Вдосконалення управління регіональним соціально-економічним розвитком в умовах транзитивної економіки

У роботі доведено, що прямі механізми розподілу ресурсів у тому разі, коли одержувач надає об'єктивну і повну інформацію про свої потреби, а центр діє усвідомлено, раціонально та ефективно, можуть забезпечити більш ефективний розподіл ресурсів порівняно з пропорційним механізмом.

Як приклад у роботі розглядається процедура децентралізації бюджету охорони здоров'я області між районами та містами. Сама процедура децентралізації передбачає перехід до загального бюджету, що дозволяє забезпечити механізм контролю за рівнем витрат і водночас гнучко використати фінансові ресурси в рамках бюджету. Такий бюджет забезпечує відносно плавний перехід від постатейного розподілу коштів до більш комплексної системи, що стимулює підвищення якості медичної допомоги.

У роботі сформульовані загальні принципи реалізації державної компенсаційної політики. Враховуючи, що найбільш проблемною з погляду фінансового забезпечення є галузь охорони здоров'я, у роботі обґрунтовані науково-методичні підходи до формування економічного механізму компенсації позабюджетних витрат лікувальних закладів і втрат населення внаслідок тимчасової непрацездатності. Практично такий підхід означає створення компенсаційних фондів.

Для визначення платежів (внесків, надходжень) у компенсаційний фонд необхідно розрахувати його загальний бюджет, необхідний для покриття витрат лікувальних установ у цілому по населеному пункту:

,(7)

де - прогнозована кількість захворювань j-ї нозологічної групи, чол.; - середня тривалість стаціонарного лікування j-ї нозологічної групи, днів; - базовий норматив компенсаційних платежів, грн/люд.-день; - коефіцієнт індексації значення базового нормативу, який враховує рівень інфляції.

Компенсації повинна підлягати різниця між необхідним обсягом фінансування (визначеним на підставі стандартів надання медичної допомоги) та існуючим рівнем бюджетного фінансування.

Принципи формування компенсаційних фондів багато в чому визначають і порядок розрахунку нетто-ставок платежів (внесків, надходжень). По суті, ставка становить собою разовий платіж, розрахований на певну стандартну чисельність населення, з урахуванням імовірності настання захворювання. Крім того, ставку пропонується зменшити на величину відсотків, які можуть бути отримані фондом при розміщенні тимчасово вільних коштів у банку-депозитарії.

Розрахунок нетто-ставок будується на припущенні, що платежі в компенсаційний фонд здійснюються постнумерандо щомісяця протягом року. Тоді, у загальному вигляді, нетто-ставка розраховується за формулою:

, (8)

де С j - базовий норматив компенсаційних платежів, грн /люд.-день; j - питома вага госпіталізованих захворювань j-ї нозологічної групи в загальній кількості госпіталізованих захворювань по населеному пункту, частки одиниці; k - імовірність захворювання k-ї вікової категорії громадян, випадків на 1 тис. чоловік; k - питома вага населення k-ї вікової категорії, частки одиниці; r - прогнозоване значення номінальної процентної ставки по депозитах, відсотки; m - кількість нарахувань відсотків за рік.

Пропоновані в дисертаційній роботі базові нормативи для визначення ставок компенсаційних платежів для відшкодування збитків громадян унаслідок тимчасової втрати працездатності наведені в табл. 5.

Таблиця 5 - Базові нормативи компенсаційних платежів для громадян

Класи хвороб	Середня тривалість хвороби	Нормативи компенсаційних платежів по вікових групах громадян, грн /люд.-день
	загальна	амбулаторне лікування	I	II	III
Органів травлення	21,3	10,0	8,95	7,5	5,05
Органів кровообігу	21,9	10,1	8,30	7,20	4,45
Нервової системи та органів чуттів	22,2	10,2	9,85	8,60	6,00
Сечостатевої системи	16,8	7,2	11,00	9,85	6,55
Крові і кровоносних судин	22,7	10,8	8,55	7,55	4,75
Шкіри	16,8	8,0	8,40	7,15	4,15
Інфекційні	20,2	10,0	9,00	7,75	5,15
Ендокринної системи	20,3	9,2	8,70	7,30	4,70
Органів дихання	24,6	12,5	7,80	6,50	4,20

Середнє значення нормативу компенсаційних платежів для лікувальних установ становить 3,72 грн /люд.-день. При середній тривалості лікування хворого в стаціонарі 12 днів, середнє значення нормативу компенсаційних платежів становить 44,6 грн /випадок.

Інтегральним результатом наукових досліджень, викладених у третьому розділі, є науково методичні підходи до вдосконалення системи міжбюджетних відносин, які ґрунтуються на відмові від нормативного методу перерозподілу трансфертів на користь диференційованого фінансування соціальної сфери регіонів з урахуванням поточного рівня регіонального людського розвитку.

У четвертому розділі “Інвестиційна компонента соціально-економічного розвитку регіону” ставляться і вирішуються загальнотеоретичні та науково-практичні питання управління регіональними інвестиційними проектами і програмами соціального спрямування.

Однією з головних передумов ефективного регіонального соціально-економічного розвитку є формування регіонального інвестиційного ринку, під яким ми розуміємо процедуру обміну інвестиційними ресурсами.

За даними фахівців, для проведення структурної перебудови економіки лише протягом 2003-2007 років необхідно залучити не менше 70 млрд грн. Практична реалізація цих завдань потребує докорінного перегляду ідеології державної регіональної інвестиційної політики, формування відповідного нормативно-правового та організаційно-економічного забезпечення.

Проблема оцінки соціально-економічної ефективності регіональних інвестиційних проектів полягає в тому, що будь-який регіон не можна розглядати як однорідну систему. Компроміс у досягненні цілей між окремими підсистемами визначає просторову диференціацію в реалізації як державної соціально-економічної політики, так і регіональних інвестиційних проектів і програм. При цьому критерії соціально-економічного розвитку формалізуються у вигляді бі-нарного відношення на множині припустимих планів X (економічна система складається з N суб'єктів, наприклад районів, і множини припустимих планів її розвитку X; чисельність населення районів P1,…,Pn передбачається постійною). Вираз означає, що плану х не строго надається перевага над планом у. Самі ж суспільні переваги фіксуються “функціоналом суспільного добробуту” так, що відношення залежить від функції , що акумулює всю необхідну для вибору оптимальних рішень інформацію.

Порівняння альтернатив з погляду суспільних переваг може бути перенесене в N-вимірний простір значень вектора регіональних критеріїв . Інакше кажучи, існує бінарне відношення таке, що при . Ця властивість дозволяє розглядати вектор z(x) як вичерпну характеристику кінцевих результатів соціально-економічного розвитку окремого району при реалізації плану.

У роботі доведено, що оптимальні значення критеріїв соціально-економічного розвитку районів , прийняті з умови , можуть, звичайно, значно відрізнятися один від одного. Водночас асоційовані із двоїсті оцінки повинні задовольняти умові , тобто граничні витрати на забезпечення оптимальних рівнів добробуту у розрахунку на душу населення мають бути однаковими. У більшості випадків даний принцип грубо порушується, що приводить до наростання соціальної напруженості й не відповідає принципам економічно ефективної регіональної соціально-економічної політики.

У роботі доведено, що з метою формування ефективної комплексної системи управління регіональною інвестиційною діяльністю необхідно, по-перше, відмовитись від розподілу бюджетних коштів між окремими районами та населеними пунктами на користь фінансування цільових високоефективних інвестиційних проектів на конкурсній основі, які забезпечують максимальний економічний ефект, а по-друге - впровадити дворівневу структуру адміністрування інвестиційної діяльності.

Економічна сутність пропонованої дворівневої моделі полягає у впровадженні кредитної форми фінансування інвестиційних проектів регіональним органом управління (наприклад, головним управлінням економіки обласної державної адміністрації або спеціально створеним органом управління інвестиційною політикою в регіоні) відповідних виконавців - органів місцевого самоврядування, які, у свою чергу, також через кредитну систему фінансують відповідні інвестиційні проекти і програми. Таким чином формується подвійна фінансова відповідальність за ефективне використання інвестиційних ресурсів.

У роботі запропоновані економіко-математичні моделі прийняття рішень у центральному та спеціалізованих органах управління регіональною інвестиційною діяльністю.

Критерій оптимальності діяльності центрального органу пропонується визначати як суму цільових функцій споживання:

, (9)

де Yt - вектор обсягів кінцевого споживання в році t.

Можливості всіх виробництв, що взаємодіють з управляючою системою, визначаються як:

, з обмеженнями ; .(10)

Уся сукупність продуктово-ресурсних обмежень, які визначають соціально-економічний розвиток регіону, може бути представлена у вигляді векторної нерівності:

, (11)

де збігається з вектором тільки для тих компонентів, які складають критерій (9). Для іншого складового кінцевого продукту вектор складається з нижніх заданих меж споживання. За проміжними продуктами компоненти дорівнюють нулю. Залежності (9) - (11) визначають зведену апроксимаційну модель прийняття рішень центральним органом управління.

Критерій оптимальності спеціалізованого органа:



, при ,(12)

де - дискретні змінні, які дорівнюють одиниці в разі прийняття проекту v до виконання, і нулю - при його відхиленні; r - ставка дисконтування; - платежі на погашення кредиту.

Одним із головних обмежень (12) є умова повернення позичальником кредиту, тобто його платоспроможність після впровадження відповідного інвестиційного проекту.

На думку автора, в сучасних умовах більш широкими повноваженнями з обґрунтування напрямків використання інвестицій, у тому числі й за рахунок державного та місцевих бюджетів, необхідно наділити регіональні органи влади.

Запровадження конкурсної кредитної системи фінансування інвестиційних проектів передбачає формування принципово нової методології формування, відбору та експертизи цільових комплексних інвестиційних проектів і програм. У роботі обґрунтовується доцільність створення і принципи діяльності регіональних комітетів з проведення інвестиційних конкурсів та експертної ради для відбору найбільш ефективних інвестиційних проектів, механізм взаємодії яких наведено на рис. 1.

Рис. 1 - Структурна схема оцінки і відбору проектів для фінансування з фондів комітету



Одним із напрямків удосконалення системи фінансування розвитку со-ціальної та інженерно-транспортної інфраструктури може бути впровадження обов'язкових одноразових внесків (платежів) інвесторів, які ведуть будівництво, розширення або реконструкцію виробничо-комерційних об'єктів. Головним принципом при визначенні розмірів пайових внесків має бути такий: інвестори мають компенсувати витрати місцевого бюджету на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури пропорційно до того навантаження, яке вони спричинятимуть унаслідок реалізації свого інвестиційного проекту.

Розмір пайових внесків інвесторів у розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури з урахуванням оцінки соціально-економічного значення проектів будівництва в роботі пропонується розраховувати для п'яти варіантів (табл. 6).

Нормативи для визначення розмірів пайових внесків інвесторів у створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури з урахуванням оцінки соціально-економічного значення інвестиційних проектів пропонується розраховувати за формулою:

регіональний соціальний експертиза інфраструктура

, (13)

де p - вартість будівництва об'єктів виробничо-комерційного призначення в розрахунку на один квадратний метр відповідного об'єкта; e - коефіцієнт бюджетної ефективності, що враховує додаткові надходження в дохідну частину бюджету відповідного рівня внаслідок реалізації інвестиційного проекту; q - коефіцієнт пріоритетності, що характеризує відповідність інвестиційного проекту будівництва (реконструкції) основним завданням регіонального соціально-економічного розвитку.



Таблиця 6 - Порядок визначення розмірів пайового внеску інвесторів у розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури

№ пор.	Варіанти будівництва	Нарахування пайового внеску	Умовні позначення
1	При новому будівництві		Ні - базовий норматив розміру пайового внеску інвестора з урахуванням соціально-економічного значення інвестиційних проектів; Sj - загальна площа об'єкта, щодо якого визначається розмір внеску; K - узагальнюючий коригувальний коефіцієнт
			- зональний коефіцієнт; - коефіцієнт, що враховує динаміку створення робочих місць; - коефіцієнт, що враховує обсяг інвестицій
2	При реконструкції, без приросту загальної площі, якщо профіль об'єкта змінюється		ДН - приріст нормативу розміру пайового внеску інвесторів
		ДН=Ні -Нk у разі якщо ДН менше нуля, пайові внески не нараховуються	Ні - норматив розміру пайового внеску інвесторів у розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста, що відповідає попередньому профілю об'єкта; Нk - норматив розміру пайового внеску інвестора при проведенні реконструкції зі зміною профіля роботи об'єкта
3	При реконструкції, якщо профіль об'єкта змінюється і створюються нові площі		() - пайовий внесок інвестора при створенні нових площ у ході проведення реконструкції; розраховується аналогічно до першого випадку; () - приріст пайового внеску інвестора при проведенні реконструкції зі зміною профіля діяльності об'єкта; розраховується аналогічно до другого випадку
4	При реконструкції, якщо профіль об'єкта не змінюється і створюються нові площі
5	При реконструкції, якщо профіль об'єкта не змінюється і нові площі не створюються	пайовий внесок не встановлюється

На підставі авторських розрахунків у роботі представлені базові нормативи пайової участі інвесторів на квадратний метр загальної площі об'єктів виробничого призначення та ринкової інфраструктури (табл. 7).

Таблиця 7 - Нормативний розмір пайової участі інвесторів, розрахований на квадратний метр загальної площі об'єктів виробничого призначення та ринкової інфраструктури (грн)*

Галузь	Показники, що входять до формули (13)
Промисловість:
електроенергетична	6,2	68,3	0,3	0,3
хімічна та нафтохімічна	5,8	128,9	0,15	0,3
машинобудівна та металообробна	6,5	87,3	0,15	0,5
деревообробна та целюлозно-паперова	8,8	70,2	0,25	0,5
будівельних матеріалів	11,3	94,3	0,3	0,4
легка	8,5	94,7	0,3	0,3
харчова	6,6	88,2	0,25	0,3
Транспорт	1,8	59,9	0,15	0,2
Зв'язок	14,9	119,4	0,25	0,5
Будівництво (без житлового)	5,8	77,6	0,25	0,3
Житлове будівництво	26,5	176,7	0,3	0,5
Житлове господарство та об'єднання громадян	3,3	108,3	0,15	0,2
Комунальне господарство	1,8	89,3	0,1	0,2

* Нормативи можуть уточнюватись для кожного окремого населеного пункту з урахуванням специфічних особливостей.



На підставі результатів досліджень, викладених у четвертому розділі, запропоновані принципи і методи вдосконалення системи управління інвестиційною діяльністю на рівні регіону. Доведено, що в умовах загального дефіциту інвестиційних ресурсів перевагу слід надавати цільовим високоефективним інвестиційним проектам. При цьому інвестиції мають залучатися за кредитною формою.

У п'ятому розділі “Вдосконалення системи управління регіональним соціально-економічним розвитком” на основі аналізу об'єктивних тенденцій розвитку адміністративних систем пропонуються принципи і методи формування управлінських структур перехідного типу, здатних в ході адміністративно-територіальної реформи забезпечити поступальний соціально-економічний розвиток регіонів.

Практика свідчить про системні недоліки управління регіональним соціально-економічним розвитком, які обумовлені як об'єктивними, так і суб'єктивними причинами. Перша група причин обумовлена надзвичайною складністю об'єкта управління, друга - недостатньою увагою державних інституцій до чинників, які впливають на ефективність функціонування управлінських структур.

Будь-який складний об'єкт управління слід розглядати як якісно визначену, внутрішньо суперечливу і взаємодіючу у всіх своїх елементах систему зв'язків. При цьому кожний елемент системи слід розглядати як частину єдиного цілого, як своєрідну підсистему, функції якої визначаються загальними властивостями системи.

Складні різнорівневі, поліструктурні зміни, які відбуваються у сфері соціально-економічних відносин, визначають необхідність поглиблення уявлення про об'єктивні передумови та еволюцію моделей державного управління.

Типологію моделей управління складними соціально-економічними системами наведено в табл. 8.



Таблиця 8 - Типологія моделей управління

Модель управління	Ефективність моделі
Веберівська модель	ефективність може бути досягнута завдяки раціональному поділу праці та чіткому визначенню сфер компетенції
Переходу від наукового управління до школи "людських відносин"	ефективність стає питанням мотивації підлеглих в умовах, що передбачають взаємний обмін
Перехід від механічної до кібернетичної, або інформаційної моделі	ефективність досягається в результаті відбору та передачі інформації, а також прийняття рішень на тих рівнях, де ця інформація найбільш доступна
Перехід від організації як ієрархії до організації як асоціації фахівців	ефективність означає створення такої організаційної структури, у якій фахівці можуть якнайкраще використати свої професійні якості

У теорії кожна з моделей, наведених у табл. 8, розглядається як альтернативна. У роботі обґрунтовано, що наведені моделі слід розглядати не як альтернативи, а як взаємодоповнюючі моделі. Ця теза є об'єктивним наслідком єдності та суперечності адміністративної системи: нова політика потребує нових структур, але існуючі структури багато в чому визначають зміст нової політики. Якщо ставиться завдання дослідити організаційно-економічну сутність бюрократії, слід розглядати складні взаємовідносини між її роллю у формуванні політики та виконанням нею політичних директив. У кожному разі дослідження необхідних і достатніх умов ефективного функціонування веберівської та “органічних” моделей управління не можуть обмежуватися лише соціологічними аспектами. На формування і розвиток системи управління впливають економічні відносини, форми організації політико-економічних інститутів і тенденції їх еволюції.

Системний аналіз базових властивостей інститутів X- і Y-економік дозволяє стверджувати, що дія комплементарних інститутів і відповідних їм інституційних форм обмежується рамками базових інститутів. На підставі аналізу зроблено висновок: наукове узагальнення ефективних інституційних форм X- і Y-економік дозволить прискорити їх відбір та закріплення в умовах української економіки, яка до цього часу змінюється переважно стихійно.

Функціональні недоліки сучасних управлінських систем збільшуються в міру наближення індустріальної цивілізації до фазового бар'єра. Формально величина бар'єра визначає, скільки соціальної енергії/інформації необхідно вкласти в організаційні структури поточної фази розвитку, щоб вони почали відповідати потребам наступної фази. Змінюється тип економіки, перебудовуються політичні й адміністративні механізми, створюється нова трансценденція та відповідні їй етика й мораль. Суспільство підходить до межі фазового бар'єра, якщо в поточній фазі воно вичерпало практичні можливості розвитку (точніше кажучи, такого існування, що підтримує розвиток). Це передбачає, по-перше, накопичення суперечностей, нерозв'язних в існуючій парадигмальній системі, і, по-друге, змикання цивілізаційних меж у вузький коридор.

Обґрунтовано, що соціально-економічні відносини є не лише специфічною сукупністю економічних зв'язків. Вони одночасно є цілісною, структурно-субординованою системою, що постійно розвивається. Ці відносини є одночасно як причиною, так і наслідком суспільних трансформаційних процесів. При цьому, спираючись на загальнотеоретичні принципи транзитології, в роботі доведено, що перехідні процеси, наповнені об'єктивним змістом як за мотивами й обставинами, так і за реалізацією і наслідками, але суб'єктивний фактор при будь-якому переході існує як необхідна рушійна сила. Саме тому адекватне з'ясування суті, спрямованості і кінцевої мети перехідних процесів з урахуванням впливу факторів постіндустріальної економіки на процес формування нових економічних відносин в регіонах вимагає комплексного, міждисциплінарного підходу до аналізу всієї сукупності об'єктивних і суб'єктивних чинників, які визначають трансформацію соціально-економічних систем.

Слід зазначити, що діюча система управління регіональним соціально-економічним розвитком не відповідає об'єктивному стану суспільних відносин. Доведено, що вдосконалення управління складними соціально-економічними системами неможливе без дослідження об'єктивних законів та логіки розвитку систем управління.

Критичне осмислення автором вітчизняного та зарубіжного досвіду управління складними соціально-економічними системами дозволило запропонувати вдосконалену систему розвитку управління (рис. 2). Процедура її реалізації повинна, на думку автора, відповідати основним принципам, викладеним у табл. 9.

Рис. 2 - Логічна схема розвитку управління

Таблиця 9 - Послідовність реалізації процесу вдосконалення системи управління соціально-економічним розвитком

Крок розвитку системи управління	Зміст
1	Вихідним началом розвитку системи управління є поява нових завдань
2	Реакція на нові завдання. Можливі три типи реакції: - спроба нічого не змінювати в управлінні або провести невеликі зміни, основну увагу сконцентрувати на з'ясуванні причин, що потребують зміни, і на їх усуненні; - стереотипний підхід до вирішення виникаючих завдань; - комплексна перебудова системи управління відповідно до змісту і сутності нових завдань
3	Перебудова основних начал, на яких будується система управління. Цей крок передбачає впровадження принципів управління відповідно до сутності й змісту нових завдань
4	Перебудова структури та елементів системи управління
5	Закріплення в управлінні нових якостей і властивостей, переданих йому в процесі зміни. Це передбачає, по-перше, розвиток інформаційно-поведінкової підсистеми. По-друге, на даному кроці здійснюються регулярне вивчення ходу розвитку та аналіз результатів заходів, проведених у рамках перебудови. По-третє, здійснюється цілеспрямоване коректування як усього процесу розвитку управління, так і його окремих складових

Узагальнення й аналіз існуючого досвіду дозволили запропонувати науково-методичні підходи до розробки регіональних (територіальних) програм (стратегій) соціально-економічного розвитку регіону як визначений у часі й просторі, погоджений щодо ресурсів і виконавців комплекс економічних, соціальних, організаційних, науково-дослідних та інших заходів, які реалізуються за активної підтримки держави та забезпечують ефективне вирішення завдань загально-національного, міжрегіонального та регіонального значення у сфері економічного, науково-технічного, соціально-культурного та екологічного розвитку регіону.

З використанням авторських методичних підходів виконані сценарні розрахунки показників соціально-економічного розвитку Сумської області до 2015 р.



ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичні узагальнення та представлено авторське розв'язання наукової проблеми - розробки теоретико-методичних основ та економічного механізму управління регіональним соціально-економічним розвитком в умовах транзитивної економіки. Розв'язання цієї проблеми дозволяє формувати науково обґрунтовану стратегію соціально-економічного розвитку на основі оптимізації міжбюджетних і трансфертних відносин, реалізації державної компенсаційної політики, підтримки регіональних цільових інвестиційних проектів і програм. Результати дослідження є підставою для таких висновків.

1. Система організаційно-економічних механізмів державного управління соціально-економічним розвитком на регіональному рівні не відповідає сучасному рівню економічних відносин. Існуюча система розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів не враховує фактично сформований регіональний рівень розвитку соціальної сфери, екологічний стан, демографічні тенденції, стан охорони здоров'я і освіти та ін.

Склалася ситуація, коли удаване бюджетне вирівнювання фактично породжує дискримінаційні механізми фінансування соціальної сфери для різних областей. За таких умов наукова задача формулюється як необхідність розробки теоретичних і науково-методичних принципів удосконалення управління регіональним соціально-економічним розвитком і, перш за все, фінансового забезпечення соціальної сфери.

2. Економічну сутність категорії "державна регіональна соціально-економічна політика" пропонується розглядати як цілеспрямовану діяльність державних інститутів з управління регіональними соціально-економічними процесами з урахуванням цілей і завдань територіальної організації продуктивних сил. Оскільки головним суб'єктом і об'єктом суспільних виробничо-відтворювальних процесів є людина, у роботі соціальна сфера розглядається як безпосередньо виробнича, у якій здійснюється відтворення основного економічного ресурсу - трудового потенціалу.

3. Необхідною передумовою реалізації ефективної регіональної політики є комплексна оцінка та прогнозування рівня соціально-економічного розвитку регіонів. Найбільш адекватними до умов оцінювання рівня соціально-економічного розвитку регіонів є такі показники, як "індекс регіонального людського розвитку" та "інтегральний індекс складових частин людського розвитку". До головних факторів, які визначають рівень соціально-економічного розвитку регіонів, належать: фактор ефективності функціонування господарського комплексу регіону; фактор відтворення, збереження демографічного потенціалу регіону і його соціокультурного розвитку; фактор соціальної спрямованості господарського комплексу регіону; створення безпечних і сприятливих умов для проживання населення; фактор транспортної доступності; фактор забезпеченості населення житлом; фактор зайнятості населення та ринку праці.

4. Оцінку та прогнозування фінансового стану області пропонується здійснювати на основі інтегрального індексу, який дозволяє враховувати динаміку доходів і видатків (з урахуванням трансфертів) та кредиторську заборгованість на початку та в кінці звітного періоду. Виконані автором розрахунки динаміки індексу фінансового стану об'єкта бюджетної системи (на прикладі Сумської області) свідчать про вкрай незадовільний стан функціонування бюджетної системи в Україні.

5. У дисертації обґрунтовані науково-методичні підходи до вдосконалення системи розподілу міжбюджетних трансфертів. Зокрема, як критеріальний пропонується прийняти показник "індексу регіонального людського розвитку" та відповідних "інтегральних індексів складових частин людського розвитку". При цьому зазначені показники пропонується використовувати як інтегральний коефіцієнт для коригування формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів між державним та місцевими бюджетами. На підставі практичних розрахунків показано, що для окремих областей України видатки з урахуванням трансфертів мають суттєво змінитися.

6. Удосконалення системи фінансування соціальної сфери має здійснюватися не лише за рахунок збільшення бюджетних видатків та оптимізації трансфертів, а й шляхом реалізації державної компенсаційної політики. У роботі пропонуються принципи і методи формування компенсаційних фондів для додаткового фінансування лікувальних закладів та компенсації втрат населення, пов'язаних з тимчасовою втратою працездатності. Запропоновані науково-методичні підходи до визначення базових нормативів компенсації витрат лікувальних закладів. Компенсації повинна підлягати різниця між необхідним обсягом фінансування (визначеним на підставі стандартів надання медичної допомоги) та існуючим рівнем бюджетного фінансування.

7. Автором запропоновані теоретичні і науково-методичні положення формування місцевих бюджетів на основі соціальних стандартів. При цьому необхідно дотримуватись таких принципів: соціальні стандарти єдині на всій території; прогнозовані доходи бюджету і грошове наповнення соціальних стандартів мають бути взаємопов'язані; методика розрахунку мінімального бюджету базового рівня повинна бути єдиною і ґрунтуватися на соціальних стандартах; відсотки відрахувань від регулюючих джерел доходів до місцевих бюджетів мають розраховуватися для кожного населеного пункту на основі єдиної методики; і тільки в тому разі, коли всіх доходів бюджетів базового рівня не вистачає для формування мінімального бюджету, надається державна дотація.

8. Запропоновані принципи і методи оптимізації взаємодії елементів інвестиційного комплексу та розроблена економіко-математична модель дворівневої системи управління інвестиційною діяльністю в регіоні. На підставі аналізу і узагальнення пропонується порядок розробки, експертизи, фінансування і реалізації цільових комплексних інвестиційних проектів і програм. Запропоновані науково-методичні підходи до визначення нормативів обов'язкових внесків (платежів) інвесторів на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури.

9. На підставі аналізу еволюції моделей управління регіональними соціально-економічними системами встановлено, що їх функціональні недоліки посилюються в міру наближення індустріальної цивілізації до фазового бар'єру. В умовах, коли змінюється тип економіки, перебудовуються політичні та адміністративні механізми, формується нова трансценденція і відповідна їй етика і мораль. Ці обставини обумовлюють формування управлінських структур перехідного типу, здатних в ході адміністративно-територіальної реформи забезпечити поступальний соціально-економічний розвиток регіонів.

10. У роботі сформульовані три головні принципи розвитку моделей управління незалежно від змісту та причин, які визначають необхідність їх розвитку. Їх трансформація повинна визначатися спрямованістю розвитку, змістом нових завдань, що виникають перед соціально-економічною системою. При цьому головним обмеженням розвитку управління є кадри.

11. Дослідження виявило соціальні пріоритети державної регіональної соціально-економічної політики в умовах структурної модернізації економіки України: підвищення соціально орієнтованого адаптаційного потенціалу всіх галузей економіки; формування мотивації продуктивної зайнятості; формування ефективної системи управління соціальним розвитком підприємств.

Матеріали дисертаційного дослідження рекомендуються для впровадження Верховною Радою України - при формуванні науково обґрунтованої концепції територіально-адміністративної реформи, при вдосконаленні Бюджетного кодексу України; Кабінетом Міністрів України - при обґрунтуванні національної концепції регіонального соціально-економічного розвитку; Міністерством фінансів - при вдосконаленні міжбюджетних відносин і трансфертної політики, впро-вадженні системи формування бюджетів базового рівня на основі соціальних стандартів; органами державного управління та місцевого самоврядування - при вдосконаленні управління соціальною сферою, при розробці та реалізації компенсаційної політики та цільових регіональних інвестиційних проектів і програм.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Соколов Н.А. Экономика и управление социальной сферой в регионе. - Сумы: Слобожанщина, 2001. - 236 с.

2. Соколов Н.А. Прогнозирование показателей социально-экономического развития региона. - Сумы: ИТД “Университетская книга”, 2005. - 79 с.

3. Семененко Б.А., Теліженко О.М., Соколов М.О. Приватизація та оцінка міських територій. - Суми: ВВП “Мрія-1” ЛТД, 1999. - 250 с. Особистий внесок: запропоновані теоретичні та науково-методичні підходи до економічної оцінки міських територій як основи вдосконалення системи їх оподаткування і ви-значення ставок орендної плати.

4. Соколов Н.А., Коноплина Ю.С. Экологические аспекты современных социально-экономических трансформаций // Методы решения экологических проблем: Коллектив. монография / Под ред. д.э.н., проф. Л.Г. Мельника. - Сумы: ИТД “Университетская книга”, 2001. - С. 117-125. Особистий внесок: визначені принципи і методи врахування екологічної складової при вдосконаленні управління соціально-економічним розвитком території.

5. Методи оцінки екологічних витрат: Монографія / За ред. д.е.н. Л.Г. Мельника та к.е.н. О.І. Карінцевої. - Суми: ВТД “Університетська книга”, 2004. - 288 с. Особистий внесок: досліджуються теоретико-методологічні основи встановлення соціальної оптимальності екологічних витрат.

6. Формування на території Сумської області екополісу - науково-виробничо-освітнього комплексу з виробництва і реалізації товарів екологічного призначення (концептуальні положення). - Суми: ВТД “Університетська книга”, 2003. - 36 с. Особистий внесок: запропоновані практичні методи впровадження системи виробництва і реалізації екологічно чистої продукції та послуг на рівні окремої області.

7. Экологические издержки производства в Украине / Под науч. ред. д.э.н., проф. Л.Г. Мельника и к.э.н., доц. А.И. Каринцевой. - Сумы: ИД “Фолигрант”; Первая украинская компания инновационно-инвестиционного развития “Экополюс”, 2004. - 35 с. Особистий внесок: досліджуються еколого-економічні аспекти сучасних соціально-економічних трансформацій.

8. Телиженко А.М., Семененко Б.А., Соколов Н.А. Социально-экономические проблемы оценки и приватизации объектов коммунальной собственности // Комунальное хозяйство городов: Науч.-техн. сб. - К.: Техника, 1997. - № 7. - С. 92-97. Особистий внесок: проаналізовані недоліки та визначені напрямки вдосконалення принципів приватизації об'єктів комунальної власності.

9. Соколов Н.А. Методы распределения общего областного бюджета здравоохранения // Вісник Української академії банківської справи. - 1998. - № 5. - С. 23-26.

10. Соколов Н.А. Нормирование коечного фонда и кадрового обеспечения медицинской помощи // Вісник Сумського державного університету. Серія “Економіка”. - 1998. - № 3(11). - С. 150-152.

11. Бабич В.П., Соколов Н.А. Методические основы моделирования управления развитием социальной инфраструктуры города // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємств та організація виробництва: Зб. наук. пр. - Суми: Вид-во Сумського державного університету, 1999. - Вип. 2. - С. 56-59. Особистий внесок: запропоновані науково-методичні підходи до моделювання процесу управління складними соціально-економічними системами.

12. Соколов Н.А. Совершенствование системы финансирования лечебных учреждений // Вісник Сумського державного університету. Cерія “Економіка”. - 1999. - № 3(14). - С. 150-155.

13. Коноплина Ю.С., Соколов Н.А. “Перспективы функционирования государственной распределительной пенсионной системы” // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва: Зб. наук. пр. - Суми: Вид-во Сумського державного університету, 2000. - Вип. 2. - С. 226-231. Особистий внесок: запропоновані принципи вдосконалення державної пенсійної системи.

14. Соколов М.О., Конопліна Ю.С. Аналіз зв'язків між економічною теорією, економічною історією та економічною політикою в контексті вирішення проблем пенсійного забезпечення // Вісник Технологічного університету Поділля. Економічні науки. - Хмельницький, 2000. - № 6. - С. 63-68. Особистий внесок: аналізуються теоретико-методологічні передумови реформування пенсійної системи України.

15. Соколов М.О., Конопліна Ю.С. Вплив реформи системи пенсійного забезпечення на стан ринку праці та рівень заробітної плати // Оплата праці: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. - Луцьк: Ред.-вид. відд. “Вежа” Волинського державного університету ім. Лесі Українки. - 2000. - С. 431-435. Особистий внесок: досліджується ринок праці як функція рівня пенсійного забезпечення і рівня заробітної плати.

16. Соколов М.О. Методичні підходи до визначення нормативів внесків інвесторів у розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста // Вісник Сумського державного університету. Серія “Економіка”. - 2001. - № 6 (27) - 7 (28). - С. 144-148.

17. Соколов М.О. Напрямки удосконалення регіональної економічної політики України // Коммунальное хозяйство городов. Серия “Экономические науки”: Науч.-техн. сб. - К.: Техника, 2001. - № 34. - С. 8-14.

18. Соколов Н.А. О возможности формирования компенсационных фондов финансирования лечебных учреждений // Вісник Сумського державного університету. Серія “Економіка”. - 2002. - № 7. - С. 125-132.

19. Соколов Н.А. Методологические аспекты оценки эффективности в социальной сфере // Коммунальное хозяйство городов. Серия “Экономические науки”: Науч.-техн. сб. - К.: Техника, 2002. - № 37. - С. 230-234.

20. Соколов М.О. Методичні підходи до формування муніципального інвестиційного портфеля // Науковий Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. Серія “Економічні науки”. - 2002. - Вип. 2. - С. 241-245.

21. Соколов М.О., Основні напрямки вдосконалення регіональної соціальної політики // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Зб. наук. пр. - Т. 6. - Суми: ВВП “Мрія-1”ЛТД, 2002. - С. 148-152.

22. Соколов М.О., Бредіхін О.О. Напрямки вдосконалення земельно-майнових відносин у місті та їх вплив на соціально-економічні процеси // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва: Зб. наук. пр. - Суми: Вид-во Сумського державного університету, 2002. - Вип. № 1-2. - С. 226-229. Особистий внесок: визначено вплив земельно-майнових відносин на соціально-економічні процеси в місті.

23. Соколов М.О., Конопліна Ю.С. Еколого-економічні трансформації суб'єктів господарювання в результаті розповсюдження інформаційно-телекомунікаційних технологій як марковські процеси // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія “Економіка та менеджмент”. - Суми: Вид-во “Козацький вал”, 2002. - № 1-2. - С. 116-120. Особистий внесок: подальшого розвитку набули теоретичні положення соціально-економічних трансформацій в сучасних умовах.

24. Соколов Н.А. Принципы формирования местных бюджетов на основе социальных стандартов // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія “Економіка та менеджмент”. - 2004. - № 8(15). - С. 239-244.

25. Соколов Н.А. Трансформация экономических методов регулирования развития городской среды (зарубежный опыт) // Коммунальное хозяйство городов. Серия “Экономические науки”. - К.: Техника, 2005. - № 65. - С. 29-37.

26. Соколов Н.А. Направления совершенствования межбюджетных отношений // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія “Економіка та менеджмент”. - 2005. - № 3 (16) - 4 (17). - С. 22-29.

27. Соколов М.О. Вдосконалення механізму розподілу міжбюджетних трансфертів // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Економічна серія “Еволюція наукових знань та сучасні проблеми економічної теорії”. - Харків: АТЗТ “Самміт Харків”, 2005. - № 663. - С. 24-28.

28. Соколов М.О. Економіко-математична модель дворівневої системи управління інвестиційною діяльністю у регіоні // Науково-практичне видання “Агроінком”. - К., 2006. - № 1. - С. 46-48.

29. Соколов Н.А., Коноплина Ю.С. Роль международных организаций в решении глобальных экологических проблем // Труди Всеукраїнської наукової конференції студентів та молодих вчених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання”. - Донецьк: Вид-во ДонНУ, 2000. - С. 18-21. Особистий внесок: досліджено вплив глобалізації економіки на загострення міждержавних і регіональних екологічних проблем.

30. Соколов Н.А., Коноплина Ю.С. Роль односторонних экстерналий в процессе решения проблем природопользования // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. “Глобалізація економіки: нові можливості чи загроза людству?”. - Донецьк: Вид-во Дон ДУЕТ, 2001. - С. 108-110. Особистий внесок: розвиваються теоретичні положення визначення екстернальних витрат у соціальній сфері.

31. Коноплина Ю.С., Соколов Н.А. Социально-экономическая трансформация как основа обеспечения рационального природопользования и устойчивого развития при переходе к информационному обществу // Праці Першої міжнародної і другої всеукраїнської наукової конф. студентів та молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання”. - Донецьк: ДонНУ, 2001. - С. 22-25. Особистий внесок: на теоретичному рівні досліджуються передумови трансформації складних соціально-економічних систем.

32. Соколов М.О. Форми фінансування міського комунального господарства // Матеріали регіональної наук.-практ. конф. „Управління в умовах ринкової трансформації економіки України”. - Харків: ХІБМ, 2002. - С. 32.

33. Соколов Н.А. Регулирование социальной сферы // Матеріали 4-ї Міжнародної міждисциплінарної наук.-практ. конф. „Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління”. - Харків: Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, 2003. - С. 60-61.



АНОТАЦІЯ

Соколов М.О. Вдосконалення управління регіональним соціально-економічним розвитком в умовах транзитивної економіки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.02.03 - організація управління, планування та регулювання економікою, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків, 2006.

У дисертації досліджуються теоретичні, методологічні, та практичні питання вдосконалення управління регіональним соціально-економічним розвитком на основі оптимізації міжбюджетних відносин і трансфертної політики, реалізації державної компенсаційної політики та підтримки регіональних цільових інвестиційних проектів і програм. Пропонуються науково-методичні підходи до оцінки фінансового стану об'єкта бюджетної системи; принципи і методи вдосконалення механізму розподілу міжбюджетних трансфертів на основі індексу регіонального людського розвитку. Розроблено економіко-математичну модель дворівневої системи управління інвестиційною діяльністю в регіоні. З урахуванням сучасних тенденцій розвитку теорії і практики управління складними регіональними соціально-економічними системами обґрунтована стратегія розвитку соціальної сфери Сумської області.

Ключові слова: управління, регіон, прогнозування, планування, соціальна сфера, міжбюджетні відносини, трансферти, компенсаційні фонди, інвестиційні програми, регіональне управління.



АННОТАЦИЯ

Соколов Н.А. Совершенствование управления региональным социально-экономическим развитием в условиях транзитивной экономики. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.02.03 - организация управления, планирования и регулирования экономикой, Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина, Харьков, 2006.

В диссертации исследуются теоретические, методологические и практические вопросы совершенствования управления региональным социально-экономическим развитием в условиях транзитивной экономики. Исследуются сущность, содержание, принципы и механизмы реализации государственной региональной социально-экономической политики, систематизированы задачи и направления совершенствования механизма управления региональным социально-экономическим развитием.

Получили дальнейшее развитие теоретические исследования принципов и методов интегральной оценки социально-экономического развития региона. Показано, что принципам научности, системности, комплексности и объективности интегральной оценки отвечает показатель "индекс регионального человеческого развития". Обоснованы научно-методические подходы к прогнозированию экономического развития региона. Определена экономическая сущность и обоснованы научно-методические подходы к реализации процедуры социальной экспертизы нормативных актов и управленческих решений.

Доказано, что существующие методы регулирования трансфертной политики не отвечают современным экономическим отношениям. Применяемая Кабинетом Министров Украины "Формула распределения межбюджетных трансфертов" не учитывает сложившиеся региональные диспропорции в развитии объектов социальной инфраструктуры, различия в уровне заболеваемости населения, экологическую обстановку и т.п. Теоретически обоснованы направления и предложены научно-методические подходы к совершенствованию государственной трансфертной политики. Обоснованы принципы формирования местных бюджетов на основе социальных стандартов. Исследовано экономическое содержание и предложен механизм реализации государственной компенсационной политики.

Разработана экономико-математическая модель двухуровневой системы управления инвестиционной деятельностью в регионе. На основе оптимизации взаимодействия элементов инвестиционного комплекса региона показаны преимущества программно-целевого управления региональными инвестиционными проектами и программами. Предложены научно-методические подходы к распределению затрат и результатов между участниками региональных инвестиционных проектов и программ.

Исследуются логика и предпосылки развития управления сложными региональными социально-экономическими системами. На основе анализа основных моделей управления показано, что модели регионального административного управления эволюционируют от веберовской бюрократической модели к административным моделям. Предложены принципы и методы разработки стратегии социально-экономического развития области.

Ключевые слова: управление, регион, прогнозирование, планирование, социальная сфера, межбюджетные отношения, трансферты, компенсационные фонды, инвестиционные программы, региональное управление.



SUMMARY

Sokolov N.A. Improvement of management by regional socio-economic development in the conditions of transit economy. - the Manuscript.

The dissertation on reception of a scientific degree of the doctor of economic sciences behind a speciality 08.02.03 - organization of management, planning and regulation by economy, the Kharkov national university him. V.N. Karazina, Kharkov, 2006.

In the dissertation practical questions of improvement of management are investigated by regional social and economic development theoretical, methodological, and on the basis of optimization of interbudgetary attitudes and a transfer policy, realization state compensative policies and supports of regional target investment projects and programs. Scientific - methodical approaches to an estimation of a financial condition to object of budgetary system are predicted; principles and methods of improvement of the mechanism of distribution of interbudgetary transfers on the basis of an index of regional human development. The economically - mathematical model of a two-level control system by investment activity in region is developed. In view of modern lines of development of the theory and practice of management by complex regional social and economic systems the proved strategy of development of social sphere of the Sumy area.

Key words: management, region, prognostication, planning, social sphere, interbudgetary attitudes, transfers, indemnification funds, investment programs, regional management.

Размещено на Allbest.ru