Економічний розвиток країни як наслідок економічного зростання

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК КРАЇНИ ЯК НАСЛІДОК ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ

економічний зростання україна конкурентоспроможність

Економічний розвиток країни належить до найважливіших понять макроекономіки. У літературі часто зустрічається термін “соціально-економічний розвиток”, який підкреслює тісний зв'язок між рівнем економічного розвитку і вирішенням соціальних проблем країни.

Соціально-економічний розвиток - це процес безупинної зміни матеріального базису виробництва, а також усієї сукупності різноманітних відносин між економічними суб'єктами, соціальними групами населення.

Соціально-економічний розвиток - складний суперечливий процес, у якому взаємодіють позитивні і негативні фактори, а періоди прогресу змінюються періодами регресу. Політичні і військові потрясіння, соціальні конфлікти, екологічні катастрофи можуть призупинити розвиток економіки будь-якої країни, відкинути її на кілька десятиліть назад, а іноді привести і до остаточної загибелі, як це було з древніми цивілізаціями.

Однак у планетарному масштабі відбувається безупинний позитивний розвиток економіки. У його основі - досягнення науки, технічного прогресу, розширення їхнього технологічного застосування, що дозволяє обновляти асортимент продукції і послуг, частково заміщати гостродефіцитні ресурси, витримувати екологічні вимоги й обмеження, які диктує суспільство. Усе це впливає на обсяги і структуру ВВП, а отже, на рівень сукупної пропозиції.

З іншого боку, змінюються соціальні стандарти рівня життя, освіти, культури, охорони здоров'я, інформаційного забезпечення населення і бізнесу. Формуються нові і розвиваються традиційні потреби суспільства. Зростає роль міжнародного наукового співробітництва, наприклад, в освоєнні космічного простору, в області генетики й енергетики майбутнього. Це породжує принципово нові суспільні потреби. У результаті сукупний попит стає більш динамічним, а його імпульси виробництву - усе більш відчутними. Отже, соціально-економічний розвиток на тривалих тимчасових інтервалах і в масштабах, що перевершують одну країну, є прогресивним, поступальним процесом.

Економічне зростання розглядається макроекономічною наукою як складова частина й одна з найважливіших характеристик економічного розвитку країни. Це поняття пов'язане з кількісною зміною обсягів виробництва і споживання ВВП. Економічне зростання буває позитивним, якщо реальні (порівнянні) обсяги ВВП в аналізованому періоді перевищують його рівень у базисному році. В іншому випадку приходиться характеризувати “зростання” як негативне.

Поняття “розвиток” і “зростання” знаходяться між собою, як правило, у співвідношенні: зростання валового продукту супроводжується змінами в технології виробництва, пов'язане з появою нових видів продукції і цілих галузей. Іншими словами, зростання викликає якісні зміни в економіці, сприяє її загальному розвитку. Зі свого боку, позитивні якісні зміни у відносинах власності, розподілу і перерозподілу доходів, фінансової стабілізації активно впливають на економічний зріст.

Видатний вчений, лауреат Нобелівської премії за дослідження історії економічного росту розвинених країн С. Кузнец визначив економічне зростання як «довгострокове збільшення здатності господарства забезпечувати все більш різноманітні потреби населення з допомогою все більш ефективних технологій і відповідних їм інструкційних та ідеологічних змін» [11, с. 108-109]. Водночас С. Кузнец стверджував, що винятково прискорення економічного росту не може слугувати запорукою зростання добробуту людей і що економічне зростання не самоціль, а лише засіб розвитку. Можна стверджувати, що економічний ріст є переважно кількісним показником, а економічний розвиток є якісним параметром і логічним продовженням економічного росту. Воно має своєю основою появу нових технологій і нововведень, сфер збуту, ресурсних обмежень, якісну зміну структури економіки і супроводжується зростанням добробуту населення. А економічний ріст характеризується зростанням суспільного продукту і може не вести до поліпшення умов життя населення.

Україна сьогодні знаходиться на шляху всебічних економічних перетворень. За таких умов, налагодження стабільного інвестиційного процесу для економічного розвитку країни є справою особливого значення. Як зазначив Міністр економіки України Богдан Данилишин, забезпечення сприятливого інвестиційного клімату в Україні залишається питанням стратегічної важливості, від реалізації якого залежать динаміка соціально- економічного розвитку та можливість модернізації на цій основі національної економіки [12]. На жаль, інвестиційний клімат в Україні не можна назвати сприятливим. Він характеризується загальною нестабільністю законодавства, нерозвиненістю банківської системи та фондового ринку. Поки що не сформувалася стабільна практика проектного фінансування підприємств. Це, зрозуміло, унеможливлює отримання кредитних ресурсів для реалізації ефективних інвестиційних проектів. "Створення стабільної бази для переходу України до шляху постійного розвитку через запропонування інвестиційно-інноваційної моделі, побудованої на економіці знань, надасть можливість Україні зайняти відповідне місце у новій світовій господарській системі та забезпечить зростання конкурентоспроможності української економіки та покращення рівня життя народу", - підкреслив Міністр економіки України.

За умови неможливості використання внутрішніх фінансових ресурсів, дуже привабливими стають кошти іноземних інвесторів. Українське економічне середовище одночасно і приваблює, і відштовхує. Прикладом може бути характеристика, яку зробив Western NIS Enterprise Fund у своєму звіті: “...хоча Україна й займає стратегічне географічне положення, має багаті природні ресурси та робочу силу з високим рівнем освіти, що робить її привабливим інвестиційним середовищем, вона ще не досягла свого очікуваного потенціалу через те, що не змогла звести до мінімуму втручання держави у дію ринків, усунути адміністративні перепони, що заважають веденню бізнесу, виконати намічені показники приватизації та стати привабливою для іноземних та внутрішніх інвесторів” [12].

Потенційно Україна може бути однією з провідних країн Європи вкладання прямих та портфельних іноземних інвестицій. Цьому сприяє її великий внутрішній ринок, значний промисловий і сільськогосподарський потенціал, а також вигідність геополітичного розташування України на перехресті торговельних шляхів Європи та Азії.

З метою активізації інвестиційної діяльності підприємств і громадян України уряд спрямовує свої зусилля на запровадження механізму державно-приватного партнерства, на створення нормативно-правової бази для заохочення вкладення довгострокових фінансових інвестицій та удосконалення режиму реєстрації іноземних інвестицій. Протягом останніх років показник надходження прямих іноземних інвестицій стабільно зростає. За 2007 рік приріст прямих іноземних інвестицій склав 7882,1 млн. дол. США, що на 67,1 % більше приросту за 2006 рік [13]. Значний приріст іноземного капіталу у звітному році спостерігався на підприємствах, що здійснюють фінансову діяльність, - на 2277,8 млн. дол., операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям - на 782,0 млн. дол., будівництво - на 779,4 млн. дол. та переробної - на 1393,5 млн. дол. Аналізуючи статистичні дані щодо напрямів вкладання іноземних інвестицій в економіку України, слід зазначити, що більша їхня частка спрямовується у промисловість (27,6%), в т.ч. на переробну промисловість (23.5%), фінансову діяльність (16,3%) та нерозподілені за видами економічної діяльності обсяги інвестицій (22,3%).

Дана тенденція сприяє підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних підприємств, оскільки інвестиції йдуть на оновлення основних фондів та започаткування нових технологій виробництва.

На сьогодні в Україні залучення приватних інвестицій здійснюється шляхом укладання відповідних договорів, зокрема, таких як концесії, угоди про розподіл продукції, лізингу, оренди, здійснення спільної інвестиційної діяльності тощо. Для стимулювання розвитку співпраці між держаним та приватним секторами необхідно створити законодавче підґрунтя.

Висновки. Для створення надійного підґрунтя для економічного розвитку України необхідне прискорення темпів економічного росту, усунення дестабілізаційних ризиків (економічних, фінансових, соціальних, інституціональних та політичних). Основою, що забезпечить зростання економіки, повинно стати виконання системи невідкладних заходів щодо подолання кризових явищ в економіці, які необхідно провести, перш за все, на макрорівні. Такими основними заходами мають бути: забезпечення інвестиційно-інноваційної моделі розвитку країни, формування умов для збільшення інвестицій в Україну, створення умов підвищення конкурентоспроможності регіонів, Таким чином, сприяння поліпшенню інвестиційного клімату в Україні необхідно буде забезпечувати через масштабні комплексні заходи щодо поліпшення умов діяльності інвесторів і розширення механізмів та інструментів здійснення інвестицій та реалізації інвестиційних проектів. Запорукою спрямування державної інвестиційної політики на якісну зміну національної економіки та реалізацію інноваційно-інвестиційної моделі економічного розвитку є взаємодія уряду, інвесторів та науковців.

ЛІТЕРАТУРА

1. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004-2015 рр.) «Шляхом європейської інтеграції/ [Текст] авт. кол.: А.С. Гальчинський, В.М. Геєць та ін.; Нац. ін-т страт.досл., ін-т екон. Прогнозування НАН України, М-во з економіки та з питань європ. інтегр. України. - К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004.

2. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / за ред. акад. НАН України В.М. Гейця - К.: Ін-т екон. прогнозув.; Фенікс, 2003. - 1008 c.

3. Гальчинський, А. Становлення інвестиційної моделі економічного зростання України [Текст] / Гальчинський, С. Льовочкін // Економіка України. - 2005 - №6. - С. 4-11.

4. Інноваційна стратегія українських реформ. [Текст] / А.С. Гальчинський, В.М. Геєць, А.К. Кінах, П. Семиноженко - К.: Знання України, 2004. - 338 c.

5. Геєць В.М. Нестабільність та економічне зростання [Текст]/В.М. Геєць.- К.: Ін-т екон. прогнозув., 2000. - 344 c.

6. Перехідна економіка: [Текст]: підручник/ В.М. Геєць, Є.Г. Панченко, Е.М. Лібанова та ін; за ред. В.М. Гейця - К.: Вища школа, 2003. - 591 c.

7. Єрохін С.А. Структурна трансформація національної економіки (теоретико-методологічний аспект) [Текст]: наукова монографія. - К.: Видавництво "Світ знань", 2002. - 528 c.

8. Богословська І. План розвитку країни: Скороч.версія для індив. та колек. усвідомлення [Текст] / І. Богословська, І. Дідковський, О. Чалий . - К.: Вид. компанія "Воля", 2005. - 200 c.

9. Кухарська Н.А. Геоэкономическая трансформация промышленности Украины [Текст] / Н.А. Кухарська. - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2005.- 209 с.

10. Перепьолкіна О.О. Економічне зростання в умовах перехідної економіки [Текст] / О.О. Перепьолкіна // Фінанси України. - 2005 - №5. - С. 110-121.

11. Тодаро М. Экономическое развитие [Текст] / М. Тодаро. - М.: Эконом. факультет МГУ, ЮНИТИ, 1997. - 671 с.

12. www.me.gov.ua. Загол. з екрану

13. Стратегія економічного і соціального розвитку України www.ukrstat.gov.ua. Загол. з екрану

14. Стратегія економічного і соціального розвитку України http://finance.kiev.bz. Загол. з екрану

Размещено на Allbest.ru