Орендні земельні відносини та механізм їх удосконалення в ринкових умовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. В.В. ДОКУЧАЄВА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ОРЕНДНІ ЗЕМЕЛЬНІ ВІДНОСИНИ ТА МЕХАНІЗМ ЇХ УДОСКОНАЛЕННЯ В РИНКОВИХ УМОВАХ

Назаренко Олександр Володимирович

Харків - 2006

Анотація

земельний економічний сільськогосподарський

Назаренко О.В. “Орендні земельні відносини та механізм їх удосконалення в ринкових умовах” Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.07.02 - Економіка сільського господарства і АПК Харківський державний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва - Харків, 2006.

Дисертаційна робота висвітлює проблеми функціонування орендних земельних відносин. Вивчено стан та проведено аналіз сучасного сільськогосподарського землекористування. Ообґрунтовано формування теоретичних основ екологічних зобов'язань та джерел їх фінансування, виявлено перспективи використання геоінформаційних технологій в організації орендних земельних відносин.

Запропоновано методику визначення оптимального розміру землекористування, механізм амортизації права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення як нематеріального активу.

Уточнено модель функціонування орендних операцій із земельними ділянками та правом оренди на них, економічний механізм оцінки та застави права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, можливості збільшення кредитування та удосконалення нормативно-законодавчої бази, індекс вартості вирощеної продукції на даній земельній ділянці та його вплив на розмір вартості права оренди.

Ключові слова: оренда землі, орендна плата, раціональне землекористування, геоінформаційні системи, екологічні зобов'язання, оцінка та застава права оренди.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Функціонування будь-якого підприємства передбачає наявність необхідної кількості ресурсів. Для сільськогосподарських підприємств одним з найбільш вагомих ресурсів є земля. Розмір землекористування та ефективність її використання мають значний вплив на формування фінансових результатів діяльності сільськогосподарських підприємств. Основу формування розвитку земельних відносин складає право власності на землю. Складовими права власності є: право володіння, право користування та право розпорядження. На сьогоднішній день не кожне аграрне підприємство має у користуванні достатній розмір земельних угідь. В останні роки в Україні найбільш дієвим інструментом формування оптимального розміру землекористування сільськогосподарських товаровиробників є оренда. Вона на сьогодні в Україні є основною формою реалізації економічних та юридичних прав на земельні ділянки, особливо сільськогосподарського призначення. Ще одним актуальним питанням аграрного виробництва є залучення середньо- та довгострокових інвестицій.

А механізми застави та амортизації права оренди земельної ділянки, як нематеріального активу, дозволять додатково залучити кошти на поліпшення земель та підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва.

Постановка питання про дослідження екологічно-зорієнтованого, раціонального використання, збереження, поліпшення та обліку власних та орендованих земель на сьогодні визначає його виняткову актуальність і новизну.

Стан вивчення проблеми. Економічний зміст поняття, теоретичні, методичні і прикладні аспекти, засади становлення та розвитку, обліку орендних відносин в Україні розкрито в працях вчених економістів-аграрників. До числа провідних вчених дослідників даного напрямку входять: В.Я. Амбросов, В.Г. Андрійчук, А.П. Вервейко, П.І. Гайдуцький, М.Я. Дем'яненко, Д.С. Добряк, В.М. Жук, В.В. Зіновчук, О.Л. Кашенко, О.В. Крисальний, І.І. Лукінов, М.Й. Малік, В.Я. Месель-Веселяк, Л.В.Молдаван, О.М. Онищенко, Б.Й. Пасхавер, С.М. Плетенецька, В.А. Пулім, О.А. Роєнко, П.Т. Саблук, А.Я. Сохнич, В.М. Трегобчук, А.М. Третяк, М.М. Федоров, О.М. Шпичак, В.В. Юрчишин та ін.

Однак аналіз економічної літератури, діяльності учасників орендних операцій на ринку земель, особливості функціонування сільського господарства, постійне оновлення діючої законодавчої бази дає зрозуміти, що проблема дії інституту оренди як економічного інструменту раціонального землекористування не знайшла достатнього теоретичного обґрунтування та практичного впровадження. Перехід права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення від держави до приватних осіб вимагає подальшого дослідження та вдосконалення дії механізму оренди.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження тісно пов'язане і виконане відповідно до планів наукових досліджень Сумського національного аграрного університету, та здійснювалось в рамках науково - дослідної теми: „Розробка науково-практичних засад фінансово-економічного механізму раціонального природокористування в АПК” (номер державної реєстрації 0105V001720).

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні сутності, передумов, закономірностей, принципів функціонування економічного механізму оренди земель та його впливу на формування раціонального, екологічно-зорієнтованого сільськогосподарського землекористування. У відповідності до поставленої мети дослідження постають такі взаємопов'язані задачі:

- дослідити сутність понять: оренда, економічний інструмент, раціональне землекористування;

- провести аналіз нормативної бази щодо землеволодіння та землекористування в Україні;

- розглянути процес землекористування в історичному та міжнародних аспектах;

- вивчити стан сучасного землекористування в Сумській області та провести його ретроспективний аналіз;

- дослідити поняття оренди, як інструменту оптимізації розміру землекористування аграрних підприємств;

- науково обґрунтувати вилучення деградованих сільськогосподарських земель;

- удосконалити модель функціонування орендних операцій, економічний механізм оцінки та застави права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення;

- уточнити механізм розрахунку індексу вирощеної продукції та його вплив на оцінку окремої земельної ділянки;

- дослідити перспективи використання геоінформаційних технологій в організації орендних земельних відносин;

- обґрунтувати теоретичні основи екологічних зобов'язань та джерел їх фінансування;

- розробити механізм амортизації права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, як нематеріального активу.

Предметом дисертаційного дослідження є теоретичні, правові та практичні аспекти економічного механізму оренди - економічного інструменту раціонального землекористування.

Об'єктом дослідження є землі сільськогосподарського призначення землекористувачів Сумської області.

Методи дослідження. Методичною та теоретичною основою дослідження були праці вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів спеціалістів-аграрників, рекомендації науково-дослідних установ.

Для реалізації мети та вирішення завдань, поставлених в роботі, застосовувались методи: монографічний (при опрацюванні наукових публікацій з питань оренди, раціонального землекористування, статистичних збірників, енциклопедій, нормативних документів з питань землекористування та ін.); історичний (при вивченні розвитку землекористування як за кордоном, так і в Україні (при розгляді етапів земельної реформи)); економіко-статистичний (подається необхідна інформація про землекористування Сумської області за категоріями земель, власниками земель і землекористувачами, що утворилися в процесі здійснення земельної реформи в області); графічний (при розробці діаграм, графіків та ін., при аналізі економічних показників діяльності, еколого-економічного стану землекористування області тощо); економічного аналізу (при вивченні відносних темпів росту і приросту показників за ряд років до рівня базисного року, тобто при дослідженні рядів динаміки (динаміка виробництва основних видів товарної сільськогосподарської продукції)); балансовий (використаний при розрахунку оптимального співвідношення між видами сільськогосподарських угідь); групування (використане при визначенні оптимального розміру землекористування аграрних підприємств Сумської області); економіко-математичні методи (застосовано в процесі обробки матеріалів для обґрунтування перспектив використання геоінформаційних систем в організації орендних відносин); абстрактно - логічний (використано при розробці економічного механізму оцінки та застави, амортизації права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення (як нематеріального активу)).

Інформаційною базою для дисертаційної роботи були нормативні акти Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, дані наукових організацій, матеріали Державного комітету України по земельних ресурсах, періодична та довідкова література, річні звіти та статистична інформація підприємств сільського господарства, матеріали обласних, районних адміністрацій, зарубіжний досвід із впровадження та функціонування механізму оренди.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретико-методичному обґрунтуванні та вирішенні комплексу питань, пов'язаних з функціонуванням механізму оренди як економічного інструменту раціонального сільськогосподарського землекористування. Сутністю наукової новизни дисертаційного дослідження є:

Вперше:

- обґрунтовано формування теоретичних основ екологічних зобов'язань (запропоновано їх класифікацію за способами утворення) та джерел їх фінансування;

- виявлено перспективи використання геоінформаційних технологій в організації орендних земельних відносин.

Уточнено:

- модель функціонування орендних операцій із земельними ділянками та правом оренди на них;

- економічний механізм оцінки та застави права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення шляхом визначення раціонального строку оренди, можливості збільшення кредитування та удосконалення нормативно-законодавчої бази;

- індекс вартості вирощеної продукції на даній земельній ділянці та його вплив на розмір вартості права оренди.

Отримали подальший розвиток:

- методика визначення оптимального розміру землекористування: вплив орендних відносин на даний процес та на собівартість основних видів сільськогосподарської продукції, ефективність використання техніки;

- механізм амортизації права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, як нематеріального активу, та досліджено її вплив на собівартість продукції агропідприємств Сумської області (на прикладі зернових культур).

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення, викладені в дисертаційній роботі можуть бути використані в практичній діяльності аграрних підприємств - орендарів, органів державного управління різних рівнів. Запропоновані здобувачем матеріали по визначенню оптимального розміру землекористування аграрних підприємств, уточнений індекс вартості вирощеної продукції на окремо визначеній земельній ділянці, механізм амортизації права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, як нематеріального активу, та її вплив на собівартість продукції агропідприємств Сумської області використані в практичній діяльності Головним управлінням агропромислового розвитку Сумської обласної державної адміністрації при розробці Регіональної програми підтримки та розвитку українського села “Добробут через аграрний розвиток України” до 2010 р.(довідка № 01/39 від 05.01.2006р.). Перспективи використання геоінформаційних технологій розглянуті спеціалістами Сумського обласного управління земельних ресурсів (довідка № 8/01-24 від 05.01.2006 р.). Матеріали дослідження використовуються в навчальному процесі Сумського національного аграрного університету (довідка № 30 від 10.01.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Основні положення, рекомендації і висновки дисертації розроблені автором особисто і містяться у одноосібних наукових працях (у наукових статтях, що йдуть в авторефераті під № 7 автору належить збір і обробка статистичних матеріалів; під № 9 автору належить вдосконалення механізму стимулювання екологічно-зорієнтованого землекористування).

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення, результати проведених досліджень, висновки і пропозиції, що містяться в дисертації, доповідалися та обговорювалися на науково-практичних конференціях: Всеукраїнська наукова конференція студентів, магістрів та аспірантів „Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи”, м. Харків 19 -20 лютого 2003 року; Міжнародна науково - практична конференція „Сучасні проблеми економіки сільського господарства та АПК”, м. Суми 13 - 16 травня 2003 року; Симпозиум посвящённый году России в Украине „Межрегиональные проблемы экологической безопасности” г. Сумы 17 - 20 сентября 2003 года; Наукова конференція „Розвиток системи обліку, аналізу та аудиту в Україні: традиції, проблеми, перспективи” м. Київ 25 - 26 березня 2005 року; Міжнародна науково - практична конференція „Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої агропромислової продукції” м. Суми 24 - 27 травня 2005 року, а також на науково - практичних конференціях науково-педагогічного колективу Сумського національного аграрного університету 2003, 2004, 2005 років.

Публікації. За результатами виконаних досліджень самостійно опубліковано 5 наукових праць: одноосібна монографія (6,50 д.а.), 4 статті у фахових виданнях, загальним обсягом (1,47 д.а.); 9 тез доповідей (1,10 д.а.). Загальний обсяг праць становить 9,07 д.а.

Структура та обсяг роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Містить 11 таблиць, 32 рисунки, 6 формул, 5 додатків, Список використаних джерел складається з 183 найменувань на 19 сторінках. Основний зміст роботи викладено на 169 сторінках.

2. Основний зміст роботи

У Вступі обгрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету та завдання дослідження, визначено його предмет, об'єкти та методи, відображені наукова новизна та практична цінність дослідження, апробація одержаних результатів, зазначено особистий внесок автора.

У першому розділі - „Теоретичні засади оренди сільськогосподарських земель” розкрито сутність понять „оренда”, „оренда землі”, „економічний інструмент”, „раціональне землекористування”.

Як свідчить практика, в умовах перехідного періоду оренда є гнучким інструментом у становленні нової структури агровиробництва, формуванні ефективних господарів-власників, реалізації соціально-економічних програм. Орендний механізм дозволяє формувати оптимальні розміри землекористування, ефективно використовувати землю.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Економічні інструменти екологічної політики - методи, що створюють матеріальну зацікавленість природокористувачів в ресурсозберіганні і охороні природного середовища заходами позитивної і негативної мотивації.

Раціональне використання землі - це таке використання, яке відповідає її цільовому призначенню, забезпечує високу ефективність землекористування і її охорону, спрямовану на запобігання необґрунтованого вилучення земель сільськогосподарського призначення, захист від антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

У дисертації проведено аналіз нормативної бази щодо питань землеволодіння та землекористування, розкрито механізм передачі земельної ділянки в оренду, проаналізовано ретроспективу земельних відносин, досліджено видатні земельні реформи, трансформацію права власності на землю в Україні та за кордоном, розглянуто досвід регулювання земельних відносин в зарубіжних країнах. Він показує, що в переважній більшості розвинених країн світу відсоток операцій купівлі - продажу землі не значний, а основним інструментом формування раціонального землекористування виступає оренда. В зарубіжних країнах держава приймає активну участь в функціонуванні ринку землі з застосуванням економічних, адміністративно - правових та ін. інструментів впливу.

Орендна плата є центральним елементом економічного механізму оренди землі, адже платність виступає сутнісною характеристикою оренди взагалі, формує її як економічне явище. Об'єктивний критерій визначення її розміру -- це грошова оцінка земель, оскільки вона ґрунтується на всебічній характеристиці землі як основного засобу виробництва. Грошова оцінка земель повинна бути основою розрахунку розміру орендної плати за землю, її величина має перевищувати розмір земельного податку, бо власник землі - орендодавець завжди ставить за мету мати прибуток від зданої в оренду землі.

В останні роки в Україні проводиться масштабна земельна реформа направлена на демонополізацію держави - як землевласника на користь приватного сектору. Побудова сучасного раціонального, екологічно-зорієнтованого землекористування за допомогою економічних інструментів має неабияке значення. На сьогоднішній день, за умови формування ринку земель сільськогосподарського призначення, оренда виступає найбільш дієвим його інструментом. За допомогою загальновідомих методів (монографічного, історичного, економіко - статистичного, графічного, балансового, групування, економічного аналізу, абстрактно - логічного та ін.) проведено дослідження оренди як економічного інструменту раціонального землекористування.

У другому розділі „Вплив оренди на сучасний стан сільськогосподарського землекористування в Сумській області” проаналізовано розмір, структуру сільськогосподарського землекористування, їх вплив на ефективність використання земель та виробництва в цілому, розмір та способи виплати орендної плати, динаміку основних економічних показників діяльності сільськогосподарських підприємств Сумської області. Вдосконалено методику визначення оптимального розміру землекористування, та досліджено вплив орендних відносин на даний процес, визначено пріоритетні напрямки розвитку раціонального, екологічно-зорієнтованого сільськогосподарського землекористування Сумської області.

За оперативними даними Сумського головного управління земельних ресурсів в процесі реформування земельних відносин відбулись суттєві зміни у формах власності на землю, особливо на землі сільськогосподарського призначення. При проведенні роздержавлення і паювання земель 278 тисяч селян стали власниками земельних паїв на загальній площі понад 1,1 млн. га. Структура плати за оренду земельних часток має такі характеристики.

Найбільшу питому вагу має виплата орендної плати у натуральному вигляді (73 %), далі йде відробіткова (18,4 %) та на останньому місці грошова (8,6 %). На нашу думку, за оптимальні слід вважати стовідсоткові грошові розрахунки за орендовані земельні ділянки. До цього нас спонукає той факт, що вже сьогодні значна кількість землевласників проживають не в сільській місцевості, а в містах та не мають нагальної потреби в наявності у себе великої кількості сільськогосподарської продукції чи отриманні послуг.

Крім того запровадження повноцінного функціонування ринку земель сільськогосподарського призначення (передачі у спадок, іпотеки земельної ділянки, застави права оренди, можливо, навіть, продажу) може сконцентрувати в руках великих землевласників (в тому числі і банків) значні земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які не матимуть ні бажання ні можливості обробляти всі ці землі. Але ж метою їх діяльності є отримання прибутку: у вигляді орендної плати, та бажано у грошовому вигляді.

Звертаючи ж увагу на звичайного сільського жителя, слід зазначити, що маючи в руках „живі гроші”, він як землевласник матиме ширший спектр їх використання (як його складові можуть виступати придбання сільськогосподарської продукції та послуг (але тих які йому необхідні, а не ті, що пропонує орендар) та інші). Вартість придбаної продукції, робіт та послуг, також, буде залежати від ринкових умов, а не від орендаря. У відповідності до цього „конфлікт інтересів” як орендодавця так і орендаря буде якнайменшим.

Станом на 1.01.2005 року в області із ставкою орендної плати 1,5% використовується 22,2 тисяч (14,1%) земельних паїв, 110,1 тисяч (70,1%) використовується із ставкою 1,1%, а 24,8 тисяч (15,8%) - зі ставкою менше одного відсотка.

В ході дослідження ми найбільшу увагу приділили землям сільськогосподарського призначення. Об'єктивно, загальна їх кількість в структурі земельних ресурсів Сумської області за останніх шість років суттєво не змінилась. За шестирічний період площа сільськогосподарських земель в області зменшилась на 0,24 %.

В період становлення агроформувань ринкового типу, особливо важливого значення набуває оренда землі. На сьогоднішній день, за умови заборони операцій купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення, для підприємств аграрного сектору - оренда чи не єдиний спосіб формування чи розширення великих масивів землекористування. Аналогічна ситуація склалась і у фермерських господарствах. Але слід мати на увазі, що середній розмір землекористування їх значно менший, і тому питома вага власних земель членів господарства значно вища. З ростом площі середнього землекористування фермерів в період з 1999 - 2004 роки на 55 %, розмір орендованих земель в його структурі збільшився на 40 %. (рис. 3).

Із запровадженням в Україні приватної власності на землю та розподілом земельних ділянок між членами колективних сільськогосподарських підприємств з виділенням їх на місцевості, питома вага орендованих земель агропідприємств Сумської області збільшилась з 6 % у 1999р. до 94 % у 2004 році (рис. 3).

Разом з тим, оренду землі можна розглядати і з інших позицій. Оренда дозволяє різним агроформуванням досягти оптимальних розмірів землекористування. В цьому випадку не потрібно авансувати кошти на купівлю землі. А земля коштує дорого і витрати на її купівлю при порівняно низьких доходах не швидко себе окуплять.

Оренда землі -- це свого роду лізингова угода із землею, виплата власнику землі частини раніше витраченого капіталу і процента на нього. Саме тому немало фермерів - початківців віддають перевагу оренді землі. У такому випадку потрібен менший стартовий капітал для початку справи. Крім того, оренда дає можливість фермеру-початківцю упевнитися в своїх силах перед тим, як придбати землю у власність. Оренда землі дає змогу направляти капітал на вдосконалення технологій і розширення оборотних засобів.

Для складання повної уяви про діяльність агропідприємств Сумської області, необхідно розглянути основні економічні показники їх діяльності. Дослідження показало, що виробництво валової продукції в співставних цінах 2000 року на 100 га сільськогосподарських угідь, на одного середньорічного працівника, на 100 грн. основних виробничих фондів, на 1 люд.-год. прямих витрат праці за останніх п'ять років зменшилось на 36, 15, 27, 39 відсотків відповідно. При скороченні площ посіву та поголів'я тварин за період з 2000р. по 2004р. (об'єктивно з наявних в процесі виробництва залишились найбільш продуктивні землі та тварини) господарствам вдалось отримати підвищення врожайності по всіх основних товарних культурах (зернові і зернобобові, цукровий буряк, картопля, овочі (крім соняшнику) та ріст продуктивності тварин (крім настригу вовни на одну вівцю)).

У зв'язку з ростом продуктивності товарних видів сільськогосподарської продукції та присутнім ростом цін за досліджуємий період в Україні, цілком закономірно відбувся ріст об'єму товарної продукції на 100 га с.-г. угідь та на 1 середньорічного працівника на 79 та 137 відсотків відповідно.

Звертаючи увагу на показники забезпеченості основними фондами, слід зауважити, що показник фондозабезпеченості чотири роки з досліджуваного терміну мав стабільний характер і лише за останній рік зменшився на 13 %, а показник фондоозброєності навпаки виріс на 15 % (але вирішальним фактором при цьому стало не збільшення вартості основних фондів, а зменшення кількості працюючих в 1,9 рази).

Говорячи про економічні показники діяльності сільськогосподарських підприємств Сумської області (валовий прибуток, чистий прибуток на 100 га с.-г. угідь, на 1 середньорічного робітника, рівень рентабельності) необхідно підкреслити, що за досліджуваний період вони носять варіативний характер: перші два роки мають позитивне значення, наступні два роки негативне (за винятком валового прибутку у 2003 році), а потім знову у 2004р. приймають позитивне значення.

На базі сільськогосподарських підприємств Сумської області нами за допомогою загальновідомих економічних та технологічних (виробничих) показників вдосконалено методику визначення їх оптимального розміру землекористування, та досліджено вплив орендних відносин на даний процес.

Вплив орендних земельних відносин на ефективність виробництва с.-г. продукції агропідприємствами Сумської області в 2004 році

Групи господарств за наявністю у користуванні с.-г. угідь, га	Кількість господарств.	У % до загальної кількості.	Середній розмір землекористування господарств груп, тис. га	Відсоток прибуткових господарств.	Середній розмір орендної плати за 1га с.-г. угідь, грн.	Витрати на виробництво с.-г. продукції на1 га с.-г. угідь, грн.	Виручка від реалізації с.-г. продукції на 1 га с.-г. угідь, грн.	Прибуток (+), збиток (-) від реалізації с.-г. продукції на 1 га с.-г. угідь, грн.	Середній рівень рентабельності виробництва с.-г. продукції, %	Середньорічна вартість активів на 1 га с.-г. угідь, грн.	Прибуток (+), збиток (-) від реалізації с.-г. продукції на 100 грн. активів
до 500	74	16,6	0,3	40,5	78,7	1490,7	1400,3	-90,4	-6,1	2832,8	-3,2
501 - 1000	76	16,9	0,8	38,2	59,4	700,9	644,3	-56,6	-8,1	1584,0	-3,6
1001 - 2000	143	31,9	1,5	28,0	56,4	694,3	605,3	-89,0	-12,8	1887,9	-4,7
2001 - 3000	91	20,2	2,4	24,2	78,6	826,4	760,8	-65,6	-7,9	2203,2	-3,0
3001 - 4000	38	8,4	3,4	39,5	75,1	884,7	873,2	-11,5	-1,3	2618,0	-0,4
понад 4000	28	6,2	4,3	50,0	68,5	758,2	779,1	20,9	2,8	3096,3	0,7
В середньому по аналізуємих підприємствах	450	100	1,7	35,3	69,5	862,4	820,4	-42,0	-4,9	2370,7	-1,8

Розраховано автором^*

Нами досліджені 450 сільськогосподарських товаровиробників 18 районів Сумської області різних організаційно-правових форм власності. Серед них було проведено групування за наявністю у користуванні сільськогосподарських угідь. При цьому було виділено шість груп господарств. Як видно з даних табл. с. 9 найбільшу питому вагу в структурі аграрних землекористувачів області займають господарства з площею сільськогосподарських угідь 1001-2000га (3 група) - 31,9%, а найменшу господарства шостої групи (з площею сільськогосподарських угідь понад 4000 гектарів - 6,2%)

Як висновок до таблиці, слід зазначити, що оптимальним розміром землекористування аграрних підприємств є площа угідь понад 4000 га (прибуток від реалізації с.-г. продукції на 1га с.-г. угідь склав 20,9 грн.). Говорячи про інші групи господарств, то ми можемо спостерігати в групах 1-3 поступовий ріст показника збитковості (з -6,1 до -12,8 %), далі (відповідно у групах 4-5) його зниження (з -7,9 до -1,3 %) та перетворення на позитивне значення результатів діяльності підприємств 6 групи.

При проведенні розрахунків встановлено, що агропідприємства, які мають розмір землекористування наближений до середньо-обласного показника мають найгірші фінансові показники діяльності (рівень збитковості виробництва с.-г. продукції складає 12,8%, збиток на 1га сільськогосподарських угідь 89,0 грн.).Виходячи з цього, ми пропонуємо за допомогою механізму оренди, зменшити або збільшити, середній розмір землекористування сільгосппідприємств. Перехід в попередню або наступну групу дозволить мати кращі результати фінансово-господарської діяльності: при виробництві сільськогосподарської продукції скорочення розміру збитків на 1га с.-г. угідь на 32,4 та 23,4 грн., зниження рівня збитковості на 4,7 та 4,9% відповідно. Говорячи про середньорічну вартість активів на 1 га с.-г. угідь, слід зазначити, що даний показник зі збільшенням площі землекористування має тенденцію до росту починаючи з другої групи господарств (майже 33 %).

Крім того, слід зазначити, що зі збільшенням площі землекористування агропідприємств Сумської області урожайність зернових має чітку тенденцію до збільшення (майже в два рази). Звернувши увагу на тваринництво, ми можемо зазначити, що в Сумській області найбільш поширеними його галузями є вирощування великої рогатої худоби (ВРХ) та свиней. Тому, за доцільне, ми вважаємо, простежити залежність поголів'я ВРХ та свиней від розміру землекористування аграрних товаровиробників. Що стосується поголів'я свиней, то перед нами постає подібна картина до динаміки урожайності зернових: поголів'я свиней на 100 га ріллі зростає при збільшенні розміру землекористування. Аналогічна тенденція спостерігається і по великій рогатій худобі. Виняток складає тільки досить високе поголів'я по першій групі господарств - 26,4 на 100 га сільськогосподарських угідь.

Становлення кожної цивілізованої і розвинутої держави залежить від благополуччя населення яке проживає на її території. За Конституцією України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси є об'єктами права власності українського народу і являються основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. На сьогоднішній день багато с.-г. підприємств Сумської області не використовують значну кількість земель. І це вважається суто негативним з економічної точки зору. Так, наприклад, у Сумській області з метою охорони та захисту земель розроблена Програма захисту від водної та вітрової ерозії, інших видів деградації земель до 2010 р. На виконання даної програми в області проведено інвентаризацію еродованих та малопродуктивних земель, що підлягають захисту від водної та вітрової ерозії. Проведені розрахунки дають підставу стверджувати, що існуючі обсяги виробництва сільгосппродукції в області можна одержувати на значно меншій площі орних земель за рахунок розміщення посівних площ сільгоспкультур на більш продуктивних землях при умові впровадження передових технологій вирощування. За минулий час в області з інтенсивного обробітку виведено 80,5 тис. га сильно - і середньо-змитих орних земель, що становить 20,9% від рекомендованого. Тому, пропонується здійснення заходів щодо визначення додаткових площ еродованих, деградованих і малопродуктивних орних земель та виведенню їх з інтенсивного обробітку. Проведення зазначених заходів забезпечить зменшення розораності сільськогосподарських угідь та сприятиме більш ефективному використанню решти площі орних земель.

При сплаті ФСП, орендної плати сільськогосподарськими підприємствами базою розрахунку виступає грошова оцінка земельної ділянки. Беручи до уваги те, що сільське господарство України зараз знаходиться у скрутному становищі та у товаровиробників не досить коштів навіть на відновлення матеріально - технічної бази. З метою поліпшення податкового тягаря, упорядкування розрахунків між землевласниками та землекористувачами слід було б провести більш уточнену та достовірну оцінку сільськогосподарських угідь підприємств, враховуючи не тільки економічні, а й екологічні чинники. Більш точна грошова оцінка кожного гектару сільськогосподарських угідь, на наш погляд, дозволить розрахувати фіксований сільськогосподарський податок, орендну плату у найбільш оптимальному розмірі для їх платників. Також згідно Закону України „Про внесення змін до Земельного кодексу України” від 6 жовтня 2004 року № 2059-ІУ з 1.01.2007 року буде дозволено вносити земельні частки (паї) - як частки до статутного капіталу, громадянам України власникам земельних часток (паїв) продавати, або іншим способом відчужувати належні їм земельні ділянки.

У третьому розділі „Удосконалення економічного інструментарію стимулювання орендних операцій в сучасному землекористуванні” уточнено механізм розрахунку індексу вирощеної продукції та його вплив на оцінку окремої земельної ділянки, досліджено перспективи використання геоінформаційних технологій в організації орендних земельних відносин, обґрунтовано теоретичні основи екологічних зобов'язань та джерел їх фінансування, удосконалено модель функціонування орендних операцій, економічний механізм оцінки та застави права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, запропоновано механізм амортизації права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення як нематеріального активу.

В процесі реформування економіки України виникла велика кількість аграрних товаровиробників. Сучасний стан справ в сільськогосподарському землекористуванні потребує кардинальних змін. Це пояснюється відсутністю достатньої кількості інвестицій для поліпшення земельних ресурсів - основи агрокапіталу країни.

Одним із напрямів розвитку орендних відносин на перспективу є впровадження механізму застави права оренди земельних ділянок. Зважаючи на те, що в сучасних умовах оренда є найпоширенішою формою землекористування, найближчими роками домінуватиме саме застава права оренди землі сільськогосподарського призначення, оскільки цей процес не призводить до зміни власника на земельну ділянку, а для орендатора матиме суттєву вигоду -- дозволить залучити значні кошти для розвитку виробництва.

Відповідно до укладених і діючих в поточному році договорів оренди земельних паїв загальна орендна плата за їх користування встановлена в розмірі 54,6 млн. грн. Крім того, заборгованість за оренду земельних паїв складає понад 18,6 млн. грн. Щодо земель державної власності (землі запасу, резервного фонду, не витребувані земельні паї), то за їх оренду в поточному році орендна плата становить 8,7 млн. грн., з яких виплачено 2,3 млн. грн. або 26,5%. Як правило, договори оренди земельних часток (паїв) укладаються на короткі строки. Це свідчить про те, що селяни не поспішають остаточно взяти на себе зобов'язання щодо конкретного орендаря і задовольнитись рівнем орендної плати, яку їм сьогодні пропонують.

В умовах, коли тільки з'являється конкурентний попит на землю, це явище цілком виправдане і логічне. Орендодавець чекає вигідніших пропозицій. Але з точки зору організації стабільного виробництва, підвищення економічної родючості ґрунтів, короткострокова оренда є перепоною для капіталовкладень в довгострокове поліпшення землі.

Слід зазначити, що близько 7,6 % земель перебуває в довгостроковій оренді (понад шість років). Так, користувачі цих земель є потенційними претендентами на отримання кредитів за даною схемою.

З досліджених нами 450 сільськогосподарських підприємств працювали з прибутком лише 159 або 35,3 %. Відповідно до цього, переважна більшість сільгосптоваровиробників мають фінансові негаразди та шукають шляхи їх подолання, джерела фінансування власної діяльності. Враховуючи те, що майже всі резерви фінансування вже задіяні, ми можемо наголосити ще на один: право оренди земельної ділянки.

На нашу думку, справедливо зазначити, що метою діяльності будь -якого суб'єкта господарської діяльності є отримання прибутку (у тому числі і землевласника і землекористувача). Враховуючи те, що землевласник може отримувати дохід шляхом делегування частини своїх прав (право користування земельною ділянкою) орендарям, то виникає логічне запитання: „Чого це не може зробити орендар?” Підтвердженням цьому виступає стаття 8 Закону України „Про оренду землі”, де розкривається порядок передачі земельної ділянки в суборенду. Враховуючи це, на нашу думку, підприємствам-орендарям необхідно обліковувати окремо „право оренди земельної ділянки” як нематеріальний актив.

Нами удосконалено методику визначення вартості права оренди земельної ділянки:

В_ПО = П * О / 100 * К_Т (1)

В_ПО - вартість права оренди земельної ділянки;

П - площа орендованої земельної ділянки;

О - грошова (експертна) оцінка 1 га угідь;

К_Т - коефіцієнт впливу терміну оренди земельної ділянки;

Ми пропонуємо застосовувати пряму залежність коефіцієнту від терміну оренди земельної ділянки.

Використовуючи запропоновану методику, спробуємо розрахувати суму кредиту, яку можуть отримати землекористувачі Сумської області у разі застави права оренди земельної ділянки за формулою:

В_З = П * О / 100 * К_Т * К_ПЗ (2)

В_З - вартість застави права оренди земельної ділянки;

К_ПЗ - коефіцієнт перевищення забезпечення кредитного зобов'язання.

Коефіцієнт перевищення забезпечення кредитного зобов'язання встановлюється на договірній основі (може дорівнювати обліковій ставці НБУ на день заключення угоди).

Ще одним важелем стимулювання ефективного використання окремо визначеної земельної ділянки орендарем може бути збільшення вартості права її оренди.

В_ПО = П * О / 100 * К_Т*І_В (3)

З цією метою, ми пропонуємо визначену раніше вартість права оренди по регіону скоригувати на індекс вартості вирощеної продукції на даній ділянці (І_В). Він розраховується як відношення вартості продукції вирощеної в цьому році до базової (в середньому за 5 попередніх років).

Використання індексів натуральних показників оцінки ефективності використання земельної ділянки (урожайність, валовий збір, тощо) ми вважаємо недоцільним, у зв'язку з тим, у відповідності до умов сівозміни на ділянці повинні вирощуватись різні культури. А ці показники необхідно представляти у вигляді, який можна порівняти (наприклад у вартісному). За бажанням сторін даний індекс може бути врахований при укладанні договору застави права оренди окремо визначеної земельної ділянки.

Нами побудована модель функціонування орендних операцій із земельними ділянками в Україні. Крім діючих на сьогоднішній день, в конструкцію моделі включений механізм застави права оренди земельної ділянки, право на існування якого, нами було обґрунтовано вище.

За результатами досліджень ми можемо зазначити, що в Сумській області підприємства з тривалим строком оренди та площею землекористування понад 4000 га (вони мають найкращі економічні показники) могли б бути об'єктом дослідження при розробці, вдосконаленні та впровадженні механізму застави права оренди землі як нематеріального активу на практиці.

Так як ґрунт є основним ресурсом у сільському господарстві, постійний моніторинг є незаперечною умовою для його раціонального використання. Використання сучасних геоінформаційних систем (ГІС) забезпечує можливість виконання необхідних для цього функцій.

Гостра потреба в об'єктивній і актуальній інформації про земельні ресурси з метою запобігання негативним змінам стану земель, дотримання вимог екологічної безпеки, а у разі виникнення - відшкодуванню завданої шкоди, обумовлює необхідність використання для цього геоінформаційних систем.

Географічні інформаційні системи (ГІС) - це сучасні інформаційні технології для картографування та аналізу об'єктів оточуючого середовища. У зв'язку з активізацією операцій з земельними ділянками на ринку землі в Україні (крім операцій купівлі - продажу земель сільськогосподарського призначення) на сьогоднішній день актуальною є наявність повної вичерпної інформації про кожну окрему земельну ділянку (пай) виділену на місцевості в натурі. На наш погляд, дана інформація вкрай необхідна землевласникам, землекористувачам, потенційним інвесторам, державним органам, екологічним фондам. Для будь-якого просторового об'єкту передбачена можливість отримання необхідної облікової інформації. Використовуючи навігаційні засоби можна вибрати об'єкт та визначити відповідні показники. Виходячи з вищенаведеного, слід зазначити, що при впровадженні в роботу геоінформаційних систем процедура руху земельної ділянки від орендодавця до орендаря та навпаки, стане на якісно новий щабель. Наявна інформація дозволить більш об'єктивно та точно розраховувати розмір орендної плати, вести контроль якісного стану, організовувати та проводити роботи природоохоронного характеру, скоротить витрати на виділення контурів земельних ділянок на місцевості та у розрізі землевласників та землекористувачів.

Проблеми обліку екологічно-зорієнтованого використання, збереження та поліпшення власних та орендованих земель на сьогодні мають неабияке значення. Виходячи з цього, питання підняте у нашій роботі є досить актуальним. Економічні інструменти, які сприяють обґрунтованому, економічно спрямованому і раціональному землекористуванню та побудові обліку цих процесів потребує постійного вдосконалення.

Більш детально ми спробуємо розглянути порядок відшкодування витрат понесених підприємством на поліпшення власних та орендованих земельних ділянок. Назвемо їх екологічними зобов'язаннями. Значною проблемою на сьогодні є оцінка та порядок відшкодування екологічних зобов'язань, що виникають при оренді земельних ділянок. Це пов'язано з тим, що в деяких випадках вони є безпосереднім побічним продуктом основної діяльності підприємства - землекористувача, якого не можливо уникнути на сучасному етапі розвитку науково-технічного прогресу (наприклад, використання гербіцидів, пестицидів і т.д.). Ще зобов'язання виникають в результаті недодержання норм екологічного законодавства, навмисне їх порушення, недотримання умов договору оренди землі, які тягнуть собою компенсацію завданої шкоди, виплату штрафів (оранка вздовж схилу, засмічення земельної ділянки). Крім того екологічні зобов'язання можуть виникати внаслідок добровільних дій підприємства щодо усунення негативних впливів на земельні ділянки: (дотримання науково обґрунтованих сівозмін, проведення вапнування та гіпсування і т.д.). Ще можна виділяти не визначені, умовні екологічні зобов'язання - це ті витрати, які не можна достовірно визначити. На нашу думку, досить важливо правильно організувати облік екологічних зобов'язань з метою віднесення на собівартість виготовленої продукції та об'єктивного розподілу між орендарем та орендодавцем. Саме тут виникає необхідність економічного стимулювання збільшення (зменшення) певного виду зобов'язань. В роботі нами запропонована класифікація екологічних зобов'язань за джерелами утворення, на рівні підприємства - землекористувача.

Використовуючи методику оцінки права оренди земельної ділянки, як об'єкту нематеріального активу, досліджену в дисертаційній роботі, нами розраховано щорічну суму амортизаційних відрахувань для підприємства з площею землекористування 4000 га та терміном оренди десять років (умовно), яка склала 35141 грн. Вплив суми амортизаційних відрахувань на собівартість вирощеної продукції зернових культур, становить 0,48 грн/ц.

Проаналізувавши досліджуване питання, слід зазначити, що економічні інструменти (в тому числі і амортизація) повинні сприяти веденню екологічно-зорієнтованого землекористування, підштовхувати землекористувача до вкладання коштів в поліпшення земель, при цьому стримувати його від порушень що до діючого законодавства з питань володіння, користування та обліку земельних ресурсів.

Висновки

Результати дисертаційного дослідження основних проблем орендних земельних відносин дали змогу зробити наступні висновки теоретичного, методологічного і практичного характеру:

1. Для визначення ефективності землекористування підприємств Сумської області проведено аналіз його основних показників: структури сільськогосподарських угідь, площі та середнього розміру землекористування (агропідприємств, фермерських та особистих підсобних господарств), чисельності землекористувачів області, частки орендованих земель в загальній кількості, навантаження ріллі на 1 трактор та посівів зернових на 1 комбайн, прибуток (збиток) від реалізації с.-г. продукції на 1 га с.-г. угідь, середній рівень рентабельності виробництва с.-г. продукції, середньорічна вартість активів на 1 га с.-г. угідь, обґрунтовано структуру способів виплати орендодавцям орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення землекористувачами Сумської області.

2. В результаті проведених розрахунків залежності урожайності зернових культур, поголів'я великої рогатої худоби та свиней, сільськогосподарської техніки від площі землекористування підприємств, прибуток (збиток) від реалізації с.-г. продукції на 1 га с.-г. угідь, середній рівень рентабельності виробництва с.-г. продукції можна зробити висновок про пряму залежність зазначених параметрів, що в свою чергу позитивно впливає на ріст виробничих та економічних показників (виняток підприємства 1 групи). За допомогою методів групування, прямого розрахунку та загальновідомих економічних та технологічних (виробничих) показників вдосконалено методику визначення оптимального розміру землекористування, та досліджено вплив орендних відносин на даний процес. Оптимальним розміром землекористування аграрних підприємств є площа угідь понад 4000 га (прибуток на 1 га с.-г. угідь від реалізації с.-г. продукції складає 20,9 грн.). Рівень збитковості виробництва с.-г. продукції аналізуємих підприємств в групах 1-3 має поступовий ріст (з -6,1 до-12,8 %), далі (відповідно у групах 4-5) спостерігається його зниження (з -7,9 до -1,3 %) та перетворення на позитивне значення результатів діяльності підприємств 6 групи (+ 2,8 %).

3. Розраховано щорічну суму збитків (близько 6,3 млн. грн.) яку можна попередити завдяки вилученню деградованих земель в Сумській області. На основі наукових праць, вітчизняного та закордонного досвіду проведено наукове обґрунтування вилучення деградованих сільськогосподарських земель. Визначено приоритетні напрямки розвитку раціонального, екологічно-зорієнтованого сільськогосподарського землекористування Сумської області.

4. Одним із напрямів розвитку орендних відносин на перспективу є впровадження механізму застави права оренди земельних ділянок. Зважаючи на те, що в сучасних умовах оренда є найпоширенішою формою землекористування, найближчими роками домінуватиме саме застава права оренди землі сільськогосподарського призначення. Як правило, договори оренди земельних часток (паїв) укладаються на короткі строки. З точки зору організації стабільного виробництва, підвищення економічної родючості ґрунтів, короткострокова оренда є перепоною для капіталовкладень в довгострокове поліпшення землі.

5. Підприємствам-орендарям запропоновано обліковувати окремо „право оренди земельної ділянки” як нематеріальний актив, і таким чином орендована земельна ділянка буде відображена на балансі, у відповідності до положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8. Визнання права оренди земельної ділянки нематеріальним активом дозволить проводити різні господарські операції (застава, внесення засновниками до статутного фонду, або навіть реалізації).

6. Удосконалено економічний механізм оцінки та застави права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення. Проведені розрахунки підтверджують, що господарства з площею землекористування понад 4000 га угідь мають найкращі фінансово - виробничі показники діяльності. В середньому кожне підприємство визначеної групи може отримати кредит у сумі 216 тисяч гривень під заставу права оренди земельної ділянки. Запропонована методика оцінки права оренди земельної ділянки, на нашу думку, сприятиме надходженню до сільськогосподарських товаровиробників значних фінансово-кредитних потоків та підвищенню ефективності їх діяльності. З метою підвищення вартості кращих земельних ділянок, уточнено та запропоновано до впровадження індекс вартості вирощеної продукції на даній земельній ділянці (І_В).

7. Використання геоінформаційних технологій в організації орендних земельних відносин дозволить більш об'єктивно та точно розраховувати розмір орендної плати, вести контроль якісного стану, організовувати та проводити роботи природоохоронного характеру, скоротить витрати на виділення контурів земельних ділянок на місцевості та у розрізі землевласників та землекористувачів. При впровадженні в роботу геоінформаційних систем процедура руху земельної ділянки від орендодавця до орендаря та навпаки, стане на якісно новий щабель.

8. Проведено формування теоретичних основ екологічних зобов'язань (запропоновано їх класифікацію за способами утворення) та джерел їх фінансування.

9. Механізм амортизації права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення - як нематеріального активу, дозволив встановити залежність нарахованої суми амортизаційних відрахувань на право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення та собівартості продукції зернових культур агропідприємств Сумської області (собівартість вирощеної продукції збільшиться в розрахунку на 1 га ріллі - 8,79 грн., на 1 ц. зерна - 0,48 грн.).

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Назаренко О.В. Економічний інструментарій стимулювання екологічно зорієнтованого землекористування // Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції студентів, магістрів та аспірантів: У 2-х. т. Т.1- К.: ІАЕ УААН, 2003. - С. 231-233.

2. Назаренко О. В. Програма вилучення земельних угідь - ланка ланцюгу економічного інструментарію стимулювання екологічно зорієнтованого землекористування // Матеріали науково-практичної конференції викладачів, аспірантів та студентів Сумського НАУ (2-18 квітня 2003р.).-Суми, 2003.-С.231-232

3. Назаренко О.В. Економічна оцінка земель. Фактори, що на неї впливають // Сучасні проблеми економіки сільського господарства та АПК: Збірник матеріалів конференції (13 - 16 травня 2003 року). Т. 2. - Суми, 2003.- С. 305-309

4. Назаренко О. В. Програма вилучення земельних угідь - як елемент економічного інструментарію стимулювання екологічно зорієнтованого землекористування // Вісник СНАУ. Сер. Фінанси і кредит. Вип. 1.- Суми, 2003.- С.267-270

5. Назаренко О. В. Земля - фактор виробництва екологічно чистої продукції // Межрегиональные проблемы экологической безопасности: Сборник тезисов трудов симпозиума (17 - 20 сентября 2003 года). - Сумы, 2003.-С.16.

6. Назаренко О.В. Напрямки вдосконалення орендних відносин на ринку землі // Матеріали науково-практичної конференції викладачів, аспірантів та студентів Сумського НАУ (6 - 22 квітня 2004р.). - Суми, 2004. - С. 327 - 328.

7. Назаренко О.В., Назаренко І.М. Функціонування ринку землі на прикладі розвинутих країн // Матеріали науково-практичної конференції викладачів, аспірантів та студентів Сумського НАУ (6-22 квітня 2004р.). Суми, - 2004. - С. 336- 337.

8. Назаренко О. В. Організація орендних земельних відносин на сучасному рівні // Вісник СНАУ. Сер. Економіка і менеджмент. Вип. 3-4. - Суми, 2004.- С. 262-266.