Необхідність зміни структури промислового комплексу України за технологічними укладами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Необхідність зміни структури промислового комплексу України за технологічними укладами

промисловий сектор економіка

Характерною рисою сучасного світового економічного розвитку є ключова роль високих технологій як рушійних сил усіх секторів економіки. Очевидно, що широке застосування цих нових технологій веде до підвищення ефективності виробництва, економії ресурсів [1] та формування нових потреб у суспільстві.

В умовах «нової економіки», що активно розвивається, відбувається заміщення старих технологічних укладів новими, коли принципово змінюються форми поєднання засобів праці, предметів праці і робочої сили в процесі виробництва. Ядром нових технологічних укладів стають інформаційно-комунікаційні технології, нанотехнології, біотехнології, екологічні ноу-хау тощо. Сучасні технології поглиблюють суспільний поділ праці, створюючи нові виробництва і галузі народного господарства [2].

У промисловості України переважають галузі з низьким технологічним рівнем, продукція кінцевого призначення яких в основному є неконкурентоспроможною на зовнішніх ринках [3], це сповільнює темпи зростання національної економіки. Тому одним із стратегічних завдань більш ефективного розвитку виробничого потенціалу є його структурна перебудова.

Зміна технологічних укладів, яка відбувається в масштабах світового господарства істотно впливає на розвиток економічних інститутів, формуючи нові їх типи, змінюючи поведінку економічних суб'єктів, примушуючи виробляти нову стратегію і тактику діяльності в мінливих умовах [2]. Саме тому аналіз технологічного рівня розвитку в Україні показує, що технологічна багатоукладність виробництва стає сьогодні однією з головних структурних проблем української економіки [4].

Структурований аналіз технологічних укладів здійснено в наукових працях українських та російських учених. Категорії «уклад», «багатоукладність економіки» розглядаються в роботах таких авторів, як Резяпкіна О., Ціхан Т., Глазьєв С., Самарський А. та ін. [2; 4; 5; 11; 12]. До найменш розроблених належать питання, пов'язані з формуванням 5-го і 6 -го технологічних укладів у промисловому комплексі України. Недостатньо досліджене питання впливу зміни технологічних укладів на становлення нових інституційних форм в економіці.

Метою статті є аналіз багатоукладності і розвитку високих технологій в промисловому секторі економіки України.

Технологічний уклад (ТУ) являє собою конгломерат сполучених виробництв, об'єднаних у стійку цілісність, що самовідтворюється за допомогою технологічних ланцюгів, яка охоплює замкнутий відтворювальний цикл - від видобутку виробничих ресурсів та професійної підготовки кадрів до невиробничого споживання [5]. На сьогоднішній день в розвинених країнах переважають технології 5-го укладу і формуються технології 6-го укладу. У промисловості України домінують 3-й і 4-й ТУ (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка технічної багатоукладності економіки України

Як видно з рис. 1, за випуском продукції вищі ТУ - 5-й та 6-й - в Україні становлять близько 4%, причому 6-й ТУ, який визначає перспективи високотехнологічного розвитку країни в майбутньому, менше 0,1% [4]. Основою цих укладів є електронна промисловість, обчислювальна, оптоволоконна техніка, програмне забезпечення, телекомунікації, роботобудівніцтво, інформаційні послуги, біотехнології. За випуском продукції домінують 3-й і 4-й ТУ, їхня частка в промисловому виробництві становить 96%. Основу цих укладів становлять технології промисловості будівельних матеріалів; суднобудування; металургійна, хімічна, легка промисловість; паливно-енергетичний комплекс; більшості галузей машинобудування.

Відповідно до рис. 1 фінансування науково-технічних розробок майже на 70% припадає на 4-й ТУ, і тільки 23% - на 5-й ТУ. Інноваційні витрати в основному розподіляються між 4-м і 3-м ТУ, 60% і 30%, а на 5-й припадає всього лише 8,6%. Інвестиції, які визначають майбутнє на найближчі 10-15 років, в основному направляються в 3-й і 4-й ТУ і складають 95% всіх інвестицій. Лише 4,5% інвестицій спрямовуються в 5-й ТУ [4].

У технологічній частині капітальних вкладень, яка характеризує технічне переозброєння і модернізацію, на 83% домінує 3-й ТУ і лише 10% припадає на 4-й ТУ.

Таким чином, виникає необхідність уточнення пріоритетів з метою розвитку високоукладного промислового комплексу. Так, у прийнятому Законі «Про Загальнодержавну комплексну програму розвитку високих наукоємних технологій» [6] сказано, що реалізація цієї програми має змінити структуру промислового комплексу за технологічним укладом, і, відповідно до цього, до 2013 року обсяги виробництва 5-го ТУ повинні вирости до 12%, а 6-го ТУ - до 3%. Можна припустити, що в Україні, фактично закріплюється існуюча технологічна багатоукладність [4].

Також важливу роль у розвитку високоукладності промислового комплексу грає показник придбання та передання технології (технічні досягнення) в Україні та за її межами. Неврегульованість питань, пов'язаних з реалізацією Закону України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій» [7], призводить до неконтрольованого передання технологій за кордон, що загрожує технологічній безпеці країни [8].

Технологічний розвиток галузей промисловості характеризується, насамперед, упровадженням прогресивних технологій. У 2006-2007 рр. спостерігалося посилення тенденції щодо придбання технологій, а в 2008 р. відбулося уповільнення цього процесу (рис. 2) [9]. Це свідчить про низький показник для країни, яка декларує інноваційно-інвестиційний шлях розвитку та перехід до 5-го і 6-го ТУ за умови створення відповідної інфраструктури національної інноваційної системи [8].

Рис. 2. Динаміка передання та придбання технологій в Україні у 2005-2008 рр.

Світова енергетична криза стала ще одним важливим чинником, який потребує кардинальної зміни технологічного укладу промислового комплексу України. Неефективна структура і висока енергоємність промислового виробництва в країні, а також зростання цін на енергоносії спонукали підприємців шукати засоби підвищення ефективності господарської діяльності. Не переймаючись пошуком резервів технологічної модернізації виробництва, у більшості галузей вдалися до підвищення цін [8]. Проте стрибок цін на енергоносії та сировину призводить до різкого падіння прибутковості виробництва в технологічних сукупностях домінуючого ТУ. Це служить сигналом до масового впровадження принципово нових, менш енергоі матеріалоємних технологій. Одночасно відбувається вивільнення капіталу за межі зростання виробництв попереднього ТУ. У ході перетікання капіталу в освоєння базисних нововведень нового ТУ масштаби останнього збільшуються. Зміна співвідношення цін сприяє підвищенню ефективності технологій, що становлять новий уклад, а з витісненням попереднього - ефективності всього суспільного виробництва [10].

Пошук нових технічних рішень та створення нових винаходів будуть сприяти зменшенню енергоспоживання [11]. На думку академіка Російської академії наук Сергія Глазьєва [12], становлення нового технологічного укладу веде до швидкого підвищення ефективності економіки: вона стає менш матеріалота енергоємною. Завдяки технологіям нового технологічного укладу енергоємність світової економіки до 2030 р. може знизитися на 60%. Відповідно до наявних прогнозів, питоме споживання енергії зменшиться з 306 кг нафтового еквіваленту на $1000 світового ВВП у 2005 р. до 130 кг в 2030 р. При цьому в структурі світового споживання енергоресурсів знизиться частка нафти і ймовірно спостерігатиметься деяке збільшення частки природного газу та швидке зростання частки альтернативних джерел енергії.

Заміщення технологічних укладів вимагає, як правило, відповідних змін у соціальних і інституціональних системах. Ці системи сприяють масовому впровадженню технологій нового укладу, що відповідають його типу споживання і способу життя. По завершенні цього починається фаза швидкого розширення нового ТУ, який стає основою економічного зростання і займає домінуюче положення у структурі економіки. У фазі росту нового укладу більшість технологічних ланцюгів перебудовуються відповідно до його потреб. В цей же час зароджується наступний, новітній ТУ, який перебуває в ембріональній фазі до досягнення домінуючим укладом меж зростання, після чого починається чергова технологічна революція. При цьому створюється новий вид інфраструктури, що долає обмеження попереднього, а також здійснюється перехід на нові види енергоносіїв, які закладають базу для становлення наступного технологічного укладу [10].

Суть концепції технологічного прориву полягає в тому, що при вирішенні великих стратегічних завдань не можна орієнтуватися на те, щоб доганяти. Потрібно вибирати ті напрямки, де можна зробити прорив, і орієнтувати на них нове покоління. Для цього в період зміни технологічного укладу та структурної перебудови світової економіки необхідно створити в національній економіці конкурентоспроможні виробництва нового укладу і посилити свої позиції на світовому ринку. Ця можливість обумовлена тим, що в економічно відсталих країнах, як правило, відсутні значні виробничі потужності застарілого устрою і, а відповідно, проблема вивільнення зв'язаного у них капіталу [4], а також набагато нижче опір соціальноекономічних інститутів структурній перебудові.

Відсутність тягаря у вигляді вкладеного в застарілі виробництва капіталу полегшує створення виробничо-технічних систем нового укладу.

Включення країни до числа технологічно розвинених держав передбачає наявність відповідних внутрішніх соціально-економічних і науково-технічних передумов [4]:

досить розвинений промисловий потенціал;

наявність широких верств освіченого населення;

доступ до зовнішніх джерел інформації, капіталу і ресурсів.

Всі ці умови повинні формуватися в ході життєвого циклу попереднього укладу, адже відтворення останнього створює передумови для становлення наступного технологічного укладу, який не може бути створено «на порожньому місці». У той же час, для формування цих передумов зовсім не обов'язково розвивати виробництва попереднього укладу до рівня розвинених країн.

Враховуючи вище наведене, виникає крайня необхідність зміни структури промислового комплексу України з технологічного укладу. Це потребує прийняття на загальнодержавному рівні налагодженого механізму проведення детальних прогнозно-аналітичних досліджень, які нададуть дали можливість чітко і обґрунтовано визначати науково-технологічні та інноваційні пріоритети [8], що забезпечать ефективність національної економіки.

Таким чином, проблеми, з якими зіткнулася національна економіка, зумовлюють необхідність систематизації знань про можливі способи еволюційної трансформації економічної, технологічної та інституційної систем. Для вступу в ряди передових країн, Україна повинна в короткий термін здійснити перехід до «нової економіки», створюючи й реалізуючи в реальному секторі економіки «проривні» технології [2]. Необхідно вийти на міжнародні ринки з інтелектуальними базами даних, експертними системами, мікроелектронікою та іншими наукомісткими технологіями.

Література

1. Федосеева Н. Ю. Реструктуризация предприятий ОПК при формировании вертикальноинтегрированных структур (ВИС) [Электронный ресурс] / Н.Ю. Федосеева // Предпринимательство в промышленности: пути развития: материалы ІІ Межрегиональной конференции - Режим доступа : http://www.subcontract.ru.

2. Резяпкина О. И. Влияние технологических укладов на становление и развитие институциональных структур[Электронный ресурс] : дис. ... канд. экон. Наук : 08.00.01. [Электронный ресурс] / О.И. Резяпкина // Электронная библиотека. - Режим доступа : http://www.lib.ua-ru.net.

3. Проблемы развития промышленности Украины [Електронний ресурс] // Український промисловий реєстр. - 6.02.2010. - Режим доступу : http://upr-search.com.ua.

4. Цихан Т.В. О концепции технологических укладов и приоритетах инновационного развития Украины [Электронный ресурс] / Т.В. Цихан // Центр политических технологий. - Режим доступа : http://www.politcom.ru.

5. Глазьев С.Ю. Теория долгосрочного технико-экономического развития / Глазьев С.Ю. - М. : ВлаДар, 1993. - 430 с.

6. Закон України «Про Загальнодержавну комплексну програму розвитку високих наукоємних технологій» від 2004, N 32, ст.384 // Офіційний вісник України. - 2004. - № 18. - С. 9.

7. Закон України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій» від 2006 р. № 45, ст.434 // Офіційний вісник України. - 2006. - № 40. - С. 65.

8. Соціально-економічний стан України: наслідки для народу та держави: національна доповідь / [за заг. ред. В.М. Гейця та ін.]. - К. : НВЦ НБУВ, 2009. - 687 с.

9. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Державний комітет статистики України. - Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua.

10. Мировой экономический кризис как процесс замещения доминирующих технологических укладов [Электронний ресурс] // Официальный сайт Сергея Глазьева. - Режим доступа : http://www.glazev.ru.

11. Самарский А. О концепции технологических укладов и о некоторых перспективах капитализма [Электронный ресурс] / А. Самарский // Глобальная альтернатива. - Режим доступа : http://aglob.info/articles.php?article_id=2671.

12. Глазьев С.Ю. России необходимо формирование нового технологического уклада [Электронный ресурс] / С.Ю. Глазьев // Российские вести. - Режим доступа : http://rosvesty.ru.

Размещено на Allbest.ru