Інституційна трансформація банківської системи в умовах переходу до ринкової економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Н. КАРАЗІНА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки

ІНСТИТУЦІЙНА ТРАНСФОРМАЦІЯ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ В УМОВАХ ПЕРЕХОДУ ДО РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

Керейко Кирило Сергійович

Харків - 2007

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В процесі становлення ринкової економіки актуальності набуває розвиток ринкових господарських стосунків, ринкового середовища та ринкових економічних структур. При цьому виникають нові або трансформуються діючі економічні, соціальні та правові інститути, які мають сформувати нове інституційне середовище, притаманне ринковій економіці. Трансформуванню підлягають як методи і принципи економічної поведінки, так і структури та установи, що їх застосовують. Проте реальне життя демонструє, що побудова ринкових відносин не завжди відбувається в строго визначеному державою напрямі, і розвиток багатьох суспільних та економічних сфер відбувається в специфічних, непрогнозованих формах та має невизначені наслідки. Це обумовлено особливостями розвитку того чи іншого суспільства та держави, які намагаються побудувати ринкові відносини в економіці.

Намагання створити ринкову економічну систему без урахування особливостей інституційного розвитку суспільств не дають бажаного кінцевого результату. Сталий та завершений характер трансформація може мати тільки в разі комплексного інституційного реформування економіки, яке буде враховувати базові умови трансформації, шлях змін, кінцевий результат та специфіку розвитку того чи іншого інституту.

При реформуванні банківської системи велике значення також має зміна інституційних основ діяльності банківських установ. Визначення цих основ та їхня зміна має створити умови для побудови якісно нової системи банків, яка відповідатиме економічним реаліям та напряму економічних реформ.

Ступінь наукової розробки проблеми. Інституційні аспекти економічного розвитку значною мірою розкриті вітчизняними та зарубіжними науковцями. Суттєвий внесок у дослідження інституційної економіки та формування умов для виникнення нових інститутів зробили: Д. Норт, Т. Веблен, Т. Еггертсон, Дж. Коммонс, Б. Селігмен, О. Вільямсон, Й. Шумпетер, Дж. Гелбрейт, Я. Корнаї, Дж. Стігліц, У. Мітчелл, Г. Мюрдаль, Д. Ходжсон та ін.

Питання, пов`язані з постсоціалістичним розвитком держави, з роллю трансакційних витрат та прав власності в економічному розвитку, були відбиті в наукових працях російських дослідників: А. Нестеренко, І. Балабанова, Р. Капелюшникова, Я. Кузьмінова, А. Олейника, А. Тарушкіна, А. Шастітко та ін.

Українськими вченими-теоретиками було досліджено інституційну архітектоніку українського суспільства, інституційні підвалини перехідних процесів в економіці та роль в них трансакційних витрат. Ці наукові роботи належать: С. Архієреєву, В. Базилевичу, В. Гейцю, А. Гриценку, Т. Кричевській, В. Лісовицькому, В. Соболєву, В. Тарасевичу, О. Яременку та ін.

Серед відомих українських науковців, які досліджують банківську систему, такі: О. Васюренко, О. Дзюблюк, Г. Дорошенко, Т. Клименко, І. Лютий, В. Міщенко, В. Мороз, М. Савлук, В. Стельмах, С. Циганов, В. Ющенко та ін.

Проте є такі теоретичні аспекти трансформації банківських систем, що потребують додаткового дослідження. Це стосується питання змісту і форм інституційної трансформації банківської системи в умовах інверсійного типу перехідної ринкової економіки. Недостатньо розкритим є питання про причини виникнення трансакційних витрат в банківській діяльності та форм їхнього прояву.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках планових науково-дослідних робіт кафедри економічної теорії та економічних методів управління Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна “Соціально-економічний механізм та наслідки ринкових перетворень” (державний реєстраційний номер 0104U000675)

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є з`ясування сутності та основних напрямів інституційної трансформації банківської системи в умовах переходу до ринкової економіки.

Для досягнення вказаної мети в роботі поставлені наступні завдання:

- розкрити інституційні основи банківської діяльності;

- порівняти банківські системи в різних типах економік та простежити динаміку їх розвитку;

- виділити особливості інституційної трансформації банківської системи в умовах інверсійного типу переходу до ринкової економіки;

- з`ясувати причини централізації банківського капіталу в Україні;

- виявити основні джерела виникнення трансакційних витрат в банківській діяльності;

- визначити основні зміни в економічній поведінці суб`єктів банківської діяльності в процесі ринкової трансформації.

Об`єктом дослідження є інституційна структура банківської системи.

Предметом дисертаційного дослідження виступають зміни інституційної структури банківської системи в умовах переходу країни до ринкової економіки.

Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу дисертаційної роботи склали загальнонаукові методи дослідження, фундаментальні положення економічної теорії, законодавчі та нормативні акти, що регулюють діяльність держави та її банківської системи, узагальнення та осмислення накопиченого опиту розвитку банківських систем окремих країн.

Завдяки діалектичному методу пізнання, об`єднуючому в собі методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції, було відтворено логіку історичного формування та структуру банківської системи.

Оцінка ефективності роботи банків в різних економічних системах в дисертаційній роботі здійснена за допомогою порівняльного та системно-структурного аналізу.

Для визначення змісту та основних напрямів трансформації норм, правил банківської діяльності і банківських установ використано інституційний підхід.

Інформаційну основу дисертаційної роботи склали нормативно-правові документи, що регулюють банківську діяльність, статистичні дані Держкомстату, Міністерства економіки України та Національного банку України, звіти про діяльність вітчизняних та іноземних банків, роботи вітчизняних та закордонних вчених, матеріали наукових конференцій.

Наукова новизна результатів дослідження, отриманих особисто автором.

На основі аналізу вітчизняної та закордонної наукової літератури, дослідження особливостей банківських систем України, ряду країн із директивною та ринковою економікою в дисертації виявлено зміст та напрями інституційної трансформації банківської системи України в умовах інверсійного типу переходу до ринкової економіки.

Одержано такі наукові результати:

Вперше:

- розкрито зміст категорії “інституційна архітектоніка банківської системи” як такої системи правил, норм та установ, що регулюють діяльність суб`єктів з мобілізації тимчасово вивільнених грошових коштів та їх використання, яка відповідає сутності та внутрішнім закономірностям функціонування банківської системи, що знаходить вираження в загальному естетичному плані її побудови; на цій основі запропоновано пірамідальну схему відображення взаємозв`язків базових елементів інституційної архітектоніки банківської діяльності, які представлені її категоріальним рядом (довіра, гроші, збереження, депозит, кредит, відсотки, накопичення, банк);

- виявлено та охарактеризовано основні особливості інституційної трансформації банківської системи в умовах інверсійного переходу до ринкової економіки: зворотній порядок (на відміну від класичного типу становлення ринкової економіки) виникнення центрального банку та комерційних банків; зміна співвідношення ролі держави і конкуренції у регулюванні економічних процесів; формування банківської системи шляхом сполучення роздержавлення та приватизації зі створенням нових комерційних банків;

- розмежовано фундаментальну та актуальну структури банківської системи та розкрито їхній зміст: перша відображає базові елементи, присутні у будь-якій банківській системі, друга утворюється внаслідок субординації елементів фундаментальної структури в конкретній економічній системі.

Удосконалено:

- систематизацію основних критеріїв порівняльного аналізу банківських систем в країнах з ринковою та командною економікою, до яких відносяться: джерела формування грошових коштів банків, рівень розвитку конкуренції, принципи формування відсоткових ставок, правові засади банківської діяльності, структура банківської системи, розвиток акціонерних та інших форм організації банківських установ, роль Центрального банку в механізмі фінансування дефіциту державного бюджету, методи регулювання банківської діяльності, джерела гарантування вкладів населення.

Дістало подальшого розвитку:

- виявлення основних змін в економічній поведінці суб`єктів банківської діяльності в процесі формування нового інституційного середовища та інституційної побудови банківської системи України за критеріями: мети діяльності (головною задачею банків при проведенні комерційних операцій стало отримання прибутку замість виконання урядових директив державними банками); розподілу відповідальності (перехід відповідальності за збереження заощаджень та ризиків за усіма операціями від держави до комерційних банків); зміни методів організації роботи (перехід від планових методів організації банківської діяльності до ринкових);

- визначення базових підвалин нерівномірної та нераціональної регіональної концентрації банківського капіталу в Україні (різні рівні концентрації виробництва та розвитку інфраструктури в регіонах, перерозподіл залучених коштів з регіонів у центр);

- розробка заходів інституційної оптимізації регіонального розподілу банківського капіталу, які передбачають: розвиток малого бізнесу та залучення іноземних інвестицій у слаборозвинені регіони України, дотримання балансу прав банків та їхніх клієнтів в усіх видах банківських угод, підвищення довіри у населення до банківських послуг, збільшення кількості банківських установ в місцях їхньої найменшої концентрації;

- обґрунтування необхідності створення в Україні нових банківських установ, які будуть знаходитись у сумісній власності держави та приватного бізнесу або іноземного інвестора з домінуванням частки державного капіталу, з метою направлення сформованих кредитних ресурсів в інноваційну, сільськогосподарську, експортну та інші сфери у відповідності до пріоритетів економічного розвитку;

- систематизація шляхів зниження трансакційних витрат в банківській діяльності (запровадження можливості оперативно змінювати умови угод з метою забезпечення їх відповідності конкретному виду операцій; обов`язкове дотримання умов угоди; якісна оцінка ризиків, пов`язаних із банківськими операціями) на основі застосування “теорії угод”, яка в модифікованому вигляді враховує всю складність здійснюваних банками економічних операцій та передбачає фактор непрогнозованої поведінки контрагентів після здійснення операції.

Практичне значення отриманих результатів. Обґрунтовані в дисертації методологічні положення та теоретичні висновки можуть бути застосовані в розробці заходів щодо реформування банківських установ в трансформаційній економіці. Висновки, зроблені в роботі з приводу оптимізації децентралізації та концентрації банківського капіталу, можуть бути використані для вирівнювання економічного розвитку регіонів України.

Положення щодо шляхів зниження трансакційних витрат в банківській діяльності є корисними для підвищення прибутковості банків в Україні.

Подальший розвиток теми може бути пов`язаний із дослідженням основ існування некласичних банківських систем та їхнього реформування, перспективам імпорту інститутів, що регулюють банківську діяльність.

Апробація результатів дослідження. Окремі положення дисертаційного дослідження доповідалися автором на: IV-ій Міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління” (Харків, 2003 р.), V-ій Міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми науки та освіти” (Харків, 2004 р.), VI-ій Міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління” (Харків, 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Наука та практика: Інновації 2007” (Полтава, 2007).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження автором опубліковано 9 наукових праць (3,6 друк. арк.), в тому числі 5 статей у фахових наукових виданнях (2,4 друк. арк.).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури. Основний зміст роботи викладено на 174 сторінках. Дисертація містить 5 таблиць та 12 малюнків. Список використаних джерел містить 199 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

трансформація банківський трансакційний витрата

У вступі визначено стан розробки наукової проблеми, обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано його мету і завдання, визначено об`єкт та предмет дослідження, а також розкрито наукову новизну отриманих результатів, їх практичне та теоретичне значення.

У першому розділі “Методологічні основи дослідження інституційної трансформації банківської системи в умовах переходу до ринкової економіки” показано внесок економістів та соціологів у дослідження інституційної складової економічної теорії, визначення базових категорій: інститут, інституційна структура, інституційне середовище тощо.

Для досягнення мети дослідження автором виявлено методологічне значення інституційної теорії для аналізу трансформації банківської діяльності в умовах проведення економічних перетворень в країні. Особлива увага в роботі приділена таким категоріям, як норми, правила, традиції та інститути банківської діяльності.

В результаті аналізу виявлено, що взаємозв`язки між структурними елементами банківської системи (довірою, грошима, заощадженнями, депозитами, кредитами, відсотками, накопиченнями, банками) характеризують її інституційну архітектоніку як упорядковану сукупність правил, норм та установ, регулюючих діяльність суб`єктів по мобілізації тимчасово вивільнених грошових коштів та їх використання для кредитування у відповідності з внутрішніми закономірностями функціонування банківської діяльності, і знаходять своє відображення в загальному естетичному плані її побудови. Схематично ці взаємозв`язки можна представити у вигляді пірамідальної структури.

При директивному та ринковому способах управління економікою банківська діяльність відбувається в різних умовах та на різних засадах.

В роботі проведено порівняльний аналіз інституційної побудови банківської системи в директивно-плановій та ринковій економіках з використанням наступних критеріїв: джерела формування ресурсної бази банківської діяльності, дія на ринку банківських послуг конкуренції, принципи формування відсоткових ставок на грошові ресурси та засоби регулювання динаміки грошової маси, рівень та якість регулювання банківської діяльності нормативно-правовими актами, розвиток недержавних банківських установ тощо.

В результаті аналізу функціонування банків в директивно-плановій та ринковій економіках визначено загальні риси і відмінності, притаманні цим банківським системам.

Основними загальними рисами є:

- виконання центральним банком емісійної та контролюючої функції;

- наявність централізованого інституту, відповідального за грошову систему та роботу банків;

- вплив довіри населення та стабільності економічних показників на банківську діяльність;

- ряд форм та інструментів банківської діяльності (оперування грошовими потоками через систему банківських установ та відділень, базові банківські операції, такі як депозитна справа та кредитування і т.д.).

Основні відмінності зведено в таблицю (див. табл. 1).

Таблиця 1. Порівняння банківських систем залежно від способу управління економікою

Трансформація від командної до ринкової економіки має інверсійний характер. Він, насамперед, визначається переходом:

- від єдиної державної до різноманітності форм власності в банківській системі;

- від директивного планування банківської діяльності до вільної конкуренції банків на ринковій основі;

- від централізовано встановлених процентних ставок за кредитами до їх ринкового утворення на основі співвідношення попиту та пропозиції на грошові ресурси.

У другому розділі “Зміст та основні напрями інституційної трансформації банківської системи в умовах інверсійного переходу до ринкової економіки” досліджено шляхи та способи трансформації банківських систем в умовах інверсійного переходу до ринкової економіки, розглянуто особливості концентрації та децентралізації банківського капіталу, проаналізовано вплив трансакційних витрат на продуктивність та якість роботи банків; виявлено особливості трансформації основних рис економічної поведінки суб`єктів банківської діяльності.

Перехід до ринкової економіки пов`язаний із формуванням дворівневої банківської системи. На цей процес впливає багато чинників, у тому числі історичні особливості тієї чи іншої країни, що здійснює розвиток ринкових відносин в економіці. Багато в чому розвиток банківської системи залежить від соціально-економічних умов, в яких вона формується. Тому в роботі узагальнено важливі особливості всіх банківських систем: унікальність, обумовлена національними традиціями й історичним досвідом розвитку; кількісна характеристика елементів банківської системи; відмінності в розумінні банку як основного елемента банківської системи; положення банків на ринку цінних паперів; система нагляду за діяльністю комерційних банків.

У цілому дворівнева банківська система є такою структурою, в якій державою відокремлено державний інститут, що складає перший рівень і виконує емісійні, контролюючі та регулюючі функції, проводить деякі операції з державними фінансами. Цьому банку держава законодавчо гарантує незалежність діяльності, а також надає статус банку, який несе відповідальність за кредитно-грошову стабільність в державі.

Другий рівень банківських систем складають банки, що здійснюють свою діяльність на комерційних засадах. На них покладається відповідальність за забезпечення потреб економіки та населення в банківських послугах в межах інституційного середовища. Частіше за все банки другого рівня мають різні організаційні форми. В деяких випадках їхнім власником може виступати держава або іноземні установи. За структурою вони можуть складатись із декількох фінансових та банківських установ і т. ін. Діяльність цих банків передбачає фінансову прибутковість та постійний розвиток як умову їхнього подальшого перебування в конкурентному середовищі.

В сучасних умовах на фінансовому ринку діють й інші інститути, які виконують деякі операції, притаманні інститутам банківської системи: страхові компанії або кредитні спілки тощо, що дає підстави деяким економістам зараховувати їх до так званого третього рівня банківської системи, але це є результатом ототожнення банківської діяльності з кредитною або іншою небанківською сферою економіки.

Між інститутами банківської та небанківської сфери завжди існує конкуренція в обслуговуванні клієнтів. Особливо це проявляється в процесі акумуляції грошових коштів та наданні кредитів.

Використовуючи системно-структурний підхід при розгляді складу банківської системи, було виділено її фундаментальну та актуальну структури. Елементи фундаментальної структури є загальними для всіх типів економіки. Актуальна структура також включає елементи фундаментальної структури, але їхня роль та значення змінюються залежно від конкретних обставин. Це стосується співвідношення центрального і комерційних банків, депозитної діяльності і т. ін.

В дослідженні централізації та концентрації банківського капіталу було використано існуючі надбання в інституційній теорії з цього питання: Дж. Коммонса, О. Тоффлера, Д. Белла, які акцентували увагу на збільшенні як самого капіталу, або підприємств, так і на формах та методах, що безпосередньо не пов`язані із ростом концентрації на рівні установи та не можуть бути статистично обчислені. Такі обставини виникають як наслідок існуючих кредитно-фінансових зв`язків, системи контрактних відносин довгострокового характеру і т. ін.

Аналіз концентрації банківського капіталу та його децентралізації в банківській системі України показав, що подібні тенденції є характерними і для неї. А саме: статистичні показники акумуляції банківського капіталу та його перерозподілу через операції з кредитування показали, що тенденція концентрації є притаманною для регіонів, які мають розвинену інфраструктуру, промисловість. Наслідком цього є дуже тісні взаємозв`язки між інститутами банківської сфери та економічними суб`єктами, які мають зацікавленість в банківському кредитуванні або в заощадженні власних коштів на банківських рахунках.

Ще однією особливістю концентрації банківського капіталу є його накопичення в центрі, а саме в центральних банківських установах. Це є результатом того, що банківські установи фундуються в місцях ділової активності, для яких є важливим факт концентрації комунікацій, грошових та ділових потоків тощо.

Проблема загальної недостатньої капіталізації може вирішуватись як за рахунок загального економічного зростання, так і за рахунок інтеграції іноземного капіталу. Зважаючи на цей аспект, в роботі проаналізовано можливі наслідки цих процесів, а саме: вирішення проблем капіталізації та здешевлення кредитування, підвищення залежності вітчизняної банківської системи від іноземного капіталу і т.д.

В роботі проаналізовано статистичний матеріал стосовно обсягів коштів іноземних банків, залучених в банківські системи країн Європи, і співвідношення іноземного та вітчизняного капіталу в цих країнах.

Характеризуючи рівень децентралізації банківського капіталу, слід відзначити, що ця тенденція пов`язана із розповсюдженням банківських установ на теренах країни та забезпеченням зручної співпраці з виробництвом. Разом із питаннями концентрації або децентралізації в банківській сфері значне місце в ефективній роботі банків посідають трансакційні витрати як фактор оптимізації банківської діяльності.

З урахуванням існуючих теорій трансакційних витрат та специфіки напрямку дисертаційного дослідження в роботі зроблено акцент на проблемах неплатежів та недостатнього забезпечення прав власності як фактора підвищення трансакційних витрат. У роботі наведено механізм обчислення трансакційних витрат, що виникають в банківській діяльності. При цьому зроблено висновок, що заздалегідь відомі трансакційні витрати у разі неможливості їхнього запобігання банківські установи покладають на своїх клієнтів. Також підкреслено, що банківські клієнти часто самі виступають фактором заощадження банківських витрат та виникнення нових банківських продуктів.

Серед найважливіших за наслідками та значущістю для банківської діяльності відокремлено витрати, пов`язані із недотриманням угод між банком та його контрагентами.

Разом із трансформацією держави, банківських установ в умовах інверсійного переходу до ринкової економіки трансформується й економічна поведінка основних учасників банківської діяльності. При цьому виникає інше інституційне середовище із притаманними ринковій економіці інститутами. Існуючі учасники змінюють власну поведінку. Так, банки та їхні клієнти долучаються до співпраці для досягнення найкращого результату. Маючи власні кошти та можливості задоволення потреб клієнтів, банки обирають шлях найкращого їхнього використання. Крім цього, за операціями, які здійснюють банки, вони відповідають власним майном, як і їхні клієнти, що додає відповідальності та вмотивованості обом сторонам в дотриманні умов угоди. В нових обставинах засновані на приватній формі власності комерційні банки мають можливість об'єднання в асоціації, союзи або консолідують власні кошти для реалізації великої фінансової угоди.

Окремим досягненням ринкових відносин у банківській сфері є спроможність банківських установ маневрувати системою власних доходів: співвідношенням частки відсоткових та комісійних доходів, часткою ресурсів - пропорцією власних коштів та залучених.

В роботі приділено увагу пропозиціям щодо подальшої зміни банківського сектора в ринкових умовах для поглиблення його впливу на розвиток виробництва. Існуючі в економіці окремі галузі, які або не є прибутковими, або дуже ризиковані для банківського сектора, мають велике значення для розвитку країни і тому потребують уваги з боку інвесторів. Пріоритетність серед них мають аграрна галузь, невиробнича сфера, інноваційні напрями економіки, енергетика і т. д. З метою подолання дисбалансу у фінансуванні розвитку цих галузей економіки в роботі запропоновано заснування державної банківської установи, яка буде забезпечувати існуючі в деяких галузях потреби в кредитних коштах.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі розглянуто інституційну трансформацію банківської діяльності в умовах інверсійного переходу до ринкової економіки за допомогою аналізу основ здійснення банківської діяльності, узагальнення особливостей формування банківських систем в країнах з командною та ринковою економіками, вивчення впливу трансакційних витрат на роботу банків.

Проведене дослідження дозволяє сформулювати наступні основні результати:

1. Для аналізу інституційної трансформації банківської системи необхідним є використання категоріального апарату інституційної теорії, зокрема таких інституційних понять, як норми, правила, традиції та інститути банківської діяльності, трансакційні витрати, інституційне середовище, інституційна структура, інституційна архітектоніка.

2. Синтезувати логіко-історичний аналіз розвитку банківської діяльності та перспектив її удосконалення дозволяє категорія інституційної архітектоніки банківської діяльності, яка відображає взаємозв`язки таких базових елементів, як довіра, гроші, збереження, депозит, кредит, відсотки, накопичення, банк.

3. Банківська справа незалежно від економічної системи передбачає

довіру до себе, роботу з грошима та наявність банку, який працює із ними. Це є тією основою, яку не може бути змінено незалежно від способу управління економікою. Але інституційне середовище впливає на порядок роботи банків, способи акумуляції грошей, напрям їхнього розміщення у вигляді кредитів, можливості та ефективність користування відсотковою ставкою при регулюванні грошових потоків тощо. Саме за цими критеріями відрізняється робота банків в ринковій та командній економіках.

4. Структурно-системний підхід до дослідження банківської системи

дозволив визначити її фундаментальну та актуальну структури, складові елементи яких є спільними, але їхня роль змінюється в актуальній структурі залежно від конкретних умов.

4. Інституційна трансформація банківської системи в умовах інверсійного переходу до ринкової економіки поєднує приватизацію діючих в командній економіці банківських установ, функціонування банків в різних організаційних формах, а також модифікацію основних регулюючих принципів банківської діяльності. При такому типі трансформації роль центрального банку в організації та реформуванні дій комерційних банків значно зростає.

5. Ринкова трансформація економіки пов`язана з формуванням дворівневої банківської системи. В такій системі вплив держави на банки мінімізується, і вони працюють у межах встановленого правового поля. Центральний банк незалежно від уряду виконує свої контролюючі, емісійні функції, а комерційні банки в конкурентному середовищі задовольняють потреби населення та економіки в банківських послугах.

6. Інституційна оптимізація процесів капіталізації та децентралізації полягає в збалансуванні розвитку виробництва і поширення мережі банківських установ з урахуванням регіональних аспектів локалізації виробничих і людських ресурсів.

7. Зниження трансакційних витрат в банківській системі пов`язане з необхідністю додаткового правового регулювання діяльності комерційних банків та їхніх контрагентів, яке передбачає більш жорсткіші санкції по відношенню до порушників укладених угод, недоброзичливих позичальників. Виконання взятих обов`язків допоможе стабілізувати грошовий потік в банківській сфері та вивільнити частку грошей, які зберігаються для забезпечення резервування ризиків за кредитними операціями. Також це буде сприяти зниженню кредитних ставок, які знаходяться в прямій залежності від ризику тієї чи іншої операції.

8. Разом із формуванням нового інституційного середовища відбувається зміна основних рис поведінки суб`єктів банківської діяльності. Наслідком трансформації поведінки є виникнення нових організаційних форм виконання банківської діяльності, зміна практичних заходів роботи на ринку. Окрім того, в конкурентному середовищі, де відбувається боротьба між банками за частку ринку, перевагу мають перш за все прибуткові та менш ризиковані банківські операції. Ризиковані та неприбуткові сфери діяльності частіше за все залишаються поза увагою банків. Тому цей напрямок має бути задовільнений державними банківськими установами, які зможуть фінансувати інноваційну, експортну, агропромислову діяльність та інші пріоритетні напрями.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях

1. Керейко К.С. Роль институциональных факторов в развитии банковского сектора // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Економічна серія. - № 580.- Х., 2003. - С. 40 - 42.

2. Керейко К.С. Влияние трансакционных издержек на банковскую деятельность // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Економічна серія - № 630.- Х., 2004. - С. 69 - 72.

3. Керейко К.С. Трансформация институционального строения банковской системы // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць Дніпропетровського національного університету. В 5 т. Вип. 194. Том 2. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - С. 323 - 336.

4. Керейко К.С. Развитие банковской системы Украины в меняющейся институциональной среде // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Економічна серія. - № 668.- Х., 2005. - С. 35 - 39.

5. Керейко К.С. Особенности интеграции иностранного банковского капитала в банковскую систему Украины // Вісник Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”. Зб. наук. праць. Тематичний випуск “Технічний прогрес і ефективність виробництва”. - Харків: НТУ “ХПІ”, 2006. - №4. - с. 54 - 58.

Тези доповідей

6. Керейко К.С. Роль институциональных факторов в банковской деятельности в переходный период // Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління: Матеріали 4-ої Міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції. - Харків: ХНУ, 2003. - С. 144 - 145.

7. Керейко К.С. Некоторые особенности структуры банковской системы Украины // Сучасні проблеми науки та освіти: Матеріали 5-ої Міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції. - Харків: ХНУ, 2004. - С. 53.

8. Керейко К.С. Институциональные основы взаимоотношений населения и банков // Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління: Матеріали 6-ої Міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції. - Харків: ХНУ, 2005. - с. 275 - 276.

9. Керейко К.С. Реформирование банковского сектора Украины в условиях развития рыночных отношений в экономике // Наука та практика: інновація -2007: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Полтава: 2007. - С. 56.

Размещено на Allbest.ru