Управління фінансовим потенціалом підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Управління фінансовим потенціалом підприємств

Київ - 2006

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. У сучасних умовах господарювання промислові підприємства повинні адекватно реагувати на ринкові зміни. У зв'язку з цим необхідно збільшувати обсяги виробництва, раціонально використовувати трудові, виробничі та матеріальні ресурси, враховуючи нові суспільні потреби та найважливіші їхні чинники, а також забезпечувати динамізм власного фінансового потенціалу.

В наслідок цього набувають актуальності проблеми дослідження теоретичних, методичних і практичних аспектів управління фінансовим потенціалом підприємства; використання прогресивних методів господарського маневрування фінансовими ресурсами підприємства на основі законів ринкової економіки; вдосконалення методів вимірювання й обґрунтування оцінки фінансового потенціалу підприємства. Вирішення цих проблем обумовлює впровадження ефективної системи управління фінансовим потенціалом промислових підприємств, що не можливо без розробки принципово нових підходів до визначення ролі й місця управління фінансовим потенціалом в умовах невизначеності та динамічності зовнішнього економічного середовища.

Запропоновані в даній дисертації методи вирішення зазначених проблем управління фінансовим потенціалом промислових підприємств можна розглядати як продовження наукових розробок учених-економістів О.В. Ареф'євої, О.І. Амоші, В.П. Бабича, Я.Г. Берсуцького, В.М. Гриньової, В.Б. Занги, М.І. Іванова, О.М. Кизими, Т.С. Клебанової, М.М. Лепи, П.А. Орлової, В.С. Пономаренка, О.І. Пушкаря, Л.В. Руденко, О.М. Тридіда, Д.К. Шевченка, Б.Г. Шелегеди та ін. У роботі висвітлено питання врахування синергізму від сполучення ресурсів при оцінці рівня фінансового потенціалу промислових підприємств, велику увагу приділено врахуванню економічних зв'язків і відносин, які відбивають умови розвитку підприємства через реальний та нормативний рівні фінансового потенціалу, що забезпечить ефективне використання фінансових ресурсів при визначенні потенціалу промислового підприємства в цілому.

Певною мірою досліджено проблему оптимальності взаємодії елементів системи управління фінансовим потенціалом промислових підприємств, та практичне їх значення. Таким чином, актуальність перелічених проблем, їх недостатня розробленість та практичне значення обумовили мету і завдання дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Європейського університету: «Наукові основи економічної адаптації підприємництва в умовах трансформації економіки» (номер держ. Реєстрації №0101U007351), а також «Економічні проблеми теорії і практики менеджменту сталого розвитку економічних систем» (номер держ. Реєстрації №0101U007350). При виконанні досліджень особисто дисертантом було розроблено механізм управління фінансовим потенціалом підприємств та проведено моделювання системи управління фінансовим потенціалом промислових підприємств України.

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є узагальнення й розвиток теоретичних підходів та методичних основ управління фінансовим потенціалом промислових підприємств, обґрунтування положень та практичних засад управління фінансовим потенціалом, а також розробка рекомендацій стосовно підвищення ефективності управління фінансовим потенціалом підприємств, що забезпечить збалансоване використання фінансових ресурсів. Для досягнення зазначеної мети автором сформульовані та вирішуються такі завдання:

— проведення теоретичного аналізу сутності та змісту поняття «фінансовий потенціал»;

— визначення елементної структури, джерел формування та факторів впливу на фінансовий потенціал підприємства;

— здійснення аналізу фінансово-господарської діяльності промислових підприємств;

— оцінка рівня фінансового потенціалу промислових підприємств та згрупування підприємств в три групи;

— визначення особливості використання елементів фінансового потенціалу підприємств, що входять до його складу;

— вимір фінансового потенціалу підприємств машинобудування на основі синергетичного підходу;

— розробка механізму управління фінансовим потенціалом промислових підприємств;

— вдосконалення ключових стратегії для управління фінансовим потенціалом підприємств;

— обґрунтування методичних рекомендації щодо використання на промислових підприємствах принципів взаємозамінності складових фінансового потенціалу для ефективного управління ресурсами.

Об'єктом дослідження є господарська діяльність суб'єктів підприємництва пов'язана з формуванням та управлінням фінансовим потенціалом промислових підприємств.

Предметом дослідження є теоретичні, науково - методичні та практичні аспекти управління фінансовим потенціалом промислових підприємств.

Методи дослідження. У дисертаційній роботі використано загальнонаукові й спеціальні методи дослідження економічних явищ: аналіз і синтез - для визначення понять фінансового потенціалу; факторний аналіз - для дослідження факторів, що впливають на використання фінансового потенціалу промислових підприємств; структурний аналіз - для дослідження динаміки та структури показників фінансового потенціалу; екстраполяцію - для визначення тенденцій розвитку підприємств; групування й класифікацію - для систематизації факторів, що впливають на зростання потенціалу промислових підприємств; порівняння та експертну оцінку - для визначення вагомих коефіцієнтів виміру рівня фінансового потенціалу промислових підприємств; економіко-математичне моделювання - для розробки економетричних моделей прогнозування розвитку фінансового потенціалу промислових підприємств.

До складу емпірично-інформаційної бази дисертаційного дослідження увійшли аналітична інформація Держкомстату України, матеріали галузевих міністерств, дані статистичної звітності господарської діяльності промислових підприємств, матеріали анкетного опитування керівників і фахівців підприємств та організацій.

Наукова новизна одержаних результатів визначається внеском автора у розв'язання актуальної наукової задачі - розробки науково-методичних основ управління фінансовим потенціалом підприємств та ефективним використанням фінансових ресурсів підприємств і полягає в наступному:

вперше:

? визначено зміст поняття «управління фінансовим потенціалом» з урахуванням економічних зв'язків і відносин, які дають змогу враховувати умови розвитку підприємств через реальний і нормативний рівні цього потенціалу, що забезпечує збалансоване використання ресурсів;

? запропоновано двоєдиний підхід щодо управління фінансовим потенціалом підприємств, який забезпечується, з одного боку, існуючою системою їх функціонування, а з другого - розвитком їх складових як цілісної взаємозалежної системи;

удосконалено:

? механізм управління фінансовим потенціалом підприємств, що складається з фінансових методів, фінансових інструментів і організаційного забезпечення, в поєднанні яких через координацію дій можливо здійснювати управління фінансовим потенціалом підприємств;

? ключові стратегії в управлінні фінансовим потенціалом і матрицю, яка ґрунтується на визначених рівнях фінансового потенціалу підприємств та стратегічних фінансових цілях, завдяки чому відбувається позиціонування підприємств на матриці;

набули подальшого розвитку:

? визначення особливостей оцінки фінансового потенціалу промислових підприємств, які допомагають виділити кількісний і якісний рівні фінансового потенціалу та висувають нові вимоги щодо фінансового забезпечення промислових підприємств та ефективного використання їх ресурсів;

? методичний підхід до підвищення ефективності використання фінансового потенціалу промислових підприємств завдяки застосуванню принципу взаємозамінності його складових, що дозволяє з урахуванням коефіцієнтів еластичності, забезпечити безперервність виробничого процесу та оптимізувати розмір і структуру фінансових ресурсів;

? організаційна складова забезпечення механізму управління фінансовим потенціалом промислових підприємств в напрямку підвищення ефективності використання ресурсів та методів сучасного менеджменту.

Практичне значення отриманих результатів. Практична значущість дослідження полягає: в обґрунтуванні й апробації рекомендацій щодо розвитку фінансового потенціалу підприємств на основі ефективного використання ресурсів; у використанні методів оцінки фінансового потенціалу підприємств з урахуванням вартості основних фондів, матеріальних і фінансових витрат для виявлення можливостей та резервів використання фінансових ресурсів на перспективу; у розробці методики ефективності використання фінансового потенціалу підприємств та прогнозування стратегічного розвитку підприємств; в удосконаленні методики факторного аналізу, яка дала змогу визначити резерви матеріальних ресурсів підприємств; у розробці рекомендації щодо підвищення економічної ефективності використання потенціалу з урахуванням принципу взаємозамінності його складових для прогнозування збалансованого розвитку промислових підприємств.

Запропоновані в дисертації висновки та рекомендації, які мають прикладний характер, впроваджено на промисловому підприємстві ЗАТ «Уманський завод сільськогосподарського машинобудування» (акт про впровадження №39 / 08 від 07. 06. 2006 р.), Міністерстві економіки України (акт про впровадження №79-22 / 176 від 19.06.2006 р.), Державному комітеті України з питань регуляторної політики та підприємництва (акт про впровадження №4422 від 19.06.2006 р.)

Апробація отриманих результатів. Результати досліджень відображено в наукових працях автора та в матеріалах науково-практичних конференцій, що проводились в Україні, зокрема на ІХ, Х, ХІ Міжнародних науково-практичних конференціях «Інформаційні технології в економіці, менеджменті і бізнесі. Проблеми науки, практики і освіти» (м. Київ, 2003, 2004, 2005 рр.), на VІІ, VІІІ Всеукраїнських науково-практичних конференціях «Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість» (м. Київ, 2004, 2005 рр.), на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Теорія і практика економіки й підприємництва» (г. Алушта, 2006 г.), на Науково-практичній конференції «Теорія і практика державного управління в умовах євроінтеграції» (м. Луцьк, 2006 р.)

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (який складає 160 найменувань) та 8 додатків. Загальний обсяг роботи становить 215 сторінок машинописного тексту, містить 41 таблиць та 36 рисунків.

Основний зміст роботи

фінансовий потенціал промисловий взаємозамінність

У першому розділі «Теоретичні основи управління фінансовим потенціалом підприємств» автором визначено суть поняття «фінансовий потенціал», його складові елементи, структуру, джерела формування та фактори впливу на його формування і розвиток.

Проведений в роботі аналіз теоретичних підходів свідчить, що фінансовий потенціал трактується неоднозначно. Одна група вчених ототожнює фінансовий потенціал з фінансовими ресурсами, а друга - з фінансовим капіталом. Проте між ними є суттєва відмінність, яка проявляється через елементний склад, структуру, джерела формування та фактори впливу на них.

Здійснені в роботі дослідження дозволили автору визначити фінансовий потенціал як сукупність фінансових ресурсів і можливостей підприємства, які дають змогу забезпечити визначений стратегічний напрямок розвитку підприємства.

Автором встановлено, що фінансовий потенціал є складною, динамічною системою, елементи якої взаємозв'язані та взаємообумовлені. Кожен з елементів залежить від рівня розвитку підприємства, конкурентної позиції, можливості залучення та поєднання окремих видів джерел фінансування, ефективності системи управління.

Здійснені автором дослідження фінансового потенціалу надали можливість дійти висновку, що складовими фінансового потенціалу є внутрішній фінансовий потенціал (валові накопичення, дохідність підприємств, джерела грошових надходжень, показники балансу, капітал підприємства, активи) та зовнішній фінансовий потенціал (інвестори підприємства, фінансові інститути, страхові компанії та ін.). При цьому головним завданням управління фінансовим потенціалом підприємств залишається оптимізація фінансових потоків з метою максимального збільшення позитивного фінансового результату.

Як показано в роботі, на управління фінансовим потенціалом підприємств впливає їх елементний склад, джерела надходження та фактори впливу на розвиток фінансового потенціалу. Управління фінансовим потенціалом здійснюється на підприємствах з приводу досягнення максимально можливого фінансового результату за таких умов: наявність власного капіталу, достатнього для виконання умов ліквідності та фінансової стійкості; можливості залучення капіталу в обсязі, необхідному для реалізації ефективних інвестиційних проектів; рентабельності вкладеного капіталу; наявності ефективної системи управління фінансами, яка забезпечує прозорість поточного й майбутнього фінансового стану.

У другому розділі «Дослідження фінансового потенціалу на промислових підприємствах» автором на підставі проведеного аналізу фінансового потенціалу підприємств розроблено методику оцінки рівня фінансового потенціалу підприємств, здійснено вимір фінансового потенціалу на основі синергетичного підходу.

Фінансово - господарський аналіз діяльності промислових підприємств є початковим етапом технології оцінки фінансового потенціалу, який передує визначенню його рівнів, що дозволило розрахувати комплексний показник, який відображає загальне значення фінансового потенціалу як органічного поєднання його кількісних і якісних сторін.

Узагальнення підходів показало, що початковим етапом оцінки фінансового потенціалу є проведення фінансово - господарського аналізу обраних підприємств. Проведений аналіз п'яти підприємств машинобудування за 2001-2005 рр. показав, що вони відрізняються як за процесом формування, так і за процесом використання наявних фінансових ресурсів.

Проведений аналіз стану та динаміки основних фінансових показників, які характеризують фінансово - господарську діяльність обраної групи підприємств, показав, що ВАТ «Одеський завод сільськогосподарського машинобудування» і ВАТ «Український науково - дослідний інститут сільськогосподарського машинобудування» перебувають в хиткому фінансовому становищі, тому що мають низькі фінансові показники. Інші підприємства: ВАТ «Київський дослідно - експериментальний завод сільськогосподарського машинобудування «Київсільмаш», ЗАТ «Уманський завод сільськогосподарського машинобудування» та ВАТ «Сумський завод сільськогосподарського машинобудування» за період з 2001 по 2005 рр. показали вміння ефективно використовувати свої активи, що привело до одержання прибутку від операційної діяльності.

У процесі дисертаційного дослідження для визначення рівня фінансового потенціалу автором був розроблений підхід, за яким підприємства було розділено на три рівні: високий, середній і низький.

В роботі проведений аналіз показав, що підприємства ВАТ «Сумський завод с/г машинобудування» має високий рівень фінансового потенціалу, підприємства ЗАТ «Уманський завод с/г машинобудування» і ВАТ «Київський дослідно - експериментальний завод с/г машинобудування «Київсільмаш» - середній рівень фінансового потенціалу, і підприємства ВАТ «Одеський завод с/г машинобудування» і ВАТ «Український науково - дослідний інститут с/г машинобудування» мають низький рівень фінансового потенціалу.

Перша частина - визначення й характеристика рівнів фінансового потенціалу та його оцінка за фінансовими показниками.

Друга частина - оцінка фінансового потенціалу за критерієм «можливість залучення кредитних ресурсів на основі оцінки фінансового потенціалу за критерієм «імідж підприємства».

Третя частина - комплексна оцінка фінансового потенціалу підприємств, що проводиться експертним шляхом, на підставі значущості кожної попередньої складової.

На основі синергетичного підходу автор мав змогу поєднати при оцінці фінансового потенціалу підприємств кількісні і якісні його рівні, а також за допомогою коефіцієнта синергії встановити наявні процеси формування й використання фінансового потенціалу (деградація, оптимізація, розвиток):

ФП_і = ФПкіл_і Ч ФПяк_і Ч _і, (1)

де ФПкіл_і - кількісний рівень фінансового потенціалу за i-м ресурсним джерелом підприємства, грн.;

ФПяк_і - якісний рівень фінансового потенціалу за i-м ресурсним джерелом підприємства, відн.од.;

_і - коефіцієнт синергії по підприємству за і-м ресурсним джерелом.

На підставі дослідження встановлено, що складовими елементами фінансового потенціалу є: потенціал основних фондів, потенціал фінансових ресурсів, потенціал виробництва продукції та потенціал кредитних можливостей, які проявляються в кількісному та якісному вимірах і дозволяють комплексно відобразити загальний фінансовий потенціал (рис. 3).

В результаті аналізу оцінок фінансового потенціалу автор дійшов висновку, що підприємство ВАТ «Одеський завод сільськогосподарського машинобудування» на 2005 рік мало фінансовий потенціал у розмірі 118655,3 тис. грн., ВАТ «Київський дослідно - експериментальний завод сільськогосподарського машинобудування «Київсільмаш» відповідно - 382282,9 тис. грн., ВАТ «Український науково - дослідний інститут сільськогосподарського машинобудування» - 95624,5 тис. грн., ЗАТ «Уманський завод сільськогосподарського машинобудування» - 335201,3 тис. грн., і ВАТ «Сумський завод сільськогосподарського машинобудування» - 538286,9 тис. грн.

Таблиця 1. Оцінка ФП промислових підприємств України за 2001-2005 рр. (тис. грн.)

Визначення тенденцій як у формуванні, так і у використанні елементів фінансового потенціалу в системі економічних відносин підприємств впливає на їхній загальний рівень, а також окреслює можливість залучення власних й позичкових коштів та розвиток машинобудівних підприємств.

У третьому розділі «Напрямки удосконалення управління фінансовим потенціалом підприємств» розроблено механізм управління фінансовим потенціалом підприємств, обґрунтовано ключові стратегії в управлінні фінансовим потенціалом та організаційне забезпечення стратегічного управління фінансовим потенціалом промислових підприємств.

Автором розроблено й запропоновано до використання механізм управління фінансовим потенціалом підприємств, який складається з фінансових методів, фінансових інструментів і організаційного забезпечення, в поєднанні яких через координацію дій можна здійснювати управління фінансовим потенціалом підприємств (рис. 4).

До фінансових інструментів віднесено показники, агреговані у визначені елементи фінансового потенціалу. Організаційну складову забезпечення автором розділено на дві частини єдиної системи.

Оскільки фінансовий потенціал обумовлює перспективи розвитку підприємства та забезпечує виконання загальної стратегії, автором пропонується встановлення взаємозв'язків стратегічних цілей і фінансових стратегічних цілей, які, в свою чергу, є стратегічним джерелом для формування елементів фінансового потенціалу (рис. 5).

Саме таке трактування взаємного узгодження цілей обумовило розроблений автором підхід щодо поєднання сформульованих ключових фінансових стратегій і матриці, яка базується на визначених рівнях фінансового потенціалу підприємств і стратегічних фінансових цілях, завдяки чому відбувається позиціонування підприємств на матриці.

Практична реалізація запропонованого підходу дозволила досліджені підприємства розподілити у визначених площинах матриці і вибрати найбільшадекватну фінансову стратегію для рівня його фінансового потенціалу, можливості його формування, використання та стратегічного бачення.

Розроблене автором організаційне забезпечення, на відміну від існуючих, спирається не на виконання фінансових функцій, а на виявлення та задоволення загальних і локальних інтересів груп стейкхолдерів. Реалізацією їх займаються: спостережна рада акціонерного товариства, його правління, робітники, кредитори, потенційні інвестори у відповідності до загальної стратегії підприємства та її ключової фінансової стратегії.

Встановлена піраміда інтересів відповідає визначеним функціям складових організаційного забезпечення і розрахованому рівню фінансового потенціалу промислових підприємств.

Саме таке поєднання дозволяє встановити, який рівень інтересів може задовольнити наявний фінансовий потенціал підприємств і що треба зробити, щоб коло задоволених інтересів збільшувалось.

Автором доведено, що саме таке поєднання механізму управління фінансовим потенціалом та встановленого взаємозв'язку стратегічних цілей і ключових фінансових стратегій дозволило здійснити формалізацію їхнього вибору через розроблену матрицю. Забезпечуючим елементом є організаційна складова механізму, яка реалізується через виявлення та збалансування інтересів різних груп стейкхолдерів та кредиторів.

Висновки

В узагальненому вигляді результати дисертаційного дослідження зводяться до наукового обґрунтування теоретичних положень, розробки методичних підходів та практичних засад щодо управління фінансовим потенціалом промислових підприємств сільськогосподарського машинобудування в сучасних умовах зовнішнього середовища. Розроблено послідовність оцінки рівня фінансового потенціалу, яка дозволила виділити три його рівні (високий, середній, низький) та механізм управління фінансовим потенціалом промислових підприємств; вирішено наукові завдання щодо практичного використання наведеного механізму управління фінансовим потенціалом підприємств. В результаті проведених досліджень було зроблено відповідні висновки та пропозиції.

Теоретично обґрунтовано й практично апробовано принципово нове вирішення проблеми управління фінансовим потенціалом промислових підприємств.

Економічна суть фінансового потенціалу промислових підприємств підтверджується системою взаємозв'язку з іншими категоріями - потребами та економічними інтересами підприємств.

Визначено зміст системи управління фінансовим потенціалом промислових підприємств як сукупність засобів і методів спрямованого впливу на інтереси промислових підприємств, які перебувають у постійній динамічній трансформації під впливом зовнішніх та внутрішніх умов з орієнтацією на раціональне використання власного потенціалу.

При методичному обґрунтуванні системи управління фінансовим потенціалом промислових підприємств було розроблено стратегічні й фінансові функції управління, на яких базуються механізм управління потенціалом підприємств.

З метою оцінки та аналізу потенціалу промислових підприємств в розрізі ресурсних джерел використано систему показників з виділенням за кількісним та якісним рівнями. Вибір саме цих показників обумовлено необхідністю врахування не тільки абсолютного розміру фінансового потенціалу, а й суттєвих особливостей і властивостей досліджуваного об'єкту.

Під факторами, що впливають на розвиток промислових підприємств, автор розуміє такі стійкі зміни в продуктивних силах, технології, організації та соціально-економічних умовах виробництва, які виступають як рушійні сили, причини, що забезпечують неухильне ефективне використання фінансового потенціалу в розрахунку на одиницю виробленої продукції.

Стан фінансового потенціалу промислових підприємств є результатом впливу не окремих факторів, а взаємодії всієї сукупності факторів, які створюють умови його розвитку. Отже, дослідження, базується на системному підході, який враховує взаємозв'язок, складність та рухомість дії факторів у просторі й дає змогу класифікувати їх.

Розроблено методику виміру рівня фінансового потенціалу промислових підприємств на основі використання коефіцієнтів синергії, завдяки яким рівень потенціалу дорівнюватиме не простій сумі ресурсів, а відбиватиме потенцію їхнього використання.

Запропонований підхід взаємозамінності ресурсів дозволить визначати варіанти рівнів фінансового потенціалу при досягненні певного обсягу виробництва з метою маневрування ресурсами промислових підприємств, що забезпечить ефективне управління фінансовим потенціалом підприємств взагалі.

Наведені рекомендації щодо управління фінансовим потенціалом промислових підприємств мають практичний характер і можуть бути використані у виробничій діяльності промислових підприємств.

Размещено на Allbest.ru