Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Спеціальність 08.09.01 - демографія, економіка праці,

соціальна економіка і політика

УДК 331.5:332.1

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ПРАЦІ СТАРОПРОМИСЛОВОГО РЕГІОНУ

Хлистік Андрій Степанович

Донецьк - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі управління персоналом і економіки праці Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, доцент

Шаульська Лариса Володимирівна,

Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри управління персоналом і економіки праці.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Семикіна Марина Валентинівна, Кіровоградський національний технічний університет Міністерства освіти і науки України, професор кафедри економіки праці та менеджменту;

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Лісогор Лариса Сергіївна, Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України (м.Київ), провідний науковий співробітник відділу досліджень людського розвитку.

Провідна установа:

Одеський державний економічний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра управління персоналом і економіки праці.

Захист відбудеться 11 січня 2007 року о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.03 у Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 186, ауд. 409.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 83055, м.Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий "8" грудня 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, доцент С.П.Калініна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Можливість динамічного та успішного розвитку ринкової економіки України значною мірою обумовлена ефективністю функціонування ринку праці. Виконуючи важливі функції в сучасній економіці, ринок праці забезпечує залучення та ефективне використання у суспільному секторі економіки головної продуктивної сили суспільства - трудових ресурсів, а також опосередковує процес їх відтворення. В Україні ринок праці поки що не забезпечує ефективну реалізацію притаманних йому функцій, про що свідчить високий рівень безробіття, низька вартість робочої сили, неповне використання наявного людського капіталу. Сучасна стратегія розвитку України вимагає не тільки структурних перетворень і високої якості робочої сили, але й суттєвого удосконалення функціонування національного ринку праці та його регіональних структурних підрозділів.

Теоретичні основи регулювання ринку праці закладені у працях відомих вчених А. Маршалла, Дж. Кейнса, П. Самуельсона, Е.Дж. Долана, Д. Линдсей, У. Мітчела, П. Друкера та інших. В Україні дослідженням теоретичних і практичних проблем ринку праці займається значне коло науковців: О.Ю. Амосов, О.І. Амоша, В.П. Антонюк, С.І. Бандур, Д.П. Богиня, І.К. Бондар, О.С. Власюк, Б.М. Данилишин, М.І. Долішній, В.Г. Герасимчук, О.А. Грішнова, Т.А. Заяць, С.П. Калініна, А.М. Колот, Е.М. Лібанова, Л.С.Лісогор, Н.Д. Лук'янченко, О.В. Мандибура, В.М. Новіков, В.В. Онікієнко, І.Л. Петрова, В.М. Петюх, У.Л. Садова, Л.К. Семів, М.В.Семикіна, В.М. Шаленко, Л.В. Шаульська, Л.С. Шевченко, А.А. Чухно та інші. Їх дослідження суттєво поглибили загальну теорію ринку праці, виявили особливості та проблеми становлення і функціонування ринку праці в Україні, допомогли розбудові законодавчої бази та організаційно-економічного механізму розвитку ринку праці як на національному, так і на регіональному рівні.

В той же час недостатньо опрацьованими залишаються проблеми розвитку окремих типів регіональних ринків праці, у тому числі старопромислових регіонів України. В період науково-технічної революції, що відбувалась у західних країнах, саме ці регіони відчули найбільші проблеми на ринку праці. Для уникнення аналогічних проблем в Україні є необхідним застосування виваженого стратегічного підходу до управління розвитком ринків праці старопромислових регіонів, що може бути здійснено лише на основі глибоких наукових досліджень особливостей та закономірностей розвитку цих ринків праці.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до тематики науково-дослідної роботи кафедри управління персоналом і економіки праці Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України: бюджетної теми "Управління зайнятістю і соціальним захистом працівників промислових підприємств" (номер держреєстрації 0101U005711, 2001-2005 рр.), в рамках якої розроблено напрями розвитку регіонального ринку праці, підвищення його збалансованості; госпдоговірної теми на замовлення Донецького обласного центру зайнятості "Вивчення потреби підприємств області у висококваліфікованих кадрах для підвищення ефективності професійного навчання безробітних" (№04-139-21 "У" 18/25-73/04/81, 2004 р.), в рамках якої визначено особливості формування пропозиції на ринку праці.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних і науково-методичних основ регулювання ринку праці старопромислового регіону.

Для досягнення мети в роботі було поставлено і вирішено такі задачі:

виявити сутність, роль та особливості функціонування регіональних ринків праці;

виявити особливості і закономірності розвитку ринків праці старопромислових регіонів України;

обґрунтувати методику діагностики регіональних ринків праці, на основі якої здійснити оцінку стану, динаміки та диференціації регіональних ринків праці;

здійснити комплексний аналіз стану та тенденцій розвитку ринку праці старопромислового регіону Донецької області та його локальних ринків праці;

визначити проблеми розвитку ринку праці старопромислового регіону Донецької області і шляхи підвищення ефективності його функціонування;

обґрунтувати необхідність стратегічного підходу до управління розвитком регіональних ринків праці;

розробити рекомендації щодо формування стратегії розвитку регіонального ринку праці;

обґрунтувати концептуальні підходи до стратегії розвитку ринку праці старопромислового регіону Донецької області.

Об'єкт дослідження - регулювання ринку праці в Україні та її регіонах.

Предмет дослідження - принципи, методи і механізм регулювання ринку праці старопромислових регіонів України.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертації є положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних спеціалістів з проблем регулювання ринку праці. Інформаційною базою дослідження виступають законодавчі і нормативні акти загальнодержавного і місцевого рівня в сфері зайнятості і соціальної політики; статистичні та аналітичні дані Державного комітету статистики України, Донецького обласного центру зайнятості, Головного управління праці і соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації.

У процесі дослідження використано загальнонаукові і спеціальні методи наукового дослідження, такі як спостереження, узагальнення, кількісно-якісний і порівняльний аналіз, статистичні методи вибірки й групування, динамічних порівнянь - при вивченні сучасного стану та тенденцій на ринку праці України та регіонів.

На базі системного історико-логічного підходу до оцінки розвитку ринку праці здійснено аналіз механізму формування ринку праці старопромислових регіонів. За допомогою методу наукової абстракції, методів поєднання абстрактного і конкретного, індукції і дедукції досліджено чинники розвитку регіональних ринків праці в сучасних умовах. За допомогою методів статистичного аналізу та індексного методу оцінено стан, тенденції розвитку і диференціацію регіональних ринків праці.

Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає у розробці теоретичних, науково-методичних та поглибленні організаційних основ регулювання ринку праці старопромислового регіону.

Конкретні наукові результати, що розкривають власний внесок автора в розробку досліджуваної проблеми і характеризують наукову новизну роботи, полягають у такому:

вперше:

розроблено та реалізовано авторську методику діагностики регіональних ринків праці на основі визначення інтегрального індексу стану регіонального ринку праці. Це дало змогу ранжувати регіональні ринки праці на групи з добрим, відносно добрим, середнім, проблемним і кризовим станом та визначити напрямки динаміки їх розвитку, що є підставою для диференціації управлінського впливу на стан регіонального ринку праці ;

визначено та обґрунтовано особливості сучасного стану розвитку економіки старопромислових регіонів України та характерні риси ринків праці зазначених регіонів, найсуттєвішими з яких є інерційність структури попиту на робочу силу, низький рівень мобільності кадрів, високий ступінь залежності кон'юнктури ринку праці від напрямків розвитку промислового сектору, несприятливі умови як формування, так і використання трудового потенціалу (внаслідок екологічного забруднення, поширення несприятливих умов праці), розвинута система багатопрофільного професійного навчання, більш високий рівень трудових доходів зайнятого населення, що дозволило виявити проблеми та перспективи подальшого розвитку ринків праці старопромислових регіонів;

розроблено модель розробки та реалізації стратегії розвитку регіонального ринку праці, яка базується на необхідності застосування стратегічного підходу та узагальнює теоретичні та науково-методичні розробки автора щодо регулювання регіонального ринку праці та містить авторське визначення цілі та завдань розвитку регіонального ринку праці, обґрунтування переваг та обмежень реалізації стратегії, елементи ресурсного забезпечення її реалізації;

удосконалено:

теоретичну основу дослідження через уточнення понять "регіональний ринок праці" та "ринок праці старопромислового регіону". Регіональний ринок праці визначається як в певній мірі відособлена і самостійна частина національного ринку праці, яка функціонує в межах адміністративних одиниць, в рамках якої відбувається формування і відтворення попиту на працю та її пропозиції, ціни робочої сили, здійснюється працевлаштування та використання робочої сили у відповідності до специфічних умов розвитку регіону; ринок праці старопромислового регіону розглядається як регіональний ринок праці, що формується в умовах специфічної галузевої та професійної структури попиту на робочу силу з боку промисловості та наявності значної кількості морально та фізично застарілих робочих місць з несприятливими умовами праці, і має розвиватися на інноваційних засадах відповідно до структурних перетворень економіки регіону;

класифікацію сегментації ринків праці, яка, на відміну від існуючих, містить максимально повний перелік ознак сегментації: просторово-територіальну, галузеву, професійно-кваліфікаційну, об'єктну, форму організації ринку праці, сегментацію у відповідності до існуючих норм та стандартів зайнятості, соціально-статусну та сегментацію за умовами зайнятості;

дістала подальшого розвитку:

класифікація чинників розвитку регіональних ринків праці, які об'єднані у наступні групи: територіально-просторові, природно-кліматичні, економіко-виробничі, техніко-технологічні, ринкові, демографічні, соціально-економічні, освітньо-професійні, законодавчо-правові, адміністративно-управлінські, що забезпечить адресне використання інструментів впливу на регіональний ринок праці.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що теоретико-методологічні положення дисертації є науковим обґрунтуванням удосконалення механізму державного регулювання розвитку регіонального ринку праці Донецької області.

Ряд основних положень, висновків і результатів дослідження використані:

Головним управлінням освіти і науки Донецької обласної держадміністрації при підготовці методики моніторингу потреб області у кадрах робітничих спеціальностей та фахівцях з вищою освітою (акт про впровадження № 01106 - 1153 - 12 від 11.07.2006 р.);

Донецьким обласним центром зайнятості при розробці програм зайнятості населення Донецької області та визначенні стратегічних напрямків розвитку ринку праці на період до 2015 р. (довідка № 02-339611 від 02.10.2006 р.).

Результати досліджень також використовуються у навчальному процесі в Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України при викладанні дисциплін "Економіка праці і соціально-трудові відносини", "Соціальна політика" (довідка № 957/01 - 27/6.9.0 від 14.06.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є результатом самостійно виконаних наукових досліджень автора, в якій викладено наукові ідеї автора щодо дослідження регіональних ринків праці та стратегічних перспектив його розвитку. Викладені в дисертації наукові положення, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, отримані автором самостійно. З наукових праць, які опубліковані у співавторстві, використано лише ті ідеї та положення, які отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки і рекомендації дисертації доповідалися і дістали схвалення на міжнародній науково-практичній конференції "Управління людськими ресурсами: держава, регіон, підприємство" (м.Донецьк, 2004р.); регіональній конференції "Збереження трудового потенціалу працюючих у сучасних економічних і екологічних умовах" (м.Донецьк, 2004р.); міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених "Управління розвитком соціально-економічної системи: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання" (м.Донецьк, 2004р.); п'ятій міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми планування виробництва в умовах переходу до ринку" (м.Алушта, 2006р.).

Публікації. Автором опубліковано безпосередньо за темою дисертації 7 наукових робіт, у тому числі 1 розділ до колективної монографії, 5 статей у наукових фахових виданнях і збірниках наукових праць, 1 - у збірнику матеріалів наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій 22,3 д.а., з них особисто автору належить 2,7 д.а., з яких у наукових фахових виданнях автору належать 2,0 д.а.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, 9 підрозділів, висновків, списку використаних джерел зі 144 найменувань, додатків. Основний текст викладено на 156 сторінках, робота містить 30 таблиць, 18 рисунків, з яких 12 таблиць займають 11 повних сторінок та 2 рисунка займають 2 повні сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету і задачі дослідження, його об'єкт і предмет, наукову новизну і практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі "Теоретико-методологічні підходи до аналізу регіональних ринків праці" розглянуто сутність економічних категорій "регіональний ринок праці", "ринок праці старопромислового регіону" визначено особливості ринків праці старопромислових регіонів, розроблено методологічні засади діагностики регіональних ринків праці.

В умовах перехідної економіки зростає роль сучасного ринку праці як специфічного структурного елементу ринкової економіки, що представляє собою досить складну, розгалужену і багатошарову систему, в якій можна виділити безліч сегментів.

На основі узагальнення існуючих різноманітних підходів до сегментації ринку праці та аналізу його структури за низкою чинників, пропонується класифікація сегментації національного ринку праці за певними ознаками, що представлені в табл. 1.

Особливе місце в наведеній класифікації займають регіональні ринки праці, що є предметом даного дослідження. Вважаємо, що у визначенні регіонального ринку праці мають бути присутні риси двох системоутворюючих складових: ринку праці та регіону. Виходячи з даних методологічних засад, пропонується наступне визначення: регіональний ринок праці (РРП) - це в певній мірі відособлена і самостійна частина національного ринку праці, яка функціонує в межах адміністративних одиниць, в рамках якої відбувається формування і відтворення попиту на працю та її пропозиції, ціни робочої сили, здійснюється працевлаштування та використання робочої сили у відповідності до специфічних умов розвитку регіону.

Незважаючи на те, що регіональні ринки праці виступають структурним елементом національного ринку праці, вони мають свої особливості, обумовлені дією низки чинників, притаманних певному регіону.

Серед всіх регіонів України дослідниками виділяється група старопромислових регіонів, до яких належить і Донецький регіон.

Ринок праці старопромислового регіону пропонується визначати як регіональний ринок праці, що формується в умовах специфічної галузевої та професійної структури попиту на робочу силу з боку промисловості та наявності значної кількості морально та фізично застарілих робочих місць з несприятливими умовами праці, і має розвиватися на інноваційних засадах відповідно до структурних перетворень економіки регіону.

Таблиця 1

Класифікація сегментації ринків праці

Ознака сегментації	Окремі сегменти ринку праці
Просторово-територіальна сегментація	Національний ринок праці Ринок праці економічних районів Регіональні (обласні) ринки праці Місцеві (локальні) ринки праці
Галузева сегментація	Ринки праці за видами економічної діяльності та галузями (промисловості, сільського господарства тощо)
Професійно-кваліфікаційна сегментація (за методологією МОП)	Ринки праці таких кваліфікаційних груп: 1. Законодавці, вищі державні службовці, керівники. 2. Професіонали. 3. Спеціалісти. 4. Технічні службовці. 5. Робітники сфери обслуговування і торгівлі. 6. Кваліфіковані робітники сільського господарства, риборозведення і риболовства. 7. Кваліфіковані робітники з інструментом. 8. Оператори і збірники обладнання і машин. 9. Найпростіші професії
Сегментація за об'єктами	Ринок робочої сили Ринок робочих місць
Сегментація за формою організації ринку праці	Організований (зареєстрований) Неорганізований (вільний)
Сегментація у відповідності до існуючих норм, стандартів зайнятості	Стандартний Нестандартний (гнучкий, неформальний, тіньовий, кримінальний)
Соціально-статусна сегментація	Ринок праці молоді Ринок праці жінок з дітьми Ринок праці інвалідів Ринок праці осіб передпенсійного та пенсійного віку
Сегментація за умовами зайнятості	Первинний ринок праці Вторинний ринок праці

Для забезпечення більшої збалансованості та ефективності регіональних ринків праці необхідно комплексно дослідити систему чинників, які впливають на їх формування та функціонування. Пропонується враховувати наступні 10 груп чинників: територіально-просторові, природно-кліматичні, економіко-виробничі, техніко-технологічні, ринкові, демографічні, соціально-економічні, освітньо-професійні, законодавчо-правові, адміністративно-управлінські. Запропонована система чинників дає змогу комплексно підійти до аналізу регіональних ринків праці, оцінити вплив окремих чинників (при наявності достатньої інформації) на стан регіонального ринку праці.

Враховуючи, що особливості розвитку ринків праці старопромислових регіонів є малодослідженими, а виважене регулювання регіонального ринку праці може здійснюватись лише на основі його комплексного дослідження, необхідною є діагностика регіональних ринків праці. Під діагностикою регіональних ринків праці слід розуміти комплексний соціально-економічний аналіз основних його параметрів (попиту, пропозиції, ринкової ціни і кон'юнктури), виявлення існуючих тенденцій, закономірностей, проблем і перспектив з метою забезпечення ефективного регулювання соціально-трудових процесів.

В роботі розроблено методику діагностики регіональних ринків праці, яка дозволяє оцінити динаміку стану регіональних ринків праці. Вона ґрунтується на відборі низки показників, які характеризують різноманітні аспекти досягнутого стану РРП. Для оцінки стану регіональних ринків праці пропонується враховувати 7 блоків показників (всього 17 показників), які характеризують місткість ринку праці, попит та пропозицію, ціну праці та ефективність її використання: 1) показники зайнятості, які характеризують місткість ринку праці; 2) показники, які характеризують пропозицію робочої сили; 3) показники підготовки нової робочої сили; 4) показники попиту на робочу силу; 5) показники, що характеризують співвідношення попиту і пропозиції робочої сили; 6) показники ціни робочої сили; 7) показники використання робочої сили.

Оцінка стану РРП здійснюється індексним методом за умови, що критерієм є середні значення відібраних показників по Україні. За кожним блоком показників розраховується частковий синтетичний індекс за методом середньоарифметичної величини. На основі часткових синтетичних показників методом середньоарифметичної величини формується інтегральний індекс.

Визначення інтегрального індексу РРП за окремі роки дає можливість провести порівняльний аналіз стану ринку праці кожного регіону та здійснити їх диференціацію за такими якісними рівнями:

добрий стан (коли перевищує на 25% середній рівень по Україні, тобто >1,25);

відносно добрий стан (визначається при перевищені середнього рівня на 10% але не більше ніж на 25%, тобто при значені в межах 1,11 - 1,25);

задовільний стан (визначається в межах 10% відхилення від середнього рівня по Україні, тобто при значені від 0,90 до 1,10);

проблемний стан (значення знаходиться в межах 0,89 - 0,75);

кризовий стан (значення інтегрального індексу більше ніж на 25% відхиляється в гіршу сторону від середнього рівня по Україні, тобто коли < 0,75).

В залежності від динаміки пропонується визначати динаміку розвитку регіональних ринків праці за наступною шкалою: динамічний розвиток; стійка стабільність; поліпшення стану; вихід із кризи; погіршення стану; нарощування проблем; стагнація; депресія.

Таким чином, запропонована методика дає змогу проаналізувати стан та динаміку стану регіональних ринків праці України відносно досягнутого середнього рівня в Україні, здійснити ранжування регіонів за якістю розвитку РРП, що є важливим підґрунтям для розробки і реалізації виваженої та дієвої державної і регіональної політики зайнятості, розвитку ринку праці.

У другому розділі "Стан, тенденції та проблеми ринку праці старопромислового регіону Донбасу" проведено оцінку стану та тенденцій на ринку праці Донецької області, за допомогою розробленої методики здійснено діагностику стану та динаміки регіональних ринків праці України, виявлено внутрішньорегіональні проблеми ринку праці Донецької області.

Ринок праці Донецької області є одним із найбільших регіональних ринків праці України. Основні його кількісні показники у порівнянні з загальноукраїнськими представлено в табл. 2, дані якої ілюструють, що у 2004 р. економічно активне населення області складало 10,1% від його загальноукраїнської чисельності. При цьому частка зайнятих була більшою, а частка безробітних - значно меншою, ніж в країні в цілому, що свідчить про більш сприятливу ситуацію на регіональному ринку праці порівняно з національним.

Таблиця 2

Економічно активне населення Донецької області та України у 2004 р.

	Донецька область	Україна	Донецька область у % до України
	2001	2004	2001	2004	2001	2004
Економічно активне населення, тис. осіб	2315,2	2250,4	22426,5	22202,4	10,3	10,1
%	100	100	100	100	х	х
Зайняті, тис. осіб	2077,1	2086	19971,5	20295,7	11,4	10,3
%	89,7	92,7	89	91,4	х	х
Безробітні, тис. осіб	238,1	164,4	2455	1906,7	9,7	8,6
%	10,3	7,3	11	8,6	х	х

Аналіз структури зайнятості регіонального ринку праці Донецької області показує, що найбільша частка працівників є зайнятою у промисловості - 32,1%, що відбиває одну з типових рис ринків праці старопромислових регіонів (рис.1).

Регіональний ринок праці поступово розвивається, починаючи з 2002 р. збільшується загальна кількість зайнятого населення. Так, у 2004 р. вона становила 2086 тис.осіб, що на 2,6% більше порівняно з 2002 р. Найбільшими темпами відбулося зростання зайнятості у таких галузях економіки, як колективні, громадські та особисті послуги - на 34,7% порівняно з 2002 р., оптова та роздрібна торгівля - на 15, фінансова діяльність - на 15,4, транспорт і зв'язок - на 11,6%.

В той же час у провідній галузі економіки - промисловості, - відбувається скорочення чисельності зайнятих (порівняно з 2002 р. на 9,6%), однак темпи скорочення уповільнюються. Таким чином, динаміка зайнятості свідчить про поступову структурну перебудову економіки регіону, звуження сфери матеріального виробництва та розширення сфери послуг, що відповідає загальносвітовій тенденції.

Рис.1. Структура зайнятості регіонального ринку праці Донецької області у 2004 р.

Аналіз співвідношення попиту та пропозиції на робочу силу за професійними групами свідчить про розширення зайнятості, поліпшення кон'юнктури на регіональному ринку праці. В регіоні суттєво зросла кількість вакансій робочих місць працівників за усіма без винятку професійними групами. Це обумовило значне зниження навантаження на одне робоче місце - більш ніж удвічі, а за окремими професійними групами у 3-5 разів (рис. 2).



1. Законодавці, вищі державні службовці, керівники
2. Професіонали
3. Фахівці
4. Технічні службовці
5. Працівники сфери торгівлі
6. Кваліфіковані робітники сільського господарства
7. Кваліфіковані робітники з інструментом
8. Робітники з обслуговування устаткування та машин
9. Найпростіші професії

Рис. 2. Динаміка навантаження на 1 робоче місце за професійними групами на ринку праці Донецької області

Рис. 2 наочно демонструє суттєву диференціацію співвідношення попиту і пропозиції на регіональному ринку праці за різними професійними групами. Значне перевищення пропозиції робочої сили над вакансіями спостерігається у технічних службовців, працівників сфери торгівлі та сільського господарства. В той же час виник дефіцит кадрів по сьомій професійній групі та по ряду професій восьмої професійної групи. Це говорить про значну розбалансованість регіонального ринку праці у професійно-кваліфікаційному плані та недостатньо ефективний механізм його регулювання.

Однією з основних ознак ринку праці в Донецькій області є стале зниження рівня безробіття, яке розпочалося у 2000-2001 рр.; скорочується і чисельність незайнятих працівників, які перебували на обліку в службі зайнятості (в 2005 р. на обліку в службі зайнятості області знаходилося 203,6 тис.осіб, що на 9,4% менше, ніж у 2002 р.).

Діагностика регіональних ринків праці України, проведена за допомогою розробленої методики, показала, що регіональний ринок праці Донецької області знаходиться у найкращому стані порівняно з іншими регіонами. Результати розрахунків інтегральних індексів стану регіональних ринків праці показали, що інтегральний індекс ринку праці Донецької області у 2002 і 2003 рр. був найвищим і дорівнював відповідно 1,461 і 1,391. За цим показником область була єдиною, яка увійшла до групи регіонів із добрим станом РРП (табл.3).

В той же час динаміка інтегрального індексу (його зниження) свідчить, що відносно середньоукраїнського рівня відбувається погіршення стану ринку праці Донецької області. Крім того, проведений аналіз показав, що серед регіонів України немає жодного, де б за період, що аналізується, спостерігався динамічний розвиток, або стійка стабільність на ринку праці.

Попередній аналіз показав, що ринок праці Донецької області знаходиться в значно кращому стані порівняно зі станом ринків праці інших регіонів України. Однак треба зазначити, що РРП Донецької області дуже неоднорідний за своїм складом і характеризується суттєвою диференціацією локальних ринків праці. В області функціонують ринки праці 28 великих та середніх міст та 17 сільських районів. Кожен із локальних ринків праці (ЛРП) має свої особливості розвитку, а значна їх кількість зіткається із суттєвими проблемами.

Дослідження найбільш вагомих параметрів ЛРП дало змогу виділити локальні ринки праці із проблемним, незадовільним та кризовим станом, що доводить низьку дієвість принципів оперативного управління ЛРП, оскільки воно здебільшого зорієнтовано на неупереджене реагування на проблемні ситуації.

Проведений аналіз дозволив зробити висновок, що в системі регулювання ринку праці Донецької області переважають тактичні за сутністю інструменти, використання яких дає певні позитивні результати, але не забезпечує основ для стійкого розвитку.

Таблиця 3

Розподіл регіональних ринків праці за оцінкою якісних рівнів їх стану на основі інтегрального індексу

Стан РРП	2002	2003
1. Добрий стан (Іррп > 1,25):	Донецька (1,461)	Донецька (1,391)
2. Відносно добрий стан (1,11 < Іррп < 1,25):	Луганська (1,159)	Харківська (1,147)
	Харківська (1,156)
3. Задовільний стан (0,90 < Іррп < 1,10):	Дніпропетровська (1,080)	Луганська (1,099)
	Одеська (1,037)	Дніпропетровська (1,086)
	Запорізька (1,030)	Одеська (1,026)
	Полтавська (0,986)	Запорізька (0,994)
	Миколаївська (0,983)	Київська (0,979)
	Кіровоградська (0,960)	АРК (0,917)
	Сумська (0,952)	Сумська (0,915)
	АРК (0,949)	Полтавська (0,902)
	Київська (0,931)
4. Проблемний стан (0,75 < Іррп < 0,89):	Чернігівська (0,867)	Кіровоградська (0,888)
	Волинська (0,863)	Миколаївська (0,885)
	Чернівецька (0,852)	Івано-Франківська (0,869)
	Івано-Франківська (0,843)	Закарпатська (0,869)
	Житомирська (0,836)	Вінницька (0,865)
	Львівська (0,832)	Львівська (0,848)
	Черкаська (0,823)	Чернігівська (0,847)
	Вінницька (0,818)	Житомирська (0,843)
	Хмельницька (0,788)	Чернівецька (0,825)
	Тернопільська (0,780)	Волинська (0,802)
	Рівненська (0,770)	Тернопільська (0,792)
	Херсонська (0,755)	Рівненська (0,789)
		Хмельницька (0,788)
		Черкаська (0,778)
		Херсонська (0,758)
5. Кризовий стан (Іррп < 0,75):	Закарпатська (0,748)	-

Формування пропозиції на ринку праці, структурні зрушення в економіці регіону, професійно-кваліфікаційні зрушення в структурі трудового потенціалу - це довготривалі, дещо інерційні процеси, тому їх врахування при обґрунтуванні механізму регулювання ринку праці старопромислового регіону потребує застосування принципів стратегічного управління.

У третьому розділі "Напрямки розробки стратегії розвитку ринку праці старопромислового регіону Донбасу" обґрунтовано потребу стратегічного управління розвитком регіональних ринків праці, запропоновано методичні засади розробки стратегії розвитку регіонального ринку праці та сформульовано концептуальні підходи до формування стратегії розвитку ринку праці Донецької області.

В дисертації обґрунтовано необхідність використання стратегічного підходу до управління регіональними ринками праці, виходячи з того, що досягнення збалансованості ринку праці (як на національному, так і на регіональному рівнях), забезпечення продуктивної зайнятості можливе лише у довгостроковому періоді, оскільки процес формування робочої сили охоплює від 3 до 7 років, а структурні зрушення в економіці - ще більш тривалий час.

Запропоновано методичні засади розробки стратегії розвитку регіонального ринку праці, які включають основні принципи розробки стратегії розвитку регіонального ринку праці, модель розробки стратегії, основні складові стратегії та їх змістовну характеристику.

Обґрунтовано, що розробка стратегії розвитку ринку праці у змістовному плані має базуватися на таких основних принципах: соціальна спрямованість, ефективність, прогресивність та збалансованість. Окрім цього розробка стратегії має відповідати низці методологічних принципів формування такого документу, а саме:

публічність - обов'язкова презентація стратегічних документів суспільству, проведення обговорень, дискусій;

забезпеченість ресурсами;

ефективність - орієнтація на конкретні результати при мінімізації витрат ресурсів;

науковість - використання сучасних методів аналізу та прогнозів, використання досвіду інших країн, обґрунтованість цілей та завдань;

узгодженість із зовнішнім середовищем;

реалістичність - використання тих інструментів державного регулювання, які можуть працювати в умовах України;

динамічність - орієнтація на інтенсивні методи впливу на розвиток ринку праці, спроможність врахування змін;

комплексність - врахування всіх аспектів ринку праці і державного регулювання та їх взаємовплив;

альтернативність, варіантність - врахування інших шляхів розвитку і вибір найкращого;

визначеність - мати чіткі кількісні показники досягнення поставлених цілей та завдань;

звітність - мати жорстку систему моніторингу та представлення результатів виконання стратегічного плану.

Запропонована модель розробки і реалізації стратегії розвитку регіонального ринку праці.

Відповідно до цієї моделі розробка та реалізація стратегії розвитку регіонального ринку праці складається з трьох етапів: аналіз передумов розробки стратегії, етап безпосереднього формування стратегії та етап реалізації, а також пов'язує процес розробки названої стратегії зі стратегією розвитку регіону, основними тенденціями розвитку світового і національного ринку праці, аналізом зовнішніх і внутрішніх чинників.

Механізм реалізації стратегії включає інструменти і методи, за допомогою яких досягається здійснення поставленої мети та вирішення визначених завдань, а саме - законодавче та ресурсне забезпечення реалізації стратегії, постійний контроль за виконанням намічених завдань і коригування стратегії у разі необхідності.



Рис.3. Модель розробки та реалізації стратегії розвитку регіонального ринку праці

Обґрунтовано концептуальні підходи до формування стратегії розвитку ринку праці Донецької області, які включають:

1. Формулювання бачення регіонального ринку праці у майбутньому. Визначено, що у майбутньому ринок праці Донецької області має характеризуватися такими рисами:

забезпечувати повне використання економічно активного населення регіону при помірному рівні природного безробіття;

забезпечувати потреби провідних галузей промисловості (вугільної, металургійної, хімічної, машинобудівної, які будуть функціонувати на новій техніко-технологічній основі), інших галузей матеріального виробництва та сфери послуг висококваліфікованими кадрами;

забезпечувати ефективне використання трудового потенціалу зайнятих в усіх сферах економічної діяльності;

забезпечувати високу конкурентоспроможність робочої сили, високий рівень задоволеності працею та мотивацію до ефективної трудової діяльності;

гнучко реагувати на техніко-технологічні зміни у виробництві та на зміни у внутрішньому і зовнішньому середовищі регіональної економіки;

забезпечувати дотримання норм трудового законодавства, соціальний захист робочої сили.

2. Аналіз сильних та слабких сторін РРП старопромислового регіону Донбасу. До сильних сторін (переваг) слід віднести: зростаючий попит на робочу силу; більш низький рівень безробіття порівняно з середніми значеннями по Україні; наявність висококваліфікованої робочої сили та розгалуженої системи навчальних закладів, активна діяльність Обласного центру зайнятості по працевлаштуванню населення та здійснення його соціального захисту; щорічна розробка програм зайнятості населення області управлінням праці і соціальної політики облдержадміністрації та організації їх виконання.

Найбільш суттєві слабкі сторони проявляються у скороченні чисельності економічно активного населення; значній розбалансованість ринку праці; дефіциті кадрів робітничих професій індустріального типу; наявності великої кількості робочих місць з небезпечними і шкідливими для здоров'я умовами праці, а також морально застарілою технічною базою; розширенні зайнятості у сфері тіньової діяльності; неповному та недостатньо ефективному використанні трудового потенціалу зайнятого населення; низькій якості первинної підготовки робочої сили у ПТНЗ і ВНЗ; наявності значної кількості локальних ринків праці із проблемним, незадовільним та кризовим станом; надмірній диференціації оплати праці по галузях та територіальних локальних ринках праці, на підприємствах.

3. Визначення стратегічних цілей і завдань. До 2015 року пропонується встановити наступні завдання:

забезпечити повне використання робочої сили регіону при рівні природного безробіття не більше 5% (за методологією МОП);

досягти повного забезпечення економіки області кадрами необхідної кваліфікації;

досягти збалансованого функціонування регіонального ринку праці, при якому навантаження на одне вільне робоче місце може коливатися в діапазоні від 0,5 до 1,5 за всіма професійними групами працівників;

забезпечити задоволення потреб економічно активного населення регіону у якісних робочих місцях;

забезпечити високий рівень задоволеності зайнятого населення умовами своєї праці;

вивести ті локальні ринки праці, які є кризовими, із кризового стану.

4. Визначення стратегічних напрямів розвитку регіонального ринку праці Донецької області. Стратегічні напрями розвитку РРП Донецької області структуровано за наступними групами: розвиток попиту на робочу силу; формування якісних робочих місць; удосконалення пропозиції робочої сили; підвищення рівня та якості професійної підготовки; збагачення форм зайнятості, удосконалення механізму працевлаштування; підвищення вартості робочої сили та удосконалення механізму оплати праці; розвиток інфраструктури ринку праці; удосконалення діяльності державної служби зайнятості; подолання кризового стану окремих локальних ринків праці.

Розробка і реалізації стратегії розвитку ринку праці в Донецькій області на запропонованих концептуальних засадах дозволить сформувати в області ефективний, збалансований та гнучкий ринок праці, що буде оптимально задовольняти потреби економіки регіону, що розвивається на інноваційній основі у робочій силі.

ВИСНОВКИ

В дисертації на основі проведених досліджень були запропоновані обґрунтовані підходи до вирішення важливої науково-практичної проблеми - визначення теоретичних, науково-методичних та організаційних основ регулювання ринку праці старопромислового регіону. Основні висновки і результати, отримані в ході дослідження, зводяться до наступного.

1. В дисертації регіональний ринок праці розглядається як складне економічне явище, якому присутні риси двох системоутворюючих складових: ринку праці та регіону. Виходячи із цього обґрунтовується визначення регіонального ринку праці (РРП) як в певній мірі відособленої і самостійної частини національного ринку праці, яка функціонує в межах адміністративних одиниць, в рамках якої відбувається формування і відтворення попиту на працю та її пропозиції, ціни робочої сили, здійснюється працевлаштування та використання робочої сили у відповідності до специфічних умов розвитку регіону. Ринок праці старопромислового регіону розглядається як регіональний ринок праці, що формується в умовах специфічної галузевої та професійної структури попиту на робочу силу з боку промисловості та наявності значної кількості морально та фізично застарілих робочих місць з несприятливими умовами праці і має розвиватися на інноваційних засадах відповідно до структурних перетворень економіки регіону.

2. Аналіз регіональних ринків праці дав змогу виокремити групу ринків праці старопромислових регіонів України, які характеризуються довготривалим промисловим розвитком економіки індустріального типу. Ринки праці старопромислових регіонів України на сучасному етапі характеризуються наступними типовими рисами: інерційність структури попиту на робочу силу; низький рівень мобільності кадрів; високий ступінь залежності кон'юнктури ринку праці від напрямів розвитку промислового сектору; несприятливі умови як формування, так і використання трудового потенціалу (через екологічне забруднення, поширення несприятливих умов праці); розвинута система багатопрофільного професійного навчання; більш високий рівень трудових доходів зайнятого населення.

3. Для порівняльного аналізу стану регіональних ринків праці була розроблена авторська методика діагностики РРП, яка включає перелік показників-індикаторів, які характеризують основні параметри ринку праці, методику їх нормування та розрахунку інтегрального індексу, методичні підходи до визначення якісного стану регіональних ринків праці та їх розмежування за його характеристикою, а також до оцінки динаміки РРП. Порівняння змін регіональних індексів за декілька років дає змогу визначити якість динаміки РРП за такою шкалою: динамічний розвиток; стійка стабільність; поліпшення стану; вихід із кризи; погіршення стану; нарощування проблем; стагнація; депресія.

4. На основі запропонованої методики була здійснена діагностика регіональних ринків праці України. Вона дає змогу зробити висновок, що стан більшості регіональних ринків праці характеризується як проблемний. Аналіз динаміки інтегрального індексу свідчить, що у більшості регіонів стан РРП погіршується, лише на 9-ти РРП ситуація поліпшується, а ринок праці Закарпатської області виходить із кризи. Діагностика ринку праці Донецької області показала, що він знаходиться у найкращому стані порівняно з іншими регіонами. Розрахований інтегральний індекс регіонального ринку праці (І_РРП) Донецької області у 2002 і 2003 рр. був найвищим. За цим показником область була єдиною, яка увійшла до групи регіонів із добрим станом РРП. В той же час динаміка інтегрального індексу свідчить, що відносно середньоукраїнського рівня відбувається погіршення стану ринку праці Донецької області.

5. Проведений аналіз ринку праці старопромислового регіону Донецької області виявив позитивні тенденції: зростання попиту на робочу силу, збільшення чисельності працевлаштованих, зниження рівня безробіття, кращі економічні умови використання робочої сили (більш високий рівень заробітної плати). Разом з тим спостерігається суттєва розбалансованість РРП, не відповідність попиту і пропозиції на робочу силу. Існує суттєве перевищення пропозиції робочої сили економічних спеціальностей, технічних службовців, працівників сфери торгівлі та сільського господарства. В той же час існує дефіцит кадрів по сьомій професійній групі та по ряду професій восьмої професійної групи (робітничі професії індустріального типу). Внутрішньорегіональний аналіз ринку праці Донецької області показав, що він неоднорідний за своїм станом і характеризується суттєвою диференціацією локальних ринків праці. Дослідження найбільш вагомих їх параметрів дало змогу виділити локальні ринки праці із проблемним, незадовільним та кризовим станом.

6. Кращий стан ринку праці Донецької області порівняно із іншими регіонами України (окрім м. Києва) не відповідає логіці розвитку ринків праці старопромислових регіонів Європи, які відчували значні проблеми в ході структурної перебудови економіки. Це пояснюється тим, що в економіці України та її старопромислових регіонах поки що не відбулися кардинальні техніко-технологічні та структурні зміни. Через те, що структурні зміни у розвитку РРП старопромислових регіонів України відстрочені у часі, є можливість підготуватися до необхідних змін та попередити виникнення значних проблем, пов'язаних із масовим безробіттям, кваліфікаційною невідповідністю робочої сили потребам економіки та інших.

7. Обґрунтовано доцільність стратегічного управління розвитком регіональних ринків праці. Особливо це стосується старопромислових регіонів, які потребують суттєвої модернізації структури зайнятості, формування у перспективі постіндустріальної моделі ринку праці, для якої характерна переважна зайнятість висококваліфікованої робочої сили на високотехнологічних робочих місцях та у сфері послуг.

Розвиток ринку праці старопромислових регіонів України має враховувати загальносвітові тенденції соціально-економічного розвитку. Стратегічним напрямом розвитку національного та регіональних ринків праці має бути досягнення у перспективі структури зайнятості постіндустріального типу. ринок праця старопромисловий регіональний

8. Розроблено методичні засади розробки стратегії розвитку регіонального ринку праці, які містять основні принципи розробки стратегії розвитку РРП, модель розробки стратегії розвитку РРП, основні складові стратегії та їх змістовну характеристику. Обґрунтовано модель розробки і реалізації стратегії розвитку РРП, яка охоплює усі етапи розробки, пов'язує процес розробки стратегії розвитку РРП із стратегією розвитку регіону, основними тенденціями розвитку світового і національного ринку праці, аналізом зовнішніх і внутрішніх чинників.

9. Обґрунтовано концептуальні підходи до формування стратегії розвитку ринку праці Донецької області, які включають: формулювання бачення РРП у майбутньому, аналіз сильних та слабких сторін РРП старопромислового регіону Донбасу, визначення стратегічних цілей і завдань, визначення стратегічних напрямів розвитку регіонального ринку праці Донецької області.

Розроблені стратегічні напрями розвитку РРП Донецької області охоплюють: розвиток попиту на робочу силу; формування якісних робочих місць; удосконалення пропозиції робочої сили; підвищення рівня та якості підготовки кадрів; збагачення форм зайнятості, удосконалення механізму працевлаштування; підвищення вартості робочої сили та удосконалення механізму оплати праці; удосконалення діяльності державної служби зайнятості; подолання кризового стану окремих локальних ринків праці.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Регіональні проблеми формування трудового потенціалу і шляхи їх вирішення: Монографія / Лук'янченко Н.Д., Антонюк В.П., Шаульська Л.В., Шамілева Л.Л., Мальована С.П., Дороніна О.А., Романова Н.В., Забавіна Є.Ю., Полянська Я.Л., Панченко І.В., Хлистік А.С. - Донецьк: ДонНУ, 2004. - 340 с. (19,8 д.а. / 0,5 д.а.). Автору належать підрозділи 2.4, 4.3.; додатки В, Д.

Публікації у наукових фахових виданнях

2. Хлистік А.С. Проблеми зайнятості молоді в Україні в контексті її соціальних перспектив // Економіка: проблеми теорії і практики. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. - Т.2. - С.428-433 (0,4 д.а.).

3. Хлистік А.С., Шаульська Л.В. Особливості ринків праці старопромислових регіонів // Социально-экономические аспекты промышленной политики: Управление человеческими ресурсами: государство, регион, предприятие. - Т.2 / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти. - Донецк. - 2006. - С.253-263 (0,6 д.а./ 0,3 д.а.).

Особистий внесок здобувача: виокремлення особливостей функціонування ринків праці старопромислових регіонів.

4. Хлистік А.С. Методологічні засади діагностики регіональних ринків праці// Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. - 2006. - №4. - Т.3. - С.206-210. (0,5 д.а).

5. Хлистік А.С. Особливості ринку праці старопромислових регіонів України// Вісник Донецького національного університету. Серія В. Економіка і право. - 2005.- №2. - С.182-185. (0,4 д.а.).

6. Хлистік А.С. Людський чинник виробництва та категорії, що його розкривають // Социально-экономические аспекты промышленной политики: Управление человеческими ресурсами: государство, регион, предприятие. - Т.1 / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти. - Донецк. - 2004. - С.246-252 (0,4 д.а.).

Публікації в інших виданнях

7. Хлистік А.С. Базові принципи функціонування ринку праці // Праці міжнародної наукової конференції студентів та молодих учених "Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання". - Ч.5. - Донецьк. - 2005. - С.144-146 (0, 2 д.а.).

ринок праця старопромисловий регіональний

АНОТАЦІЯ

Хлистік А.С. Регулювання ринку праці старопромислового регіону. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.09.01 - демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. - Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2007.

Дисертація присвячена проблемам обґрунтування потреби стратегічного управління регіональними ринками праці та розробки науково-методичних рекомендацій щодо формування стратегії розвитку ринку праці старопромислового регіону Донбасу. Досліджено теоретико-методологічні підходи до аналізу регіональних ринків праці, що дозволило автору надати удосконалене визначення понять "регіональний ринок праці", "ринок праці старопромислового регіону", визначити основні характерні риси та перспективи подальшого розвитку ринків праці старопромислових регіонів, а також розробити методику діагностики регіональних ринків праці на основі визначення інтегрального індексу.

Проведено оцінку стану та тенденцій розвитку ринку праці Донецької області, здійснено діагностику стану та динаміки регіональних ринків праці України, виокремлено внутрішньорегіональні проблеми ринку праці Донецької області. На основі отриманих результатів дослідження запропоновано напрями розробки стратегії ринку праці старопромислового регіону Донбасу.

Ключові слова: регіональний ринок праці, ринок праці старопромислового регіону, локальний ринок праці, стратегія розвитку регіонального ринку праці.

АННОТАЦИЯ

Хлыстик А.С. Регулирование рынка труда старопромышленного региона. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.09.01 - демография, экономика труда, социальная экономика и политика. - Донецкий национальный университет Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2007.

Диссертация посвящена проблемам обоснования необходимости стратегического управления региональными рынками труда и разработке научно-методических рекомендаций по формированию стратегии развития рынка труда старопромышленного региона Донбасса. Исследованы теоретико-методологические подходы к анализу региональных рынков труда, что позволило автору усовершенствовать понятия "региональный рынок труда" и "рынок труда старопромышленного региона", определить основные характерные особенности и перспективы дальнейшего развития рынков труда старопромышленных регионов, а также разработать методику диагностики региональных рынков труда на основе определения интегрального индекса. Применение данной методики позволит провести сравнительный анализ состояния рынка труда каждого региона и осуществить их дифференциацию по следующим качественным состояниям: хорошее состояние, относительно хорошее состояние, удовлетворительное состояние, проблемное состояние и кризисное состояние.

Проведена оценка состояния и тенденций развития рынка труда Донецкой области, осуществлена диагностика состояния и динамики региональных рынков труда Украины, выделены внутрирегиональные проблемы рынка труда Донецкой области. На основе полученных результатов исследования предложены направления разработки стратегии рынка труда старопромышленного региона Донбасса.