Розвиток маркетингових кооперативів в овочівництві

В результаті дослідження встановлено, що маркетинг продукції овочівництва - це динамічна, скоординована система дослідження продовольчого ринку, вивчення особливостей функціонування суб'єктів підприємницької діяльності, яка прискорює ефективний обмін продукції, сприяючи пристосуванню господарської діяльності до конкурентного середовища, а також визначення стратегії просування продукції овочівництва на вітчизняному і світовому ринках. Необхідність застосування сучасних систем маркетингу на ринку овочів обумовлюється складністю відносин між учасниками технологічного ланцюга, тому маркетинг покликаний забезпечити скоординоване й ритмічне функціонування й узгодження економічних інтересів між виробниками овочів, постачальниками засобів виробництва, овочепереробними підприємствами, посередницькими та торговельно-збутовими структурами.

Для координації дій на ринку, здійснення сортуванні та митті овочів, пакуванні продукції для кінцевого споживача в більшості розвинених країн товаровиробники продукції створюють власні структури, які дозволяють отримати додану вартість не тільки від виробництва, але і від спільних дій в маркетингу. Такі дії регулюються законодавством країни, яке поширюється на кооперативні відносини в сільському господарстві, тому обслуговуючі кооперативи, що виконують функцію допоміжних структур у просуванні овочевої продукції до кінцевого споживача - роздрібної мережі торгівлі, називають маркетинговими. При цьому збут овочів споживачам може відбуватися як від імені кооперативу, так і від персоніфікованого імені товаровиробника, члена кооперативу.

Маркетингова кооперація об'єднує товаровиробників у їхній ринковій діяльності на основі добровільного залучення до процесів вертикальної інтеграції на засадах взаємодопомоги та економічного співробітництва. Вона покликана надати їм можливість брати участь у великомасштабному бізнесі, використовувати професійних управлінців, розподіляти ризик, контролювати канали збуту своєї продукції і матеріально-технічного постачання, впливати на ціни шляхом формування великих партій продукції і застосування сучасних маркетингових методів та технологій, бути рівноправними партнерами у конкурентному ринковому середовищі.

В умовах України, коли ще не відбувається становлення ринкових інститутів і діють переважно стихійні відносини в маркетингу овочів, роль новостворених обслуговуючих кооперативів, свою діяльність будують як агентські фірми-посередники, тільки результати роботи вони розподіляють між членами - учасниками кооперативу. На відміну від своїх зарубіжних колег, через невелику чисельність, незначні обсяги, слабке фінансове забезпечення та цілий ряд інших причин українські маркетингові кооперативи не мають можливості суттєво впливати на ринкову ціну овочів, що призводить до значних фінансових втрат у товаровиробників.

Діяльність маркетингового кооперативу „Південний Союз” Херсонської області полягає в забезпеченні посередницьких послуг при купівлі членами кооперативу матеріально-технічних ресурсів; наданні сервісних, інформаційних, консультаційних послуг; посередницьких послуг при збуті продукції виробленої членами кооперативу, постачальниками, покупцями, банківськими установами, працівниками кооперативу тощо.

Про ефективність діяльності маркетингового кооперативу свідчать наведені дані (табл. 3).

У відповідності із принципами кооперації, маркетингові кооперативи розподіляють фінансові результати діяльності між учасниками у вигляді знижок на поставлені засоби виробництва, техніку, послуги і надбавок до ціни реалізованої через кооператив продукції. Прибуток, одержаний в кінці року, буде дорівнюватиме нулю, якщо члени-клієнти маркетингового кооперативу не прийняли рішення про створення фонду для подальшого інвестування власного підприємства. В цьому випадку прибуток буде дорівнювати обсягу фонду, що визначений учасниками кооперації. Це може бути визначено тільки в кінці року, коли будуть відомі всі понесені витрати. На початок року встановлюється попередня ціна. Потім у кінці року, коли відомий попередній результат за рішенням Правління чи Загальних зборів здійснюється розподіл результату у вигляді надбавок до ціни на реалізовану сільськогосподарську продукцію і знижок на ціну поставок і послуг. Заключна закупівельна ціна на сільськогосподарську продукцію дорівнюватиме попередній ціні плюс надбавка. Остаточна ціна продажу засобів виробництва, техніки, послуг тощо буде дорівнювати попередній ціні мінус знижка.

Таблиця 3. Показники господарської діяльності маркетингового кооперативу “Південний Союз”(у середньому за 2003-05 рр.)

Фінансування діяльності маркетингових кооперативів здійснюється його членами, в основному для компенсації витрат на торговельно-посередницьку діяльність, кооперативу. Основна проблема фінансового механізму маркетингового кооперативу це визначення оптимальної частки неподільного фонду в структурі власних коштів кооперативу, а також проблема повернення паїв. У процесі функціонування маркетингового кооперативу теоретично доведено, що в довгостроковій перспективі діяльності підприємства приріст частки неподільного фонду має бути прямо пропорційний приросту пайового фонду. Тому оптимальна частка неподільного фонду на початковому етапі визначається з урахуванням потреби у внутрішньому фінансуванні.

Практика свідчить, що на законодавчому рівні потрібно чітко визначитися із статусом обслуговуючого кооперативу в частині. сприйняття його, як специфічної форми ведення бізнесу сільськогосподарськими товаровиробниками. Слід ввести в перелік форм обслуговуючих кооперативів поняття маркетингового кооперативу, адже саме такі об'єднання товаровиробників найбільш успішно функціонують і є практичним прикладом переваг групових дій на ринку сільськогосподарської продукції і матеріально-технічних засобів для її виробництва.

У третьому розділі „Основні напрями розвитку маркетингових кооперативів в овочівництві” висвітлено шляхи удосконалення організаційно-економічної роботи маркетингових кооперативів, обґрунтовано місце і участь обслуговуючих кооперативів в маркетингу овочевої продукції.

Особливості обліку послуг, витрат і доходів, а також розрахунків та кооперативних виплат робить маркетинговий кооператив інтегратором діяльності аграрних формувань (членів кооперативу) в сферах заготівлі, збуту, технологічного обслуговування тощо, виконує функції стабілізації і поліпшення виробничих і комерційних зв'язків між членами кооперативу й контрагентами. Тому доцільно організувати роботу маркетингового кооперативу за таким напрямами:

· надання інформаційних, консультаційних і сервісних послуг для сільськогосподарських товаровиробників членів кооперативу;

· організація забезпечення членів кооперативу матеріально-технічними ресурсами;

· здійснення збуту продукції виробленої членами кооперативу;

· здійснення розрахунків як з членами кооперативу, так і з контрагентами;

· організація обліку і контролю всіх господарських операцій кооперативу, визначення результатів його діяльності.

Відправною точкою для успішного функціонування обслуговуючого кооперативу маркетингового типу автор вважає його організаційну структура (рис. 1).

Рис. 1. Примірна організаційна структура маркетингового сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу

Маркетинговий відділ: розробляє маркетингові стратегії кооперативу на майбутнє; визначає потреби членів кооперативу в матеріально-технічних ресурсах, збуті продукції, інформаційно-консультаційних послугах; вивчає ринки й укладає угоди з постачальниками матеріально-технічних ресурсів і покупцями сільськогосподарської продукції; складає графіки надання послуг, з умовою раціонального використання техніки; аналізує якість і своєчасність надання послуг; веде розрахунки доходів і втрат від здійснення маркетингових операцій.

Економічний відділ: веде облік і контроль виконання угод і розрахунків з постачальниками матеріально-технічних ресурсів і покупцями готової продукції; здійснює облік і контроль витрат, розрахунки собівартості послуг членів кооперативу, складає планові (нормативні) калькуляції; аналізує витрати на надання послуг, визначає кінцеві результати діяльності кооперативу; визначає розміри кооперативних виплат, здійснює облік розрахунків з членами кооперативу.

Кількість працівників, які будуть задіяні в роботі маркетингового кооперативу, залежить від обсягів його діяльності. Одним з основних показників, що характеризують діяльність маркетингових кооперативів, має стати обсяг їх товарообігу, який можна визначити за формулою:

Vt=Всг+Вмтр + Вп,

де Vt - товарообіг маркетингового кооперативу;

Всг - вартість реалізованої сільськогосподарської продукції, що надійшла для реалізації через кооператив;

Вмтр - вартість поставлених товаровиробникам матеріально-технічних ресурсів, для ведення їх господарської діяльності;

Вп - вартість послуг, безпосередньо не пов'язаних з процесом збуту та поставок.

Товарообіг маркетингових кооперативів фактично є торгово-посередницьким товарообігом. За нашими підрахунками, товарообіг маркетингового кооперативу за наявності оптимальної структури управління має перевищувати 4 млн. грн.., тому власники-члени кооперативу і його менеджери повинні орієнтуватися на продаж більшої частини продукції через кооператив, або ж намагатися залучити до процесу кооперації більше товаровиробників.

Основою економічних відносин між кооперативом і його членами є система ціноутворення, яка спрямована на повне відшкодування всіх витрат, понесених кооперативом, на забезпечення його додаткових потреб у фінансуванні, на мотивацію членів до продовження свого членства в кооперативі. Попередня ціна не може бути повним функціональним аналогом ціни, що формується на ринку. Це випливає з економічних інтересів кооперативу і його членів. Ціна, що встановлюється кооперативом, є формою функціональних, взаємодоповнюючих відносин, що виникають між кооперативом і його членами. Тому, щоб не порушувати кооперативного принципу обслуговування за собівартістю і не знижувати мотивацію членів, єдина ціна повинна являти форму реалізації анти витратних стимулів. При цьому при визначенні попередньої ціни, слід враховувати не тільки суму прогнозованих витрат кооперативу для фінансування кооперативу а й коефіцієнт, на який потрібно збільшити ціну, щоб забезпечити фінансування, необхідне для страхових потреб, покриття непередбачених витрат, забезпечення розширеного розвитку кооперативної діяльності.

Маркетингові кооперативи, продовжуючи діяльність своїх засновників, повинні стати головною проміжною ланкою, яка формує додану вартість для товаровиробників у маркетинговому ланцюгу та впливає на формування ціни в регіоні.

Для ефективної торгівлі овочевою продукцією і формування на неї прийнятної ціни пропонуємо, щоб у створенні та діяльності гуртових плодоовочевих ринків брали участь маркетингові кооперативи товаровиробників. Саме на гуртових ринках здійснюється основна торгівля овочевою продукцією, а також на них встановлюється ціна на вироблену продукцію.

Важливе місце в системі збуту посідають функції транспортування продукції від виробника до споживача; підтримання товарних запасів; пакування, складування та зберігання товару; обробка замовлень й адміністративні витрати, пов'язані з приведеними функціями, тому необхідною умовою постає підвищення ефективності всього ланцюга "виробництво-збут" шляхом впровадження концепції логістики. Витрати на яку, іноді досягають 30-40 % собівартості продукції. Тому функції збутової логістики доцільно виконувати саме гуртовому ринку. Підприємства ж повинні більше сконцентровуватися на функціях виробничої логістики, спрямованої на підвищення організованості й ефективності функціонування виробничого процесу, та деяких елементах збутової. Правильно організована маркетингова логістика є потужним важелем конкурентного маркетингу. Тобто підприємствам, перш за все, необхідно враховувати вимоги ринку, а потім формувати ланцюг поставок.

Для збільшення обсягу господарських операцій що проводяться через кооператив, та зайняття певної ринкової ніші, можна залучати до діяльності кооперативу не учасників кооперації. Слід відмітити, що на початку діяльності кооперативу такі дії є ризикованими, що можуть зашкодити його становленню й розвитку. Адже не учасники не зв'язані ніякими обов'язками, тому кооператив може розглядати цю діяльність як додаткову, але не покладатись на значні обсяги, такі як сплата внесків і виконання взятих зобов'язань, що компенсується для учасників участю в розподілі прибутку. Участь в обслуговуючому кооперативі включає деякі елементи примусу. Паї не учасників в кооперативі не накладають на них ніяких зобов'язань, тому можуть виникнути проблеми при оплаті тощо. Якщо діяльність із не учасниками стане надто активною, то може постати ризик витіснення учасників, а виробник, втратить контроль над керівництвом кооперативу. Тому норма, передбачена законом про 20% обсягу надання послуг третім особам, повинна виконуватися.

Удосконалення економічних відносин у сільськогосподарських маркетингових кооперативах повинно здійснюватися в трьох напрямах: внутрішньогосподарському (організаційної структури підприємства, мотивації праці), відносинах між членами кооперативу та кооперативом (розподіл доходу, його фінансування) та відносинах кооперативу із ринковими агентами (організація маркетингової діяльності, вихід на міжрегіональні та міжнародні ринки, участь в інтеграційних процесах тощо). За участю членів кооперативу, правління та менеджменту має бути розроблена оптимальна організаційна структура маркетингового кооперативу. В цьому контексті запропонована організаційна структура та напрями економічних відносин у маркетинговому кооперативі здатні забезпечити ефективне його функціонування шляхом надання більш значущої ролі питанням залучення нових членів, та створення власної матеріально-технічної бази. Для залучення до процесів кооперації більшої кількості товаровиробників потрібно, щоб кооператив розширив спектр послуг, які користуються у них попитом. За участю маркетингових кооперативів повинні формуватися й ціни на овочеву продукцію. Тому потрібно, щоб вони брали участь у роботі гуртових плодоовочевих ринків, займалися впровадженням концепції логістики.

Розвиток маркетингових кооперативів сільськогосподарських товаровиробників може передбачати в подальшому їх реорганізацію в багатопрофільні кооперативні формування або створення маркетингових кооперативів вищого рівня. В цьому контексті маркетингові кооперативи мають забезпечити відповідний рівень господарської свідомості його членів щодо вибору вищих форми участі в інтеграційних процесах, тобто у формуванні ними регіональних обслуговуючих кооперативів виробників овочів, участі маркетингових кооперативів у роботі регіональних плодоовочевих ринків. Це сприятиме диверсифікації їх виробництва та підвищенню конкурентоспроможності в ринковому середовищі.

Висновки

Результати проведеного дослідження дозволяють зробити такі висновки:

1. Головними складовими становлення обслуговуючих кооперативів на першому етапі їх розвитку є такі:

– усвідомлення сільськогосподарськими товаровиробниками свого економічного статусу, функцій та ролі в агробізнесі;

– прийняття законодавчих та інших нормативно-правових актів, спрямованих на формування сільськогосподарських товаровиробників як життєздатних і самодостатніх суб'єктів ринкових відносин;

– на основі світового і вітчизняного досвіду вироблення стійких стереотипів кооперативного економічного мислення і поведінки ринкового спрямування;

– практикування сільськогосподарськими товаровиробниками ініціативної кооперативної поведінки з метою самозахисту соціально-економічних інтересів;

– створення кооперативних організацій як пріоритетного напряму адаптації до умов ринкової економіки;

– стимулювання через економічні чинники внутрішньої мотивація суб'єктів аграрних відносин до розв'язання економічних завдань через свої кооперативні організації, зокрема утримання високої конкурентоспроможності на ринках різних рівнів та збільшення прибутковості.

2. Специфічність обслуговуючого кооперативного підприємства зумовлює особливий порядок його створення. Розвиток кооперації можливий лише “знизу доверху”, за ініціативи товаровиробників. Для провадження кооперативної ініціативи необхідне техніко-економічне обґрунтування кооперативу, його створення і реєстрація, початок ділових операцій, економічне зростання та диверсифікація. Особливістю створення кооперативу є зміна форми управління в цьому процесі (ініціативна група, організаційний комітет, правління кооперативу), що відповідає ступеню сприйняття ідеї кооперативного співробітництва.

3. В умовах становлення ринкових інституцій в агробізнесі маркетингові кооперативи повинні стати для їх засновників „контрольованими посередниками”, що створюють конкуренцію комерційним структурам, а також допомагають товаровиробникам інтегруватися в тих сферах агробізнесу, які дають додаткові економічні вигоди.

4. Як показує практика, обслуговуюча кооперація має розвиватися як за територіальним так і галузевим принципом. Маркетингові кооперативи - це перші організації, які без залучення великих сум коштів, демонструють ті переваги для виробників сільськогосподарської продукції, які вони отримують від групових дій за межами виробничої діяльності. Тому учасниками маркетингових кооперативів є сільгоспвиробники, в яких виробництво продукції диверсифіковано.

5. Господарсько-фінансова робота маркетингового кооперативу повинна будуватися таким чином, що кожний його член-клієнт має знати, що фінансово-економічний успіх кооперації безпосередньо залежить від того, який обсяг продукції та послуг буде здійснено безпосередньо через кооператив.

6. Маркетингові кооперативи створюються для об'єднання економічних зусиль у заготівлі, зберіганні, переробці та реалізації сільськогосподарської продукції; матеріально-технічного постачання; надання технічних, технологічних, транспортних, інформаційно-консультаційних, аудиторських та інших послуг. Дані послуги, які здебільшого виконуються комерційними підприємствами, спрямовані на збільшення доходів товаровиробників у невиробничій сфері агробізнесу. Вклавши мінімальні кошти у створення власних кооперативних структур, що є альтернативними комерційним, сільськогосподарські товаровиробники насамперед стають одними з головних операторів ринку виробленої ними продукції, що дозволяє формувати вигідні ціни реалізації та зменшувати ризики від ринкових коливань. Такі кооперативи, що в більшості зареєстровані як багатофункціональні, насправді виконують функції посередника (контрольований посередник - за визначенням фермерів) і згідно із своїми функціональними обов'язками називаються маркетинговими.

7. Основними причинами, що стримують процес розвитку маркетингових кооперативів в Україні, є недосконалість їх організаційної структури, особливо відсутність організаційного забезпечення маркетингової діяльності, недосконала система мотивації праці менеджерів (найманих працівників), відсутність організованого надходження інформації, необхідність підвищення кваліфікації та освіти членів кооперативу, що є міжнародним принципом кооперації. Значно впливають на стан розвитку обслуговуючих кооперативів здійснили “стартові умови”, що склалися в процесі реформування АПК. В результаті чого майнові комплекси колишніх КСП, що обслуговували процес додавання вартості до вирощеної продукції та сервісні підприємства АПК були розформовані, в наслідок в наслідок паювання або приватизації комерційними структурами, відбувся значний відтік кадрів в інші галузі. Специфічні проблеми розвитку обслуговуючих кооперативів посилюються загальноекономічними проблемами аграрного сектору, а саме: відсутністю довгострокового кредитування, диспаритетом цін на продукцію сільського господарства та промисловості, застарілою матеріально-технічною базою господарств і технологічним відставанням, браком досвідчених керівних кадрів тощо.

8. Соціальна місія обслуговуючої кооперації має реалізуватися шляхом концентрації уваги на таких пріоритетних напрямах, як зростання добробуту та якості життя членів кооперативу їхніх сімей, рівня їх освіти та культури, розвитку соціальної інфраструктури на сільських територіях.

9. На надання допомоги при створенні маркетингових кооперативів у найбільш перспективних регіонах і галузях, а також на створення регіональних центрів розвитку сільськогосподарської кооперації, які з часом повинні бути трансформовані у регіональні об'єднання обслуговуючих кооперативів - повинні використовуватися кошти міжнародної технічної допомоги. Міністерству аграрної політики України ставити вимогу до роботи нових іноземних проектів щодо поєднання при підтримці сільськогосподарських кооперативів технічної та фінансової допомоги для формування матеріально-технічної бази кооперативів і поповнення їх оборотних коштів. Підтримуємо ідею розробки державної програми розвитку кооперативного сектору аграрної економіки, яка б максимально враховувала європейські вимоги та норми стосовно сільськогосподарських кооперативів, для забезпечення формування конкурентоспроможних кооперативних структур.

Список публікацій за темою дисертації

1. Муковіз В.С. Становлення обслуговуючої кооперації на Херсонщині // Економіка АПК. - 2003. - №8. - С. 43-46.

2. Муковіз В.С. Розвиток зовнішньоекономічних відносин фермерів через обслуговуючі кооперативи // Агроінком - 2003. - № 11-12 - С. 56-58.

3. Муковіз В.С. Основні тенденції в організації маркетингу овочевої продукції// Агроінком - 2003. - № 9-10 - С. 56-61.

4. Муковіз В.С. Перспективи маркетингової кооперації в овочівництві // Економіка АПК. - 2006. - №12. - С. 43-49.

5. Муковіз В.С., Сопільняк О.М. Обслуговуюча кооперація фермерських господарств. Матеріали науково-практичного семінару: ”Виробництво і маркетинг овочевої продукції”, м. Гола Пристань, Херсонської області 31 березня 2003 р. (Внутрішньо-економічні відносини в обслуговуючому кооперативі).

6. Муковіз В.С., Сопільняк О.М. Створення маркетингових кооперативів. Матеріали науково-практичного семінару: ”Овочевий ринок: Нові можливості та тенденції розвитку”, м. Каховка, Херсонської області 6 жовтня 2003 р. (Внутрішньо-економічні відносини в обслуговуючому кооперативі).

Размещено на Allbest.ru