Раціональний вибір рішень у регулятивній політиці держави на основі конституційних норм

Офіційні опоненти:

ЧАУСОВСЬКИЙ Олександр Михайлович, доктор економічних наук, професор кафедри економічної теорії Донецького національного університету (м. Донецьк);

Актуальність теми. Одним з ключових питань для економіки і розвитку України є співвідношення економіки та конституційного права. Від якості конституційних правил безпосередньо залежить рівень економічного розвитку країни. Конституція повинна формувати таку систему організації державної влади, яка забезпечувала б максимально сприятливі умови для ефективного функціонування економіки, створила б можливості і механізми ухвалення ефективних рішень на мікро- і макрорівнях.

Достатньо складний етап свого економічного і політичного розвитку минає Україна. Хвиля протистоянь в суспільстві викликає необхідність економіко-правових рішень, регулювання конституційних норм. Це має суттєвий вплив на економіку. У вересні 2007 р. по відношенню до серпня знизилися темпи зростання промислової продукції в цілому по Україні на 0,1 %, в т.ч. в 10 регіонах зниження склало від 0,1 % до 23, 7 %. На підприємствах хімічної і нафтохімічної промисловості, металургії спостерігається істотне уповільнення темпів зростання виробництва.

Економіко-правовим рішенням з позицій інституційної економічної теорії присвячені роботи таких учених як С. Архієреїв, Д. Белл, Т. Веблен, Дж. Гелбрейт, В. Дементьев, Х. Демсец, Т. Егертсон, Р. Задорожний, Р. Капе-люшников, В. Каспер, Дж. Кейнс, Р. Коуз, С. Мірошник, У. Мітчелл, С. Мочерний, Д. Норт, А. Олейник, М. Олсон, Р. Познер, Р. Радаєв, А.Сміт, М. Стейт, Р.Тарасенко, О. Уїльямсон, Дф. Ходжсон, А. Чаусовський, А. Чухно та ін.

Форми взаємодії економічних і політичних механізмів регулювання у межах конституційної економіки розглядаються в роботах вітчизняних і зарубіжних учених: П. Баренбойма, Ф. Бема, Дж. Бреннана, Д. Бьюкенена, В. Ванберга, М. Восленського, Р. Гаджієва, В. Гєєца, Л. Дмітріченко, Р. Капелюшникова, В. Кокорева, В. Лафітського, К. Маркса, В. Мау, К. Менгера, В. Ойкена, А. Олейника, Р. Пайпса, К. Поппера, В. Репке, П. Самуельсона, Р. Таллока, В. Тамбовцева, Ф. Фукуяма, Ф.Хайека, М. Хохлова, І. Шапіро, А. Янова та ін.

Теорія раціонального вибору, що отримала в політиці назву теорії суспільного вибору, є одним з найбільш значущих напрямків інституційного підходу для дослідження економіко-правових процесів. Розвитку цього важливого напрямку конституційної економіки присвячені роботи вчених М. Айзермана, І. Бентама, Д. Бьюкенена, С. Емельянова, Ж. Кондорсе, Л. Ке-ролла, О. Ларічева, Т. Лапласа, В. Макарова, А. Малішевського, У. Нісканена, Р. Нурєєва, А. Маршалла, М. Олсона, П. Самуельсона, А. Сміта, Р. Таллока, П. Фішберна, А. Фергюссона, Ф. Хатчисона, К. Ерроу, Д. Юма та ін.

Наукове дослідження, яке виконано у дисертації, присвячене розробці теорії раціонального вибору рішень у межах конституційної економіки, має теоретичне і практичне значення на сучасному етапі розвитку національної економіки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до наукових досліджень Донецького національного технічного університету, що проводяться по темі "Розробка методів управління розвитком інститутів ринкового господарства" (номер державної реєстрації 0106U001181), в якій здобувач брав участь як співвиконавець.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування і розробка теоретичних основ раціонального вибору рішень в регулятивній політиці держави в процесі розвитку економічних відносин в Україні.

Для досягнення вказаної мети в дисертаційній роботі вирішені наступні завдання:

- визначено суть конституційної економіки та її вплив на розвиток економіки держави;

- визначено принципи раціональності в конституційній економіці;

- розроблено концепцію конституційного регулювання економіки держави;

- запропоновані критерії оцінки процедур раціонального вибору рішень;

- розроблені механізми раціонального вибору економічних рішень;

- запропонований механізм раціонального соціально-економічного розвитку і взаємодії регіонів;

- запропонований розподіл правомочності між державою і регіонами на основі інституційних важелів;

- розроблений інформаційно-аналітичний базис регулятивної політики держави на основі конституційних норм;

- розроблені соціально-економічні вимоги до ефективної Конституції.

Об'єкт дослідження - процеси вибору рішень у регулятивній політиці держави на основі конституційних норм.

Предмет дослідження - механізми раціонального вибору рішень в регулятивній політиці держави на основі конституційних норм.

Наукова новизна. У дисертації виконано постановку та вирішення актуальної задачі раціонального вибору рішень в регулятивній політиці держави на основі конституційних норм. При цьому отримані нові наукові результати:

вперше:

- розроблена концепція конституційного регулювання економіки, в якій визначені теоретико-методологічні основи, принципи і методи регулятивної політики держави, які дозволяють підвищити обґрунтованість економічних рішень, що ухвалюються і здолати їх обмеженість з позицій правомірності;

- запропоновано інформаційно-аналітичний базис регулятивної політики держави на основі конституційних норм як структури, що містить нормативно-аналітичну базу формування конституційних правил в регулятивній політиці держави і який дозволяє аналізувати законодавчі акти, корегувати їх з використанням соціально-економічних вимог, моделювання і аналітичних розрахунків та виробляти механізми реалізації нових законів;

одержали подальшого розвитку:

- визначення конституційної економіки як наукового напряму, що вивчає питання взаємозв'язку конституції і економіки, демократії і вільного ринку з метою виявлення конституційно-правових передумов ефективного розвитку економіки і аналізу дії правових норм на державу;

- розподіл правомочності між державою і регіонами на основі інституційних важелів, який враховує множину оптимальних по Парето і неоптимальних стратегій, що дозволяє підвищити політичну ефективність інститутів влади і здійснити зміну в розподілі повноважень між центром і регіонами і викликає інтерес для обох сторін і забезпечує спільний виграш;

вдосконалені:

- критерії оцінки процедур раціонального вибору рішень в системі формування економічних і конституційних взаємодій, які відображають розумність, обґрунтованість і логічність дій при виборі варіантів і в сукупності створюють основу для раціонального економічного вибору;

- система законодавчих ініціатив формування конституційних норм, яка реалізує програми соціально-економічного розвитку регіонів, що дозволяє знайти форми їх раціональної взаємодії, а також реалізувати соціально-економічні вимоги до ефективної Конституції.

Методи дослідження. Теоретичну і методологічну основу дослідження складають діалектичний метод пізнання дійсності, методи системної організації економіко-правових процесів, фундаментальні положення економічної теорії при розробці концепції конституційного регулювання економіки; закони функціонування ринкової економіки; сучасна теорія конституційної економіки; теорія институціоналізма; теорія суспільного вибору; теорія господарської цінності суспільних благ, а також теоретичні положення і роботи вітчизняних і зарубіжних учених, що розкривають закономірності розвитку економіки і права, формування інститутів влади.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблені принципи раціонального вибору рішень можуть бути використані при формуванні концептуальних основ конституційного регулювання економіки, виборі економічної політики раціонального соціально-економічного розвитку і взаємодії регіонів, в законотворчому процесі при підготовці законодавчих ініціатив.

Основні результати дослідження отримали практичне застосування в документах Центру законодавчих ініціатив "Статус територіальної громади", "Положення про експертну групу", а також при підготовці конституційних обґрунтувань до законопроектів у Верховну Раду, в Донецькій обласній раді при формуванні стратегії розвитку регіону, при розробці концепції реформування системи місцевого самоврядування, що підтверджене довідками №925-9 від 17.10.2007г. і №157/27 від 23.10.2007г.

Особистий вклад здобувача. Теоретичні обґрунтування, практичні розробки, виводи і пропозиції, які містяться в дисертації, отримані автором самостійно на основі вивчення літературних джерел, логічного аналізу, узагальнення теоретичного і практичного матеріалу. Внесок здобувача у роботи, що написані у співавторстві, визначено у списку опублікованих праць.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідались та обговорювалися на Міжнародних суспільних дебатах "Украина, Польша и Словакия: обмен опытом по европейской интеграции" (м. Донецьк, 2005 р.), першій літній Універсіаді Демократії в Європі (м. Страсбург, 2006 р.), що проводиться Радою Європи, Міжнародній конференції "Парламентські вибори 2007: виклики і перспективи" (м. Донецьк, 2007 р.), IV Міжнародній науково-практичній конференції "Теорія і практика економіки і підприємництва" (м. Алушта, 2007 р.), V Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні інформаційні технології в економіці і управлінні підприємствами, програмами і проектами" (м. Харків, ХАЇ, 2007 р.), VI Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки України" (м. Алушта, 2007 р.), XIІ Всеукраїнської науково-методичній конференції "Проблемі економічної кібернетики" (м. Львів, 2007 р.), суспільному форумі "Конституційна реформа: погляд цивільного суспільства" (м. Одеса, 2007 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових праць спільним обсягом 6,3 д.а., з яких особисто авторові належить 4,7 д.а. У наукових фахових виданнях опубліковано 5 робіт обсягом 5,9 д.а., за матеріалами конференцій - 4 роботи обсягом 0, 4 д.а.

Об'єм і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел з 172 найменувань, 5 додатків і викладена на 184 сторінках друкарського тексту, що включає 10 таблиць, 23 рисунки.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі "Теоретичні основи конституційного регулювання економіки держави" розглядається сучасний стан теорії конституційної економіки, принципи раціонального вибору рішень та концептуальні основи конституційного регулювання економіки.

Розглядаючи еволюцію становлення конституційної економіки, необхідно відзначити, що її витоки лежать в корінних еволюційних змінах у зв'язку з новою течією наукової думки-інституціоналізмом, яка довгий час перебувала на периферії економічної теорії. Інститути почали виступати засобом досягнення індивідуалістичних цілей, раціонального вибору рішень в умовах обмежених ресурсів в економіці. Якщо раніше інститути сприймалися екзогенно, як щось зовнішнє по відношенню до економіки, то в сучасній теорії вони аналізуються як частки єдиної структури, в рамках і за допомогою якої складаються стосунки між людьми.

Конституційна економіка - науковий напрям, що вивчає принципи оптимального поєднання економічної доцільності з досягнутим рівнем конституційного розвитку, відображеного у нормах конституційного права, що регламентують економічну і політичну діяльність в державі. На Україні поки немає фундаментальних досліджень цього наукового напрямку, який за декілька останніх десятиріч придбав велику актуальність не лише у колі економістів, але і юристів, політологів, соціологів.

Перед конституційною економікою стоїть широке коло теоретичних і практичних завдань, першочерговою серед яких є виявлення конституційно-правових передумов ефективного розвитку економіки. Конституційна економіка вивчає дію економічних криз на державу і конституційних криз на економіку, результатом яких стає перетворення економічних стосунків або існуючих форм правління.

У дисертації запропоновано наступне визначення конституційної економіки, яке відображає її предметну суттєвість та завдання.

Конституційна економіка - науковий напрям, що вивчає питання взаємозв'язку конституції і економіки, демократії і вільного ринку з метою виявлення конституційно-правових передумов ефективного розвитку економіки і аналізу дії економіко-правових відносин на державу.

Необхідність внесення змін до Конституції України обумовлена, перш за все, потребою приведення змісту конституційного регулювання у відповідність з фінансово-економічними і соціально-політичними реаліями, які склалися в Україні. Крім того, актуальність ухвалення внесення змін в Конституцію полягає в існуючій потребі модернізації правового регулювання основних соціально-економічних процесів, з урахуванням досвіду і стандартів об'єднаної Європи, міжнародних обов'язків України щодо адаптації її законодавства до європейського рівня. Гострота питання вдосконалення Конституції України продиктована також спробами підвищити ефективність державного управління, у тому числі і територіальну організацію держави. конституційна економіка розвиток держава

Державна єдність стає окремим завданням і вирішити її можливо тільки шляхом перерозподілу деяких повноважень між загальнодержавними і регіональними органами, у результаті яких будуть сформовані оптимальні умови для розвитку кожного регіону з врахуванням його специфіки і, разом з тим, в інтересах держави в цілому. Концептуальні основи конституційного регулювання економіки наведено на рис. 1.

Розділи Конституції регулюють такі економічні проблеми, як соціальні стандарти, економічні кризи, глобалізацію світової економіки, свободу підприємництва, конкуренцію, бюджетні процеси, економічні функції гілок влади і органів державного управління різних рівнів, власність, оподаткування. Соціально-економічна спрямованість є основоположною рисою Конституції. На рис. 2 наведено систему базових документів по стратегічному плануванню соціально-економічного розвитку України. Сучасний стан національної економіки обумовлює необхідність вдосконалення системи прогнозних і програмних документів з питань соціально-економічного розвитку на основі конституційних норм, введення стратегічного планування роботи в органах державної влади.

Насущною на сучасному етапі є проблема формування ефективної, науково-обґрунтованої, забезпеченої необхідними ресурсами державної політики захисту національних інтересів (національні цінності), її практична імплементація на основі державного бюджету.

У другому розділі "Механізми раціонального вибору рішень в регулятивній політиці держави на основі конституційних норм" розглянуто критерії раціонального вибору рішень, запропоновано механізми раціонального вибору економічних рішень і раціонального соціально-економічного розвитку і взаємодії регіонів. Практичними завданнями організації ефективного функціонування економіки, раціонального вибору рішень в регулятивній політиці держави обумовлено вивчення економічних інтересів економічних суб'єктів, цільової функції і рушійних сил соціально-економічного розвитку.

Критеріальний підхід в економіці взагалі і в регулюванні процесів, зокрема, є одним з домінуючих. Ієрархія локальних цілей і критеріїв дозволяє координувати взаємодії в досягненні глобальної мети і ухвалювати обгрунтовані, раціональні рішення. Критерій оптимальності є основою для раціонального вибору рішень в процесах регулятивної політики держави. У табл. 1 в загальному вигляді наведено систему критеріїв раціонального вибору. Більшість задач раціонального вибору ґрунтуються на попарному порівнянні альтернатив, виділенні кращих з них, переважних.

Таблиця 1.

Система критеріїв раціонального вибору

Вибір на основі конституційних норм означає перш за все вибір правових доктрин і робочих правил, на базі яких визначається конкретна економічна політика, яка направлена на виробництво і розподіл суспільних благ. Теорія раціонального вибору формалізує логіку, якою керуються люди, здійснюючи свій вибір у найрізноманітніших ситуаціях. Згідно її в суспільних процесах все неточне має бути замінене точним і передбаченим.

Економічні і соціальні перетворення, що сталися в суспільстві останніми роками викликали інтерес до кола прикладних задач теорії вибору, серед яких можна виділити задачі колективного вибору. Характерні риси такого вибору мають рішення, що приймаються як у результаті багаточисельних оперативних нарад, так і стратегічні плани, що приймаються на тривалу перспективу. Поширеною формою колективного вибору є голосування.

На рис. 3 наведена класифікація задач раціонального вибору рішень.

По числу осіб що ухвалюють рішення (ЛПР) можна виділити дві групи завдань вибору: завдання з одним ЛПР (завдання індивідуального вибору) і завдання з декількома ЛПР (завдання колективного вибору). Можливі механізми вибору на основі бінарних стосунків і критеріальні механізми вибору. Вибір на основі бінарних стосунків розрізняють по класах стосунків: стосунки переваги, домінування, порядку, еквівалентності, толерантності та ін.

Колективний конституційний вибір рішень може бути представлений блок-схемою, яку наведено на рис. 4. Відповідно до цієї схеми множина варіантів ХA є початковою інформацією для здійснення N індивідуальних виборів згідно правила Р. У свою чергу на основі цих індивідуальних виборів тією або іншою процедурою вибору формується колективний вибір Y.

Конституційними правилами вибору K можуть передбачатися наступні варіанти вибору:

1. Індивідуальний вибір Yi є дихотомією множини Х - розбиття всього пред'явлення Х на дві частки: індивідуальний вибір Yi і відхилені варіанти Х \ Yi.

2. В результаті індивідуального вибору проводиться структуризація варіантів: варіанти з пред'явлення Х упорядковуються по перевагам. Впорядкування варіантів (x1,x2,...,xn) з пред'явлення Х при i-му індивідуальному виборі задається перестановкою Pi=(i1,i2,...,in).

При використанні процедури вибору результат її функціонування виявляється не завжди задовільним з погляду вимог, що пред'являються. З метою оцінки результатів вибору вводиться додатковий блок БОВ (блок оцінки вибору). Якщо колективний вибір не задовольняє заданому набору вимог, він не вважається остаточним і здійснюється та або інша дія на попередні блоки для того, щоб змінити результат.

Можливі ситуації, при яких виникає необхідність введення процедур із зворотними зв'язками. У ряді випадків накладаються додаткові вимоги на остаточний варіант процедури колективного вибору. У системі голосування часто проводиться декілька турів або взагалі проводиться процес переголосування. Деякі індивідуальні вибори учасників процесу визнаються недійсними, що призводить до перерахунку колективного вибору.

Введення зворотних зв'язків призводить до виникнення багатокрокових процедур вибору різних видів. Зворотні зв'язки можуть впливати:

на блок колективного вибору, змінюючи його алгоритм;

на блок формування пред'явлення Х;

на блок вироблення правила вибору Р;

на блоки індивідуальних виборів;

на блоки пред'явлення і індивідуальних виборів.

Процедури вибору такого роду називаються ітераційними. При функціонуванні будь-яка з таких процедур визначає "правило зупинки". Їм може служити, наприклад, сигнал блоку оцінки вибору про те, що отриманий вибір задовольняє заданим вимогам або про те, що проведена необхідна кількість ітерацій і може бути зроблена зупинка.

У другому розділі розглянуто механізм раціонального соціально-економічного розвитку та взаємодії регіонів. Соціально-економічний стан регіонів вимагає вирішення складних завдань стратегічного розвитку, реформування програм. Дефіцит бюджетних коштів істотно ускладнює вирішення соціальних завдань. Необхідна політика раціонального проведення соціально-економічних заходів.

Функціонування регіону це цілісний процес діяльності, який повинен бути направлений на задоволення потреб населення в товарах і послугах (охорона здоров'я, побут, культура, спорт та ін.). З метою реалізації стратегії соціально-економічного розвитку регіонів розробляються відповідні заходи, які вирішують низку соціальних питань (табл.2). У таблиці визначається максимальний ефект, який можна отримати від заданої множини заходів при відомій величині фінансування.

Таблиця 2.

Залежність "витрати-ефект"

При необхідності можуть бути залучені додаткові фінансові ресурси R, наприклад, у формі кредиту по процентній ставці ф. В цьому випадку заборгованість по кредиту ?R + ф ?R повинна покриватися, як мінімум, за рахунок ефективності реалізації комплексу заходів, тобто величини - . При мінімальній і максимальній величині кредиту і N заходах модель задачі має вигляд:

> max,

? R +?R,

?R + ф ?R ?-,

? ?R + ф ?R ? .

Розглянуто багатокритеріальну задачу соціально-економічного розвитку регіону, яка враховує критерії економічної ефективності Е, рівня життя Ж і екологічній безпеці Б. Критерії організовуються в ієрархічну структуру. На кожному рівні цієї структури відбувається побудова агрегованої оцінки критеріїв попереднього рівня. Спочатку об'єднуються критерії життєвого рівня ЖР і екологічній безпеці БЗ в один агрегований критерій соціального рівня СР. Далі, об'єднуючи соціальний рівень СР з економічною ефективністю ЕФ, отримаємо комплексну оцінку соціально-економічного рівня КР.

Схема формування комплексної оцінки соціально-економічного рівня розвитку наведено у табл.3. Оцінку рівня проведено за шкалою: погано (2), задовільною (3), добре (4), відмінно (5).

Одним з актуальних механізмів колективного вибору рішень є раціональна взаємодія суб'єктів регіональних економік, яка повинна відображати виробничо-технологічну, організаційну і соціальну структуру економіки. Метою такого вибору є якнайкраще поєднання інтересів окремих регіонів і економічної системи в цілому. Механізм реалізує принцип колективної раціональності рішень.

Пошук економічного оптимуму по Парето в загальному вигляді здійснюється рішенням наступної задачі векторної оптимізації:

де m - кількість взаємодіючих регіонів;

Xk - план k - го регіону;

Ck =Fk (Xk) - цільова функція k - го регіону;

XD=(XD1,XD2,…,XDm) - допустимий план, виходячи з виробничо-технологічних і ресурсних можливостей системи.

Рішення даної задачі дозволяє знайти оптимальні по Парето варіанти:

В такому разі в області можливих планів не існує іншого рішення X, відмінного від X*, такого що цільова функція його C(X) перевершує цільову функцію C(X*). У економічному сенсі це означає, що регіони повинні вибирати свою економічну стратегію так, щоб вона не протидіяла стратегіям інших регіонів системи. У прагненні отримати рішення, оптимальне по Парето, виражається єдність інтересів всіх регіонів.

У третьому розділі "Ефективність механізмів раціонального вибору рішень в регулятивній політиці держави на основі конституційних норм" розглядаються питання ефективності управління соціально-економічними перетвореннями на основі конституційних норм. У структурі інформаційно-аналітичного базису конституційної економіки виділені складові: національні цінності і соціально-економічний потенціал. У процесах вироблення ефективної Конституції практичну роль відводиться регіональним Центрам законодавчих ініціатив, що дозволяють корегувати конституційні норми з метою реалізації програм соціально-економічного розвитку регіонів.

На рис. 5 наведено альтернативні варіанти розвитку регіонів. Ефективність регіональної політики, що проводиться, описується функцією корисності F(N1, N2), де N1 - корисність першого регіону, N2 - корисність другого регіону. Функція F(N1, N2) на ділянці TP відображує політичні можливості держави. В умовах так званої "мінімальної держави" значення корисностей показує точка N. На ділянці NN` будь-яка крапка допускає поліпшення по Парето, при якому одночасно поліпшуються корисності і першого, і другого регіонів.

Точка R відображає функцію суспільного добробуту, згідно якої повинна максимізуватися корисність перш за все найменш забезпечених членів суспільства. У цій крапці повністю вичерпуються політичні можливості держави. Точка E, що є точкою перетину функції F(N1, N2) відображає підхід, який виходить з передумови, що всі члени суспільства повинні мати більш менш рівні можливості і рівні результати.

Принципова схема інформаційно-аналітичного базису конституційної економіки наведена на рис. 6. Економічна система і Конституція взаємодіють на основі національних цінностей суспільства, які формують його соціально-економічний потенціал.

Не всі стабільно функціонуючі інститути є ефективними. Сукупність рис, що характеризують стійкість інституційної системи, не гарантує ефективність інститутів. Хоча стабільність може бути необхідною умовою для складної людської взаємодії, вона, не є достатньою умовою ефективності.

Виділимо критерій ефективності Конституції, що передбачає нерозривну єдність двох сторін конституційної дії: по-перше, заборони негативної поведінки учасників економічних стосунків, по-друге, забезпечення їх позитивної поведінки. Спільну формулу правової ефективності Конституції можна виразити в наступному вигляді:

Еп = Енп Епп,

де Еп - критерій ефективності правового регулювання;

Енп - критерій заборони негативної поведінки;

Епп - критерій забезпечення позитивної поведінки.

У процесах вироблення ефективної Конституції певну практичну роль відіграють регіональні Центри законодавчих ініціатив, що дозволяють корегувати конституційні норми з метою реалізації програм соціально-економічного розвитку регіонів, знайти форми їх раціональної взаємодії. Центр законодавчих ініціатив, який є певною ланкою законотворчого механізму, дозволяє органам місцевого самоврядування брати участь в законодавчому процесі.

З 2000 р. працює Центр законодавчих ініціатив при Донецькій обласній раді. Діяльність Центру законодавчих ініціатив спрямована на те, щоб шляхом ініціації законодавчих процесів на місцях органами місцевого самоврядування досягти вирішення проблем, що стосуються територіальної громади. У цілому за п'ятирічний період роботи законопроектний портфель Центру склав 115 проектів законів і 34 законодавчих пропозиції (разом 149 законодавчих ініціатив).

Робота Центру сприяє недопущенню ухвалення економічно недоцільних і неефективних регуляторних актів, які мають необґрунтоване втручання держави в діяльність суб'єктів господарювання і створення додаткових перешкод для розвитку економіки. В рамках положень Закону України "Про основи державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" фахівці Центру разом з іншими представниками громадських організацій беруть участь у відкритих обговореннях питань, пов'язаних з регуляторною діяльністю, беруть участь в підготовці експертних висновків щодо регуляторного впливу нормативно-правових актів, готують обґрунтовані зауваження і пропозиції до проектів регуляторних актів.

ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

1. Конституційна економіка вирішує широке коло теоретичних і практичних завдань, першочерговим серед яких є завдання виявлення конституційно-правових передумов ефективного розвитку економіки. Можна виділити три основні групи проблем, що регулюються Конституцією: права власності, їх структура і гарантії; соціально-економічні права і гарантії населення; грошові і фінансові питання.

2. Теорія раціонального вибору формалізує логіку поведінки індивіда в різних ситуаціях. Можна виділити три найважливіші межі раціональності: індивідуальний характер, обмеженість і суб'єктивність. Конституційні правила формуються як результат взаємодії еволюційних процесів і свідомого індивідуального і колективного вибору.

3. Розділи Конституції регулюють такі економічні проблеми, як соціальні стандарти, економічні кризи, глобалізацію світової економіки, свободу підприємництва, конкуренцію, бюджетні процеси, економічні функції гілок влади і органів державного управління різних рівнів, власність, оподаткування.

4. Однією з центральних в завданнях раціонального вибору рішень є побудова і оцінка процедур, що задовольняють заданому набору вимог. Кожна з характеристичних властивостей раціонального вибору в деякій мірі характеризує розумність (обґрунтованість, логічність) дій при виборі варіантів і в сукупності вони утворюють основу для раціонального економічного вибору.

5. Вибір на основі конституційних норм означає вибір правил, на базі яких визначається конкретна економічна політика, яка направлена на виробництво і розподіл суспільних благ. Можливі механізми вибору на основі бінарних стосунків і критеріальні механізми вибору. Розрізняють однонаправлені процедури колективного вибору і процедури із зворотними зв'язками.

6. Соціально-економічний стан регіонів вимагає вирішення складних завдань стратегічного розвитку, реформування програм. Дефіцит бюджетних коштів ускладнює вирішення соціальних завдань. Необхідна політика раціонального проведення соціально-економічних заходів. Найважливішими елементами стратегічного управління регіоном є цілі і критерії їх досягнення. Чітке формулювання цілей і критеріїв забезпечує можливість управління по результатах, створення системи мотивації, що підвищує надійність успішної реалізації програми, зіставлення і оцінки варіантів рішень, концентрації сил на пріоритетних напрямках діяльності.

7. Інформаційно-аналітичний базис конституційної економіки включає систему національних цінностей суспільства, соціально-економічний потенціал. Він відображає цілісну систему суспільних стосунків, що враховують дві найважливіші гілки реальної дійсності. Комплексний підхід до дослідження проблем конституційної економіки дозволяє здолати обмеженість ухвалення управлінських рішень в економіці з позицій їх правомірності.

8. Конституція має великий вплив на політичний процес і стан економіки. Основне її призначення - знайти раціональні форми координації між громадянами і офіційними особами, а також між різними гілками законодавчої і виконавчої влади. Значення Конституції полягає в тому, що, з одного боку, вона в узагальненому вигляді відображає національний менталітет, особливості історії, філософії, економіки, соціології і політики даного періоду, а з іншого боку, лежить в основі державного законодавства.

9. У процесах вироблення ефективної Конституції значну практичну роль грають регіональні Центри законодавчих ініціатив, що дозволяють корегувати конституційні норми з метою реалізації програм соціально-економічного розвитку регіонів, знайти форми їх раціональної взаємодії. Центр законодавчих ініціатив, який є певною ланкою законотворчого механізму, дозволяє органам місцевого самоврядування приймати участь у законодавчому процесі.

10. Основні результати дослідження отримали практичне застосування в документах Центру законодавчих ініціатив, в Донецькій обласній раді при формуванні стратегії розвитку регіону, при розробці концепції реформування системи місцевого самоврядування.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У фахових наукових виданнях:

1. Дементьев В.В., Коваленко Р.А. Механизмы рационального взаимодействия субъектов конституционной экономики / В.В. Дементьев, Р.А. Коваленко // Міжнародний науковий журнал "Економічна кібернетика". - 2007, №1-2. - С. 34-41 (Особистий внесок здобувача:розроблено механізми взаємодії та розвитку регіонів держави, як суб`єктів конституційної економіки).

2. Коваленко Р.А. Информационно-аналитический базис конституционной экономики / Р.А. Коваленко // Новое в экономической кибернетике: методы, модели, прикладные задачи принятия решений. Сб. научн. ст. под ред. член-корр. НАН Украины Ю.Г. Лысенко, Донецк, ДонНУ. -2006. - №4. - С. 107-112.

3. Гузь М.Г., Коваленко Р.О. Фактор споживчої цінності в управлінні соціально-економічним потенціалом законодавчих ініціатив / М.Г. Гузь, Р.О.Коваленко // Новое в экономической кибернетике. Моделирование потенциала социально-экономических систем. Сб. научн. ст. под ред. член-корр. НАН Украины Ю.Г. Лисенко, Донецк, ДонНУ. -2006. - №3. - С. 19-33 (Особистий внесок здобувача: розкрито значущість споживчої цінності в управлінні соціально-економічними процесами).

4. Дементьев В.В., Коваленко Р.А. Распределение правомочий между государством и регионами: институциональный аспект / В.В. Дементьев, Р.А. Коваленко // Новое в экономической кибернетике. Конституционная экономика: концепция, методы, модели. Сб. научн. ст. под ред.. член-корр. НАН Украины Ю.Г. Лысенко, Донецк, ДонНУ. -2007. - №4. - С. 21-35 (Особистий внесок здобувача: з позицій інституціоналізма розкриваються принципи розподілу правових відносин між державою та регіонами).

5. Коваленко Р.А. Рациональный выбор экономико-правовых решений / Р.А. Коваленко // Новое в экономической кибернетике. Инвестиции, инновации, кредитование: методы, модели, механизмы. Сб. научн. ст. под ред.. член-корр. НАН Украины Ю.Г. Лысенко, Донецк, ДонНУ. -2007. - №3. - С. 172-190.

За матеріалами конференцій:

6. Коваленко Р.А. Обоснование законодательных норм в конституционной экономике / Коваленко Р.А. // Тези доповідей ХЙІ Всеукраїнської науково-методичної конференції "Проблеми економічної кібернетики", м. Львів. -2007. - С. 60-62.

7. Коваленко Р.А. Социально-экономические требования к эффективной конституции / Коваленко Р.А. // Тезисы докладов ІV Международной научно-практической конференции "Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины", Алушта, 4-6 октября 2007. - С. 236.

8. Коваленко Р.А. Рациональный выбор решений в социально-экономических системах / Коваленко Р.А. // Тезисы докладов ІV Международной научно-практической конференции "Теория и практика экономики и предпринимательства", Алушта, 10-12 мая 2007. - С. 83.

9. Коваленко Р.А. Концептуальная модель конституционного регулирования экономики / Коваленко Р.А. // Тезисы докладов V Международной научно-практической конференции "Современные информационные технологии в экономике и управлении предприятиями, программами и проектами", Харьков. "ХАИ", 2007. - С. 70-72.

АНОТАЦІЯ