Інституціональна трансформація аграрного сектора

Природа аграрних соціально-економічних інститутів. Принципи інституціональної аграрної трансформації. Закономірності еволюційних змін у аграрній системі. Оцінка параметрів сільськогосподарських підприємств на основі методів економетричного моделювання.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 30.08.2013
Размер файла 170,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Виокремлено визначальні переваги конкурентоспроможності сільськогосподарських товаровиробників, найбільш дієві серед яких такі: 1) прихильність споживачів внутрішнього ринку; 2) екологічна чистота, “натуральність” української продукції; 3) стратегія диференціації товарів (відхід від стандартизованості кінцевої продукції, її урізноманітнення); 4) інноваційний процес у аграрному виробництві. Названі переваги розвинуті не в однаковій мірі, особливо відстає інноваційна складова.

Обґрунтовано виокремлення двох інститутів взаємодії суб'єктів аграрного ринку: 1) інституту довгострокових контрактних (договірних) відносин аграрного сектора із зовнішнім середовищем; 2) інституту інтеграції у рамках економічних взаємозв'язків. Аргументовано, що діяльність суб'єктів сільськогосподарського виробництва за межами даних інститутів пов'язана зі значним ризиком, нестабільністю щодо можливої реалізації продукції, ціновими коливаннями, відсутністю умов для залучення інвестицій, упровадження інновацій.

Доведено, що інституціональні стан і умови функціонування вітчизняного аграрного сектора визначають доцільність інтеграційних процесів як одного з напрямів підвищення секторальної ефективності. Концептуально виправданою виглядає горизонтальна інтеграція як форма концентрації підприємств, виробництва, капіталу, проте ці процеси об'єктивно стримуються, зокрема, й надмірними трансакційними витратами на їх реалізацію. Обґрунтовано позицію щодо переваги вертикальної інтеграції як оптимізаційного механізму поєднання економічних інтересів суб'єктів виробничо-збутового ланцюжка у сучасних умовах господарювання. Вертикальна інтеграція дозволяє підприємству отримувати витратні переваги за рахунок зменшення питомих витрат унаслідок: 1) об'єднання послідовних технологічних процесів, надійності постачання й збуту тощо; 2) економії на трансакційних витратах (порівняно зі здійсненням операцій на відкритому ринку), що особливо актуально в умовах недосконалих ринків. Структурно-функціональні взаємодії видів економічної діяльності (секторів) формують синергетичний ефект, який підвищує загальну ефективність функціонування такого утворення. Інституціональні ж можливості відокремленого розвитку суб'єктів аграрного господарювання на сьогодні обмежені.

Для характеристики інтеграційних процесів запропоновано шестисекторну модель інституціональної інтеграції аграрної сфери (рис. 4). Складові моделі такі: виробництво ресурсів для сільського господарства; безпосередньо сільське господарство (представлене інституціональною аграрною матрицею); сектор переробки сільськогосподарської сировини; сфера обігу; транспортно-комунікаційна, науково-інформаційна, фінансова інфраструктура; сектор державного регулювання сільського господарства. Авторський підхід з урахуванням розширення кола відносин аграрного сектора дозволяє чіткіше окреслити його взаємодії із зовнішнім середовищем. Доцільність додавання шостого сектора - інституту державного регулювання - пояснюється тим, що в сучасних умовах господарювання (і не тільки України) ефективне функціонування сільського господарства без державної координуючої, регулюючої та підтримуючої функцій практично неможливе.

Узагальнюючи окреслені стратегічні перспективи, визначено основні елементи розвитку національного аграрного сектора на основі його інституціоналізації, становлення формальних ринкових і неформальних ринковоорієнтованих інститутів. Перспективним напрямом має стати формування і забезпечення ефективного функціонування багатьох інститутів, зокрема: земельних відносин і земельної ренти, підприємництва, агроменеджменту, контрактних і міжгалузевих відносин, ціноутворення, фінансових інституцій, сільськогосподарського маркетингу, державного регулювання й аграрного протекціонізму, ринкової інфраструктури тощо. У контексті удосконалення категоріального апарату економічної науки пропонується виокремити поняття особливого типу корпоративної культури - аграрної, яка визначена в роботі як сукупність мотиваційних і поведінкових характеристик суб'єктів аграрного ринку, заснованих на інтегрованому поєднанні відтворювальних, виробничих та економічних, індивідуальних і загальнодержавних інтересів. Становлення нової аграрної корпоративної культури - важливий напрям доцільних змін неформальних аграрних інститутів.

Основні складові стратегії формування ефективного аграрного сектора охоплюють розвиток прав власності, форм аграрного господарювання, аграрного підприємництва, адаптивного мікроменеджменту, диверсифікації економічної діяльності на селі, горизонтальної та вертикальної інтеграції й кооперування, державного регулювання соціально-економічних процесів у аграрній сфері. Це має відбуватися на основі адекватного інституціонального забезпечення аграрного сектора й аграрного ринку.

аграрний трансформація сільськогосподарський економетричний

Рис. 4. Схема інституціональної інтеграції аграрного сектора із зовнішнім середовищем

Звісно, становлення ринкових інститутів - завдання непросте і потребує тривалого часу. Згідно із запропонованими методологічними принципами, це може відбуватися на основі самоорганізації сектора, а також під зовнішнім впливом громадянського суспільства і громадських неурядових організацій. Формуванню ринковоорієнтованого інституціонального середовища, згідно із доведеною дослідницькою гіпотезою, має сприяти подолання суперечностей формальних і неформальних інститутів.

ВИСНОВКИ

Результатом дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування теоретико-методологічних і прикладних засад інституціональних перетворень аграрного сектора економіки, що дало змогу по-новому підійти до розв'язання проблем його недостатньої ефективності та нестабільного розвитку. Проведений аналіз аграрної трансформації, який базується на інституціональних засадах, дозволив сформулювати низку висновків і пропозицій щодо перспектив виходу з трансформаційної кризи та стабілізації виробництва, формування конкурентоспроможного аграрного сектора національної економіки.

1. У категоріальному контексті сутність інституціональної трансформації аграрного сектора визначено як зміни існуючих інституціональних структур (інститутів, інституцій, організацій) та їх якісна заміна, формування нових аграрних відносин, що визначається поведінкою соціальних акторів та їхніми позиціями у балансі розстановки сил у процесі інституціональних змін і відбувається під впливом ендогенних і екзогенних факторів.

Недостатня розробленість теорії ринкової трансформації аграрного сектора з урахуванням його атрибутивних особливостей і факторної специфіки зумовлює потребу в напрацюванні нових наукових підходів щодо ефективного функціонування сектора, засадами яких має бути концепція інституціоналізму. Основними методологічними принципами інституціональної трансформації, які випливають із базисних концепцій інституціоналізму, мають бути: історично-еволюційний; системний; структурно-функціональний; ієрархічний; програмно-цільовий. Визначальною є необхідність створення інституціональних структур, інституціонального середовища та інституціональних відносин ринкового типу, які узагальнено характеризуються запропонованою категорією інституціональної аграрної матриці. Інститути ж трактуються як формальні та неформальні норми й правила, що є умовами та передумовами процесу прийняття рішень.

2. Нерівномірність ресурсного забезпечення вітчизняного аграрного сектора зумовлює необхідність пошуку ключових “точок” економічного росту. Аналіз підтвердив, що у структурі факторного розподілу превалюють земельні ресурси, проте ефективність їхнього використання невисока. Розраховані параметри виробничої функції для сукупності досліджуваних сільськогосподарських підприємств репрезентативно засвідчують переважання впливу фактора праці порівняно з капіталом. На базі емпіричних даних і розробленої економетричної моделі визначено оптимальні параметри сільськогосподарських підприємств, що дає можливість здійснити ex ante прогноз при варіюванні значень пояснюючих змінних. Одержані параметри моделі є виробничим базисом інституціональної аграрної матриці, орієнтирами при прийнятті конкретних управлінських рішень. Запропонований критерій оцінки рівня інтенсивності сільськогосподарського виробництва підтверджує екстенсивний характер вітчизняного аграрного господарювання.

3. Розв'язання питання періодизації сучасної вітчизняної аграрної трансформації здійснено на основі виокремлення її етапності, яка в роботі трактується як фазові переходи, що відбуваються під дією зовнішніх і внутрішніх факторів у часовому вимірі. Такими факторами є: вплив саморегулювання аграрної системи, державного регулювання, громадських організацій, а також контрагентів, глобалізаційних процесів тощо. З одного боку, на сьогодні вплив екзогенних факторів переважаючий; з іншого - вибір під впливом таких факторів тимчасовий і неостаточний, адже система урівноважується насамперед внутрішніми зв'язками, тоді вона менш залежна від зовнішнього середовища. Це визначає дуальність сучасної синергетичної взаємодії елементів аграрного середовища. Водночас дія різновекторних факторів має бути збалансована, запорукою чого є регулятивний вплив інститутів.

4. Для аграрного сектора характерна різна швидкість перетворень окремих його складових, що спричинено як наявним ресурсним потенціалом, так і здійснюваними заходами щодо формування інституціонального середовища, відсутністю комплексного підходу до реформ. Для характеристики потенційних меж розвитку сектора та впливу окремих факторів у дисертації використано категорію просторово-часового континууму - багатовимірного простору, що формується ресурсними параметрами, інституціональними умовами аграрного бізнесу, часовими рамками.

5. Незавершеність інституціонального оформлення і специфікації прав власності на землю та інші фактори виробництва, неусталеність системи аграрних відносин мотивують необхідність розробки механізму становлення ефективного аграрного сектора. Обґрунтовано, що поступальний розвиток сектора залежить від економічного “поля” аграрної сфери, інституціонального середовища здійснення підприємницької діяльності, що сприяє реалізації конкурентних переваг суб'єктів аграрного ринку. Упорядкованість і стійкість аграрної системи в цілому (як матричної конструкції), її динамічна рівновага (що досягається на основі оптимуму розподілу й визначає ефективність сектора) можуть відповідати різним інституціональним станам системи, хоча знаходяться в одній площині, перебування в якій і розглядається як програмно-цільове завдання інституціональної трансформації сектора.

6. Нерівноважність економічних процесів, як по вертикалі економічної ієрархії, так і по горизонталі партнерських відносин аграрного сектора, зумовлює необхідність пошуку стабілізуючих факторів, у структурі яких важливу роль відіграють фінансові відносини. Дисертаційний аналіз засвідчує, що пріоритет повинен надаватися не державним фінансам, а фінансам підприємницьких структур на основі розвитку конкурентної рівноваги, яка балансується співвідношенням попиту й пропозиції фінансових ресурсів. Це підтверджено здійсненими оцінками запасу фінансової стійкості сектора сільськогосподарських підприємств, виконаними на основі розрахунків операційного лівериджу.

Водночас обмежуючим фактором є опортуністична поведінка контрагентів аграрного сектора в умовах недосконалості системи регулювання аграрного ринку, тому аграрну кризу попередніх років слід розглядати не тільки як системну, а як кризу орієнтації еквівалентного обміну.

7. Підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції та національного товаровиробника визначається інституціональною архітектонікою, однією з складових якої є становлення інституту кооперації та інтеграції. Майбутнє національного аграрного сектора пов'язане з горизонтальною інтеграцією, концентрацією сільськогосподарського виробництва (про що засвідчують і загальносвітові тенденції). Водночас в умовах диспаритетних міжгалузевих відносин доцільно розвивати аграрно-промислово-торговельно-фінансово-інформаційну вертикальну інтеграцію, яка виступає як сприятлива форма реалізації економічних інтересів інтеграційних суб'єктів і мінімізує трансформаційні й трансакційні витрати.

8. Характеристику інтеграційних процесів здійснено на основі шестисекторної моделі інституціональної інтеграції аграрної сфери, яка дозволяє чітко структурувати взаємини аграрного сектора та зовнішнього середовища. Доведено, що структурно-функціональні взаємодії базисних і доповнюючих компонентів моделі у сукупності формують інституціональне аграрне середовище, яке, по-перше, діє як забезпечуючий механізм реалізації внутрішніх аграрних інтересів; по-друге, стимулює макроекономічну збалансованість національного розвитку.

9. Необхідність регулюючого впливу на хід аграрних реформ і подальше функціонування аграрного сектора визначає роль інституту державного регулювання аграрних соціально-економічних відносин. Обґрунтовано, що розробка стратегічних і тактичних програм має доповнюватися реорганізацією: державного управління агропродовольчим комплексом; механізмів державного регулювання ціноутворення з моделюванням можливих наслідків із метою недопущення негативів і перекосів; контролю за монопольною поведінкою підприємств, які забезпечують постачання ресурсів сільськогосподарському виробництву; протекційного захисту вітчизняного сільськогосподарського товаровиробника; державної фінансової підтримки аграрного сектора; розв'язання соціальних питань розвитку сільської місцевості.

10. Шляхи подолання проблем і суперечностей інституціональної аграрної трансформації такі: об'єднання зусиль аграрних товаровиробників із метою координації діяльності; подальша інституціональна й організаційна реструктуризація; підвищення рівня виконання угод; становлення неформальних інститутів внутрішньої структури агроформувань (в авторському визначенні - аграрної корпоративної культури) на фоні розвитку громадянського суспільства, сприйняття прав власності, норм і правил. З огляду на перспективи інтеграційних процесів України з урахуванням загальних тенденцій глобалізації корисним є досвід аграрних перетворень інших країн, насамперед Центральної та Східної Європи, які розпочали формування європейської моделі сільського господарства, по суті - другу “хвилю” аграрної трансформації.

На сьогодні ж вплив зовнішнього середовища не призвів в Україні до ринковоорієнтованої трансформації більшості відповідних аграрних інститутів, їхня гнучкість і еластичність низька. Співвідношення між існуючими аграрними інститутами (вихідне інституціональне співвідношення) засвідчує недосконалість вітчизняної аграрної матриці. За результатами дисертаційного дослідження визначено, що у системі регулятивного впливу: державного - ринкового - інституціонального, роль останнього мінімальна, що визначає подальші завдання інституціонального розвитку.

11. У рамках дослідженої інституціональної трансформації аграрного сектора виокремлено такі ключові напрями подальших змін: перебудова інституціональної та організаційної структур; зменшення впливу неформальних обмежень у поведінці селян; посилення ролі знань, науки та інноваційного розвитку в інституціональних перетвореннях агросфери.

Становлення ефективних формальних інститутів та зниження рівня інерційності економічної поведінки суб'єктів аграрних відносин під впливом неформальних інститутів у сукупності призведе до успішного подолання суперечностей перехідного періоду в розвитку національного аграрного сектора. Доказовість перспективності такого варіанта розвитку подій підтверджує висунуту дослідницьку гіпотезу. Саме доповнення реформ “зверху” віддачею “знизу” дозволить реалізувати стратегію аграрної трансформації, що забезпечить конкурентоспроможність суб'єктів аграрного сектора, ефективність його функціонування, слугуватиме запорукою продовольчої безпеки країни.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Лопатинський Ю.М. Трансформація аграрного сектора: інституціональні засади. - Чернівці: Рута, 2006. - 344 с. -18,8 д.а.
Лопатинський Ю.М. Деякі тенденції розвитку економіки України // Йозеф Шумпетер та проблеми реформування економіки України. - К.: Таксон, 2000. - C. 196-209. - 0,6 д.а.
Євдокименко В.К., Лопатинський Ю.М. Чинники фінансово-економічної стабілізації та зростання // Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації / За ред. Д.Г. Лук'яненка. - К.: КНЕУ, 2001. - С. 471-506 (особистий внесок - оцінка макроекономічних умов виробництва та пропоновані важелі ринкової трансформації. - 1,8 д.а.).
Лопатинський Ю.М., Комарницький І.Ф. Особливості формування ринкового економічного механізму в умовах глобалізації // Становлення ринкового механізму в Україні: теорія та практика / За ред. І.Ф. Комарницького. - Чернівці: Рута, 2003. - С. 190-215 (особистий внесок - розгляд моделей ринкової економіки і аналіз процесу трансформації економічного механізму. - 1,2 д.а.).
Лопатинський Ю.М. Інвестиції: економічна і соціальна ефективність // Фінанси України. - 1997. - № 8. - С. 76-84. - 0,6 д.а.
Лопатинський Ю.М. Процес “творчого руйнування” в Україні // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Серія: Економіка. - Чернівці: ЧДУ, 1998. - Випуск 25. - С. 43-49. - 0,4 д.а.
Лопатинський Ю.М. Фінансова політика в галузі інвестицій // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Серія: Економіка. - Чернівці: ЧДУ, 1998. - Випуск 26. - С. 53-61. - 0,5 д.а.
Комарницький І.Ф., Євдокименко В.К., Лопатинський Ю.М. Програмно-цільові напрямки взаємодії виробничої та фінансової стабілізації // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Серія: Економіка. - Чернівці: ЧДУ, 1999. - Випуск 44. - С. 3-16 (особистий внесок - програмно-цільові напрями виробничої стабілізації. - 0,5 д.а.).
Євдокименко В.К., Лопатинський Ю.М. Крок від макро- до мікроекономіки // Регіональна економіка. - 1999. - № 2. - С. 15-25 (особистий внесок - макроекономічні оцінки, організаційно-економічні підойми пожвавлення виробництва. - 0,6 д.а.).
Лопатинський Ю.М. Політика аграрних реформ в Україні // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Серія: Економіка. - Чернівці: Рута, 2000. - Випуск 65. - С. 56-61. - 0,7 д.а.
Лопатинський Ю.М. Рівень розвитку агробізнесу Чернівецької області // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Серія: Економіка. - Чернівці: Рута, 2000. - Випуск 95. - С. 24-28. - 0,6 д.а.
Євдокименко В.К., Лопатинський Ю.М. Регіональна концепція трансформування аграрного сектора // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Стратегія розвитку агропромислового комплексу: Збірник наукових праць Інституту регіональних досліджень НАН України. - Львів: ІРД, 2000. - Випуск ХІІІ. - С. 138-151 (особистий внесок - структуризація та обґрунтування факторів вітчизняної аграрної кризи 90-х років, концептуальні альтернативи трансформації АПК. - 0,5 д.а.).
Лопатинський Ю.М. Фінансові складові аграрного підприємництва // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. Серія: економічні науки. - 2001. - № 4. - С. 84-89. - 0,7 д.а.
Лопатинський Ю.М. Ресурсно-підприємницький потенціал аграрного виробництва // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Серія: Економіка. - Чернівці: Рута, 2001. - Випуск 109-110. - С. 60-63. - 0,5 д.а.
Лопатинський Ю.М. Менеджмент трансформації аграрного сектора // Науковий вісник. Збірник наукових праць Академії Державної податкової служби України. - 2001. - № 2. - С. 5-13. - 0,6 д.а.
Лопатинський Ю.М. Моніторинг реструктуризації та розвитку аграрного сектора // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Серія: Економіка. - Чернівці: Рута, 2002. - Випуск 139. - С. 18-24. - 0,8 д.а.
Лопатинський Ю.М. Фінансово-кредитні засади розвитку аграрного сектора // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. Серія: економічні науки. - 2002. - № 2. - С. 103-108. - 0,8 д.а.
Лопатинський Ю.М. Метаморфози агробізнесу під впливом глобалізації // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Серія: Економіка. - Чернівці: Рута, 2002. - Випуск 141-142. - С. 165-171. - 0,8 д.а.
Лопатинський Ю.М., Шкабара Т.Л. Складові забезпечення сталого розвитку агроекосистем // Економіка АПК. - 2002. - № 10. - С. 63-68 (особистий внесок - складові трансформації агросистем. - 0,4 д.а.).
Лопатинський Ю.М. Теоретичні основи національних реформ і сполученість аграрного сектора // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Серія: Економіка. - Чернівці: Рута, 2002. - Випуск 162. - С. 81-85. - 0,5 д.а.
Євдокименко В.К., Лопатинський Ю.М., Бацура О.Ф. Порівняльний аналіз ефективності аграрних підприємств: регіональний аспект // Регіональна економіка. - 2003. - № 1. - С. 102-109 (особистий внесок - інституціональні складові ефективності аграрних підприємств. - 0,4 д.а.).
Лопатинський Ю.М., Шкабара Т.Л. Перспективи формування нових стандартів якості аграрної продукції // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. Серія: економічні науки. - Чернівці: АНТ, 2003. - Випуск IІ. - С. 239-250 (особистий внесок - оцінка інституціонального забезпечення стандартів якості аграрної продукції. - 0,3 д.а.).
Лопатинський Ю.М., Шкабара Т.Л. Системний підхід до розвитку аграрного сектора в умовах трансформації // Економіка АПК. - 2004. - № 1. - С. 78-83 (особистий внесок - обґрунтування інституціональних складових системного підходу до аграрної трансформації, а також схема системних ендоінгредієнтів аграрного підприємництва. - 0,3 д.а.).
Лопатинський Ю. Інституціональна аграрна матриця // Економіка України. - 2004. - № 4. - С. 64-71. - 0,7 д.а.
Лопатинський Ю.М., Євдокименко В.К. Моніторинг окремих параметрів діяльності аграрних підприємств регіону // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Серія: Економіка. - Чернівці: Рута, 2004. - Випуск 195-196. - С. 125-132 (особистий внесок - формування концепції здійснюваного моніторингу, здійснювані розрахунки, пропоновані нові критерії оцінок. - 0,6 д.а.).
Лопатинський Ю.М. Інституціональна методологія аграрних трансформувань // Економічна теорія. - 2004. - № 4. - С. 39-52. - 0,8 д.а.
Євдокименко В.К., Лопатинський Ю.М., Шкабара Т.Л. Структурно-функціональні складові регіональної аграрної політики // Регіональна економіка. - 2005. - № 2. - С. 160-166 (особистий внесок - обґрунтування інституціональних складових механізму регіональної аграрної політики. - 0,4 д.а.).
Лопатинський Ю. Інституціоналізація транзитивної економіки // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. - Донецьк, 2006. - Выпуск 103-1. - С. 229-232. - 0,4 д.а.
Лопатинський Ю.М. Державне регулювання агробізнесу в Україні // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє: Збірник наукових праць Тернопільської академії народного господарства. - Тернопіль: Збруч, 2002. - С. 117-125. - 0,6 д.а.
Лопатинський Ю.М. Криза платежів в економіці перехідного періоду // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Серія: Економіка. - Чернівці: ЧДУ, 1997. - Випуск 10. - С. 55-61. - 0,4 д.а.
Лопатинський Ю.М. Синергетичні складові інституціональної трансформації аграрної системи // Науковий вісник Чернівецького університету. Серія: Економіка. - Чернівці: Рута, 2005. - Випуск 233. - С. 37-42. - 0,7 д.а.
Лопатинський Ю.М. Альтернативні стратегії аграрної трансформації // Науковий вісник Чернівецького університету. Серія: Економіка. - Чернівці: Рута, 2005. - Випуск 254. - С. 109-114. - 0,7 д.а.
Євдокименко В.К., Усик В.С., Бацура О.Ф., Лопатинський Ю.М. Динаміка параметрів сільськогосподарських підприємств регіону // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Серія: Економіка. - Чернівці: Рута, 2004. - Випуск 205. - С. 52-57 (особистий внесок - розрахунки динаміки основних параметрів та їхнє трактування. - 0,2 д.а.).
Лопатинський Ю.М. Шлях від кризи до фінансово-економічної стабілізації // Роль фінансово-кредитної системи у стимулюванні економічного зростання в Україні: Збірник наук. праць Волинського державного університету ім. Лесі України. - Луцьк: Вежа, 1999. - С. 26-34. - 0,3 д.а.
Лопатинський Ю.М. Перспективність розвитку вітчизняного агротуризму // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. Серія: економічні науки. - Чернівці: АНТ, 2005. - Вип. ІІІ. - С. 325-329. - 0,2 д.а.
Лопатинський Ю.М. Фактори продуктивності сільськогосподарських підприємств // Економіка АПК. - 2004. - № 11. - С. 93-102. - 0,7 д.а.
Лопатинський Ю.М. Відносини власності у становленні багатоукладності аграрного підприємництва // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. Серія: економічні науки. - Чернівці: АНТ, 2001. - Випуск IV. - С. 20-29. - 0,5 д.а.
Лопатинський Ю.М., Шкабара Т.Л., Заремська О.М. Екологічні аспекти аграрного підприємництва // Вісник Сумського державного аграрного університету. Серія: економіка і менеджмент. - Суми, 2001. - Випуск 2. - С. 197-201 (особистий внесок - виокремлення екологічного впливу на окремі складові аграрного підприємництва. - 0,3 д.а.).
Yevdokymenko V., Lopatynskiy Y. Conceptual bases of Ukrainian reforms and linkage to agricultural sector // Eastern dimension of European Union, ed. by J. Kitowski. - Warsaw: Institute of Geography and Spatial Organization, Polish Academy of Sciences, 2003. - Geopolitical Studies, vol. 11. - P. 383-395 (особистий внесок - характеристика розвитку теорії інституціоналізму; оцінка реструктуризації українського аграрного сектора; напрями подальшої аграрної трансформації. - 0,6 д.а.).
Лопатинский Ю.М. Институциональная трансформация аграрного сектора экономики // "Agrogitutyun" Scientific Journal (Агронаука. - Вірменія). - 2005. - № 05/06. - С. 220-224. - 0,5 д.а.
Лопатинський Ю. Інституціональна інтеграція аграрного сектора // Збірник наукових праць Буковинського університету. Серія: Економічні науки. - Чернівці: Книги - ХХІ, 2006. - Випуск 2. - С. 49-60. - 0,7 д.а.
Стратегія розвитку агропромислового комплексу України. Проект / Під науковим керівництвом В.М. Гейця та ін. - К.: ІЕП НАНУ, 2005. - 120 с. (особистий внесок - розгляд питання трансформації організаційної структури аграрного сектора - 0,1 д.а.).
Лопатинський Ю.М. Реалізація відносин власності в Україні в конституційному процесі // Конституціоналізм в Україні: досвід, проблеми, перспективи: Матеріали науково-практ. конф. - Чернівці: Прут, 1996. - С. 43-45. - 0,1 д.а.
Лопатинський Ю.М. Економічна та соціальна ефективність інвестиційної діяльності // Інвестиційна діяльність в Україні: проблеми розвитку та регулювання: Наукові доповіді міжнар. науково-практ. конф. - Чернівці: ЧДУ, 1997. - Част. І. - С. 181-186. - 0,3 д.а.
Лопатинський Ю.М., Пільтяй О.В., Шкабара Т.Л. Структурно-функціональна організація економічного “організму” // Стратегія економічного розвитку в умовах глобалізації: Матеріали ХІ міжнародної науково-практичної конференції. - Чернівці: Юніверс, 2000. - Т. ІІ. - С. 178-182 (особистий внесок - застосування структурно-функціонального підходу до економічного суб'єкта. - 0,2 д.а.).
Лопатинський Ю.М. Аграрний сектор як фактор безпеки національної економічної системи // Україна в ХХІ столітті: концепції та моделі економічного розвитку: V міжнародний конгрес українських економістів. - Львів: ІРД, 2000. - Т. 1. - С. 69-71. - 0,2 д.а.
Лопатинський Ю.М. Екологічні проблеми аграрного підприємництва Карпатського регіону // Інноваційні фактори ресурсно-екологічної безпеки Карпатського регіону: Тези міжнар. наук.-практ. конфер. - Чернівці: Рута, 2001. - С. 12-15. - 0,2 д.а.
Лопатинський Ю.М. Усик В.С., Бацура О.Ф. Формування концепції розвитку аграрного сектора регіону // Україна в глобальному середовищі: нові алгоритми управління економікою: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Чернівці: Рута, 2002. - С. 476-479 (особистий внесок - обґрунтування трансформаційних складових концепції розвитку аграрного сектора регіону. - 0,1 д.а.).
Лопатинський Ю.М., Шкабара Т.Л. Формування якості аграрної продукції в нових умовах господарювання // Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої агропромислової продукції: Матеріали IV міжнародної науково-практичної конференції. - Суми, 2005. - С. 75-77 (особистий внесок - обґрунтування впливу нових умов господарювання на можливості формування якості аграрної продукції. - 0,1 д.а.).
Лопатинський Ю.М. Формування ринкових інститутів аграрного сектора // Фінансово-економічні та інституційні чинники розвитку регіону: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Чернівці: Рута, 2005. - С. 405_406. - 0,1 д.а.
Лопатинський Ю.М., Шкабара Т.Л. Регіональні, національні та глобальний продовольчі ринки // Стратегічний розвиток регіону - економічне зростання та інтеграція: Матеріали ХV міжнародної науково-практичної конференції. - Чернівці, 2006. - Ч. І. - С. 47-50 (особистий внесок - обґрунтування співвідношення та причин незбалансованості різних рівнів продовольчого ринку. - 0,1 д.а.).

АНОТАЦІЯ

Лопатинський Ю.М. Інституціональна трансформація аграрного сектора. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Державна установа “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, Київ, 2007.

У дисертації досліджено теоретико-методологічні засади та прикладні аспекти ринкової інституціональної трансформації аграрного сектора. Дано визначення інституціональної аграрної матриці, що дозволило об'єднати категорії інституціонального середовища, структури та відносин (з урахуванням секторальної специфіки). На основі системного підходу здійснено оцінку результативності реформування аграрного сектора національної економіки, структурних змін, виокремлено етапність і складові реформування основних інститутів аграрного сектора. Розглядається трансформація інституту аграрних відносин, що відбувається під впливом ендогенних та екзогенних факторів. Запропонована економетрична модель оптимізації параметрів сектора сільськогосподарських підприємств регіону.

Доведено гіпотезу про визначальний вплив формальних і неформальних інститутів на функціонування та процес трансформування аграрного сектора з урахуванням його інерційності та консерватизму поведінки суб'єктів, секторальних структурно-функціональних особливостей, значного зовнішнього впливу та ін. Запропоновано основні складові стратегії інституціонального розвитку, становлення ефективного аграрного сектора.

Ключові слова: інституціональні зміни, аграрна трансформація, аграрні інститути, інституціональна аграрна матриця, інституціоналізм, аграрний сектор.
АННОТАЦИЯ

Лопатинский Ю.М. Институциональная трансформация аграрного сектора. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Государственное учреждение “Институт экономики и прогнозирования НАН Украины”, Киев, 2007.

В диссертации исследовано теоретико-методологические основы и прикладные аспекты институциональной трансформации аграрного сектора рыночной ориентации. Обоснованы категории: 1) институциональной аграрной матрицы, охватывающей институциональную среду, структуры, отношения (с учетом секторальной специфики); 2) исходного институционального соотношения, служащего критерием классификации аграрных матриц. Предлагаются методологические принципы практической реализации институциональной аграрной трансформации.

Осуществлена оценка объективности и результативности реформирования аграрного сектора национальной экономики, осуществляемых структурных изменений. Предложена эконометрическая модель оптимизации параметров предприятий аграрного сектора региона.

На основе системного подхода с дополняющими компонентами (структурно-функционального анализа, синергетики, эволюционной экономики) обоснованы этапность и составляющие реформирования основных институтов аграрного сектора национальной экономики. Предложена категория аграрного пространственно-временного континуума (аграрного пространства), аргументирована методика его оценки.

Доказано гипотезу об определяющем влиянии формальных и неформальных институтов на функционирование и процесс трансформации аграрного сектора с учетом его инерционности и консервативного поведения субъектов, секторальных структурно-функциональных особенностей, значительного внешнего влияния. Рассматривается трансформация института аграрных отношений (собственности, трансакций, контрактации и др.), происходящая под воздействием эндогенных и экзогенных факторов. Показана важность институциональных условий реализации сельскохозяйственной продукции. Определены основные направления совершенствования государственного регулирования совершающихся в аграрной сфере процессов.

Проанализированы финансово-кредитные инструменты активизации аграрного предпринимательства. Осуществлены расчеты уровня секторального операционного и финансового ливериджа, что дало возможность оценить запас финансовой устойчивости предприятий аграрного сектора, аналитически подтвердить их перспективность, определить рациональные направления привлечения заемных средств. Построены факторные модели оценки влияния отдельных параметров на финансовую результативность аграрных предприятий.

Исследованы альтернативные стратегии аграрной трансформации (опыт Восточной Германии, Чехии, Польши, Венгрии, Румынии, Болгарии). Рассматривается влияние на отечественный аграрный сектор процессов глобализации. Оценены преимущества и недостатки для аграрного сектора в связи с ожидаемым вступлением страны в ВТО.

Рассмотрены детерминанты конкурентоспособности сельскохозяйственных товаропроизводителей. Обосновывается концептуальная перспективность горизонтальной интеграции аграрного сектора и текущая необходимость интеграции вертикальной. Предложена шестисекторная модель институциональной интеграции аграрного сектора и внешней среды.

Подчеркивается, что в системе регуляторного влияния (рыночного, государственного, институционального) роль институтов пока еще незначительна, что определяет направления и задачи дальнейших институциональных преобразований аграрного сектора.

Результаты диссертационного исследования позволили обосновать основные составляющие стратегии институционального развития национального аграрного сектора, концептуальные основы трансформаций в контексте формирования рыночных формальных и рыночноориентированных неформальных институтов, а также - диверсификации структуры аграрного производства, активизации “точек” роста, что должно способствовать становлению эффективного аграрного сектора.

Ключевые слова: институциональные изменения, аграрная трансформация, аграрные институты, институциональная аграрная матрица, институционализм, аграрный сектор.

ANNOTATION

Lopatynskyy Yu.M. Institutional transformation of agrarian sector. - Manuscript.

Thesis for the Doctor of Economic sciences degree; speciality 08.00.03 - Economics and National Economy Management. - The state establishment “Institute of Economy and Forecasting of the National Academy of Sciences of Ukraine”, Kyiv, 2007.

The theoretic-methodological bases and applied aspects of market institutional transformation of agrarian sector are investigated. The definition of institutional agrarian matrix, that allowed to unite the categories of institutional environment, structure and relations is given here (taking into account a sector specific character). On the basis of systematic approach the estimation of agrarian sector reformation effectiveness of national economy, structural changes are carried out; staging and component reformations of agrarian sector basic institutes are selected too. Transformation of agrarian relations institute, that takes place under act of endogenous and exogenous factors are considered here. The econometrical model of parameters optimization of region sector agricultural enterprises is offered.

A hypothesis about the great influence of formal and informal institutes on the functioning and agrarian sector transformation process, taking into account its inertia and subjects behavior conservatism, sector structural-functional features, considerable external influence and etc. is proved. Basic component strategies of institutional development and becoming of effective agrarian sector are offered.

Keywords: institutional changes, agrarian transformation, agrarian institutes, institutional agrarian matrix, institutionalizm, agrarian sector.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.