Формування інституційного середовища підприємництва в трансформаційній економіці

Стосовно сучасного стану інститутів в Україні та їхнього впливу на становлення і функціонування підприємництва, то у роботі зазначено, що під час руйнації адміністративної системи були відсутні стабілізаційні фактори в інституційному середовищі. До того ж, підприємці не мали чіткого уявлення, як ефективно і в той же час цивілізовано використовувати ринковий механізм, потенційних партнерів та конкурентів. Їм доводилось у динаміці бізнесової діяльності ідентифікувати потенційні можливості бізнесу з існуючим інституційним середовищем, що значною мірою було непередбачливим, “непрозорим” і нестабільним. Подібна ситуація призвела до збільшення часу на пошук партнерів, ресурсів, переговори з бізнес-компаньйонами та збільшення вартості, втрат на необхідний захист контрактних зобов'язань і, врешті-решт, -- до збільшення трансакційних витрат.

Поступово частково реформовані та заново створені ринкові інститути привели до конструкції інституційного середовища нового типу. Але реальні процеси перехідного періоду засвідчили, що разом з демонтажем у короткі строки старих інститутів, які забезпечували виробничо-фінансову і соціальну стабільність, у той час в Україні не було створено інститути, що могли б гарантувати стійкість підприємництва. Підтвердженням того є лобіювання владними особами потенційно корупційних нормативно-правових актів, що є процесом створення об'єктів інституційного проекттування з боку взаємно афілійованих рентоорієнтованих законодавців, державних службовців та зацікавлених в урядовому рішенні компаній.

Тому не викликає здивування, що рівень корупції в Україні у 2005 р., за даними агенції Transparency International, був одним з найвищих у світі (табл. 2).

Таблиця 2. Індекс корупції окремих держав

Потрібно визнати, що надмірні трансакційні витрати в трансформаційних економіках пояснюються не стільки відсутністю у підприємців досвіду з функціонування в ринкових умовах, скільки значними регуляторними бар'єрами та “принциповою” позицією бюрократії, яка зацікавлена лише у збереженні власної ренти, а не у “прозорому” і стабільному інституційному середовищі.

У третьому розділ “Напрямки застосування концепції трансакційних витрат для дослідження інституційного середовища підприємництва” обґрунтовано пропозиції щодо оптимізації трансакційних витрат підприємців, проведено емпіричні дослідження їхнього кількісного аналізу, запропоновано модель “принципал - агент” з використанням методів економіко-математичного моделювання, проаналізовано впливи трансакційних витрат опортуністичної поведінки на розвиток підприємництва.

Як свідчать емпіричні дослідження, в підприємницькому інституційному середовищі майже усі сфери економічної діяльності підприємців зазнають впливу трансакційних витрат. Тому зростання ефективності економічного аналізу підприємницької сфери як на макро-, так і на мікрорівні має відбуватися з урахуванням належного і всеохоплюючого дослідження як трансформаційних, так і трансакційних витрат. Звідси інтерпретацію переходу визначення сукупних витрат від традиційного підходу до інституційного можна виразити математично таким чином: сукупні витрати (ТС) дорівнюють сумі трансформаційних (РС) та трансакційних (TrC) витрат, або:

ТС = РС + ТrС.

Однак необхідно підкреслити, що інституційний аналіз здебільшого не наголошує на їхній мінімізації, швидше маємо оптимізацію з урахуванням реальних, а не нерелевантних обмежень неокласиків, коли трансакційні витрати дорівнюють нулю. На це вказують Р. Коуз, К. Рао, Е. Фуруботн. Означену теоретичну проблему пропонуємо розв'язати шляхом оптимізації відповідної функції (j), що має набір інституційних обмежень і зображується таким чином:

де Т - період часу;

D (t) - дисконтна функція для оцінки майбутніх витрат;

І (d) - інституційна специфікація;

С - змінна “характеру дій” (наприклад, споживання);

d - специфікація інституційних рис;

s (c) - спрямування витрат або трансакційні витрати при прийнятті нової політики;

у - змінна стану (наприклад, капіталу);

f - функція трансакційних витрат, що співвідносяться з вищезазначеним.

Враховуючи запропоновану класифікацію та твердження, що трансакційні витрати є інваріантними щодо ефективності розміщення ресурсів, проблема мінімізації трансакційних витрат має бути замінена питанням про напрямки, в яких вони повинні оптимізуватися. На наш погляд, кількісні показники трансакційних витрат не варто напряму пов'язувати з показником недосконалості ринку або відсутністю та неефективним функціонуванням інституцій. Гіпотеза про еластичний попит на трансакційні послуги свідчить, що зниження середніх витрат означає зростання сукупних витрат і визначає економічне зростання. До цього можна додати принцип економії на сукупних витратах виробництва та юридичного забезпечення функціонування ринку.

Стосовно опортуністичної поведінки, то, виходячи з даних емпіричних досліджень, узагальнено основні чинники впливу опортунізму на трансакційні витрати підприємців, а саме: адміністративні бар'єри, бюрократичне здирництво, зумисне невиконання бізнесових зобов'язань. Окремі підприємці навіть змушені заздалегідь передбачати потенційні трансакційні витрати даного типу опортуністичної поведінки в тіньових бізнес-планах. До них відносимо: ухиляння від сплати податків, відшкодування ПДВ, офіційне та неофіційне розмитнення експорту, взаємозаліки та бартерні угоди, аудиторський та юридичний супровід сумнівних трансакцій, здійснення трансакцій щодо переведення бізнесових коштів у готівку і навпаки.

Таким чином, треба визнати, що з огляду на опортуністичну поведінку базові формальні і неформальні норми, які є регуляторами загальноприйнятої поведінки у господарському житті, стосовно підприємців у пострадянських країнах досі є ворожими і агресивними. У країнах СНД функціонує лише частково інституціоналізована та реформована економіка, яку західні експерти визначають як гібридну. Стосовно кількісного вимірювання трансакційних витрат, то у роботі вказано на такі проблеми: відсутність гарантій щодо об'єктивності наданих статистичних даних; емпіричні технології не дають відповіді на питання щодо інтерпретації некількісних показників, наприклад, погіршення морально-психологічного стану економічного агента.

Тому запропоновано звернути увагу на альтернативні методи перевірки та обчислень. Цілком придатними видаються методи моделювання, у яких використовують умовні набори даних, що у свій час мали місце у реальних ситуаціях. При цьому аналіз моделей, який здійснено у роботі, передбачає таке: моделі повинні бути сформульовані таким чином, щоб їх застосування потребувало лише доступних даних, моделі повинні потребувати лише розрахунків, які можливо здійснити, моделі не повинні базуватися на недоступній прогнозній інформації.

Означені висновки стосуються також сегмента інституціональної теорії, що досліджує організаційні форми, наприклад, фірми, які створюються економічними агентами шляхом контрактації. У межах фірми саме теорія агентських відносин аналізує взаємодії “принципал -- агент” (“Р-А”).

З огляду на наукові праці Р. Коуза, А. Алчіана, Г. Демсеца, А. Діксіта, саме фірма як суб'єкт функціонування в інституційному середовищі є сукупністю відносин “принципал -- агент” як механізму внутрішньої організації з урахуванням визначальної ролі трансакційних витрат. Звідси можна стверджувати, що внутрішньофірмові відносини -- це контракт, за яким одна чи більше осіб (принципали) наймають інших осіб (агентів) для виконання обумовлених завдань або здійснення трансакцій, що базуються на делегованих повноваженнях та прийнятих принципалом рішеннях.

Виходячи з цього твердження, у роботі здійснено математичний аналіз моделі “принципал - агент” з використанням методів, у яких акцентовано увагу на особливостях інституційного менеджменту під час економічної діяльності фірми.

За результатами проведеного аналізу зроблено такі висновки. Мотиваційна схема, що ґрунтується лише на спостереженнях за дотриманням та виконанням формальних правил, дає агентам можливості здійснювати менші зусилля, аніж потрібно, при кожному вимірюванні принципалів. Подібна ситуація призводить до зменшення ефективності діяльності агентів та відповідного зниження продуктивності праці. Зрозуміло, що такий результат є ненайкращим для функціонування фірми, але відображає зазвичай практику альтернативного вибору між ефективністю і ризиком як трансакційними витратами морального ризику, коли принципал виступає як страхувальник від природних ризиків, а агент -- як особа, що приховує важливу інформацію.

Таким чином, саме нерівність у відносинах “принципал -- агент” стимулює контракти (у першу чергу, добровільні), що спрямовуватимуть поведінку агента у площину умов, які дозволяють зняти протиріччя в конфлікті сторін і забезпечити більший ступінь ефективності зусиль (дій) у моделі фірми “Р-А”. Однією з базових передумов формування подібної моделі внутрішньофірмових відносин є наявність довіри як норми, що регулює стосунки між принципалом і агентом.

Також у роботі доведено, що на зниження трансакційних витрат разом з наявністю довіри впливають також і супутні інститути -- репутація, додаткові контрактні домовленості, загроза колективних санкцій або остракізму тощо. Подібні відносини дають можливість мінімізувати трансакційні витрати за моніторингом агента, який, у свою чергу, повинен мати надійну репутацію і авторитет з боку принципала. Це стосується також можливості зниження вірогідності опортуністичних дій та набуття соціального капіталу особами, які працюють у фірмі. Отже, вивчення та аналіз конфігурацій внутрішньофірмових правил у взаємовідносинах “принципал -- агент” мають принципове значення для створення можливостей прогнозування поведінки економічних суб'єктів. Як бачимо, динаміка стосунків у моделі “Р-А” має еволюційний характер і у ній присутня внутрішня напруга, яку провокують загрози опортуністичної поведінки, наявність асиметрії у можливостях доступу до отримання інформації та владні повноваження принципала. Щодо впливу трансакційних витрат опортуністичної поведінки на розвиток підприємництва в інституційному середовищі, то підприємець, здійснюючи ринкову трансакцію, повинен оберігати її від небезпеки опортунізму, що є найімовірніше ширшою концепцією, аніж фундаментальна концепція неокласичної теорії максимізації прибутків.

У четвертому розділі “Актуалізація принципів соціальної відповідальності підприємництва в контексті інституціональної теорії” обґрунтовано існування феномена соціальної відповідальності в інституційному підприємницькому середовищі та конкретизовано його основні елементи, опрацьовано взаємовпливи підприємництва і соціальної відповідальності бізнесу, визначено правові та позаюридичні механізми соціальної відповідальності в інституційному середовищі підприємництва.

Сутність соціальної відповідальності сформульовано таким чином: це особливі зобов'язання, які підприємець бере на себе, коли займається бізнесом. З точки зору громади, такі дії можна розглядати як добровільне сприйняття підприємцем соціальних проблем як працівників фірми, так і жителів місцевої громади.

Таким чином, у феномені соціальної відповідальності досліджують, як саме особисті бізнес-інтереси підприємця ефективно співіснують поряд з інтересами місцевої громади та державними інтересами (табл. 3). В остаточному підсумку, таке співіснування є суттєвим фактором просування бізнесу на ринках.

Адже будь-які норми, що регулюють бізнесову поведінку у площині соціальної відповідальності, потребують примусів, які дозволяють інтегрувати легальний і позалегальний порядок, коли одночасно діють як формальні, так і неформальні правила соціально-економічних відносин. Даний висновок можна підтвердити тим, що неможливо змусити підприємців орієнтуватися на моральні принципи, якщо вони не зафіксовані не лише у відповідних формальних, але і в неформальних нормах.

Таблиця 3. Соціальна відповідальність підприємництва

У будь-якому випадку ринки, недостатньо регульовані, одночасно є і несправедливими, і неефективними. Для унеможливлення появи подібного інституційного сценарію необхідно чітко юридично “прописати” механізм безпосередньої координації виробника та споживача в умовах договірного процесу. Тобто представники бізнесу (виробники) і контролюючі інституції, що представляють споживачів, погоджують проблемні позиції, опрацьовують зрозумілі і “прозорі” правила гри на ринках та механізми дотримання цих правил. Заключним етапом таких домовленостей є визначення особливих заходів впливу на порушників та мінімізація наслідків значного ступеня відкритості (наприклад, “їзди без квитка”).

У п'ятому розділі “Удосконалення інституційних змін в підприємницькому інституційному середовищі” проаналізовано вплив державної політики на процес інституційних змін у підприємницькому середовищі, запропоновано визначення інституційних змін в інституційному підприємницькому середовищі, досліджено інституційні фактори підприємницького середовища в системі сталого економічного зростання, розглянуто інституційні чинники економічного стимулювання підприємництва в трансформаційних економіках.

До недавнього часу науковці у сфері державної політики акцентували свою увагу в контексті питань ефективності і примусу на виконанні наказів і розпоряджень, зафіксованих рішеннями владних структур, звідси - обмежувалися аналізом формальних інститутів державності. Але розуміння сутності політики державної влади є набагато ширшим. Воно включає в себе також і неформальні інститути, інституційні особливості відносин у владних ієрархічних структурах у системі “принципал -- агент”, індивідуальні, дуже часто -- корисливі, мотиви суб'єктів економічного і політичного процесів. Саме цей різновекторний комплекс державно-владних впливів у рамках інституційної динаміки проаналізовано у дисертаційному дослідженні.

Обґрунтовано, що інституційні зміни уявляються як політичний процес, коли під політикою розуміємо спектр взаємодій і взаємовпливів державних (владних) інституцій, суспільства та бізнесу. Звідси структура аналізу інституційних змін в підприємницькому середовищі здійснюється з огляду на державотворчі дії, які трактують як політичні рішення щодо правил бізнесу. Так, модель Дензау-Манджера приводить нас до розуміння факту потенційної можливості купівлі голосів депутатів, лобістських рішень чиновників та суддів будь-якого рівня судової влади.

В остаточному підсумку, в постпатерналістській економіці особливої значущості набувають ті фактори, що підвищують ступінь конкурентоспроможності та індекси свободи бізнесових структур, які формуються на основі створення відповідного інституційного середовища. За інших обставин підприємці потрапляють у “пастку неефективності дотримання правил державою”. Адже запровадження численних регуляторних актів, що суперечать раніше прийнятим формальним та сформованим відповідно до традицій і цінностей моральним нормам, змушує підприємців постійно порушувати офіційні правила. В інституційному бізнесовому середовищі “працює” взаємозалежність: чим складнішою є регуляторна система, тим частіше підприємці змушені її порушувати.

Підприємницьке інституційне середовище, яке склалося нині в пострадянських країнах, з одного боку, характеризується надмірною кількістю законодавчих і нормативних актів, що декларують підтримку бізнесу, а з другого, -- практичною відсутністю належної підтримки держави та суперечливістю правової інфраструктури. Невиконання державою своїх функцій перед підприємцями породжує нестабільність і нестійкість інституційної структури підприємництва. Основними проблемами тут є державно-адміністративні, регіональні та галузеві бар'єри, що виникають внаслідок дискретного регулювання, опортуністичної поведінки чиновників, корупції в державних та місцевих органах влади та створення внаслідок цього неконкурентних умов для підприємців.

Стосовно інституційного розуміння перспектив розвитку підприємництва в Україні, то зміна якісних характеристик вітчизняного бізнес-середовища, необхідність надання йому стимулюючого характеру, особливо в інноваційній сфері, потребують, по суті, нового підходу до проблем підприємництва, який визначаємо як інституційний.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні проведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми щодо інституційної специфіки формування підприємницького середовища у трансформаційній економічній системі. Дослідження інституційних складових бізнес-середовища в трансформаційній економіці дає можливість конкретизувати пропозиції щодо вдосконалення інституційних змін і впливів на підприємницьку поведінку та дозволяє сформулювати такі висновки методологічного та науково-практичного спрямування:

1. Ігнорування інституційних чинників призводить до нерелевантного співвідношення теорії і практики дослідження реальних економічних процесів. У разі відсутності адекватного визначення запропонованої теми матимемо ситуацію, коли проблеми досліджуються шляхом припущень у стилізованих доказах, тобто спостерігаємо сумнівну віру у здатність підприємців вирішувати всі без винятку господарські проблеми та визначати коротко- і довгострокові цілі лише шляхом аналізу динаміки змін оптимальних конфігурацій витрат і виробництва.

2. Інституційна концепція, що пропонується в економічній науці, обумовлює опрацювання альтернативних концепцій економіко-трансформаційних теорій. Згідно з інституційним підходом ринкове бізнес-середовище уявляється як сукупність інституційних обмежень (формальних і неформальних норм), у межах яких відбувається діяльність підприємців. Звідси однією з основних теоретичних задач сучасних досліджень у сфері підприємницького трансформаційного середовища є аналіз розбудови інституційних структур, у межах яких відбуваються взаємовідносини у площині “держава - підприємці - домогосподарства”.

3. Динаміка трансформаційних перетворень у постсоціалістичних країнах дозволила фрагментарно окреслити їхні адміністративно-командні економіки залежно від ефективності функціонування трьох найважливіших сегментів інституційного середовища: законодавчого трактування прав власності та його практичного застосування (специфікації прав щодо різних форм власності); юридичного та позалегального супроводу процесу контрактації; юридично-судової інституційної інфраструктури.

4. Бізнес у пострадянських країнах не отримав вагомої інституційної підтримки, яку він має в Центральній і Східній Європі та країнах Балтії. Без сумніву, в державах колишнього СРСР необхідно прийняти чималу кількість нових законів, які забезпечували б ефективні ринкові засади, що були відсутні за часів адміністративно-командної економіки. У пропонованій праці підтверджується позитивна кореляція, яка засвідчує, що чим ближче знаходяться законодавча, судова і регуляторна інституційні інфраструктури до стандартів ЄС, тим вищою є довіра до бізнесових контрагентів в інституційному середовищі, а звідси мінімізуються трансакційні витрати. Для того, щоб пострадянським країнам наздогнати країни ЦСЄ і Балтії, державній владі необхідно чітко визначити, які законодавчі та інституційні технології повинні бути започатковані в економічній сфері найближчим часом.

5. Для розвитку бізнесових засад у ринковій економіці важливим є не лише формування того чи іншого інституту, але й забезпечення умов для його ефективного функціонування. Інакше кажучи, прийняття законів та інших нормативних актів є важливою складовою інституційного середовища, проте це не вирішує інституційних проблем підприємців. Справа в тому, що інститути, які обумовлюють функціонування бізнесу, включають, крім формальних, юридичних норм, ще й значну кількість неформальних правил, традицій та звичок.

6. Формальне прийняття нових правил діяльності знаходить свою реалізацію в інституційному середовищі лише у тому випадку, коли вони не суперечать тим неформальним нормам, які домінують у суспільстві. В іншому випадку неузгодженість формальних і неформальних правил призводить до того, що підприємцям невигідно дотримуватися принципів, більш ефективних з точки зору суспільства і держави.

7. Поведінка економічних суб'єктів - як підприємців, так і представників владних та контрольно-наглядових і розподільчих структур - формується на основі особистих і групових мотивів, дуже часто - корисливих, які іноді суперечать реформаторській діяльності влади та новоприйнятій законодавчій інфраструктурі. Підтвердженням такого висновку є надмірні трансакційні витрати у бізнесовій сфері, як і той факт, що неабиякого поширення у бізнес-середовищі набув феномен опортунізму. Потрібно брати до уваги й суспільний менталітет, який отриманий у спадок від тоталітарного режиму і рисами якого, зокрема, є: ошукування держави, наприклад, у частині сплати податків, або загальноприйнята тенденція вирішення бізнесових питань за допомогою хабара.

8. Рівень і якість специфікації прав власності є одним з найважливіших елементів інституційного середовища підприємництва. У країнах, де мають місце її недосконалі форми і складно чітко визначити, кому реально належить власність, які її юридичні правомочності, здійснюють стосовно неї “непрозорі” та позалегальні трансакції, існують серйозні “інституційні провали”, які теоретично обґрунтовує теорема Коуза. При цьому внаслідок резонансних інституційних конфліктів самі підприємці зацікавлені в ситуації, коли відносини щодо специфікації прав власності є непрозорими та формально не визначають реального власника.

9. На відміну від держав ЦСЄ та Балтійського регіону, країни СНД не змогли достатньою мірою подолати протиріччя між об'єктивно існуючими передумовами ринку та потребами якнайшвидше знайти заміну інститутам планової економіки, що апріорі були неспроможні дати сталий розвиток підприємництву. Підтвердженням цього умовиводу є приватизаційні процеси, коли внаслідок відсутності реального ринку капіталів, адаптованого до нових умов господарського права та законодавчих норм об'єктивного продажу активів, отримали разом із появою приватного власника також й інституційні проблеми політичної і бюрократичної рент. Таким чином, обов'язкові умови нормального функціонування підприємницького інституційного середовища - приватна власність та вільна конкуренція, - набули спотвореної форми, коли левову частку загальнодержавної власності отримала меншість, а основним елементом контролю та захисту прав власності стають судово-примусові санкції.

10. Можна констатувати, що у багатьох трансформаційних економіках відбулося становлення силових методів супроводу підприємницьких трансакцій. Інтернаціоналізація зазначеної норми призвела на початку формування підприємницьких засад до необхідності зрощування бізнесу з кримінальними структурами. Останніх поступово було замінено на інші суб'єкти наглядового контролю, в основному - представників силових і владно-бюрократичних структур по виконанню укладених угод та дотриманню специфікації прав власності. Тому результати бізнесу у багатьох випадках залежать від тих державних інституцій, представники яких неофіційно, за відповідну винагороду, здійснюють необхідну підтримку.

11. Важливим фактором формування інституційного середовища підприємництва є активна соціальна відповідальність бізнесу. Як засвідчив досвід трансформаційних перетворень, процес формування бізнесової етики організаційно оформлюється у відповідні інституційні товариства: професійні ділові спілки, комітети з етики, спілки бізнесових партнерів, що сприяє мінімізації трансакційних витрат, усуває проблеми асиметричної інформації та опортуністичної поведінки контрагентів. Саме соціальна відповідальність дозволяє розв'язати потенційні конфлікти в інституційному середовищі у взаємовідносинах “територіальна громада - бізнес” та встановлює норму довіри до бізнесових трансакцій.

12. З точки зору інституціональної теорії, ринок повинен не тільки служити приватному бізнесу, але й бути інститутом державної політики для розвитку і добробуту всього суспільства. З другого боку, надмірний тиск та рішення державних структур щодо підприємництва, які керуються отриманням рент, призводять до недоотримання бізнесом необхідної інституційної підтримки та породжують хибне коло селективних бюрократичних послуг і значні трансакційні витрати. Створення ефективного інституційного середовища передбачає безліч різноманітних структурних елементів, де саме інститути є фундаментальним підґрунтям розуміння стосунків між економікою, суспільством і підприємцями та впливу цих відносин на економічне зростання.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Пустовійт Р.Ф. Інституціональне середовище підприємництва в трансформаційній економіці: Монографія. - Черкаси: Брама-Україна, 2006. - 372 с.

2. Пустовійт Р.Ф. Методика розв'язування задач з мікроекономіки: Навчальний посібник - К.: Кондор, 2005. - 102 с. На с. 90-94 автором розкрита сутність категорії бізнес-етики.

3. Пустовийт Р.Ф. Формирование предпринимательской институциональной среды в постсоциалистических странах / Постсоветский институционализм: Монография / Под ред. Р.М. Нуреева, В.В. Дементьева. - Донецк: Каштан, 2005. - С. 286-308.

4. Пустовійт Р.Ф. Трансформаційна криза в Україні: оцінка з позицій інституціональної теорії // Економіка України. - 2004. - № 1.- С. 38-44.

5. Пустовійт Р.Ф. Порівняльний аналіз неоінституціональної і неокласичної теорій // Економіка України. - 2005. - № 4. - С. 54-59.

6. Пустовійт Р.Ф. Вплив державної політики на процес інституційних змін // Економічна теорія. - 2006. - № 1. - С. 13-23.

7. Пустовійт Р.Ф. Застосування емпіричних методів та математичних моделей для аналізу трансакційних витрат // Фінанси України. - 2005. - № 8. - С. 75-82.

8. Пустовійт Р.Ф. Трансакційні витрати: теоретичні концепції та емпіричний аналіз // Економіст. - 2004. - № 10. - С. 26-29.

9. Пустовійт Р.Ф. Формування інституціонального середовища розвитку вітчизняного підприємництва // Підприємництво, господарство і право. - 2005. - № 2. - С. 140-144.

10. Пустовійт Р.Ф., Кисляк Л.П. Передумови трансформації тіньового сектора у вітчизняній промисловості // Економіка промисловості: Зб. наук. пр. / За ред. д.е.н. А.М. Турила. - Черкаси: ЧІТІ, 1998. - С. 46-52. Особистий внесок: автором здійснено оцінку проблем, які заважають легальному розвитку підприємництва.

11. Пустовійт Р.Ф. Вплив бізнесової етики на розвиток підприємництва // Теорії мікро- макроекономіки: Зб. наук. пр. - Київ, 2000. - Випуск 6. - С. 140-143.

12. Пустовійт Р.Ф. Генезис економічної культури та етики управління в Україні // Зб. наук. пр. Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. - 2002. - № 1. - С. 121-123.

13. Пустовійт Р.Ф. Взаємозв'язок ринкових трансакцій, трансакційних витрат та інституцій // Вісник Української академії банківської справи. - 2002. - № 1 (12) .- С. 68-70.

14. Пустовійт Р.Ф. Інституціональна теорія та економічний розвиток: генезис і сучасність // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. - 2003. - № 2. - С. 26-33.

15. Пустовійт Р.Ф. Обґрунтування концепцій економічної моралі та етичного менеджменту // Зб. наук. пр. Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. - 2003. - № 8 .- С. 140-143.

16. Пустовійт Р.Ф. Вплив опортуністичної поведінки на розвиток вітчизняного малого бізнесу // Вісник Тернопільської академії народного господарства. - 2003. - № 4. - С. 86-93.

17. Пустовійт Р.Ф. Трансакційні витрати опортуністичної поведінки у вітчизняній фінансово-кредитній та бюджетній системах // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Серія: Економічні науки. - 2003. - № 12. - С. 152-159.

18. Пустовійт Р.Ф. Інституціональні аспекти аналізу провалів ринку та виходу економіки з кризового стану // Вісник Львівського університету: Серія: Економічна. - 2003. - Випуск 32. - С. 687-695.

19. Пустовійт Р.Ф. Дослідження нормативних аспектів вітчизняного інституціонального середовища // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Зб. наук. пр. Том 11. - Суми: ВВП “Мрія-1 ЛТД”, УАБС, 2004. - С. 313-327.

20. Пустовійт Р.Ф. Аналіз інституціонального середовища та його зв'язок з теоріями права та суспільного вибору // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: Економічна. - 2004. - Випуск 70. - С. 83-89.

21. Пустовійт Р.Ф. Специфікація та захист прав власності як передумова ринкової трансформації // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Ринкова трансформація України: проблеми та перспективи (Зб. наук. пр.) / НАН України. Інститут регіональних досліджень / Редкол.: Відп. ред. акад. НАН України М.І. Долішній. - Львів, 2004. - Вип. 1 (ХLV). - С. 46-52.

22. Пустовійт Р.Ф. Інституціональна специфіка досліджень внутрішньофірмових відносин “принципал - агент” // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: Економічна. - 2005. - Випуск 89-2. - С. 14-21.

23. Пустовійт Р.Ф. Інституціональні перспективи і фактори розвитку підприємництва в Україні // Зб. наук. пр. Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. - 2005. - Випуск 14. - С. 10-14.

24. Пустовійт Р.Ф. Інституціональні особливості первісного нагромадження та перерозподілу капіталу в Україні // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. Випуск 209: В 4 т. Том І. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. - С. 110-119.

25. Пустовійт Р.Ф. Приватизація як інституціональна умова становлення підприємництва в Україні // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: Економічна. - 2006. - Випуск 103-1. - С 186-193.

26. Пустовійт Р.Ф. Історичні традиції та ретроспективний огляд українського підприємництва (інституціональний аспект) // Вісник Хмельницького національного університету. Серія: Економічна. - 2006. - № 2 (Т. 1) .- С. 127-133.

27. Пустовійт Р.Ф. Підприємницька культура в контексті правового виховання // Історія в школах України. - 1997. - № 4. - С. 40-42.

28. Пустовійт Р.Ф. Підприємницька культура як складова підприємництва // Вестник Харьковского государственного университета. - 1998. - № 404. - С. 357-359.

29. Пустовійт Р.Ф. Основні чинники реформування економіки та шкільної економічної освіти в Україні // Географія та основи економіки в школі. - 1999. - № 2 (12). - С. 23-25.

30. Пустовійт Р.Ф. Етичні проблеми оплати праці в Україні // Оплата праці: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. - Луцьк: Вежа, 2000. - С. 37-39.

31. Пустовійт Р.Ф До викладання управлінських дисциплін у вищій школі // Економічна освіта: проблеми і перспективи: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції / Відп. ред. В.І. Чужиков - Черкаси: ЧОІПОПП, 1999. - С. 76-78.

32. Пустовійт Р.Ф. Проблеми кількісного вимірювання трансакційних витрат // Теорія і практика сучасної економічної теорії: Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції: Черкаси, 15-17 вересня 2004 р. / Відп. ред. В.І. Хомяков - Черкаси: ЧДТУ, 2004. - С. 241-243.

33. Пустовійт Р.Ф., Руденко І.І. Витоки та сучасні тенденції теорії соціальної відповідальності бізнесу // Аспекти самоврядування. - 2005. - № 3. - С. 37-42. Особистий внесок: автором здійснено аналіз основних сегментів теорії соціальної відповідальності.

34. Пустовійт Р.Ф. Інституціональна природа фірм: підприємницький аспект // Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю: Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції: Черкаси, 5-7 жовтня 2005 р. / Відп. ред. В.М. Яценко. - Черкаси: ЧДТУ, 2005. - С. 23-26.

35. Пустовійт Р.Ф. Соціальна відповідальність у підприємницькому інституціональному середовищі // Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, 18-20 жовтня 2006 р. - Черкаси: ЧБІ УАБС НБУ, 2006. - С. 27-30.

Размещено на Allbest.ru