Умови формування характеристик конкурентоспроможності підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ЗВ'ЯЗКУ

ІМ. О.С. ПОПОВА

ЖУРАН ОЛЕНА АНАТОЛІЇВНА

УДК 334.716.009.12

УМОВИ ФОРМУВАННЯ ХАРАКТЕРИСТИК КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

08.06.01 - економіка, організація і управління підприємствами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Одеса - 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Одеському національному політехнічному університеті Міністерства освіти і науки України

конкурентоспроможність економіка вітчизняний

Науковий керівник кандидат економічних наук, професор,

Поповенко Ніна Самуїлівна,

Одеський національний політехнічний університет, професор кафедри економіки підприємств

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,

Парсяк Володимир Никифорович

Національний університет кораблебудування ім. адмірала Макарова, професор кафедри економіки та організації виробництва

кандидат економічних наук, доцент,

Ковальов Анатолій Іванович

Одеський державний економічний університет, проректор з наукової роботи

Провідна установа Хмельницький національний університет, кафедра економіки підприємства і підприємництва, Міністерство освіти та науки України, м. Хмельницький

Захист відбудеться “23” червня 2006 р. о 14⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.816.03 в Одеській національній академії зв'язку ім. О.С. Попова за адресою: 65029, м. Одеса, вул. Кузнечна, 1, ауд. 222.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеської національної академії зв'язку ім. О.С. Попова за адресою: 65029, м. Одеса, вул. Кузнечна, 1

Автореферат розісланий “23” травня 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Г.А. Отливанська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Протягом усієї історії розвитку економічних відносин питання конкуренції і конкурентоспроможності перебувають у центрі уваги дослідників. При цьому конкуренція розглядається як вища спонукальна сила, що змушує виробників продукції підвищувати її якість, знижувати витрати на виробництво, підвищувати продуктивність праці.

За роки становлення ринкових відносин українська економіка суттєво змінилася, а саме: розширено асортимент вітчизняної продукції, перетворено механізми управління економікою, спостерігається розвиток підприємницької ініціативи, зростає число учасників ринку і як наслідок, спостерігається зростання конкуренції. Конкурентна боротьба в даний час розвивається дуже динамічно, масштабно і гостро.

Вирішення задач, зв'язаних з європейською інтеграцією України, затвердження інноваційного шляху розвитку економіки, може здійснюватися шляхом забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств як основної ланки економічної системи та розробки методичних підходів до оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств.

Значний внесок у дослідження проблем конкурентоспроможності підприємств внесли такі відомі зарубіжні та вітчизняні вчені, як Б. Ларреєн, М. Портер, Д. Сакс, Л. Антонюк, О. Амоша, А. Воронкова, Б. Буркинський, Є. Бельтюков, В. Геєць, Б. Губський, Ю. Куренков, Д. Лук'яненко, В. Орлов, Н. Поповенко, В. Попов, О. Редькін, М. Чумаченко, Р. Фатхутдінов та ін.

Проте значна частина існуючих наукових досліджень проблеми конкурентоспроможності підприємств є спробами узагальнення міжнародного досвіду, а практика показує, що не завжди можна адаптувати зарубіжні розробки до вітчизняних підприємств. Разом з тим у вітчизняній практиці не існує єдиного підходу до оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств.

Сьогодні значна кількість українських підприємств, пройшовши адаптацію до умов ринкової економіки, має невисокий рівень конкурентоспроможності. Однією з причин такого становища є відсутність на більшості підприємств комплексної програми оцінки та забезпечення рівня конкурентоспроможності. Підприємствам необхідна комплексна зміна методів і умов їхнього функціонування відповідно до зовнішніх умов ринку і стратегії їх розвитку.

Недостатнє дослідження складових конкурентоспроможності підприємств та відсутність єдиного підходу до визначення її рівня обумовлює актуальність та доцільність обраної теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. “Теоретичні основи формування конкурентоспроможної економіки регіону на перехідному етапі” (№ ДР 0101U000711): особисто автору належить -дослідження варіантів та наслідків конкурентоспроможності підприємств в умовах вступу до Світової організації торгівлі (СОТ), визначення основних факторів, що впливають на рівень конкурентоспроможності вітчизняних підприємств; “Регулювання економічних відносин в умовах перехідної економіки” (№ ДР 1098U001547): особисто автору належить - аналіз стану конкурентоспроможності економіки України та формулювання принципових моментів концепції підвищення конкурентоспроможності економіки України в умовах глобалізації.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є на основі узагальнення теоретичних положень та методичних підходів до формування характеристик конкурентоспроможності підприємств розробити та впровадити науково-практичні рекомендацій щодо визначення умов її забезпечення.

Для досягнення мети були поставлені і вирішені наступні задачі:

- проаналізовано теоретичні основи конкурентоспроможності та визначені основі напрямки її розвитку;

- досліджено взаємозв'язок конкурентоспроможності економіки країни, галузі, підприємства і товару;

- проаналізовано позитивні і негативні умови впливу вступу України у СОТ на рівень конкурентоспроможності вітчизняних підприємств;

- узагальнено існуючі методичні підходи до оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств;

- проведено аналіз ринкової активності вітчизняних підприємств та виявлені основні фактори, що впливають на рівень конкурентоспроможності підприємств;

- визначено основні характеристики конкурентоспроможності підприємств та умови її забезпечення;

- обґрунтована роль інноваційного розвитку підприємств у забезпеченні конкурентоспроможності та виявлені основні напрямки удосконалювання інноваційної політики;

- розроблено принципи формування стратегії забезпечення конкурентоспроможності підприємств та методичні рекомендації щодо оцінки конкурентоспроможності підприємств на основі інтегрального показника.

Об'єктом дослідження є процес управління конкурентоспроможністю підприємств.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади формування і оцінки характеристик конкурентоспроможності підприємств.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження складають принципи, прийоми і методи наукового дослідження. Для розробки й обґрунтування основних положень дисертаційного дослідження використані наступні методи: історико-логічний - для аналізу й узагальнення існуючого досвіду оцінки конкурентоспроможності; економіко-статистичний, графічний, економічне порівняння - для аналізу ринкової активності підприємств; системний, науково-технічне прогнозування на підставі експертних оцінок та класифікації - при визначенні факторів для розрахунку інтегрального показника конкурентоспроможності підприємств; економіко-математичні методи - для обґрунтування інтегрального показника конкурентоспроможності підприємств.

Інформаційною базою дослідження є статистична та фінансова звітність підприємств, аналітичні огляди, законодавчі акти щодо регулювання інноваційної діяльності і вступу України до СОТ та наукові і періодичні видання.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна сформульованих та обґрунтованих в дисертації основних положень, висновків і рекомендацій полягає в удосконаленні методологічних засад формування і оцінки характеристик конкурентоспроможності підприємства. Основні наукові результати дослідження, що виносяться на захист такі:

Вперше: розроблено методичний підхід щодо розрахунку інтегрального показника оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств різних галузей економіки.

Набули подальшого розвитку:

- обґрунтування взаємозв'язку конкурентоспроможності економіки країни, галузі, підприємства і товару;

- основні напрямки активізації інноваційної діяльності підприємств як одного з факторів його конкурентоспроможності;

- принципи формування стратегії забезпечення конкурентоспроможності підприємств, заснованої на управлінні конкурентними перевагами, ресурсами підприємства та якістю продукції, що випускається.

Удосконалено:

- поняття конкурентоспроможності, яка розглядається як здатність деякого класу об'єктів (товар, підприємство, країна) займати певну ринкову нішу та залишатися прибутковим;

- систему показників для оцінки рівня конкурентоспроможності товару шляхом додавання індексу відносної експортної конкурентоспроможності товару і коефіцієнта економічного ефекту експорту товару.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленому методичному підході оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств різних галузей економіки та розроблених науково-практичних рекомендацій щодо побудови стратегії забезпечення конкурентоспроможності підприємств, що дозволить підвищити ефективність управління нею.

Розроблений у роботі методичний підхід оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств впроваджений на ВАТ “Мікрон” (акт впровадження №44/395 від 10.10.05 р.), ТОВ “Телекомунікаційні системи” (акт впровадження №05-1047 від 28.12.05 р.) та ВАТ “Одеський завод поршневих кілець” (акт впровадження №179 від 10.02.06 р.). Зокрема керівництвом ВАТ “Одеський завод поршневих кілець” прийнято рішення про використання викладених в роботі рекомендацій щодо підвищення конкурентоспроможності заводу. У програмі розвитку ТОВ “Телекомунікаційні системи” на 2006 рік використані обґрунтовані в дисертаційні роботі принципи щодо розробки стратегії забезпечення конкурентоспроможності підприємства.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено у навчальний процес Одеського національного політехнічного університету. Зокрема він використовується при викладанні курсу “Економіка та організація виробництва”, “Економіка якості” та “Маркетинг” (акт впровадження №203/68-07 від 13.02.06 р.).

Особистий внесок добувача. У дисертаційній роботі використані тільки ті ідеї, положення і розрахунки, що одержані автором особисто [5, 7, 8, 9, 10]. У наукових працях, опублікованих у співавторстві [1, 2, 3, 4, 6, 11, 12], здобувачеві належить: [1] - аналіз стану конкурентоспроможності економіки України та визначення першочергових задач її підвищення; [2] - оцінка впливу вступу України у Світову організацію торгівлі на конкурентоспроможність підприємств; [3] - формулювання принципових моментів концепції підвищення конкурентоспроможності економіки України в умовах глобалізації; [4] - аналіз існуючих методів оцінки рівня конкурентоспроможності продукції і визначення показників, що найбільш важливі в умовах виходу продукції, що випускається на світові ринки; [6] - дослідження ринкової активності великих машинобудівних підприємств Одеського регіону; [11] - розділ: конкуренція та конкурентоспроможність; [12] - методичні вказівки щодо виконання завдання з оцінки рівня конкурентоспроможності продукції підприємства.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і практичні результати дисертаційного дослідження викладалися на: VII науково-практичній конференції “Наука й освіта '2004” (Дніпропетровськ, 2004); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні питання розвитку підприємництва, менеджменту і маркетингу в умовах трансформації економіки України” (Луцьк, 2004); Міжнародній науково-практичній конференції “Економічні проблеми розвитку промислового виробництва” (Одеса, 2004); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Освіта і наука без меж - 2005” (Дніпропетровськ, 2005).

Публікації. За результатами дисертації опубліковано у 12 робіт, у тому числі: у спеціалізованих фахових виданнях за переліком ВАК України опубліковано 7 статей; 2 тези доповідей у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій; 2 конспекти лекцій; 1 методичний посібник. Загальний обсяг публікацій - 10,4 др. арк., з яких особисто авторові належать 8,52 др. арк.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і 4 додатків. Загальний обсяг роботи складає 183 сторінок комп'ютерного тексту. Список використаних джерел викладено на 13 сторінках, що налічує 155 найменувань, додатки - на 16 сторінках. Дисертація містить 19 таблиць та 24 рисунки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність і доцільність розробки наукового завдання дисертаційної роботи, визначені мета, задачі, об'єкт та предмет дослідження, наведені основні результати роботи та рівень їх наукової новизни, визначена сутність практичного значення одержаних результатів, їх апробація, наведено кількість публікацій за темою дисертації.

Перший розділ “Теоретичні основи визначення понять й управління конкурентоспроможністю” - досліджено концептуальні засади формування та сутність конкурентоспроможності, розглянутий взаємозв'язок конкурентоспроможності економіки країни, галузі, підприємства і товару, визначено параметри оцінки конкурентоспроможності економіки України у світлі міжнародних норм, досліджено вплив конкурентоспроможності підприємств на розвиток економіки, а також виявлені можливі варіанти та наслідки конкурентоспроможності підприємств в умовах вступу України у СОТ.

Проведене дослідження дає підстави стверджувати, що на сьогодні немає єдиного визначення конкурентоспроможності як економічної категорії. Узагальнення існуючих підходів до визначення поняття конкурентоспроможності дозволило автору сформулювати наступне: під конкурентоспроможністю слід розуміти здатність деякого класу об'єктів (товар, підприємство, країна) займати певну ринкову нішу та залишатися прибутковим.

На основі аналізу засад формування конкурентоспроможності автором визначені наступні напрямки її розвитку:

- проблема конкурентоспроможності переходить на нову стадію від удосконалювання виробництва до удосконалювання якості, сервісу, сумісності й глобалізації;

- управління конкурентоспроможністю підприємства можливо на основі орієнтації на кількісні методи оцінки, контролю й оперативного управління конкурентоспроможністю.

Незважаючи на досить значний обсяг існуючих розробок в області конкуренції недостатньо досліджено взаємозв'язки конкурентоспроможності економіки країни, галузей, підприємств та товару. Адже конкурентоспроможність економіки країни і підприємства співвідносяться між собою як ціле і його частина. Можливість країни конкурувати на визначених ринках залежить від результатів конкурентної боротьби окремих підприємств і цілих галузей.

На сьогодні за даними Світового форуму конкурентоспроможність економіки України вкрай низька - 86 місце. Останні позиції України в міжнародному рейтингу конкурентоспроможності пояснюються негативними тенденціями діяльності вітчизняних підприємств. За даними Державного комітету статистики України майже 40% підприємств в різних галузях економіки є збитковими, рентабельність же коливається від 0,6% до майже 13%. Також спостерігається зниження кількості наукових розробок і впровадження нових технологій та кількості інновційно-активних підприємств.

Проведене дослідження взаємозв'язку конкурентоспроможності економіки країни, галузі, підприємства та товару дало змогу автору побудувати структурну схему факторів, що характеризують конкурентоспроможність країни в ринкових умовах (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Структурна схема факторів конкурентоспроможності економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

В роботі автор докладно обґрунтовує взаємозв'язок конкурентоспроможності підприємства та економіки країни. З одного боку умови формування конкурентних переваг підприємства визначають ринок та керівництво підприємства, а з іншого - складові економічної політики держави. Та навпаки, вміння підприємств конкурувати на ринках формує конкурентоспроможність країни в цілому.

Сьогодні Україна має бути готуватися до вступу у СОТ. У зв'язку з цим виникає проблема здатності вітчизняних підприємств протистояти різкому посиленню конкуренції на ринках.Проведений аналіз позитивних та негативних наслідків цього процесу дозволив автору виділити наступні незаперечні позитивні моменти вступу України у СОТ:

- членство у СОТ дозволить вітчизняним підприємствам одержати відкритий доступ до ринків розвинених країн;

- за прогнозами фахівців в результаті приєднання до СОТ очікується додаткове зростання макроекономічних показників країни;

- членство у СОТ - необхідна умова інтеграції в Європейський Союз (ЄС) та створення зони вільної торгівлі з країнами ЄС.

Найбільш важливими напрямками несприятливого впливу приєднання України до СОТ автор вважає наступні:

- подальша лібералізація торгівлі поступово підсилить вплив світової кон'юнктури на економіку України, обумовить підвищення економічних ризиків у періоди глобальної економічної нестабільності;

- непорівнянність умов, в яких працюють вітчизняні підприємства та які створені для бізнесу в багатьох країнах - членах СОТ;

- в наслідок неконкурентоспроможності низки підприємств та їхнього банкрутства виникне проблема безробіття. Особливо це стосується галузей, що одержують дотації від держави (сільське господарство, автомобілебудування, добувна промисловість).

Другий розділ “Сучасні умови формування характеристик оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств” - проведено аналіз існуючих методів оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств та визначенню їх основні недоліки, здійснено аналіз ринкової активності вітчизняних підприємств та визначено ринкові характеристики для розрахунку інтегрального показника конкурентоспроможності підприємств, а також досліджено умови визначення цих характеристик.

Проведений аналіз існуючих методів оцінки конкурентоспроможності дозволяє стверджувати, що в даний час не існує єдиного методичного підходу визначення рівня конкурентоспроможності підприємств. Крім цього автором визначено наступні головні недоліки розглянутих методів:

- апробовані у зарубіжній практиці методи оцінки конкурентоспроможності не завжди можливо застосувати до вітчизняних підприємств. По-перше, дуже різні ринкові умови функціонування підприємств, а по-друге, не завжди на підприємстві можна одержати необхідні для розрахунків дані через різницю управлінського обліку;

- використання того чи іншого підходу інколи неможливо застосувати через висунуті обмеження або трудомісткі розрахунки;

- деякі підходи аналізують конкурентоспроможність підприємства однобічно.

У зв'язку з цим необхідна розробка нового об'єктивного підходу до оцінки конкурентоспроможності підприємств. На погляд автора, він повинен засновуватись на розрахунку інтегрального показника конкурентоспроможності.

З метою визначення основних ринкових факторів, які необхідно включити до інтегрального показника конкурентоспроможності підприємств, автором проведено аналіз ринкової активності вітчизняних підприємств.

Складність оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства єдиним інтегральним показником полягає в тому, що він є узагальнюючим низки приватних показників. В роботі для вирішення цієї задачі використано метод експертних оцінок.

Якісні характеристики обраних експертів визначалися до початку експертизи, використовуючи комбіновані методи оцінки за формулою:

k_е = 0,4k_сам + 0,6k_вз , (1)

де k_е -- якість (компетентність) експерта;

k_сам -- самооцінка компетентності;

k_вз -- взаємна оцінка компетентності експертною групою.

Розрахунок k_сам виконувався за допомогою анкет та визначається за формулою:

, (2)

де q_j - вагомість j-го показника інформованості експертів та їхні ознайомлення з досліджуваною проблемою;

k_ji - кількісна оцінка ступеня інформованості та ознайомлення з досліджуваною проблемою i-гo експерта за показником j.

Величина k_вз визначається як середній ранг експерта за формулою:

, (3)

де r_p - ранг i-го експерта, привласнений p-м експертом;

m_s?m-1 - число експертів, що оцінили i-го експерта;

m - загальне число експертів.

На основі експертного опитування визначено перелік основних ринкових характеристик конкурентоспроможності підприємств. На основі їх групування побудована структурна схема ринкових характеристик конкурентоспроможності підприємства (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Структурна схема ринкових характеристик конкурентоспроможності підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Третій розділ “Удосконалювання методичних підходів до оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств” - надано рекомендації щодо розробки стратегії забезпечення конкурентоспроможності підприємств, обґрунтована роль інноваційної діяльності підприємств у підвищенні конкурентоспроможності та викладені основні напрямки її активізації. Також в третьому розділі розроблено методичне забезпечення оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств.

На сучасному етапі розвитку країни активізація інноваційної діяльності є одним з визначальних факторів структурної перебудови, економічного зростання і підвищення конкурентоспроможності. Аналіз інноваційної діяльності підприємств дозволив автору сформулювати наступні основні напрямки удосконалювання інноваційної політики:

- державна підтримка наукових досліджень шляхом збільшення бюджетного фінансування пошукових науково-дослідницьких робіт;

- удосконалювання законодавчої й інформаційної бази, що забезпечує економічну зацікавленість виробників й інвесторів у здійсненні інвестиційних і інноваційних витрат і, як наслідок, радикальні зміни технічного рівня виробництва й економіки в цілому;

- удосконалення ліцензійних і сертифікаційних процедур, скорочення термінів оформлення патентів, систем стандартизації і сертифікації продукції з метою наближення її до європейських стандартів, а також правового захисту інтелектуальної власності;

- впровадження на підприємствах новітніх розробок в області інформаційних технологій з метою мінімізації витрат виробничого процесу.

Проведені дослідження показали, що значна кількість українських підприємств, пройшовши адаптацію до умов ринкової економіки, мають невисокий рівень конкурентоспроможності. Однією з причин такого положення є відсутність на більшості підприємств комплексної стратегічної програми забезпечення конкурентоспроможності. Підприємствам необхідна комплексна зміна методів і умов їх функціонування відповідно до зовнішніх умов ринку і стратегією їх розвитку. Схематично процес формування стратегії забезпечення конкурентоспроможності підприємства зображений на рис. 3.

Підвищенню ефективності діяльності підприємства, а отже і його конкурентоспроможності, сприятиме комплексна автоматизація процесів управління життєвим циклом продукту. Це дасть можливість здійснити інформаційну підтримку його життєвого циклу (на стадіях маркетингу, проектування, виробництва, продажу й експлуатації).

Конкурентоспроможність продукції і конкурентоспроможність підприємства, що її випускає, це взаємодоповнюючі показники. У зв'язку з цим з розвитком зовнішньоекономічної діяльності підприємств доцільно оцінювати конкурентоспроможність експортованого товару. В роботі рекомендується розраховувати індекс відносної експортної конкурентоспроможності товарів і коефіцієнт економічного ефекту від експорту товару.

Рис. 3. Схема формування стратегії забезпечення конкурентоспроможності підприємства

Індекс відносної експортної конкурентоспроможності товарів (І_К^е) може виглядати так:

І_К^е = Е_п / Е , (4)

де Е_п - сума експортованої продукції підприємства;

Е - загальна сума експорту країни за даним товаром.

Коефіцієнт економічного ефекту експорту товару (К) визначається за формулою:

К = В_екс / В_екс , (5)

де В_екс - чистий валютний виторг від експорту;

В_екс - повні витрати на виробництво експортної продукції і транспортування її до прикордонної залізничної станції або порту.

Інтегральний показник конкурентоспроможності продукції розраховується за наступною формулою:

К = I_п / I_е , (6)

де I_п - зведений параметричний індекс продукції;

I_е - зведений індекс конкурентоспроможності за економічними параметрами.

Якщо К>1, то аналізований виріб перевершує за конкурентною спроможністю зразок. Якщо К<1, то уступає, а якщо К=1, то знаходиться на однаковому рівні.

У роботі розроблено методичний підхід оцінки конкурентоспроможності підприємств будь-якої галузі, заснований на розрахунку інтегрального показника конкурентоспроможності.

В основу методичного підходу покладені експертні методи управління. У роботі науково обґрунтовано вибір групи експертів серед керівників вищої ланки різних підприємств.

Розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності підприємства буде здійснюється за формулою:

, (7)

де К_п - інтегральний показник конкурентоспроможності підприємства;

а_i - вагові коефіцієнти факторів;

х_i - значення i-го фактора;

n - кількість факторів.

Одержані від експертів оцінки вагомості кожного i-го фактора усереднюються та нормуються з урахуванням компетентності експертів.

Достовірність отриманих результатів опитування перевіряється за допомогою додаткового аналізу погодженості експертів з використанням коефіцієнту варіації варіантів відповідей. Розрахункове значення коефіцієнту варіації факторах, що досліджувались, змінюється в межах норми, що свідчить про погодженість експертів.

На підставі експертних оцінок побудована наступна залежність інтегрального показника конкурентоспроможності підприємства:

К_п = 0,16х₁ + 0,25х₂ + 0,15х₃ + 0,15х₄ + 0,05х₅ + 0,07х₆ + 0,17х₇ , (8)

де х₁ - рівень витрат;

х₂ - технологічні переваги, патенти, ноу-хау;

х₃ - рівень цін;

х₄ - рівень якості;

х₅ - дієвість системи знижок;

х₆ - налагодженість системи збуту (дистриб'юторська система і її ефективність);

х₇ - популярність торговельної марки (прихильність покупців до торговельної марки, займана частка ринку, її зростання).

З одержаної емпіричної залежності випливає, що найбільший вплив на рівень конкурентоспроможності чинить рівень технологічного розвитку. Підприємства, що мають високий експортний потенціал не можуть гідно конкурувати навіть усередині галузі за старої технологічної бази, тому що це не дозволяє йому досягти високої віддачі капіталу. Щоб домогтися конкурентних переваг виробники змушені пропонувати нові види продукції, задовольняючи споживчий попит. Розробка нової продукції вимагає використання передових технологій та інновацій, що дозволяють підприємствам випускати якісну конкурентоспроможну продукцію, знижувати витрати і, як наслідок, підвищувати рентабельність продукції і віддачу капіталу.

Використовуючи одержані дані щодо вагомості ринкових характеристик конкурентоспроможності підприємств і конкретних значень цих характеристик за підприємствами можна визначити інтегральний показник конкурентоспроможності підприємств, провести їх ранжування та визначити “вузькі місця” для наступного аналізу і розробки заходів забезпечення конкурентоспроможності.

На основі результатів дослідження з метою підвищення рівня конкурентоспроможності ВАТ “Одеській завод поршневих кілець” розроблені наступні науково-практичні рекомендації:

1. Забезпечення вхідного контролю якості покупних комплектуючих виробів і допоміжних матеріалів, що сприятиме усуненню браку робіт та зниженню собівартості виконуваних робіт на ? 5% або на 237,25 тис. грн.

2. Оновлення технологічної бази підприємства: заміна зношеного технологічного оснащення, налагодження формувальних машин, удосконалення підготовки формувальної суміші тощо.

3. Удосконалення контролю за використанням матеріальних, трудових та інших ресурсів.

Реалізація викладених вище заходів призведе до зниження матеріалоємності продукції на 15%, що за попередніми підрахунками складе близько 711,75 тис. грн..

4. Розробка опитувальної анкети щодо випусканої продукції та її розміщення в Інтернеті на сайті заводу та його дистриб'юторів та освоєння нових конструкцій поршневих кілець дозволять керівництву заводу краще вивчити попит на свою продукцію та отримати пропозиції щодо покращенню її основних параметрів, а також розширити номенклатуру продукції, що випускається, збільшити обсягів продажу продукції на 20% та отримати додатковий доход в розмірі 3783,86 тис. грн.

На основі одержаних прогнозних оцінок факторів конкурентоспроможності ВАТ “Одеський завод поршневих кілець” розраховано очікуваний рівень конкурентоспроможності підприємства - 4,41 бали.

Зміни конкурентоспроможності ВАТ “Одеський завод поршневих кілець” та прогнозне її значення зображені на рис. 4.



Примітки: 1 - набагато гірше конкурентів; 2 - гірше конкурентів; 3 - на рівні конкурентів; 4 - краще, ніж у конкурентів; 5 - набагато краще, ніж у конкурентів. ----- - екстраполяція динамічного ряду.

Рис. 4. Динаміка змін рівня конкурентоспроможності ВАТ “Одеський завод поршневих кілець”

Побудована лінія екстраполяції динамічного ряду майже збігається з розрахованим значенням рівня конкурентоспроможності підприємства. Виходячи з отриманих даних можна стверджувати, що через три роки завод підвищить свій рівень конкурентоспроможності до оцінки 5 балів, тобто стане набагато краще конкурентів.

Розроблений методичний підхід оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств, в основу якого покладено розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності, дозволяє оцінити можливості підприємства на ринку та визначити напрямки підвищення конкурентоспроможності.

ВИСНОВКИ

Відповідно до поставленої мети, цілей та задач дисертаційного дослідження проведено теоретичне узагальнення положень та методичних підходів до формування характеристик конкурентоспроможності підприємств і розв'язано наукове завдання удосконалення оцінки характеристик конкурентоспроможності підприємства, що дає можливість сформулювати наступні принципові положення, висновки і рекомендації науково-практичного характеру:

1. Динамічний розвиток ринкових відносин в економіці України обумовив об'єктивну необхідність подальшого поглиблення теоретичних і практичних підходів до формування характеристик оцінки конкурентоспроможності підприємств, що дозволить підвищити ефективність процесу управління конкурентоспроможністю.

2. Проведено узагальнення теоретичних основ конкурентоспроможності та доведено, що на сьогодні не існує єдиного визначення конкурентоспроможності як економічної категорії. В роботі конкурентоспроможність визначається як здатність деякого класу об'єктів (товар, підприємство, країна) займати певну ринкову нішу та залишатися прибутковим.

3. Автором визначені наступні напрямки розвитку конкурентоспроможності:

- проблема конкурентоспроможності переходить на нову стадію від удосконалювання виробництва до удосконалювання якості, сервісу, сумісності й глобалізації;

- управління конкурентоспроможністю підприємства можливо на основі орієнтації на кількісні методи оцінки, контролю й оперативного управління конкурентоспроможністю.

3. Можливість країни конкурувати на світових ринках залежить від результатів конкурентної боротьби окремих підприємств та галузей. В роботі на основі дослідження взаємозв'язку конкурентоспроможності на різних рівнях (країна, галузь, підприємство, товар) побудовано структурну схему факторів, що характеризують конкурентоспроможність економіки країни. Головними складовими конкурентоспроможності країни визначено: внутрішній економічний потенціал, зовнішньоекономічні зв'язки, державне регулювання, кредитно-фінансова система, інфраструктура, система управління, науково-технічний потенціал, трудові ресурси.

4. Одним із суттєвих напрямків дослідження умов формування конкурентоспроможності підприємств є аналіз наслідків вступу України у СОТ. Автором визначено позитивні та негативні наслідки цього процесу на рівень конкурентоспроможності вітчизняних підприємств. Серед перших слід виділити: отримання відкритого доступу до ринків розвинених країн, зростання макроекономічних показників, передумова інтеграції в ЄС. Серед негативних визначено: посилення впливу світової кон'юнктури на економіку України, непорівнянність умов роботи вітчизняних підприємств, банкрутство неконкурентоспроможних підприємств.

5. Узагальнення та аналіз існуючих методичних підходів до визначення конкурентоспроможності підприємств виявило їх недосконалість та необхідність розробки нового об'єктивного підходу.

6. На основі аналізу ринкової активності вітчизняних підприємств та використання експертних методів визначено основні ринкові характеристики оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств: рівень витрат; технологічні переваги; рівень цін; рівень якості; дієвість системи знижок; налагодженість системи збуту; популярність торговельної марки.

Розроблено методичний підхід оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств, заснований на розрахунку інтегрального показника.

В роботі удосконалено систему показників для оцінки рівня конкурентоспроможності товару шляхом додавання індексу відносної експортної конкурентоспроможності товару і коефіцієнта економічного ефекту експорту товару.

7. Відсутність на більшості підприємств комплексної стратегічної програми забезпечення конкурентоспроможності є однією з причин їх неконкурентоспроможності. Автором розроблено принципи формування стратегії забезпечення конкурентоспроможності підприємства. В основу стратегії закладені принципи управління конкурентними перевагами підприємства, ресурсами та якість продукції, що випускається. Викладені науково-практичні рекомендацій дадуть змогу підприємствам з урахуванням своїх особливостей самостійно розробити стратегію забезпечення конкурентоспроможності.

8. Активізації інноваційної діяльності підприємств як однієї з основних складових конкурентоспроможності вимагає удосконалення інноваційної політики. В роботі визначено, що першочерговим є державна підтримка наукових досліджень, удосконалення законодавчої й інформаційної бази, удосконалення ліцензійних і сертифікаційних процедур тощо. Це особливо стосується розвитку наукоємних галузей, зокрема інфокомунікаційної сфери.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації в фахових виданнях за переліком ВАК України

Поповенко Н.С., Журан Е.А. Первоочередные задачи повышения конкурентоспособности экономики Украины // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. Вип. 176. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2003.- С. 155-165. - 0,48 д.а. Особисто здобувачу - 0,29 д.а.

Поповенко Н.С., Журан Е.А. О проблеме вступления Украины во Всемирную торговую организацию // Экономические инновации. Вып. 14: Экономическое развитие регионов в контексте международной интеграции (экономические интересы, конкурентные позиции, стратегические ориентиры): Сб. науч. работ. - Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 2003. - С. 259-266. - 0,45 д.а. Особисто здобувачу - 0,32 д.а.

Поповенко Н.С., Журан Е.А. Основные положения концепции конкурентоспособности экономики Украины в условиях глобализации // Экономические инновации. Вып. 16: Конкуренция и конкурентоспособность. Сб. науч. работ. - Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 2003. -С.40-47. - 0,64 д.а. Особисто здобувачу - 0,39 д.а.

Журан О.А. Методичні підходи до оцінки конкурентоспроможності продукції у маркетингу // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції. Випуск Х, ювілейний: Зб. наук. праць. - Луцьк: “Надстир'я” , 2004. - №3-4. - С.48-54. - 0,35 д.а.

Поповенко Н.С., Журан Е.А. Современное состояние и направления повышения конкурентоспособности отечественных предприятий // Труды Одесского национального политехнического университета: Научный и производственно-практический сборник по техническим и естественным наукам. - Одесса, 2004. - Спецвыпуск: в 3-х т. - Т. 1. - С. 96-100. - 0,31 д.а. Особисто здобувачу - 0,25 д.а.

Журан Е.А. Оценка конкурентоспособности отраслей
экономики и предприятий при помощи экономико-математических методов // Вісник Житомирського державного технологічного університету. - 2005. - №1(31). - С. 89-97. - 0,46 д.а.

Журан Е.А. Проблемы управления конкурентоспособностью предприятий // Вісник Східноукраїнського національного університету ім. В.Даля. - 2005. - №5(87). - С. 69-73. - 0,33 д.а.

Матеріали науково-практичних конференцій

Поповенко Н.С., Журан Е.А. Методические подходы к оценке конкурентоспособности продукции // Матеріали VII науково-практичної конференції “Наука і освіта '2004”. - Т. 66: Економіка підприємства. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С. 85-87. - 0,17 д.а. Особисто здобувачу - 0,14 д.а.

Журан Е.А. Рыночные характеристики конкурентоспособности предприятий // Материалы II научно-практической конференции “Образование и наука без границ - 2005”. - Т. 11: Экономические науки. - Прага: Publishing House “Education and Science” s.r.o., 2005. - С. 139-140. - 0,06 д.а.

Публікації методичних розробок та конспектів лекцій

Конспект лекцій по дисципліні “Економіка та організація виробництва” для студентів 3 курсу спеціальності 7.091503 - “Спеціальні комп'ютерні системи” денної і заочної форм навчання / Укл. О.А. Журан. - Одеса: ОНПУ, 2005. - 48 с. - http://www.ospu.ua - 3,2 д.а.

Конспект лекцій по дисципліні “Маркетинг” для студентів 3 курсу спеціальності 7.050102 - “Економічна кібернетика” денної і заочної форм навчання / Укл. А.А. Чугунов, О.А. Журан. - Одеса: ОНПУ, 2006. - 53 с. - http://www.ospu.ua - 3,5 д.а. Особисто здобувачу - 2,5 д.а.

Методичні вказівки і завдання до виконання контрольної роботи з дисципліни: “Економіка якості” для студентів 6-го курсу спеціальності 7.050107 - “Економіка підприємств” заочної форми навчання / Укл. Є.А. Бельтюков, О.А. Журан. - Одеса: ОНПУ, 2006. - 16 с. - http://www.ospu.ua - 0,45 д.а. Особисто здобувачу - 0,23 д.а.

АНОТАЦІЯ

Журан О.А. Умови формування характеристик конкурентоспроможності підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - економіка, організація та управління підприємствами. - Одеська національна академія зв'язку ім. О.С. Попова, Одеса, 2006.

У дисертаційні роботі досліджено теоретико-методологічні засади формування і оцінки характеристик конкурентоспроможності підприємств. Проведене дослідження взаємозв'язку конкурентоспроможності економіки країни, галузі, підприємства та товару та побудована структурна схема факторів, що характеризують конкурентоспроможність країни в ринкових умовах.

Обґрунтовано, що суттєвий вплив на рівень конкурентоспроможності підприємств зумовлює інноваційна діяльність. В дисертаційні роботі досліджуються напрямки інноваційного розвитку підприємств та визначені основні напрямки підвищення інноваційного потенціалу підприємств.

Автором розроблено методичний підхід до оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств на основі інтегрального показника та сформульовані рекомендації щодо розробки стратегії забезпечення конкурентоспроможності підприємства. Удосконалена система показників для оцінки конкурентоспроможності товару шляхом додавання індексу відносної експортної конкурентоспроможності товару і коефіцієнта економічного ефекту експорту товару.

Проведені дослідження дозволили автору удосконалити принципи формування стратегії забезпечення конкурентоспроможності підприємств, яка базується на управлінні конкурентними перевагами і ресурсами підприємства та якістю продукції, що випускається.

Ключові слова: конкурентоспроможність, інтегральний показник, інноваційна діяльність, метод, стратегія, характеристики, фактори, якість.

АННОТАЦИЯ

Журан Е.А. Условия формирования характеристик конкурентоспособности предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - экономика, организация и управление предприятиями - Одесская национальная академия связи им. А.С. Попова, Одесса, 2006.

В диссертационной работе проведено теоретическое обобщение положений и методических подходов к формированию характеристик оценки конкурентоспособности предприятий.

На основе обобщения существующих подходов к определению понятия конкурентоспособности определено, что сегодня не существует единого определения конкурентоспособности как экономической категории. В работе сформулировано следующее определение: конкурентоспособность - это способность некоторого класса объектов (товар, предприятие, страна) занимать определенную рыночную нишу и оставаться прибыльным.

Автором исследована взаимосвязь конкурентоспособности экономики страны, отрасли, предприятия и товара и построена структурная схема факторов, характеризующих конкурентоспособность экономики страны. Основными из них являются: внутренний экономический потенциал, внешнеэкономические связи, государственное регулирование, кредитно-финансовая система, инфраструктура, система управления, научно-технический потенциал, трудовые ресурсы.

Одним из направлений исследования условий формирования конкурентоспособности предприятий является анализ результатов вступления Украины во Всемирную торговую организацию. Автором определены положительные и отрицательные результаты этого процесса на уровень конкурентоспособности отечественных предприятий. Среди первых следует выделить: получения открытого доступа к рынкам развитых стран, рост макроэкономических показателей, предпосылка интеграции в ЕС. Среди отрицательных выделены следующие: усиления влияния мировой конъюнктуры на экономику Украины, несравнимость условий работы отечественных предприятий, банкротство неконкурентоспособных предприятий.

Автором определены с помощью экспертных методов основные рыночные характеристики оценки уровня конкурентоспособности предприятий: уровень затрат; технологические преимущества; уровень цен; уровень качества; действенность системы скидок; налаженность системы сбыта; популярность торговой марки.

В работе обоснована необходимость разработки нового методичного подхода к оценке уровня конкурентоспособности предприятий. Автором предложена и внедрена в практику хозяйствования ряда предприятий универсальная методика оценки уровня конкурентоспособности предприятий. Предложенная методика предусматривает расчет интегрального показателя конкурентоспособности и расширения оценки уровня конкурентоспособности продукции расчетом индекса относительной конкурентоспособности товара и коэффициентом экономического эффекта от экспорта товара.

В диссертационном исследовании обоснована роль инновационного развития предприятия в обеспечении конкурентоспособности. Автором определены основные направления усовершенствования инновационной политики Украины.

Проведенные исследования позволили автору сформулировать научно-практические рекомендации по формованию стратегии обеспечения конкурентоспособности предприятий. В основу стратегии заложены принципы управления конкурентными преимуществами, ресурсами предприятия и качеством выпускаемой продукции. Изложенные в работе рекомендаций позволят предприятиям самостоятельно разрабатывать стратегию обеспечения конкурентоспособности с учетом своих особенностей.

Изложенный в диссертационной работе материал используется в учебном процессе Одесского национального политехнического университета.

Ключевые слова: конкурентоспособность, интегральный показатель, инновационная деятельность, метод, стратегия, характеристики, факторы, качество.

SUMMARY

Zhuran E.A. Conditions formation characteristics of competitiveness of the enterprises. - Manuscript.

Dissertation on the gaining a scientific degree of the candidate of economic sciences on the specialty 08.06.01 - economy, organization and management of the enterprises. - National Academy of Communication named after A.S.Popov of Odessa, 2006.

The dissertation is devoted to research of a problem of estimation of a level of competitiveness of the enterprise. In work are determined the basic characteristics of competitiveness of the enterprise.

The system of parameters for an estimation of competitiveness of the goods is advanced by addition of an index of relative export competitiveness of the goods and factor of economic benefit of export of the goods.

Has received the further development of research of a problem of innovational development of the enterprises and the formulated basic directions increase of innovational potential of the enterprises as one of factors of competitiveness.

In the work is offered the methodical approach of an estimation of competitiveness of the enterprises of any area, on the basis of an integrated parameter, and the formulated recommendations for development of strategy of maintenance of competitiveness of the enterprise.

Key words: competitiveness, integrated parameter, innovational activity, method, strategy, characteristics, factors, quality.

Размещено на www.allbest.ru