Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

Ідентифікація та оцінка ланцюга пропозиції промислового підприємства

Якимишин Лілія Ярославівна

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. На формування стратегій розвитку підприємств істотно вплинула ринкова орієнтація економіки України. Загострення конкуренції, з одного боку, та швидкі зміни економічних чинників, зокрема кон'юнктури ринків, з іншого, привели до того, що ефективна стратегія розвитку промислових підприємств набула виключного значення. Особливої актуальності ефективність стратегії досягла в умовах функціонування ринку споживчих товарів. Харчову промисловість, підприємства якої виробляють значну кількість споживчих товарів, традиційно вважають однією із найпривабливіших щодо рентабельності капіталу, і цим, очевидно, зумовлений пріоритетний приплив у цю галузь національного та іноземного капіталу у вигляді прямих інвестицій. Водночас підприємства харчової промисловості змушені всіма доступними засобами забезпечувати стабільну цінову політику, що проблематично внаслідок істотних змін цін пропозиції сировини. І, нарешті, існують певні суспільні вимоги щодо безпеки споживчих товарів для населення, а це передбачає повну ідентифікацію джерела походження товару на будь-якій ланці його виготовлення.

Очевидно, що названі особливості (висока рентабельність, цінова стабільність та споживча безпечність) функціонування підприємств харчової промисловості з системних позицій є цільово різноспрямованими. І це зумовлює необхідність обґрунтувати механізми узгодження цілей рентабельності, стабільності та безпечності. Сучасна економічна теорія вважає одним із найефективніших напрямів системного підходу логістичну концепцію ланцюга пропозиції. Ця концепція дає змогу, по-перше, уникнути зайвих витрат коштів (ресурсів, запасів) і часу, по-друге, солідаризувати ризик цінової нестабільності, по-третє, ідентифікувати всі ланки ланцюга пропозиції, зокрема первинних постачальників сировини. Концепція ланцюга пропозиції ґрунтовно викладена у працях зарубіжних авторів (М. Крістофер, Г.Х-Пфоль, Д. Ламберт, С. Абт, К. Рутковський). Адаптували цю концепцію до потреб сучасного українського ринку вітчизняні дослідники (Бойко М.М., Долішній М.І., Козоріз М.А., Крикавський Є.В., Мікловда В.П., Лендєл М.А., Окландер М.А, Смиричинський В.В., Тридід О.М, Чухрай Н.І.). Водночас малодослідженими залишаються аспекти ідентифікації та організації ланцюгів пропозиції, реалізації в їхніх межах ефективних стратегій розвитку, створення відповідного інформаційного забезпечення. Викладене вище зумовлює актуальність теми дисертаційного дослідження, його мету та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності до плану науково-дослідних робіт кафедри маркетингу на виробництві Тернопільського державного технічного університету імені Івана Пулюя за темою: “Розробка та дослідження проблем управління інформаційними та матеріальними потоками промислового підприємства на засадах маркетингу та логістики” (номер державної реєстрації 0105U000747). У межах цієї теми автором досліджено сучасний стан маркетингової та логістичної концепцій, визначено вплив логістичного управління на товарні потоки та товаро-матеріальні запаси промислового підприємства.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розроблення теоретичних положень та обґрунтування практичних рекомендацій щодо впровадження стратегії ланцюга пропозиції промисловими підприємствами кондитерської галузі.

· обґрунтовано базові чинники мотивації впровадження стратегій ланцюга пропозиції в діяльність підприємств кондитерської галузі (високий рівень конкуренції, нестабільність цін на основну сировину, безпечність споживання продуктів), що уможливило ідентифікацію складових синергічного ефекту ланцюга пропозиції за рахунок досягнення стійких конкурентних переваг, стабільної цінової пропозиції, повної відповідності європейському харчовому праву;

· розроблено положення щодо ідентифікації ланцюгів пропозиції із виокремленням у їх структурі пріоритетних з метою формування організаційної структури ідентифікованих ланцюгів, міжорганізаційних відносин у них, стратегій постачання та обґрунтування інтегрованих управлінських рішень. Імплементація положень на прикладі кондитерської галузі дозволила ідентифікувати два пріоритетні ланцюги пропозиції: зерно - борошно - кондитерські вироби; цукор - (цукрова пудра) - кондитерські вироби;

удосконалено:

· підходи щодо обґрунтування доцільності використання зовнішніх джерел (аутсорсингу) для виконання логістичних функцій у ланцюгу пропозиції. На відміну від існуючих положень, в яких передбачена інтегрована (на основі використання системи критеріїв) оцінка, авторська процедура ґрунтується на етапності оцінювання (порівняння витрат; порівняння доданої вартості та рентабельності; стратегічний аналіз трансакцій і реакційної здатності) та ідентифікації супутніх логістичних рішень;

отримали подальший розвиток:

· класифікація ланцюгів пропозиції шляхом упорядкування існуючих та введення додаткових ознак: а) термінологічний аспект (управлінський, економічний, оперативно-фінансовий, комплексний та розширювальний підходи до тлумачення поняття “ланцюг пропозиції”; б) ступінь та діапазон інтеграції учасників ланцюга пропозиції (традиційний, логістичний, інформаційний, інтеграційний та реляційно-трансакційний підходи); в) сутність міжорганізаційних зв'язків у ланцюгу пропозиції (концепції типу “кокарди”, “ланцюга логістичних процесів”, “кристалу діаманта”);

· виявлення наслідків (переваг та недоліків) реалізації співвідношення “взаємна довіра - взаємний контроль” у стосунках між учасниками мережі організацій, які структуровані за організаційними формами мереж організацій (стабільна, внутрішня та динамічна мережі) та узалежнені необхідними умовами реалізації цих організаційних форм. Ідентифіковані наслідки дозволяють оцінити як операційні, так і стратегічні переваги та недоліки;

· верифікація перспективності стратегії ланцюга пропозиції, положення якої, окрім існуючих критеріїв оцінки щодо ефективності та продуктивності ланцюга пропозиції, передбачають оцінювання ймовірності настання ризику та рівня толерантності до пріоритетів оточення. Використання названих критеріїв автором конкретизовано відповідною системою показників оцінки.

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення, винесені на захист, спрямовані на підвищення наукового обґрунтування вибору стратегій розвитку промислових підприємств і містять конкретні методичні та прикладні рекомендації щодо ідентифікації та оцінки ефективності ланцюгів пропозиції для умов функціонування кондитерських підприємств. Сформульовані рекомендації та пропозиції створюють умови для логістичної кооперації постачальників, виробників та дистрибуторів у ланцюгу пропозиції, актуалізують реалізацію в межах цих ланцюгів перспективних довготривалих зв'язків та ідентифікують чинники формування синергічного ефекту. Практичне спрямування має розроблений автором алгоритм вибору пріоритетних ланцюгів пропозиції, верифікований на прикладі ВАТ “ТерА”. Окремі результати дослідження використані профільними структурами Тернопільської кондитерської фабрики “ТерА” (довідка № 1204 від 12 вересня 2006р.), ДП Тернопільським комбінатом хлібопродуктів (довідка № 537 від 7 серпня 2006р.). Матеріали дисертаційного дослідження використані у навчальному процесі під час викладання дисциплін “Логістика”, “Комерційна діяльність посередницьких підприємств”, “Збутова діяльність” в Тернопільському державному технічному університеті імені Івана Пулюя для студентів спеціальності “Маркетинг” (шифр 8.050108), (довідка №1449 від 18 жовтня 2006р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати дослідження, що виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у роботі використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження доповідалися на VIII, IX, X наукових конференціях Тернопільського державного технічного університету імені Івана Пулюя (Тернопіль, 11-12 травня 2004р., 12-13 травня 2005р., 17-18 травня 2006р.), V Міжнародній науково-практичній конференції “Маркетинг та логістика в системі менеджменту” (Львів, 7-9 жовтня 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції аспірантів і студентів “Проблеми розвитку фінансової системи України” (Сімферополь, 22-26 березня 2005р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Дні науки - “2005” (Дніпропетровськ 17-25 квітня 2005р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Розвиток економіки в трансформаційний період: глобальний та національний аспекти” (Запоріжжя, 20 квітня 2005р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми підготовки професійних кадрів з логістики в умовах глобального конкурентного середовища” (Київ, 13-14 жовтня 2005 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми розвитку внутрішнього ринку в умовах глобалізації” (Київ 17-18 листопада 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризик” (Львів,11-13 травня 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Стратегічний розвиток регіону - економічне зростання та інтеграція” (Чернівці, 11-12 травня 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих науковців “Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво” (Луцьк 18-19 травня 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Перспективи та пріоритети розвитку економіки України” (Луцьк 26-27 жовтня 2006 р.), XIV Міжнародній науковій конференції “Enterprise Management: Diagnosis, Strategy, Efficiency” (Вільнюс, 5-6 жовтня 2006 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 20 наукових праць (наукові статті, тези доповідей) загальним обсягом 5,44 д.а., з них особисто автору належать 5,29 д.а. У фахових виданнях опубліковано 8 одноосібних наукових статей.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації складає 222 сторінки комп'ютерного тексту, включає 35 таблиць, 71 рисунок, 13 додатків на 18 сторінках. Список використаних джерел нараховує 156 найменувань на 12 сторінках.

Основний зміст дисертації

У першому розділі: “Теоретичні та методичні засади формування ланцюга пропозиції промислового підприємства” здійснено узагальнення концептуальних підходів до логістичної інтеграції підприємств у ланцюгу поставок, окреслено базову структуру ланцюга пропозиції з виокремленням провідної організації та досліджено мотиви аутсорсингу в ланцюгу пропозиції. Відзначено, що попри надзвичайну актуальність інтеграції підприємств на засадах логістичних концепцій у вітчизняній науковій літературі недостатньо представлені праці з проблем формування ланцюгів поставок. Водночас, зарубіжний досвід актуалізує такі передумови кооперації (інтеграції) підприємств:

· інтеграція логістичних процесів сприяє покращенню планування у сфері інвестицій, що допомагає забезпечити автоматизацію і механізацію процедур, пов'язаних з фізичним переміщенням матеріалів і продуктів;

· інтеграція дає змогу уникнути субоптимізації дій завдяки узгодженню цілей діяльності у сфері дистрибуції, виробництва, постачання;

· інтеграція логістичних процесів допомагає покращити контроль за виконуваними процедурами;

· інтегроване управління логістичними процесами сприяє розробленню нових способів реалізації логістичних процедур.

У швидкозмінному ринковому середовищі більші шанси на успіх мають не окремі організації, а їхні групи, які створюють спільні логістичні ланцюги і є складовими єдиного цілого. Інтеграція лежить в основі управління логістичними процесами, а також розвитку концепції інтегрованих ланцюгів поставок. Здійснений аналіз існуючих визначень термінів “логістичний ланцюг”, “ланцюг поставок” дозволяє виокремити типові аспекти розуміння цих понять, а саме: управлінський (стосовно визначення об'єкта та суб'єкта управління), економічний (стосовно використання економічних методів управління), оперативно-фінансовий (стосовно оперативного управління витратами на проходження матеріалопотоку) аспекти, комплексний (розгляд руху матеріальних та інформаційних потоків через підприємство як безперервний процес, а ланцюга поставок - як комплексну функцію) та розширювальний (вплив ланцюга поставок поширюється на інші функціональні сфери підприємства) підходи до тлумачення цих понять.

Загалом, спільним вихідним пунктом створення ланцюга поставок є вільні зв'язки підприємств, що ґрунтуються на використанні взаємних можливостей під час трансакцій купівлі - продажу, що відбуваються на ринку. Водночас, ступінь та діапазон інтеграції підприємств може бути охарактеризований як: традиційний підхід (власне ланцюг); логістичний підхід (логістичний ланцюг); інформаційний підхід; інтеграційний підхід (процесно-вартісний або ланцюг поставок); реляційно-трансакційний підхід (ланцюг, керований попитом). В концепції інтеграції підприємств на засадах формування ланцюга поставок, керованого попитом, найбільш повно реалізована мета орієнтації на клієнта, який бере активну участь у створенні вартості для кінцевого споживача.

За сутністю зв'язків учасників кооперації ланцюг поставок можна класифікувати за такими концепціями: концепція “кокарди”; концепція “ланцюга логістичних процесів”; концепція “кристалу діаманта”. Власне, остання концепція ставить за мету забезпечити взаємну комунікацію усіх функцій кооперованих об'єктів, починаючи від досліджень і розвитку і закінчуючи поставкою продукції кінцевому споживачу. Найбільш повно така концепція відповідає сучасному розумінню ланцюга пропозиції. В нинішніх умовах навіть великим виробникам товарів надто проблематично забезпечити високий рівень обслуговування клієнта. Тому набуло актуальності завдання формування ланцюгів пропозиції як інтеграції організацій у постачанні, виробництві, дистрибуції та продажу товарів клієнту, на які, власне, і переміщається центр конкурентної боротьби: конкурують не окремі виробники, а цілі ланцюги пропозицій. Для цього є вагомі підстави, оскільки в такому ланцюгу: управління запасами забезпечують, координуючи дії в усьому ланцюгу; керують витратами за допомогою акцептації ціни товару у споживача; управління ризиком здійснюється на солідарній основі всіма учасниками ланцюга поставок; стратегії конкуренції часто пов'язані із аутсорсингом; об'єктом планування діяльності стає увесь ланцюг поставок, що потребує повної інтеграції процедури планування, інформації, цілей тощо.

Традиційно будь-яка “автономна” організація функціонує у певних інституційних межах. Водночас, організація як один з учасників ланцюга пропозиції функціонує в умовах певного обмеження свободи дій з тим, щоб:

· дії були пов'язані між собою, а також із системними цілями ланцюга пропозиції;

· їхня результативність була строго ідентифікована як з погляду витрат, так і з погляду створення доданої вартості;

· дії були строго ідентифіковані за певними економічними ознаками. Це заохочує організації поглиблювати спеціалізацію, очікуючи ефекту масовості;

· виконувані функції не дублювали ніякі інші елементи в ланцюгу пропозиції.

Організація ланцюга пропозиції може відбуватися за такими сценаріями: ланцюг пропозиції з пріоритетом клієнта; ланцюг пропозиції з пріоритетом виробника; ланцюг пропозиції з пріоритетом координатора; ланцюг пропозиції з пріоритетом клієнта та координатора.

Основні компетенції координатора-провідної організації в ланцюгу пропозиції постійно змінюються разом зі змінами у конкуренції і появою нових технологій: одні функції набувають основного характеру, а інші можуть передаватися партнерам. Довгострокове виконання одних і тих самих функцій у межах однієї організації часто не забезпечує конкурентних переваг. Багато провідних фірм у своїй сфері виконують лише декілька дій, а інші доручають зовнішнім партнерам.

Основні функції провідної фірми, а також функції, що виконують зовнішні організації, - це взаємодоповнювальні поняття. Власні функції провідної фірми пов'язані із джерелами переваги над конкурентами, а ті функції, які їх не надають, передаються зовнішнім джерелам за умови, що ці організації можуть їх виконувати принаймні на такому ж рівні. Функції, довірені партнерам ззовні, розвантажують управління й основні засоби, які можна результативніше використати для виконання основних функцій. Використання зовнішніх джерел (аутсорсинг) забезпечує зростання гнучкості та дає можливість організаціям концентрувати свої засоби у тих сферах, які забезпечують їм перевагу і уможливлюють досягнення більшої рентабельності.

Автором ідентифіковано обмежений перелік чинників, що можуть бути вирішальними при прийнятті рішення щодо аутсорсингу, а саме: масштаб бізнесу, спеціалізація, потреба в інтегрованому управлінні.

Розгляд структури ланцюга пропозиції, рішення щодо залучення нових і яких саме зовнішніх джерел традиційно ґрунтуються на оцінці фінансово-економічних показників, таких, як: порівняння витрат, економія, яка зумовлена масштабом і діапазоном заходу, додана вартість, рентабельність інвестицій, витрати трансакцій тощо.

Автором виділено три показники базової оцінки, які є істотними для прийняття рішень стосовно використання зовнішніх джерел: витрати, додана вартість та рентабельність інвестицій, та два показники додаткової оцінки, ґрунтуючись на вимогах стратегічного аналізу, а саме: оцінка витрат трансакції та оцінка реакційної здатності. Зокрема, необхідно дослідити вплив рішення щодо аутсорсингу на рівень відтермінування (реакційної здатності) в ланцюгу пропозиції. У ланцюгу пропозиції можливі дві протилежні стратегії, пов'язані з часом, - спекуляція (випередження) і відтермінування. Спекуляція (випередження)полягає у якнайшвидшому виготовленні і розміщенні запасів поблизу ринку, щоб обмежити витрати ланцюга пропозиції. Відтермінування передбачає затримку змін у формі або тотожності виробу до останнього моменту.

Узагальнюючи викладене, схематично процес прийняття рішення щодо залучення зовнішніх джерел (аутсорсингу) на будь-якому етапі для виконання будь-яких функцій у реалізації інтегрованого ланцюга пропозиції автором подано так (див. рис. 1).

У другому розділі: “Ідентифікація ланцюга пропозиції промислового підприємства на ринку споживчих товарів” представлено обґрунтування стратегії закупівель в логістичному ланцюгу пропозицій, обґрунтовано положення щодо розрахунку синергічного ефекту ланцюга пропозиції на прикладі кондитерської галузі та здійснено оцінку актуальних чинників формування системи постачання.

Логістичне управління стосовно системи постачання можна трактувати як спосіб мислення про взаємозв'язані види діяльності, а також їхнє інтегроване планування, контролювання, регулювання і синхронізацію. Розроблення концепції управління матеріалами і логістичного управління є спробою інтеграції окремих дій, уникнення бар'єрів між ними і впровадження синхронізованого управління.

Зважаючи на таке трактування постачання, а також напрями його розвитку, можна виокремити кілька сфер дій, які є визначальними у формуванні концепції логістики постачання: формування структури логістичного продукту, дослідження ринку постачання, співпраця з постачальниками, внутрішня співпраця з організаційними одиницями підприємства, застосування сучасних технологій і методів, які сприяють прийняттю раціональних рішень щодо часу реалізації замовлень, продуктивності активів тощо.

Зміцнення стратегічної позиції організації досягається обмеженням витрат, спрощенням внутрішніх процесів та підвищенням якості функціонування. Особливого змісту набуває вказана проблема в умовах формування ланцюга пропозиції, коли зроблений стратегічний вибір джерела закупівлі ідентифікує певні його ланки. З іншого боку, стратегія закупівель потребує попереднього обґрунтування, по-перше, доцільності використання концепції аутсорсингу в реалізації закупівель, по-друге, рівня централізації закупівельної діяльності в організації, по-третє, узгодження корпоративних цілей із цілями стратегії закупівель.

Значно складнішою видається проблема формування стратегії закупівель стосовно виробника з ускладненою сферою постачання, коли можна ідентифікувати декілька стратегічно важливих ланцюгів поставок. Це характерно, наприклад, для автомобілебудування, харчової промисловості, зокрема кондитерської.

Загалом можливі варіанти відносин у трансакціях з постачальником можна ідентифікувати, побудувавши матрицю в координатах “ризик виробництва - витрати відносин”, зображену на рис. 2.

Якщо збитки виробництва через неналежне виконання умов поставки малоістотні, виправданими можуть бути конкурування з постачальником чи намагання вплинути на нього, щоб домогтися економії під час закупівлі. У двох інших ситуаціях, коли виникає ризик високих збитків через порушення термінів, комплектності поставки, раціональним видається політика встановлення партнерських стосунків. Безперечно, це потребуватиме додаткових коштів для підтримання таких тісних стосунків, передусім у логістичній та інформаційній інфраструктурі.

Результати досліджень автора щодо кондитерської галузі, галузі хлібопродуктів свідчать, що у сфері закупівель домінує операційний підхід. Це не спонукає підприємств до налагодження тривалих партнерських стосунків із постачальниками. Характеристика сфери постачання двох вибраних для дослідження комбінатів хлібопродуктів свідчить про відсутність стратегічного підходу в формуванні відносин у ланцюгу “постачальник - виробник”.

Стан постачальницького середовища сировини (для хлібопродуктів - зерна), умов розрахунку і транспортування дає змогу зробити висновок про відсутність довгострокової співпраці. Засадами трансакцій між контрагентами є разові угоди, що унеможливлює інтегроване виконання функцій менеджменту, зокрема планування і регулювання поставок, а відтак - оптимізацію постачання за допомогою реалізації логістичних рішень, таких, як: економічний обсяг замовлення, оптимальний рівень запасів, економічна партія у виробництві, оптимальна технологія транспортування тощо. Очевидно, що з цієї ж причини комбінатам важко обмежувати логістичні витрати, оптимізувати виробничі (передусім пускові та завершальні) витрати, оптимізувати використання потужності. Тому надзвичайно актуально впровадити концепцію стратегічного пошуку джерел та вибору учасників логістичного ланцюга поставок. Алгоритм відповідної концепції можна подати так, як зображено на рис.3.

Одна з ключових проблем у формуванні стратегії закупівель полягає у прийнятті рішення щодо кількості постачальників. Підприємство може мати як одного, так і декілька постачальників. Кожне з можливих рішень характеризується як позитивними, так і негативними наслідками у розрізі цін, витрат закупівлі, надійності постачання, часу реалізації замовлення тощо. Очевидно, що використання єдиного джерела поставок (для комбінатів хлібопродуктів) можливе двома альтернативними способами: залучення посередника; співпраця з великим виробником зерна, спроможним забезпечити самостійно або частково, на засадах субпідряду інших виробників, усю річну потребу комбінату хлібопродуктів.

З іншого боку, вибір стратегії закупівель залежить і від структури споживачів у будь-якого постачальника. Якщо кількість споживачів є великою, а кількість постачальників обмеженою, то можна говорити про монополію з боку постачальника. Якщо в одного постачальника існує один стратегічний (великий за обсягом) покупець, то можна говорити про збалансований ринок і довільно формувати політику закупівель. Якщо фірма має низьку частку в обсязі продажу постачальника, то вона мусить виробити спільну політику закупівель із стратегічним покупцем. Така ж співпраця в закупівлях рекомендується в ситуації розпорошення покупців, тобто створення закупівельних груп.

В деяких галузях ідентифікація ланцюга пропозиції обумовлена не тільки з позиції економіки, але і з інших позицій, зокрема нормами міжнародного права. До таких галузей передусім можна зарахувати окремі галузі переробної промисловості, а саме - харчову, а в ній підгалузь кондитерських виробів. Автором встановлено, що формування ланцюга пропозиції у виробництві та реалізації кондитерських виробів мотивують такі чинники:

· по-перше, високий рівень конкуренції як з боку національного виробника, так і з боку закордонних конкурентів, якими є переважно глобальні фірми. Така конкуренція ведеться за допомогою чинників якості, ціни, умов поставки тощо, в результаті чого сформований ланцюг пропозиції досягає стійких конкурентних переваг у витратах та у додатковій вартості (користі) для клієнта;

· по-друге, нестабільність цін на основну сировину для виготовлення кондитерських виробів, якою часто є такі стратегічні продукти, як зерно, борошно та цукор. Для названих продуктів характерні істотні коливання цін в Україні впродовж року, що зумовлено природними чинниками: тим, що існує сезонне вирощування та більш-менш рівномірне споживання, а відтак необхідне зберігання аж до початку наступного маркетингового року; тим, що існує істотний вплив кліматичних умов на пропозицію цих продуктів; тим, що існує вплив кон'юнктури на світовому ринку продуктів;

· по-третє, напрям європейської інтеграції економіки України передбачає створення умов для дотримання норм Харчового права, яке набуло чинності з початку 2005 року (Норма (ЕС) № 178/2002). Харчове право передбачає забезпечення інтересів споживачів та створення підстав для того, щоб вони свідомо приймали рішення щодо харчових продуктів. Згідно з цими нормами, саме ланцюг пропозиції надає найповнішу можливість:

– відстеження харчів, кормів тварин, з яких виготовляють харчові продукти, на усіх рівнях виробництва і дистрибуції;

– ідентифікування суб'єктів, які поставляють харчові продукти, корми, тварин, з яких виготовляються харчові продукти, та уможливлює цієї інформації на вимогу відповідних державних установ;

– ідентифікування фірм, яким доставляються названі продукти, а також отримання інформації на вимогу відповідних державних установ.

Очевидно, що вказані норми можна реалізувати лише за умови повної ідентифікації ланцюга пропозиції. Викладені аспекти мотивів та ідентифіковані автором наслідки створення ланцюгів пропозиції в кондитерській промисловості схематично подано на рис.4.

У кондитерській промисловості з боку постачання можна ідентифікувати багато ланцюгів поставок. Тому доцільно виокремити пріоритетні з них, з тим щоб організаційно їх сформувати. Для цього автором запропоновано такий алгоритм:

1. Концентраційний аналіз товарного асортименту та ідентифікація стратегічної групи А. кооперація інтеграція ланцюг пропозиція

2. Концентраційний аналіз рецептури продуктів групи А та виявлення стратегічної групи АА.

3. Ідентифікація варіантів ланцюгів постачання для продуктів (сировини) групи АА, зокрема рівнів субпостачання.

4. Обґрунтування оптимального рішення щодо структури ланцюгів постачання та ланцюгів дистрибуції.

5. Організаційно-інформаційне забезпечення функціонування ланцюга пропозиції.

6. Верифікація перспективності стратегії ланцюга пропозиції.

Автором реалізовано поданий алгоритм на прикладі ВАТ “ТерА”, що дозволяє стверджувати таке: для виробництва типових продуктів стратегічної групи необхідна А-група сировинних матеріалів, якими є борошно і цукор, а для вафель - ще й рослинний жир. Очевидно, що ідентифікації підлягають насамперед ланцюги постачання борошна і цукру. Непрямим доказом вагомості цих компонентів у виробництві кондитерських виробів є і структура запасів, їх балансова вартість.

Проведення оцінювання чинників формування системи постачання автором здійснено стосовно тих пріоритетних ланцюгів пропозицій, які були ідентифіковані. Мова йде передусім про два ланцюги: зерно - борошно - кондитерські вироби; цукор - (цукрова пудра) - кондитерські вироби. Автором досліджені чинники формування логістики постачання для першого з них, хоч з багатьох причин виявлені чинники можна логічно віднести і на другий з них. Твердження автора ґрунтується на тому, що, по-перше, і для борошна, і для цукру початкова сировина має сезонний характер виробництва, по-друге, і щодо зерна, і щодо цукру Україна займає сильні експортні позиції у світі, по-третє, кондитерська галузь на ринку борошна і цукру є хоч істотним споживачем, але не лідером, по-четверте, тривале зберігання і борошна, і цукру вимагає особливих умов, які швидше подібні, ніж відмінні, по-п'яте, концентрована вартість і борошна, і цукру є величинами одного порядку.

Відсутність стратегічно-партнерських стосунків із постачальниками в ланцюгу пропозиції комбінатів хлібопродуктів, кондитерських фабрик формується під істотним негативним впливом цінової кон'юнктури на ринку зерна. По-перше, ринок зерна в Україні упродовж 1990-2004 рр. характеризувався істотними коливаннями валового збору (в межах 40-50%) внаслідок погодних чинників. По-друге, інструменти державного впливу на внутрішній ринок зерна є не надто ефективними, часто запізнілими та неадекватними реальним тенденціям. Це аргументовано динамікою цін упродовж 2003-2004 рр. , з якої випливає, що тоді як в Україні діапазон між максимальним та мінімальним рівнями ціни 1 т пшениці був триразовим, то в США заледве 30%. По-третє, низький рівень прогнозування кількісно-вартісних параметрів ринку зерна в Україні є наслідком слабкоструктурованості каналів реалізації зерна. По-четверте, зерновий ринок в Україні функціонує під істотним впливом чинника сезонності: пік продажу припадає на липень-вересень, коли реалізується половина свіжого врожаю, а за період липень-грудень - 90% , що істотно впливає на цінову кон'юнктуру, яка має характерну динаміку: різке зниження цін у період інтенсивного продажу. По-п'яте, важливим чинником функціонування зернового ринку в Україні є ймовірні збитки від реалізації перехідних запасів. що створює ризик низької рентабельності суб'єктів господарювання. Тому так важливо створити необхідні умови для стимулювання створення стратегічно-партнерських відносин у ланцюгу постачання, а в перспективі - і повноцінних ланцюгів пропозиції.

У третьому розділі “Стратегічне забезпечення функціонування ланцюга пропозиції підприємств з виробництва споживчих товарів” обґрунтовано необхідність інтегрованого зв'язку учасників-кооперантів ланцюга пропозиції як базової складової реалізації стратегії ланцюга пропозиції, окреслено напрями формування організаційного забезпечення стратегії ланцюга пропозиції та викладено засади стратегічної оцінки останнього.

Інформаційні потреби логістики на сучасному етапі набувають актуального значення з декількох важливих причин. По-перше, компресія часу, розширення простору та ускладнення логістичних процесів вимагають актуальної інформації в режимі реального часу з тим, щоб забезпечити оптимальний характер прийняття будь-яких операційних рішень. По-друге, загострення конкуренції, в тому числі і з боку глобальних фірм, переносить центр конкурентної боротьби на інтегровані ланцюги пропозиції, а це вимагає інтеграції інформаційних систем учасників ланцюга пропозиції. По-третє, потреба в інтеграції сфер діяльності суб'єктів господарювання (логістики, виробництва, фінансів, маркетингу, персоналу, досліджень і розвитку) ініціює підхід щодо створення єдиної інформаційної системи підприємства взамін декількох “галузевих”, спроможної задовільнити інформаційні потреби всіх функцій підприємства. По-четверте, тенденція зростання е-бізнесу вимагає дотримання умов глобальної стандартизації інформаційних систем, щоб скористатися відповідним ефектом - “ефектом відкритого простору”. По-п'яте, мотивація зниження витрат стимулює процеси автоматизації ідентифікації, прийняття рішень тощо, серед яких особливе місце автор відводить методам штучного інтелекту. Насамкінець, по-шосте, вимоги щодо моніторування та відстеження продуктів у ланцюгах пропозиції істотно впливають на формування інтегрованого інформаційного зв'язку.

Одним з напрямів системного задоволення інформаційних потреб є технологія автоматичної ідентифікації. Автором встановлені переваги та чинники формування ефекту за рахунок впровадження автоматизації процесів ідентифікації під час використання логістичної етикетки EAN.UCC (див. табл. 1).

Таблиця 1. Переваги та чинники ефекту від впровадження логістичних етикеток

Позначення штрих-кодом вантажних одиниць дає змогу отримувати інформацію у кількох пунктах ланцюга поставок. Додавання позначок RFID збільшує кількість цих пунктів і забезпечує практично повну автоматизацію збору даних, а відтак, повну прозорість руху поставок в усьому ланцюгу.

Окрім названих доцільностей впровадження інтегрованих інформаційних систем, існують також міжнародні вимоги, що зобов'язують це робити. Зокрема, розпорядження ЄС 178/2002 накладає на усі підприємства харчової галузі обов'язок моніторингу переміщення продуктів і відстеження їх у ланцюгу поставок. Ключовою категорією у цьому розпорядженні є така: traceability (відстеження руху і походження) - це можливість локалізації і відстеження харчових продуктів через усі етапи виробництва, перетворення і дистрибуції. Цей процес може бути орієнтований у двох напрямках: а) відстеження вперед, починаючи з першої ланки у ланцюгу поставок; б) відстеження назад, починаючи з кінцевої ланки у ланцюгу поставок (наприклад, продукту).

Завдяки інтеграції інформаційних систем кооперації організація все істотніше відрізняється від класичного ланцюга пропозицій і набуває організаційної форми у вигляді складної мережі організацій, в якій питання довіри і контролю стають особливо важливими під час управління відносинами. Високий рівень взаємної довіри дає змогу учасникам обмінюватися інформацією і працювати на підставі неформальних домовленостей і неповних угод. І, навпаки, низький рівень взаємної довіри передбачає застосування механізмів контролю, які б унеможливлювали опортуністичну поведінку окремих учасників.

У мережах виникає певний загальний ризик порівняно з організаціями, структура яких ближча до вертикальної. Функціонування мережі може мати за собою занадто далекосяжні наслідки. Вона потребує постійного контролю, перевірки того, чи мережа розвивається у наміченому напрямку, чи не узалежнюється від зовнішнього постачальника і чи не втрачає конкурентних переваг.

Мережі, на відміну від вертикально орієнтованих ланцюгів пропозиції, ставлять перед управлінням нові завдання:

· * визначення провідної фірми і встановлення її меж;

· * створення результативних механізмів управління;

· * формування адекватних відносин з партнерами ззовні.

Автором досліджено та узагальнено основні переваги, недоліки та базові умови функціонування трьох форм організації мережі (див. табл. 2).

Верифікація (встановлення достовірності) перспективності стратегії ланцюга пропозиції, стратегічного потенціалу досягнення тривалих конкурентних переваг на сучасному етапі часто відбувається на прикладі відомих глобальних фірм, і це слугує вагомим підтвердженням теоретичних концепцій. Водночас для будь-якого реального прикладу, особливо регіонального масштабу, більш придатною була б модельна верифікація, здійснена в імітаційному режимі. Традиційно доцільність тієї чи іншої інновації зазвичай оцінюється системою фінансових та техніко-економічних показників, передусім ефективністю. З іншого боку, не менш важливим параметром порівняльної оцінки є рівень продуктивності, що в техніко-економічному розумінні можна звузити до категорій потужності, реакційної здатності, тривалості повного циклу тощо, а у вартісному - до генерування доданої вартості. Водночас, верифікація перспективності стратегії ланцюга пропозиції була б неповною за відсутності достовірних оцінок щодо ймовірності настання умов ризику. Насамкінець, не можна не брати до уваги і зміну відносин до оточення (суспільного, громадського, природного, міжнародного тощо), якщо такі мали місце.

Отже, проблема верифікації перспективності стратегії ланцюга пропозиції є багатокритеріальною, слабо структурованою, що вимагає особливого підходу до її оцінки. Це означає, що одночасно має здійснюватися оцінка за такими напрямами:

Таблиця 2. Порівняльна оцінка організаційних форм мережі підприємств

· фізична та економічна продуктивність;

· ефективність обслуговування клієнтів;

· ймовірність ризику;

· рівень толерантності до пріоритетів оточення.

Рис. 5. Формування інтегральної оцінки ланцюга пропозиції

На рис. 5 традиційний підхід до оцінки стратегії ланцюга пропозицій, який ґрунтується і на мінімізації витрат, і на покращенні рівнів обслуговування клієнта, автором доповнено сукупністю оцінок, пов'язаних з розпізнаванням і унеможливленням причин і наслідків небажаних явищ, ризикованих для функціонування фірми, та оцінкою щодо позитивних змін у характері відносин “ланцюг пропозицій - суспільство”, уможливленою повною ідентифікацією походження та переміщення матеріалів, сировини, півфабрикатів, готової продукції в координатах “джерело - час - простір”.

Висновки

Результатом проведених досліджень є розробка теоретичних положень та обґрунтування практичних рекомендацій щодо впровадження стратегії ланцюга пропозиції промисловими підприємствами кондитерської галузі, на основі яких можна зробити такі висновки та пропозиції:

1. Узагальнено концептуальні підходи до логістичної інтеграції підприємств у ланцюгу поставок та встановлено як найбільш ефективну за змістом інтеграцію підприємств у ланцюг пропозиції. Автором обґрунтовано таку інтеграцію як першочерговий захід для отримання вітчизняними підприємствами кондитерської галузі істотних конкурентних переваг за рахунок встановлення тривалих стратегічних відносин як у сфері постачання, так і у сфері дистрибуції продуктів. Такі переваги можуть виникати за рахунок інформативності, системності, швидкості, еластичності та адаптивності ланцюга, керованого попитом.

2. Встановлено пріоритетність відносин кооперованих у ланцюгу підприємств у концепції “кристалу діаманта”, в рамках якої можна досягти системного управління засобами, витратами, ризиком, стратегічним розвитком тощо. Водночас підкреслено, що потрібна кооперація вимагає певного обмеження свободи дій, відповідної реструктуризації ключових компетенцій, використання аутсорсингу тощо.

3. Узагальнено мотивацію суб'єктів господарювання до створення ланцюгів пропозиції, серед яких головні чинники: отримання переваг у витратах та в доданій вартості, покращення якості продуктів, прискорення ротації запасів, мінімізування та елімінування ризиків, поглиблення інформатизації господарських процесів, зростання параметрів еластичності та адаптивності, покращення іміджу організації. Встановлено, що у таких ланцюгах пропозиції роль провідної ланки (фірми) має виконувати підприємство - виробник готової продукції (кондитерська фабрика).

4. Досліджено умови запровадження стратегічної співпраці постачальника з виробником з метою синхронізації базових функцій менеджменту. Серед пріоритетних умов (рішень) виокремлено рівень спеціалізації у створенні продукту, диференціацію стратегій відносин із постачальниками, встановлення з окремими стратегічного партнерства, внутрішня співпраця організаційних одиниць, застосування сучасних технологій і методів управління, зокрема інтегрованих інформаційних систем.

5. Досліджено ринок постачання відповідно до умов функціонування кондитерських підприємств та встановлено домінування операційного підходу, що не сприяє формуванню інтегрованих ланцюгів поставок, реалізації концепції стратегічного розвитку. В контексті виявленого актуалізовано проблему стратегічного вибору постачальника (постачальників).

6. Виявлено мотиви формування ланцюгів пропозиції з огляду на отримання синергічного ефекту, якими є: досягнення стійких конкурентних переваг, стабільна цінова пропозиція, забезпечення відповідності харчовому праву щодо безпечності споживання продуктів.

7. Розроблено алгоритм ідентифікації ланок ланцюга пропозиції та реалізовано на прикладі кондитерської фабрики “ТерА” , на підставі чого рекомендовано створити ланцюги пропозиції за схемою: зерно - мука - кондитерські вироби і цукор - кондитерські вироби.

8. Обґрунтовано роль інформаційного та організаційного забезпечення в реалізації стратегій ланцюга пропозиції, окреслено підходи щодо формування інтегрованої інформаційної системи, системи взаємодії структур збуту постачальників із структурами постачання виробників. Обґрунтовано доцільність інтегрованого оцінювання ланцюга пропозиції шляхом вимірювання його ефективності, продуктивності, ймовірності настання ризиків та толерантності до навколишнього середовища, що може служити базовою аргументацією пропонованої стратегії.

На підставі проведених досліджень вносяться такі пропозиції:

· Міністерству аграрної політики України рекомендувати підприємствам харчової промисловості формувати ланцюги пропозиції на засадах довготривалої співпраці, що сприятиме ідентифікації джерел походження та руху сировини і продуктів, а відтак уможливлюватиме зростання експорту готової продукції.

· Міністерству економіки України при формуванні нормативних документів, затвердженні методичних положень використовувати рекомендації автора щодо ідентифікації системи ланцюгів пропозиції та формування стратегії постачання.

· Міністерству освіти і науки України стимулювати підготовку фахівців у сфері управління ланцюгами пропозицій у межах спеціальності “Логістика”.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Публікації у фахових виданнях

1. Якимишин Л.Я. Стратегія ланцюга пропозиції в кондитерській промисловості // Збірник наукових праць. Спец. випуск “Сучасні проблеми теорії і практики маркетингу”. - К.: КНЕУ, 2005. - С. 346-355.

2. Якимишин Л.Я. Логістичні засади системного забезпечення організаційно-економічної стійкості підприємства // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”, “Логістика”. - № 526. - 2005. - С. 209-214.

3. Якимишин Л.Я. Роль державного регулювання в координації і розвитку системи логістичного обслуговування // Управління розвитком: збірник наукових статей. - Спецвипуск, № 2. - Харків: Вид. ХНЕУ, 2005. - С. 77-80.

4. Якимишин Л.Я.Функціональна спеціалізація і аутсорсинг в ланцюгу пропозиції // Регіональний збірник “Прометей”. - Донецький економіко-гуманітарний університет. - № 1. - 2006. - С. 324-330.

5. Якимишин Л.Я. Стратегія закупівель в ідентифікації ланцюга пропозиції // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”, “Логістика”. - № 552. - 2006. - С. 151-158.

6. Якимишин Л.Я. Інноваційність концепції ланцюга поставок // Управління розвитком: збірник наукових статей. - Спецвипуск, № 3. - Харків: Вид. ХНЕУ, 2005. - С. 77-79.

7. Якимишин Л.Я. Комерційна логістика як інструмент економічної політики суб'єктів господарювання // Наука молода: збірник наукових праць молодих вчених Тернопільського державного економічного університету. - Вип. № 4, 2005. - С. 35-40.

8. Якимишин Л.Я. Синергічний ефект ланцюга пропозиції на прикладі кондитерської галузі// Збірник наукових праць Луцького державного технічного університету. - Вип. 3 (10), частина 2.- Економічні науки. Серія “Економіка та менеджмент”.- Луцьк, 2006. - С.222-228.

Публікації в інших виданнях

9. Якимишин Л.Я. Основні аспекти функціонування логістики у сфері розподілу // Восьма наукова конференція Тернопільського державного технічного університету ім. І.Пулюя: Матеріали Восьмої наукової конференції тернопільського державного технічного університету ім. І.Пулюя (11-12 травня). - Тернопіль: ТДТУ, 2004. - С. 205.

10. Якимишин Л.Я. Сучасні тенденції логістичного реінжинірингу на підприємстві // Маркетинг та логістика в системі менеджменту: Тези доповідей V міжнародної науково-практичної конференції (7-9 жовтня 2004 р.). - Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2004. - С. 375-376.

11. Якимишин Л.Я. Сучасні підходи до управління в межах логістичної системи // Проблеми розвитку фінансової системи України: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції аспірантів і студентів (22-26 березня 2005 р.). - Сімферополь: Изд МОО “Центр стабилизации”, 2005. - С. 272-273.

12. Якимишин Л.Я. Роль логістики в управлінні промисловим підприємством // Розвиток економіки в трансформаційний період: глобальний та національний аспекти: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (20квітня 2005р.). - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. - Т.ІІІ. - С. 113-114.

13. Якимишин Л.Я. Логістика як інструмент антикризового управління підприємством // Дні науки - 2005: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (17-25 квітня 2005р.). - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. - Т.9 “Економіка підприємства та промисловості”. - С. 116-117.