Зближення соціально-економічного розвитку в інтеграційних об'єднаннях: термінологічний аспект проблеми

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зближення соціально-економічного розвитку в інтеграційних об'єднаннях: термінологічний аспект проблеми

Ковальова А.Д

Проблема різнорівневого розвитку країн набуває особливого значення в умовах інтеграції. Вплив регіональних союзів, спрямований на соціально-економічне і політичне зближення, стає предметом дискусій у політичних і наукових колах багатьох держав світу. Особливу зацікавленість виявляють країни, що визначають свою позицію стосовно вступу у те чи інше інтеграційне об'єднання. До таких держав належить Україна, де суперечки щодо потенційних наслідків членства в ЄС набули загальнонаціонального масштабу.

З урахуванням складного і багаторівневого характеру вказаної проблеми наукові студії з цього питання мають спиратися на чіткий понятійний апарат з відповідним опрацюванням термінологічної складової. Оскільки проблема інтеграції є відносно новою і ще не стала предметом окремих лінгвістичних та суміжних з ними екстралінгвістичних досліджень, упорядкування термінології покладається переважно на тих науковців, що не спеціалізуються на лінгвістиці. На сьогодні видана певна кількість спеціалізованих словників з проблем інтеграції[2;3;15]. Проте, ці роботи не дають можливості отримати вичерпну інформацію щодо комплексу термінів, які відбивають поняття «зближення рівнів соціально-економічного розвитку».

Виходячи з вищенаведеного, у роботі ставиться за мету упорядкувати комплекс термінів, що використовується у дослідженнях з проблем зближення соціально-економічного розвитку в межах інтеграційних об'єднань. Специфіка даної роботи обумовила міждисциплінарний підхід із залученням даних суспільних і філологічних наук. Втім, зважаючи на пріоритет суспільствознавчого виміру дослідження, посилання на суто специфічні лінгвістичні моменти зведені в роботі до необхідного мінімуму.

Наукову розвідку з метою опрацювання термінологічного аспекту інтеграційного зближення доцільно здійснювати на базі двох регіональних об'єднань Європейського Союзу(ЄС) та Північноамериканської угодипро вільну торгівлю(НАФТА). Вибір Євросоюзу в якості одного з предметів дослідження обумовлений його найбільш розвинутими інтеграційними формами і структурами, що дозволяє більш повно охопити увесь спектр проблемних питань. Водночас, співставлення ЄС з іншою інтеграційною моделлю НАФТА може бути корисним з точки зору уточнення термінологічного інструментарію і застосування його стосовно інших подібних йому регіональних об'єднань. На користь Північноамериканської асоціації як другого, поруч з Євросоюзом, інтеграційного об'єднання, свідчить також лінгвістична однорідність та спільне цивілізаційне коріння, які уможливлюють зіставлення не тільки реалій інтеграції, але також спеціальної лексики, що використовується у процесі функціонування ЄС і НАФТА.

Під упорядкуванням термінології розуміють приведення її у пшядок, необхідний і зрозумілий фахівцям, що використовують її у виробничих цілях[6,с.ЗО]. Кожна робота, що з тієї чи іншої точки зору розглядає термінологічну лексику, має спиратися на ключове поняття, яке визначається словом «термін». Через відсутність загальновизнаної дефініції даного поняття обмежимось характеристикою особливостей терміну, які виділяють його серед інших видів спеціальної лексики. Серед них найважливішими є точність, однозначність, системність, наявність дефініції, стилістична нейтральність. Найбільш значущими і дискусійними серед властивостей слів-термінів вважаються їх однозначність і системність, які тісно пов'язані з поняттям «термінологічне поле». Під термінологічним полем розуміють своєрідну область існування терміну, де останній набуває всіх своїх характерних якостей. У такому полі терміни відзначаються однозначністю і становлять певну термінологічну систему з відповідною структурою. Великі поля можуть ділитися на малі, або мікрополя, які характеризуються тими ж властивостями[7,с.113-115]. Терміносистема будь якого термінологічного поля, передбачає існування певної ієрархічної підпорядкованості. Так, має бути ключовий термін, навколо якого зорганізовані інші, що йому супідрядні.

Спираючись на вищенаведене, до термінологічного списку основних понять, що визначають різні аспекти процесу зближення і вживаються в офіційних документах інтеграційних об'єднань та наукових роботах, можна внести такі терміни, як «integration», «convergence», «cohesion», «harmonization» (подані у англомовній версії) та «acquis communaiitaire» (запозичений із французької мови і зазвичай уживаний в оригінальному варіанті). У даному випадку ключовим можна вважати термін «integration»; інші термінологічні слова і словосполучення, що містяться у наведеному вище переліку, становлять залежні від нього елементи системи. У ракурсі даного дослідження більш великим полем можна вважати сучасні світові інтеграційні процеси, вивчення яких обслуговує відповідна термінологія. У якості термінологічного мікрополя, відповідно, має виступити сфера діяльності держав-членів CC і НАФТА щодо зближення рівнів їх розвитку.

Наступний крок переклад вищенаведених іншомовних термінів українською мовою має здійснюватись згідно з певними правилами. Передусім, слід відзначити, що термінологія, яка відображає інтеграційні процеси, склалася на основі мов країн-учасників регіональних союзів. Більш того, частина термінів визначена саме у відповідних документах Євросоюзу та Північноамериканської асоціації. Через те потрібно зважити на існування такого поняття, як автентичність цих текстів. У даному разі це означає, що остаточність даних текстів зафіксована уповноваженими представниками сторін і не підлягає змінам[3,с.5]. Варіанти перекладів на інші мови світу не вважаються офіційними. Через цю обставину існуючі україномовні версії документації ЄС, попри їх високу якість, не можуть бути використаними як першоджерела. Крім того, українські варіанти, що цілком природно, не мають повної семантичної відповідності у зв'язку з особливостями лінгвістичного характеру і суспільними відмінностями. Що ж стосується документів НАФТА, то вони, на відміну від Європейського Союзу, взагалі не перекладені українською, тому створення вітчизняних термінологічних аналогів є на разі цілковито справою дослідників. Вказані обставини диктують необхідність звернутися до оригіналів, складених офіційними мовами вказаних інтеграційних союзів. Враховуючи продуктивну практику авторів проекту «Український переклад Конституційних Актів Європейського Союзу», доцільно не обмежитись традиційною англомовною версією, а залучити також іншомовні офіційні варіанти. На думку учасників вищевказаного проекту, такий багатоступеневий підхід дозволяє передати не тільки літеру, але і дух європейського комунітарного доробку, водночас уникнувши калькування англійського тексту документів[5,с.4-5]. Враховуючи сказане, з метою коректного термінологічного зіставлення, автором обрані три мови англійська, французька та іспанська. Вибір обумовлений тим, що ці мови є офіційно функціонуючими в межах Північноамериканської угоди і водночас діють як такі у Європейському Союзі.

Слід завважити, що розбіжності між мовними варіантами країн Північної Америки та Європи у даному разі не становлять суттєвої перешкоди для уніфікованого розуміння змісту термінів. По-перше, майже всі лексичні одиниці термінологічного списку мають в основі латинські терміноелементи. Внаслідок цього забезпечується єдність семантики і словотворення у залучених до студій мовах. По-друге, через необхідність поєднати мовне розмаїття інтеграційних об'єднань з потребою у спільній соціокультурній політиці (особливо в ЄС) вибір термінології відбувався в умовах певної лінгвістичної експертизи. Нарешті, територіально-цивілізаційна дистанція та локальні мовні особливості також не створюють нездоланного бар'єру для однакового розуміння слів-термінів по різні боки Атлантики. Так, британська і американська версії англійської мови мають суттєві лексичні розбіжності переважно у сфері повсякденного життя або художніх текстів, не позначаючись на науково-термінологічній сфері. Подібну картину спостерігаємо і щодо французької мови. Лінгвістична норма мешканців канадської провінції Квебек (завдяки якій у документах НАФТА присутня франкофонія) орієнтована на французьку мову Європи. Все ж варто згадати і те, що у Канаді активно діє спеціальна структура (Office quebecois de la langue frangaise), утворена для розвитку та унормування французької мови, включаючи і її термінологічний масив. Однак приписи і рекомендації цієї установи обмежені сферами, де, на її думку, спостерігається невиправдане поширення англіцизмів (інформатика, технічна область)[20]. Водночас, інша термінологія, а серед неї і та, що аналізується в роботі, не регульована квебекською адміністрацією і тому є вільною від місцевої специфіки. Іберо-американський світ, як відомо, теж лінгвістично віддалився від своєї іспаномовної прабатьківщини. Втім, щодо Мексики, через яку НАФТА офіційно використовує іспанську, то мова цієї країни не відзначається суттєвими відмінностями. На думку фахівців, мексиканська мовна норма наближена до так званої «ідеальної іспанської норми», яка є взірцем для всіх освічених іспаномовних людей[ 1,с.70]. Сказане свідчить, що суттєва різниця у визначенні термінопонять, обраних для аналізу, не може виникнути через суто лінгвістичні чинники. Розбіжності (про які йтиметься нижче) мають позамовну природу, будучи пов'язаними з різними концептуальними підходами до процесів інтеграції.

Для здійснення термінологічного перекладу у науковій літературі пропонуються відповідні засоби. Наводяться чотири варіанти, які максимально наближено передають зміст того чи іншого терміну. Перший передбачає буквальний, адекватний переклад терміну за допомогою еквівалента. Це частіше буває зі словами, що складаються з греко-латинських терміноелементів і визначають сталі загальновизнані поняття. Другим засобом є передача значення за допомогою синонімів, якщо точний еквівалент терміну відсутній. Взагалі синонімія у термінології небажана, але неминуча у зв'язку з варіативністю, що притаманна будь якій мові, особливо на початковому етапі розвитку термінолексіки. Третім варіантом вважається тлумачення терміна, до якого вдаються у разі його багатозначності, функціонування у різних терміносистемах або якщо він маловідомий. Нарешті, термін може бути перекладений через калькування, тобто запозичення шляхом утворення слів або словосполучень, які копіюють моделі мови-джерела. Останній варіант використовується, коли запозичують поняття, які не мають відповідного терміна-еквівалента у мові перекладу[6,с.126-136].

Застосовуючи вищевказані принципи, можна обрати такі способи перекладу відібраної термінологічної лексики. Tермін «integration»(aHr.n.) разом з його французьким та іспанським варіаціями («integration», «integration») має в українській мові еквівалентний варіант, представлений словом «інтеграція». Аналогічно, шляхом словникового еквіваленту, перекладаються ще два терміни «convergence»(aHr.n.), який у французькому і іспанському варіанті має форми «convergence»/«convergencia» та «harmonization» (відповідно «harmonisation»/«hannonizacidn»). Для їх позначення використовуються українські слова «конвергенція» та «гармонізація». Що стосується терміна «cohesion»(aHr.n.), або «со1іе5Іоп»(фр.) і «cohesio п»(ісп.), то він не має еквівалентної словникової версії, тому в українському перекладі Конституційних актів Євросоюзу переданий словом «гуртування» (або «згуртування»). Обраний україномовний варіант не є тотожним, він передає зміст поняття, яке відбиває лише приблизно. «Гуртування» (так само, як його російська версія «сплочение», запропонована у виданнях Інституту Європи РАН) є синонімічним варіантом перекладу. Нарешті, термінологічне словосполучення «acquis communautaire», запозичене з французької мови (інколи подається англійською як «community acquis»), в українському перекладі звучить як «спільний доробок», хоча, як правило, наводиться мовою оригіналу.

Найсуттєвішим пунктом роботи з понятійним апаратом є визначення терміну. Оптимальним варіантом у науковій практиці вважається наявність дефініції, тобто точного визначення термінованого поняття. При відсутності дефініції для терміна-поняття, вдаються до опису, пояснення або тлумачення. Пошук дефініції у літературі довідкового характеру має свій алгоритм. Зазвичай перевагу віддають словникам спеціальної лексііки, що містять системно організовану термінологію, функціонуючу в певній галузі знань. Втім, спеціалізовані термінологічні видання існують переважно в галузях науки з високим рівнем формалізації, до яких не відноситься переважна більшість суспільних наук. З огляду на значну практичну потребу і теоретичний різнобій фахівцями складені декілька термінологічних словників лексики, що вживається у інтеграційній сфері, але вони обмежені сферою Євросоюзу і охоплюють лише частку відповідних термінів.

Відсутність чи недосконалість спеціалізованих термінологічних словників змушує звернутися до інших варіантів довідкової літератури. Ними вважаються енциклопедичні та тлумачні словники. Останні подають переважно філологічну інтерпретацію терміна, в той час як енциклопедичні покликані фіксувати сучасний науковий рівень знань. Втім, на практиці ця різниця буває умовною, бо тлумачний словник, виступаючи в ролі довідкового посібника, дуже часто тяжіє до енциклопедичності[4,с.43-45]. Отже, пріоритет у пошуках дефініцій слід надати спеціалізованим виданням, під яким у даному випадку слід розуміти термінологічні словники з питань світових інтеграційних процесів. У разі відсутності окремого терміну з відповідною дефініцією у термінологічно-довідковому виданні, звертаються до енциклопедичних посібників або тлумачних словників. Нарешті, у деяких випадках дефініція може бути запропонована окремим дослідником або авторським колективом фахівців з того чи іншого питання.

Як вже згадувалось, в межах обраного термінологічного мікрополя (яке окреслює проблема різнорівневого розвитку держав, що інтегруються), ключовим є термін «інтеграція». Враховуючи його частотність у відповідних наукових текстах, варто було б сподіватися знайти його визначення у багатьох спеціалізованих і загальних довідково-словникових виданнях. Однак, перегляд вказаних робіт свідчить про брак чіткої дефініції поняття «інтеграція» в контексті утворення конкретних регіональних союзів. У згаданих вище спеціалізованих виданнях термінологічного характеру з питань європейській інтеграції, а також у глосарії, виданому Єврокомісією, це слово відсутнє. З метою його визначення переглянемо інформацію, вміщену під даною вокабулою, у провідних енциклопедичних виданнях Британській, Американській і Канадській енциклопедіях, що містять англомовний варіант, франкофонних енциклопедіях та відповідній довідковій літературі іспанською мовою. З англомовних видань канадське взагалі не містить цього терміну[25], британське подає визначення інтеграції у математичному та технічному вимірах[27,с.337], а американське прив'язує інтеграцію до проблеми десегрегації афроамериканського населення у Сполучених Штатах[26,с.240]. Франкомовна Універсальна енциклопедія пропонує математичне і біологічне значення терміну «інтеграція» [13,с.406-416], Нова енциклопедія Борда концентрується на економічному і психологічному аспекті[21,с.2678], а Великий словник Лярусс серед багатьох спеціалізованих трактувань дає також загальне визначення інтеграції як дії, пов'язаної з інтегруванням, тобто об'єднанням у групу. Останнє видання згадує також латиноамериканську асоціацію, утворену у 1980 році, що відома під назвою «Інтеграція» [18, 1639]. Іспаномовний ілюстрований енциклопедичний словник видавництва Сопена обмежує значення інтеграції як дії, пов'язаної з інтегруванням[12,с.2268]. Натомість, Велика енциклопедія RIALP дотримується диференційованого підходу, окремо визначаючи два різновиди інтеграції держав економічну і політичну. Згідно з цим виданням економічна інтеграція розуміється як процес об'єднання заходів для скасування дискримінації між економічними структурами різних держав або як ситуація, пов'язана з відсутністю дискримінації між національними економіками. Що стосується політичної інтеграції, то вона визначається як встановлення більш тісної взаємозалежності між частинами єдиного цілого або між членами одного суспільства[ 17,с.820-822]. На основі вказаних видань та низки електронних довідкових ресурсів (Бізнес-словника[ 10], онлайнового словника Мерріем-Вебстера[ 19], Вікіпедії[24] тощо) можна зазначити два найбільш розповсюджених підходи до визначення інтеграції. Перший, більш широкий, пропонує загальне абстрактне визначення інтеграції, яке передбачає інтерпретацію цього терміну як дії, процесу або результату об'єднання чи злиття окремих частин у єдине ціле. Другий підхід надає диференційовані визначення інтеграції, кожне з яких характеризує певну сферу її дії економічну, соціальну чи політичну. Можна зазначити, що у дослідженні з інтеграційної тематики обидві позиції є прийнятними, оскільки вони є взаємодоповнюючими і надають можливість багатовимірного розгляду проблеми.

Інші лексичні одиниці складеного термінологічного списку перебувають у змістовній залежності від ключового терміну «інтеграція» і посідають у ієрархічній системі окресленого мікрополя підпорядковане місце. Одним з таких супідрядних елементів є термін «конвергенція». Він зустрічається не тільки в наукових роботах, але також у документах інтеграційних об'єднань, маючи суттєві змістовні особливості. Це термінологічне слово увійшло до спеціалізованого словника з проблем інтеграції. Згідно з ним, конвергенцією вважається «...зближення в напрямі злиття, стійкої рівноваги та розвитку, зближення різних економічних/соціальних систем, знищення відмінностей між ними, зумовлене спільністю соціально-економічних проблем і наявністю єдиних об'єктивних закономірностей розвитку»[3,с.62]. Слід зазначити, що інколи в документах Європейського Союзу можна зустріти слово «конвергенція» і похідні від нього словосполучення, які вказують на зближення рівнів розвитку наприклад, «converging regions» (регіони, що конвергують/зближуються) [14,с.11]. Однак, у контексті Євросоюзу цей термін використовується переважно у вузькому спеціальному значенні, прив'язаному до проблеми введення спільної грошової одиниці. Так, у тексті консолідованого договору CC (протокол № 21) наводяться так звані «критерії конвергенції», що визначають готовність тієї чи іншої держави увійти до спільної валютної зони[16,с.295]. До того ж, слово «конвергенція», відбиваючи теоретичні засади західної суспільної науки, в роки протистояння двох світових систем набуло ідеологічного забарвлення. Через цю обставину у інтеграційному ракурсі вживання слова «конвергенція» як терміну для позначення зближення, обмежене і зазвичай потребує додаткового лексичного оточення.

Наступним для визначення терміном є слово «гуртування»(соЬе8Іоп), досить частотне в країнах Євросоюзу і НАФТА. Його дефініції у спеціалізованих і енциклопедичних словниках не надано. До того ж, вживання його у вказаних асоціаціях відзначається суттєвими розбіжностями, а саме. Офіційними документами Європейського Союзу, зокрема, Договором про Європейській Союз (остання консолідована версія) чіткої дефініції терміну «згуртування» не надається, хоча містяться ознаки і ключові слова, що уможливлюють його визначення. Так, у розділі «Економічне і соціальне гуртування»(ст.158) згаданого документу записано: «Щоб сприяти загальному гармонійному розвиткові, Спільнота розробляє та провадить дії, що зміцнюють її економічну та соціальну згуртованість. Зокрема, Спільнота прагне зменшити диспропорції рівнів розвитку різних регіонів та відсталість регіонів чи островів, що перебувають у найменш сприятливих умовах, зокрема, села» [ 16,с. 118]. Tаким чином, стосовно CC можна говорити про визначення терміну «гуртування» як політики, що запроваджена і реалізується Європейським Союзом і передбачає зменшення відсталості і диспропорцій рівнів розвитку різних регіонів, які перебувають у найменш сприятливих умовах, з метою сприяти загальному гармонійному розвиткові Спільноти.

У межах Північноамериканської угоди термін «гуртування» в основоположних офіційних документах не визначається. Натомість, він є загальновживаним у політичних і наукових текстах. Слід зазначити, що підхід до визначення терміну «гуртування» у даному регіоні не завжди є тотожним європейському. По-перше, якщо концепція ЄС демонструє комплексний підхід до гуртування у економічній і соціальній сферах, то північноамериканська версія обмежується розглядом лише соціального гуртування. По-друге, у Європі і Америці дотримуються різних точок зору навіть щодо дефініції самого поняття «соціальне гуртування». В деяких випадках науковцями західної півкулі, передусім тими, що задіяні у міжнародних проектах, в якості орієнтиру обирається варіант Євросоюзу. Прикладом слугує документ під назвою «Соціальне гуртування: включення і почуття належності у Латинській Америці і на Карибах», створений у 2007 році при сприянні ООН(Економічної Комісії з Латинської Америки та Карибів ECLAC), Іберо-Американського Секретаріату(ЗЕСІВ), Іспанського Агентства з міжнародної співпраці(АЕСІ) та Комісії Євросоюзу. Розглядаючи соціальні проблеми латиноамериканського регіону, автори пропонують спиратися на доробок Європи, використовуючи накопичений її інтеграційними структурами понятійний апарат[22,с.33-34]. Опрацьований ними матеріал з соціального гуртування охоплює і Мексику, яка є одним з членів НАФТА. Втім, у Північній Америці не всі науковці схильні копіювати європейську точку зору, маючи своє бачення проблеми. Досить показовим є робоче визначення даного терміну, запропоноване канадським Підкомітетом з питань політики дослідництва соціального гуртування. Попри те, що це визначення спирається на реалії Канади, воно є результатом опрацювання великого обсягу відповідної літератури і фактично домінує у науковому світі північноамериканського регіону. Згідно з цим визначенням під соціальним гуртуванням слід розуміти постійно триваючий процес розвитку громади, що поділяє цінності, виклики і рівні можливості, існуючі у Канаді, основані на почутті довіри, надії та взаємності серед усіх канадців. Далі, виходячи з вказаного визначення, акцентується необхідність добровільної співпраці, спрямованої на соціальне зближення, участь у формальних та неформальних соціальних мережах, групах і асоціаціях, громадському житті[23]. Отже, під гуртуванням у країнах Північної Америки, на відміну від Європи, розуміється не окрема політика, спрямована на ліквідацію соціально-економічних диспропорцій країн-членів інтеграційного об'єднання, а ініційований недержавними інституціями процес соціального зближення населення окремих країн Північноамериканського регіону.

Причинами різниці у підходах в даному питанні є як розбіжності у формах і методах інтеграційних процесів, так і значні цивілізаційні відмінності двох вказаних спільнот. Якщо Європа репрезентує інституційний варіант інтеграції, де за традицією є тяжіння до рівних умов життєдіяльності, то НАФТА побудована на основі ліберальної моделі з рівністю можливостей як базовою цінністю. Звідси бере початок європейська схильність до впровадження єдиної соціально-економічної стратегії за допомогою державних інституцій. Таку позицію не поділяє північноамериканська спільнота, що налаштована на соціальну самоорганізацію індивідів, традиційно маючих низький рівень довіри до держави. Із сказаного випливає необхідність здійснювати диференційний підхід до визначення поняття гуртування, коли йдеться про Євросоюз та НАФТА.

Наступний термін «гармонізація» визначений переважно в літературі з міжнародного права, але може бути застосований і щодо інших галузей суспільних наук. Під гармонізацією в юридичному аспекті розуміють «...приведення законодавств держав-членів та країн-нечленів у відповідність з вимогами Європейського Союзу на підставі правових актів інститутів Євросоюзу>>[3,с.13]. Характерно, що у цитованому виданні поняття «гармонізація» пов'язують з більш вузьким словом-терміном «наближення (зближення)». Останнє визначається як «...процес прийняття, внесення змін чи скасування національних правових норм з метою приведення національного законодавства у відповідності з положеннями актів Європейського Союзу для створення належних умов для імплементації права Євросоюзу у внутрішній правопорядок»[3,с.78]. Із сказаного можна зрозуміти, що наближення відбиває однобічний напрямок розвитку держав, які мають узгодити свою правову базу з відповідним доробком ЄС, в той час як гармонізація мислиться як більш широкий процес взаємного пристосування правових систем до вимог існуючого інтеграційного об'єднання.

З терміном «гармонізація» у значенні «зближення» кореспондує також слово «апроксимація» (англ. і фр. «approximation», ісп. «аргохітасіоп»), що зустрічається у деяких офіційних документах ЄС. Tак, умови вступу в Євросоюз так звані «Копенгагенські критерії» саме цим терміном позначають необхідність наближення законодавства країн-претендентів на вступ до правової системи Євросоюзу[9,с.13]. У перекладі «апроксимація» означає «зближення» і у довідковій літературі подається як еквівалент терміну «гармонізація»[3,с.8]. Проте, останньому юристи віддають перевагу як такому, що більш адекватно характеризує процеси узгодження правових норм в умовах інтеграції[8,с.237-238]. Водночас, передаючи зміст тексту вищезгаданих Копенгагенських критеріїв, деякі іншомовні довідкові видання замінюють термін «апроксимація» словом «alignment»(aHr.n„ фр.) або «аііпеасіоп» (ісп.)[11]. У точному перекладі воно означає «вирівняння». Однак, у даному термінологічному мікрополі це слово не набуло якості терміну і вживається скоріше як синонім.

Поруч з правовим полем, термін «гармонізація» досить часто використовується і щодо соціально-економічної сфери. Слід відзначити, що у такому разі його точної дефініції не надають, вживаючи у достатньо широкому значенні. У документах Євросоюзу стосовно політики гуртування говориться про гармонійний розвиток Спільноти як основну мету політики гуртування, але без загального визначення понятійного змісту гармонізації. Сказане дозволяє віднести цю лексичну одиницю до розряду термінів у правовій сфері, водночас вказавши на її розпливчатість і залежність від контексту у дослідженнях соціально-економічних інтеграційних процесів.

Юридичне наповнення має і термін «спільний flopo6oK»(acquis commimautaire). Він означає «...сукупність правових норм, судових рішень, доктринальних понять, рекомендацій, домовленостей тощо, які виникли за час існування європейських інтеграційних організацій, є основою правопорядку Євросоюзу і мають сприйматися беззастережно державами-членами та країнами-претендентами на вступ до Євросоюзу>>[3,с.8]. Оскільки процес зближення соціально-економічних параметрів держав Євросоюзу побудований і регулюється юридичними важелями, даний термін, забезпечений дефініцією, є значним допоміжним засобом для вивчення підвалин політики гуртування у різних областях її функціонування.

Здійснений у статті аналіз дозволяє зробити певні узагальнення. Упорядкування термінології з питань інтеграційного зближення доцільно здійснювати, використовуючи відповідну базу даних Євросоюзу і НАФТА з огляду на їх спільні лінгвістично-цивілізаційні підвалини і можливість комплексного розгляду загальної термінологічної моделі і її варіацій. Виходячи з головних особливостей терміну (однозначності і системності), з урахуванням його повноцінного функціонування у певному термінологічному полі, складений перелік спеціальної лексики з вказаної тематики. До термінологічного списку запропоновано внести такі слова, як «integration», «convergence», «harmonization», «cohesion», та «acquis commimautaire», розглянувши крім їх англомовної версії також французький та іспанський варіанти. Використання трьох іншомовних термінологічних одиниць обумовлено як фактором автентичності документальних текстів ЄС і НАФТА, так і більшою продуктивністю залучення декількох мовних варіантів. У країномовні аналоги вказаних термінів обрані з урахуванням теоретичного і практичного доробку перекладачів-експертів. Аналіз обраних і наведених в роботі дефініцій показує наступне. Термінологія з питань інтеграції є більш унормованою в межах Європейського Союзу, в той час як у Північноамериканській асоціації вона відзначається певним різнобоєм. Тим не менш, ключовий термін «інтеграція», попри велику уживаність в обох півкулях, не має загальноприйнятого визначення, закріпленого у спеціалізованих виданнях довідкового характеру. Натомість, можна виділити два підходи щодо поняття «інтеграція»: широкий (дія, процес або результат об'єднання) і звужений (за сферою функціонування економічна, політична тощо). Багатовимірний характер інтеграційних процесів потребує комплексного використання обох підходів. Термін «конвергенція» обслуговує здебільшого економічно-валютну діяльність Євросоюзу і успадкував певною мірою ідеологічний вимір, через що його використання вимагає уточнюючого контексту. Однозначності переважно у юридичному термінологічному полі набуває і така лексична одиниця, як «гармонізація», яка означає узгодження законодавства країн, що інтегруються; водночас у не надто точному варіанті вона досить часто вживається в інших областях діяльності регіональних союзів. Термін «гармонізація» у правовому аспекті має синонім-дублет «апроксимація» (approximation наближення), а в неукраїнських виданнях подекуди замінюється синонімом «alignment» (вирівняння»). Поняття, що визначено терміном «спільний доробок», має чітку дефініцію у юридичних студіях, але завдяки наявності нормативно-правової основи будь-якої ланки діяльності Євросоюзу, без обмежень вживається і у інших сферах. Що стосується терміну «гуртування», то його визначення у ЄС і НАФТА характеризується певними розбіжностями. Якщо в Євросоюзі він чітко пов'язаний з певного політикою, спрямованою на ліквідацію соціальноекономічних диспропорцій, то в країнах Північноамериканської угоди, де подібна політика відсутня, він інтерпретується як діяльність недержавного характеру, орієнтована на соціальне єднання суспільства на основі спільних інтересів і цінностей.

Список використаних джерел

1. Булганин С.В. Особенности испанского языка Мексики // Латинская Америка. № 11. 2003. С. 70-73.

2. Європейський Союз: словник-довідник [ред.-упоряд. Ю.Марченко]. 2-ге вид. оновл. К.: К.І.С., 2006. 140с.

3. Законотворчість: словник термінів і понять з міжнародного та європейського права / [авт.-упоряд. О.В.Богачова ] К., 2005. 160с.

4. Комарова З.И. Семантическая структура специального слова и ее лексическое описание / Комарова З.И. Свердловск: Изд-во Уральского ун-та, 1991.156с.

5. Конституційні акти Європейського Союзу / [упоряд. Г. Друзенко, заг. ред. Т.Качка]. К.: Видавництво «Юстиніан», 2005. 4.1. 512с.

6. Крыжановская А.В. Актуальные проблемы упорядочения научной терминологии / Крыжановская А.В., Симоненко Л.А. К.: Наукова думка, 1987. 164с.

7. Суперанская А.В. Общая терминология: Вопросы теории / Суперанская А.В., Подольская И.В., Васильева Н.В. М.: Наука, 1989. 246с.

8. Шнирков О.І., Копійка В.В., Муравйов BI. Україна Європейський Союз: економіка, політика, право: Монографія / Шнирков О.І., Копійка В.В., Муравйов В .I. К.: Видавничо-поліграфський центр «Київський університет», 2006. 268с.

9. Bulletin of the European Communities. 1993. № 6. 166c.

10. BusinessDictionary.com. Режим доступу: http://businessdictionary. com7definition7integration.html Заголовок з екрану.

11. Copenliagen criteria. Режим доступу: http://en.wikipedia.org/wiki/ Copenliagen criteria. Заголовок з екрану.

12. Diccionario enciclopedico ilustrado Sopena: 280 000 voces de entrades en 5 tomos. Т.З. Barselona: Sopena, 1980. 2880с.

13. Encyclopaedia Universalis en 23 volums. Т. 12. Paris: Encyclopaedia Universalis France, 1996. 105 lp.

14. European Commission. Cohesion and Development Cliallenge Facing the Lagging Regions. Luxembourg: Office for Official Publications of the European Communities, 1995. 71p.

15. European Commission. Glossary: Institution, Policies and Enlargement of the European Union. Luxembourg: Office for Official Publications of the European Communities, 2000. 79p.

16. European Union. Consolidated Treaties (November 2006). Luxembourg: Office for Official Publications of the European Communities, 2006. 33 lp.

17. Granenciclopedia RIALPen 24 tomos. -T. 13. Madrid: Ediciones RIALP, 1973.-876p.

18. Grand Larousse en 5 volumes . T.3. Paris: Library Larousse, 1990.-P. 1281 1952.

19. Integration-Definitionfromthe Merriam-Webster Online Dictionary.-Режим доступу: http://www.merriam-webster.com/dictionary/integration. Заголовок з екрану.

20. Lexique du francais quebecois. Режим доступу: http://fr.wikipedia.org/ wiki/lexique_du_fran%c3%A7ais_qu%C3%A9b%C3%A9cois. -Заголовок з екрану.

21. Nouvelle Encyclopedie Bordas en 10 volumes. Т.5. Paris: Bordas, 1987. -Р.433-3040. '

22. Social Cohesion: inclusion and a sense of belonging in LatinAmerica and the Caribbean. P.33-34. Режим доступу: http://www.eclac.cl/publicaciones/ xml/0/29030/2007-219-Social/Cohesion.rtf. Заголовок з екрану.

23. Social Cohesion in Canada: Possible Indicators. Highlights. Режим доступу: http://www.cced.ca/pubs/2001/si/sra-542.pdf. Заголовок з екрану.

24. Social integration. Wikipedia. -Режим доступу: http://en.wikipedia.org/ wiki/Social integration. Заголовок з екрану

25. The CanadianEncyclopedia іпЗ volumes. -V.2. -Edmonton: HurtigPubl., 1985. 1370р.

26. The Encyclopedia Americana: International ed.: Complete in 30 volumes. V.15. Danbury: Crolier Incorporated, 1997. 862p.

27. The New Encyclopedia Britannica: Micropaedia: Ready reference. 15ed. -Vol.6. Cliicago etc.: Encyclopaedia Britannica, 1994. 982p.

Размещено на Allbest.ru