Стратегічне планування економічного розвитку вантажних портів України

Размещено на http://www.allbest.ru/

28

Размещено на http://www.allbest.ru/

1

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Стратегічне планування економічного розвитку вантажних портів України

Спеціальність: 08.00.03 - Економіка та управління національним господарством

Мірошко Валентин Миколайович

Львів - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України.

Науковий керівник:доктор економічних наук, професор Бойко Євген Іванович, Інститут регіональних досліджень НАН України, завідувач відділу.

Офіційні опоненти:доктор економічних наук, професор Котлубай Олександр Михайлович, Інститут проблем ринку та економіко-економічних досліджень НАН України, завідувач відділу; кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Шульц Світлана Леонідівна, Інститут регіональних досліджень НАН України, старший науковий співробітник.

Захист відбудеться “21” листопада 2007 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розіслано “19” жовтня 2007 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук Жовтанецький В.І.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Ефективність національної економіки, економічне зростання, усталеність розвитку територіальних комплексів і зовнішньоекономічної діяльності традиційно визначається функціонуванням транспортної системи. Транспорт одночасно формує умови налагодження довгострокових стратегічних зв'язків між економічними суб'єктами та впливає на розвиток економіки.

Морські порти є основою морського транспортного комплексу України. В сучасних умовах розвитку світової економіки торговельні порти виконують роль зв'язуючої ланки в русі товарів і одночасно є промисловими та комерційними центрами переробки вантажів і інформаційного забезпечення в системі виробництва і розподілу товарів. Порти виконують функції обслуговування зовнішньої торгівлі, забезпечення розвитку територій, відіграють соціальну роль, адміністративні та комерційні функції.

В теперішній час більшість крупних портів України стабілізували економічний стан, однак, стихійний розвиток в останні роки призвів до нераціонального використання їх територій та потужностей, незручностей при взаємодії із суміжними видами транспорту, небажаного сусідства з житловими кварталами і промисловими підприємствами тощо. Але найважливішою проблемою розвитку портів залишається залучення вантажопотоків для забезпечення повного завантаження існуючих та перспективних виробничих потужностей. Основні напрямки розвитку морських портів мають відповідати перспективам збільшення вантажопотоків, виходити з економічних інтересів портів, регіонів та населених пунктів, у яких вони розташовані.

Узгодження економічних інтересів всіх сторін, зацікавлених у розвитку портів, неможливе без застосування інструментів стратегічного планування. Таким чином, важливим науковим завданням є формування стратегії розвитку портів України, яка має враховувати особливості портового господарства, дотримання державних і місцевих інтересів, що і зумовило вибір теми та розробку проблем в дисертаційному дослідженні.

Стан вивчення проблеми. Теоретично-методологічним та прикладним проблемам розвитку системи морських торговельних портів присвятили свої роботи А. Болгов, Б. Буркинський, В. Іванов, А. Кифак, М. Котлубай, О. Котлубай, С. Крижановський, А. Лесник, А. Лосевська, А. Манучаров, А. Ніцевич, І. Олефір, А. Поперняк, О. Пустовіт, О. Степанов, Л. Хомич, В. Чекаловець та інші вчені.

Проблеми розвитку транспорту у контексті становлення економіки держави та регіонів вивчали у своїх роботах Т. Блудова, В. Геєць, С. Гусєва, М. Долішній, А. Давиденко, Т. Журавльова, Ю. Пащенко, Т. Турпак, М. Фащевський, Л. Чернюк, А. Чухно та інші.

В цих роботах досить повно і ґрунтовно розглядаються теоретичні і практичні проблеми стратегічного планування розвитку системи морського транспорту та портів України. Однак, проблему не можна вважати повністю вирішеною. Створення стратегічних планів розвитку портів та їх реалізація на практиці пов'язана з низкою серйозних теоретичних і прикладних проблем, що вимагають вирішення. В питаннях формування стратегії розвитку портів залишається достатньо дискусійних аспектів, що стосуються насамперед передумов, чинників і ресурсів розвитку портів, підходів до управління галуззю, форм залучення інвестицій тощо. Недостатня увага приділяється оцінці перспектив розвитку безпосередньої діяльності портів, що пов'язана із залученням вантажопотоків, переробкою вантажів, адмініструванням, взаємодією з підприємствами інших галузей та територією.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось в рамках науково-дослідних робіт Інституту регіональних досліджень НАН України за темами: “Моделювання просторового розвитку територіально-виробничих систем” (номер державної реєстрації 0105U007637), “Прогнозування соціально-економічного розвитку регіону обласного рівня” (номер державної реєстрації 01031U004997).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методологічних та прикладних основ стратегічного планування ефективного розвитку вантажних портів України та механізмів реалізації стратегій з урахуванням сучасного стану, особливостей, проблем та перспектив розвитку економіки держави та регіонів.

Реалізація мети дисертаційної роботи обумовила наступні завдання дослідження:

- дослідити і узагальнити теоретичні засади стратегічного планування розвитку економіко-виробничих систем;

- вивчити методологічні проблеми стратегічного планування економічного розвитку вантажних портів і удосконалити підходи до формування стратегії розвитку портів;

- дослідити концептуальні основи формування механізму стратегічного прогнозування економічного розвитку вантажних портів і удосконалити його;

- проаналізувати сучасний стан портового господарства України, визначити особливості функціонування вантажних портів в сучасних умовах;

- обґрунтувати перспективи та оцінити потенціал економічного розвитку портового господарства;

- визначити методичні та прикладні основи і сформувати концепцію стратегічного плану розвитку на прикладі Херсонського морського торговельного порту;

- удосконалити організаційно-економічний механізм реалізації стратегії економічного розвитку вантажних портів.

Об'єктом дослідження є економічна система портового господарства України в комплексі макро- та мікроекономічних підходів.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні і прикладні основи формування стратегічного плану ефективного розвитку вантажних портів України в контексті проблем інтеграції до світової господарської системи і завдань розвитку територій.

Методи дослідження. Теоретично-методологічну основу дисертаційного дослідження складає діалектичний метод пізнання, сучасна економічна теорія, наукові підходи та інструментарій, що застосовувалися відповідно до завдань роботи. У процесі виконання роботи використовувався системний підхід, що дозволив розглянути об'єкт і предмет дослідження як систему і елемент системи економічних відносин у державі та у світі. Для вивчення властивостей і зв'язків об'єкта, фіксації кількісних характеристик, систематизації даних використано методи спостереження, виміру і опису. При визначенні тенденцій розвитку, прогнозуванні динаміки характеристик досліджуваної системи використано метод експертних оцінок, метод порівняння, індуктивний та математичні методи. При визначенні етапів і факторів розвитку портового господарства, взаємозв'язку і взаємодії елементів застосовано аналітичний і синтетичний методи. Системний аналіз і синтез використано при формуванні стратегічного плану розвитку об'єкту дослідження. Інформаційну базу дослідження становили Закони України, Укази Президента України, нормативні акти Кабінету Міністрів України, Міністерств та відомств, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, звітні дані Асоціації портів України “Укрпорт” , наукові статті вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем стратегічного планування розвитку портів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у системному дослідженні сучасних тенденцій та напрямків стратегічного розвитку системи вантажних портів у контексті євроінтеграції та розвитку економіки регіонів. Наукова новизна найважливіших результатів дослідження полягає у наступному:

вперше:

- визначено і деталізовано систему принципів прогнозування економічного розвитку вантажних портів та систему факторів, які слід враховувати при обґрунтуванні напрямків розвитку. Визначено принципи та механізм співпраці порту з місцевою владою, розроблено моделі участі регіону у функціонуванні і розвитку порту та запропоновано динамічний механізм реалізації моделей у залежності від закономірностей розвитку економіки;

удосконалено:

- класифікацію методів планування економічних процесів та оціночних характеристик за критеріями: зміст, характер дії, час дії та результат дії методу, що дозволяє здійснювати вибір методів;

- класифікацію використовуваних критеріїв економічного розвитку господарюючих суб'єктів та розроблено механізм вибору напрямків економічного розвитку підприємств за обов'язковими (забезпечення національної безпеки, розв'язання найгостріших соціально-економічних проблем, перспективи практичного використання) та вибірковими (правові, науково-технічні, економічні, виробничі, ринкові, екологічні та соціальні, специфічні) критеріями;

- етапи формування прогнозу, обґрунтовано основні методи та розроблено механізм стратегічного прогнозування економічного розвитку підприємства, що передбачає комплексне використання методів прогнозування;

- структуру управління портом через створення спеціального програмно-цільового органу управління - служби розвитку, яка має здійснювати комплекс дій з реалізації проектних рішень передбачених стратегічним планом розвитку порту. Розроблено організаційно-економічний механізм стратегічного планування розвитку порту;

дістали подальшого розвитку:

- стратегічні напрямки розвитку морських торговельних портів у контексті розвитку регіонів та населених пунктів, у яких розташовані порти ;

- етапи формування і реалізації стратегії розвитку морських портів, обґрунтовано стратегічний курс держави щодо розвитку портів, принципи, методи та зміст заходів державного регулювання розвитку портового господарства країни.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження з теорії, методології і практики стратегічного планування розвитку вантажних портів України доведені до рівня методичних розробок і рекомендацій. Практичне значення результатів, отриманих автором, полягає в можливості їх використання при формуванні стратегічних планів розвитку портового господарства, розробці галузевих і регіональних стратегій і програм розвитку, у діяльності портів.

Результати дослідження, висновки та рекомендації, що містяться в дисертаційній роботі, прийняті до впровадження Херсонським морським торговельним портом (довідка № 01/49 від 12.06.2007 р.), ДП “Херсонський річковий порт” (довідка № 01-8/982 від 12.06.2007 р.)

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою роботою, в якій представлений авторський підхід та особисто отримані теоретичні та практичні результати.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати наукових досліджень, що містяться в дисертації, оприлюднені автором на конференціях, семінарах, нарадах, консультаціях та заняттях, серед яких найбільш важливими були: Міжнародна науково-практична конференція “Ефективність бізнесу в умовах трансформаційної економіки” (1-3 червня 2007 р., м. Сімферополь); Міжнародна науково-практична конференція “Науковий прогрес на рубежі тисячоліть” (14 червня 2007 р. м. Дніпропетровськ); Міжнародна науково-практична конференція “Актуальні проблеми наукових досліджень - 2007” (15-30 червня 2007 р. м. Дніпропетровськ); Причорноморська регіональна науково-практична конференція (26-28 квітня 2006 р., м. Миколаїв); Причорноморська регіональна науково-практична конференція (11-13 квітня 2007 р., м. Миколаїв).

Публікації. Результати дослідження відображені у 8 публікаціях (одна у співавторстві), в т.ч. в 5 статтях у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій - 17,05 у. д. а., з яких особисто авторові належать 4,23 у. д. а.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який нараховує 163 найменувань. Загальний обсяг дисертації викладений на 180 сторінках комп'ютерного тексту, в т.ч. список використаних джерел - на 15 сторінках. Робота містить 25 таблиць, 17 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі “ Теоретико-методологічні основи стратегічного планування економічного розвитку вантажних портів” розглядаються наукові проблеми формування механізму стратегічного планування та прогнозування економічного розвитку вантажних портів.

Обґрунтування стратегії розвитку економічних систем слід починати з визначення цілей та принципів соціально-економічного розвитку, що базуються на національних економічних інтересах. У процесі стратегічного планування особливу увагу слід приділити формуванню потенціалу підприємства і оцінки його впливу на структуру виробництва, що в свою чергу викликає низку проблем: визначення головного перспективного напрямку економічного розвитку системи з урахуванням впливу внутрішніх та зовнішніх чинників; вироблення концепції щодо головного спрямування і стратегії розвитку; вибір методичних підходів перспективного планування; створення інформаційної бази стратегічного планування; узгодження результатів стратегічного планування з державними соціально-економічними програмами.

Процес прийняття рішень має бути раціональним, послідовним, базуватися на точній інформації. Звідси витікає низка, визначених нами, методологічних проблем стратегічного планування розвитку вантажних портів. Зокрема встановлено, що недосконале стратегічне планування, брак вміння за плавністю часового потоку помітити перерви у поступальності та нові обставини є причиною помилок у судженнях про майбутнє.

Зважаючи на нерівномірність процесу розвитку виникає проблема вибору методів стратегічного планування економічного розвитку систем. Визначено, що сьогодні не існує універсальних методів планування економічного розвитку систем, що дозволили б передбачити та запрограмувати процес розвитку при припустимому рівні невизначеності.

Всі методи планування можна розділити на формалізовані та експертні. За допомогою формалізованих методів піддаються плануванню лише еволюційні зміни властивостей системи. Використовуючи цей підхід, неможливо передбачити якісні зміни властивостей системи. Якісні зміни у системі можливо передбачати та планувати лише використовуючи експертні методи, що основані на використанні інтуїції та досвіду.

Дослідження показали, що ані чисто логічні, ані чисто ірраціональні підходи не дозволяють побудувати ефективну стратегію - необхідно сумісно застосовувати математичні методи та інтуїцію, комбінувати їх. Планування економіки представляє собою складний багатоступінчастий та ітеративний процес у якому необхідно використовувати комплекс різних методів. У роботі здійснено класифікацію застосовуваних методів планування економічних процесів та оціночних характеристик за критеріями: зміст, характер дії, час дії та результат дії методу, що дозволяє здійснювати вибір методів. Вибір пропозиції щодо оцінки перспектив економічного розвитку не може базуватися як на основі одного формального методу, так і на основі одного формального критерію. Вирішуючи завдання стратегічного планування слід насамперед встановити узагальнюючий критерій або декілька критеріїв, які в найбільш узагальненій формі представляють основні цілі, що стоять перед економікою, галуззю, підприємством і дозволяють здійснити попередній експертний відбір перспективних завдань. Критерії, що характеризують соціально-економічний розвиток господарюючих суб'єктів запропоновано розділити на дві групи: обов'язкові та вибіркові. З цією метою розроблено механізм вибору напрямків економічного розвитку за встановленими критеріями.

На основі дослідження методів прогнозування визначено етапи формування прогнозу, визначено основні методи та розроблено механізм стратегічного прогнозування економічного розвитку підприємства (рис. 1).

Оскільки за допомогою експертного прогнозування може бути вирішена більша частина проблем при розробці прогнозів, в дисертації детальніше розглянуто його місце у системі стратегічного прогнозування, основні привабливі сторони та заходи щодо попередження негативних наслідків.

В роботі визначено концептуальні основи стратегічного прогнозування розвитку вантажних портів. Встановлено, що об'єктом прогнозування є розвиток всього комплексу видів діяльності порту. Щодо предмету прогнозування, то маємо справу із прогнозом економічного характеру, що має враховувати локальні прогнози: інвестиційні, соціальні, екологічні тощо. Прогнози економічного розвитку вантажних портів мають здійснюватися на короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий періоди. Система принципів прогнозування економічного розвитку вантажних портів включає: принцип цілісності, об'єктивності, науковості, гласності, самостійності, принцип дотримання загальнодержавних інтересів.

Система факторів, які слід враховувати при обґрунтуванні економічного розвитку вантажних портів, має включати в себе: географічне місцерозташування, що обумовлює транспортну доступність, спеціалізацію і зону впливу порту; природнокліматичні умови, що визначають сезонність діяльності портів; рівень економічного, технічного, інноваційного розвитку порту; соціальні чинники і місцеві особливості діяльності.

В результаті дослідження методології стратегічного прогнозування визначено задачі та розроблено механізм прогнозування та планування економічного розвитку вантажних портів.

У другому розділі “Аналіз сучасного стану і чинників економічного розвитку вантажних портів” детально досліджено особливості функціонування вантажних портів в сучасних умовах, здійснено аналіз сучасного стану портового господарства України та обґрунтовано перспективи економічного розвитку вантажних портів.

У дисертації визначено пріоритетність розвитку водного транспорту і портів для забезпечення зростання економіки країни та прискорення інтеграції до світогосподарської системи. Україна має потужний портовий потенціал. Систему державних морських торговельних портів утворюють 20 виробничих одиниць, розташованих по узбережжю Чорного і Азовського морів.

Порти є операційно-транспортними системами, що мають багатофункціональну спрямованість: забезпечують вантажні операції із сухими й наливними вантажами та обслуговування пасажирів у внутрішньому й закордонному сполученнях, виконують допоміжні операції, здійснюють наглядові функції. Тому координаційні дії держави важливі для забезпечення ефективного використання потенціалу портів.

В умовах ринкових відносин основним завданням керівництва портів стало залучення до співпраці вантажо- і судновласників, в результаті чого економічна ситуація у більшості морських торговельних портів стабілізувалася. Зростання економіки сприяло росту вантажообігу морських портів з 51 млн. т. у 1996 р. до 112,54 млн. т. у 2006 р. Порти почали оновлювати виробничий потенціал, збільшувати асортимент та якість послуг портів, що позитивно відбивається на результатах їх діяльності та інвестиційній привабливості.

Важливішим стратегічним завданням, яке сьогодні постає перед портами України є подальше збільшення вантажообігу за рахунок залучення транзитних вантажів, що можливе лише за умови розвитку матеріально-технічної бази і спряжених наземних видів транспорту.

За результатами діяльності портів визначено недоліки управління галуззю: нестабільність в системі управління; низькі тарифи на вантажно-розвантажувальні роботи в портах; відсутність концепції, стратегії та обґрунтованої політики розвитку галуззю; відсутність дієвої державної підтримки підприємств галузі; нестійкість лінійної вертикалі управління галуззю; спроби приватизації морських торговельних портів.

Однією з стартових умов розробки стратегії розвитку морського транспорту і окремих портів має бути система пріоритетів щодо операційної діяльності. В роботі використано експертний метод для визначення пріоритетів розвитку портів за контрольованими показниками: пріоритет першого порядку - вантажообіг, пріоритет другого порядку - рентабельність, пріоритет третього порядку - чистий прибуток. Результат аналізу функціонування морських торговельних портів України дозволив визначити їх значимість для вітчизняної економіки, показав потенційні можливості портів. У роботі визначено проблеми та обґрунтовано перспективи економічного розвитку, узагальнено основні стратегічні напрямки розвитку морських торговельних портів. Основні напрямки розвитку портів мають відповідати перспективам збільшення вантажопотоків, виходити з економічних інтересів портів та населених пунктів у яких вони розташовані. На основі аналізу ретроспективи нами здійснено прогноз вантажообігу морських торговельних портів України, що наведений на рис. 2.

Розвиток портового господарства України відбувається в умовах загострення конкуренції між українськими портами і портами інших країн Причорномор'я. Автором здійснено оцінку конкурентоспроможності морських торговельних портів України за основними критеріями: розташування, потужність, номенклатура вантажів. Основною причиною зниження конкурентоспроможності портів є відсутність систем портового маркетингу, недостатній технічний розвиток та відсутність належної інвестиційної активності. Розвиток портового господарства в умовах жорстокої конкуренції можливий лише за умов тісної співпраці з державою і залучення інвестицій для досягнення максимальної ефективності. Через обмеженість можливості фінансування інвестиційних проектів з державного бюджету, об'єктивною необхідністю є залучення недержавних інвестицій у розвиток інфраструктури та інновації, в першу чергу - впровадження нових технологій управління.

За результатами дослідження виділено два основні підходи до стратегії розвитку портового господарства України. Протекціоністський підхід передбачає розвиток портового господарства як єдиної системи, підпорядкованість діяльності портів єдиному координаційному органу за єдиним планом розвитку, централізовано керований розподіл вантажопотоків, усунення конкуренції, єдину систему тарифів, об'єднання фінансових ресурсів для вирішення важливіших проблем розвитку системи. Ринковий підхід, передбачає ринкову лібералізацію діяльності портів, залучення приватних підприємців і навіть роздержавлення власності і створення недержавних портів. Дослідження дозволили утвердитись у думці, що в умовах нестабільної економіки необхідна консолідація зусиль підприємств транспорту та інфраструктури, що забезпечує централізація управління, а не створення конкурентного середовища між взаємопов'язаними елементами комплексу морського транспорту. Основні виробничі фонди і земельні ділянки морських торговельних портів мають залишитися у власності та під контролем держави. Концепція розвитку морських портів України має бути орієнтованою на:

- удосконалення матеріально-технічної бази, створення сучасної портової інфраструктури, нарощування пропускної здатності;

- інвестиційно-інноваційну діяльність: розробка конкретних інвестиційних та інноваційних проектів з нарощування потужності та підвищення якості робіт і послуг порту;

- пошук джерел цільового фінансування розвитку порту

- підвищення обсягів надходження коштів від діяльності портів: поширення “ зони тяжіння” портів; збільшення обсягів перевалки вантажів; залучення нових вантажопотоків; розширення асортименту робіт та послуг;

- оптимізацію використання ресурсів і зниження витрат на вантажно-розвантажувальні роботи та інші роботи і послуги;

- вирішення соціальних проблем розвитку, покращення умов праці та якості життя працівників.

Стратегія розвитку конкретних морських портів повинна базуватися на цілісності економічної системи морського транспорту і транспортно-дорожнього комплексу взагалі. Розвиток морських портів має бути узгодженим і комплексним, спрямованим на підвищення ефективності роботи морського транспорту і економіки країни в цілому шляхом створення економічно обґрунтованих стратегічних програм протекціоністського характеру, що враховуватимуть очікувані ризики.

У третьому розділі “Обґрунтування стратегічних перспектив розвитку вантажних портів” здійснено оцінку потенціалу економічного розвитку портового господарства, обґрунтовано концептуальні основи формування стратегії розвитку порту, запропоновано заходи щодо удосконалення організаційно-економічного механізму реалізації стратегії економічного розвитку вантажних портів.

Проблеми планових перетворень морських торговельних портів взаємопов'язані з необхідністю вирішення проблеми росту обсягів перевезень. Розвиток портів залежить від ринків і попиту на транспортні послуги та пов'язаний з раціональним використанням ресурсів і створенням адаптованої системи управління.

Проведений аналіз показує, що нестабільність їх економічного розвитку обумовлена неспроможністю швидко та з мінімальними затратами реагувати на потреби клієнтів, тобто забезпечити необхідні позиції і гнучкість в умовах конкуренції з іноземними портами.

В роботі на прикладі Херсонського морського торговельного порту (МТП) здійснено оцінку його економічного потенціалу розвитку (табл. 1).

До переваг Херсонського МТП слід віднести високий потенціал географічного положення. За географічним положенням Херсонський порт поступається морським портам південно-західної частини узбережжя Чорного моря, однак існує можливість збільшити вантажообіг за рахунок обслуговування вантажів з придніпровських регіонів та інтермодальних перевезень. Є перспективи розміщення нових вантажних потужностей та площ, збільшення площі складів, що дозволить залучити більшу частину вантажів, які спрямовуються Дніпром, і веде до зниження витрат на роботи та послуги та зміцнення фінансового стану порту.

У відповідності до вимог стратегічного планування розвитку сформульовано місію порту. Для Херсонського МТП місія визначена як сприяння економічному розвитку регіону і країни шляхом ефективного обслуговування судно- та вантажовласників. Основним видом послуг є конкурентоспроможні вантажно-розвантажувальні роботи з одного виду транспорту на інший за допомогою надійних механізмів, які можуть задовольнити вимоги вітчизняних та іноземних споживачів, вивести порт у лідери морського транспорту України та країн Причорномор'я, дозволять забезпечити відповідний рівень прибутків та відрахувань до бюджетів.

Таблиця 1 Оцінка економічного потенціалу розвитку Херсонського МТП

Показник	Характеристика	Оцінка
1.Роль порту в економічній системі країни	Порт загальнодержавного рівня	Висока
2.Місце розташування	Переваги: можливість переробляти вантажі з усіх придніпровських регіонів та обслуговувати інтермодальні перевезення.	Середнє
	Недоліки: значна відстань від моря (54,5 миль), низька глибина прохідного каналу, що дозволяє приймати тільки середньотонажні судна.
3.Виробничий потенціал	Переваги: висока ефективність використання перевантажувальної техніки; існує резерв вантажопереробки - 43%.	Вище середнього
	Недоліки: обмеженість можливостей з розширення території порту і нарощування потужності; високий рівень зносу техніки.
4.Обсяги вантажопереробки	Переваги: порт спеціалізується на переробці наливних (олія), сипучих (хлібні, хімічні) та тарно-штучних (хімічні, лісові, метали) вантажів у всіх напрямках.	Середні
	Недоліки: відсутність можливості розвитку перевалки контейнерів.
5. Фінансово-економічні результати	Переваги: підприємство є значним джерелом поповнення місцевого бюджету.	Середні
	Недоліки: Фінансовий стан підприємства нестабільний, спостерігаються значні коливання результату фінансової діяльності.
6.Організація	Державне підприємство. Комерційну діяльність організує адміністрація порту. Робота з клієнтами на договірній основі.	Висока

Для ефективного функціонування портового господарства усі зацікавлені сторони мають разом працювати на досягнення єдиного результату - створення найсприятливіших умов для проходження вантажів через портову зону, надання кінцевим споживачам порту комплексу необхідних їм послуг. Порт та підприємницькі структури повинні діяти як єдина організація. Співробітництво суб'єктів портового господарства повинне передбачати активну участь місцевих органів влади, які є зацікавленою стороною у розвитку порту, як рушійної сили розвитку міста і регіону

Концепція стратегічного розвитку порту виходить з визнання того факту, що його керівництво має усвідомлювати свою територіальну єдність з м. Херсон та Херсонською областю. Звідси випливає стратегічна ціль - прискорити ріст продуктивних сил порту та інтенсифікувати розвиток його економіки.

У роботі досліджено систему відносин адміністрації порту у процесі стратегічного планування. Всі суб'єкти, з якими порт вступає у взаємодію функціонують на єдиній регіональній базі і пов'язані через ресурси, бюджетні обмеження, управлінські та нормативні параметри.

Вплив зовнішнього середовища на порт виражається сукупністю факторів.

Відносини влади проявляються у прямому та непрямому регулюючому впливі на діяльність порту. Прямий вплив регіональної влади можна визначити у наступних основних формах: контроль за розміщенням об'єктів на території порту, створення виробничої інфраструктури; захист екології, включаючи обмежувальні заходи; регулювання трудових і соціальних питань; участь у фінансовій діяльності порту; участь у залученні вантажопотоків. Непрямий вплив регіону виражається у формуванні умов для стимулювання розвитку порту. Можна запропонувати три моделі участі регіону у функціонуванні і розвитку Херсонського морського торговельного порту: ринкова (вільний розвиток), підтримуюча (з деякою участю регіону), стимулююча (взаємовигідне співробітництво з регіоном) (табл. 2).

Таблиця 2 Основні характеристики моделей участі регіону у розвитку порту

Характеристики	Моделі розвитку
	Ринкова	Підтримуюча	Стимулююча
Цілі моделі	Самофінансування, самоокупність, саморозвиток. Подолання недосконалості ринкових умов	Орієнтація на гармонізацію діяльності з економікою регіону. Вибіркове поширення ринкових механізмів	Орієнтація на цілі розвитку області і держави. Послаблення ринкових механізмів
Основні принципи моделі	Обмеження використання підтримки держави та регіону, втручання влади тільки у виключних випадках	Розширення можливостей впливу влади міста та регіону у розвиток порту	Адміністрування владою можливостей розвитку порту
Функція порту у економіці регіону	Адаптаційна	Ринкова	Антиринкова
Напрямки розвитку	Лідирування у регіоні. Створення зрілих форм спільного підприємництва. Взаємодія з регіоном є другорядною	Галузевий розвиток. Часткова участь регіону у розвитку порту. При підтримці влади регіону формується ринкова ідеологія	Інтеграція цілей і можливостей. Усталені форми співробітництва та економічні зв'язки. Антиринкова ідеологія

В сучасних умовах життєздатними є підтримуюча та стимулююча (протекціоністська) моделі участі регіону у розвитку порту. Проведені дослідження дозволили запропонувати динамічний механізм реалізації моделей у залежності від закономірностей розвитку національної економіки в загалом.

Суть механізму полягає у забезпеченні послідовного переходу від стимулюючої моделі, яка прийнятна для Херсонського морського торговельного порту на сучасному етапі, до ринкової моделі, яка потребує адаптації не тільки системи портового господарства, але й всієї економіки регіону для гармонійних взаємовідносин і взаємної підтримки у розвитку.

Для потреб реалізації стратегічних перспектив розвитку з використанням протекціоністської моделі в роботі конкретизовано ключові проблеми, які стримують реалізацію рішень щодо економічного росту порту, та систематизовано заплановані заходи та проекти, запропоновано механізм відбору проектів розвитку за обов'язковими та вибірковими критеріями. При аналізі проектів обов'язковими критеріями визначено наступні: національна та екологічна безпека та безпека здоров'я людей. Вибірковими критеріями є: відповідність стратегічним напрямкам розвитку економіки держави та регіону, доцільність та економічна ефективність, здійсненність з технічної і ресурсної точки зору, несуперечність проектам розвитку території міста.

У дисертації визначено загальнодержавні, галузеві та локальні негативні чинники, що уповільнюють інвестиційну активність і розвиток порту, а також розглянуто ризики реалізації стратегії порту в аспекті загальносвітових, внутрішньодержавних та місцевих тенденцій розвитку. Встановлено, що основним недоліком здійснюваних портом проектів є відсутність стратегічного бачення та системності, відсутність належного підходу до загального управління розвитком.

Тому, для забезпечення реалізації стратегічного плану запропоновано створити в організаційній структурі порту спеціальний програмно-цільовий орган управління - службу розвитку. Розглянуто задачі та функції цієї служби.

Здійснено прогнозування показників діяльності порту до досягнення проектної потужності, виходячи з рівня планових незалежних змінних при обмеженнях за потужностями та акордними ставками (табл. 3).

Таблиця 3 Прогнозні показники діяльності порту

Показник	2007 р.	2008 р.	2009 р.	2010 р.	2011 р.	2012 р.	2013 р.	2014 р.
Вантажообіг, тис. т.	3076,6	3322,7	3588,5	3875,6	4185,7	4520,5	4882,2	5000
Доходи від операційної діяльності, тис. грн.	132970,7	143607,1	155095	167503,4	180906	195376	211008,7	216100
Витрати від операційної діяльності, тис. грн.	131186,2	141679,9	153013,6	165255,6	178478,2	192754,1	208177	213200
Фінансовий результат, тис. грн.	1784,4	1927,2	2081,3	2247,8	2427,7	2621,9	2831,7	2900,0

За відсутності досвіду впровадження довгострокових програм у швидкозмінних умовах економіки держави та регіону необхідне регулювання функцій і засобів з боку центру. У дисертації розроблено організаційно-економічний механізм стратегічного планування розвитку порту, що враховує вплив органів влади різних рівнів.

В умовах, що склалися, стимулювання розвитку портів вимагає перегляду принципів, на яких має будуватися державне регулювання. Розроблено основні положення концепції програми розвитку морських портів. Стратегічним курсом держави має стати забезпечення розвитку морських портів у відповідності до економічних інтересів держави у контексті інтеграції до світової господарської системи. Цілями розвитку є створення високоефективної системи портів, що сприятиме ефективній інтеграції економіки України до світової економічної системи. Для досягнення встановлених цілей необхідно:

- забезпечити оновлення матеріально-технічної бази портів до рівня світових стандартів та більш ефективне використання перевантажувальної техніки, запроваджувати і поширювати нові перспективні технології ;

- удосконалити відносини портів із місцевими органами влади, інвесторами, із вантажо- та судновласниками, забезпечити сталість господарських зв'язків;

- сприяти утворенню дієвого механізму розподілу вантажопотоків між портами відповідно до їх потужностей, спеціалізації та потреб у найбільш ефективній пропорції;

- посилити державний контроль за процесами діяльності портів;

- посилити дієвість централізованого регулювання розвитку і разом з цим забезпечити самостійність портів;

- забезпечити оптимальне поєднання галузевого і територіального регулювання розвитку портів.

ВИСНОВКИ

1. У роботі досліджено методологічні проблеми стратегічного планування. Визначено, що основною методологічною проблемою підприємств є вибір адекватного методичного забезпечення стратегічного планування, здійснено класифікацію найчастіше застосовуваних методів планування економічних процесів та оціночних характеристик за критеріями: зміст, характер дії, час дії та результат дії методу, що дозволяє здійснювати вибір методів.

2. Вирішуючи задачу стратегічного планування слід встановити критерій або критерії, які в найбільш узагальненій формі представляють основні цілі, що стоять перед економікою, галуззю, підприємством і дозволяють здійснити попередній експертний відбір перспективних завдань. Критерії, що характеризують соціально-економічний розвиток господарюючих суб'єктів запропоновано класифікувати на дві групи: обов'язкові та вибіркові. Розроблено механізм вибору напрямків економічного розвитку за встановленими критеріями, за якими слід оцінювати ефективність прогнозів. Визначено етапи формування прогнозу, основні методи та розроблено механізм стратегічного прогнозування економічного розвитку підприємства.

3. В роботі визначено підґрунтя прогнозування розвитку вантажних портів, деталізовано систему принципів прогнозування економічного розвитку вантажних портів, та систему факторів, які слід враховувати при обґрунтуванні економічного розвитку вантажних портів. Розроблено механізм і визначено задачі прогнозування економічного розвитку вантажних портів, що необхідно вирішити для повної і об'єктивної оцінки розвитку.

4. Морський транспорт і портове господарство визначає ефективність та безперервність реалізації зовнішньоторговельних зв'язків і багато в чому сприяє розвитку економіки. Морський транспорт України знаходиться в кризовій ситуації, основною причиною якої є відсутність стратегії розвитку та відповідної антикризової політики. Відродження морського транспортного флоту є складним завданням, що потребує значних обсягів фінансування, тому зусилля слід спрямовувати на розвиток морських портів, що є основою морського транспортного комплексу. В дисертації визначено, що морський порт слід розглядати як складну операційно-транспортну систему-підприємство.

5. У роботі виконано оцінку конкурентоспроможності морських торговельних портів України, в результаті чого встановлено, що основними причинами її зниження є відсутність у портах систем портового маркетингу, недостатній технічний розвиток портів, відсутність належної інвестиційної активності.

6. В роботі на прикладі Херсонського морського торговельного порту здійснено оцінку економічного потенціалу розвитку порту з урахуванням його ролі в економічній системі країни, місця розташування, виробничого потенціалу та результатів діяльності, визначено переваги та проблемні питання розвитку відносно усіх напрямків діяльності. Встановлено основні принципи формування стратегічного плану розвитку та визначено основні елементи стратегії Херсонського морського торговельного порту. Стратегічними цілями розвитку порту є активізація обміну з іноземними країнами, прискорення росту продуктивних сил порту і інтенсифікація розвитку його економіки.

7. Встановлено, що розвиток порту тісно взаємопов'язаний з розвитком регіону та міста, тому стратегічний план розвитку порту має бути узгоджений із інтересами розвитку економіки території. Визначено принципи та механізм співробітництва порту із місцевою владою. Розроблено моделі участі регіону у функціонуванні і розвитку порту: “ ринкова” , “ підтримуюча” та “ стимулююча” . Обґрунтовано, що в сучасних умовах найбільш прийнятною є “ стимулююча” (протекціоністська) модель. Запропоновано динамічний механізм реалізації моделей у залежності від закономірностей розвитку економіки. В рамках протекціоністської моделі розвитку досліджено, систематизовано та здійснено відбір проектів розвитку порту за обов'язковими та вибірковими критеріями. Визначено негативні чинники, що уповільнюють розвиток та ризики стратегії порту.

8. Обґрунтовано необхідність удосконалення існуючої структури управління портом шляхом створення спеціального програмно-цільового органу управління - служби розвитку, яка має здійснювати комплекс дій з реалізації проектних рішень передбачених стратегічним планом розвитку порту. Розроблено організаційно-економічний механізм стратегічного планування розвитку порту. Здійснено прогноз росту показників діяльності порту, при існуючих темпах росту та за умови стимулювання збільшення вантажопотоку. За умови впровадження запропонованих заходів до 2014 р. прогнозується ріст вантажообігу порту до 5 млн. т., фінансового результату - до 2900 тис. грн. Сукупний економічний результат від реалізації програми розвитку порту складає 18822 тис. грн., індекс економічного розвитку складе 1,63. Визначено етапи формування і реалізації стратегії розвитку морських портів, обґрунтовано стратегічний курс держави щодо розвитку портів, принципи, методи та зміст заходів державного регулювання розвитку портового господарства країни. Розроблено основні положення концепції програми розвитку морських портів.

СПИСОК ОСНОВНИХ ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Мірошко В.М. Концептуальні основи стратегічного планування економічного розвитку підприємств // Таврійський науковий вісник. Вип. 42. Херсонський державний аграрний ун-т. - Херсон, 2005. - С.304-311.

2. Мірошко В.М. Концептуальні основи стратегічного планування економічного розвитку морських портів // Культура народов Причерноморья. - 2006 - С.57-59.

3. Мірошко В.М. Обґрунтування концептуальних основ формування стратегії розвитку порту // Культура народов Причерноморья. -2006 - №104. - С.47

4. Мірошко В.М. Методологічні основи стратегічного прогнозування соціально-економічного розвитку підприємств // Таврійський науковий вісник. Вип. 50. Херсонський державний аграрний ун-т. - Херсон, 2007. - С.299-305.

5. Мірошко В.М. Концептуальні основи формування стратегії розвитку морського торговельного порту // Регіональна економіка. - 2007. - №2. - С. 229-235.

Публікації в інших виданнях

6. Європейська інтеграція і транскордонне співробітництво країн Чорноморського басейну: Монографія / В.І. Топіха, В.В. Лагодієнко, Мірошко В.В. та ін. - Миколаїв: Миколаївський державний аграрний університет, 2007. - 323 с. (Особистий внесок: узагальнено методи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні).

7. Мірошко В.М. Міжнародні транспортні коридори і Україна // Материалы ІІІ Междунар. науч.-практ. конф. “Актуальные проблемы научных исследований - 2007” . - Т. 3. Экономические науки, право, политология. - Днепропетровск: Наука и образование, 2007. - С.41-43.

8. Мірошко В.М. Інформаційне забезпечення як інноваційна складова стратегії розвитку морських портів // Материалы Междунар. науч.-практ. конф. “Эффективность бизнеса в условиях трансформационноц экономики”. - Симферополь, 2007. - С.129-132.

АНОТАЦІЯ

Мірошко В.М. Стратегічне планування економічного розвитку вантажних портів України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством - Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2007.

У дисертації досліджено і узагальнено теоретичні засади стратегічного планування розвитку економіко-виробничих систем. Вивчено методологічні проблеми стратегічного планування економічного розвитку вантажних портів і удосконалено підходи до формування стратегії розвитку портів. Досліджено і удосконалено концептуальні основи формування механізму стратегічного прогнозування економічного розвитку вантажних портів.

Проаналізовано сучасний стан портового господарства України та визначено особливості функціонування вантажних портів в сучасних умовах. Здійснено оцінку та обґрунтування перспектив та потенціалу економічного розвитку портового господарства.

Визначено методичні та прикладні засади і сформовано концепцію стратегічного плану розвитку на прикладі Херсонського морського торговельного порту. Удосконалено організаційно-економічний механізм реалізації стратегії економічного розвитку вантажних портів. Здійснено прогноз росту показників діяльності порту, при існуючих темпах росту та за умови стимулювання збільшення вантажопотоку. Розроблено основні положення концепції програми розвитку морських портів.

Ключові слова: стратегічне планування, економічний розвиток, методи прогнозування, ефективність, морські порти, механізм.

економічне планування вантажний порт вантажоперевезення

АННОТАЦИЯ

Мирошко В.Н. Стратегическое планирование экономического развития грузовых портов Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством - Институт региональных исследований НАН Украины, Львов, 2007.

В диссертации исследованы и обобщены теоретические основы стратегического планирования развития экономико-производственных систем. Изучены методологические проблемы стратегического планирования экономического развития грузовых портов и усовершенствованы подходы к формированию стратегии развития портов.

В результате исследования теоретично-методологических основ стратегического планирования развития экономических систем осуществлена классификация чаще всего применяемых методов планирования экономических процессов и оценочных характеристик по критериям: содержание, характер действия, время действия и результат действия метода, который позволяет осуществлять выбор методов.

Критерии, которые характеризуют социально-экономическое развитие хозяйствующих субъектов предложено классифицировать на две группы: обязательные и выборочные. Разработан механизм выбора направлений экономического развития по установленным критериям, а также определены критерии, по которым следует оценивать эффективность прогнозов, определены этапы формирования прогноза, основные методы и разработан механизм стратегического прогнозирования экономического развития предприятия.

Исследованы и усовершенствованы концептуальные основы формирования механизма стратегического прогнозирования экономического развития грузовых портов. Определено и детализировано систему принципов прогнозирования экономического развития грузовых портов, и систему факторов, которые следует учитывать при обосновании экономического развития грузовых портов. Разработан механизм и определены задачи прогнозирования экономического развития грузовых портов.

Проанализировано современное состояние портового хозяйства Украины и определены особенности функционирования грузовых портов в современных условиях. Осуществлено ранжирование морских торговых портов по значимости для отечественной экономики. Выполнена оценка конкурентоспособности морских торговых портов Украины и причины ее снижения.

Осуществлена оценка и обоснование перспектив и потенциала экономического развития портового хозяйства. Проанализировано и обобщенно основные стратегические направления развития морских торговых портов, определено. Осуществлен прогноз роста грузооборота портов.

Обосновано, что стратегия развития портов должна строиться на основах протекционизма, на основе оптимального объединения централизации и децентрализации управления, целостности экономической системы морского транспорта.

Определены методические и прикладные основы и сформирована концепция стратегического плана развития на примере Херсонского морского торгового порта. Определены принципы и механизм сотрудничества порта с местной властью. Разработаны модели участия региона в функционировании и развитии порта. Предложен динамический механизм реализации моделей в зависимости от закономерностей развития экономики. Исследовано, систематизировано и осуществлено отбор проектов развития порта по обязательным и выборочным критериями. Определены отрицательные факторы, которые замедляют развитие и риски стратегии порта.

Предложено усовершенствовать существующую структуру управления портом путем создания специального программно-целевого органа управления, который сможет осуществлять комплекс действий по реализации стратегического плана. Разработан организационно-экономический механизм стратегического планирования развития порта. Осуществлен прогноз роста показателей деятельности порта. Определены этапы формирования и реализации стратегии развития морских портов, обоснован стратегический курс государства относительно развития портов, принципы, методы и содержание мероприятий государственного регулирования развития портового хозяйства страны. Разработаны основные положения концепции программы развития морских портов.