Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.02- Світове господарство і міжнародні економічні відносини

ВИПЕРЕДЖАЮЧЕ ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ: МІЖНАРОДНИЙ ТА УКРАЇНСЬКИЙ АСПЕКТИ

ЛИЗУН МАРІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

ТЕРНОПІЛЬ-2007

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Однією з найгостріших проблем сучасності, що потребує наукового вирішення, є подолання розриву у рівнях економічного розвитку між країнами світу. Наслідком існуючого різноманіття моделей економічного зростання стало поглиблення асиметрії світової економіки та незбалансованість механізмів, що ґрунтуються на використанні чинників інноваційного розвитку з необхідністю забезпечення прийнятних стандартів життя населення. Іншою проблемою, що потребує проведення прикладних досліджень, є поступове зменшення відмінностей у рівнях економічного розвитку для країн, що динамічно розвиваються, за рахунок випереджаючого росту окремих секторів національної економіки. Прикладом такої політики є досвід Китаю, який у 2003 році вийшов на перше місце в світі за обсягом залучених інвестицій, випередивши визнаного лідера - США, і планує отримати у 2006-2010рр. щорічно не менше 100 млрд. дол. США. На даний час він успішно реалізує третій етап програми, метою якої є вихід на рівень економічно розвинутих країн.

Враховуючи це, Україні слід вирішувати проблему входження до клубу елітних держав з нетрадиційних позицій. За рівнем економічного розвитку Україна знаходиться у колі 46 найбідніших країн разом з Вірменією, Грузією, Киргизстаном, Молдовою, Таджикистаном, Зімбабве, Бангладеш та іншими державами Африки, Азії та Латинської Америки. За рейтингом Всесвітнього економічного форуму Україна віднесена до групи країн "початкової" стадії розвитку (дві інші групи становлять країни, які перебувають на стадіях ефективного та інноваційного розвитку), коли джерелами конкурентоспроможності є або сировина, або дешева некваліфікована робоча сила. Але згідно досліджень ОЕСР Україна посідає 20 місце серед найсильніших економік світу і володіє вагомим потенціалом випереджаючого економічного розвитку, який ґрунтується на використанні ефекту масштабу ринку з опорою на внутрішній попит. Її національна економіка характеризується особливостями, що притаманні великим державам: чітко виражена державна вертикаль і наявність ряду конкурентоспроможних галузей (зокрема, літако- та кораблебудування, аерокосмічний, електронний, військово-промисловий, ядерний, енергетичний, матеріалознавчий комплекси тощо).

Вирішення проблеми входження України до групи розвинутих країн світу полягає в подоланні розриву у рівнях розвитку через забезпечення випереджаючого економічного зростання. Як свідчить світовий досвід, це завдання неможливо вирішувати еволюційними та традиційними методами. Потрібні радикальні реформи, що враховують іноземний досвід, відображають національну специфіку і забезпечують розвиток на випередження. Президент України В. Ющенко у зверненні до Верховної Ради так сформулював проблему економічного зростання для України: "Шлях до економічного процвітання, який Європа пройшла за сотні років, ми повинні пройти за п'ять-сім років, максимум десять. Україна може відбутися як повноцінна держава, лише якщо зробить економічний стрибок. Вона має прийняти цей виклик і стати місцем формування нових моделей економічного розвитку".

Дослідження проблематики економічного зростання набули особливої актуальності з другої половини XX - початку XXI ст.. Вагомий внесок у теорію економічного зростання внесли С. Кузнець, Р.Солоу, К.Арроу, Р.Лукас, Ф.Перру, Сала-і-Мартін, Р.Барро, А.Люіс, Д. Медоуз, Р.Харрод, Е.Домар, Т.Сван, А.Пороховский, Г.Клейнер, Ю. Шараев, В.Калюжний. Емпіричні дослідження процесу економічного зростання в різних країнах провели Н.Калдор, П.Ромер, В.Істерлі, Р.Левін. Важливе значення у класифікації економічного зростання мали дослідження Л.Прітчетта. Якісні аспекти економічного зростання у своїх працях висвітлювали Й. Шумпетер, М.Туган-Барановський, Е.Попкова (інноваційні чинники), Л.Петкова, Е.Пестель, Е.Лібанова, Д.Доллар, А.Край (соціальні аспекти).

Ці проблеми активно вивчають міжнародні економічні організації, такі як Світовий Банк, МВФ, Римський клуб. Питання випереджаючого зростання досліджені в роботах А.Бузгаліна, А.Колганова, Б. Кваснюка, В.Мау, М. Пашута, А.Гальчинського, О.Розенфельда, В.Іноземцева, А.Ельянова та інших.

При написанні дисертаційної роботи використані теоретичні та аналітичні дослідження проблем прискореного розвитку та економічного зростання таких вітчизняних вчених як В.Геєць, С.Мочерний, В.Жаліло, О.Білоус, Є.Савельєв, С.Юрій, В.Андрійчук, Ю.Пахомов, А.Філіпенко, І.Крючкова, А. Мокій, С.Соколенко, М. Павловський та інших.

Недостатнє обґрунтування вітчизняною наукою необхідності забезпечення випереджаючого економічного зростання української економіки на сучасному етапі розвитку, відсутність розробленої моделі та несистемність у побудові механізмів забезпечення зростання, що є основою для подолання відставання України від розвинутих країн світу, потребують подальшого дослідження в цьому напрямку та обумовлюють вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Тернопільського національного економічного університету і належить до теми "Проблеми міжнародної економіки та перспективи входження України в європейську економічну систему" (номер державної реєстрації 0103U003580). Зокрема, автор є виконавцем підрозділу "Стратегія випереджаючого економічного зростання".

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у розробці механізмів випереджаючого економічного зростання країн, що динамічно розвиваються, і використанні цих механізмів для подолання Україною за короткий період часу розриву в економічному розвитку та входження в коло розвинутих країн світу.

Реалізація мети дослідження обумовила об'єктивну необхідність виявлення та розв'язання наступного комплексу завдань:

- дослідити теоретичні основи випереджаючого економічного зростання з метою виділення його як категорії, що відображає особливості економічного розвитку країни;

- здійснити теоретичний аналіз новітніх стратегій економічного зростання, що дає змогу уточнити поняття "випереджаючого економічного зростання" та виявити характерні ознаки стратегій на початку XXI століття;

- дослідити еволюцію моделей економічного зростання світової економіки для їх систематизації та виокремлення класифікаційних ознак, що відображають етапи розвитку національних економік;

- провести порівняльний аналіз національних моделей економічного зростання країн світу з метою визначення основних чинників та тенденцій економічного зростання;

- виявити тенденції розвитку світової економіки та можливості використання потенціалу України в аспекті визначення їх "точок зростання";

- провести аналіз динаміки та особливостей розвитку української економіки в площині міжнародної конкурентоспроможності;

- розробити модель випереджаючого економічного зростання для України, яка здатна забезпечити реалізацію конкурентних переваг країни;

- розробити механізми забезпечення випереджаючого економічного зростання України.

Об'єктом дослідження виступають національні економіки країн світу та України, зокрема.

Предметом дослідження є економічне зростання, що сприяє випереджаючому розвитку країни.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є сукупність загальнонаукових спеціальних методів дослідження, серед яких необхідно виділити діалектичний метод наукового пізнання та загальнонаукові методи пізнання: метод аналізу та синтезу (дослідження сутності процесу економічного зростання); порівняльний аналіз (дослідження особливостей існуючих національних моделей економічного зростання) та економіко-математичні методи, включаючи регресійний аналіз (визначення факторів впливу на ВВП), методи узагальнення даних (аналіз української економіки); статистичний аналіз (при визначенні пріоритетних напрямків розвитку світової та української економіки). У процесі дослідження використано системний підхід для обґрунтування закономірностей розвитку світової економіки, структурний аналіз (для аналізу трансформаційних змін в економіці України).

Інформаційною основою роботи є офіційні звіти та аналітичні публікації міжнародних економічних організацій, зокрема таких як МВФ, СБ, Римський клуб, СОТ, ООН, українські та зарубіжні статистичні збірники, закони України, Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, аналітичні та прикладні праці українських та зарубіжних вчених.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у побудові моделі та розробці механізмів забезпечення випереджаючого економічного зростання і формування на цій основі конкурентоспроможної економіки України.

Конкретні наукові результати, які характеризують новизну виконаного дослідження, полягають в наступному:

вперше:

· запропоновано модель випереджаючого зростання України, що ґрунтується на поєднанні фінансових важелів для активізації "точок зростання", створенні умов для забезпечення стабільного інноваційного зростання, переорієнтації на нові пріоритети економічної політики з метою підвищення конкурентоспроможності країни та соціальних стандартів життя;

· розроблено механізми забезпечення високих темпів зростання економіки, до яких віднесено: спеціальні державні інвестиційні програми, спеціальні програми кредитування, збільшення фінансування фундаментальних і прикладних досліджень, наукомістких галузей та виробництв, поетапне зниження податкового тиску на інноваційні підприємства, посилення мотивації до нагромадження фінансових ресурсів населенням та їх інвестиційного використання в українській економіці;

· ідентифіковано "точки зростання" української економіки на сучасному етапі розвитку, серед яких освіта, наука, авіаційна промисловість, суднобудування, сільське господарство, обробна промисловість, транспортна мережа, інновації;

удосконалено:

· типологію моделей економічного зростання країн; на відміну від існуючих запропоновано шість класифікаційних ознак: рівень економічного розвитку (утримання лідерства, випереджаючого зростання, наздоганяючого зростання), національна ознака (американська, японська, польська, німецька, китайська), спрямування виробництва (експортоорієнтована, імпортозаміщуюча), види (збалансованого та незбалансованого зростання), типи (стійке, нестійке) та характер (інноваційна, ресурсна) економічного зростання;

· підходи до оцінки стримуючих факторів економічного зростання (бюджетний дефіцит, інфляція, низькі запаси природних ресурсів, дорога робоча сила, жорстко централізована система управління, сильні профспілки) як визначальних чинників, що суттєво впливають на темпи розвитку економіки країни;

· механізми комплексного стимулювання інноваційних розробок через фінансову підтримку науково-освітнього сектору, податкове стимулювання і пільгове кредитування інноваційних підприємств, контроль за дотриманням високих стандартів якості та використанням амортизаційного фонду.

одержали подальший розвиток:

· категорійний апарат теорії сучасного економічного розвитку, зокрема уточнено поняття “економічного зростання“, в якому акцентується увага на його якісній стороні, що виражається у підвищенні добробуту населення та конкурентоспроможності країни; поняття “випереджаючого економічного зростання“ як такого, темпи якого у 2-3 рази перевищують відповідний показник розвинутих країн, що ґрунтується на структурно-технологічному оновленні пріоритетних секторів економіки з врахуванням постіндустріальних тенденцій та переорієнтації зростаючих інвестиційних потоків; поняття ”точок зростання”, під якими автор розуміє елементи господарства і системи управління економікою, що у певних національних умовах спроможні забезпечити прискорення економічного зростання всієї економіки;

· тенденції розвитку світової та української економік на початку XXI століття, які впливають на вибір моделей економічного зростання, залежно від етапу розвитку національної економіки і потенційних переваг "точок зростання";

· поділ на етапи еволюційної трансформації моделей економічного зростання, що відображають особливості розвитку національної економіки; виділено характерні особливості національних моделей економічного зростання країн, що досягли найкращих результатів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що узагальнені теоретичні положення та механізми забезпечення випереджаючого економічного зростання можна використати при формуванні економічної стратегії, зовнішньоекономічної та промислової політик держави, економіко-аналітичній та прогностичній роботі Міністерства економіки, представництв Європейського Союзу в Україні, Управлінь зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності облдержадміністрацій.

Окремі положення стосовно покращення інвестиційного клімату, підтримки вітчизняних експортерів, систему заохочення впровадження новітніх розробок у виробництво використані Управлінням зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності Тернопільської обласної державної адміністрації (довідка № 259а-1/01-19 від 11.09.2006 р.).

Матеріали дисертації застосовують в навчальному процесі Тернопільського державного економічного університету при викладанні курсів "Теорія економічної політики" та "Міжнародні стратегії економічного розвитку" (довідка № 126-13/1551 від 04.09.2006 р. ).

Результати дослідження, а саме механізм забезпечення випереджаючого економічного зростання України через акумуляцію зовнішніх та внутрішніх ресурсів у "точках зростання", пропозиції щодо підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції на основі модернізації виробництва, зменшення залежності від імпорту важливих факторів виробництва були використані Українсько-Польським Форумом (довідка №11-09/2006 від 11.09.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Всі представлені в дисертаційні роботі наукові результати автором отримано особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на 6 міжнародних науково-практичних конференціях і семінарах, присвячених проблемам розвитку України та світу: Другій Міжнародній науково-практичній конференції "Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації" (м. Тернопіль,2005р.), Всеукраїнській міжвузівській науковій конференції "Управління регіональним розвитком в контексті сучасних процесів міжнародної інтеграції" (м.Івано-Франківськ,2005р.), Третій Міжнародній науково-практичній конференції "Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації" (м. Тернопіль, 2006р.), IV Міжнародній науково-теоретичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть" (м. Тернопіль, 2006р.), Четвертій Міжнародній науково-практичній конференції "Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації" (м. Тернопіль, 2007р.), Міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених "Економіка країн євроазіатського та африканського континентів і Україна"(м. Тернопіль, 2007р.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 12 наукових праць (11 статей автор опублікував одноосібно) загальним обсягом 3,93 д.а., у тому числі 6 статей у фахових наукових журналах загальним обсягом 3,08 д.а. і 6 статей в інших виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційне дослідження загальним обсягом 207 сторінок складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 267 найменувань, додатків. Основний зміст дисертації викладено на 178 сторінках, що містить 12 рисунків, 24 таблиці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

випереджаючий економічний зростання інноваційний

Перший розділ “Наукові основи теорії економічного зростання в контексті світового розвитку” присвячений комплексному дослідженню теоретичних положень сутності і змісту категорії випереджаючого економічного зростання. Розглянуто еволюційний розвиток теорії економічного зростання, методологію дослідження, а також новітні стратегії економічного зростання.

Розуміння економічного зростання як результату суспільного відтворення давно себе вичерпало. Сучасне поняття економічного зростання, на думку автора, акцентує увагу на якісній його стороні, що виражається у підвищенні добробуту населення та конкурентоспроможності країни. Тому важливим є дослідження якості економічного зростання, посилення його соціальної спрямованості. Проведене дослідження випереджаючого економічного зростання як категорії розвитку країни дозволяє зазначити, що це таке економічне зростання, темпи якого у 2-3рази перевищують відповідний показник розвинутих країн. Воно ґрунтується на структурно-технологічній модернізації з врахуванням постіндустріальних тенденцій, інвестиціях, його основою і рушійною силою є гуманізація, а метою - підвищення добробуту населення.

На початку XXI ст. в умовах переходу на інноваційний шлях розвитку теорія економічного зростання зосереджує увагу на проблемах першочергового розвитку людського капіталу. Але нелінійність економічного розвитку породжує багатоваріантність в теорії та практиці економічного зростання. Міжнародні економічні організації найважливішим чинником економічного зростання вважають відкритість економіки та лібералізацію зовнішньоекономічних зв'язків. Це дає змогу тій чи іншій країні реалізувати національні конкурентні переваги.

На основі критичного аналізу і узагальнення існуючих в економічній літературі думок автор визначає такі головні чинники економічного зростання: інвестиції в основний капітал; зростання кількості та якості трудових ресурсів, тобто інвестиції у людський капітал; науково-технологічний прогрес, впровадження інновацій, які підвищують продуктивність праці, капіталу та всієї економіки; структурно-економічний, в тому числі удосконалення відтворювальних та інших макроекономічних пропорцій; інституційне забезпечення. Проведене дослідження чинників економічного зростання дозволяє зробити висновок, що єдиного ключового чинника економічного зростання немає, оскільки сучасне зростання залежить від сукупної дії багатьох чинників.

Для вибору моделі економічного зростання важливим є поєднання теоретичних положень та практичного досвіду з національними особливостями країни, що дає змогу розробити концепцію випереджаючого економічного зростання. Теорія економічного зростання пройшла еволюцію від класичних моделей, які мають значні розходження з реальною ситуацією, до ендогенних. Сучасні теорії особливого значення надають НТП та детермінантам, що його визначають.

Компаративний аналіз моделей економічного зростання дозволив виокремити 6 груп національних моделей країн, що розвивались швидкими темпами в довгостроковому періоді. В табл.1 приведено класифікацію моделей за рівнем економічного розвитку та національною ознакою, що запропоновані автором як базові для проведення подальшого дослідження.

Аналіз сучасних тенденцій розвитку та зарубіжного досвіду дали можливість визначити основні особливості новітніх стратегій економічного зростання: стратегія наздоганяючого зростання, випереджаючого зростання, стратегія включення, інноваційна стратегія. Спільними рисами даних стратегій є використання новітніх типів виробництва, які базуються на інтелекті, розбудова галузей „нової економіки”, активне використання людського капіталу. Але, на думку автора, саме стратегія випереджаючого зростання дозволяє комплексно вирішити проблему прискорення розвитку за рахунок інноваційних чинників і підвищити рівень життя населення, що є свідченням якості цього зростання.

У другому розділі “Порівняльний аналіз моделей економічного зростання світової та української економіки” увагу приділено дослідженню особливостей реалізації окремих національних моделей економічного зростання, ідентифікації використовуваних “точок зростання” та систематизації факторів, що забезпечили підвищення рівня ефективності економічного зростання та міжнародної конкурентоспроможності цих країн.

Аналіз досвіду застосування моделей економічного зростання за національною ознакою та залежно від рівня економічного розвитку країни дозволив виділити досягнуті переваги та невдачі їх економічної політики. Так, прискорений економічний розвиток демонструють ті країни, що забезпечують системну реалізацію єдиної стратегії через інструменти економічної політики, використання яких коригується залежно від поточної ситуації.

Таблиця 1. Типологія моделей економічного зростання

На даний час модель утримання лідерства характерна для таких країн, як США, високо розвинуті країни ЄС, Японія. У зв'язку з високим рівнем ВВП на душу населення для цих країн достатнім є утримання темпів зростання на рівні 1-2,5%. Лідируюча позиція у багатьох сферах народного господарства, фінансові ресурси дозволяють вкладати значні кошти у розробку нових сфер виробництва, НТП, що забезпечує успішний економічний розвиток. Модель наздоганяючого зростання базується переважно на зовнішніх стимулах, прискореній індустріалізації розвитку, запозиченні технологій, що розроблені розвинутими країнами. Характерним є досягнення високих темпів зростання, що в 1,5-2 рази перевищують цей показник у розвинутих країнах. Шлях наздоганяючого розвитку пройшли Японія, НІК. Характерною ознакою моделі випереджаючого економічного зростання є досягнення темпів зростання, які у 2-3 рази вищі порівняно з розвинутими країнами. Економічний прорив досягається на основі впровадження новітніх, неосвоєних іншими країнами технологій і, як наслідок, виходу на світовий ринок з новими, унікальними ресурсами і послугами. При цьому визначальна роль відводиться державі, яка повинна сприяти реалізації конкурентних переваг національного виробництва та забезпечувати захист його інтересів. В кінці XIX століття ці принципи лежали в основі реформ економіки Німеччини. Відомий світовий досвід використання окремих елементів цієї моделі (Японія, Індія, Китай ).

Аналіз національних моделей зростання свідчить, що при проведенні ефективної економічної політики низьке значення рівня інфляції, валютного курсу і бюджетного дефіциту не є визначальними чинниками. На протязі прискореного розвитку більшість країн стикалися з цими явищами, але темпи зростання ВВП були досить високими (див. табл.2.).

Таблиця 2. Cтримуючі фактори зростання у країнах, що досягли високих показників розвитку економіки

Трансформаційні процеси у постсоціалістичних економіках характеризувалися відсутністю подібних перетворень у світовій практиці, що призвело до запозичення чужих моделей економічного розвитку. Фахівцями МВФ була запропонована модель економічних реформ "вашингтонський консенсус", яка побудована на засадах неоліберальної монетаристської школи та ринкових економічних принципах. Але такий перехід не виправдав сподівань та носив здебільшого руйнівний характер.

Особливості розвитку економіки України у період 1991-2000 рр. визначалися характером внутрішньої економічної політики, яка базувалась в основному на тактичних заходах з метою одержання швидкого ефекту. В контексті світового досвіду динаміка падіння виробництва показує, що серед усіх трансформаційних економік тривалість падіння була найдовша в Україні і склала 10 років. Це спричинило значне падіння ВВП та збільшило розрив з розвинутими країнами світу.

На даний час Україна входить до групи країн з середнім рівнем доходів (за рівнем ВВП на душу населення), а для входження в групу країн з високими доходами необхідно збільшити цей показник у 4,6 рази, що в найближчій перспективі можливо лише за умови реалізації моделі випереджаючого економічного зростання. При цьому варто відмітити деякі особливості трансформації обсягу ВВП в Україні, що проявилися у її 3-5-річному відставанні від держав колишнього радянського простору. Якщо в середньому в усіх цих країнах зростання мало місце у 1996 р., то в Україні - тільки починаючи з 1999 р.

За час перехідного періоду намітилися і позитивні тенденції для української економіки: накопичено достатньо вагомий потенціал економічного зростання, який за умови ефективної економічної політики та стабільної політичної ситуації може забезпечити добробут, сформовано основні ринкові інститути, відбулася зміна відносин власності, досягнуто значних позитивних зрушень у бюджетній сфері. Динаміка економічного зростання України за останні 7 років має вагомі економічні передумови. Вона стала результатом насамперед глибоких ринкових перетворень, а також ефективної політики, спрямованої на забезпечення надійної макроекономічної стабілізації української економіки. Зростання ряду обсягових макроекономічних показників в економіці України, свідчить про завершення десятирічного періоду спаду і початку формування нових позитивних тенденцій.

У третьому розділі “Випереджаюче економічне зростання України” розроблено модель випереджаючого економічного зростання України та визначено механізми її функціонування.

Пріоритетним завданням України є випереджаюче економічне зростання, що ґрунтується на формуванні системи інноваційних чинників зростання та забезпечує підвищення рівня життя населення. Пролонгування існуючих темпів зростання європейської економіки на перспективу формує ґрунт для припущення щодо подальших темпів зростання на рівні, що не перевищує 2,5%. При аналізі української економіки було встановлено, що за період з 2000-2006 рр. зростання ВВП склало 7,4%. Розрахована автором згідно "правила 70" тривалість періоду, на протязі якого Україна може подвоїти ВВП складає 9,45 р. Оскільки економічне зростання в Україні майже у 3 рази перевищує відповідний показник країн ЄС, то таке зростання можна вважати випереджаючим. Тому важливим завданням на сьогоднішньому етапі є не лише утримання таких темпів зростання економіки, але і забезпечення адекватних стандартів життя.

Враховуючи новітні тенденції в теорії економічного зростання, особливості моделі випереджаючого економічного зростання, досвід використання її окремих елементів країнами світу та особливості її розвитку на сучасному етапі побудовано модель випереджаючого економічного зростання для України.

Основою для забезпечення випереджаючого економічного зростання України в довгостроковому періоді виступають НТП, освіта, оновлення виробництва. Тому в роботі був проведений регресійний аналіз залежності ВВП від таких факторів, як інвестиції в основний капітал, видатки на фундаментальні дослідження та сприяння науково-технічному прогресу, фінансування освіти та науки. Отримані залежності відображені в регресійному рівнянні:

Y = 2,87+2,60 х₁ + 3,53х₂ +10,47х₃ (1.1)

де: х₁ - інвестиції в основний капітал, млн.грн.;

х₂ - видатки на фундаментальні дослідження та сприяння науково-технічному прогресу, млн.грн.;

х₃ - фінансування освіти та науки, млн.грн.

Це дозволяє автору сформулювати наступні припущення:

- найбільш тісна залежність між ВВП і виділеними чинниками спостерігається для фінансування на освіту та науку; тому збільшення витрат на дану сферу розглядається як пріоритетний фактор економічного зростання;

- інвестиції в основний капітал та видатки на фундаментальні дослідження виявляють вагому, але помірну залежність, що може пояснюватись раніше сформованими тенденціями і значним скороченням цих витрат в період трансформації національної економіки; на думку автора, вагомість цих чинників зростатиме по мірі розвитку внутрішнього ринку технологій та інновацій;

- слід зауважити, що віддача у вигляді високих темпів зростання економіки буде спостерігатися у довготерміновому періоді; тому поступове збільшення цих витрат створить підґрунтя для забезпечення стабільного економічного зростання на інноваційній основі та створить умови для більш ефективного використання людського капіталу в Україні.

Проведення системного аналізу напрямків пріоритетного розвитку національних економік країн світу, використання елементів теорії незбалансованого зростання дозволив ідентифікувати основні "точки зростання" для України та розробити принципову схему, що відображає ефект політики "точок зростання". Визначальною ознакою "точок зростання" є збільшення віддачі капіталу та зниження питомих витрат виробництва, які є основою нового технологічного устрою в економіці. Вони повинні стимулювати інвестиційні процеси насамперед з приватних джерел на базі акумульованих фінансових ресурсів.

Результати проведеного дослідження дали змогу виділити такі "точки зростання" для української економіки: авіаційна промисловість, суднобудування, сільське господарство, транспортна інфраструктура, освіта і наука, технологічний ресурс. Формування ефекту від використання політики "точок зростання" відображено на рис.3.

До фінансових механізмів забезпечення моделі випереджаючого економічного зростання варто віднести:

- спеціальні державні інвестиційні програми і спеціальні програми кредитування (пільгове кредитування);

- збільшення фінансування фундаментальних і прикладних досліджень, наукомістких галузей та виробництв;

- поетапне зниження податкового тиску на підприємства, що дозволить їм швидко нагромадити стабілізаційний капітал, розширити виробництво, втриматися на плаву в умовах нестабільності фінансового ринку;

- посилення мотивації до нагромадження фінансових ресурсів населенням та їх інвестиційного використання в українській економіці;

- ув'язка темпів збільшення доходів і соціальних гарантій населення з випереджаючими темпами економічного зростання.

Особливої уваги на даному етапі заслуговує проблема формування системи заохочення впровадження новітніх розробок у виробництво. Інструментами дієвого регуляторного впливу, які може використати уряд України на даному етапі, на думку автора є:

1. Податкове стимулювання. Доцільним є надання податкових пільг для підприємств, які активно впроваджують новітні технології, запровадження додаткового внеску за використання морально та фізично застарілого, екологічно небезпечного обладнання.

2. Пільгове кредитування. В зв'язку з тим, що кредитування в Україні недешеве (15-18 % річних), необхідно забезпечити інноваційні підприємства пільговими кредитами, ставка по яких відповідає загальноєвропейській. Для підприємств, зорієнтованих на інновації, встановити нульову ставку по кредитах. При цьому слід здійснювати жорсткий урядовий контроль за наданням таких пільг.

3. Контроль за якістю продукції, дотриманням високих стандартів якості товарів і послуг.

4. Встановлення обов'язкових відрахувань до амортизаційного фонду та жорсткий контроль за їх цільовим використанням.

Отже, важливою умовою успішної реалізації моделі випереджаючого економічного зростання є залучення нових джерел та концентрація матеріальних і фінансових ресурсів на ключових напрямках випереджаючого розвитку.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення проблем випереджаючого економічного зростання країн, що динамічно розвиваються, що дозволяє зробити наступні висновки:

1. Узагальнення теоретичних та практичних підходів до розуміння економічного зростання дозволяє трактувати його як кількісне та якісне вдосконалення процесу суспільного відтворення в органічній єдності складових елементів (ВВП, соціальні виплати, відносини економічної власності тощо), зростання економічної могутності країни та розширення можливостей економіки задовольняти зростаючі потреби населення в товарах та послугах.

2. Випереджаюче економічного зростання визначається автором як таке, темпи якого у 2-3 рази перевищують відповідний показник розвинутих країн Воно ґрунтується на структурно-технологічному оновленні пріоритетних секторів економіки з врахуванням постіндустріальних тенденцій та переорієнтації зростаючих інвестиційних потоків. Його основою і рушійною силою є гуманізація економіки, а метою - підвищення добробуту населення.

3. Нові моделі ендогенного зростання краще пояснюють існуючі відмінності у темпах зростання різних країн за останні три-чотири десятиліття, ніж класичні. Недоліком нової теорії економічного зростання є опора на традиційні неокласичні постулати, які не можна застосовувати до країн, що динамічно розвиваються. Дана теорія не бере до уваги такі важливі перепони економічного зростання в цих країнах, як неефективна інституційна структура, низький розвиток інфраструктури, недосконалість ринків товарів і факторів, що у найближчій перспективі гальмуватиме їх розвиток.

4. Дослідження моделей економічного зростання дозволяє систематизувати їх за шістьма ознаками: рівнем економічного розвитку (утримання лідерства, випереджаючого зростання, наздоганяючого зростання), національною ознакою (американську, японську, польську, німецьку, китайську), спрямуванням виробництва (експортоорієнтовану, імпортозаміщуючу), видами (збалансованого та незбалансованого зростання), типами (стійкого, нестійкого) та характером (інноваційна, ресурсна) економічного зростання. Найбільший успіх досягається у випадку запозичення та адаптації окремих елементів моделей до національних умов відповідної країни.

5. Модель випереджаючого економічного зростання України повинна відображати загальні ознаки моделі економічного зростання, що притаманні більшості країн світу, ознаки, що відображають специфіку регіональної групи країн, та специфічні ознаки (характеристики) національної економіки. Враховуючи це, для України було виокремлено наступні загальні ознаки моделі: державна підтримка виділених вище галузей на початковому етапі, створення сприятливих умов для розвитку інноваційного виробництва, залучення інвестицій, розвиток людського капіталу, освіти та науки. До ознак регіональної групи віднесено: дешеву робочу силу (на початковому етапі), недостатню кількість енергетичних ресурсів, незадоволений інвестиційний попит. До специфічних ознак національної економіки віднесено: вигідне географічне розташування, затяжний трансформаційний період, зростаючий відтік робочої сили.

6. Механізми реалізації політики, спрямованої на формування конкурентоспроможної економіки, повинні здійснюватись через чітке визначення та підтримку розвитку "точок зростання", радикальне покращення структури українського експорту та диверсифікацію протекціоністської політики, забезпечення випереджаючого розвитку освіти і науки, створення умов для отримання вигод від географічного розташування, підвищення якості життєвих стандартів населення. До "точок зростання" української економіки можна віднести авіаційну промисловість, суднобудування, сільське господарство, транспортну інфраструктуру, освіту і науку, технологічний ресурс.

7. Фінансовий механізм моделі випереджаючого економічного зростання повинен включати такі інструменти, як податкове стимулювання, пільгове кредитування, державні цільові програми інноваційного та соціального розвитку, сприяння венчурному капіталу, покращення інвестиційного клімату, пріоритетне фінансування фундаментальних і прикладних досліджень, наукомістких галузей та виробництв. Так, система заохочення впровадження новітніх розробок у виробництво повинна включати податкові та кредитні пільги, контроль за якістю продукції, дотриманням високих стандартів, встановлення обов'язкових відрахувань до амортизаційного фонду та жорсткий контроль за їх цільовим використанням. Важливими складовими є інфраструктурна підтримка пріоритетних галузей. При цьому необхідно ув'язати темпи збільшення доходів і соціальних гарантій населенню з випереджаючими темпами зростання та забезпечити розвиток інтелектуального потенціалу країни.

8. Аналіз наслідків використання моделей зростання різними країнами світу свідчить, що при проведенні ефективної економічної політики низьке значення рівня інфляції, валютного курсу і бюджетного дефіциту не виступають визначальними факторами розвитку. Найбільшого успіху досягали країни, які чітко слідували завданням економічної стратегії, що були підпорядковані стабілізації економіки та забезпеченню економічного зростання. Обов'язковою складовою успішних реформ у всіх країнах був випереджаючий розвиток людського капіталу. Світовий досвід показує: життєвий рівень усіх прошарків населення, соціально-економічна ситуація в країні визначаються ступенем освіченості суспільства і його ставленням до інтелектуальних цінностей.

9. Особливої ваги набувають високотехнологічні галузі і новітні типи виробництва, які базуються на знаннях як основному виробничому ресурсі. Тому державна інноваційна політика повинна стимулювати широке впровадження нових інформаційних технологій в країні. Результатом інвестиційної політики має стати модернізація індустрії у напрямку забезпечення конкурентоспроможність країни найближчим часом, а також створення та розбудова галузей “нової економіки”, які забезпечать стале зростання національної економіки в довгостроковій перспективі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях, які включені до переліку ВАК:

1. Лизун М.В. Економічне зростання: український аспект та світовий досвід // Наука молода. Збірник наукових праць Ради молодих вчених. - Випуск 4.-Тернопіль.- 2005.- С.79-83.

2. Лизун М.В. Інноваційний розвиток - основа випереджаючого економічного зростання // Галицький Вісник. - 2006. - №1(8). - С. 94-103.

3. Лизун М.В., Комар Н.В. Подолання бідності в контексті випереджаючого економічного зростання // Наукові записки ТНПУ ім. В.Гнатюка. Серія: економіка. Збірник наукових праць. - 2005. - Випуск 19. - С.29-32 (Особистий внесок здобувача: шляхи підвищення рівня життя населення в Україні через використання моделі випереджаючого економічного зростання).

4. Лизун М.В. "Точки зростання " світової та української економіки // Галицький Вісник. - 2006. - №2(9). - С. 28-33.

5. Лизун М.В. Моделі економічного зростання світової та української економіки // Журнал європейської економіки, Тернопіль,2006, - №2(5), С.161-170.

6. Лизун М.В. Принципи забезпечення випереджаючого економічного зростання України // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць Дніпропетровського національного університету. - 2006. - Випуск 215, том І. - С.140-146.

В інших виданнях:

7. Лизун М.В. Інноваційний розвиток - основа стійкого економічного зростання // Збірник тез доповідей Другої міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених. - Ч.1. -Тернопіль: Економічна думка. - 2005. - С.55-57.

8. Лизун М.В. Випереджаюче економічне зростання в умовах глобалізації // Збірник тез доповідей Всеукраїнської міжвузівської наукової конференції студентів та молодих науковців. Івано-Франківськ. - 2005. - С.71-74.

9. Лизун М.В. Стратегія випереджаючого економічного зростання: світовий та український аспекти // Збірник тез доповідей Третьої міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених. Тернопіль: Економічна думка. -2006. - Ч.1. - С.84-86.

10. Лизун М.В. Джерела забезпечення випереджаючого економічного зростання // Збірник тез доповідей ІV міжнародної науково-теоретичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених. Тернопіль. - 2006. - Ч. 2. - С. 90-91.

11. Лизун М.В. Модель випереджаючого економічного зростання України в системі міжнародної конкурентоспроможності // Збірник тез доповідей Четвертої міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених. Тернопіль: Економічна думка. -2007. - Ч.1. - С.86-88.

12. Лизун М.В. Особливості моделі економічного зростання Японії // Збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених. Тернопіль: Економічна думка. -2007. - С.119-123.

Размещено на Allbest.ru