7

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

“ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ НАН УКРАЇНИ”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Управління діяльністю збройних сил України в забезпеченні воєнно-економічної безпеки

08.00.03 - економіка та управління національним господарством

АРТЕМЕНКО ЛІНА ПЕТРІВНА

УДК 338.2:355.45

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному технічному університеті України “Київський Політехнічний Інститут”.

Науковий керівник кандидат економічних наук, професор

Довгань Людмила Євгеніївна, Національний технічний університет України “Київський Політехнічний Інститут”, професор кафедри менеджменту.

Офіційні опоненти: член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук, професор Мунтіян Валерій Іванович, Державна установа “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, головний науковий співробітник відділу економічного зростання та структурних змін в економіці;

кандидат економічних наук, доцент Рихтюк Володимир Леонідович, Національна Академія оборони України, доцент кафедри економіки та фінансового забезпечення.

Захист відбудеться “24” жовтня 2007 р. о 14 годині 30 хвилин на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.239.01 Державної установи “Інститут економіки та прогнозування НАН України” за адресою: вул. Панаса Мирного, 26, м. Київ, 01011.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, вул. Панаса Мирного, 26, м. Київ, 01011.

Автореферат розісланий 20 вересня 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н.І.Левчук

Анотація

АРТЕМЕНКО Л.П. Управління діяльністю Збройних Сил України в забезпеченні воєнно-економічної безпеки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Державна Установа “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, Київ, 2007.

Дисертацію присвячено науково-методичним та практичним питанням щодо удосконалення управління діяльністю ЗСУ в забезпеченні воєнно-економічної безпеки. Досліджено сучасні тенденції та теоретичні погляди на проблеми реформування та розвитку ЗСУ, що дало можливість підтвердити необхідність удосконалення управління діяльністю як пріоритетного напряму ефективного економічного забезпечення функціонування Збройних Сил. Доведено, що для вирішення проблеми забезпечення високого рівня воєнно-економічної безпеки необхідне удосконалення управління діяльністю ЗСУ за рахунок розвитку основних пріоритетних напрямів: функціонального, організаційного, навчального, кадрового, технічного, інформаційного, фінансового. Дістали подальшого розвитку питання формування сучасної моделі управління діяльністю ЗСУ як регулятора забезпечення рівня воєнно-економічної безпеки держави. Це буде сприяти впровадженню перспективної моделі управління діяльністю ЗСУ, що дозволить підвищити рівень воєнно-економічної безпеки держави.

Ключові слова: воєнно-економічна безпека, управління діяльністю Збройних Сил України, реформування, ресурсне забезпечення, оптимізація управління, стратегія, стратегічне планування.

АРТЕМЕНКО Л.П. Управление деятельностью Вооруженных Сил Украины в обеспечении военно-экономической безопасности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Государственное учреждение “Институт экономики и прогнозирования НАН Украины”, Киев, 2007.

Диссертация посвящена научно-методическим и практическим вопросам усовершенствования управления деятельностью Вооруженных Сил Украины в обеспечении военно-экономической безопасности. Исследованы современные тенденции и теоретические взгляды на проблемы реформирования и развития Вооруженных Сил Украины, что дало возможность подтвердить необходимость усовершенствования управления деятельностью как приоритетного направления эффективного экономического обеспечения функционирования Вооруженных Сил. Доказано, что для решения проблемы обеспечения высокого уровня военно-экономической безопасности необходимо усовершенствование управления деятельностью Вооруженных Сил Украины за счет развития основных приоритетных направлений: функционального, организационного, учебного, кадрового, технического, информационного, финансового.

Результаты анализа организационно-технического обеспечения управления деятельностью Вооруженных Сил Украины позволили предложить рекомендации по повышению качественных показателей кадрового потенциала и технического оснащения средствами информационно-телекоммуникационной системы.

В современной геополитической и экономической ситуации для достижения соответствия стандартам вооруженных сил развитых европейских стран необходимо осуществлять оптимизацию технического и кадрового потенциала Вооруженных Сил Украины, что даст возможность более эффективно использовать ограниченные финансовые ресурсы. Разработаны методические подходы по оптимизации автоматизации управления деятельностью Вооруженных Сил Украины. Апробация предложенных методических подходов показала, что комплексный вариант обеспечит наивысшую эффективность управления деятельностью Вооруженных Сил Украины и выполнение требований военно-экономической безопасности государства.

Получили дальнейшее развитие вопросы формирования современной модели управления деятельностью Вооруженных Сил Украины как регулятора обеспечения уровня военно-экономической безопасности государства. Это будет оказывать содействие внедрению перспективной модели управления деятельностью Вооруженных Сил Украины, что даст возможность повысить уровень военно-экономической безопасности государства.

Макроэкономическое прогнозирование долгосрочных перспектив оборонного бюджета Украины показало, что оптимальной стратегией обеспечения военно-экономической безопасности является курс на евроатлантическую интеграцию и участие в построении новой системы европейской безопасности. Проведенные расчеты прогноза объёмов, структуры оборонного бюджета, затрат на одного военнослужащего показали приоритетность данной стратегии обеспечения безопасности для всех сценариев развития национальной экономики. Необходимыми условиями реализации этого вектора обеспечения безопасности является: радикальное реформирования органов обороны государства; активизация участия в миротворческих операциях; активная поддержка борьбы с международным терроризмом; внедрение внутренних механизмов борьбы со всеми проявлениями терроризму.

Ключевые слова: военно-экономическая безопасность, управление деятельностью Вооруженных Сил Украины, реформирование, ресурсное обеспечение, оптимизация управления, стратегия, стратегическое планирование.

ANNOTATION

АRTEMENKO L.P. Management activity of Ukraine Armed forces in maintenance of military-economic safety. - Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of economic sciences on a speciality 08.00.03 - Economy and management of a national facility. - State establishment “Institute of economical prognostication of the National academy of sciences of Ukraine”, Kуiv, 2007.

The dissertation is devoted to scientifically methodical and practical questions concerning improvement of management by activity of Ukraine Armed forces in maintenance of military-economic safety. Modern lines and theoretical sights at problems of reforming and development of Ukraine Armed forces that has enabled are researched to confirm necessity of improvement of management by activity as priority direction of effective economic maintenance of functioning of Armed forces. It is proved, that for the decision of a problem of maintenance of a high level of military-economic safety improvement of management by activity of Ukraine Armed forces due to development of the basic priority directions is necessary: functional, organizational, educational, personnel, technical, information, financial. Have received the further development formations of modern model of management of Ukraine Armed forces as regulator of maintenance of a level of state military-economic safety. It will assist introduction of perspective model of management by activity of Ukraine Armed forces that will allow increasing a level of state military-economic safety.

Keywords: military-economic safety, management of activity of Ukraine Armed forces, reforming, resource maintenance, optimization of management, strategy, strategy planning.

1. Загальна характеристика роботи

збройний управління економічний

Розвиток світової спільноти в контексті геополітичних та геоекономічних змін упродовж останнього десятиріччя супроводжується істотними зрушеннями у політиці забезпечення національної безпеки країн світу за рахунок зміцнення економічного та воєнного потенціалів. Забезпечення національної безпеки за сучасних умов актуалізує проблему забезпечення безпеки у сфері оборони, рівень якої визначається економічною могутністю тієї чи іншої країни. У зв'язку з цим принципово змінюються роль і завдання збройних сил щодо запобігання виникненню нових загроз воєнно-економічного характеру.

Актуальність теми. Існуючі тенденції у співвідношенні воєнних потреб та економічних можливостей розвинених країн світу обумовлюють актуальність розробки та застосування ефективних підходів до управління діяльністю Збройними Силами України (ЗСУ) в забезпеченні воєнно-економічної безпеки. Формування ефективної системи воєнно-економічної безпеки в Україні передбачає, передусім, проведення відповідних змін у системі управління ЗСУ, які б відповідали завданням, покладеним на них в умовах реформування.

Згідно з Державною програмою розвитку ЗСУ на 2006 ? 2011 рр. заплановано збільшити видатки на оборону за умови, що вони не будуть уповільнювати зростання національної економіки. Недостатнє фінансування запланованих Державною програмою заходів, його неритмічність обумовлює низькі темпи реформування ЗСУ. Виділення пріоритетних напрямів реформування та розвитку ЗСУ пов'язані зі станом і можливостями використання економічного і воєнного потенціалів держави. Забезпечення необхідного рівня воєнно-економічної безпеки має вирішуватися з урахуванням світових тенденцій підтримання певних пропорцій між економічними можливостями держави і військовим будівництвом країни.

Значний здобуток у дослідження економічної безпеки національної економіки, оборонно-економічної проблематики внесли вітчизняні вчені Бінько І.Ф., Бодрук О.С., Геєць В.М., Данільян О.Г., Жаліло Я.А., Кваснюк Б.Є., Кириленко В.І., Корнілов І.Є., Лодзянов А.Д., Мунтіян В.І., Ольшевський В.Й., Пирожков С.І., Сніжко Г.Т., Сухоруков А.І., Шкідченко В.П., Шлемко В.Т., а також зарубіжні вчені Возженников А.В., Головацький Н.Я., Кепштейн Е.Б., Олейников Е.А., Пожаров А.І., Савицька Е.А., Сенчагов В.К., Смирнов М.К., Стивенсон Р.Т., Хрустальов Е.Ю.

Здійснюючи критичний аналіз досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених з оборонно-економічної проблематики, зазначимо, що проблема удосконалення управління діяльністю ЗСУ в забезпеченні воєнно-економічної безпеки залишається малодослідженою та потребує подальшого наукового обґрунтування. Об'єктивно виникає необхідність у подальшому вирішенні наукового завдання щодо розвитку теоретичних і методико-прикладних засад з розробки пріоритетних напрямів удосконалення управління діяльністю ЗСУ в умовах мирного часу, підвищення ефективності управління із застосуванням сучасних досягнень науки і техніки в забезпеченні воєнно-економічної безпеки. Використання зазначеного наукового підходу обумовлює актуальність дисертаційного дослідження, результати якого мають наукову та практичну цінність для економіки та управління національним господарством.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов'язане з планами науково-дослідних робіт Національного технічного університету України “КПІ”, зокрема з виконанням дослідно-конструкторської роботи “Ситуація ? 1” в частині воєнно-економічної оцінки обґрунтування проекту створення АСУ “Дніпро” (номер ДР 0105U000035T) на замовлення Генерального штабу ЗСУ.

Особистий внесок автора полягає в дослідженні процесу управління діяльністю ЗСУ та виявленні проблем, що потребують вирішення, розробленні теоретичних та практичних підходів щодо підвищення ефективності управління при впровадженні різних варіантів побудови інформаційно-телекомунікаційних систем (ІТС) управління та інформаційно-телекомунікаційних технологій (ІТТ) військового призначення.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка та обґрунтування теоретичних, методичних й практичних рекомендацій щодо удосконалення управління діяльністю ЗСУ в забезпеченні воєнно-економічної безпеки держави.

теоретичні основи управління діяльністю ЗСУ для підтримання достатнього рівня обороноздатності держави та вирішення проблеми забезпечення воєнно-економічної безпеки. Розвинуто та сформульовано сутність поняття “воєнно-економічна безпека”, що включає захист національних інтересів і формування умов, які забезпечують стабільний економічний розвиток та якісне відновлення суспільних відносин держави, а у більш загальному сенсі - динамічний розвиток і функціонування об'єкта (держави, суспільства, особи) зі збереженням системної цілісності при проходженні точок біфуркації. Обґрунтовано сучасні підходи до удосконалення управління діяльністю ЗСУ, які сприятимуть впровадженню перспективної моделі ЗСУ, що забезпечить необхідний рівень воєнно-економічної безпеки та відповідність міжнародним стандартам;

обґрунтування організаційно-технічного забезпечення управління діяльністю ЗСУ для виявлення альтернатив щодо його удосконалення. На відміну від існуючих, запропоновані методичні підходи дозволили обрати альтернативи організаційно-технічного забезпечення управління діяльністю ЗСУ з урахуванням вимог та порогових значень воєнно-економічної безпеки держави.

Практичне значення результатів дослідження. Положення роботи доведені до рівня методичних рекомендацій, які можна використовувати у практиці управління діяльністю ЗСУ в мирний час. Значення дослідження для діяльності ЗСУ полягає в обґрунтуванні оптимальної стратегії забезпечення воєнно-економічної безпеки відповідно до нових функцій, завдань ЗСУ та економічних можливостей держави, розробці напрямів удосконалення та підвищення ефективності управління. Практичне значення мають такі розробки: методичний підхід до оцінювання моделей управління діяльністю ЗСУ на основі застосування методів нечіткої логіки; методика оптимізації впровадження ІТТ в управління діяльністю ЗСУ; методичний підхід до оцінювання ефективності управління діяльністю посадових осіб ЗСУ при впровадженні різних варіантів побудови ІТС із застосуванням методу аналізу ієрархій; методика проведення SWOT ? аналізу управління діяльністю ЗСУ в мирний час з виявленням альтернативних стратегій забезпечення воєнно-економічної безпеки; розробка прогнозу оборонного бюджету за сценаріями розвитку економіки та стратегій забезпечення безпеки держави. Основні наукові дослідження були впроваджені в діяльність Головного управління зв'язку та інформаційних систем Генерального штабу ЗСУ, військова частина А0106 (акт № 308/41/3190 від 18.08.2006 р.), Центрального науково-дослідного інституту ЗСУ, військова частина А0202 (акт № 32 від 22.08.2006 р.). Визначені концептуальні підходи можуть бути використані для розробки та проведення воєнно-економічної та воєнно-стратегічної політики інститутами державної влади, оборонного сектора економіки. Науково-теоретичні висновки та рекомендації можуть бути застосовані в процесі викладання макроекономіки, оборонної економіки та менеджменту.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційної роботи оприлюднені на Всеукраїнських науково-практичних конференціях “Формування регіонального механізму управління народногосподарським комплексом України” (Сімферополь: Таврида, 2004 р.), “Сучасні тенденції розвитку ІТ в науці, освіті та економіці” (Луганськ, 2006 р.); Регіональній науково-методичній конференції “Формування стратегії конкурентоспроможності освіти в регіоні” (Дніпропетровськ, 2004 р.); Науково-практичній конференції “Держава і економічне зростання” (Київ, 2005 р.); Міжнародних науково-практичних конференціях “Динаміка наукових досліджень 2005” (Дніпропетровськ, 2005 р.), “Формування та проблеми розвитку підприємництва в економічних системах” (Київ, 2005 р., 2006 р.), “Управління в освіті” (Львів, 2007 р.).

У першому розділі “Теоретичні засади управління діяльністю Збройних Сил України в забезпеченні воєнно-економічної безпеки” висвітлено роль ЗСУ в забезпеченні воєнно-економічної безпеки держави, розкрито сутність та завдання ЗСУ в умовах реформування, ґрунтовно проаналізовано функції управління ЗСУ в мирний час, розглянуто ключові аспекти удосконалення управління діяльністю ЗСУ, особливості державного управління в забезпеченні воєнно-економічної безпеки.

На основі критичного аналізу фундаментальних положень економічної та воєнно-економічної теорії розкрито методологічну сутність поняття “воєнно-економічна безпека”. У авторському розумінні воєнно-економічна безпека передбачає захист національних інтересів і формування умов, які забезпечують стабільний економічний розвиток і якісне відновлення суспільних відносин держави. Місце та роль воєнно-економічної безпеки в забезпеченні національної безпеки держави наведено на рис. 1.

Рис. 1. Основні сфери національної безпеки України

Провідну роль у забезпеченні воєнно-економічної безпеки держави відіграють процеси інтеграції складових розвитку економіки та оборонного сектора, які відбивають взаємозв'язки між її воєнним та економічним потенціалами. З метою забезпечення відповідності складових воєнно-економічної безпеки національним інтересам держави актуальними стають питання ефективного регулювання відносин у воєнно-економічній сфері. Одним з напрямів регулювання цих відносин є ефективне управління ЗСУ в мирний час. У зв'язку з цим принципово змінюються роль та завдання ЗСУ в забезпеченні воєнно-економічної безпеки. Зважаючи на це, висвітлено особливості управління діяльністю ЗСУ в мирний час, проаналізовано тенденції їх реформування в контексті забезпечення воєнно-економічної безпеки України.

Аналіз концептуальних засад Державної програми розвитку ЗСУ на 2006?2011 рр., а також досвіду реформування збройних сил провідних країн світу дозволив визначити пріоритетні підходи до удосконалення управління діяльністю ЗСУ. Виділено такі стратегічні напрями удосконалення управління діяльністю ЗСУ: перехід до перспективної структури ЗСУ; скорочення чисельності особового складу ЗСУ; досягнення оптимального співвідношення категорій офіцерів ЗСУ; впровадження мінімальних строків вислуги та максимальних строків перебування у військовому званні.

Підкреслено, що успішна реалізація зазначених напрямів потребує відповідного фінансування з метою створення сучасних боєздатних ЗСУ, а також проведення якісних змін у професійній підготовці і перепідготовці військовослужбовців.

У другому розділі “Дослідження процесу управління діяльністю Збройних Сил України” проведено діагностику процесу управління діяльністю ЗСУ в мирний час, досліджено організаційні аспекти забезпечення воєнно-економічної безпеки, наведено результати порівняльного аналізу світових та вітчизняних оборонних витрат.

Визначення пріоритетних підходів до управління діяльністю ЗСУ в забезпеченні воєнно-економічної безпеки потребує проведення відповідних досліджень щодо необхідності ідентифікації проблем в управлінні діяльністю ЗСУ. Опитування проводилося серед 200 осіб керівного складу всіх рівнів управління Сухопутних військ, Військово-Морських та Повітряних Сил ЗСУ.

Дослідження процесу управління діяльністю ЗСУ дозволило виявити низку управлінських проблем, що негативно впливають на ефективність діяльності ЗСУ в забезпеченні воєнно-економічної безпеки, зокрема: нечіткий розподіл функціональних обов'язків між посадовими особами; неефективна взаємодія між управлінським апаратом підрозділів при виконанні поставлених завдань; необхідність у підвищенні рівня компетентності керівного складу; невідповідність регламентуючої документації виконанню безпосередніх обов'язків посадових осіб; низький рівень автоматизації управлінської діяльності; обмежене бюджетне фінансування.

Результати аналізу виконання функцій управління керівним складом ЗСУ свідчать про існування такого розподілу функцій управління між керівниками різних рівнів: для керівників стратегічного рівня характерним є зміщення акцентів на управління службово-розпорядчою діяльністю (77,8%) та контрольно-виконавчою діяльністю (66,7%); для керівників оперативно-стратегічного рівня - управління навчально-бойовою діяльністю (65,7%), виховною діяльністю (66,7%), службово-розпорядчою діяльністю (82,9%); для керівників оперативно-тактичного рівня - управління службово-розпорядчою діяльністю (82,4%); контрольно-виконавчою діяльністю (77,1%), навчально-бойовою діяльністю (69,4). Існуючі тенденції не сприятимуть ефективному досягненню цілей управління діяльністю ЗСУ в забезпеченні такого рівня воєнно-економічної безпеки, який би відповідав сучасним викликам та загрозам зовнішнього середовища. У зв'язку з цим одним з першочергових завдань, які стоять перед командним складом ЗСУ, є орієнтація на оптимальне поєднання виконання функцій забезпечення воєнної безпеки з економічними аспектами діяльності ЗСУ.

Ефективній реалізації функцій управління діяльністю ЗСУ сприяє оптимальна організаційна структура управління, яка відображає особливості співвідношення чисельності офіцерського складу ЗСУ. Дослідження структури офіцерського складу ЗСУ виявило невідповідність співвідношення чисельності старших й молодших офіцерів меті та завданням реформування ЗСУ. Згідно з проведеними дослідженнями частка молодших офіцерів у структурі ЗСУ становить 53,2%, частка старших офіцерів - 46,5%. Подальший аналіз структури чисельності офіцерського складу ЗСУ показав, що окремі частини ЗСУ мають різні співвідношення в чисельності старших та молодших офіцерів. Так, найбільша диспропорція в чисельності була виявлена: в органах управління ЗСУ (95% старших офіцерів та 2,3% молодших офіцерів); науково-дослідних установах (відповідно 79,2% та 20,7%); військових навчальних закладах (відповідно 74,9% та 24,4%). Така структура чисельності офіцерського складу ЗСУ свідчить про неефективне використання оборонного бюджету країни, перешкоджає ефективному розвитку кадрового потенціалу ЗСУ, уповільнює проведення реформування ЗСУ в забезпеченні воєнно-економічної безпеки.

Розробка та обґрунтування альтернатив удосконалення управління діяльністю ЗСУ стосуються розвитку організаційної, кадрової та інформаційної складових управління. Виявлено альтернативи організаційно-технічного забезпечення, які стосуються підвищення якісних показників кадрового потенціалу та технічного оснащення ІТТ. Доведено, що інформатизація управління дозволяє підвищувати ефективність управління діяльністю ЗСУ.

Дослідження показали, що ефективному управлінню діяльністю ЗСУ в мирний час сприяє інтеграція процесів управління кадровою та фінансовою складовою системи управління. Аналіз оборонних витрат проводився методом порівняння частки оборонних витрат від ВВП в країнах за рівнем доходів на душу населення до яких належить Україна. Для цієї групи країн усереднене значення частки оборонних витрат від ВВП (протягом 2000 - 2005 рр.) дорівнює 3,6% (рис. 2).

Рис. 2. Оборонні витрати в групі країн з рівнем доходів на душу населення нижче за середній світовий рівень (відсоток від ВВП в цінах 2003 р.)

(розраховано за даними: SIPRI Yearbook 2006: Armaments, Disarmament and International Security / Stockholm International Peace Research Institute. - New Yopk: Оxford University Press Inc., 2006. - р. 298)

Порівняльний аналіз фінансування діяльності ЗСУ свідчить, що реальне фінансування потреб перебуває за нижньою межею порогових значень, необхідних для забезпечення воєнно-економічної безпеки (рис. 3). Індикаторами порогових значень обрано: частку оборонних витрат від ВВП, обсяг та структуру оборонного бюджету, чисельність та структуру ЗСУ, вартість утримання одного військовослужбовця.

Рис. 3. Фінансування потреб ЗСУ у відсотках до ВВП у 1992?2006 рр. (за даними Міністерства оборони, Міністерства фінансів України)

Отримані результати свідчать про те, що динаміка ключових індикаторів воєнно-економічної безпеки України не поліпшується; наявні системи економічного забезпечення оборонної сфери неадекватні воєнно-економічним потребам сил для протидії реальним і потенційним воєнним загрозам; показники стану воєнно-економічної безпеки країни перебувають за межею порогових значень.

У третьому розділі “Напрями удосконалення управління діяльністю Збройних Сил України в забезпеченні воєнно-економічної безпеки” запропоновано методичні підходи до оцінювання впливу моделі управління діяльністю ЗСУ на воєнно-економічну безпеку, удосконалено рекомендації щодо вибору та розвитку пріоритетних напрямів удосконалення управління діяльністю ЗСУ, розроблено стратегії забезпечення воєнно-економічної безпеки держави за сценаріями розвитку національної економіки.

Наукова новизна проведеного в цьому розділі дослідження полягає в тому, що вперше запропоновано методичні підходи до оцінювання моделі управління діяльністю ЗСУ та визначено її вплив на забезпечення рівня воєнно-економічної безпеки держави із застосуванням методів нечіткої логіки. Запропоновано розглянути моделі управління діяльністю ЗСУ залежно від стратегії забезпечення воєнно-економічної безпеки, що визначається зовнішньоекономічним вибором України. Такими стратегіями можуть бути: стратегія “1” ? Україна обирає шлях євроінтеграції та вступає до НАТО; стратегія “2” ? Україна обирає нейтралітет від військових альянсів та формує професійну армію, яка буде сприяти забезпеченню воєнно-економічної безпеки; стратегія “3” ? Україна обирає вступ до організації договору колективної безпеки. Кожній стратегії відповідає певна модель управління діяльністю ЗСУ. Апробація запропонованого підходу показала, що “сучасна” модель управління діяльністю ЗСУ тяжіє до моделі “2” - на 80% (що відповідає вибору України нейтралітету від військових альянсів та формування професійної армії), і має ознаки моделі “1” - на 20% (що відповідає стратегії вступу України до НАТО).

Удосконалено формування та визначення системи пріоритетних напрямів розвитку управління діяльністю ЗСУ. Запропоновані пріоритетні напрями стосуються функціональної, організаційної, навчальної та інформаційної складових управління та дозволяють підвищити якість при впровадженні ІТС управління. Сучасні загрози та виклики, захист національних інтересів вимагають чіткої стратегії та врахування пріоритетів розвитку оборонної сфери економіки, а саме: якісна професіоналізація, оптимізація структури і чисельності командного складу, підвищення оперативності та ефективності управління за рахунок інформатизації, забезпечення сумісності з органами управління збройних сил держав ? партнерів України у міжнародному співробітництві, оборонний бюджет розвитку ЗСУ. Реалізація переходу на контрактний принцип формування ЗСУ буде пов'язана з великими труднощами і вимагатиме істотного збільшення частки оборонних витрат у ВВП.

Пріоритет розвитку кадрового потенціалу спрямований на створення сучасної, економічно доцільної, науково обґрунтованої системи підготовки висококваліфікованих фахівців ЗСУ. З урахуванням необхідності підвищення кваліфікації посадових осіб при впровадженні ІТС управління запропоновано систему дистанційного навчання.

Доведено необхідність у розробці методичних підходів до оцінювання та вибору варіантів ІТС управління діяльністю ЗСУ. На відміну від існуючих, запропоновані методичні підходи дозволяють обрати економічно обґрунтований варіант побудови ІТС управління військового призначення, що відповідає рівню фінансування та забезпечує ефективність управління діяльністю ЗСУ в умовах їх реформування. Для визначення рівня ефективності ІТС військового призначення запропоновано систему показників, що включає: вартість створення ІТС за варіантами; коефіцієнти воєнної ефективності ІТС; коефіцієнт економічної ефективності ІТС; коефіцієнт оперативності управління діяльністю при використанні ІТС; коефіцієнт надійності управління діяльністю при використанні ІТС. На основі проведених досліджень визначено, що найбільш доцільним є комплексний варіант ІТС, оскільки він найкраще відповідає встановленим вимогам автоматизації управління.

Розроблено методичний підхід до оцінювання ефективності управління при впровадженні ІТС ? шляхом застосування методу аналізу ієрархій. Запропоновані фактори, що впливають на ефективність управління діяльністю, дозволяють обрати оптимальний варіант побудови ІТС, який забезпечує виконання вимог воєнної та економічної безпеки держави. Проведене оцінювання векторів пріоритетів показало, що оптимальною альтернативою є комплексна індивідуальна розробка ІТС, яка забезпечує максимальне підвищення ефективності управління при впровадженні.

Геополітичні умови та тенденції розвитку відносин у сучасному світі спонукають державу до вибору максимально чіткого вектора у забезпеченні власної воєнно-економічної безпеки. Сценарії розвитку економіки розраховано залежно від темпів приросту ВВП. Оптимістичний сценарій: темп приросту ВВП ? 8% протягом 2008 ? 2010 рр., 7% протягом 2011 ? 2015 рр. Базовий сценарій: темп приросту ВВП ? 6% протягом 2008 ? 2010 рр., 5% протягом 2011 ? 2015 рр. Песимістичний сценарій: темп приросту ВВП ? 4% протягом 2008 ? 2010 рр., 3% протягом 2011 ? 2015 рр. Результати розрахунків наведені у табл. 2, 3 у цінах 2006 р., показники інфляції через високий ступінь невизначеності не враховувалися.

Прогнозовані обсяги можливих витрат на оборону в Україні до 2015 р. розраховано методом екстраполяції залежно від стратегії забезпечення воєнно-економічної безпеки: стратегія “1” ? вступ України до НАТО ? 3% ВВП; стратегія “2” ? нейтралітет “професійної армії” України від альянсів ? 2% ВВП; стратегія “3” ? вступ України до організації договору колективної безпеки ? 1,5% (табл. 1).

Таблиця 1 Прогнозовані показники оборонного бюджету за сценаріями розвитку економіки з урахуванням стратегій забезпечення безпеки у 2008?2015 рр., млн. грн.

Прогнозовані обсяги витрат на оборону вказують на пріоритет стратегії забезпечення безпеки “1” для всіх сценаріїв розвитку економіки, що підтверджує проведене вище дослідження. Головним завданням реформування ЗСУ за цією стратегією має стати відповідність міжнародним стандартам. Необхідними умовами реалізації цього вектора забезпечення безпеки є: радикальне реформування органів оборони держави; фінансове забезпечення розвитку оборонного сектора; активізація участі у миротворчих операціях; активна підтримка боротьби з міжнародним тероризмом; упровадження внутрішніх механізмів боротьби з усіма проявами тероризму.

Оптимістичний сценарій розвитку економіки за стратегією “1” забезпечує збільшення оборонного бюджету в 5 разів до 2015 р., в цій ситуації необхідно змінити структуру національної економіки, економічні та політичні стосунки з центрами глобалізації. Прогнозовані показники стратегії забезпечення безпеки “2” за оптимістичним сценарієм мають незначне зростання ? на 1,2% в 2011 р. порівняно з плановими показниками, затвердженими Державною програмою розвитку, тобто прогнозується поступовий розвиток кадрового, наукового та технічного потенціалу ЗСУ. Проведені розрахунки за стратегією “3” показали, що за всіма сценаріями розвитку національної економіки прогнозовані оборонні витрати будуть меншими за планові, тобто за цією стратегією має місце відставання України в оборонній сфері.

Прогнозування структури оборонного бюджету дозволяє визначити, що лише за стратегією “1” при оптимістичному сценарії розвитку економіки України є можливість перевищити на 5,4% планові витрати на утримання особового складу ЗСУ (табл. 2).

Планові витрати на підготовку, реформування та розвиток ЗСУ можуть бути забезпечені при реалізації стратегії “1” за всіма сценаріями, за оптимістичним та базовим сценаріями економічного розвитку ? при реалізації стратегії “2”. Планові витрати на розвиток озброєння, військової техніки та інфраструктури забезпечуються стратегією “1” для всіх сценаріїв розвитку економіки, а також стратегією “2” за оптимістичним сценарієм.

Таблиця 2 Прогнозована структура оборонного бюджету за сценаріями розвитку економіки України та стратегіями забезпечення воєнно-економічної безпеки, млн. грн.

Отже, стратегія “1” за оптимістичним сценарієм розвитку економіки найбільш відповідає оптимальній структурі за всіма видами оборонних витрат України. Аналогічні прогнозовані розрахунки витрат на одного військовослужбовця за сценаріями розвитку національної економіки з урахуванням стратегій забезпечення воєнно-економічної безпеки дозволяють виявити стратегію, яка забезпечить пропорційний оптимальний розвиток технічного, кадрового, навчального, інформаційного та соціального забезпечення ЗСУ.

Реалізація стратегії “1” за оптимістичним сценарієм розвитку економіки України дозволить у 2015 р. наблизитися до якісних показників забезпечення особового складу на рівні Польщі та Угорщини. При обґрунтуванні оборонних витрат необхідно враховувати ефект впливу ЗСУ на розвиток науки і техніки країни, конкурентоспроможність та темпи розвитку економіки держави, а саме: експорт зброї та технологій; передача розроблених оборонних технологій цивільним галузям; підвищення рейтингу довіри до армії, що позитивно впливає на інвестиційну привабливість; зменшення можливостей економічного і політичного тиску на Україну; розширення внутрішнього споживчого та інвестиційного попиту.

Висновки

У дисертаційній роботі поставлено і вирішено важливе науково-практичне завдання з удосконалення управління діяльністю ЗСУ в мирний час для забезпечення воєнно-економічної безпеки держави. Результати проведених досліджень дозволяють зробити наступні теоретичні та практичні висновки:

1. Здійснено дослідження теоретичних основ та сучасних тенденцій вирішення проблеми забезпечення воєнно-економічної безпеки. Розвинуто та сформульовано сутність поняття “воєнно-економічна безпека”, вимоги, структурний зв'язок з національною безпекою. У категоріальному контексті сутність воєнно-економічної безпеки визначено як захист національних інтересів і формування умов, які забезпечують стабільний економічний розвиток та якісне відновлення суспільних відносин держави, а у більш загальному сенсі -- динамічний розвиток і функціонування об'єкта (держави, суспільства, особи) зі збереженням системної цілісності при проходженні точок біфуркації. Розкрито сучасні зовнішні та внутрішні загрози, що стосуються невідповідності сектора безпеки України потребам суспільства.

2. Важливого значення для України є вибір стратегічних пріоритетів у реформуванні інститутів сектора безпеки (в тому числі ЗСУ). Дослідження стану та напрямів реформування управління діяльністю ЗСУ з позицій забезпечення воєнно-економічної безпеки виявили наступні: підтримка ЗСУ та інших військових формувань у стані високої боєздатності, бойової й мобілізаційної готовності, наближення їх за складом, системою управління, навчання і підготовки, рівнем оснащення озброєнням та військовою технікою до стандартів збройних сил держав ? членів НАТО; забезпечення бюджетного фінансування в обсягах, достатніх для його реформування і розвитку; визначення оптимальної структури та штатної чисельності, виходячи з нагальних потреб національної безпеки та економічних можливостей держави; підвищення рівня професіоналізму та відповідальності в усіх ланках сектора безпеки; розвиток системи стратегічного планування, координації та контролю діяльності.

3. Доведено, що в сучасних умовах управління діяльністю ЗСУ здійснюється у вигляді системи взаємопов'язаних процесів з метою забезпечення воєнно-економічної безпеки держави. Дослідження показало, що сучасні підходи до удосконалення управління діяльністю ЗСУ сприятимуть впровадженню перспективної моделі ЗСУ, забезпечать необхідний рівень воєнно-економічної безпеки України та відповідність світовим стандартам. Виявлено, що серед пріоритетних напрямів удосконалення управління діяльністю ЗСУ важливе значення має впровадження ІТТ, яке дозволяє підвищити ефективність процесів управління при реформуванні ЗСУ.

4. Розроблено концептуальні підходи до проведення діагностики процесу управління діяльністю ЗСУ. Проведена діагностика функціонування діяльності ЗСУ виявила основні управлінські проблеми та шляхи удосконалення в забезпеченні воєнно-економічної безпеки, що стосуються функціональної, організаційної, навчальної та інформаційної складових. За результатами проведеної діагностики здійснено SWOT ? аналіз управління діяльністю ЗСУ, який дозволяє обрати найбільш сприятливу стратегію забезпечення воєнно-економічної безпеки держави.

5. Проведений аналіз організаційно-технічного забезпечення управління діяльністю ЗСУ свідчить про необхідність у підвищенні якісних показників кадрового потенціалу та технічного оснащення засобами ІТС. Запропоновані рекомендації дають можливість забезпечити практичну реалізацію нових науково-технічних ідей та ефективне впровадження новітніх ІТТ з метою забезпечення вимог та порогових значень воєнно-економічної безпеки держави.

6. Порівняльний аналіз міжнародних та вітчизняних оборонних витрат забезпечення воєнно-економічної безпеки показав, що ключові індикатори воєнно-економічної безпеки України не покращуються, наявні системи економічного забезпечення оборонної сфери не адекватні воєнно-економічним потребам для протидії реальним і потенційним воєнним загрозам, показники стану воєнно-економічної безпеки країни перебувають за межею порогових значень. Обґрунтовано необхідний рівень фінансування забезпечення воєнно-економічної безпеки за допомогою удосконаленої методики моніторингу порогових значень індикаторів (частка оборонних витрат від ВВП, обсяг та структура оборонного бюджету, чисельність та структура збройних сил, витрати на утримання одного військовослужбовця).

7. Запропоновано методичні підходи до оцінювання моделей управління діяльністю ЗСУ та їх впливу на забезпечення рівня воєнно-економічної безпеки держави на основі застосування методів нечіткої логіки. Запропоновано розглянути можливі стратегії забезпечення воєнно-економічної безпеки: стратегія “1” ? Україна обирає шлях євроінтеграції та вступає до НАТО; стратегія “2” ? Україна обирає нейтралітет від військових альянсів та формує професійну армію; стратегія “3” ? Україна обирає вступ до організації договору колективної безпеки. Апробація запропонованого підходу показала, що “сучасна” модель управління діяльністю ЗСУ найбільш наближена до моделі “2”, що відповідає стратегії забезпечення воєнно-економічної безпеки щодо нейтралітету професійної армії (80%), і має ознаки моделі “1”, що відповідає стратегії вступу до НАТО (20%). Сучасний стан забезпечення воєнно-економічної безпеки характеризується середнім рівнем досягнення порогового значення забезпечення безпеки.

8. У сучасній геополітичній та економічній ситуації для досягнення відповідності стандартам збройних сил розвинутих європейських держав та країн ? членів НАТО необхідно здійснити оптимізацію технічного та кадрового потенціалу ЗСУ, що дасть можливість більш ефективно витрачати обмежені фінансові ресурси. Запропоновано методичні підходи щодо оптимізації автоматизації управління діяльністю ЗСУ. На відміну від існуючих запропоновані методичні підходи дозволили здійснити економічно обґрунтований вибір варіантів побудови ІТС військового призначення, що найкраще відповідає встановленим вимогам при мінімальних витратах. Апробація запропонованих методичних підходів показала, що найбільш доцільним є комплексний варіант, оскільки цей варіант забезпечує найвищу ефективність управління діяльністю ЗСУ, забезпечує виконання вимог воєнної та економічної безпеки держави.

9. Проведене макроекономічне прогнозування довгострокових перспектив оборонного бюджету України показало, що найвірогіднішою стратегією забезпечення воєнно-економічної безпеки є багатовекторний курс на євроатлантичну інтеграцію та участь у побудові нової системи європейської безпеки. Прогнозовані показники обсягів, структури оборонного бюджету та витрат на одного військовослужбовця вказують на пріоритетність стратегії забезпечення безпеки шляхом євроінтеграції України для всіх сценаріїв розвитку національної економіки, що підтверджує проведене оцінювання моделей управління діяльністю ЗСУ та результати SWOT ? аналізу. Необхідними умовами реалізації цього вектора забезпечення безпеки є: радикальне реформування органів оборони держави; активізація участі у миротворчих операціях; активна підтримка боротьби з міжнародним тероризмом; впровадження внутрішніх механізмів боротьби з усіма проявами тероризму. Це дозволить вивести ЗСУ і країну в цілому на більш високий міжнародний рівень.

10. Використання отриманих наукових та практичних результатів рекомендується для Ради національної безпеки і оборони України, Міністерства оборони, Міністерства фінансів, Міністерства економіки України, при розробці стратегії національної, воєнної та воєнно-економічної безпеки України, а також при здійсненні стратегічного планування і прогнозування воєнно-економічної сфери та інвестиційно-інноваційного розвитку держави.