Організаційно-економічний механізм забезпечення ефективності діяльності промислових підприємств

На основі аналізу діяльності промислових підприємств досліджуваних регіонів у дисертації сформульовано методологію і методику прогнозування розвитку підприємства, яка базується на порівнянні показників звітного періоду з найбільш вагомими досягненнями, що надає можливість зменшувати трансформаційні ризики мікросередовища. Оцінка ризиків ЗСГП, які за наявності ефективного державного регулювання є менш значимі, ніж ризики мікросередовища, пов'язана з трансформаційними процесами та діяльністю конкурентів, виконана на основі оцінки потенціалу та його взаємодії із зовнішнім середовищем господарювання підприємства.

Для забезпечення стабільності ефективного розвитку промислового підприємства в умовах змін соціально-економічних відносин та невизначеності середовища господарювання, що мають місце в економіці трансформаційного періоду, у дисертації створено систему управління мотиваційною поведінкою працюючих у загальній комплексній системі управління підприємством.

Для розробки такої системи було виявлено 47 параметрів мотивації (або мотиваційних чинників), якісну оцінку яких досліджено шляхом анкетування працюючих на підприємствах Полтавського регіону різних форм власності. Крім того, з метою виявлення характеру впливу досліджуваних параметрів на мотиваційну поведінку працюючих їх було віднесено до таких комплексних чинників: характеристика діяльності; характеристика соціально-психологічного клімату в колективі; характер взаємин підлеглих з керівництвом; мотиви діяльності. Це дало можливість урахувати специфіку виробничої діяльності персоналу на підприємствах залежно від форми його власності, тенденції мотивації, мотиви залежно від віку та спроможності до сприйняття інноваційних змін. Ефективність впливу кожного з параметрів мотивації визначається за допомогою алгоритму та методики ранжування ваги впливу та встановлення кількісної оцінки (ієрархії) параметрів мотивації у межах окремо взятого комплексного чинника та усіх комплексних чинників, яку створено за допомогою методу аналізу ієрархій. Розроблена методика дозволила також виконати аналіз комплексних чинників мотивації працюючих.

У результаті аналізу параметрів мотивації та комплексних чинників мотивації працюючих за такою методикою автором розроблено варіанти механізмів мотиваційного впливу на поведінку працюючих, які забезпечують умови сприйняття персоналом інновацій та інноваційний розвиток промислових підприємств різних форм власності.

Висновки

Результатом дисертаційної роботи є вирішення наукової проблеми, яка полягає в розробці методологічних основ і механізмів забезпечення ефективності діяльності промислових підприємств.

На основі одержаних результатів можна зробити такі висновки:

1. Розглядаючи промислове підприємство як керовану складну соціально-економічну систему в постійному русі і розвитку, встановлено, що ефективність його діяльності залежить від того, наскільки в його системі управління контролюються економічні процеси, що відбуваються на рівні регіону (мезорівень) та держави (макрорівень). У зв'язку з цим запропоновано управління підприємством розглядати як управління динамічною системою через взаємодію його внутрішніх соціальних і економічних процесів із зовнішнім середовищем на основі їх комплексного дослідження та нової методології вибору стратегії комплексного управління ними.

2. Оскільки взаємовідносини між підприємством і податковою адміністрацією залежать від факторів економічного, фінансового, політичного, юридичного, соціального характеру, сукупність яких є проблемоутворюючим середовищем для таких відносин, то вирішення цієї проблеми запропоновано в рамках гармонізації факторів для діючих суб'єктів. У зв'язку з цим визначено, що з метою ефективного розвитку економіки підприємства і національної економіки податкова система в період розвитку (трансформації) ринкових відносин повинна впливати на діючу законодавчу систему на основі нових відносин із суб'єктами економіки для формування нових понять податкової політики, її змісту та створення умов, за яких можливе ефективне її використання в напрямку розвитку позитивного впливу на промислове підприємство.

3. Для реалізації потенціалу промислового підприємства було проведено аналіз бізнес-процесів на підприємстві, в результаті якого систематизовано функції управління інформаційним забезпеченням та запропоновано концепцію побудови системи збору й обробки інформації. Ця система здатна виконати сформульовані завдання через визначення горизонту діяльності, вивчення достатнього інформаційного простору, необхідного для управлінських рішень, розробку методології синтезу обробки інформації, створення форм подання інформації про рекомендовані управлінські рішення та обґрунтування рекомендацій. Для цього виконано системно-логічне дослідження факторів впливу зовнішнього середовища на підприємство як представника виробничої сфери через взаємодію з представниками фінансово-банківської та податкової системи та спрогнозовано варіанти співпраці за розробленими сценаріями розвитку відносин між ними.

4. На основі дослідження вітчизняного досвіду управління підприємством поряд з управлінням фінансовими, матеріальними ресурсами необхідно виокремити питання інформаційного забезпечення, що є визначальним фактором ефективності його функціонування у зовнішньому середовищі, що має певну кількість невизначених факторів. Під невизначеністю розуміємо стан цього середовища із сукупністю факторів, які мають ще невідому кількість апріорної інформації та складають цю невизначеність на даний період діяльності. З огляду на це пріоритетне місце посідає аспект достатності інформації для прийняття відповідних рішень з метою ефективних змін, які забезпечуються інноваційним розвитком.

5. Запропоновано розглядати організаційно-економічний механізм діяльності підприємства як сукупність методів, технологічних прийомів, засобів та процедур визначення ефективності функціональних підсистем системи управління промисловими підприємствами щодо визначення рівня зовнішніх дестабілізуючих чинників, діагностики стану підприємства як складної соціально-економічної системи, інформаційного взаємозв'язку та взаємовпливу суб'єктів і об'єктів продуктивних сил і виробничих відносин, а також використання промислового потенціалу підприємства щодо підвищення ефективності його господарської діяльності. У зв'язку з цим для створення механізмів адаптації підприємств до таких умов запропоновано формувати на підприємстві оптимальну структуру зв'язків із зовнішнім середовищем на основі поділу їх на вхідні та вихідні. Такі організаційно-економічні механізми запропоновано реалізовувати через реструктуризацію як один із способів внутрішньої перебудови підприємства (організаційної, технологічної, кадрової) та інноваційних підходів до систем управління, що може забезпечити ефективність реструктуризаційних процесів.

6. Відзначено, що головним для прийняття управлінських дій з реструктуризації підприємства є оцінка її ефективності. Серед змін, які забезпечують ефективність реструктуризаційних процесів, є організаційна перебудова в структурі організаційно-економічного механізму управління розвитком промислового підприємства. Таку перебудову запропоновано здійснювати через інтеграційні процеси шляхом створення фінансово-виробничих систем як одного із факторів, що можуть сприяти його інноваційному розвитку і на підставі цього економічному зростанню. Організаційна структура таких об'єднань складна, але їх структурні елементи концентрують ресурси відповідно до поставленої мети на відміну від інших типів інтегрованих систем.

7. Оскільки у трансформації ринкового середовища інноваційні зміни мають значний ступінь, є необхідною умовою розвитку всіх суб'єктів господарювання, джерелом невизначеності середовища діяльності підприємств, то досягнення адаптації до умов зовнішнього середовища через процес реструктуризації залежить від здатності формування ефективної системи інноваційного управління та рівня інноваційного потенціалу підприємства. Для цього механізми адаптації до зовнішнього середовища передбачають необхідність формування та використання визначених ресурсів і характеризуються моделями реструктуризації, які дозволяють дослідити її у комплексі та відбивають сутнісну характеристику цих процесів як спрямованість на підвищення конкурентоспроможності промислового підприємства.

8. З метою організації систем управління на основі виявлення важливих прямих і зворотних зв'язків між системами (підсистемами) у роботі використано одну із особливостей кібернетики, яка розглядає системи не у статичному стані, а у русі та розвитку. На основі цього в дисертаційній роботі розроблено модель взаємодії керуючих, керованих і забезпечувальних систем ефективності діяльності промислового підприємства та його інноваційного розвитку як одного із головних чинників розвитку підприємства в зовнішньому середовищі. Для цього в дисертації у рамках інвестиційної стратегії розроблено підходи до пошуку ресурсів з метою реалізації виявлених
ринкових можливостей інноваційного розвитку, формування оптимальної структури інвестиційних ресурсів, пошуку найбільш ефективних напрямків їхнього вкладення для максимізації доходу та мінімізації ризику.

9. Ефективність змін у сфері споживання динамічніша, ніж у сфері виробництва. У таких умовах важливим залишається пошук нових шляхів ефективного використання потенціалу промислового підприємства для підвищення загальної ефективності діяльності підприємства та розширення технологічних переваг. Тому запропоновано враховувати взаємовплив суб'єктів і об'єктів управління при функціонуванні виробничої інфраструктури підприємства. Останнє підтверджено системним дослідженням впливу зовнішніх факторів і внутрішніх можливостей на основі інформаційного взаємозв'язку. Для цього розроблено основні етапи побудови механізму ефективного використання потенціалу підприємства, методами системного аналізу запропоновано розв'язок задачі щодо ефективності використання потенціалу.

10. У результаті аналізу середовища господарювання виявлено закономірність ефективної реалізації варіантів інноваційного розвитку підприємств, що призводить до створення нових ринків. Установлено, що ефективність реалізації варіантів інноваційного розвитку підприємств висока в тих випадках, коли такі проекти попадали під дію стимулюючих методів державного і регіонального регулювання. Успішний результат інвестиційного розвитку досягається за умови зменшення ризику та недоліків стратегії і достатньої глибини прогнозування розвитку. Для цього запропоновано враховувати специфічні, складно-формалізовані методи аналізу потреб і запитів споживачів, моделювання та прогнозу, збільшувати глибину прогнозування розвитку подій, створення аналітичного центру на підприємстві з метою обґрунтованого прийняття управлінського рішення для своєчасного реагування на можливості та небезпеки, які з'являються на прогнозованому горизонті сегмента ринку.