Організаційно-економічне забезпечення підвищення ефективності функціонування підприємств електроенергетики

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень

АВТОРЕФЕРАТ

з теми: «Організаційно-економічне забезпечення підвищення ефективності функціонування підприємств електроенергетики»

Спеціальність 08.07.01 - Економіка промисловості

Мурга Степан Микитович

Одеса - 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Одеському національному політехнічному університеті Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Бельтюков Євген Афанасійович,

Одеський національний політехнічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економіки підприємств

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Недін Ігор Валентинович,

Національний технічний університет України „ Київський політехнічний інститут” Міністерства освіти і науки України, професор кафедри автоматизації, проектування енергетичних процесів і систем

кандидат економічних наук, доцент Ковальов Анатолій Іванович,

Одеський державний економічний університет Міністерства освіти і науки України, проректор з наукової роботи

Провідна організація:

Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, відділ проблем розвитку і розміщення паливно-енергетичного комплексу, м. Київ

Захист відбудеться “10” березня 2006 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.177.01 в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, Одеса, Французький бульвар, 29.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, Одеса, Французький бульвар, 29.

Автореферат розісланий “4” лютого 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Моліна О.В.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Електроенергетика України є базовою галуззю, що забезпечує функціонування всієї економіки. Тому ефективність її розвитку передбачає комплексні дослідження: виробництва електроенергії за рахунок власних ресурсів, зниження наднормативних технологічних втрат при передачі та розподілі електроенергії, обсягу її реалізації споживачам і дебіторської заборгованості, обґрунтованості тарифної політики.

В економічній літературі питанням ефективності в електроенергетичній сфері приділялася певна увага. У роботах учених-економістів Ю.И. Шульги, Н.М. Мхітаряна, І.В. Недіна, Є.А. Бельтюкова, Л.В. Яценка, А.Р. Щокіна, Ю.В. Колісника, С.П. Денисюка та інших розглянуто різні аспекти ефективності електроенергетики. Разом з тим у цих роботах недостатньо приділено уваги інноваційній структурі електроенергетичного комплексу, дослідженню причин наднормативних технологічних втрат електроенергії, що досягли за останній час значних розмірів, питанням обліку і оплати за спожиту електроенергію, стягненню дебіторської заборгованості, що у цей час перевищує десять мільярдів гривень. Дослідження цих проблем відноситься до найважливіших завдань, які стоять перед економічною наукою в цей час. Наведені обставини визначили вибір теми дисертаційного дослідження, його мету і задачі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною наукової програми, що розробляє кафедра економіки підприємства Одеського національного політехнічного університету за темою "Проблеми техніко-організаційного та економічного розвитку підприємств в умовах ринку" (номер державної реєстрації 1098U001547, 2000-2005 рр.), де автором розроблено:

? методику визначення собівартості виробництва електроенергії АЕС;

? систему факторних показників, що дозволяє кількісно оцінити технічні та організаційні фактори зниження наднормативних технологічних втрат електроенергії;

? методику аналізу впливу організаційно-економічних факторів на зниження збитків від наднормативних втрат електроенергії.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка науково-методичних і практичних рекомендацій з впровадження інноваційних рішень у структурних перетвореннях електроенергетики, зниження наднормативних технологічних втрат електроенергії та дебіторської заборгованості за її споживання, обґрунтованості тарифної політики.

Досягнення зазначеної мети дослідження обумовило необхідність вирішення таких задач:

? дослідити стан в галузі електроенергетики і визначити стратегію її розвитку;

? визначити прогноз розвитку виробництва електроенергії на поновлюваних і нетрадиційних джерелах енергії;

? обґрунтувати структуру електроенергетичного комплексу на період до 2010 року;

? розробити класифікацію факторів, що знижують наднормативні технологічні втрати електроенергії;

? провести факторний аналіз втрат електроенергії;

? визначити залежність обсягу реалізації електроенергії від структури споживачів;

? проаналізувати дебіторську заборгованість за спожиту електроенергію;

? дати аналітичне обґрунтування тарифів на передачу і поставку електроенергії.

Об'єктом дослідження є економічні процеси, які спрямовані на підвищення ефективності функціонування підприємств електроенергетики.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та прикладні положення щодо створення в галузі електроенергетики організаційно-економічних умов для підвищення ефективності функціонування підприємств.

Методи дослідження. Теоретичною основою проведених в дисертаційній роботі досліджень є методологія та загальнонаукові принципи здійснення комплексних досліджень. В роботі використано методи економіко-статистичного аналізу (при визначенні стану в галузі електроенергетики); системний аналіз (при визначенні факторів, що знижують наднормативні технологічні втрати електроенергії); методи економічного аналізу: порівняння, індексний метод (при визначенні стану дебіторської заборгованості за спожиту електроенергію); розрахунково-аналітичні методи (при визначенні тарифів на передачу і поставку електроенергії); математико-статистичні методи (при розробці середньострокового прогнозу розвитку електроенергетики до 2010 року; при визначенні узагальнюючого факторного показника зниження збитків від наднормативних технологічних втрат електроенергії; при визначенні залежності обсягу реалізації електроенергії від структури споживачів); системний підхід (при розробці комплексу заходів щодо скорочення дебіторської заборгованості та недопущення неліквідної заборгованості).

Інформаційною базою проведених досліджень є наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених, інформаційні матеріали періодичних видань, офіційні дані Держкомстату України, основні нормативні документи, що регламентують роботу електроенергетики, матеріали планової та звітної документації підприємств.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці і обґрунтуванні низки нових теоретичних та методичних положень, уточненні відомих положень щодо організаційно-економічного забезпечення підвищення ефективності функціонування підприємств електроенергетики.

Найбільш значні наукові результати роботи, що виносяться на захист, полягають у такому:

вперше: інновація електроенергетика виробництво технологічний

? визначено узагальнюючий факторний показник зниження збитків від наднормативних технологічних втрат електроенергії, яким є питома вага коштів, вкладених на заходи щодо зниження цих витрат у сумі збитків. Виявлено кількісну залежність цього показника шляхом розрахунку коефіцієнта кореляції r_ух = -0,7, де “у” - сума збитків від наднормативних втрат, а “х” - кошти вкладені на зниження втрат, і коефіцієнта регресії = 18,1 - 0,21х, який показує, що зі збільшенням “х” на 1%, збитки скорочуються на 0,21 млн. грн.;

? визначено тенденцію підвищення рівня оплати за електроенергію енергопоставляючим компаніям підвищується при збільшенні питомої ваги промисловості та зниженні частки населення в складі споживачів. Абсолютне значення коефіцієнта кореляції між цими показниками становить 0,87. Основну питому вагу в обсязі неліквідної дебіторської заборгованості становлять борги населення;

удосконалено:

? класифікацію факторів зниження наднормативних технологічних витрат електроенергії; запропоновано систему факторних показників, що дозволяє кількісно оцінити технічні та організаційні фактори, і методику аналізу їхнього впливу на зниження збитків від наднормативних втрат електроенергії;

? прогноз розвитку виробництва електроенергії на поновлюваних і нетрадиційних джерелах енергії. Отримано рівняння регресії, що характеризує розвиток вітроенергетики України: = -0,674 + 1,472х, де “у” - базисний індекс показників обсягів використання вітрової енергії, а “х” - порядковий номер року. Використовуючи отримане рівняння, були визначені прогнозні значення базисних індексів і обсягу використання вітрової енергії в тоннах умовного палива. Так, у 2010 р. вони відповідно складуть 18,46 і 29,373 тис.т у.т.;

набули подальшого розвитку:

? методичні підходи до визначення собівартості виробництва електроенергії АЕС, що передбачає включення в собівартість екологічної складової в повному розмірі, що буде сприяти поліпшенню екологічного стану навколишнього середовища. Це вимагає переходу до адекватної тарифної політики, що створює рівні можливості “чистих” і “брудних” енерготехнологій;

? інноваційні підходи до формування структури електроенергетики на найближчу перспективу. Автором роботи доведено, що структура електроенергетики на найближчу перспективу має передбачати збільшення питомої ваги виробництва електроенергії на ТЕС, за рахунок зниження її виробництва на АЕС, зростання виробництва на ГЕС і більш ніж у два рази - на електростанціях, що працюють на нетрадиційних і оновлюваних джерелах енергії;

? прогнозування розвитку електроенергетики до 2010 року, що передбачає: виробництво електроенергії 192 Твт. годин; питома вага ТЕС - 45,4%, АЕС - 36,4%, ГЕС - 5,5%, електростанцій на НВДЕ - 12,7%. Досягнення прогнозних значень розвитку електроенергетики можливо за умови демонополізації та децентралізації виробництва електроенергії, створення сприятливого інвестиційного клімату.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження, що наведені в дисертації, можуть бути використані в:

? оцінці виробництва електроенергії на поновлюваних і нетрадиційних джерелах енергії;

? аналізі структури та її інновації в електроенергетичному комплексі;

? факторному аналізі наднормативних технологічних втрат електроенергії та розробці заходів щодо їхнього скорочення;

? зборі коштів за відпущену споживачам електроенергію і збільшенні обсягу реалізації;

? розробці заходів щодо скорочення дебіторської заборгованості та недопущення неліквідної заборгованості;

? обґрунтуванні тарифів на поставку і передачу електроенергії.

Отримані результати дисертаційної роботи впроваджені у діяльність підприємств енергетики та виконавчих органів влади:

1. Одеська обласна державна адміністрація. Використання результатів аналізу дебіторської заборгованості різних категорій споживачів обумовило необхідність переукладання договорів з уточненими даними фактичного споживання електроенергії та договірних величин. Впроваджено програми автоматизованих розрахунків зі споживачами і перехід на подекадну оплату електроенергії, що сприяє повній оплаті за використану електроенергію всіма категоріями споживачів.

2. ДП „Національна енергетична компанія „Укренерго”, Південна електроенергетична система (акт № 01/02-3998 від 03.10.2005 р.). Використання системи факторних показників дозволило розробити комплекс заходів щодо підвищення ефективності функціонування підприємств ВАТ „ЕК Одесаобленерго”, ВАТ „ЕК Херсонобленерго” на основі технічних та організаційних факторів зниження наднормативних технологічних втрат електроенергії.

3. ВАТ „ЕК Одесаобленерго” (акт № 03/2012 від 10.10.2005 р.). Використання факторного аналізу втрат електроенергії дозволило виявити резерви та розробити програму зниження наднормативних технологічних втрат на основі оновлення електротехнічного обладнання та приладів обліку. Впровадження заходів щодо скорочення дебіторської заборгованості дозволило покращити платіжну дисципліну та підвищити ефективність економічної діяльності енергокомпанії.

Впровадження результатів дисертаційного дослідження підтверджується відповідними документами, які містяться у додатках до дисертації.

Особистий внесок здобувача полягає в розробці прогнозу розвитку виробництва електроенергії на поновлюваних і нетрадиційних джерелах енергії; в розробці прогнозу розвитку електроенергетики до 2010 року; у визначенні системи факторів та узагальнюючого показника зниження збитків від наднормативних технологічних втрат електроенергії; в удосконаленні тарифної політики енергокомпаній з урахуванням екологічної складової в повному розмірі; в розробці комплексу заходів щодо скорочення дебіторської заборгованості та недопущення неліквідної заборгованості.

Усі теоретичні та практичні результати дослідження отримані автором особисто. Конкретний особистий внесок автора в публікаціях, написаних у співавторстві, показано у переліку основних опублікованих за темою дисертації робіт.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційної роботи доповідалися і одержали схвалення на Міжнародній науково-практичній конференції „Енергоефективність-2000” (м. Київ, 2000 р.), Міжнародній конференції „Нетрадиційна енергетика ХХІ ст.” (м. Одеса, 2002 р.).

Публікації. За результатами виконаних досліджень опубліковано 6 робіт, у яких відбиті основні положення дисертації.

Результати виконаних досліджень за темою дисертації опубліковано в 1 статті у науковому журналі, у 3 статтях у збірниках наукових праць, а також у матеріалах і тезах 2 науково-практичних конференцій. Загальний обсяг опублікованих робіт - 3,4 друк. арк., з яких особисто автору належить 2,8 друк. арк.

Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Зміст викладено на 155 сторінках друкованого тексту, в тому числі у 48 таблицях і 24 рисунках. Список використаних джерел включає 150 найменувань.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі дисертації обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано цілі і задачі роботи, визначено методику дослідження, наведено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Інновації в структурі електроенергетики” досліджено особливості ефективності на підприємствах електроенергетики, розроблено стратегію розвитку електроенергетичного комплексу і рекомендовано здійснити зміни в його структурі, що забезпечують зниження собівартості електроенергії та забруднення навколишнього середовища.

Визначено, що електроенергетика займає специфічне місце в системі суспільного виробництва і категорія ефективності її підприємств вимагає уточнення.

Стосовно електроенергетичної сфери поняття ефективності має враховувати і її вплив на прогрес інших сфер і галузей економіки. Тому варто ввести поняття зовнішньої ефективності електроенергетики, під яким розуміється безперебійне постачання споживачів електроенергією нормальної якості, в обсязі, достатньому для задоволення їхніх потреб і за доступними цінами. Поняття зовнішньої ефективності включає негативний вплив електроенергетики на навколишнє середовище.

Крім зовнішньої ефективності варто ввести поняття внутрішньої ефективності, що характеризує достовірність всіх частин електроенергетичної сфери, їхню пропорційність.

На відміну від зовнішньої та внутрішньої ефективності аналіз народногосподарської ефективності припускає вивчення співвідношення витрат, необхідних для забезпечення ефективності електроенергетики і витрат у цілому по народному господарству і його основним галузям.

Крім вищезазначених аспектів ефективності велике значення має власно економічна ефективність електроенергетики, тобто - галузева ефективність, що визначається співвідношенням витрат на виробництво, передачу і розподіл електроенергії, з одного боку, і доходів цієї сфери - з іншого. Аналіз галузевої ефективності припускає дослідження на рівні всієї електроенергетики, а також її складових частин: енергосистем і окремих енергетичних фірм і компаній.

Для підприємств-електростанцій, що виробляють електроенергію, основним фактором є структура електроенергетики, показниками якої є питома вага виробництва електроенергії тепловими та атомними, гідро- і вітро- електростанціями, а також електростанціями, що працюють на нетрадиційних і поновлюваних джерелах енергії. Залежно від видів використовуваних джерел енергії для виробництва електроенергії буде змінюватися її собівартість і тарифи, показники прибутку і рентабельності, забруднення навколишнього середовища.

Інноваційна структура електроенергетики передбачає випереджальний розвиток енергопотужностей на власних паливних ресурсах і використанні нетрадиційних і поновлюваних джерелах енергії.

Використовуючи показники виробництва електроенергії за ретроспективний період, було проведено аналіз і здійснено прогноз до 2010 року. Результати прогнозу виробництва електроенергії та його структур наведено в таблиці 1.

Як видно з таблиці 1, зміни в структурі електроенергетики на найближчу перспективу забезпечать реалізацію передбачених напрямків її розвитку.

У ній найбільшу питому вагу має виробництво електроенергії на теплових електростанціях, за рахунок зниження виробництва на атомних електростанціях. Зростатиме виробництво на гідроелектростанціях і більш ніж у два рази - на електростанціях, що працюють на нетрадиційних і відновлюваних джерелах енергії, що виробляють екологічно чисту електроенергію.

Таблиця 1. Прогноз структури електроенергетики України

№ п/п	Показники	2005 р.	2010 р.
1	Установлена потужність, мВт у тому числі:	52000	61000
	а) ТЕС, міні ТЕС	30500	34500
	б) ГЕС, ГАЕС	5700	8500
	в) АЕС	13000	12000
	г) електростанції на НВДЕ	2800	6000
2	Виробництво електроенергії, Твт.година у тому числі:	176,0	192,0
	а) ТЕС, мініТЕС питома вага, %	82,0 46,6	87,2 45,4
	б) ГЕС, ГАЕС питома вага	9,0 5,1	10,6 5,5
	в) АЕС питома вага, %	74,2 42,1	70,0 36,4
	г) електростанції на НВДЕ питома вага, %	10,8 6,2	24,2 12,7

Подальший розвиток конкуренції в електроенергетичній галузі України вимагає її диверсифікації, наявності власних джерел енергії. Це можливо при максимальній децентралізації енерговиробництва, що найбільшою мірою сприяє використанню нетрадиційних джерел енергії та впровадженню енергозберігаючих технологій.

Демонополізація електроенергетики можлива при впровадженні ринкових механізмів, які забезпечують:

- конкуренцію виробників електроенергії - електростанцій державної, колективної та приватної форм власності, а також незалежних підприємств-постачальників;

- функціонування незалежних виробників електроенергії поряд з потужними державними і акціонерними електростанціями. При цьому здійснюється само енергозабезпечення і продаж електроенергії за договорами;

- залучення користувачів електроенергії до фінансування програм з енергозбереження, екологізації технологічних процесів виробництва, розвитку потужностей децентралізованого виробництва на нетрадиційних джерелах енергії.

Ці принципи передбачають створення зацікавленості організацій-постачальників по закупівлі електроенергії у виробників, які використовують нетрадиційні джерела енергії, і тим самим збільшують їхню частку в енергобалансі.

Цьому будуть сприяти такі механізми:

- пільгова приватизація об'єктів малої потужності, особливо станцій з використанням поновлюваних джерел енергії;

- пріоритетне кредитування виробництва енергоефективного устаткування і створення таких електростанцій;

- преміальна доплата за вироблену на таких об'єктах електроенергію;

- стимулювання участі іноземного і приватного капіталу в реалізації енергозберігаючих проектів і розробці енергоефективних технологій використання власних паливно-енергетичних ресурсів.

У другому розділі “Основні фактори зниження наднормативних технологічних втрат електроенергії” наводиться багатофакторний аналіз наднормативних технологічних втрат, за результатами якого визначаються шляхи їхнього зниження.

Узагальнюючим факторним показником зниження збитків від наднормативних технологічних втрат електроенергії (ТВЕ) є питома вага коштів, вкладених на заходи щодо зниження ТВЕ, у сумі збитків. Кількісну залежність між цими показниками можна визначити шляхом побудови рівняння регресії, використовуючи як функцію суми збитків від наднормативних ТВЕ (у), а як аргумент - питому вагу коштів, вкладених у заходи щодо їхнього зниження (х). Розрахунок наведено у таблиці 2.

Таблиця 2. Розрахунок коефіцієнтів кореляції та регресії між сумами збитків, пов'язаних з наднормативними ТВЕ і питомою вагою коштів, вкладених у їхнє зниження

№ п/п	уi	xi
1	28,9	6,2	-19,4	16,2	376,4	262,4	-314,3
2	11,9	10,9	-14,7	-0,8	216,1	0,6	+11,7
3	11,2	12,5	-13,1	-1,5	171,6	2,2	+19,6
4	9,9	16,2	-9,4	-2,8	88,4	7,8	+26,3
5	1,8	82,3	56,7	-10,9	3214,9	118,8	-618,0
	= 63,7:5=	= 128,1:5			4067,4	391,8	-874,7

Результати розрахунків показують, що парний коефіцієнт кореляції між цими показниками дорівнює -0,7, що свідчить про сильний зворотний зв'язок, а коефіцієнт регресії при “х” рівний -0,21 показує, що зі збільшенням факторного показника на 1%, збитки скорочуються на 0,21 млн. грн.

У дисертаційній роботі наводиться аналіз: витрат робочого часу на проведення рейдів з виявлення крадіжок електроенергії; розрахунків згідно актам про порушення правил користування електроенергією; стану роботи з відключення споживачів за несплату, за порушення цих правил; складання балансів трансформаторних підстанцій - 110-35 кіловольта (ПС 110-35кВ), лінії електропередач - 110-35 кіловольта (ЛЕП 11-35кВ) і лінії електропередач - 10-0,4 кіловольта (ЛЕП 10-0,4кВ); позовної діяльності за актами про порушення правил користування електроенергією; впливу використання трансформаторів електроструму завищених номіналів; відповідності діючого парку електролічильників вимогам Держстандарту; забезпечення енергозбутових підрозділів пристосуваннями контролю за без- обліковим споживанням електроенергії.

За підсумками проведеного аналізу зроблено висновки про те, що наднормативні технологічні витрати електроенергії, як в аналізованих електропоставляючих компаніях, так і у всіх енергокомпаніях України, за аналізований період, зросли. Причинами збільшення цих втрат були такі:

- недостатня забезпеченість підприємств галузі пристосуваннями контролю за споживанням електроенергії та сучасних лічильних систем;

- наявністю потреби в заміні діючих трансформаторів електроструму на трансформатори менших номіналів;

- ряд компаній має потребу в додатковому укомплектуванні кадрами інженерів, інспекторів і майстрів для доведення чисельності персоналу до оптимальної;

- діючий парк однофазних лічильників на 58% не відповідає вимогам Держстандарту за припустимим класом точності;

- у всіх енергокомпаніях строк експлуатації наявного парку устаткування перевищує 50% і знижує показники споживання електроенергії;

- вимагає поліпшення роботи зі складання балансів ПС 110-35кВ, ЛЕП 11-35кВ і ЛЕП 10-0,4кВ;

- слабкий контроль за виявленням безоблікового споживання електроенергії, складанням актів про порушення правил користування електроенергією, відключенням споживачів за несплату згідно актам і подачею позовів у суд;

- для своєчасного проведення рейдів по контролю забезпечити технологічними автомобілями до оптимальної кількості;

- своєчасне чищення повітряних трас у середньому виконується на 50-60%.

У третьому розділі “Удосконалювання розрахунків зі споживачами за електроенергію” досліджено проблеми: обґрунтованості тарифів на електроенергію, збільшення обсягу реалізації за рахунок удосконалювання договірних відносин зі споживачами, скорочення дебіторської заборгованості та підвищення платоспроможності підприємств.

Одним з основних вимог при формуванні тарифів на передачу і поставку електроенергії є збалансованість роздрібного тарифу в частині доступності для споживачів і можливості розвитку і модернізації енергопоставляючих компаній. Для цього проаналізовано порівняльні показники обґрунтування витрат, які враховуються при розрахунках тарифу на передачу і поставку електроенергії, за групою енергокомпаній: Одесаобленерго, Житомиробленерго, Херсонобленерго, Кировоградобленерго і Севастопольенерго.

За даними про співвідношення між технічними параметрами електричних мереж цих енергокомпаній дається оцінка електромереж в умовних одиницях і обсяги поставок електроенергії на одну умовну одиницю.

Оцінку обґрунтованості витрат, які вводяться в тарифи на поставку електроенергії, можна зробити використовуючи такі показники як витрати на поставку одному абоненту - фізичній особі, та одному абоненту - юридичній особі. Кожна енергокомпанія розподіляє витрати між передачею і поставкою електроенергії за своїм розсудом. Рівень різних тарифів для енергокомпаній залежить від рівня затверджених економічних коефіцієнтів нормативних технологічних витрат електроенергії, тарифу на передачу електроенергії та бази нарахування, врахованих у роздрібному тарифі та тарифі на передачу електроенергії місцевими електромережами. Проведений аналіз дозволив зробити висновок про те, що при перегляді тарифів у майбутньому необхідно враховувати всі обґрунтовані витрати і одержання додаткових інвестицій для ефективного відновлення електричних мереж, підтримки фактичних витрат у мережах на рівні нормативних і одержання прибутку на рівні запланованого.

При дослідженні оплати за використання електроенергії, визначалася залежність її рівня від галузевої структури споживачів. Її кількісна оцінка за групою енергокомпаній давалася за допомогою прийомів кореляції та регресії, а за окремими компаніями - з використанням прийомів порівняння, індексів і коефіцієнтів. Взаємозв'язок рівня розрахунків споживачів з енергокомпаніями (у) і питомою вагою промисловості в їхній сполуці (х) наведено в таблиці 3.

З таблиці 3 видно, що з підвищенням питомої ваги промисловості в складі споживачів електроенергії на 1% рівень оплати підвищується на 1,93%. Виходячи з величини коефіцієнта кореляції ( =0,87), такий зв'язок носить сталий характер. При підвищенні питомої ваги населення в складі споживачів на 1%, рівень оплати за електроенергію знижується на 2,77%. Коефіцієнт кореляції становить - 0,88.

Своєчасна і у повному обсязі оплата використаної споживачами електроенергії є одним з основних показників комерційної діяльності енергокомпаній. Від рівня оплати споживачами за використану електроенергію залежить повнота розрахунків електропоставляючих компаній із ДП “Енергоринок” і відповідно їхній фінансовий стан.

Таблиця 3. Взаємозв'язок рівня розрахунків споживачів з ЕК (у) і питомою вагою промисловості в їхній сполуці (х)

№ п/п	уi	xi						Рівняння регресії та коефіцієнт кореляції
1	81,0	24,0	-1,9	-4,75	3,61	22,56	9,02
2	79,0	23,4	-2,5	-6,75	6,25	45,56	16,87
3	91,0	26,1	0,2	-5,25	0,04	27,56	1,05
4	92,0	30,1	4,2	6,25	17,64	39,06	26,25
	= 343	= 103,6			27,54	134,71	53,19

Динаміка розрахунків споживачів з енергокомпаніями і рівень розрахунків енергокомпаній із ДП “Енергоринок”, у середньому за групою енергокомпаній наведена на рис. 1.

Рис. 1. Порівняння рівнів розрахунків споживачів з ЕК з рівнем розрахунків ЕК із ДПЕ, у середньому за групою ЕК

При порівнянні рівнів розрахунків виявляється зниження рівня оплати енергокомпаніями ДП “Енергоринок” у 2003 р. до 69%, коли споживачі розрахувалися з ними на 91%, що можна вважати невиправданим. В основному ж рівні розрахунків мають однакову тенденцію.

Порівняльний аналіз реалізації електроенергії та оплати ДПЕ по “Одесаобленерго” наведено на рис. 2.

Рис. 2. Порівняльний аналіз реалізації електроенергії і оплати ДПЕ по “Одесаобленерго”

Графічне відбиття розрахунків показує, що у 2000 р. відсоток реалізації становив 81%, а у 2001 р. він знизився до 77%. Це пояснюється в основному збільшенням питомої ваги населення в складі споживачів з 22,8% до 32,4%. В 2002 р. відсоток реалізації склав 84%, тобто підвищився на 3%, що можна пояснити збільшенням питомої ваги промисловості з 20,8% до 22,2% і зниженням питомої ваги населення з 32,4% до 29,5%. У 2003 р. відсоток реалізації підвищився до 91%, що пояснюється подальшим підвищенням питомої ваги промисловості з 22,2% до 26,3% і зниженням частки населення в складі споживачів з 29,5% до 25,7%.

При розгляді відсотка оплати енергокомпанією ДП “Енергоринок” логічному поясненню піддається тільки його розмір в 2000р., коли він становив 80%. Надалі виявляються падіння й підйоми в його розмірах, які можна пояснити тільки неадекватною оплатою ДП “Енергоринок” при одержанні оплати від споживачів.

Для поліпшення системи двосторонніх розрахунків і платіжної дисципліни було рекомендовано:

? проводити планомірну роботу з переходу споживачів на передоплату і подекадну оплату електроенергії;

? впроваджувати біланові програми автоматизованих розрахунків для юридичних осіб і побутових споживачів;

? підсилити претензійно-позовну роботу;

? впроваджувати гнучкі системи стимулювання персоналу, однією з найважливіших умов якої є повний збір коштів від споживачів;

У процесі аналізу була досліджена динаміка, складова причини й термін утворення дебіторської заборгованості.

У цілому по групі аналізованих компаній ланцюгові темпи зростання показують значний приріст дебіторської заборгованості (на 79,5%) у 2001 р. у порівнянні з 2000 р., а потім його зниження до 8,2% за станом на 1.07.2004 р. Базисні темпи зростання дебіторської заборгованості за аналізований період з 179,5% у 2001 р. до 292,4% у 2004 р. Така ж характерна динаміка дебіторської заборгованості простежується і в окремих компаніях - зниження ланцюгових темпів зростання і збільшення базисних.

Дебіторська заборгованість відноситься до ненормованих обігових коштів і впливає на їхнє цільове використання, тому що є необґрунтованим вкладенням. Тому була встановлена тривалість відволікання цих засобів від цільового використання і уповільнення їхньої оборотності.

Додаткове залучення (+) і вивільнення (-) обігових коштів у результаті зміни оборотності дебіторської заборгованості наведено в таблиці 4.

Таблиця 4. Додаткове залучення (+) і вивільнення (-) обігових коштів у результаті зміни оборотності дебіторської заборгованості

№	Електрокомпанії, що поставляють	6 м. 2004 р.	2003 р.	Зміна оборотності	Одноденна реалізація, тис.грн.	Залучення або вивільнення обігових коштів, тис.грн.
1	Житомиробленерго	80	74	+6	871,7	+5230,2
2	Кировоградобленерго	90	80	+10	913,6	+9136,0
3	Одесаобленерго	219	209	+10	1913,7	+19137,0
4	Севастопольенерго	198	204	-6	311,1	-1866,6
5	Херсонобленерго	479	369	+110	700,1	+77011,0

З таблиці 4 видно, що за 6 місяців 2004 р. через уповільнення оборотності дебіторської заборгованості, було притягнуто додатково обігових коштів Херсонобленерго - 77,0 млн. грн., Одесаобленерго - 19,1 млн. грн., Кировоградобленерго -9,1 млн. грн. і Житомиробленерго - 5,2 млн. грн. Прискорення оборотності дебіторської заборгованості спостерігалося тільки у Севастопольенерго, у результаті чого було вивільнено з обігових коштів 1,8 млн. грн.

З метою скорочення дебіторської заборгованості, для визначення найбільш істотних боржників вона була розподілена за галузевою ознакою. Результати наведено в таблиці 5.

Таблиця 5. Дебіторська заборгованість та її питома вага по галузях на 1.07.2004 р.

По групі аналізованих компаній	Промисловість	Сільське господарство	Держкий бюджет	Місцевий бюджет	ЖКГ	Населення	Пільги	Субсидія	Інші	Разом
1. Усього дебіторська заборгованість, млн.грн.	100,0	128,6	30,9	16,5	278,0	411,1	10,5	1,9	30,4	1008,1
2. Питома вага до підсумку, %	9,9	12,7	3,0	1,6	27,5	40,8	1,0	0,2	3,0	100,0
3. Питома вага споживання електроенергії галузями до загального обсягу споживання, %	28,7	4,6	6,3	3,2	13,2	29,4	-	-	14,6	100,0
4. Співвідношення питомої ваги дебіторської заборгованості та питомої ваги споживання електроенергії, %	0,34	2,76	0,47	0,5	2,08	1,38	-	-	0,20	-

Як видно з таблиці 5, найбільша питома вага дебіторської заборгованості у населення (40,8%), потім у житлово-комунального господарства (27,5%), сільського господарства (12,7%), промисловості (9,9%) та інших споживачів. Така структура дебіторської заборгованості без обліку споживання електроенергії окремими галузями. Для об'єктивної оцінки варто знайти відсоток дебіторської заборгованості на один відсоток споживання електроенергії галузями.

Ранжирування галузей за цим показником показує, що найбільша величина дебіторської заборгованості сільського господарства (2,76%), потім ЖКГ (2,08%), населення (1,38%) та інших.

На збільшення дебіторської заборгованості впливають як об'єктивні, так і суб'єктивні фактори. До об'єктивних факторів варто віднести:

- низький рівень платоспроможності більшості споживачів електроенергії;

- наявність адміністративного тиску з боку місцевих органів влади на енергокомпанії відносно їх роботи з боржниками;

- відсутність надійного фінансування з боку держави бюджетних організацій, надання передбачених державою пільг і субсидій.

Суб'єктивними факторами є:

- безсистемність в організації роботи з боржниками;

- невміння використовувати всі існуючі можливості законодавства;

- небажання прогнозувати розвиток подій відносно окремих споживачів, особливо сільськогосподарських;

- запізніле реагування на потенційно безнадійні борги, у результаті чого минають строки позовної давності.

Для скорочення загальної дебіторської заборгованості, погашення умовно-ліквідної її частини і недопущення неліквідної треба:

- налагодити чітку претензійно-позовну систему в роботі з дебіторами, організувати взаємодію між службами споживача, юридичними і фінансовими службами;

- заключати договори про поставку електроенергії на умовах передоплати, авансових платежів, подекадної оплати, нарахування пені за платежі, у яких вийшов термін, штрафів за перевищення договірної величини споживання і потужності;

- налагодити чітку роботу з відключення боржників від електроспоживання;

- робити постійне списання безнадійної заборгованості за рахунок резерву сумнівних боргів відповідно до діючого законодавства;

- чітко стежити за порушенням справ про банкрутство і оголошення про самоліквідацію підприємств;

- підсилити відповідальність і підвищити вимоги до персоналу служби збуту, юридичних і фінансових служб, що працюють із дебіторами.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що проявляється в удосконаленні методичних підходів до підвищення ефективності функціонування підприємств електроенергетики.

Основні висновки автора дисертаційної роботи полягають у:

1. В роботі доведено, що структура електроенергетики на найближчу перспективу має передбачати збільшення питомої ваги виробництва електроенергії на ТЕС, за рахунок зниження її виробництва на АЕС, зростання виробництва на ГЕС і більш ніж у два рази - на електростанціях, що працюють на нетрадиційних і поновлюваних джерелах енергії.

2. Подальший розвиток конкуренції в електроенергетиці вимагає її диверсифікації, використання власних джерел енергії, що можливо при максимальній децентралізації електровиробництва і впровадженні енергозберігаючих технологій.

3. Ринкові механізми мають забезпечити конкуренцію між електростанціями державної, колективної та приватної форм власності, функціонування незалежних виробників електроенергії поряд з потужними державними і акціонерними електростанціями; залучення користувачів електроенергії до фінансування програм з енергозбереження.

4. Збільшення частки нетрадиційних і поновлюваних джерел енергії в енергобалансі поліпшить фінансовий стан галузі, у зв'язку зі зменшенням валютних витрат на імпортне паливо, і з'явиться додатковим фактором розвитку вітчизняного енергомашинобудування. Необхідною умовою ефективного розвитку електроенергетики є створення сприятливого інвестиційного клімату, стимулювання участі іноземного і приватного капіталу в реалізації енергозберігаючих проектів і розробка енергоефективних технологій використання власних паливно-енергетичних ресурсів.

5. Наднормативні технологічні витрати електроенергії, у середньому по енергокомпаніям Мінтопливоенерго за період з 2000 до 2004 р.р. зросли і становлять 7,2%. У середньому по компаніям, відібраним для аналізу, вони оцінюються в 11,4%. Серед останніх найбільші ці втрати в “Одесаобленерго” - 20,4%. Для зниження наднормативних ТВЕ необхідно ефективніше використовувати як технічні, так і організаційні фактори. З числа технічних факторів, першочерговими є: заміна діючих трансформаторів і електролічильників на трансформатори менших номіналів і на лічильники, що відповідають вимогам Держстандарту; з числа організаційних факторів - проведення рейдів з виявлення безоблікового споживання електроенергії, складання актів про порушення ПКЕЕ і їхня оплата.

6. Для поліпшення системи двосторонніх розрахунків і платіжної дисципліни варто впроваджувати програми автоматизованих розрахунків із споживачами і переходити на подекадну оплату електроенергії юридичними особами. Впроваджувати гнучкі системи стимулювання персоналу, однієї з умов якої є стовідсотковий збір коштів від споживачів. Вчасно відключати боржників від електроенергії.

7. Дебіторська заборгованість за електроенергію в оборотних активах енергопоставляючих компаній, становить від 67% до 87% і займає визначальну роль у їхньому фінансовому стані. Основними причинами збільшення дебіторської заборгованості є: низький рівень платоспроможності споживачів електроенергії, відсутність надійного фінансування з боку держави бюджетних організацій, установлених пільг і субсидій, невміння використовувати всі існуючі можливості законодавства і запізніле реагування на борги, строк позовної давності яких минає.

8. Для скорочення дебіторської заборгованості необхідно: налагодити чітку взаємодію між юридичними і фінансовими службами компаній, ввести диференційований підхід у роботі зі споживачами електроенергії з урахуванням їх платоспроможності; заключати договори про поставку електроенергії на умовах передоплати, авансових платежів і подекадної оплати, постійно здійснювати тиск на боржника.

9. При формуванні тарифів на передачу і поставку електроенергії основною вимогою є досягнення збалансованості, їхньої доступності для споживачів і можливості техніко-організаційного розвитку енергокомпаній. Рівень тарифів для аналізованих компаній у цей час є достатнім. Він забезпечує поточний розвиток компаній, однак для швидкого та ефективного відновлення електричних мереж назріла необхідність у перегляді тарифів.

10. Запропоновані інноваційні зміни в структурі електроенергетичного комплексу забезпечують зниження собівартості електроенергії та забруднення навколишнього середовища. Використання резервів заощадження паливно-енергетичних ресурсів забезпечить зниження обсягів імпорту нафти і природного газу, відповідного заощадження валютних засобів держави.

11. Інноваційна структура електроенергетики України передбачає розвиток енергопотужностей на власних ресурсах і використанні поновлюваних і нетрадиційних джерел енергії. Визначення реальних потреб в електроенергії на найближчу перспективу має базуватися на очікуваному рівні внутрішнього валового продукту і його питомої електроємності.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Е.А. Бельтюков, Т.И. Черкасова, С.Н. Мурга. Особливості планування витрат в електроенергетиці // Вісник Технологічного університету Поділля. -Хмельницький: Технологічний університет Поділля. - 2000.- №4.Ч.1.- С. 33-35. Особистий внесок здобувача: розроблено методичні рекомендації щодо зниження наднормативних технологічних витрат електроенергії.

2. Мурга С.М. Еволюція розрахунків в електроенергетиці України // Економіст.- 2000.- № 10 (168).- С.55 - 57.

3. Є.А. Бєльтюков, С.М. Мурга. Цінова і тарифна політика як основа економіки електроенергетики //Экономические инновации. - Одесса: ИПРЭЭИ НАНУ. - 2002. - Вип. 13. - С.292-298. Особистий внесок здобувача: розроблено методичний підхід до визначення собівартості виробництва електроенергії АЕС, що передбачає включення в собівартість екологічної складової в повному розмірі.

4. Є.А. Бєльтюков, С.М. Мурга. Нетрадиційні джерела енергії // Праці Одеського політех. ун-ту. - Одеса: ОНПУ. - 2004. - Спецвипуск. Т.3. - С. 267-270. Особистий внесок здобувача: розроблено прогноз розвитку виробництва електроенергії на оновлених і нетрадиційних джерелах енергії до 2010 року;

5. Є.А. Бєльтюков, С.М. Мурга. Проблематика та основні напрямки реформування політики доходів в ПЕК // Міжнародна науково-практична конференція „Енергоефективність-2000”.- Київ: Держкоменерго-збереження. - 2000. - С. 221-225. Особистий внесок здобувача: розроблено інноваційну структуру електроенергетики, яка передбачає виробництво електроенергії на основі власних паливно-енергетичних ресурсів і використанні оновлених і нетрадиційних джерел енергії, що забезпечить відповідне заощадження валютних засобів держави.

6. С.Н. Мурга. Організаційна робота по зменшенню технологічної витрати електроенергії - основний чинник економічного зростання // Міжнародна конференція „Нетрадиційна енергетика ХХІ ст.” . - Одеса. - 2002. - С. 29-30.

Анотації

Мурга С.Н. Організаційно-економічне забезпечення підвищення ефективності функціонування підприємств електроенергетики. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.01 - економіка промисловості. - Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, Одеса, 2006.

Дисертація присвячена дослідженню підвищення ефективності виробництва, передачі і розподілу електроенергії на підприємствах народногосподарського комплексу. У ній на основі аналізу запропоновано зміни в структурі електроенергетики, що забезпечують зниження собівартості електроенергії і забруднення навколишнього середовища; визначаються шляхи зниження наднормативних технологічних втрат і підвищення обґрунтованості тарифів на електроенергію.

Розроблено пропозиції та техніко-організаційні заходи, що дозволяють підвищити економічну стабільність підприємств, збільшити обсяг реалізації електроенергії та скоротити дебіторську заборгованість.

Ключові слова: фактори підвищення ефективності, структура електроенергетичного комплексу, зниження собівартості електроенергії, екологія виробництва, зниження наднормативних технологічних втрат, обґрунтування тарифів, обсяг реалізації електроенергії, дебіторська заборгованість.

Мурга С.Н. Организационно-экономическое обеспечение повышения эффективности функционирования предприятий электроэнергетики. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.01 - экономика промышленности. - Інститут проблем ринка и экономико-экологических исследований НАН Украины, Одесса, 2006.

Диссертация посвящена исследованию повышения эффективности производства, передачи и распределения электроэнергии на предприятиях народнохозяйственного комплекса. В ней на основе анализа предложены изменения в структуре электроэнергетики, обеспечивающие снижение себестоимости электроэнергии и загрязнения окружающей среды; определяются пути снижения сверхнормативных технологических потерь и повышения обоснованности тарифов на электроэнергию.

Доказано, что дальнейшее развитие конкуренции в электроэнергетике требует ее диверсификации, наличия собственных источников энергии, что возможно при максимальной децентрализации электропроизводства и внедрении энергосберегающих технологий.

Рыночные механизмы должны обеспечить конкуренцию между электростанциями государственной, коллективной и частной форм собственности, функционирование независимых производителей электроэнергии наряду с мощными государственными и акционерными электростанциями; привлечение пользователей электроэнергии к финансированию программ по энергосбережению.

Увеличение доли нетрадиционных и обновленных источников энергии в энергобалансе улучшит финансовое состояние отрасли, в связи с уменьшением валютных затрат на импортное топливо, и явится дополнительным фактором развития отечественного энергомашиностроения.

Установлено, что структура электроэнергетики на ближайшую перспективу должна предусмотреть увеличение удельного веса производства электроэнергии на ТЕС, за счет снижения ее производства на АЭС, рост производства на ГЕС и более чем в два раза - на электростанциях, которые работают на нетрадиционных и возобновляемых источниках энергии. Осуществлен прогноз развития электроэнергетики до 2010 года.

Предложен методический подход, предусматривающий включение в себестоимость производства электроэнергии АЭС экологической составляющей в полном размере, что требует перехода к адекватной тарифной политике, создающей равные возможности “чистых” и “грязных” энерготехнологий.

Предложена система показателей, позволяющая количественно оценить технические и организационные факторы, и методика анализа их влияния на снижение убытков от сверхнормативных потерь электроэнергии. Определен обобщающий показатель снижения убытков от сверхнормативных технологических затрат электроэнергии.

Установлено, что уровень оплаты за электроэнергию энергопоставляющим компаниям повышается при увеличении удельного веса промышленности и снижении доли населения в составе потребителей. Абсолютное значение коэффициента корреляции между этими показателями составляет 0,87.

Разработаны предложения и технико-организационные мероприятия, позволяющие повысить экономическую стабильность предприятий, увеличить объем реализации электроэнергии и сократить дебиторскую задолженность.

Так, для снижения сверхнормативных ТЗЭ необходимо эффективнее использовать как технические, так и организационные факторы. Из числа технических факторов, первоочередными являются: замена действующих трансформаторов и электросчетчиков на трансформаторы меньших номиналов и на счетчики, соответствующие требованиям Госстандарта; из числа организационных факторов - проведение рейдов по выявлению безучетного потребления электроэнергии, составление актов о нарушении ПКЕЕ и их оплата.

Для улучшения системы двухсторонних расчетов и платежной дисциплины следует внедрять программы автоматизированных расчетов с потребителями и переходить на подекадную оплату электроэнергии юридическими лицами. Внедрять гибкие системы стимулирования персонала, одной из условий которой является стопроцентный сбор средств от потребителей. Своевременно отключать должников от электроэнергии.

Установлено, что основными причинами увеличения дебиторской задолженности являются: низкий уровень платежеспособности потребителей электроэнергии, отсутствие надежного финансирования со стороны государства бюджетных организаций, установленных льгот и субсидий, неумение использовать все возможности правового поля и запоздалое реагирование на долги, срок исковой давности которых истекает.

Для сокращения дебиторской задолженности необходимо: наладить четкое взаимодействие между юридическими и финансовыми службами компаний, ввести дифференцированный подход в работе с потребителями электроэнергии с учетом их платежеспособности; заключать договора о поставке электроэнергии на условиях предоплаты, авансовых платежей и подекадной оплаты, постоянно осуществлять давление на должника и своевременно отключать их от электроэнергии.

При формировании тарифов на передачу и поставку электроэнергии, основным требованием является достижение сбалансированности, их доступности для потребителей и возможности технико-организационного развития энергокомпаний. Доказано, что уровень тарифов для анализируемых компаний в настоящее время является достаточным. Он обеспечивает текущее развитие компаний, однако для быстрого и эффективного обновления электрических сетей, назрела необходимость в пересмотре тарифов.

Необходимым условием эффективного развития электроэнергетики является создание благоприятного инвестиционного климата, стимулирование участия иностранного и частного капитала в реализации энергосберегающих проектов и разработка энергоэффективных технологий использования собственных топливно-энергетических ресурсов.

Ключевые слова: факторы повышения эффективности, структура электроэнергетического комплекса, снижение себестоимости электроэнергии, экология производства, снижение сверхнормативных технологических потерь, обоснование тарифов, объем реализации электроэнергии, дебиторская задолженность.

Murga S.N. Organizationally-economic providing of increase of efficiency of functioning of enterprises of electroenergy. - The manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of economic sciences on the speciality 08.07.01 - industrial economy.- The Institute of market problems and economy-ecological studies NAN Ukraine, Odessa, 2006.

The dissertation is devoted to research of increase of a production efficiency, transfer and distribution of the electric power at the enterprises of an electropower complex. In it on the basis of the analysis changes in structure of the electric power industry, cost prices of the electric power providing decrease and environmental contaminations are offered; ways of decrease of above permitted standard technological losses and increases of validity of tariffs for the electric power are defined.

Offers and the technical organizational actions are developed, allowing to raise economic stability of the enterprises to increase volume of realization of the electric power and to reduce debts.

The keywords: factors of increase of efficiency, structure of an electropower complex, decrease of the cost price of the electric power, ecology of manufacture, decrease of above permitted standard technological losses, a substantiation of tariffs, volume of realization of the electric power, the debtor debts.

Размещено на Allbest.ru