 2,7 5,94 2,48 52,66 141,03	7,0 0,5 25,3 - 11,2 10,7 1,9 4,2 1,8 37,4 100,0	11,05 0,62 30,03 15,95 20,75 2,33 7,18 5,03 4,02 52,34 149,30	7,4 0,4 20,1 10,7 13,9 1,6 4,8 3,4 2,7 35,0 100,0

Собівартість безпосередньо впливає на прибуток. Дослідимо зміну прибутку у звітному році (табл. 3.12.).

Таблиця 3.12 - Визначення впливу факторів на прибуток від реалізації соняшнику в ПСП «Сонячна долина» Вознесенського району

Фактори	Прибуток (+), збиток (-), тис.грн	Відхилення (+,-)
Кількість реалізованого соняшнику, ц	Ціна 1ц, грн	Собівартість 1ц,грн	План	При фактичній кількості і плановій ціні і собівартості	При фактичній кількості, ціні і плановій собівартості	Факт	Загальне	В т.ч. за рахунок
План	Факт	План	Факт	План	Факт						Кількості	Ціни	Собівартість реал.
4730	3846	200	328,24	141	165,50	279,1	226,9	720,1	625,9	346,8	-52,2	493,2	-94,2

Аналізуючи розрахунки таблиці 3.12. видно, що у звітному році прибуток від реалізації соняшнику більший планового значення на 346,8тис.грн.. Це відхилення відбулося за рахунок впливу кількості реалізованого соняшнику на -52,2 тис.грн., ціни - на 493,2тис.грн., собівартості реалізованого соняшнику - на -94,2тис.грн.

Рівень рентабельності характеризує прибутковість, дохідність підприємства. Цей показник дає можливість визначити, яка продукція більш прибуткова, тобто вигідніша для виробництва. Однак слід врахувати, що собівартість має відповідати витратам виробництва на основі рівноважних цін.

Для визначення впливу факторів на рентабельність виробництва соняшнику скористаємось табл. 3.13..

Таблиця 3.13 - Вихідні дані для визначення впливу факторів на рівень рентабельності (+), збитковості (-) виробництва соняшнику в ПСП «Сонячна долина» Вознесенського району

Показники	2007р.	2010р.
Факторні: Прибуток від реалізації, тис.грн. Собівартість реалізованого соняшнику, тис.грн. Результативний: Рівень рентабельності виробництва, % Умовний показник Загальне відхилення в т.ч. за рахунок факторів: прибуток від реалізації собівартість від реалізації	50,1 291,3 17,2 Х Х Х Х	625,9 636,5 98,3 (625,9:291,3)*100= 214,9 98,3-17,2=81,1 214,9-17,2=197,7 98,3-214,9= -116,6

Провівши аналіз рівня рентабельності виробництва соняшнику зазначимо, що результативний показник у звітному році збільшився на 81,1 в.п. в порівнянні з показником базисного року. Дане відхилення відбулось за рахунок збільшення прибутку від реалізації соняшнику та зменшення собівартості від реалізації, що вплинуло на результативний показник.

Головними причинами зниження рентабельності є не тільки зовнішні чинники, зумовлені загальним станом економіки, а й внутрішньогосподарські - зниження урожайності. Причиною зменшення урожайності соняшнику, крім природно-кліматичних умов, є недостатнє внесення мінеральних добрив, використання препаратів для боротьби зі шкідниками і хворобами,відсутність ефективних засобів захисту рослин, низький рівень інтенсивності ведення галузі, далекий від оптимального сортовий склад.

Таблиця 3.14

Показники	Фактичні	Можливі (із врахуванням резервів)	Відхилення (+), (-)
Урожайність, ц/га Собівартість 1ц реалізованої продукції, грн Середня ціна реалізації 1ц, грн Прибуток (+), збиток (-) в розрахунку на: 1ц,грн 1га,грн Рівень рентабельності (+), збитковості (-) виробництва, % Рівень рентабельності (+), збитковості (-) продажу, %	17,9 165,50 328,24 162,74 2911 98,3 49,6	33,2 123,08 328,24 205,16 5129 166,7 62,5	+15,3 -42,42 - +42,42 +2218 +68,4 +12,9

Порівнюючи фактичні та розрахункові показники економічної ефективності виробництва соняшнику в 2010 році в ПСП «Сонячна долина» можна зробити висновок. При використанні всіх резервів урожайність зросте на 15,3ц/га, зниження собівартості 1ц соняшнику на 42,42грн., підвищиться прибуток в розрахунку на 1ц - 42,42грн., на 1га - 2218грн. Як наслідок, можливе зростання рівня рентабельності виробництва на 68,4% та продажу 12,9%.

Важливим напрямом зростання ефективності сільськогосподарського виробництва є підвищення рівня забезпеченості господарства основними і оборотними фондами та поліпшення їх використання. Із зростанням фондооснащеності сільськогосподарського виробництва відбувається підвищення його ефективності, проте спостерігається деяке зниження фондовіддачі. Підвищення віддачі основних фондів є одним з головних факторів інтенсивного розвитку сільськогосподарського виробництва і зростання його ефективності.

Підвищити економічну ефективність виробництва можливо при підвищенні якості соняшнику, збільшені його виробництва при одночасному зменшені затрат праці і матеріальних засобів на одиницю продукції. Розв'язання цієї проблеми нерозривно пов'язано з подальшою всебічною інтенсифікацією сільськогосподарського виробництва, в процесі якої забезпечується підвищення врожайності соняшника.

Ефективність сільськогосподарського виробництва значною мірою залежить від рівня забезпеченості його трудовими ресурсами, рівномірного і раціонального їх використання. Успіх вирощування соняшника залежить, перш за все, від правильного вибору посівного матеріалу. За останні роки посуха та комплекс хвороб були головними чинниками зниження урожайності. Проте для отримання потенційного урожаю, закладеного в насінні, слід застосовувати систему захисту, яка складається з обробки насіння проти хвороб і шкідників, та захисту від бур'янів та десикації. Особливу увагу приділяють захисту від однорічних і багаторічних бур'янів. Типова помилка - висівання соняшнику на полі, де не знищені види осотів.

Отже, на основі всього вище зазначеного можна зробити висновок, що реалізація таких заходів як розширення посівних площ, сортозаміна, збирання урожаю в оптимальні строки, раціональне використання добрив та засобів захисту рослин дають змогу підвищити врожайність соняшнику до 33,2ц/га і як наслідок валовий збір культури на 4780,5ц.

Економічний ефект від впровадження зазначених заходів не лише перекриває додаткові витрати, а й значно збільшує прибуток галузі.



Список використаних джерел

1. Балабанів І.Т. Фінансовий аналіз і планування господарюючого суб'єкта / Балабанів І.Т. - М.: Фінанси й статистика, 2002. - 208 с.

2. Бронин О.В. До питання економічної ефективності виробництва насіння соняшнику в умовах становлення ринкової економіки України. // Вісник аграрної науки.

3. Бутинець Ф.Ф. Економічний аналіз / За ред. Ф.Ф.Бутинця. - Житомир: ПП "Рута", 2003. - 680 с.

4. Горбаток М.І., Льовочкін В.С. Економічний аналіз /Івахненко В.М., Горбаток М.І., Льовочкін В.С.: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ.

5. Дудко С.С. Нові перспективні гібриди соняшнику від Євраліс Семанс. // Пропозиція, 2005р. - № 2.

6. Економічний аналіз/ За ред. М.Г. Чумаченка. - К.:КНЕУ, 2001.-540с.

7. Жаркова Г.П. Характеристики сортів та гібридів олійних, технічних та інших культур. // Пропозиція. - 2002р. - № 11, с. 40-42.

8. Зайцев О.М. Запровадження нових гібридів соняшнику - шлях до підвищення рентабельності сільськогосподарського виробництва. // Пропозиція, 2002р. - № 8-9.

9. Зайцев О.М. Використання якісного насіння - найшвидший шлях до підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. // Пропозиція, 2002р. - № 5.

10. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу / Івахненко В.М.. - К.: Знання-Прес, 2002. - 190 с.

11. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз /Ізмайлова К.В.-К.: МАУП,2000.-152с.

12. Ізмайлова К.В. Сучасні технології фінансового аналізу / Ізмайлова К.В. - К.: МАУП, 2003 - 148 с.

13. Іванова Н.А. Ефективність виробництва товарного насіння соняшнику.

14. Кадацький В.П. Оцінка фінансового стану суб'єктів господарювання // Економіка АПК. - 2005. - № 12. - С. 74-76.

15. Кириленко І.Г. Вишукувати шляхи підвищення ефективності виробництва. // Економіка АПК. - 2000. - №2. - с. 31-34.

16. Костаневич Н.І., Шаповал Т.П. Аналіз ділової активності агропідприємств Миколаївської області / Клочан В.П., Костаневич Н.І., Шаповал Т.П. // Економіка АПК,- 2004.- № 12.-С. 82-86.

17. Коваль П.В. Ефективність функціонування аграрних підприємств в умовах зміни темпів і пропорцій відтворення ресурсного потенціалу / Коваль П.В. // Економіка АПК. - 2005. -№ 8. - С. 45-51.

18. Козак В.Г. Удосконалення методики аналізу фінансового стану в підприємствах України / Козак В.Г. // Економіка АПК. - 2005. - № 3.- С.53-62.

19. Козацький В.П. Оцінка фінансового стану суб'єктів господарювання / Козацький В.П. // Економіка АПК. - 2005. - № 12. - С. 74-76.

20. Коробов М.Л. Фінансово-економічний аналіз / Коробов М.Л.. - К.: т-во Знання, 2000.-378 с.

21. Костенко Т.Д. Економічний аналіз і діагностика стану сучасного підприємства / Костенко Т.Д. - К.: Центр навч. літ-ри, 2005. - 400 с.

22. Котляр М.Л. Аналіз фінансового стану підприємства / Котляр М.Л.// Фінанси України. - 2004. - № 5. - С. 99-104.

23. Лисенький А.С. Соняшник. Урожайність. Цифри і факти // Пропозиція, 2005р. - №1 ст. 62.

24. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз сільськогосподарських підприємств / Лахтіонова Л.А. . -К.:КНЕУ, 2005.-365 с.

25. Мельник І.О. Комплексна механізація виробництва соняшнику. // Пропозиція, 2004 р. - № 11.

26. Овчаренко Б.О. Основний обробіток ґрунту під соняшник // Пропозиція,

2003р. - № 7.

27. Овчаренко Б.І. Резерви соняшникового поля. // Пропозиція, 2002р. - № 4.

28.Рижков О.М. Здорове насіння, дружні сходи - високий урожай. // Пропозиція, 2004р. - № 8-9.

29. Руснак П.П. Економіка підприємства: Навчальний посібник / за ред. П.П. Руснака, 2003р.

30.Рослинництво: Пдручник / О.I. Зінченко, В.Н. Салатенко, М.А. Білоножко; За ред. О. I. Зінченка. - К.: Аграрна освіта, 2001. - 591 с.

31. Ткали І.В. Соняшникова країна. // Пропозиція, 2003р. - № 12.

32. Шевчук О.С. Роль протруєння насіння. // Пропозиція, 2002р. - № 3.

33. Шеремет А. Д. Теорія економічного аналізу /. Баканів М. Й., Шеремет А. Д. .- К.: Фінанси й статистика, 2002. - 416 с.

34.Шкільов О.В., Жеревчук В.М. Внутрішньогосподарські резерви ефективної діяльності сільськогосподарських підприємств. // Економіка АПК, 2000р. - № 5 с. 64.

Размещено на Allbest.ru