Інноваційний розвиток сільськогосподарських підприємств на основі застосування біометоду захисту рослин

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інноваційний розвиток сільськогосподарських підприємств на основі застосування біометоду захисту рослин

Вступ. Нестримний розвиток науково-технічного прогресу та всесвітня боротьба із ГМО дає поштовх до нових шляхів виробництва екологічно чистої продукції та малозатратного виробничого процесу. У сільському господарстві виділяють біологічний та агрохімічний напрями НТП. Агрохімічний напрям НТП пов'язаний із застосуванням хімічних засобів у виробництві сільськогосподарської продукції, а біологічний - спрямований на застосування біологічних засобів. Оскільки світова спільнота прагне до вживання чистих продуктів, то біологічний напрям НТП є саме тим напрямом, на якому слід зробити акцент у процесі виробництва сільськогосподарської продукції. Цей процес вносить зміни у напрями інноваційного розвитку аграрних підприємств.

Актуальність теми. У світі останніх тенденцій світового ринку сільськогосподарської продукції, особливу увагу привертає той факт, що саме в Україні вбачають основного постачальника продовольства. Це вимагає від країни виробництва високоякісної продукції. Одним із факторів, що впливає на вирощування якісної продукції рослинництва, є засоби захисту рослин, що використовуються у процесі виробництва. Враховуючи новітні досягнення у сфері захисту сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб та бур'янів наші сільгоспвиробники мають можливість вирощувати якісну продукцію, що безпосередньо впливає на розвиток і діяльність сільськогосподарських підприємств.

Постановка проблеми. Інноваційний розвиток аграрних підприємств передбачає впровадження у виробництво досягнень науки та техніки. Аграрні підприємства мають тримати руку на пульсі новинок як ніхто інший, оскільки продукція сільського господарства споживається людьми і має бути не шкідливою. Давно відомі і широко вживані хімічні засоби захисту рослин вже не дають необхідного результату. На це є ряд причин: по-перше, земля вже стомилися від кількості хімічних відкладень в ній; по-друге, багато шкідників та хвороб адаптувалися до тих хімічних засобів, що вносяться кожного року та стали більш стійкими щодо їх впливу; по-третє, хімічні засоби захисту рослин, як і будь-які інші хімічні засоби, негативно впливають на людей, що безпосередньо займаються роботами по захисту рослин; по-четверте, негативний вплив хімічні засоби захисту рослин справляють на навколишнє середовище; по-п'яте, хімічні елементи можуть проникати в продукт і тим самим шкодити здоров'ю людей, які його споживають. Перехід на інноваційну систему захисту рослин вбачаємо у запровадженні біометоду для боротьби із хворобами, шкідниками та бур'янами.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В аспекті інноваційного розвитку сільськогосподарських підприємств питання застосування засобів захисту рослин розглядали такі вчені, як: В.Г. Андрійчук, В.Ф. Проскура, Н.І. Замостний, А.Я. Марухняк та інші. Проблемами захисту сільськогосподарських культур займалися багато вітчизняних та зарубіжних вчених, зокрема І.М. Демчак, С.В. Довгань, С.В. Ретьман, С.М. Бабич, Г.П. Козак, Т.І. Гук. та багато інших. Проте, зважаючи на стрімкий розвиток науки, з'являються нові види та способи захисту сільськогосподарських рослин і як один із них в літературі виділяють біометод захисту рослин, який розглядали такі вчені як В.Г. Андрійчук, М.М. Доля.

Мета статті обумовлена проблемою використання інноваційних переваг біометоду у системі захисту рослин для сталого розвитку сільськогосподарських підприємств. Вченими не достатньо розглянуто вплив біологізації на розвиток аграрних підприємств. Потребує подальшого дослідження інноваційна активність сільськогосподарських підприємств Миколаївщини.

Виклад основного матеріалу. Кожне сільськогосподарське підприємство прагне до збереження та захисту свого врожаю, оскільки від його кількості та якості залежить майбутній прибуток господарства. Саме тому використання нових засобів захисту рослин має не тільки зацікавити сільгоспвиробників, а й стимулювати їх до впровадження таких засобів у процес виробництва.

Нині існує широкий спектр різноманітних засобів захисту сільськогосподарських культур від шкідників, бур'янів та хвороб і зосередитися на одному дуже важко, оскільки використовувати засоби захисту треба в комплексі.

Оскільки Україна привертає увагу світової спільноти як один із потужних постачальників продукції сільського господарства, треба особливу увагу приділяти її якості. А якість продукції, в свою чергу, залежить від якості та кількості тих засобів захисту, які були використані при її виробництві. Природно-кліматичні умови та родючі землі України і Миколаївської області зокрема сприяють впровадженню технологій комплексної біологізації захисту рослин, у тому числі технологій виробництва продукції рослинництва вищої і покращеної екологічної якості на основі заборони або обмеження використання пестицидів. Згідно з галузевою програмі «Комплексна біологізація захисту рослин 2008-2015» біологічний метод є основним стратегічним еколого-біологічним заходом контролю шкідливих організмів в посівах сільськогосподарських культур [1]. Практична можливість прискореного і масштабного розвитку комплексної біологізації захисту рослин забезпечується наявністю вітчизняного науково-технічного потенціалу з екологізації сільського господарства на засадах біологізації землеробства, який здебільшого відповідає світовому рівню, зокрема з промислових біотехнологій виробництва і застосування біологічних засобів захисту рослин.

Тому необхідно використовувати найменш шкідливі засоби захисту як для рослин, так і для людей, що й передбачає інноваційний розвиток сільськогосподарських підприємств.

Сільськогосподарські підприємства мають здійснювати інноваційну діяльність для того, щоб забезпечити конкурентоспроможність своєї продукції та підвищити ефективність її виробництва. Поняття інноваційного розвитку настільки поширилося у нашому суспільстві, що нині вже просто не можливо уявити собі покращення діяльності без впровадження інновацій. Інноваційний розвиток сільськогосподарських підприємств можна визначити як сукупність впроваджених у виробництво досягнень НТП, що дають певний позитивний результат, удосконалюють та (або) полегшують процес виробництва, а також позитивно відбиваються на фінансових результатах діяльності підприємства [2].

Одним із способів удосконалення процесу виробництва у сільському господарстві є удосконалення захисту рослин. У даному випадку слід звернути увагу на досвід зарубіжних країн щодо застосування біометоду. Так, такі країни як США та Швеція вже досягнули високого рівня біологізації сільського господарства. В Німеччині та Великобританії на значних площах сільськогосподарських угідь реалізовано ідею повної відмови від застосування засобів хімічного захисту рослин або, принаймні, надання біометоду значних переваг [3].

Сучасний стан застосування хімічних засобів захисту рослин та використання біометоду в районах Миколаївської області можна проаналізувати за допомогою даних таблиці.

Кількість посівної площі, обробленої біометодом, у загальній площі оброблюваних земель засобами захисту у Миколаївській області складає лише 2,6% (табл.). У Жовтневому, Кривоозерському, Миколаївському та Первомайському районах біометод не застосовувався. Лідером у застосуванні біометоду є Березнегуватський район.

Відмітимо, що Жовтневий, Кривоозерський, Миколаївський та Первомайський райони взагалі не користуються біометодами захисту рослин. В загальній кількості оброблених площ усієї області біометод займає 2,6%. Найбільший обсяг використання біометоду помітно у Березнегуватському районі - 12 тис. га, що у відсотковому співвідношенні до загального обсягу виконаних робіт по боротьбі зі шкідниками, хворобами та бур'янами по Березнегуватському району становить 10,7%. Слідує за Березнегуватським Вознесенський район - 8,3 тис. га, у відсотках до загального обсягу виконаних робіт по Вознесенському району цей показник становить майже 8%.

Кількість посівних площ, оброблених засобами захисту рослин по боротьбі зі шкідниками, хворобами та бур'янами, у Миколаївській області в розрізі адміністративних районів, тис. га

продовольство сільськогосподарський захист рослина

Серед біологічних засобів захисту рослин, що використовують у Миколаївській області, можна виділити такі: трихограма, триходермін та бактороденцид. Трихограма є ефективним засобом захисту рослин від шкідливих комах як в закритому, так і у відкритому грунті. Триходермін є корисним не тільки у захисті рослин, а також корисний для грунту, оскільки збагачує грунт рухливими поживними речовинами. Бактороденцид ефективно застосовувати проти гризунів. Ці засоби застосовуються до всіх сільськогосподарських культур. На жаль, їх використання не носить глобальний характер, а навіть навпаки.

Українські виробники сільськогосподарської продукції мало знайомі із досягненнями науки у галузі захисту рослин.

Порушена взаємодія наукових установ та сільгоспвиробників.

Для того, щоб кожен сільгоспвиробник мав змогу використовувати біометод у боротьбі із шкідниками, бур'янами чи хворобами сільськогосподарських рослин, необхідно проводити широкомасштабне ознайомлення із новинками у даній галузі. Гарним способом ознайомлення виробників сільськогосподарської продукції із біометодом може стати презентація результатів застосування біологічних засобів захисту рослин. Наприклад, провести екскурсії на полях у господарствах, що застосовують біометод; презентувати результати лабораторних досліджень сільськогосподарської продукції, захист якої проводився біометодом.

Висновки. Одним із шляхів інноваційного розвитку є використання біологічних засобів захисту рослин.

Дослідження показали, що застосування біометоду у Миколаївській області ще мало розповсюджено. Більшість підприємств і досі надають перевагу хімічним засобам. Проте, початок у цьому напрямі вже є, і має розвиватися далі. Спираючись на дослідження біологічних засобів захисту рослин виявлено, що використання таких засобів забезпечує високу рентабельність виробництва, зменшує затрати сільгоспвиробників на придбання засобів захисту рослин, оскільки відносна вартість біопрепаратів в розрахунку на тонну насіння та гектар посівів значно нижча в порівнянні з пестицидами. Це співвідношення знаходиться в межах від 5 до 12 разів на користь біопрепарату.

Взагалі, вважаємо, що оцінка ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств насамперед повинна враховувати кількість виробленої якісної, екологічно безпечної продукції.

Література

1. Про затвердження галузевої Програми ` `Комплексна біологізація захисту рослин 2008-2012'' [Електронний ресурс]: наказ Міністерства аграрної політики України від 27.05.2008 №334/46

2. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: підручник / В.Г. Андрійчук. - К.: КНЕУ, 2002. - 624 с.

3. Фокін А.В. Деякі світові тенденції у захисті рослин / А.В. Фокін // Газета по-українськи. - 2009. - №9. - С. 9-12.

Размещено на Allbest.ru