Інвестиційна привабливість економіки України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Постановка проблеми у загальному вигляді.

Україна має великий природно-ресурсний, людський та науково-технічний потенціал, що приваблює іноземних інвесторів та потенційних партнерів.

Проте відсутність досвіду застосування всіх сучасних засобів ефективного формування торгівельної політики ще не дозволяє Україні стати рівноправною учасницею світового співтовариства. Тому останнім часом значно підвищився інтерес до обґрунтування теоретичних засад ефективного здійснення зовнішньоекономічних відносин у провідних галузях національної економіки, розробки механізму здійснення торговельно-економічної політики на різних ієрархічних рівнях, а також до опрацювання конкретних принципів і правил ефективної організації зовнішньоекономічної діяльності України.

Аналіз досліджень і публікацій останніх років.

Проблеми інвестиційного розвитку економіки України останніми роками активно аналізуються багатьма авторами: І.Т. Балабанов, І.О. Бланк, В. Будкін, І.В. Зятько, І.В. Крючкова, В.М. Гриньова, Н. Ізосімова, К.В. Ізмайлова, Л. Карпенко, В.В. Ковальов, В. Новицький, І.В. Отодюк, Т. Панфілова, Ю. Пахомов, В.П. Семиноженко, С.В. Сенребряков.

У роботах економістів розглядаються тенденції у сфері інвестування наукоємних видів промислової діяльності з боку зовнішніх і внутрішніх інвесторів, проводиться економічна оцінка значення для України найвагоміших країн-інвесторів, досліджуються шляхи стимулювання інвестиційної діяльності.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Україна більш ніж 19 років розвивається шляхом незалежності. Цього часу повинно бути достатньо для повного відновлення економіки країн, які постраждали під час Другої світової війни.

Але наприкінці другого десятиріччя ми все ще маємо великі соціальні дефіцити, залишається складним комплекс проблем щодо моніторингу соціального розвитку. Вплив світової фінансової кризи на економіку України ще більш ускладнив становлення та розвиток як економіки країни в цілому, так й окремих підприємств зокрема.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Мета статті полягає у визначенні інвестиційної привабливості економіки України, аналізі основних рейтингових показників оцінки країни в глобальному торгівельному та інвестиційному середовищі.

Виклад основного матеріалу дослідження.

На міжнародну економічну ситуацію та стан справ в Україні найбільше впливатимуть такі глобальні виклики, як уповільнення темпів зростання світової економіки і, відповідно, скорочення попиту, передусім, у розвинутих країнах - торгових партнерах; подальше коливання курсу долара у відношенні до провідних валют світу; коливання цін на основні біржові енергетичні та продовольчі товари; поширення інфляційних процесів; глобальні дисбаланси - колосальні дефіцити та активне сальдо рахунку поточних операцій.

Слід підкреслити, що для України, з огляду на погіршення рахунку поточних операцій в умовах стрімкого збільшення припливу приватного капіталу, передусім у фінансовий сектор, реалізувалася загроза одномоментного виведення "гарячих" грошей - грошових ресурсів, що стихійно перемішуються їх власниками із одного виду бізнесової діяльності в інший або із однієї країни до іншої з метою збереження їх вартості або одержання спекулятивного прибутку.

Вони не беруть участі у створенні матеріальних благ в обороті виробничого чи торгового капіталу.

Їх обсяги і потоки збільшуються в умовах посилення нестабільності економіки.

Обґрунтуємо це за допомогою аналізу платіжного балансу та основних макроекономічних показників.

Таблиця 1. - Динаміка платіжного балансу України у 2001-2009 рр.:

Сьогодні в Україні зовнішньоекономічні зв'язки розвиваються за несприятливим сценарієм - стрімко збільшується дефіцит за рахунками поточних операцій унаслідок значніших темпів нарощування імпорту, а іноземний капітал направляється переважно у фінансовий сектор і нерухомість. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами і послугами в Україні в 2008 році становило 13 млрд 484,5 млн дол. проти 7 млрд 263,6 млн дол. у 2007 році. Це стало одним із вирішальних чинників різкої девальвації гривні проти основних світових валют в умовах світової фінансової кризи 2009.

Таблиця 2. - Динаміка приросту основних макропоказників України:

Так, чистий приплив ПІІ в економіку України у 2007 р. в 1,6 рази перевищив рівень попереднього року і становив 9,2 млрд дол. (6,6% від ВВП), у 2008 році розмір ПІІ зріс ще на 7,4 відсотки.

Рис. 1. - Динаміка доходів від інвестицій в Україну у 1998-2009 рр.:

Найбільш привабливим для іноземних капіталовкладень залишався фінансовий сектор, куди було направлено 37,9% від загальної суми надходжень, що пояснюється переважно купівлею нерезидентами українських банків та інших фінансових установ. Відбувся значний приріст інвестицій у будівництві (в 1,9 рази) та операціях з нерухомим майном (у 2,5 рази). Відповідно, на кінець 2009 р. найбільший обсяг ПІІ зосереджено у сфері фінансової діяльності (22,8% від загального обсягу), у металургійній промисловості (19,8%), оптовій та роздрібній торгівлі (8,8%), операціях з нерухомим майном (8,6%), будівництві (5,5%), харчовій промисловості (5.3%), добувній, хімічній нафтохімічній промисловості та машинобудуванні (по 3,6%).

Але під впливом міжнародної фінансової кризи у 2009 році всі показники різко зменшуються. Прямі зарубіжні інвестиції зменшуються більш ніж вдвічі - на 53% порівняно з 2008 роком. Лише у другому кварталі 2010 року чистих надходжень прямих іноземних інвестицій в Україну набули позитивної тенденції щодо зміни. Підприємці розпочали повертати свої капітали з офшорних зон.

За оцінками НБУ, у 2007-2008 рр. нарощування експортних поставок відбувалося в результаті збереження високих цін на світових ринках сировини і стабільного попиту на продукцію вітчизняного машинобудування в країнах СНД. Водночас активне розширення як споживчого, так й інвестиційного внутрішнього попиту стимулювало збільшення обсягів імпортних операцій. Зокрема, привертає до себе увагу той факт, що у 2006-2007 pp. зростання додатного сальдо торговельного балансу досягалося за умови помірного збільшення споживання домогосподарств темпами, що перевищували темпи зростання ВВП до 7%, а приріст інвестицій в основний капітал був більшим за 20%, що є прийнятним для транзитивної економіки.

У 2008 році вже спостерігається зменшення інвестицій в основний капітал на 2,6% порівняно із 2008 роком.

У 2009 році різко падають всі макроекономічні показники економіки України: валовий внутрішній продукт зменшується на 12%, інвестиції в основний капітал зменшуються майже на 41%, значно падає експорт та імпорт товарів.

Сьогодні успіху експортної політики України загрожують внутрішні структурні проблеми, які пригнічують розвиток експортного потенціалу країни, заважають зростанню міжнародної конкурентоспроможності. Про це свідчать результати критичного аналізу та систематизації рейтингових оцінок України, опублікованих міжнародними інституціями у 2009-2010 pp.

Одним з традиційних є рейтинг глобалізації (Globalization Index (GI)), який щорічно складається журналом "Foreign Policy". У 2007 р. в рейтингу враховувалися дані за 2005 р. щодо 72 країн світу (у 2006 р. - 62), в яких зосереджено 88% населення планети і понад 97% світової економіки. У 2009 році в рейтингу враховувались вже 208 країн світу, тобто рейтинг досить вірогідно відображає позиції включених до нього країн. Відомо, що при складанні рейтингу враховуються 3 основних параметри:

- економічна інтеграція (обсяг міжнародної торгівлі, міжнародних інвестицій та різних платежів, що перетинають кордони);

- соціальна інтеграція (міжнародні поїздки і туризм, обсяги міжнародних телефонних переговорів, поштових відправлень і переказів, кількість користувачів мережі Інтернет, число безпечних інтернетсерверів тощо);

- політична інтеграція залучення до міжнародної політики (членство в міжнародних організаціях, кількість посольств тощо).

Автори рейтингу звертають увагу на те, що найбільш глобалізовані країни є переважно невеликими за розміром і чисельністю населення. Так, до десятки найбільш глобалізованих країн у 2009 році увійшли Бельгія, Ірландія, Нідерланди, Швейцарія, Австрія, Канада, Данія, Сінгапур, Люксембург. До найменш глобалізованих країн віднесені: Узбекистан, Туркменістан, Тонга, Ісландія, Сомалі. Україна погіршила свою позицію, та знизилась із 42 на 47 позицію. Причому за рівнем економічної інтеграції Україна займає вже 78 позицію, за рівнем соціальної інтеграції - 61 позицію, за рівнем політичної інтеграції 49 позицію.

Наведені порівняльні дані дозволяють сформулювати припущення, що найпотужніші за розмірами ВВП країни, хоч і є активними учасниками процесів іноземного інвестування та міжнародних торговельних відносин, мають більш високий рівень захищеності національної економіки від впливу коливань кон'юнктури світових ринків і викликів розвитку світового господарства, оскільки зберігають відносно низькі рівні співвідношення "зовнішня торгівля та ВВП". Країни з високими рівнями такого співвідношення, утому числі Україна, є більш уразливими до викликів розвитку світового господарства.

У контексті визначення місця України в глобальному торговельному та інвестиційному середовищі важливими є дані порівняльного аналізу Індексу економічної свободи, опублікованого в січні 2010 р. американським дослідним центром "Heritage Foundation" і газетою "The Wall Street Journal". Економічна свобода - це фундаментальне право кожної людини управляти її власною працею та майном. В економічно вільних суспільствах, особи вільні у виборі роботи, виробництві товарів, витратах та інвестиціях будь-яким шляхом, яким забажають. Всі ці свободи підтримуються і захищаються державою. В економічно вільних суспільствах, також, уряд дозволяє праці, капіталу і товарам вільно переміщатися і утримується від примусу і тиску на свободи, втручається лише у разі необхідності збереження і функціонування самого себе. Індекс економічної свободи базується на 10-и індексах, які вимірюються по шкалі від 0 до 100, причому, показник 100 відповідає максимальній свободі: Свобода бізнесу, Свобода торгівлі, Податкова свобода, свобода від уряду, грошова свобода, свобода інвестицій, фінансова свобода, захист прав власності, свобода від корупції, свобода трудових стосунків.

Вага кожного з 10 факторів вважається однаковою, через це загальний індекс являє собою середнє арифметичне від показників. Всі країни по цьому індексу діляться на наступні групи:

- вільні - з показником 80-100;

- в основному вільні - з показником 70-79,9;

- помірно вільні - з показником 60-69,9;

- в основному невільні - з показником 50-59,9;

- деспотичні - з показником 0-49,9.

За цім рейтингом 179 країн світу поділено на 5 груп залежно від значення сукупного показника. У 2008 р. Україна в цьому рейтингу посіла 133-є місце серед 157 країн світу та 39-е серед 41 країни Європи і належить до переважно економічно не вільних. У 2009 році вона посіла вже 152 місце з показником 48,8 та потрапила до групи деспотичних країн.

При цьому за більшістю величин показників її позиції є значно гіршими, ніж середні для країн світу та Європи. Експерти зазначають, що в Україні в умовах відносно нормального розвитку у сфері торгівлі та оподаткування існують проблеми щодо свободи підприємництва, свободи грошових відносин, інвестицій, захисту прав власності та свободи від корупції, у розмірах державного апарату управління.

Таблиця 3. - Динаміка показників рейтингу України у 1995-2009 pp.:

Так, рівень фінансової свободи для України має оцінку 50, тоді як середній по Європі - 66,3. середній по світу - 51,1; свобода від корупції відповідно 28, 57 та 40; право власності - 30, 62 та 45; свобода праці - 54,3, 63,4 та 61,5; монетарна свобода - 69,9,78,6 та 74,2; свобода бізнесу - 44,3, 75,9 та 62,3; інвестиційна свобода - 30, 65,4 та 49,7. При цьому слід ураховувати, що, згідно з особливостями міжнародних зіставлень, в основу розрахунків покладено макроекономічні дані 2005 р. Цю особливість слід брати до уваги й при аналізі динаміки місця України в рейтингу 1995-2009 pp.

Дані таблиці 3 свідчать, що найкращу позицію в рейтингу з урахуванням кількості охоплених країн Україна посідала у 2005 р. Зважаючи на збільшення кількості країн, що аналізуються, величина Індексу протягом 2006-2007 pp. почала зростати. Перехід України до рангу деспотичних країн можна розглядати як наслідок впливання світової фінансової кризи. Отже погіршилися рівень захисту прав власності, свобода торгівлі, а загалом й інвестиційний клімат держави.

Розвиваючи наведені положення, проаналізуємо рейтингові оцінки конкурентоспроможності України, складені експертами Всесвітнього Економічного Форуму (ВЕФ). Звіт 2009 р. включає оцінки 133 країни. Індекс глобальної конкурентоспроможності (GCI) складається з 12 елементів, зокрема, таких: "Якість інститутів", "Інфраструктура", "Макроекономічна стабільність", "Здоров'я й початкова освіта", "Вища освіта і професійна підготовка", "Ефективність ринку товарів і послуг", "Ефективність ринку праці", "Розвинутість фінансового ринку", "Технологічний рівень", "Розмір ринку", "Конкурентоспроможність компаній" та "Інноваційний потенціал".

Слід зауважити, що у 2007 р. автори звіту ратифікували країни на 5 груп за рівнем розвитку і показником ВВП на душу населення в доларовому обчисленні: І група (факторний розвиток) з рівнем доходів менше 2 тис. дол. включає 44 країни; II група (перехідна до ефективного розвитку) з рівнем доходів 2-3 тис. дол. - 18 країн; III група (ефективний розвиток) з рівнем доходів 3-9 тис. дол. - 27 країн; IV група (перехідна до інноваційного розвитку) з рівнем доходів від 9-17 тис. дол. 11 країн; V група (інноваційний розвиток) з рівнем доходів понад 17 тис. дол. включає 31 країну. Україна віднесена авторами доповіді до ІІ групи з рівнем доходів 2-3 тис. дол.

За індексом GCI у 2007 році Україна посіла 73-є місце з показником 3,98, у 2008 році - вже 72 позицію. Але у рейтингу Всесвітнього економічного форуму за 2009-2010 роки Україна зайняла 82-у позицію серед 133 країн, опустившись одразу на 10 позицій порівняно з результатами попереднього дослідження. Після періоду відносної стабільності рейтингу в 2006-2008 роках наша країна істотно погіршила свої позиції і тепер знаходиться поруч із країнами, які раніше завжди випереджала.

Безпосередніми сусідами України по рейтингу конкурентоспроможності 2009-2010 є Гамбія та Алжир.

В цілому перед натиском фінансової кризи не встояли рейтинги цілої низки країн із економіками, що розвиваються. Різке падіння на десять і більше позицій у 2009 році відбулося ще в дев'яти країнах: Ботсвані, Гані, Латвії, Малі, Монголії, Росії, Сирії, Філіппінах і Хорватії. При цьому Латвія та Росія погіршили свої результати на 14 і 12 позицій відповідно. Рейтинг України максимально погіршився за трьома складовими: макроекономічна стабільність (падіння на 15 пунктів), рівень розвитку фінансового ринку (падіння на 21 пункт) і оснащеність новими технологіями (падіння на 15 пунктів).

Переважно погіршення позицій відбулося саме по тих складових, де Україна вже була найменш конкурентоспроможна: за макроекономічною стабільністю та рівнем розвитку фінансового ринку нині вона посідає 106-те місце серед 133 країн. Таким чином, оцінюючи позиції України за субіндексами та глобальним індексом конкурентоспроможності (дослідження ВЕФ) слід визнати, що найбільш проблемними для ефективного розвитку є базові фактори, зокрема, неефективність інститутів влади, макроекономічна нестабільність, неефективність розвитку ринків товарів і послуг, нерозвинутість фінансового ринку, неефективність бізнессередовища.

Україна потрапляє до категорії держав з низьким рівнем інвестиційного благополуччя. Це означає, що в короткоі середньотерміновій перспективі без запровадження екстрених заходів щодо поліпшення інвестиційного статусу Україні не вдасться підвищити рівень інвестування для повноцінного економічного зростання. У 2009 р. наша країна порівняно з 2008 р. знизилася на дві позиції в рейтингу інвестиційного благополуччя. Найбільш критичними зонами у сфері забезпечення інвестиційного благополуччя в 2009 р. для України були: значне падіння ВВП, високий рівень інфляції, низький суверенний кредитний рейтинг, складні умови ведення бізнесу, високий рівень корупції, несприятливі політичні умови.

Висновки даного дослідження і перспективи подальших розвідок. Таким чином, поточні інвестиційні та бізнес-можливості в Україні, виходячи з наведених світових рейтингів і наших досліджень, є в більшості випадків посередніми і малопривабливими для надходження серйозного іноземного капіталу. Для формування сприятливого інвестиційного середовища та підвищення інноваційної активності, поліпшення структури зовнішньої торгівлі та утримання зовнішньоторговельного сальдо в допустимих межах доцільно:

- провести комплексну програму соціально-економічного розвитку, передбачивши в ній узгоджені заходи інноваційної, промислової, експортної політики;

- створити сприятливі умови щодо стимулювання експортних операцій, налагоджування контрактів з закордонними партнерами;

- розробити програми стимулювання впровадження сучасних досягнень науки та техніки у виробничі процеси;

- здійснювати обмеження імпорту продукції, для виробництва якої в Україні є власний потенціал.

Література

національний економіка макроекономічний

1. Про стан платіжного балансу України за 2009 рік [Електронний ресурс].

2. Панфілова Т. Україна в глобальному торгівельному та інвестиційному середовищі / Т. Панфілова // Фінанси України. - № 3. - 2008. - С. 75-84.

3. Globalization Index 2009 [Електронний ресурс].

4. 2008 Index of Economic Freedom [Електронний ресурс].

5. The Global Competitiveness Report 2009-2010.WEF [Електронний ресурс].

6. Ізосімова Н. Конкурентоспроможність України після кризи: десять сходинок униз [Електронний ресурс].

Размещено на Allbest.ru