Економічний механізм мотивації впровадження енергозберігаючих технологій у житлово-комунальне господарство

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

АВТОРЕФЕРАТ ДИСЕРТАЦІЇ НА ЗДОБУТТЯ НАУКОВОГО СТУПЕНЯ

КАНДИДАТА ЕКОНОМІЧНИХ НАУК

ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ МОТИВАЦІЇ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Спеціальність 08.10.01 - розміщення продуктивних сил і регіональна економіка

Кравцова Любов Вікторівна

Харків - 2006

УДК 332.87: 658.18

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому університеті економіки та права

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Шелегеда Белла Григорівна, Донецькій університет економіки та права, завідувач кафедри економіки підприємства

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Волинський Георгій Семенович, Харківська національна академія міського господарства, професор кафедри економіки будівництва, кандидат економічних наук, ст. науковий співробітник Інякін Віктор Миколайович, Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), ст. науковий співробітник

Провідна установа - Таврійський національний університет ім. В.І.Вернадського Міністерства освіти і науки України, кафедра маркетингу та менеджменту, м. Сімферополь

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківської національної академії міського господарства за адресою: 61002, м. Харків, вул. Революції, 12.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т.В. Момот

енергозберігаюча технологія житлове комунальне господарство

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах трансформації економічних відносин і реформування житлово-комунального господарства (ЖКГ) ефективне використання енергетичних ресурсів стає вирішальним фактором регіонального розвитку, оскільки зниження витрат на виробництво житлово-комунальних послуг сприяє підвищенню рівня рентабельності галузі, зменшує кількість збиткових підприємств, що значною мірою впливає на покращення житлових умов та якості життя населення України. У зв'язку з цим набувають актуальності дослідження теоретичних, методичних і практичних завдань з впровадження енергозберігаючих технологій у ЖКГ та удосконалення організаційно-економічних форм управління енергозбереженням у житлово-комунальному господарстві регіону на підставі дії механізму економічної мотивації.

Вивченню проблем перехідної економіки, формування економічного механізму в нових умовах господарювання присвячені наукові праці Г.С. Волинського, Є.Т. Гайдара, А.С. Гальчинського, Ю.М. Пахомова, Є.Г. Ясина.

Вагомий внесок у дослідження питань регіонального розвитку, розширення сфери діяльності органів місцевого самоврядування зробили А.Є. Ачкасов, П.Т. Бубенко, А.П. Голиков, М.І. Долішній, С.І. Дорогунцов, Г.В. Ковалевський, В.А. Лушкін, В.П. Ніколаєв, В.І. Сергієнко, Л.С. Шевченко, М.Г. Чумаченко.

Питання управління раціональним використанням енергоресурсів у житлово-комунальному господарстві знайшли відображення в наукових працях вчених-економістів В.Н. Амітана, В.М. Інякіна, Б.Т. Кліяненка, Н.Й. Конищевої, Г.О. Крамаренко, Г.І. Онищука, В.П. Полуянова, В.І. Торкатюка, Л.М. Шутенка та ін.

Однак наукові проблеми з організації ефективної системи управління енергозбереженням у житлово-комунальному господарстві на регіональному та галузевому рівнях у сучасних економічних умовах і узгодження економічних інтересів виробників та споживачів житлово-комунальних послуг залишаються до кінця невирішеними.

Система мотивації впровадження енергозберігаючих технологій у ЖКГ оптимізує економічні відносини між учасниками ринку житлово-комунальних послуг, сприяє підвищенню ефективності використання енергетичних ресурсів і діяльності галузі в цілому. Науково-практичне вирішення проблеми впровадження енергозберігаючих технологій у ЖКГ з урахуванням реалізації механізму економічної мотивації - першочергове завдання формування ринкових відносин у житлово-комунальному господарстві регіонів й України.

Актуальність теоретичних, методологічних та практичних проблем, особливо в період формування ринкових відносин у ЖКГ обумовила вибір теми, її мету та основні завдання дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дисертаційного дослідження відповідає планам наукових досліджень Донецького університету економіки та права і Донбаської національної академії будівництва і архітектури. В основу дисертації покладено теоретико-методологічні й практичні розробки, які є частиною наукових досліджень за темами: „Управління ефективністю господарської діяльності підприємства” (номер державної реєстрації №0102U004292), „Науково-методичне забезпечення підготовки фахівців в умовах довгострокової перспективи і постійного динамічного розвитку вищої освіти” (номер державної реєстрації №0102U004296), “Дослідження та розробка ресурсозберігаючих технологій в будівництві” (номер державної реєстрації №0102U002849). При виконанні дослідження особисто дисертантом розроблено методики визначення показника енергозбереження та оцінки ефективності соціально-економічної мотивації впровадження енергозберігаючих технологій у житлово-комунальне господарство м. Донецька.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних підходів до економічної мотивації впровадження енергозберігаючих технологій у ЖКГ і організаційно-економічних форм управління інтересами виробників та споживачів житлово-комунальних послуг, що забезпечить зростання економічних результатів діяльності галузі та підвищення якості життя населення регіону.

Для досягнення цієї мети в дисертаційній роботі було поставлено й вирішено такі завдання:

провести теоретичне обґрунтування сутності та структури економічного механізму мотивації впровадження енергозберігаючих технологій у ЖКГ як системи управляючих економічних дій в умовах різних форм власності та методів господарювання;

проаналізувати роль та сутність мотивації впровадження енергозберігаючих технологій у ЖКГ, що є функцією управління та базою для реформування галузі;

обґрунтувати функції органів місцевого самоврядування щодо реформування та управління житлово-комунального господарства на підставі взаємозв'язків і збалансованості економічних та соціальних цілей розвитку регіону;

розробити систему показників енергозбереження, яка дозволить комплексно оцінити рівень споживання енергетичних ресурсів при наданні житлово-комунальних послуг, що сприятиме обґрунтованому аналізу енергозбереження;

обґрунтувати методику аналізу резервів економії енергоресурсів під час експлуатації житлового фонду, які виникають при впровадженні енергозберігаючих технологій, з одночасним підвищенням ефективності функціонування ЖКГ регіону;

дослідити вплив енергозбереження на покращення якості житлово-комунальних послуг, що забезпечить комфортні умови життєдіяльності населення регіону та підвищить його життєвий рівень;

систематизувати мотивотвірні умови й економічні важелі ефективного впровадження енергозберігаючих технологій, що спрямовано на покращення енергетичного балансу регіону;

розробити методику комплексної оцінки ефективності економічної мотивації впровадження енергозберігаючих технологій у ЖКГ, що базується на ринкових методах управління господарською діяльністю регіону;

побудувати організаційну й економічну моделі системи управління мотивацією впровадження енергозберігаючих технологій у ЖКГ на підставі принципу самоінвестування, що дозволить ефективно керувати процесами енергозбереження в регіоні.

Об'єктом дослідження є процес формування та підвищення ефективності економічного механізму мотивації впровадження енергозберігаючих технологій у житлово-комунальне господарство на регіональному рівні.

Предмет дослідження - теоретичне і методичне забезпечення процесу економічної мотивації впровадження енергозберігаючих технологій у ЖКГ регіону.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи є наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем формування економічного механізму мотивації впровадження енергозберігаючих технологій у ЖКГ.

У дисертаційній роботі використані загальнонаукові й спеціальні методи дослідження економічних явищ, зокрема:

аналіз та синтез - для визначення складових поняття “ економічний механізм”, „мотивація впровадження енергозбереження”; факторний аналіз - для дослідження зв'язків між явищами, що впливають на мотивацію впровадження енергозберігаючих технологій у ЖКГ; системно-структурний аналіз - для виявлення структурних елементів економічного механізму мотивації енергозбереження і дослідження їх взаємозв'язків; екстраполяції - для визначення тенденцій у розвитку житлово-комунального господарства та змін в економіці регіону під впливом енергозбереження; порівняльно-описовий - для систематизації факторів, що впливають на мотивацію впровадження енергозберігаючих технологій у ЖКГ регіону; експертних оцінок - для обчислення рівня якості житлово-комунальних послуг та мотивації впровадження енергозберігаючих технологій.

Інформаційною базою роботи стали закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів, нормативні акти та аналітична інформація міністерств і відомств, дані статистичної та бухгалтерської звітності господарської діяльності підприємств житлово-комунального господарства Донецької області, результати безпосередньо авторських досліджень, спеціальна науково-технічна та економічна література, інші джерела.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці та обґрунтуванні теоретичних положень, методичних підходів і прикладних рекомендацій з формування економічного механізму мотивації впровадження енергозберігаючих технологій у житлово-комунальне господарство регіону. Основні положення дисертаційної роботи, що визначають її наукову новизну, полягають в такому:

вперше:

запропоновано комплексний підхід та розроблено практичні рекомендації з визначення економічної ефективності мотивації впровадження енергозберігаючих технологій у житлово-комунальне господарство, які, на відміну від існуючих, ґрунтуються на економічних методах управління та принципах самоокупності й самоінвестування і приводять до узгодження інтересів виробників і споживачів житлово-комунальних послуг;

удосконалено:

теоретичне обґрунтування сутності й структури економічного механізму мотивації впровадження енергозберігаючих технологій у житлово-комунальне господарство регіону, що відповідає сучасним умовам розвитку економічних відносин в Україні;

методичні підходи до аналізу резервів економії енергоресурсів під час утримання та експлуатації житлового фонду, які виникають при впровадженні енергозберігаючих технологій, що дозволяє оптимізувати вибір енергозберігаючих технологій;

набули подальшого розвитку:

система показників енергозбереження з обґрунтуванням та розрахунками енергоємності, енерговіддачі та енергозбереження, яка дозволяє комплексно оцінити рівень та ефективність впровадження енергозберігаючих технологій;

методичні підходи до визначення якості житлово-комунальних послуг з урахуванням результатів впровадження енергозберігаючих технологій, що підвищує соціально-економічну ефективність функціонування ЖКГ, впливає на комфортність життєдіяльності домогосподарств і сприяє збалансованості економічних та соціальних цілей розвитку регіонів.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні й апробації рекомендацій зі створення економічного механізму мотивації впровадження енергозберігаючих технологій у ЖКГ, наслідком чого є зниження енергоємності житлово-комунальних послуг, підвищення їх якості, що сприяє зростанню доходів домогосподарств, покращенню житлових умов населення країни та ефективному розвитку регіону.

Запропоновані в дисертації методичні матеріали з аналізу резервів економії енергоресурсів при експлуатації та утриманні житлового фонду і формування тарифів на житлово-комунальні послуги впроваджені в діяльність підприємств житлово-комунального господарства м. Донецька, що сприяло підвищенню якості прийняття управлінських рішень при розробці соціально-економічних програм розвитку міста (довідка про впровадження № 01-10/865-П від 16.01.2006 р.). Результати дисертаційного дослідження та пропозиції щодо розробки системи управління мотивацією впровадження енергозберігаючих технологій, зокрема методика факторного аналізу та система показників, що використана під час аналізу та оцінки ефективності впровадження енергозберігаючих технологій, схвалені й прийняті до впровадження ДП “Науково-дослідний та проектний інститут “Донецький ПромбудНДІпроект” (довідка № 131-6-10 від 22.04.2005 р.). Запропонована автором методика соціально-економічної ефективності впровадження енергозберігаючих технологій та обґрунтування прийняття господарських рішень з урахуванням показників енергозбереження та моделювання системи управління мотивацією впровадження енергозберігаючих технологій використана в Донецькому університеті економіки та права при виконанні науково-дослідної теми “Управління ефективністю господарської діяльності підприємства” (довідка № 2.01-156 від 10.05.2005 р.). Розроблена автором методика визначення соціально-економічної ефективності впровадження енергозберігаючих технологій при освітленні робочих місць використана в науково-дослідній темі „Дослідження та розробка ресурсозберігаючих технологій у будівництві”, яка виконана в Донбаській національній академії будівництва і архітектури (довідка № 4-04-90 від 07.07.2005 р.). Запропоновані в роботі шляхи розбудови конкурентного середовища в ЖКГ, оптимізація інтересів виробників і споживачів житлово-комунальних послуг вплинули на зниження енергоємності та підвищення якості послуг в ОП “Донецькміськтепломережа” (довідка №45 від 18.01.2006 р.).

Матеріали дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі в Донецькому університеті економіки та права при викладанні дисциплін “Стратегічне управління підприємством”, “Управління проектами”, “Економічне обґрунтування господарських рішень”(довідка № 2.01-155 від 10.05.2005 р.) і Донбаській національній академії будівництва і архітектури для фахівців спеціальності 7.092103 „Міське будівництво та господарство” при викладені курсів “Міський моніторинг і менеджмент”, “Комплексна реконструкція міської забудови”, “Організація, експлуатація і утримання міського господарства” (довідка № 1-01-73 від 1.06.2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, що базується на проведених автором дослідженнях і містить нові, науково обґрунтовані розробки з формування економічного механізму мотивації впровадження енергозберігаючих технологій у житлово-комунальне господарство регіону. Всі наукові результати, що виносяться на захист, отримані автором особисто й надруковані у наукових виданнях. Права власності на матеріали колективних публікацій конкретизовано в списку опублікованих праць.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і практичні результати дослідження були предметом доповідей і обговорення на Всеукраїнській науково-практичній конференції „Реалізація регіональних програм реформування та розвитку житлово-комунального господарства” (м. Алушта, 2005р.); III Міжнародній науково-практичній конференції ”Місто, регіон, держава: проблеми розподілу повноважень” (м. Донецьк, 2003 р.), Всеукраїнських науково-практичних конференціях „Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), „Economic: Current Affairs and Development Prospects” (м. Київ, 2003 р.) та регіональних науково-практичних конференціях „Актуальні проблеми економіки, фінансів, управління та права періоду трансформації” (м. Донецьк, 2002 р.), „Стратегія розвитку вітчизняних підприємств” (м. Тернопіль, 2003 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 17 наукових праць, у тому числі 11 у фахових наукових журналах і 6 тез доповідей. Загальний обсяг публікацій складає 6,48 друк. арк., з них особисто авторові належить 4,99 друк. арк.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг роботи - 228 сторінок машинописного тексту, з них основного тексту - 182 сторінки, у тому числі 9 таблиць, 9 рисунків (5 с.), робота містить 11 додатків на 46 сторінках; список використаних джерел включає 211 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету, предмет і об'єкт дослідження, сформульовано завдання, відображено наукову новизну і практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі “Формування мотиваційного механізму управління енергозбереженням у житлово-комунальному господарстві регіону” проведено аналіз змісту й структури економічного механізму, визначена роль мотивації в управлінні енергозбереженням у житлово-комунальному господарстві регіону, досліджено особливості управління ЖКГ органами місцевого самоврядування і напрями реформування житлово-комунального господарства регіону.

Сучасне ЖКГ - складний комплекс галузей, що забезпечують утримання та функціонування житлового фонду країни, надають послуги населенню та іншим споживачам з водо-, газо-, тепло- і електропостачання. Послуги галузі мають високу енергоємність, що в умовах енергетичної кризи висуває на перше місце проблеми енергозбереження. Галузеві особливості управління зумовлені високою питомою вагою основних засобів в економіці країни, визначальним впливом соціальних факторів на ринкові перетворення, орієнтацією загального результату діяльності на умови економічного розвитку конкретного населеного пункту, значним впливом сезонних коливань та випадкових факторів.

У системі управління ЖКГ при розподілі між територіальними й галузевими структурами економічні інтереси не співпадають: галузеві інтереси головним чином передбачають максимізацію доходів від діяльності, а територіальні - підвищення якості комунальних послуг з одночасним зниженням їх ресурсо- та енергоємності. Узгодження інтересів необхідно проводити шляхом цілеспрямованої мотивації підприємств ЖКХ на комплексне вирішення проблем галузі, що досягається на основі впровадження заходів енергозбереження. При цьому мотивація як функція управління виступає не тільки як узгоджувач інтересів, але й виконує роль регулюючого механізму з боку держави та регіональних органів влади. Мотивація впровадження енергозберігаючих технологій у ЖКГ регіону - внутрішнє чи зовнішнє спонукання виробників і споживачів житлово-комунальних послуг до діяльності з ініціювання та стимулювання енергозбереження на підставі ринкового механізму.

Інтереси господарюючих суб'єктів діяльності з енергозбереження визначаються роллю, яку вони виконують при здійсненні програм з енергозбереження, що конкретизуються на кожному етапі формування системи економічних відносин за рахунок мотивації з впровадження енергозберігаючих технологій. До таких суб'єктів відносяться держава, органи місцевого самоврядування, виробники житлово-комунальних послуг і споживачі. Механізм управління мотивацією енергозбереження в ЖКГ має чіткий регіональний характер, що зумовлено високим ступенем оперативності управління, особливостями демографічного стану населених пунктів і ритму життя регіону.

Особливості функціонування житлово-комунального господарства регіону в ринкових умовах визначили основні напрямки реформування галузі на базі впровадження енергозберігаючих технологій. Економічний механізм мотивації впровадження енергозберігаючих технологій базується на принципах законодавчого і нормативного забезпечення, державної інвестиційної та фінансової підтримки, ціноутворення, що відображає дійсне співвідношення витрат на виробництво і платоспроможності споживачів, ефективного управління раціональним використанням енергоресурсів.

Економічний механізм мотивації впровадження енергозберігаючих технологій у житлово-комунальне господарство регіону розглянуто як систему інтеграції форм, методів й інструментів економічного впливу, що направлено на зниження енергоємності й собівартості житлово-комунальних послуг з одночасним покращенням якості обслуговування населення регіону.

У другому розділі “Аналіз ефективності використання енергоресурсів у житлово-комунальному господарстві” обґрунтовано методичні підходи та систему показників оцінки енергозбереження у ЖКГ, запропоновано методику виявлення резервів економії енергоресурсів при утриманні та експлуатації житлового фонду, що підвищує ефективність функціонування економіки України й регіону, обґрунтовано вплив енергозбереження на поліпшення якості житлово-комунальних послуг.

Для аналізу енергозбереження у ЖКГ запропоновано показники енерговіддачі, енергоємності та енергоефективності, які дозволили здійснити якісно новий підхід до комплексної оцінки ефективності використання енергетичних ресурсів, дали змогу виявити резерви й визначити пріоритетні напрямки впровадження енергозберігаючих технологій.

Виявлення резервів економії енергоресурсів при утриманні та експлуатації житлового фонду здійснено на підставі спостережень, анкетних опитувань з аналізом аналітичних та статистичних звітів підприємств житлово-комунального господарства у 2001-2005 рр. Аналіз енергозбереження містить оцінку зміни показника енергозбереження при реалізації послуг та впливу обсягу енергетичних витрат. Виконані розрахунки свідчать про високий потенціал енергозбереження.

Резервами економії енергоресурсів при експлуатації житлового фонду є: техніко-технологічні заходи через заміну застарілих технологій виробництва житлово-комунальних послуг, модернізацію і реконструкцію житлового фонду; організаційні - формування системи енергообліку та регулювання енергоспоживання, утворення товариств співвласників багатоквартирного будинку; економічні - застосування гнучких прогресивних тарифів, створення конкурентного середовища за рахунок розвитку різноманітних форм власності, впровадження договірних форм відносин між господарюючими суб'єктами на підставі конкурсного відбору.

Результати економічних обстежень використання енергоносіїв при експлуатації житла показали, що на рівні потреби споживачів у корисній енергії необхідно провести розмежування між потребою в теплоті для опалення, гарячому та холодному водопостачанні, електроенергії та газопостачанні. Це розмежування пов'язано з рівнем “ексергії” як працездатності системи. Найвищу ексергію мають електричні системи, бо їх неможливо замінити іншим джерелом енергії.

Аналіз резервів економії енергоресурсів на основі впровадження енергозберігаючих технологій з урахуванням мотивації споживачів і виробників житлово-комунальних послуг дозволив впорядкувати мотиви, що впливають на сукупність економічних інтересів і орієнтують галузь на удосконалення та підвищення ефективності економічного механізму управління мотивацією енергозбереження.

Розрахунок резервів економії електроенергії шляхом здійснення заходів з підвищення ефективності використання електроенергії при експлуатації житлового фонду підвищеного благоустрою наведено в табл. 1.

Таким чином, результати розрахунків свідчать, що витрати на освітлення місць загального користування у будівлях підвищеного благоустрою у порівнянні з нормативними показниками можна знизити до 70%, а на роботу ліфтів - до 50%. Отже реалізація заходів з енергозбереження в будівлях м. Донецька, споруджених за останні 25 років, знизить витрати на електроенергію до 1,5 млн. грн. щорічно.

На основі аналізу реалізованих у ЖКГ м. Донецька заходів з енергозбереження їх класифіковано на енергооблік, енергообмеження та енергозаощадження як складових системи управління мотивацією.

Енергооблік передбачає збір і накопичення відомостей про використання енергоресурсів при експлуатації житлового фонду для відображення цих даних в аналітичному обліку. Організація енергообліку - комплекс заходів, спрямований на збирання первинної інформації, регулювання споживання енергоресурсів, сучасну комп'ютерну обробку даних, що в перспективі дозволить організувати систему автоматизованого управління споживанням енергетичних ресурсів. Енергооблік безпосередньо, як правило, не впливає на обсяг використаних ресурсів, але є сильним мотивом до подальшого впровадження енергозберігаючих технологій. Енергообмеження - це заходи, що знижують загальне використання енергії, але при цьому погіршується якість житлово-комунальних послуг. Енергозаощадження - це технічні заходи, спрямовані на підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів.

Таблиця 1 - Резерви економії електроенергії

Заходи з підвищення ефективності використання електроенергії	Витрати на електроенергію на 100 м2 загальної площі на місяць, грн.	Відхилення
	до	після	абсолютні, грн.	відносні, %
	впровадження енергозбереження
При освітленні місць загального користування
встановлення електролічильників	6,58-7,21	4,52-5,62	2,06-1,59	22,05
впровадження багатотарифних електролічильників	4,52-5,62	3,86-4,78	0,66-0,84	14,9
заміна ламп розжарювання на компактні люмінесцентні лампи	3,86-4,78	2,06-2,48	1,8-2,30	48,1
При роботі ліфтів
встановлення електролічильників	5,02-5,43	3,85-4,12	1,17-1,31	24,01
впровадження багатотарифних електролічильників	3,85-4,12	2,95-3,25	0,9-0,87	21,1
встановлення перетворювачів струму	2,95-3,25	2,66-2,95	0,29-0,33	10,1

Зниження споживання енергетичних ресурсів зафіксовано в будівлях колективної форми власності, що зумовлено участю споживачів в управлінні власністю, тобто з'являється мотивація у впровадженні енергозберігаючих заходів.

Для аналізу мотивів впровадження енергозберігаючих технологій дисертантом використано анкетне опитування 190 працівників ЖКГ та керівників товариств співвласників багатоквартирного будинку (ТСББ) й житлово-будівельних кооперативів (ЖБК). Встановлено, що найбільш вагомим мотивом впровадження енергозбереження є застосування гнучких прогресивних тарифів, організація енергообліку, преміювання працівників за ефективне використання енергетичних ресурсів, утворення товариств співвласників багатоквартирного будинку та започаткування договірних відносин між виробниками і споживачами житлово-комунальних послуг на основі конкурсного відбору - проведення тендерних торгів. Оцінку рівня мотивації енергозбереження проводили за п'ятибальною шкалою. Для працівників ЖКГ найвищу пріоритетність енергозбереження мають проведення конкурсу, що передує укладенню договорів з постачальниками і підрядчиками, і застосування диференційованих тарифів з відповідною оцінкою рівня мотивації енергозбереження 3,3 та 3,2. Керівники ТСББ і ЖБК високо оцінили такий вид мотивації, як преміювання за ефективне використання енергетичних ресурсів (відповідно 3,4 і 3,1), але на перше місце з оцінкою 3,5 поставлено можливість використання диференційованих тарифів (ТСББ) і укладення договорів з постачальниками на підставі конкурсу 3,1 (ЖБК).

Дослідженням встановлено, що енергозбереження треба проводити з урахуванням впливу енергозберігаючих технологій на якість житлово-комунальних послуг, що є комплексним поняттям, до якого входять створення комфортних умов життєдіяльності людини та система технологічних процесів, кожний з яких повинен відповідати критеріям якості. Тому при виробництві та споживанні житлово-комунальних послуг виникає необхідність в узгодженні суб'єктивних вимог до якості, які висувають споживачі, стандартному рівню послуги та її фактичних характеристик. Критерієм оптимальності рівня якості послуг є інтегральний показник якості, що відображає відношення споживчої корисності послуги до її вартості. Впровадження енергозберігаючих технологій приводить до зниження обсягу спожитих енергоносіїв і витрат на їх придбання, тобто зменшується вартість послуги. З іншого боку, споживча вартість послуги залишається незмінною, а іноді й збільшується, тому інтегральний показник якості послуг ЖКГ зростатиме.

Отримані результати являють собою економіко-інформаційну базу формування економічного механізму мотивації впровадження енергозберігаючих технологій у ЖКГ регіону.

У третьому розділі “Організаційно-економічні форми управління мотивацією впровадження енергозберігаючих технологій” наведено класифікацію мотивотвірних умов впровадження енергозбереження та результати дослідження організаційно-економічних форм управління мотивацією, що забезпечують впровадження енергозберігаючих технологій у ЖКГ, моделювання системи управління мотивацією впровадження енергозбереження з наступним розрахунком соціально-економічної ефективності.

Визначені основні мотивотвірні внутрішні й зовнішні умови впровадження енергозберігаючих технологій у ЖКГ мають економічну, організаційну та техніко-технологічну функціональну підсистеми забезпечення управління діяльністю підприємств ЖКГ регіону.

Впровадженню енергозберігаючих технологій у житловий фонд сприяє реалізація економічного механізму взаємодії споживачів і виробників житлово-комунальних послуг за умови децентралізації управління енергозбереженням та підвищенням ролі регіональних органів самоврядування на підставі удосконалення системи господарських відносин і тарифної політики, а також реалізації механізму “самоінвестування”. Важливим економічним інструментом впровадження енергозберігаючих технологій є ціноутворення. В останні роки в Донецькій області тарифи на житлово-комунальні послуги були підвищені тричі з еквівалентним підвищенням рівня дотацій з обласного бюджету (див. табл. 2).

Таблиця 2- Динаміка тарифів на послуги житлово-комунального господарства та дотацій обласного бюджету Донецької області в 1996- 2005 рр.

Показники	Рік
	1996	2000	2005
Темп зростання тарифів на послуги водопостачання (базисний), %	100	194,1	459,1
Темп зростання тарифів на послуги водопостачання з урахуванням індексу споживчих цін, %	100	98,0	162,3
Темп зростання тарифів на послуги теплопостачання (базисний), %	100	182,9	313,0
Темп зростання тарифів на послуги теплопостачання (базисний) з урахуванням індексу споживчих цін, %	100	92,3	109,3
Інтегральний темп зростання на житлово-комунальні послуги (базисний), %	100	189,3	342,0
Темп зростання дотацій обласного бюджету на утримання підприємств ЖКГ (базисний), %	100	703,8	143,1

Дотації обласного бюджету зросли у порівнянні з 1996р. майже в 1,5 раза, тоді як вартість послуг з водопостачання збільшилася у 3,5, а теплопостачання - в 2,5. Інтегральний темп зростання тарифів на житлово-комунальні послуги за десять років піднявся майже у 3,5 раза. Підвищення тарифів у 2005 р. викликало зниження рівня оплати комунальних послуг, одночасно зафіксовано збільшення установки приладів обліку води, тепла та газу, що свідчить про прямий зв'язок між зростанням тарифів на житлово-комунальні послуги і мотивацією впровадження енергозберігаючих технологій.

Визначено вплив зміни житлово-комунальних тарифів на величину дотацій обласного бюджету при утриманні підприємств ЖКГ. Відсоткове відношення зміни дотацій обласного бюджету до зміни тарифу на послуги ЖКГ у 2000 р. склало 3,62, а в 2005р. - 0,3, що свідчить про послаблення зв'язку між показниками, тобто дотації обласного бюджету стали менш чутливими до зміни тарифів.

Процес мотивації впровадження енергозберігаючих технологій у ЖКГ потребує впровадження нової системи управління, що ґрунтується на ринкових важелях вільного підприємництва, формування цін на підставі попиту та пропозиції, формування конкурентного середовища і т. ін. Це вимагає моделювання системи управління мотивацією впровадження енергозберігаючих технологій у ЖКГ, дозволяє уніфікувати економічні відносини, що відображають взаємозв'язки забезпечуючих підсистем відповідно до властивих їм зовнішніх й внутрішніх закономірностей розвитку, враховуючи необхідність узгодженості економічних, трудових і матеріальних ресурсів з орієнтацією на стале підвищення соціально-економічної ефективності галузі й регіону.

У результаті дослідження визначені підсистеми, що розкривають зміст процесу управління мотивацією впровадження енергозбереження при експлуатації житлового фонду, конкретизують цю діяльність з урахуванням попиту та пропозиції на ринку послуг ЖКГ. Найбільш важливими є умови, що формують двобічний інформаційний зв'язок із споживачами житлово-комунальних послуг, а також комплекс заходів щодо забезпечення економічної мотивації енергозбереження в житловому фонді (див. рисунок).

Рис. Управління мотивацією впровадження енергозберігаючих технологій у житловий фонд

Размещено на http://www.allbest.ru/

Механізм мотивації впровадження енергозберігаючих технологій передбачає впровадження нової структури управління, що представляє інтереси споживача при взаємодії з комунальними підприємствами, а також можливість акумулювання фінансових та матеріальних ресурсів для впровадження енергозбереження у житловий фонд регіону. Найбільш ефективними формами таких структур, що знайшли реальне втілення у практичній діяльності, стали керуюча компанія і товариство співвласників багатоквартирного будинку.

Відбір конкретної керуючої компанії пропонується здійснювати на підставі тендеру, що передбачає допуск до конкурсу тих претендентів, показники впровадження енергозберігаючих технологій яких мають задовольняти такі вимоги: послуги, які пропонує керуюча компанія, повинні мати показники якості, вищі за нормативні. Керуюча компанія, яка досягла максимуму якості послуг при забезпеченні зниження питомих витрат за рахунок впровадження енергозбереження, є переможцем тендеру і має бути рекомендована для укладання угоди на обслуговування житлового фонду.

Дослідження показали, що обчислення ефективності впровадження енергозберігаючих технологій доцільно проводити за загальними результатами господарської діяльності ЖКГ на підставі критерію сукупного соціально-економічного ефекту.

Розроблена методика дозволила оцінити існуючий стан мотивації енергозбереження в ЖКГ, місті, регіоні. Для оцінки економічного механізму мотивації впровадження енергозберігаючих технологій поряд з традиційними запропоновано використовувати показники, що відображають організаційно-економічні заходи, які мотивують керівників ЖКГ до впровадження енергозбереження і дозволяють розрахувати фактичний рівень ефективності економічної мотивації енергозбереження.

На підставі проведених досліджень розроблена й запропонована до практичного впровадження система показників, що характеризують ефективність дії економічного механізму мотивації впровадження енергозберігаючих технологій на регіональному і галузевому рівнях.

На регіональному рівні ефективність мотивації впровадження енергозбереження пропонується оцінювати за допомогою коефіцієнтів демонополізації підприємств житлово-комунального господарства (ЖКГ), підвищення конкурентності, створення товариств співвласників багатоквартирного будинку (ТСББ).

На рівні галузі й підприємств житлово-комунального господарства необхідно відзначити коефіцієнти організації енергообліку, впровадження гнучких прогресивних тарифів, преміювання за ефективне використання енергетичних ресурсів. Для комплексної оцінки рівня ефективності мотивації впровадження енергозберігаючих технологій встановлені коефіцієнти, зведені до інтегрального показника. Приклад результатів розрахунку ефективності економічного механізму мотивації впровадження енергозберігаючий технологій у ЖКГ м. Донецька наведено в табл. 3.

Таблиця 3 - Показники ефективності мотивації впровадження енергозберігаючих технологій у ЖКГ на регіональному й галузевому рівнях

Показники	Рік
	2004	2005
Регіональний рівень:
коефіцієнт демонополізації підприємств ЖКГ	0,05	0,06
коефіцієнт підвищення конкурентності	0,25	0,28
коефіцієнт створення ТСББ	0,015	0,018
інтегральний коефіцієнт ефективності	0,057	0,067
Галузевий рівень:
коефіцієнт організації енергообліку	0,510	0,550
коефіцієнт впровадження гнучких прогресивних тарифів	0,120	0,210
коефіцієнт преміювання за ефективне використання енергетичних ресурсів	0,450	0,500
інтегральний коефіцієнт ефективності	0,302	0,387

В умовах розвитку суспільних відносин, що потребують повного задоволення потреб населення у житлово-комунальних послугах високої якості, народногосподарська ефективність впровадження енергозберігаючих технологій, незважаючи на її прихований характер, проявляється у таких важливих показниках, як покращення здоров'я людини, підвищення працездатності, зростання матеріального й культурного рівня життя населення країни за рахунок забезпечення комфортних умов життєдіяльності та праці.

ВИСНОВКИ

1. Теоретичне дослідження різноманітних точок зору на поняття “економічний механізм” і його споріднені похідні “господарський механізм” та “організаційно-економічний механізм” дозволило встановити, що ця категорія відображає рівень розвитку продуктивних сил і виробничих відносин, визначається різноманітними формами власності й ґрунтується на ринкових методах управління. Економічний механізм мотивації впровадження енергозберігаючих технологій у житлово-комунальне господарство регіону визначено як систему інтеграції форм, методів й інструментів економічного впливу, спрямовану на зниження енергоємності й собівартості житлово-комунальних послуг з одночасним покращенням якості обслуговування населення регіону.

2. Дослідженням ролі й сутності мотивації впровадження енергозберігаючих технологій у ЖКГ встановлено, що основа реформування житлово-комунального господарства - енергозбереження, яке є джерелом енергоресурсів і регулятором витрат на рівні галузі й регіону. Енергозбереження виступає найважливішою умовою створення диференційованої системи ефективного ціноутворення на ринку житлово-комунальних послуг з урахуванням динамічної зміни потреб населення в енергоносіях та зростаючого попиту на послуги високої якості. Житловий фонд і комунальна інфраструктура відзначаються високою енергоємністю, зниження якої спричиняє покращення результатів господарської діяльності ЖКГ: беззбитковість виробництва, зростання соціально-економічної ефективності та підвищення якості обслуговування населення.

3. Доведено, що житлово-комунальне господарство є об'єктом управління регіональних органів влади. ЖКГ - сфера, яка має специфічні галузеві особливості функціонування, що вимагають від органів місцевого самоврядування координуючої, регулюючої та контролюючої ролі. Переважна більшість витрат у житлово-комунальному господарстві здійснюється за рахунок місцевих бюджетів. Видатки на ЖКГ у зведеному бюджеті України складають понад 2,6 млн. грн., з них 96% - це видатки місцевих бюджетів, тому стабільна й прибуткова робота ЖКГ позитивно впливає на збалансованість соціально-економічних результатів розвитку регіону.

4. Запропоновано для аналізу впровадження енергозберігаючих технологій застосовувати систему показників використання енергетичних ресурсів у житлово-комунальному господарстві, до якої входять: енерговіддача, енергоємність та енергозбереження, що дозволило здійснити якісно новий методичний підхід до оцінювання ефективності використання енергетичних ресурсів підприємствами, а на підставі системного підходу - виявити резерви й визначити пріоритетні напрямки впровадження енергозберігаючих технологій у ЖКГ регіону.

5. Розроблено методику аналізу та оцінки резервів економії енергоресурсів з урахуванням економічних інтересів споживачів і виробників житлово-комунальних послуг, що спрямована на визначення загальних тенденцій у трансформації характеру, структури й ефективності використання всієї сукупності енергоресурсів під час експлуатації житлового фонду. Впровадження енергозберігаючих технологій сприяє зниженню споживання енергоресурсів до 40-50%. Встановлення лічильників тепла в житлових будинках м. Донецька дає річну економію до 1,3 млн. грн. Застосування багатотарифних електролічильників для обліку електроенергії на освітлення місць загального користування приводить до зниження витрат при експлуатації житлового фонду на 15% від загального обсягу споживання електрики.

6. Визначена закономірність співвідношення підвищення якості житлово-комунальних послуг та покращення результатів господарської діяльності підприємств ЖКГ, які поетапно впроваджують енергозберігаючі технології, що приводить до поліпшення умов проживання населення, збільшення рівня оплати за надані послуги, зниження кредиторської заборгованості, покращення обслуговування населення, а персонал ЖКГ отримує додаткові мотиви до продуктивної праці. Для оцінки якості житлово-комунальних послуг як сукупності характеристик, що відображають ступінь задоволеності потреб населення у комфортних умовах проживання та перебування в будівлях з урахуванням необхідних витрат на виробництво, запропоновано показник відношення корисного сумарного ефекту від споживання послуги до її собівартості. Підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги має супроводжуватися еквівалентним покращенням якості обслуговування населення, що досягається за рахунок впровадження енергозберігаючих технологій у ЖКГ регіону.

7. Систематизація енергозберігаючих заходів, що втілюються у житлово-комунальному господарстві дозволила виявити економічні, організаційні та техніко-технологічні мотивотвірні умови впровадження енергозберігаючих технологій та запропонувати економічні важелі, спрямовані на посилення мотивації впровадження енергозбереження на підставі узгодження інтересів виробників і споживачів житлово-комунальних послуг, які мають економічну й соціальну спрямованість. Підвищення рентабельності виробництва, зниження непродуктивних витрат енергетичних ресурсів на підприємствах ЖКГ супроводжується більш комфортними життєвими умовами населення за рахунок зниження витрат на виробництво житлово-комунальних послуг, більш ефективного використання енергетичних ресурсів.

8. Запропоновано методику розрахунку інтегральної оцінки економічної ефективності мотивації впровадження енергозбереження, що обчислюється на галузевому та регіональному рівнях за допомогою показників, які визначають рівень демонополізації галузі, підвищення конкурентності, утворення товариств співвласників багатоквартирного будинку та рівень організації енергообліку, застосування гнучких прогресивних тарифів і преміювання за ефективне використання енергоресурсів. Система економічної мотивації впровадження енергозберігаючих технологій дає поштовх модернізації галузі, формує умови для її подальшого реформування на базі інноваційно-інвестиційної діяльності. Удосконалення економічних методів управління господарською діяльністю дає можливість прогнозувати якісно новий рівень розвитку ЖКГ регіону.

9. Модель системи управління мотивацією впровадження енергозберігаючих технологій побудована з урахуванням системи життєзабезпечення і узгоджена із соціально-економічною ефективністю господарської діяльності ЖКГ. Працездатність моделі забезпечено системою впливу головних функцій економічного механізму мотивації впровадження енергозберігаючих технологій, що засновані на принципах самоврядування та самоінвестування.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шелегеда Б.Г., Кравцова Л.В. Экономические проблемы энергосбережения в условиях транзитивной экономики // Вісник Донецького університету. Серія В. Економіка і право. - 2002. - №2-1. - С. 119 - 124. Особистий внесок автора: досліджено особливості впровадження енергозберігаючих технологій в умовах транзитивної економіки України.

2. Шелегеда Б.Г., Кравцова Л.В. Роль мотивации при внедрении энергосбережения // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. - Вип. 177. - Т. І. - С.71-79. Особистий внесок автора: проведено теоретичні дослідження з подальшого розвитку категоріального апарату мотивації впровадження енергозбереження.

3. Кравцова Л.В. Экономические потребности общества в мотивации энергосбережения // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. - Вип. 184. - Т. ІІ. - С. 229 - 235.

4. Кравцова Л.В. Анкетирование как метод экономического исследования мотивов внедрения энергосбережения // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - Вип. 188. - Т. III. - С.677 - 686.

5. Кравцова Л.В. Формирование рыночных отношений в жилищно-коммунальном хозяйстве // Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 2004. - Т.3. - С.54-56.

6. Кравцова Л.В. Организационные формы и эффективность создания ОСМД // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - Вип. 191. - Т. IV. - С.1206 - 1214.

7. Кравцова Л.В. Методические основы анализа резервов экономии энергоресурсов в жилищном хозяйстве // Менеджер: Вісник Донецького державного університету управління. - 2004. - №2 (28). - С.62 - 68.

8. Шелегеда Б.Г., Кравцова Л.В. Економічний механізм підвищення ефективності житлово-комунальної реформи // Схід. - 2004. - №3 (61). - С.9 - 13. Особистий внесок автора: обґрунтовано необхідність формування ринкових відносин в житлово-комунальному господарстві.

9. Шелегеда Б.Г., Кравцова Л.В. Экономия ресурсов при использовании энергоэффективных источников света // Комунальне господарство міст:. Сер.: економічні науки. - К.: Техніка, 2004. - Вип. 56. - С. 14-22. Особистий внесок автора: дослідження впливу впровадження енергозберігаючих технологій на якість житлово-комунальних послуг.

10. Кравцова Л.В. Энергосбережение как инструмент снижения тарифов на жилищно-коммунальные услуги // Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України: Матеріали V Всеукраїнської наук.-практ. конф. (26 жовт. 2004 р.). - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - Т. II. - С.74 - 76.

11. Шелегеда Б.Г., Кравцова Л.В. Экономическая роль мотивации энергосбережения в ЖКХ // Вестник Донецкого университета экономики и права. - 2004. - №2. - С.159 - 163. Особистий внесок автора: розроблено методологічну структуру формування мотиваційного процесу впровадження енергозберігаючих технологій у ЖКГ.

12. Кравцова Л.В. Методические основы исследования качества жилищно-коммунальных услуг // Комунальне господарство міст: Наук.-техн. зб. Серія: економічні науки. - К.: Техніка, 2005. - Вип. 61. - С. 10-19.

13. Шелегеда Б.Г., Кравцова Л.В. Факторы энергосбережения в развитии региона // Актуальные проблемы экономики, финансов, управления и права периода трансформации: Материалы обл. науч.-практ. конф. (23 нояб. 2002 г.). - Донецк: ДИЭХП, 2002. - Ч.2. - С. 163 - 168. Особистий внесок автора: розроблено класифікацію факторів, що впливають на процес енергозбереження.

14. Kravtsova Lyubov. The Analysis of Efficiency of the Energy Savings in the City's Housing Economy // Economic: Current Affairs and Development Prospects (21 mart 2003). Збірник матеріалів. - К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2003. - С. 78-80.

15. Шелегеда Б.Г., Кравцова Л.В. Энергосбережение как источник энергии в постиндустриальной экономике // Город, регион государство: проблемы распределения полномочий: Материалы III междунар. науч.-практ. конф. (24-26 апр. 2003 г.). - Донецк: Ин-т экономико-правовых исследований НАН Украины, 2003. - С.205 - 211. Особистий внесок автора: проведено аналіз особливостей державної підтримки енергозбереження в економічно розвинутих країнах.

16. Кравцова Л.В. Энергосбережение как стратегический потенциал предприятия // Стратегія розвитку вітчизняних підприємств: Матеріали наук.-практич. конф. (23-24 жовт. 2003 р.). - Тернопіль, 2003. - С. 293 - 294.

17. Кравцова Л.В. Моделирование системы мотивации внедрения энергосберегающих технологий в жилищно-коммунальное хозяйство // Реализация региональных программ реформирования и развития жилищно-коммунального хозяйства: Материалы всеукраинской науч.-практ. конф. (19-20 мая 2005 г.). - Харьков, 2005. - С.172-174.

АНОТАЦІЯ

Кравцова Л.В. Економічний механізм мотивації впровадження енергозберігаючих технологій у житлово-комунальне господарство. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 - розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. - Харківська національна академія міського господарства України Міністерства освіти і науки України, Харків, 2006.

Дисертацію присвячено обґрунтуванню науково-методичних підходів і практичних рекомендацій щодо економічної мотивації впровадження енергозбереження під час експлуатації та утримання житлового фонду регіону.

У дисертаційній роботі вперше запропоновано комплексний підхід та розроблено практичні рекомендації з визначення економічної ефективності мотивації впровадження енергозберігаючих технологій у житлово-комунальне господарство, що ґрунтуються на принципах самоокупності та самоінвестування і приводять до узгодження інтересів виробників і споживачів житлово-комунальних послуг. Проведено теоретичне обґрунтування сутності й структури економічного механізму мотивації впровадження енергозберігаючих технологій у ЖКГ регіону, розроблено методичні підходи до аналізу резервів економії енергоресурсів при утриманні та експлуатації житлового фонду, які виникають при впровадженні енергозберігаючих технологій. Вдосконалено систему показників енергозбереження з обґрунтуванням та розрахунками енергоємності, енерговіддачі й енергозбереження. Одержали подальший розвиток методичні підходи до визначення якості житлово-комунальних послуг з урахуванням результатів впровадження енергозберігаючих технологій, що підвищує соціально-економічну ефективність функціонування ЖКГ і впливає на комфортність життєдіяльності домогосподарств.

Ключові слова: регіон, енергозбереження, мотивація, житлово-комунальне господарство, сталий регіональний розвиток, якість житлово-комунальних послуг, принцип самоінвестування, узгодження економічних інтересів, резерви економії енергоресурсів, ефективність економічної мотивації.

АННОТАЦИЯ

Кравцова Л.В. Экономический механизм мотивации внедрения энергосберегающих технологий в жилищно-коммунальное хозяйство. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.10.01 - Размещение производительных сил и региональная экономика. - Харьковская национальная академия городского хозяйства, Харьков, 2006.

Диссертация посвящена обоснованию научно-методических подходов и практических рекомендаций по экономической мотивации внедрения энергосбережения при эксплуатации и содержании жилищного фонда города.

Анализ существующих в литературе понятий и определений категории “экономический механизм” позволил обосновать структуру экономической мотивации внедрения энергосберегающих технологий, выявить роль мотивации при принятии решений по энергосбережению. Обоснованы функции органов местного самоуправления по реформированию и управлению жилищно-коммунальным хозяйством на основе сбалансированности экономических и социальных целей развития региона.

Разработана система показателей энергосбережения с обоснованием и расчетами энергоемкости, энергоотдачи и энергосбережения, позволяющая комплексно оценить уровень и эффективность внедрения энергосбережения ЖКХ. Усовершенствована методика анализа резервов экономии энергоресурсов при эксплуатации и содержании жилищного фонда, образующихся в результате внедрения энергосберегающих технологий, что позволило оптимизировать отбор и внедрение энергосберегающих технологий. Получили дальнейшее развитие методические подходы к определению качества жилищно-коммунальных услуг, обеспечивающих комфортные условия жизнедеятельности населения региона с соответствующим повышением жизненного уровня.