Удосконалення економічних методів управління природоохоронною діяльністю на регіональному рівні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

УДОСКОНАЛЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ ПРИРОДООХОРОННОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

Смірнова Катерина Володимирівна

Одеса - 2007

Анотації

економічний природоохоронний екологічний техногенез

Смірнова К.В. Удосконалення економічних методів управління природоохоронною діяльністю на регіональному рівні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 - економіка природокористування та охорони навколишнього середовища. - Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, Одеса, 2007.

Дисертаційна робота присвячена теоретичному обґрунтуванню та розробці методичних рекомендацій щодо удосконалення економічних методів та інструментів управління з метою проведення ефективної природоохоронної діяльності.

У роботі проаналізовано існуючі в Україні економічні інструменти економічного механізму природокористування і природоохоронної діяльності, виявлено їх недоліки; проведено аналіз фінансування природоохоронних заходів. Розроблено пропозиції та рекомендації щодо удосконалення існуючих методичних підходів до розрахунку зборів та збитків за забруднення навколишнього середовища, внесено пропозиції щодо формування позабюджетних екологічних фондів та екологічних банків.

Ключові слова: екологічна політика, економічний механізм, економічні методи, природоохоронна діяльність, фінансування природоохоронних заходів, плата за забруднення навколишнього середовища, позабюджетні екологічні фонди, екологічні банки.

Смирнова Е.В. Совершенствование экономических методов управления природоохранной деятельностью на региональном уровне. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.06 - экономика природопользования и охраны окружающей среды. - Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, Одесса, 2007.

Диссертационная работа посвящена теоретическому обоснованию и разработке методических рекомендаций по совершенствованию экономических методов и инструментов управления с целью проведения эффективной природоохранной деятельности.

Объектом исследования является процесс функционирования экономического механизма природоохранной деятельности как важнейшего элемента экологической политики Украины.

Предметом исследования являются теоретические и практические принципы использования экономических методов эффективного управления природоохранной деятельностью в условиях рыночных трансформаций экономики.

Научная новизна состоит в развитии и углублении теоретических и методических подходов совершенствования экономических методов управления природоохранной деятельностью.

В первом разделе дана оценка современной экологической политики, проводимой в Украине, исследована система экономико-экологических инструментов экономического механизма природопользования и природоохранной деятельности, выявлены недостатки. Выявлено, что в Украине существующий экономический механизм находится на стадии развития и оперирует в основном такими методами, которые не стимулируют субъекты хозяйствования к внедрению экологобезопасных технологий, сковывают природоохранную деятельность. Проведен анализ финансирования природоохранной деятельности в Украине, а также обоснована актуальность совершенствования экономических методов управления природоохранной деятельностью, связанная как со сложной экологической ситуацией в государстве, так, в большей степени, и с дефицитом государственного бюджета и незначительной долей инвестиций на природоохранную деятельность. Выявлено, что существующая система взимания экологических платежей и система распределения государственных средств экологического налогообложения носит исключительно фискальный характер, что не допустимо для разрешения экологических проблем и внедрения природоохранных технологий.

Второй раздел посвящен изучению и анализу методических подходов к оценке природных ресурсов, расчету сборов за загрязнение окружающей природной среды и определению экономической оценки ущербов от загрязнения окружающей среды. С научно обоснованных позиций предложен новый подход к расчету величины платы за загрязнение окружающей природной среды. Использование усовершенствованного метода будет способствовать сокращению негативного воздействия на окружающую среду, внедрению малоотходных технологий, проведению природоохранных мероприятий. В первую очередь, предложено введение понижающего коэффициента при расчете сборов за загрязнение окружающей среды, зависящего от объемов сокращения вредного воздействия, также предложено ввести в действие новый расчетный коэффициент - коэффициент экологичности территории, величина которого возрастает с учетом ухудшения экологической обстановки на данной территории. Разработана классификация областей Украины по степени экологической опасности.

Обосновано использование величины средней заработной платы по стране либо по отдельному региону (области) на момент расчета при расчете экономического ущерба, наносимого загрязнением окружающей природной среды. Такое нововведение в несколько раз увеличит размеры возмещаемых ущербов, что в еще большей степени выступит стимулирующим фактором сокращения вредного воздействия на окружающую природную среду и скорейшего проведения природоохранных мер на предприятиях.

В третьем разделе уделено внимание анализу финансирования природоохранной деятельности в Одесской области. Проведена оценка расчетов при введении предложенных рекомендаций по совершенствованию методики расчета платы за загрязнение окружающей природной среды на примере ОАО “Одесская ТЭЦ”. Получили дальнейшее развитие теоретические положения формирования устойчивости экономико-экологических систем региона с разработкой систем эффективного управления природоохранной деятельностью.

Также разработаны рекомендации по созданию схемы двухуровневой системы внебюджетных экологических фондов и формированию на их базе экологических банков. Средства этих фондов должны дополнять государственное финансирование природоохранной деятельности. Предложено на базе внебюджетных экологических фондов создать сеть экологических банков. Преимуществами указанных банков являются: льготные процентные ставки по кредитам, возможность продления сроков возврата кредита, списание части суммы кредитования в случае выполнения указанных в кредитном соглашении условий по сокращению негативного воздействия на окружающую среду, льготные условия экологического лизинга и прочее.

Ключевые слова: экологическая политика, экономический механизм, экономические методы, природоохранная деятельность, финансирование природоохранных мероприятий, плата за загрязнение окружающей природной среды, внебюджетные экологические фонды, экологические банки.

Smirnova K.V. Perfection of economic methods of management of nature protection activity on a regional area. - Manuscript.

The thesis for scientific degree of the Candidate of Economic Sciences by specialty 08.00.06. - Economy of natural resources' use and environment protection. - Institute of Market Problems and Economical-ecological Researches, National Academy of Sciences of Ukraine, Odessa, 2007.

The thesis is devoted to the theoretical ground and development of methodical recommendations on perfection of economic methods and instruments of management for realization effective nature protection activity.

The economic instruments of economic mechanism of use of nature and nature protection activity existing in Ukraine are analyzed in work, their failings are exposed; the analysis of financing of nature protections measures is conducted. Suggestions and recommendations are developed on the improvement of economic tool of use of nature and nature protection activity, suggestions are borne on creation of non-budget ecological funds and ecological banks.

Keywords: ecological policy, economic mechanism, economic methods, nature protection activity, financing of nature protections measures, payment for pollution of natural environment, non-budget ecological funds, ecological banks.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Сучасний етап становлення в Україні ринкової економіки, орієнтир на входження нашої держави у Всесвітню торговельну організацію і європейську інтеграцію передбачають необхідність дотримуватися еколого-орієнтованого, сталого розвитку. Однак, нині, у зв'язку зі споживчою моделлю розвитку України в системі “економіка - навколишнє природне середовище”, очевидна перевага не на користь навколишнього природного середовища. Передумовами такого дисбалансу є: збільшення частки промислових підприємств ресурсомістких галузей, які наносять найбільш негативний вплив на навколишнє середовище; нераціональне використання природних ресурсів; зріст виробничих відходів; погіршення якості водних ресурсів і атмосферного повітря; щорічно зростаюча захворюваність і значне скорочення населення країни (більш ніж на 8% з 1991р. по 2006р. - за даними Держкомстату); відсталість технологій; незначна частка фінансування на природоохоронні заходи; слабке використання економічних методів управління природоохоронною діяльністю в умовах економічних трансформацій.

Тому в сучасних умовах актуальним є питання відновлення та удосконалення діючого економічного механізму природокористування і природоохоронної діяльності, інструменти якого дозволили б раціонально використовувати природні ресурси, скорочувати негативний вплив на навколишнє середовище, знижувати негативний вплив на здоров'я населення, сприяти виконанню принципів сталого розвитку та становленню екологічного менеджменту на підприємствах держави.

Протягом декількох останніх десятиріч вирішенням зазначеної проблеми займаються вчені низки вітчизняних наукових шкіл: Донецької, Київської, Львівської, Одеської, Сумської.

Однак, існуючий комплекс економічних важелів управління якістю навколишнього природного середовища, проведення природоохоронної політики лише частково задовольняє сучасним умовам і вимагає введення в дію нових інструментів, в тому числі апробованих за кордоном, і вдосконалювання діючих економічних методів управління природоохоронною діяльністю. Ці обставини й визначили вибір теми дисертаційної роботи, мету дослідження і його задачі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основою дисертації є теоретичні розробки автора, які виконувалися відповідно до планів науково-дослідних робіт Одеського державного екологічного університету, а саме роботи “Розробка економіко-екологічного механізму підвищення ефективності природокористування й природоохоронної діяльності”, що виконується в рамках теоретичного плану фундаментальних наукових досліджень ОДЕКУ на 2004-2008 роки (державний реєстраційний номер теми 0104U002229), де автором запропоновано впровадження нового для України економічного інструменту, такого як продаж прав на забруднення, висвітлено позитивні сторони впровадження, запропоновано формування додаткових джерел фінансування природоохоронної сфери, а також проаналізовано ефективність застосування економічних інструментів екологічної політики.

Мета і задачі дослідження. Метою даної дисертаційної роботи є розвиток теоретичних й методичних положень, розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення економічних методів ефективного управління природоохоронною діяльністю.

Досягнення поставленої мети обґрунтувало необхідність послідовного вирішення таких задач:

- здійснити аналіз процесів флуктуації техногенезу та їх впливу на розмір дії господарюючих об'єктів на природне середовище приморського регіону;

- визначити ранг регіонів України за ступенем техногенного впливу на навколишнє середовище;

- розробити методику кількісної оцінки економічного збитку, яка базується на урахуванні розміру техногенного впливу на природне середовище;

- розробити систему ефективного управління природоохоронною діяльністю, враховуючи особливості регіонального розвитку;

- проаналізувати особливості існуючої системи фінансування природоохоронної діяльності;

- розробити науково обґрунтовані принципи формування фінансових ресурсів екологічного призначення.

Об'єктом дослідження є процес функціонування економічного механізму природоохоронної діяльності як найважливішого елементу екологічної політики України.

Предметом дослідження є теоретичні та практичні принципи використання економічних методів ефективного управління природоохоронною діяльністю в умовах ринкових трансформацій економіки.

Методи дослідження. Теоретичною й методичною основою дослідження є розробки вітчизняних і закордонних учених з проблеми використання та удосконалювання економічного інструментарію в управлінні природоохоронною діяльністю, законодавчі й нормативні акти. У роботі для вирішення окремих завдань застосовувалися такі методи: методи аналізу і синтезу - при аналізі та порівнянні діючої в Україні системи економічних інструментів для здійснення ефективної природоохоронної діяльності із закордонною системою; економіко-статистичний метод і ряди динаміки - при аналізі та оцінці системи фінансування природоохоронної сфери в Україні й Одеській області; методи порівнянь і аналогій - при аналізі необхідності впровадження систем екологічного менеджменту на підприємствах України; аналітичний і логічний - при виявленні методичних проблем щодо розрахунків зборів за забруднення навколишнього природного середовища і економічного збитку від забруднення навколишнього природного середовища; системний підхід - у дослідженні проблеми з реструктуризації екологічних фондів.

Інформаційно-емпіричною базою дослідження є дані статистичних і фінансово-економічних видань України, статистичні дані Міністерства охорони навколишнього природного середовища і Одеського обласного управління статистики, аналітичні статті вітчизняних учених, дані інформаційної мережі Інтернет, матеріали наукових конференцій.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна полягає в розвитку і поглибленні теоретичних і методичних підходів до удосконалення економічних методів управління природоохоронною діяльністю.

Найбільш вагомими результатами дисертаційного дослідження, які характеризуються науковою новизною, є такі:

вперше:

- запропоновано новий методологічний підхід, який відбиває процеси флуктуації у взаємодії суспільства й природного середовища, а також рівень техногенезу території регіону, який дозволив розробити: нові коефіцієнти, що враховують змінювання обсягів негативного впливу на навколишнє середовище в установлюваний часовий інтервал й коефіцієнт екологічності території;

- розроблено нові класифікаційні ознаки градації території України на основі урахування потенціалу їхньої екологічної небезпечності, розмір якого повинен враховуватись при розрахунку зборів за забруднення навколишнього природного середовища;

удосконалено:

- визначення розміру економічного збитку на основі урахування принципу адекватності вартісної оцінки збитку до розміру техногенного впливу на природне середовище, шляхом запровадження показника розміру середньої заробітної плати;

отримало подальшого розвитку:

- розширення та поглиблення теоретичних положень щодо формування стійкості економіко-екологічних систем регіону з розробкою системи ефективного управління природоохоронною діяльністю;

- визначення концептуальних засад формування позабюджетних екологічних фондів на основі комплексного підходу й на їх базі мережі екологічних банків;

- наукове обґрунтування принципів кумулятивності в формуванні фінансових ресурсів екологічних банків та розширення системи послуг, які вони надають.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що розроблені здобувачем науково обґрунтовані рекомендації щодо удосконалення економічних методів управління природоохоронною діяльністю на регіональному рівні можуть бути використані місцевими і регіональними органами влади для розробки програм стимулювання природоохоронної діяльності на підприємствах та фінансування природоохоронних заходів.

Теоретичні та методичні розробки дисертаційної роботи можуть бути використані в навчальному процесі при підготовці студентів, чия майбутня спеціальність буде пов'язана із природоохоронною діяльністю, а також набули практичного застосування при викладанні дисциплін “Антропогенний вплив на природне середовище”, “Гроші й кредит”, “Основи менеджменту”, “Управління якістю”, “Фінанси”, “Фінанси підприємства” в Одеському державному екологічному університеті (довідка № 02-634 від 14.05.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. У роботі визначено авторський підхід до вирішення наукового завдання щодо вдосконалювання деяких існуючих економічних методів управління природоохоронною діяльністю. Розробки, висновки і рекомендації, викладені в дисертаційній роботі, належать особисто авторові і є його внеском у розвиток теорії вдосконалювання економічних інструментів природоохоронної діяльності. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у роботі використані лише ті ідеї, які є особистими дослідженнями й розробками автора. Конкретний особистий внесок здобувача в публікаціях, написаних у співавторстві, показано у переліку основних опублікованих за темою дисертації праць.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати досліджень пройшли апробацію й одержали позитивну оцінку на наукових і науково-практичних конференціях: Четверта наукова конференція молодих учених Одеського державного екологічного університету (м. Одеса, 15-19 березня 2004р.), П'ята Всеукраїнська науково-практична конференція “Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України” (м. Дніпропетровськ, 26 жовтня 2004р.), Друга Всеукраїнська науково-практична конференція вчених, викладачів і практичних працівників (м. Вінниця, 14-15 жовтня 2004р.), П'ята наукова конференція молодих учених Одеського державного екологічного університету (м. Одеса, 14 - 18 березня 2005р.), П'ята щорічна Всеукраїнська наукова конференція “Екологічний менеджмент у загальній системі управління” (м. Суми, 21 - 22 квітня 2005р.), Міжнародна науково-практична конференція “Екологізація економіки як інструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища” (м. Львів, 22-23 вересня 2005р.), Шоста наукова конференція молодих учених Одеського державного екологічного університету (м. Одеса, 10-16 травня 2006р.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 13 наукових праць, з них 5 статей у збірниках наукових праць, 7 - у матеріалах і тезах наукових конференцій, 1 стаття в іншому науковому виданні. Загальний обсяг надрукованих праць становить 3,39 умовних друкованих аркушів, у тому числі особисто авторові дисертації належить 3,3 умовних друкованих аркушів.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатку. Повний обсяг дисертації становить 187 сторінок комп'ютерного тексту, у тому числі 19 таблиць на 11 сторінках, 13 рисунків на 7 сторінках й 1 додаток на 4 сторінках. Список використаних джерел складається з 164 найменувань на 17 сторінках.

2. Основний зміст дисертації

У вступі розкрито актуальність теми, сформульовано мету і задачі, викладено методологію і методику дослідження, обґрунтовано наукову новизну і практичну значимість отриманих результатів дослідження і положень, що виносяться на захист.

В першому розділі “Теоретичні основи формування економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності” охарактеризовано сучасну екологічну політику, яка проводиться в Україні, та систему економіко-екологічних інструментів економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності, а також проведено аналіз фінансування природоохоронної діяльності в Україні і розглянуто передумови формування систем екологічного менеджменту на підприємствах України.

В Україні актуальне завдання сьогодення - розробка і впровадження діючої екологічної політики держави в цілому та окремих її регіонів. Назріла гостра необхідність трансформації державного управління в природоохоронній сфері з урахуванням світового досвіду та залученням як іноземних, так і внутрішніх інвестицій. Передумовами цього є низка чинників: відносно молодий вік держави; споживча модель розвитку; відсутність достатньої кількості маловідходних технологій; висока енерго- та матеріалоємність промисловості; нестабільна ситуація у постачанні та формуванні цін на енергоресурси; неефективне природоохоронне законодавство і факти його порушення; перехід держави до ринкової економіки і т.ін.

Для здійснення діючої екологічної політики на кожному з рівней необхідною умовою є розробка економічного механізму раціонального природокористування і природоохоронної діяльності, котрий містить цілу низку інструментів впливу на матеріальні інтереси підприємств. Економічні інструменти екологічної політики - це заходи, які використовують ринкові механізми для досягнення поставлених цілей, призначених для спрямування діяльності економічних суб'єктів в екологічно сприятливому напрямку шляхом впливу на витрати й вигоди різноманітних альтернатив поведінки, які є в їх розпорядженні. Економічні інструменти мають низку переваг порівняно із використанням нормативної регламентації, таких як їх економічність, можливість використання гнучких рішень (наприклад, вибору придатних технологій), стимулювання інноваційної діяльності для збереження природних ресурсів та запобігання забруднення, прозорість у відношенні розмірів витрат на боротьбу із забрудненням, адаптивність та багатоцільова спрямованість.

Проведений у роботі аналіз найбільш поширених у використанні економічних методів та інструментів екологічної політики та управління свідчить, що брак досвіду, недосконале законодавство, невміння ефективно та цілеспрямовано використовувати фінансові ресурси на сучасному етапі не дають можливості якісно змінити підходи до охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування.

Одним з актуальних є питання фінансування природоохоронної діяльності. В Україні система управління природоохоронною діяльністю держави є настільки централізованою, що тягне за собою зниження ефективності управління на регіональному та місцевому рівнях. Основне навантаження з витрат на охорону навколишнього природного середовища несуть безпосередньо самі підприємства, а частка державних витрат зовсім невелика і складає усього 0,11% від ВВП (менше 1% від видатків усього бюджету України) (рис. 1-2).



Рис. 1. Динаміка витрат на капітальний ремонт основних виробничих фондів природоохоронного призначення та поточних витрат на природоохоронні заходи в Україні

Рис. 2. Динаміка інвестицій в основний капітал на охорону навколишнього природного середовища і раціональне використання природних ресурсів в Україні

За наявної системи стягування екологічних платежів в бюджет й системи розподілу державних коштів екологічне оподаткування в Україні має відверто виражений фіскальний характер і спрямоване, в першу чергу, на поповнення доходної частини бюджету за рахунок експлуатації та забруднення навколишнього природного середовища. В той же час досягнення більшої ефективності екологічних витрат потребує широкомасштабних інвестицій, які в реальності обмежені внаслідок їх роздрібленості поміж величезною кількістю екологічних фондів різних рівнів. Виникає необхідність перегляду діючої системи формування екологічних фондів.

В другому розділі “Методичні підходи до платного природокористування й забруднення навколишнього середовища в умовах ринкових трансформацій” проведено аналіз методичних підходів до оцінки природних ресурсів, розрахунку зборів за забруднення навколишнього природного середовища й визначення економічної оцінки збитків від забруднення навколишнього середовища, розроблено деякі рекомендації щодо удосконалення зазначених методик, зокрема такі.

Плата за забруднення навколишнього середовища - це свого роду плата за право використання асиміляційного потенціалу природного середовища. Однак існуюча методика розрахунку зборів за забруднення навколишнього середовища не стимулює природокористувачів до раціонального використання природних ресурсів, скорочення шкідливого впливу на навколишнє середовище, впровадження маловідходних технологій, проведення природоохоронних заходів за низкою причин: науково необґрунтований рівень базових нормативів плати й штрафів; плата за забруднення навколишнього природного середовища в межах припустимих лімітів відноситься на собівартість продукції й повертається підприємству-забруднювачу; не враховується екологічна ситуація регіону, в якому розміщено підприємство-забруднювач.

Зважаючи на рівень розвитку економіки України, постійний брак фінансових ресурсів, й, в той же час, негативні екологічні умови, які склалися в країні, вважається доцільним, для відчутного скорочення шкідливого впливу на навколишнє середовище і заохочення природоохоронних заходів, включити до формули для розрахунку плати за викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел, скиди забруднюючих речовин і розміщення відходів коефіцієнти, які враховують термін роботи підприємства (к_р) і обсяги скорочення викидів та скидів забруднюючих речовин (А); а саме:

;

;

,

де i - вид забруднюючої речовини (i = 1,2,3,…n);

М_i - фактичний обсяг викиду i-тої забруднюючої речовини, т;

Н_бi - норматив збору за тону i-тої забруднюючої речовини, грн./т;

К_нас - коригувальний коефіцієнт, який враховує чисельність жителів населеного пункту;

К_ф - коригувальний коефіцієнт, який враховує народногосподарське значення населеного пункту;

М_лі - обсяг скиду i-тої забруднюючої речовини в межах ліміту чи обсяг відходів і-того виду в межах ліміту (згідно з дозволами на розміщення), т;

К_рб - регіональний (басейновий) коригувальний коефіцієнт, який враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства;

К_т - коригувальний коефіцієнт, який враховує розташування місця розміщення відходів;

К_о - коригувальний коефіцієнт, який враховує характер обладнання місця розміщення відходів;

к_р - період роботи підприємства: к₁ - від 1 до 5 років; к₂ - від 5 до 10 років; к₃ - понад 10 років;

А - знижуючий коефіцієнт, який залежить від зменшення обсягів викидів (скидів) забруднюючих речовин, розміщення відходів. При к₁ він буде рівним 1; при к₂ - 0,7; при к₃ - 0,4.

Обґрунтовується така схема розрахунків: у разі досягнення обсягів викидів (скидів) встановленого ліміту (у випадку його перевищення) чи скороченні викидів (скидів) нижче встановленого ліміту на 20% протягом п'яти років роботи підприємства, платежі скорочуються на 30%; при скороченні протягом наступних п'яти років роботи підприємства викидів (скидів) ще на 30%, платежі скорочуються на 60%. Таким чином, скоротивши викиди протягом 10 років на 50%, підприємство скорочує плату за забруднення навколишнього природного середовища на 60%.

Однак, з іншого боку, запропонована схема, у зв'язку з достатньо низькими, в порівнянні з європейськими, базовими ставками платежів, може не викликати очікуваного результату, тому що збори за забруднення навколишнього середовища виявляються значно меншими за капіталовкладення у впровадження природоохоронного та екологічно чистого обладнання.

Виникає необхідність у такому:

1) встановити жорсткі часові межі для виконання природоохоронних заходів на підприємствах (пропонується розглядати період у 10 років).

2) у випадку відмови підприємства-забруднювача від виконання заходів щодо скорочення шкідливого впливу на природне середовище, пропонується ввести щорічне збільшення суми платежів на 10%. В існуючих умовах суми цих платежів не значні, однак постійне щорічне підвищення відрахувань має оказувати тиск на бюджет підприємства, що буде стимулювати до зниження виплат, а, отже, до зниження забруднень.

3) необхідно затвердити проведення щорічної індексації нормативів платежів за окремими забруднюючими речовинами, з урахуванням інфляції в державі. Практика свідчить про те, що індексація здійснюється не регулярно й не точно відповідає інфляційним процесам в країні.

4) в умовах слабкого фінансування природоохоронних заходів з державного та місцевих бюджетів, є також доцільним, для підприємств, які приймають участь у програмі щодо скорочення шкідливого впливу на навколишнє середовище, ввести деякі податкові пільги на період дії програми. Наприклад: звільнення від сплати збору за забруднення навколишнього середовища для спрямування цієї суми на природоохоронні заходи; до 10% від податку на прибуток перераховувати не до бюджету, а безпосередньо на відновлення технологій та устаткування, які мають природоохоронну орієнтацію.

Одним з кроків щодо стимулювання зниження негативного впливу на навколишнє середовище пропонується ввести ранжирування всіх областей України за показником екологічності, тобто рівня антропогенного навантаження на 1 людину чи на 1 кв. км площі регіону. Виникає необхідність упровадження “коефіцієнта екологічності території” (Ке) при проведені розрахунків плати за забруднення й економічного збитку, який завдається навколишньому природному середовищу, тобто

.

Даний коефіцієнт може змінюватись з часом в той або інший бік в залежності від покращення або погіршення екологічних умов в регіоні.

Необхідність запровадження вказаного коефіцієнта пов'язана із тим, що в екологічно несприятливих та екологічно небезпечних регіонах підприємство-забруднювач, що здійснює свою діяльність, ще більше погіршує якість екології, отже, наносить ще більший збиток. Виходячи з цього, плата за забруднення навколишнього середовища та економічний збиток, що спричиняється, на таких територіях мають бути збільшені.

Ранжирування областей за екологічністю має здійснюватися спеціалістами із застосуванням статистичних даних за попередній рік: екологами відповідно до показників розмірів викидів, скидів та створення відходів; медиками, виходячи з кількості захворюваності та смертності населення; епідеміологами, виходячи з кількості епідемій різноманітних захворювань; також можливе залучення громадськості за допомогою соцопитування, анкетування. Виходячи з екологічної ситуації, що склалася в країні, пропонується розбити усі області держави на 4 групи (табл. 1).

Таблиця 1. Класифікація областей України в залежності від ступеня екологічної небезпечності території (на основі експертних оцінок, статистичних даних)

Рівень екологічної небезпечності території	Області України	Ке
1. Відносно чисті території (умовно чисті)	Закарпатська, Тернопільська, Черновицька	1
2. Території зі слабо-виявленою екологічною небезпечністю	АР Крим, Волинська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська	1,5
3. Небезпечні в екологічному відношенні території	Вінницька, Житомирська, Київська, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Сумська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська	3
4. Території екологічного лиха	Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська, Харківська	5

У зв'язку з тим, що плата за забруднення навколишнього середовища є складовою частиною економічного збитку, який спричиняється внаслідок шкідливого впливу на навколишнє середовище, також доцільними є рекомендації щодо удосконалення методичних підходів до визначення оцінки збитків від забруднення навколишнього середовища.

Зважаючи на той факт, що мінімальна заробітна плата в Україні знаходиться на необґрунтовано низькому рівні, у порівнянні з промислово розвиненими країнами, а також є показником вкрай суб'єктивним і повністю залежним від можливостей бюджету, визнаємо недоцільним прив'язувати розрахунок суми збитку до розміру мінімальної заробітної платні. Пропонується під час розрахунку збитку від забруднення навколишнього середовища замінити параметр 1.1П на параметр 1.1П_ср, який відображає середню заробітну платню у країні або в окремому регіоні (області):

,

де Мі - маса i-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, тонн;

Пср - розмір середньої заробітної платні у країні або у окремому регіоні (області) на момент розрахунку збитку, грн.

Аі - безрозмірний показник відносної небезпечності i-тої забруднюючої речовини;

Кнас - коригувальний коефіцієнт, який враховує чисельність жителів населеного пункту;

Кф - коригувальний коефіцієнт, який враховує народногосподарське значення населеного пункту;

Кзі - коефіцієнт, який враховує рівень забруднення атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною.

В третьому розділі “Підвищення ефективності системи управління природоохоронною діяльністю на основі екологічних платежів” проведено аналіз фінансування природоохоронної діяльності в Одеській області, здійснено розрахунки при використанні запропонованих рекомендацій, а також внесено пропозиції щодо створення дворівневої системи позабюджетних екологічних фондів і формування екологічних банків.

Система управління природоохоронною діяльністю - це частина загальної системи управління, яка включає організаційну структуру, заплановані заходи, розподіл обов'язків, практичні заходи, діяльність, що відбувається при їх реалізації, й ресурси для розробки, реалізації та контролю природоохоронної стратегії. В сучасних умовах процес удосконалювання системи управління природоохоронною діяльністю має здійснюватись безперервно з метою загального покращення стану навколишнього середовища у відповідності з природоохоронною стратегією, яка прийнята державою, регіоном або окремим підприємством.

Складовим елементом системи управління природоохоронною діяльністю є управління фінансуванням природоохоронної діяльності, яке забезпечується за допомогою реалізації системи основних принципів управління фінансовими потоками: інтегрованість з загальною системою управління природоохоронною діяльністю; комплексний характер формування рішень в області охорони навколишнього природного середовища; високий динамізм управління в економічних умовах, що постійно змінюються; альтернативність вибору того чи іншого природоохоронного проекту; орієнтованість на стратегічну мету сталого розвитку.

На рівні окремого регіону економічний механізм управління природокористуванням й природоохоронною діяльністю працює лише в одному напрямку: у дохідну частину бюджету кошти надходять, а по видатковій його частині кошти на охорону природи практично не виділяються. Відсутня відповідальність підприємств-забруднювачів навколишнього природного середовища за багаторічні борги по екологічних платежах, а фондоотримувачів - за нецільову витрату коштів.

Виходячи з цього, введення запропонованої класифікації областей України в залежності від ступеня екологічної небезпечності території та включення в методику розрахунку зборів за забруднення навколишнього середовища коефіцієнта екологічності території дає додаткові фінансові можливості щодо накопичення фінансових ресурсів й проведення природоохоронних заходів регіонального, а також державного рівня у зв'язку зі значним зростом відрахувань до позабюджетних екологічних фондів різних рівнів. Проведені розрахунки на рівні окремого підприємства (ВАТ „Одеська ТЕЦ”) з урахуванням викладених пропозицій й рекомендацій наведено у таблиці 2.

Таблиця 2. Розрахунок обсягів надходжень від зборів за забруднення навколишнього середовища з урахуванням знижуючого коефіцієнту у випадку проведення природоохоронних заходів на ВАТ „Одеська ТЕЦ” і коефіцієнту екологічності території для Одеської області

Показники	2000	2001	2002	2003	2004
Фактичні обсяги надходжень коштів від зборів за забруднення НПС, грн.	81593,8	58933,6	70677,2	39649,1	54147,8
Розрахункові обсяги надходжень коштів від зборів за забруднення НПС з урахуванням знижуючого коефіцієнту А=0,7, грн.	57193,5	41344,4	49523,2	27806,0	37954,1
Відхилення між фактичним й розрахунковим надходженнями коштів від зборів за забруднення НПС з урахуванням знижуючого коефіцієнту А=0,7, грн.	24400,3	17589,2	21154,1	11843,1	16193,8
Розрахункові обсяги надходжень коштів від зборів за забруднення НПС з урахуванням коефіцієнту екологічності Ке за фактичних обсягів зборів, грн.	243476,1	176043,7	211427,3	118255,4	160750,5
Розрахункові обсяги надходжень коштів від зборів за забруднення НПС з урахуванням коефіцієнтів А та Ке, грн.	170511,1	123321,4	148048,2	82830,4	112575,9

Стає очевидним, що викладені в дисертаційній роботі пропозиції щодо введення нових розрахункових коефіцієнтів, з одного боку, примушують підприємства до проведення природоохоронних заходів, а з іншого - дозволяють залучити більше коштів на охорону довкілля.

В той же час для накопичення коштів на природоохоронні заходи необхідно змінити підходи до формування екологічних фондів.

По-перше, варто виходити з того, що формування екологічних фондів має здійснюватися на позабюджетному рівні, що дозволить чітко відслідковувати надходження й статті витрат цих коштів.

Головна мета створення позабюджетних екологічних фондів - це формування незалежного від державного бюджету централізованого джерела фінансування природоохоронної діяльності. Кошти таких фондів повинні не замінити бюджетне фінансування, а доповнювати його.

По-друге, передбачається доцільним скоротити число таких фондів до необхідної та обґрунтованої мінімальної кількості - пропонується сформувати систему позабюджетних екологічних фондів у такий спосіб: національний екологічний фонд, екологічний фонд АР Крим, 5 місцевих екологічних фондів міст-регіонів із населенням, що перевищує мільйон чоловік (до таких фондів входить місто та область), 19 обласних екологічних фондів (рис. 3).

Рис.3. Формування позабюджетних екологічних фондів - державного, АР Крим, міст-регіонів із населенням понад мільйон чоловік, обласних

Такий поділ на позабюджетні екологічні фонди обумовлений тим, що у великих містах концентрується значна частка як промислових підприємств, так і транспортних засобів, що потребує величезних фінансових ресурсів на вирішення екологічних проблем таких міст. Інші населені пункти треба, на думку автора, відносити до обласних позабюджетних екологічних фондів.

Така структура дозволить найбільш оптимально підходити до вирішення екологічних проблем щодо їхнього фінансування, тому що дасть змогу збільшити кошти, які акумулюються, внаслідок чого зросте масштабність проведення природоохоронних заходів.

По-третє, розподіл коштів у національний і регіональні позабюджетні екологічні фонди має здійснюватися в співвідношенні 30% і 70% відповідно.

Зазначені кроки дозволять посилити контроль над надходженням і витратою фінансових ресурсів як з боку державних органів, так й з боку громадських екологічних організацій.

В сучасних умовах очевидною стає також необхідність формування мережі екологічних банків, кошти яких формуються з декількох джерел і які мають низку переваг: більш низькі відсоткові ставки - на рівні 4-5% річних, що більш ніж у 2 рази нижче звичайних банківських відсоткових ставок; за рахунок екологічного банку можливо здійснювати екологічний лізинг, кошти від якого також зараховуються на рахунки банку; на базі екологічних банків пропонується створити відділи екологічного аудиту на більш пільгових умовах, ніж у комерційних фірм по здійсненню подібних послуг.

Перевага банківського кредитування в порівнянні з бюджетним полягає в дотриманні принципів платності та поверненості коштів, які надаються, що має стимулювати виключно цільове використання кредитів та мінімальні строки проведення природоохоронних заходів. В той же час держава надає екологічному банку-кредитору податкову пільгу (зниження податкової ставки на доход) і цим стимулює розвиток таких банків. Окрім цього, підприємство може гарантувати виплату кредиту власним екологічним фондом, який, в свою чергу, може формуватися у вигляді окремого рахунку в екологічному банку.

Виходячи з усього вищенаведеного, в умовах постійного дефіциту фінансових ресурсів, створення позабюджетних екологічних фондів та на їх базі екологічних банків може стати важливим елементом фінансової підтримки підприємств, які здійснюють природоохоронні заходи.

Висновки

В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання щодо розробки методичних підходів до удосконалення економічних методів ефективного управління природоохоронною діяльністю з урахуванням ринкових факторів. Основні висновки та рекомендації теоретичного характеру, які отримані в процесі дослідження, такі:

1. В сучасних умовах в Україні склалася критична ситуація в сфері охорони, відтворення та захисту навколишнього природного середовища і назріла гостра необхідність трансформації державного управління в природоохоронній сфері з урахуванням досвіду провідних країн світу. Проведена оцінка існуючого економічного механізму управління природоохоронною діяльністю показала, що він знаходиться на стадії розвитку й оперує в основному такими методами, які не стимулюють суб'єкти господарювання до впровадження екологонебезпечних технологій, обмежують природоохоронну діяльність. В Україні діюча система стягнення екологічних платежів й система розподілу державних коштів екологічного оподаткування носить виключно фіскальний характер, що не припустимо для вирішення екологічних проблем та впровадження природоохоронних технологій.

2. В дисертаційній роботі автором доведено, що удосконалювання існуючих економічних інструментів управління природоохоронною діяльністю, зокрема системи платежів за забруднення навколишнього природного середовища й плати за збиток, що спричинено довкіллю, стає необхідним й актуальним. Передумовами цього виступають нестійка економічна ситуація, мінливі інвестиційні умови й малий приплив інвестицій, нестабільна податкова система та інші фактори.

3. В роботі розроблено новий методологічний підхід, який дозволяє виявити процеси флуктуації у взаємодії суспільства й природного середовища, а також рівень техногенезу території регіону, що дало можливість запропонувати: нові коефіцієнти, які враховують змінювання обсягів негативного впливу на навколишнє середовище у встановлений часовий інтервал, й коефіцієнт екологічності території.

4. У процесі дослідження розроблено нові класифікаційні ознаки градації території України на основі урахування потенціалу їхньої екологічної небезпечності, розмір якого повинен враховуватись при розрахунку зборів за забруднення навколишнього природного середовища. В залежності від рівня екологічної небезпечності території автором запропоновано розподілити області України на 4 групи: відносно чисті території (умовно чисті), території зі слабо виявленою екологічною небезпечністю, небезпечні в екологічному відношенні території та території екологічного лиха.

5. Під час дослідження удосконалено визначення розміру економічного збитку на основі урахування принципу адекватності вартісної оцінки збитку до розміру техногенного впливу на природне середовище, шляхом запровадження показника розміру середньої заробітної плати, що дозволить збільшити розміри економічних збитків, що сплачують.

6. Проведений в дисертації аналіз існуючої системи управління природоохоронною діяльністю виявив її недостатню ефективність. В результаті цього було розширено та поглиблено теоретичні положення щодо формування стійкості економіко-екологічних систем регіону з розробкою системи ефективного управління природоохоронною діяльністю.

7. В дисертаційній роботі на основі комплексного підходу визначено концептуальні засади формування позабюджетних екологічних фондів й на їх базі мережі екологічних банків.

8. Дисертаційне дослідження дозволило з науково обґрунтованих позицій висвітлити принципи кумулятивності в формуванні фінансових ресурсів екологічних банків та розширення системи послуг, які вони надають.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Смирнова Е.В. Инструменты экологической политики в Украине // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. - Дніпропетровськ, 2004. - Вип.188. - Том II. - С.517-523.

2. Смирнова Е.В. Методические подходы к совершенствованию расчета платы за загрязнение окружающей природной среды // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. - Дніпропетровськ, 2007. - Вип.222. - Том V. - С.1160-1166.

3. Смирнова Е.В. Проблемы инвестирования природоохранной деятельности // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. - Дніпропетровськ, 2004. - Вип.192. - Том IV. - С.1108-1114.

4. Смирнова Е.В. Эколого-экономическая оценка природных ресурсов: цели, необходимость и подходы // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. - Дніпропетровськ, 2005. - Вип.201. - Том III. - С. 728-733.

5. Смірнова К.В. Деякі напрямки екологізації економіки України // Науковий вісник: Екологізація економіки як інструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища: Зб. наук. праць. - Львів, 2005. - Вип.15.6. - С.165-169.

6. Смирнова Е.В., Розмарина А.Л. Инвестирование как финансово-экономический метод управления природоохранной деятельностью // IV наукова конференція молодих вчених ОДЕКУ: Матеріали конференції. Одеса, 15-19 березня 2004 р. - Одеса, 2004. - С.100-102 (особистий внесок здобувача: проведено аналіз фінансування природоохоронної діяльності в Україні, виявлено недоліки).

7. Смирнова Е.В. Экологический аудит как составляющая управления природоохранной деятельностью // Динаміка наукових досліджень '2004: Матеріали III Міжнар. науково-практичної конференції. Дніпропетровськ, 21-30 червня 2004 р. - Дніпропетровськ, 2004. - Том 43. - С.35-37.

8. Смирнова Е.В. К вопросу о финансировании природоохранных мероприятий в Одесской области // Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України: Матеріали V Всеукр. науково-практичної конференції. Дніпропетровськ, 26 жовтня 2004 р. - Дніпропетровськ, 2004. - Том III. - С. 66-69.

9. Смирнова Е.В. Экологическое налогообложение: проблемы и перспективы // Розвиток фінансової системи України в умовах ринкових трансформацій: Зб. матеріалів II Всеукр. науково-практичної конференції вчених, викладачів та практичних працівників. Вінниця, 14-15 жовтня 2004 р. - Вінниця, 2004. - С. 57-62.

10. Смирнова Е.В. Экономическая оценка экологического менеджмента на предприятии // V наукова конференція молодих вчених ОДЕКУ: Матеріали конференції. Одеса, 18-20 березня 2005 р. - Одеса, 2005. - С.112-113.

11. Смирнова Е.В. Стандарты ISO 14000 в системе управления охраной окружающей среды // Екологічний менеджмент у загальній системі управління: Матеріали П'ятої щорічної Всеукр. наукової конференції. Суми, 21-22 квітня 2005 р. - Суми, 2005. - С.5-7.

12. Смирнова Е.В., Розмарина А.Л. Становление систем экологического менеджмента на предприятиях Украины // VI наукова конференція молодих вчених ОДЕКУ: Тези доповідей. Одеса, 10-16 травня 2006 р. - Одеса, 2006. - С.49-50 (особистий внесок здобувача: проведено аналіз впровадження систем екологічного менеджменту на підприємствах України, виявлено позитивні сторони).

13. Смирнова Е.В. Современное состояние финансирования природоохранной сферы в Одесской области // Вісник Одеського державного екологічного університету. - Одеса, 2006. - Вип.2 - С. 29-34.

Размещено на Allbest.ru