Ґенеза та глобалізаційна адаптивність національних економічних систем (інституціоналістський підхід)

Основною характеристикою глобалізаційних процесів є взаємопов'язаність національних економік, а в якості показників (ознак) їх взаємопов'язаності та взаємозалежності виступають: відкритість економік, інтенсивність факторних, товарних, інвестиційних та інформаційних потоків між країнами та регіонами, наявність новітніх комунікаційних технологій, якість життя, захист прав і свобод людини. На початок ХХІ ст. показники інвестиційної відкритості у світовій економіці були значні [див. табл. 1 і 2]. Отже, глобалізаційні процеси набувають сталого розвитку, але в певних глобальних регіонах.

Таблиця 1

Частка товарного експорту в ВВП, %

Примітки:

1. Джерело: Мировая экономика: глобальные тенденции за 100 лет. Под. ред. И.С.Королева. М., 2003. С.602;.

2. Показники частки товарного експорту у ВВП за 2004 рік розраховані автором за даними

Таблиця 2

Частка міжнародних потоків капіталів у ВВП, %

Примітки:

1. Джерело: World Development Indicators. The World Bank. 2003. P. 310-312.

2. Показники за 2004 рік розраховані автором за даними:

3. Показник валових приватних потоків капіталу дорівнює сумі абсолютних значень припливу і відпливу прямих портфельних та інших інвестицій (за виключенням змін закордонних активів і зобов'язань органів грошово-кредитного регулювання і уряду), поділеній на величину ВВП.

4. Показник валових прямих іноземних інвестиції дорівнює сумі абсолютних значень припливу і відпливу прямих іноземних інвестицій, поділеній на величину ВВП.

У світовій економіці спостерігаються процеси зростання просторової глобалізації міжнародних ринків інвестицій, товарів, послуг та робочої сили і виникнення якісно нових міжнародних регіональних ринків та міжнародних кластерів, що складаються з суб'єктів розвинених країн, для яких характерні однотипні ринкові механізми, схоже інституційне і культурне середовище. Має місце тенденція перебудови світової економіки на регіональній і кластерній основі як найбільш доцільній сьогодні, оскільки вона не може досягти загальної глобальної рівноваги в силу соціокультурної несумісності різних націй і етносів та ресурсно-інвестиційних обмежень. Саме в цих нових, інституційних утвореннях спостерігається збалансованість різних підсистем, тобто має місце загальна рівновага, в глобальному ж просторі має місце гранична рівновага і пошук нових джерел розвитку (насамперед інтелектуальних).

В умовах обмеженості процесів глобалізації, - ресурсного і інвестиційного дефіциту, психосоціальної і культурної несумісності різних етносів, протиріч між національними і міжнародними інституційними утвореннями, - необхідність реалізації головної функції економіки викликає нові явища. По-перше, з'являється кластерізація. Вона представляє собою процес конвергенції або злиття міжнародних економічних, інституційних та соціальних структур і дозволяє реалізувати основну економічну функцію у вигляді нагромадження доданої вартості, зростання і вирівнювання темпів економічного зростання, прозорості економічних та соціальних процесів, рівності і свободи міжособистнісних відносин, нагромадження глобальних соціокультурних цінностей. В ній закладено як адаптавність до зміни умов, так і творення нового. Загальна рівновага виникає там, де створюється кластер відносин довіри, взаємодії, співпраці і співтворчості. Сьогодні найбільш значимим і найбільш популярним шляхом, який втягує всіх учасників економічних процесів в розширений діапазон мотивацій є саме кластеризація, в тому числі, і інноваційна.

По-друге, зростає роль інформаційної підсистеми. Інформаційно-комунікаційний фактор не тільки модифікує і поглиблює саме виробництво (спонукає ресурсо- і енергозбереження, костомізацію, перехід від техногенного до антропогенного типу виробництва) та традиційні ринки товарів, факторів виробництва, послуг, але і спонукає оформлення нових ринків - ринків неречового капіталу: інформаційних, фінансових та інноваційних послуг. Зростає випуск інформаційно-інноваційної продукції, обсяги якої у світі становить біля 10%. Завдяки глобальним інформаційним системам та мережам, економічні, етичні і духовні цінності стають глобальним явищем.

По-третє, в глобальному просторі виникають передумови для переходу до розвитку на інтелектуальній основі. Інноваційна стадія економічного розвитку уявляється такою, що базується на випробуваному витонченому попиті внутрішніх ринків країн, на ліквідації ресурсного і енергетичного дефіциту шляхом впровадження інноваційних технологій, на охороні природного середовища, на домінуванні антропогенного виробництва, на системі постійного формування інноваційного споживача, інтелектуала і висококваліфікованого працівника.

В цілому у світовому господарстві має місце концентрація системних ознак обмеженого глобального характеру, а тому сучасна глобальна економіка є перехідною економікою від стадії, що рухається інвестиціями, до стадії, що спонукається інноваціями. На початку ХХІ століття глобалізація вступила в третій етап свого розвитку - етап формування інноваційної економіки, як такої, що повинна усунути перепони на шляху розширення притаманних їй процесів.

У розділі 6 “Перспективи глобалізаційної адаптації української економічної системи”, спираючись на теоретико-методологічні положення даного дисертаційного дослідження щодо природи, сутності, тенденцій розвитку і ролі глобалізаційних процесів у світовій економіці та узагальнивши світовий досвід постіндустріальних трансформаційних економічних перетворень, а також, проаналізувавши сучасний стан української економіки, визначивши людський, інноваційний розвиток та конкурентоспроможність її регіонів, моделюються імовірний її розвиток та шляхи адаптації у глобальному середовищі.

Економіка України відповідає стадії розвитку, що спонукається речовими факторами з явно вираженими ознаками деградації її індустріально-виробничої та інституціонально-культурної підсистем. Галузево-промислова регіоналізація та перенесення фінансово-торгової ідеології на реальний сектор економіки призвели до дезінтеграції українських регіонів і, навіть, до загрози цілісності держави. Не мають перспективи її розвитку за індустріальною моделлю [див. рис. 2]. Перша і друга логістичні криві демонструють зростання ВВП на душу населення у 8 разів в порівнянні з 2004 роком і досягнення сучасного західно-європейського рівня при темпах зростання 1,1 та 1,33. Для цього необхідно 66 і 61 рік, відповідно. Якщо поставити задачу досягнення північно-американського рівня ВВП на душу населення або збільшення цього показника для України у порівнянні з 2004 роком у 15 разів, то криза в економіці повинна наступити через 4-5 років, що відображає логістична крива ІІІ. Отже, за цей термін економіка вичерпає себе, не досягнувши бажаного результату.

Необхідне поетапне проведення роботи по виходу України із техногенної фази індустріоналізму, адаптація до процесів глобального прогресу: поетапне входження її у фазу постіндустріального розвитку через введення ресурсо- і енергозберігаючих технологій, а потім переходу всього суспільства на гуманістично-ноосферну соціально-економічну і інноваційну основу. Але в першу чергу перед нею постають проблеми виходу із деградуючого індустріального кола, прискорене проходження стадії інвестиційного нагромадження і, накінець, швидке оволодіння інноваційними засобами розвитку. Перебудова повинна здійснюватись з опорою на базисні інновації, а саме: трансформацію відносин власності з метою встановлення змішаної інтегральної економіки; трансформацію відносин розподілу з метою усунення гіпертрофованої економічної стратифікації; подолання надмірного відриву віртуального ринку цінних паперів від структури і динаміки реальних ринків товарів, послуг, робочої сили, капіталів та інших; створення ефективної національної інноваційної системи; створення пріоритетного кластеру виховання у людей гуманістичної системи морально-етичних цінностей, української ментальності та ідентичності.

Усвідомлюючи досвід країн, що здійснили постіндустріальну трансформацію, та виходячи з циклічно - постадійного розвитку світового господарства, дисертант трансформацію української економіки передбачає в рамках базової моделі національної інноваційної системи на основі розмежування структур і цілей за рівнями значимості та за двома наступними варіантами:

а) інерційно-ринковий варіант передбачає створення досконалих (знеособлених) ринкових механізмів економіки та їх швидке впровадження; деіндустріалізацію економіки, з наданням переваги сектору послуг; активне залучення прямих іноземних інвестицій та використання внутрішніх резервів для переходу на інвестиційну стадію економічного розвитку; поступове входження українського суспільства в коло глобальної соціалізованості і довіри та культурної адаптації;

б) інноваційно - проривний варіант передбачає підтримуючу галузеву та міжгалузеву кластерізацію економіки з метою оновлення всіх сфер господарської діяльності з використанням стратегії залучення іноземних інтелектуальних досягнень; розробку спеціальної інвестиційної політики проривного типу, яка дозволила б повнокровне фінансування заходів за всім циклом від народження ідеї до її втілення та комерціалізації; розробку системного механізму інноваційних мотивацій; створення на кластерній основі системи постійної підготовки інноваційного споживача, інтелектуала і висококваліфікованого працівника; створення у регіонах з кращими рівнем інноваційного розвитку кластерів для підготовки умов реалізації інноваційно-проривних програм; формування освітньо-виховного кластеру морально-етичної і культурної підготовки національно-свідомої особистості.

ВИСНОВКИ

В дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукових проблем щодо генези і еволюції економічної системи та адаптивних механізмів у світовій економіці, розробки та вибору концептуальних підходів у пошуку шляхів посттрансформаційного розвитку національних економік, в тому числі, і української. Це дало можливість отримати наступні результати.

1. Об'єктивним результатом еволюції людини, як суспільної істоти, є виникнення особливої сфери її діяльності - економіки; витоки цього явища кореняться в системі глибинних підсвідомих психосоціальних стереотипів діяльності людей (архетипів), що спонукають появу закономірної структури економічних прообразів (мотивів та способів їх досягнення) або протоінституцій, поіменованою інституційно-економічною архітектонікою. Це перший етап у економічному системотворенні або ґенезі економічної системи.

2. В процесі пошуку ефективних форм задоволення потреб та підтримки персонального і соціального життя на базі інституційно-економічної архітектоніки формується основоположна функціонально-економічна структура або первинна економіка (протоекономіка) з її механізмом підтримки динамічних ефектів; останні і становлять сутність економічних процесів; функціональні зв'язки виникають як результат діяльної поведінки та усвідомлення способів досягнення мети і відображають динаміку ефектів; ця первинна економіка представляє собою певну конструкцію тринарних і бінарних первинних інституціонально-економічних опозицій, внутрішніх взаємозв'язків між їхніми елементами та співвідношень, які детермінують універсальні (закономірні) спадкові відносини між людьми.

3. Наступний крок у формуванні економічної системи пов'язаний з поглибленням структуризації протоекономіки: при певних обставинах потреби і блага оформлюються в окремі блоки і вона уже виступає в психосоціальній та діяльній (виробничій або технологічній) підструктурах; психосоціальна підструктура економіки представлена взаємодією факторів з боку попиту, в тому числі, і наявних інституцій; вони формують певний стан потреб і готовність індивідів до певних функціонально-енергетичних витрат (потенційної вартості) при освоєнні бажаності шляхом майбутньої (поки що уявної) діяльності; створюється певна, найбільш ефективна модель віртуального задоволення.

4. Діяльна підструктура в економіці представлена взаємодією факторів з боку пропозиції (ресурсних, енергетичних, інформаційних та інших); обмеженість ресурсів є перепоною для безмежної доступності до благ, для її подолання вибираються методи виробництва благ за принципом спадної ефективності ресурсів, як найбільш оптимальні з позицій рівності (еквівалентності) у їхній віддачі і свободи у виборі способів задоволення; створюється модель реального задоволення; обидві моделі органічно доповнюють одна одну, тобто вони є комплементарними; найбільша ефективність їх взаємодії буде в точці загальної рівноваги, яка є результатом метаморфоз економіки протягом чотирьох фаз економічного циклу.

5. Системна організація економіки - це функціональна організація, якісно інша в порівнянні з елементами, що складають економіку; серед таких елементів у основоположній функціонально-економічній структурі, найбільш рельєфно проявляються компенсаційні (вартісні), інституційні та інформаційні функції та функції потреб, які є передумовами формування відповідних підсистем (ресурсної, енергетичної, виробничої, інформаційної, споживчої та інституційної), об'єднаних головною функцією життєзабезпечення та життєствердження індивідів як соціальних фігур; формотворчий системний процес поглиблюється за рахунок подальшої структуризації економіки і становлення первинної економічної системи - економічної протосистеми.

6. Еволюція економічної системи виступає, як кумулятивний процес, що представляє собою помноження і нагромадження похідних економічних форм, необхідних для опосередкування діяльності суб'єктів на новій якісній основі, а, отже, переходу економіки на нові стадії розвитку відповідно до зміни умов. Феномен адаптації розглядається с точки зору співвідношення між рівноважними системами і виражає пристосування сутнісних сил (ресурсних, енергетичних, інформаційних тощо) системи і відображає внутрішнє опанування нею зовнішнього примусу шляхом модифікації засобів (відносин) пристосування або мотивів і засобів їхнього досягнення, що відбувається на фоні функціональних відхилень від рівноваги.

7. Мають місце три етапи інституціонального становлення економіки на основі трансформації поведінкових відносин: глибинний підсвідомий у вигляді протоінституцій (витіснених із свідомості універсальних економічних прообразів) > синтез диференційованих імперативів як результат реакції підсвідомого на усвідомлену ситуацію > усвідомлені цивілізаційно-культурні імперативи конституціонального характеру (традиції, соціальні норми, юридичні закони та інше); перший рівень економічних прообразів уніфікує економічну діяльність; другий рівень включає інтелектуальні (інноваційні) фактори, що дозволяють здійснювати пошук більш ефективної діяльності; третій рівень інституцій та культурних чинників дозволяє локалізувати економіку і чітко розмежувати її на підсистеми (потреб, благ, виробництва, ресурсів, інформації) та визначити шляхи досягнення загальної рівноваги.

8. Наступний крок формування системи полягає у появі таких загальнолюдських протоінституцій, які дозволяють фіксувати економіку у певному стані. Першою повною формою інституціоналізації економічної системи є національна економіка, як така, що представляє собою поєднання підсвідомої системи уніфікованих економічних архетипів з усвідомленою цивілізаційно-культурною частиною людського життя, національних за характером інституційних і культурних компенсаторів; останні включають механізм заміщення безпосередніх форм, який на поверхні виступає у вигляді системи економічних показників та їхніх співвідношень.

9. В подальшому системне зростання в економіці, її інтернаціоналізація, спричиняють виникнення міжнародних (міждержавних) інституційних утворень; економіка цього етапу є економікою інтернаціонального захисту національних суб'єктів економічної діяльності і переходу до інвестиційної стадії економічного розвитку; на цьому етапі домінуючим механізмом є вартісно-функціональний механізм - міжнародні ланцюжки нагромадження вартості (капіталу) та корисностей, - однотипний для будь-яких інституціональних утворень.

10. Глобалізаційні процеси на ранньому етапі (80-ті роки ХХ століття) проявляються, спочатку, як транснаціоналізація виробничих процесів та економіки; суттєвими ознаками цього етапу є інтенсифікація товарних потоків; на наступному етапі (90-ті роки ХХ століття) відбувається інтенсифікація вартісних потоків; ступінь транснаціоналізації на цих етапах вимірюється через показники зростання міжнародних потоків товарів, факторів виробництва, капіталів (інвестицій). З позиції соціально-економічного зростання глобалізація - це є процес, що охоплює декілька стадій еволюції діяльної підсистеми (ресурсних, енергетичних, інформаційних і технологічних компонент) і стадію розвитку системи потреб та системи інституцій; з цих позицій глобалізація є перехідним періодом до постіндустріальної стадії - стадії нової якості життя та інституційної геоформи.

11. У світовій економіці спостерігається процес зростання просторової глобалізації міжнародних ринків інвестицій, товарів, послуг та робочої сили і виникнення якісно нових міжнародних регіональних ринків та міжнародних кластерів, що складаються з суб'єктів розвинених країн, для яких характерні однотипні ринкові механізми, схоже інституційне і культурне середовище; в цих, нових, інституційних утвореннях спостерігається збалансованість різних підсистем, тобто має місце загальна рівновага, в глобальному ж просторі має місце гранична рівновага і йде пошук нових джерел розвитку (насамперед інтелектуальних).

12. Реакцією на обмеженість процесів глобалізації, - ресурсного і інвестиційного дефіциту, психосоціальної і культурної несумісності різних етносів, протиріч, між національними і міжнародними інвестиційними утвореннями, - є такі закономірні явища як інформатизація, інтелектуалізація і кластеризація, які роблять духовні і моральні цінності глобальними (універсальними); реалізація цих шляхів є неможливою несамодостатнім країнам, країнам, що знаходяться в стані граничної рівноваги, в тому числі, і постсоціалістичним, адаптація є процесом заміщення універсальних (закономірних механізмів, мотивів і методів їх досягнення) модифікованими формами (компенсаторами).

13. Сучасні економічні системи дуже відірвались від своїх безпосередніх форм і економіка приймає сильно фетишизований вигляд (відрив вартісних форм, титулів вартості, грошових форм, портфельних інвестицій, деривативів тощо), який затьмарює реальність; тому виокремлення в економічній системі універсальних економічних форм, які відображають тенденційні та адаптивні відносини, а також похідних та модифікованих форм, які відображають тенденційні відносини, дає можливість створення більш ефективної економічної системи.

14. Національна економічна система України відповідає стадії розвитку, що спонукається речовими факторами, з явно вираженими ознаками деградації її індустріально-виробничої та інституціонально-культурної підсистем, що потребує поетапного проведення роботи з виходу її із техногенної фази індустріоналізму, адаптації до процесів глобального прогресу: поетапного входження її у фазу постіндустріального розвитку через введення ресурсо- і енергозберігаючих технологій, а потім переходу всього суспільства на гуманістично-ноосферну соціально-економічну і інноваційну основу.

15. Концепція такого розвитку української економіки вимагає в рамках базової моделі національної інноваційної системи розмежування структур і цілей за рівнями значимості та уявляється за наступними варіантами:

а) інерційно-ринковий, що передбачає еволюційний постадійний рух української економіки, який не гарантує їй чільного місця серед глобалізованих; б) інноваційно - проривний, що передбачає прискорений розвиток української економіки на інноваційній основі і можливість успішного входження в глобальне середовище, як розвиненої країни.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Монографії і навчальний посібник:

1. Одягайло Б.М. Економіка: транзитивність від найпростішої до глобальної Дніпропетровськ: Пороги, 2003. - 313 с. (15,59 друк. арк.).

2. Одягайло Б.М. Генеза та глобалізаційна адаптивність економічної системи. Львів: “Магнолія плюс”. - 2006. - 376 с. (21,62 друк. арк.).

3. Одягайло Б.М. Міжнародна економіка. Навч. посібник під грифом МОНУ. - К.: Знання, 2005. - 409 с. (23,72 друк. арк.).

Статті у наукових фахових виданнях:

4. Одягайло Б.М., Якубенко В.Д.К вопросу о генезисе непосредственно общественной экономической связи и становления воспроизводства интенсивного типа. // Вопросы политической экономии. Республиканский межведомственный научный сборник. Вып. 173. - К.: Вища школа, 1984. - С. 93-95. (0,4 друк. арк.; особисто здобувачу належить обґрунтування тези про опосередкованість безпосереднього виробництва; обсяг авторської частини 0,1 друк. арк.).

5. Одягайло Б.М., Попов Э.В., Щава П.Ф. Интенсификация производства как форма совершенствования производственных отношений зрелого социализма. // Вопросы политической экономии. Республиканский межведомственный научный сборник. Вып. 178. - К.: Вища школа, 1985. - С. 12-17. (0,5 друк. арк.; особисто здобувачу належить обґрунтування положення про адаптивні форми соціалізації; обсяг авторської частини 0,4 друк. арк.).

6. Одягайло Б.М., Якубенко В.Д., Щава П.Ф. Средства труда в процессе интенсификации производства. // Вопросы политической экономии. Республиканский межведомственный научный сборник. Вып. 183. - К.: Вища школа, 1986. - С. 101-105. (0,5 друк. арк.; особисто здобувачу належить обґрунтування тези про інноваційні фактори інтенсифікації; обсяг авторської частини 0,2 друк. арк.).

7. Одягайло Б.М., Корягин А.В., Пасько Б.Б. Некоторые аспекты диалектики производительных сил и производственных отношений в современных условиях // Вопросы политической экономии. Республиканский межведомственный научный сборник. Вып. 195. - К.: Вища школа, 1988. - С. 32-38. (0,5 друк. арк.; особисто здобувачу належить розкриття механізму впливу виробничих відносин на продуктивні сили; обсяг авторської частини 0,4 друк. арк.).

8. Одягайло Б.М. Революционные преобразования в социалистическом механизме хозяйствования // Хозяйственный расчёт и экономический анализ на железнодорожном транспорте. Межвузовской сборник научных трудов. Вып. 842. - М.: МИИЖЗДТ, 1990. - С. 54-56. (0,3 друк. арк.).

9. Одягайло Б.М. Собственность как элементарная общественно-экономическая форма и воспроизводство её социалистической определённости // Вопросы политической экономии. Республ. межвузовский научный сборник. Вып. 207. - К.: Вища школа, 1990. - С. 45-50. (0,5 друк. арк.).

10. Одягайло Б.М., Якубенко В. Д., Коцупей В. М. Відносини індивідуально-трудового та колективного привласнення в економічній структурі суспільства // Питання політичної економії: Міжвідомчий науковий збірник. Вип. 219. -- К.: Либідь, 1992. - С. 21-24. (0,3 друк. арк.; особисто здобувачу належить обґрунтування діалектики індивідуального і колективного; обсяг авторської частини 0,1 друк. арк.).

11. Одягайло Б.М. Дослідження вихрової форми економічного циклу та міжнародних факторів її модифікації // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. Вип. 185: В 4-х тт. Том ІV. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. - С. 761-766. (0,45 друк. арк.).

12. Одягайло Б.М. Структура первинної економічної одиниці та творча функція її форми // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. Вип. 193: В 5-ти тт. Том V. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - С. 1209-1220. (0,7 друк. арк.).

13. Одягайло Б.М. “Суб'єктивна” економіка в “об'єктивному” вимірі // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. Вип. 197: В 5-ти тт. Том V. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - С. 1096-1108. (0,8 друк. арк.).

14. Одягайло Б.М. Глобалізація інноваційного процесу і місце в ньому українського регіону // Науковий вісник ЧТЕІ КНТЕУ: Економічні науки.- Вип. ІІ.- Чернівці: АНТ ЛТД, 2004. - С. 369-378. (0,5 друк. арк.).

15. Одягайло Б.М., Семенов М.Г. Роль інституційних перетворень в перехідних економіках // Економіка: проблема теорії та практики. Зб. наук. праць. Вип. 200: В 5-ти тт. Том IV. - Дніпропетровську: ДНУ, 2005. - С. 901-910. (0,5 друк. арк.; особисто здобувачу належить аналіз впливу інституцій на економічні процеси; обсяг авторської частини 0,4 друк. арк.).

16. Одягайло Б.М. Інформаційно-етична складова перехідної економіки // Науково-практичний журнал. Регіональні перспективи 2004р. - № 6 (43). - Кременчук: Асоціація “Перспектива”, 2004. - С. 69-71. (0,5 друк. арк.).

17. Одягайло Б.М. Інформаційно-інноваційна модель економіки: базові параметри і вектор розвитку // Зб. наук. праць. Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. Випуск 12, 2004. - Черкаси: ЧДТУ, 2004. С. 37-42. (0,65 друк. арк.).

18. Одягайло Б.М. Економіка України в умовах глобальної кластеризації // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. Випуск 14. - Черкаси: ЧДТУ, 2005. - С. 39-44. (0,6 друк. арк.).

19. Одягайло Б.М. Метаморфози вартісних та інституційональних механізмів в умовах глобалізації економіки // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 208: В 4 т. Том IV. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. - С. 940-949. (0,75 друк. арк.).

20. Одягайло Б.М. Системне зростання ознак глобалізації у фінансово-банківській справи. // Банківська справа. Науково-практичне видання. - 2006. №71-72. - С. 15-22. (0,63 друк. арк.).

21. Одягайло Б.М. Передумови підвищення конкурентоспроможності української економіки на принципах кластеризації // Вісник Криворізького економічного інституту КНЕУ. Науковий збірник. - 2006. - № 7. - С. 3-9. (0,55 друк. арк.).

22. Одягайло Б.М. Перспективи розвитку вітчизняної економіки за традиційною українською моделлю // Вісник Криворізького економічного інституту КНЕУ. Науковий збірник. - 2006. - №5. - С. 3-9. (0,65 друк. арк.).

23. Одягайло Б.М. Методологія пізнання вітчизняної економічної системи з позиції інституціоналізму // Вісник Криворізького економічного інституту КНЕУ. Науковий збірник. - 2006. - № 6. - C. 8-16. (0,3 друк. арк.).

24. Одягайло Б.М. Інституціональна локалізація економічної системи у національній формі // Вісник Криворізького економічного інституту КНЕУ. Науковий збірник. - 2006. - № 8. - С. 3-8. (0,5 друк. арк.).

25. Одягайло Б.М. Процеси формування глобального інституціонального середовища та місце в них міжнародних корпорацій // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 218: В. 4т. Том IV. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2006. - С.966-981. (0,75 друк. арк.).

26. Одягайло Б.М. Перспективи постіндустріальної трансформації української економіки // Вісник Криворізького економічного інституту КНЕУ. Науковий збірник. - 2007. - № 9. - С. 3-8. (0,5 друк. арк.).

В інших виданнях:

27. Одягайло Б.М. Роль научно-технического творчества молодежи в условиях интенсификации производства // Брошюра. - К.: Знание, 1988. - 24с. (1,0 друк. арк.).

28. Одягайло Б.М. Проблеми формування економічної ментальності у учнів шкіл // Педагогічні науки. Зб. наук. праць. Вип. 8. - Херсон: Айлант, 1999. - С. 171-173. (0,4 друк. арк.).

29. Одягайло Б.М., Скукина Д.І. Деякі аспекти виховання „економічної людини” засобами художньої літератури // Рідна школа. Щомісячний науково-педагогічний журнал. Спеціальний випуск. - 2000, - № 9. - С. 19-20. (0,4 друк. арк.; особисто здобувачу належить обґрунтування положення про персоніфікацію та соціалізацію глибинних поведінкових відносин; обсяг авторської частини 0,25 друк. арк.).

30. Одягайло Б.М. Чи існує загроза перехідній економіці перетворитися у маргінальну // Економічні та гуманітарні проблеми розвитку суспільства у третьому тисячолітті. Зб. наук. праць. - Рівне: Тоніс, 2000. - С. 666-667. (0,2 друк. арк.).

31. Одягайло Б.М., Шевченко І.М. Тенденції та перспективи торгівельної діяльності України на початку ХХІ століття // Комп'ютерне моделювання та інформаційні технології в науці економіці та освіті. Зб. наук. праць. - Кривий Ріг: І. В. І., 2002. - С. 384-386. (0,2 друк. арк.; особисто здобувачу належить аналіз впливу протекціоністських обмежень на торгову політику; обсяг авторської частини 0,15 друк. арк.).

32. Одягайло Б.М., Семенов М.Г. Особливості формування і виміру відкритості та „регіоналізація” їх зовнішньоекономічної політики і економік у транзитивних суспільствах // Вісник Криворізького економічного інституту КНЕУ. Науковий журнал. - 2004. - № 1. - С. 3-10. (1,0 друк. арк.; особисто здобувачу належить аналіз взаємодії реального та бюджетного секторів економіки; обсяг авторської частини 0,8 друк. арк.).

33. Одягайло Б.М., Нечаєв В.П. Інноваційний фактор розвитку промислового регіону України // Науковий вісник ЧТЕІ КНТЕУ. Економічні науки.- Вип. І. -Ч. 2.- Чернівці: АНТ ЛТД, 2004. - С. 304-307. (0,25 друк. арк.; особисто здобувачу належить обґрунтування ідеї про базисні параметри інноваційної економіки; обсяг авторської частини 0,2 друк. арк.).

34. Одягайло Б.М. Особливості формування і виміру відкритості економік у транзитивних суспільствах // Науковий збірник: Екологізація економіки як інструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища. Вип. 15.6.- Львів: НЛТУУ. - 2005. - С. 225-231. (1,0 друк. арк.).

35. Одягайло Б.М., Пасько В.В. Проблемная лекция: соотношение исследования и изложения, способы изложения // Методы активного обучения в преподавании политической экономии. Тезисы докладов и выступлений на межвузовском семинаре преподавателей политэкономии 1-2 февраля 1985 года. - Днепропетровск, 1985. - С. 64-66. (0,2 друк. арк.; особисто здобувачу належить розробка алгоритму дослідження; обсяг авторської частини 0,15 друк. арк.).

36. Одягайло Б.М. Диалектика непрерывности и периодичности в совершен-ствовании производственных отношений социализма // “Особенности производственных отношений развитого социализма”. Тезисы докладов и сообщений на республиканской научной конференции. Секция І. - Одесса: ОИНХ, 1985. - С. 65-66. (0,2 друк. арк.).

37. Одягайло Б.М., Колибан Ф.Ф. Социальное переустройство села в условиях агропромышленной интеграции // “Ускорение социально-экономического развития АПК”. Тезисы докладов республиканского семинара. - К.: УСХА, 1987. - С. 107-108. (0,2 друк. арк.; особисто здобувачу належить аналіз співвідношення колективного і індивідуального в умовах перебудови відносин на селі; обсяг авторської частини 0,15 друк. арк.).

38. Одягайло Б.М., Овчаренко В.В. Интенсивное обновление основных фондов // “Социально-экономические факторы ускорения и деятельность партии по их реализации”. Тезисы докладов и выступлений на региональной научно-практической конференции. - Днепропетровск, 1988. - С. 44-45. (0,2 друк. арк.; особисто здобувачу належить розвиток ідеї впливу очікувань на моральний знос в умовах НТР; обсяг авторської частини 0,15 друк. арк.).

39. Одягайло Б.М. Некоторые аспекты формирования экономического мышления нового типа у будущих экономистов // “Общественное сознание и перестройка”. Материалы научно-практической конференции 5-7 февраля 1988 года. - М.: АОН, 1988. - С. 157-159. (0,2 друк. арк.).

40. Одягайло Б.М. Влияние формализации экономических идей на хозяйственную практику // Общественное сознание в условиях обновления социализма. Материалы Всесоюзной научно-практической конференции 17-18 ноября 1989 года. - М.: АОН, 1989. - С. 182-183. (0,2 друк. арк.).

41. Одягайло Б.М. Некоторые методологические аспекты регионального хозрасчёта в АПК // Пути совершенствования хозрасчётных отношений в АПК в условиях интенсификации общественного производства. Тезисы докладов областной конференции. - Днепропетровск, 1989. - С. 15-17. (0,2 друк. арк.).

42. Одягайло Б.М. Механизм присвоения и механизм хозяйствования: генетическая связь // Углубление перестройки хозяйственного механизма на современном этапе. Тезисы докладов областной научно-практической конференции молодых ученых. - Кривой Рог: КФ КИНХ, 1989. - С. 6-7. (0,1 друк. арк.).

43. Одягайло Б.М., Панчук А.Г. К вопросу о социалистическом обобществлении как восстановлении общественной собственности // Актуальные проблемы политической экономии и методика изложения курса. Тезисы докладов на республиканской научно-методической конференции 24-26 сентября 1990. - Донецк, 1990. - С. 144-145. (0,2 друк. арк.; особисто здобувачу належить розвиток ідеї опосередкування інтеграції суспільними формами; обсяг авторської частини 0,15 друк. арк.).

44. Одягайло Б.М., Якубенко В.Д. Кооперативные и акционерные формы хозяйствования: критерии разграничения и перспективы // Теория и практика перестройки хозяйственного механизма. Киев, 18-20 апреля 1990г. Материалы конференции в 3 ч. - Киев: КИНХ, 1990. - Ч. I. - С. 120-121. (0,2 друк. арк.; особисто здобувачу належать пропозиції щодо удосконалення кооперативних (колективних) відносин; обсяг авторської частини 0,1 друк. арк.).

45. Одягайло Б.М., Панчук А.Г. О совершенствовании механизма управления промышленным регионам // Направления становления и развития социалистического хозяйственного механизма в условиях экономической самостоятельности регионов. Тезисы докладов и выступлений на научно-практической конференции Ч. I. - Черновцы, 1990г. - С. 93-97. (0,25 друк. арк.; особисто здобувачу належить розвиток ідеї регіоналізації на новій міжсуб'єктивній основі; обсяг авторської частини 0,2 друк. арк.).

46. Одягайло Б.М., Гавриш В.П., Вовк А.А. Платежи в системе поземельных отношений // Социально-экономические проблемы перестройки. Материалы республиканской научно-практической конференции. - Кривой Рог: КФ КИНХа, 1991. - С. 102-103. (0,2 друк. арк.; особисто здобувачу належить розвиток ідеї використання граничних величин для виміру економічних ефектів; обсяг авторської частини 0,1 друк. арк.).

47. Одягайло Б.М., Задоя А.А., Якубенко В.Д. Институциональные трансформации и структурно-функциональный потенциал регионов // „Організаційно-економічне забезпечення функціонування локальних (точкових) вільних економічних зон в Україні”. Наукові доповіді та матеріали конференції 2-4 квітня 1996 року. Ч. ІІ. - Чернівці, 1996. - С.19-21. (0,2 друк. арк.; особисто здобувачу належить розробка ідеї впливу інституції на функціональну підструктуру регіону; обсяг авторської частини 0,07 друк. арк.).

48. Одягайло Б.М., Єлісєєва В.М. Про необхідність зміни парадигми у викладенні загальноекономічної теорії у вузі // Університетський рівень освіти: зміст та напрямок забезпечення. Матеріали науково-методичної конференції 3 лютого 1998 р. - К.: КНЕУ, 1998. - С. 53-55. (0,2 друк. арк.; особисто здобувачу належить ідея більш широкого використання неокласичного методу; обсяг авторської частини 0,15 друк. арк.).

49. Одягайло Б.М. Перспективы разгосударствления общественной собственности // Социальные и экономические условия и последствия перехода к рыночной экономике. Тезисы докладов региональной научно-практической конференции. - Днепропетровск: ДГИ, 2001. - С. 48-49. (0,2 друк. арк.).

50. Одягайло Б.М., Завгородня Г.М Оптимізація механізму стабілізації валютного курсу національної грошової одиниці // Экономика и маркетинг в XXI веке. Материалы 2-й международной научной конференции студентов и молодых ученых, 20-22 апреля 2001 г. - Донецк: ДГТУ, 2001. - С.39-41. (0,2 друк. арк.; особисто здобувачу належить аналіз впливу інституційних важелів на валютний курс; обсяг авторської частини 0,15 друк. арк.).

51. Одягайло Б.М. Особливості трансформаційної моделі української економіки в контексті глобалізації // Теорія і практика перебудови економіки. Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції. Черкаси, 25-27 листопада 2002 року. - Черкаси: ЧДТУ, 2002. - С. 16-17. (0,15 друк. арк.).

52. Одягайло Б.М. Інформаційна економіка: Базові параметри і майбуття України // Сталий розвиток гірничо-металургійної промисловості. Збірник доповідей міжнародної науково-технічної конференції 18-22 травня 2004р. Т. 2. - Кривий Ріг: КТУ, 2004. - С. 257-262. (0,5 друк. арк.).

53. Одягайло Б.М., Нечаєв В.П. Еволюція первинних форм організації виробництв та управління ними в трансформаційній економіці. Теорія і практика сучасної економіки // Теорія і практика сучасної економіки. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Черкаси, 15-17 вересня 2004 року. - Черкаси: ЧДТУ, 2004. - С. 42-44. (0,2 друк. арк., особисто здобувачу належить обґрунтування ідеї довіри в первинних ланках управління; обсяг авторської частини 0,15 др. арк).

54. Одягайло Б.М., Кожемякіна Т.В. Вплив інституціональних екологічних обмежень на конкурентоспроможність українських підприємств гірничо-металургійного комплексу на світових ринках // Міжнародна науково-практична конференція “Екологізація економіки як інструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища” 22-23 вересня 2005 року. - (Львів: НЛТУУ, 2005). - С. 56-58. (0,25 друк. арк.; особисто здобувачу належить розвиток ідеї економічних обмежень як інституціональних категорій; обсяг авторської частини 0,15 друк. арк.).

55. Одягайло Б.М., Нечаєв В.П. Економічний шлях України в умовах глобальної кластеризації. // Теорія і практика сучасної економіки. Матеріали VI міжнародної науково-практичної конференції: Черкаси, 28-30 вересня 2005 року. - Черкаси: ЧДТУ; 2005 - с. 35-38. (0,2 друк. арк. Особливо здобувачу належить обґрунтування постіндустріальної моделі розвитку української економіки, обсяг авторської частини 0,15 др.арк.).

56. Одягайло Б.М., Адаменко С.В. Транснаціоналізація ланцюжків нагромадження вартості // “Розвиток наукових досліджень 2005”: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, м. Полтава, 7-9 листопада 2005 р. - Т.10: - Полтава “ІнтерГрафіка”, 2005.- с. 44-48. (0,25 друк. арк.; особисто здобувачу належить розвиток положення про виникнення передумов транснаціоналізації ланцюжків нагромадження вартості у локальних економічних просторах; обсяг авторської частини 0,2 друк. арк.).

АНОТАЦІЯ

Одягайло Б.М. Ґенеза та глобалізаційна адаптивність національних економічних систем (інституціоналістський підхід). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю - 08.00.01 - Економічна теорія і історія економічної думки. - Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Київ, 2007.

У дисертації обґрунтована детермінуюча роль глибинних поведінкових (психосоціальних) відносин та конституціональних інституцій у ґенезі і глобалізаційній адаптивності національних економічних систем.

Визначено підхід до пізнання економічної системи з позицій інституціоналізму і, виходячи з нього, показано процеси трансформації психосоціальних поведінкових прообразів в універсальні економічні прообрази (протоінституції). Обгрунтована теза, що концентрація навколо цих первинних економічних елементів функціональних і вищих культурних форм, утворює систему (протосистему), яка вміщує генетичний код або програму діяльної поведінки людей в будь-якій економіці.

Заслуговує на увагу розв'язання проблеми інституціоналізації економічної системи у національній, міжнародній та глобальній формах, які спонукають еволюційні та адаптивні зміни у світовій економіці. Проаналізовано інтенсивність зростання сучасних глобальних процесів, показана їх обмеженість і визначені шляхи її подолання, а також розкриті механізми глобалізаційної адаптивності національних економічних систем, в тому числі, і української, перспективна модель розвитку якої пропонується.

Ключові слова: ґенеза економічної системи, глобалізаційна адаптивність національних економічних систем, протоінституції, протоекономіка, економічна протосистема, глобальна кластерізація, потенційна вартість, інституційно-культурна обмеженість.

АННОТАЦИЯ

Одягайло Б.М. Генезис и глобализационная адаптивность национальных экономических систем (институционалистский подход). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности - 08.00.01 - Экономическая теория и история экономической мысли. - Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана, Киев, 2007.

В диссертации обоснована детерминирующая роль глубинных поведенческих (психосоциальных) отношений и конституциональных институтов в генезисе и глобализационной адаптивности национальных экономических систем.

Определен подход к познанию экономической системы с позиции институционализма и, исходя из этого, показано процессы трансформации психосоциальных поведенческих прообразов в универсальные экономические прообразы (протоинституты). Обосновано тезис о концентрации вокруг первичных экономичных элементов функциональных и высших культурных форм, которые вместе образуют простую экономическую систему (протосистему). Она содержит генетический код или программу деятельного поведения людей в любой экономике.

Показано три этапа институционального становления экономики на основе трансформации поведенческих отношений: глубинный подсознательный в виде протоинститутов (вытесненных из сознания универсальных экономических прообразов) синтез дифференцированных императивов как результат реакции подсознательного на осознанную ситуацию осознанные цивилизационно-культурные императивы конституционального характера (традиции, социальные нормы, юридические законы и др.). Первый уровень экономических прообразов унифицирует экономическую деятельность. Второй уровень включает интеллектуальные (инновационные) факторы, что позволяет совершать поиск более эффективной деятельности. Третий уровень - уровень институтов и культурных факторов позволяет локализовать экономику и четко разграничить ее на подсистемы (потребностей, благ, ресурсов, информации) и определить пути достижения общего равновесия.

Обращает на себя внимание решение проблемы институционализации экономической системы в национальной, международной и глобальной формах, которые вызывают эволюционные и адаптивные изменения в мировой экономике.

Экономические архетипы имеют коллективную обезличенную природу и доступ к ним дает индивиду толчок к отождествлению себя с определенным коллективом и социально-экономические выигрыши. Коллективистски¬Ы характер экономической протосистемы создает предпосылки для полной институционализации экономики через опосредующие коллективные формы. Первой такой формой является национальная экономика. Последняя представляет собой совмещение подсознательной системы унифицированных экономических архетипов с осознанной цивилизационно-культурной частью человеческой жизни - национальной по характеру. Национальная экономика удерживается в системе институциональных ограничений, которые создают преграду эффективному использованию внутренних сил системы (ресурсных, информационных, энергетических, психосоциальных и пр.). Поэтому внутри национальной экономики, как системного образования, формируются компенсаторные механизмы - цепочки накопления стоимости и невещественных ценностей, что является предпосылкой возникновения глобализационных процессо¬У.

Проанализирована интенсивность нарастания современных глобальных процессов, показана их ограниченность и определены пути ее преодоления. Также раскрыты механизмы глобализационной адаптивности национальных экономических систем, в том числе и украинской, перспективная модель развития которой предлагается.

Трансформация украинской экономики предусматривается в рамках базовой модели национальной инновационной системы на основе размежевания структур и целей за уровнями значимости и за двумя следующими вариантами:

а) инерционно-рыночный вариант предусматривает создание совершенных (обезличенных) рыночных механизмов экономики и их быстрое внедрение; деиндустриализацию экономики с предоставлением преимуществ сектору услуг; активное привлечение прямых иностранных инвестиций и использование внутренних резервов для перехода на инвестиционную стадию экономического развития; постепенное вхождение украинского общества в поле глобальной социализации, доверия и культурного приспособления;

б) инновационно-прорывной вариант предусматривает поддерживающую отраслевую и межотраслевую кластеризацию экономики с целью обновления всех сфер хозяйственной деятельности с использованием стратегии привлечения иностранных интеллектуальны¬з достижений; разработку специальной инвестиционной политики прорывного типа, которая бы позволила полнокровное финансирование мероприятий по всему циклу от рождения идеи до её воплощения и коммерциализации; разработку системного механизма инновационных мотиваций; создание на кластерной основе системы постоянной подготовки инновационного потребителя, интеллектуала и высококвалифицированного работника; создание в регионах с лучшим уровнем инновационного развития кластеров для подготовки условий реализации инновационно-прорывных программ; формирование образовательно-воспитательного кластера морально-этической и культурной подготовки национально идентифицированной личности.

Ключевые слова: генезис экономической системы, глобализационная адаптивность национальных экономических систем, протоинституты, протоэкономика, экономическая протосистема, глобальная кластеризация, потенциальная стоимость, институционально-культурная ограниченность.

ANNOTATION

Оdyagailo B. M Genesis and globalization adaptability of national economic systems (institutional approach).-Manuscript.

The dissertation is submitted for Doctor of Economic Sciences degree in specialty- 08.00.01 - Economic theory and the history of economical thought. - Vadim Hetman Kyiv National Economic University, Kyiv, 2007.

In the dissertation the priority role of profound behavior-type (psychological and social) relations as well as constitutional institutions in genesis and global adaptability of national economic systems have been grounded.

An approach to the concept of an economic system from the institutionalism positions, and taking into account the above said, the processes of transformation psychological and social (pre-images) prototypes (proto institutes) has been defined herewith. The thesis of concentration around the primary economical elements of functional and supreme cultural forms, that creates a simple economic system (proto system). It contains a genetic code a human behavior program in any economy.

An attention is paid to the solving the problem of institualization of an economical system as far as national, international and global forms are concerned that cause evolutional and adaptable changes in the world economy. The increasing intensity of up-to-date global processes has been analyzed in the work, its limited nature and the ways of its overcoming has been reviled in the work. The mechanisms of global adaptability of national economic systems including the Ukrainian one, the model of which is presented herewith, are disclosed herewith.

The key-words: genesis of economical system, global adaptability of national economic systems, proto institutes, proto economics, economical proto system, global clusterization, potential cost value, institutional and cultural limited nature.

Размещено на Allbest.ru