Державна підтримка розвитку сільських територій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Миколаївський державний аграрний університет

Державна підтримка розвитку сільських територій

В.І. Ключник,

голова ПОСП «Золота Нива» Новобузького району

А.В. Ключник, докторант

Вступ

У статті досліджуються сучасні тенденції державної підтримки розвитку сільських територій. Проаналізовано результати виконання основних програм Миколаївської області за 2010 р., які спрямовані на виробництво сільськогосподарської продукції та поліпшення умов проживання населення села. Розглянуто досвід Польщі та на його основі розроблено пропозиції щодо вдосконалення державної підтримки розвитку сільських територій.

Ключові слова: державна підтримка, соціальна інфраструктура села.

Державна підтримка розвитку сільських територій

Постановка проблеми. Сучасний стан українського села відзначається значними кризовими явищами в усіх аспектах його розвитку. У стані занепаду перебуває соціальна інфраструктура на селі, його економіка, майже відсутні заходи з вирішення екологічних питань, погіршується демографічна ситуація. Характерною для нашої держави протягом понад десяти років є тенденція до скорочення чисельності сільського населення й вимирання сіл, кількість яких щорічно зменшується на 19 одиниць.

Вирішити наявні проблеми сільських територій неможливо без державного втручання. Державна підтримка села здійснюється за допомогою бюджетних програм, спрямованих на поступальний розвиток виробництва сільськогосподарської продукції та поліпшення умов проживання населення сільських територій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій показав, що питанням розвитку сільських територій почали приділяти більше уваги. Зокрема, проблеми соціально-економічного розвитку села висвітлено у працях С.Боднар, І. Гончаренко, О. Павлова, П. Саблука, В. Юрчишина та ін. Проте питання реалізації державної підтримки розвитку сільських територій вимагає проведення подальших досліджень, зумовлених членством України у СОТ та подальшими євроінтеграційними процесами.

Метою статті є дослідження механізму державної підтримки розвитку сільських територій та розроблення пропозицій щодо його вдосконалення.

Виклад основного матеріалу дослідження

Традиційно ще з радянського періоду сільське господарство є чи не єдиною галуззю економіки на селі. Тому фактично якість життя селян, доступність для них різноманітних благ та послуг залежить від розвитку аграрних підприємств. В сучасних умовах під дією ринкових сил відбувається розбалансування попиту та пропозиції на продовольчому ринку, що призводить до непропорційної зміни цін і різкого погіршення становища сільськогосподарських товаровиробників. Все це зумовлює необхідність державного втручання. Останнє, як вже зазначалося вище, виражається через реалізацію державних програм. Нині діє дві програми розвитку сільських територій України: Державна цільова програма розвитку українського села на період до 2015 року; Концепція Державної цільової програми сталого розвитку сільських територій на період до 2020 року.

Основною метою Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року [1] є забезпечення життєздатності сільського господарства, його конкурентоспроможності на внутрішньому і зовнішньому ринку, гарантування продовольчої безпеки країни, збереження селянства як носія української ідентичності, культури і духовності.

Зазначена програма охоплює три напрямки розвитку: соціальної сфери села та сільських територій; агарного ринку; фінансове забезпечення аграрного сектору. Прогнозний обсяг фінансування Державної програми передбачається 128164,1 млн. грн., у т.ч. за рахунок державного бюджету 94,2% (120750,5 млн. грн.); місцевого бюджету - 11,2 млн. грн., інших джерел - 5,8% (7402,4 млн. грн.).

Метою Концепції Державної цільової програми сталого розвитку сільських територій на період до 2020 року [2] є забезпечення сталого розвитку сільських територій, підвищення рівня життя сільського населення, охорона навколишнього природного середовища, збереження природних, трудових і виробничих ресурсів, підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарського виробництва.

Для виконання Програми необхідно близько 300 млрд. грн., з них за рахунок коштів державного бюджету 148 млрд. грн. Видатки для виконання Програми здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також сільських і селищних громад, приватних інвестицій. Для виконання Програми також залучатиметься міжнародна технічна та фінансова допомога.

Що стосується Миколаївської області, то нині функціонують: програми «Власний дім» на період до 2011 р.; розвитку земельних відносин у Миколаївській області на 2011-2014 рр.; розроблено проект Програми розвитку тваринництва господарств усіх форма власності Миколаївської області до 2015 року. Проаналізуємо результати виконання основних програм за 2010 р.

На фінансування Програми «Власний дім» у 2010 році рішенням обласної ради від 14.05.10 №5 з обласного бюджету виділено 1900,0 тис. грн, які в повному обсязі спрямовані виконавцю зазначеної Програми Миколаївському обласному фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі.

За рахунок коштів обласного бюджету отримали пільгові кредити 107 родин, з яких: на будівництво та реконструкцію 15 родин - 621,0 тис грн.; придбання житла 9 родин - 449,0 тис грн.; газифікацію садиб 83 родини - 830,0 тис грн.

Фактично введено в дію 24 садиби, загальною площею 2085 кв м. , у тому числі: придбано 9 будинків, загальною площею 534 м. кв; збудовано 2 садиби загальною площею 208 м. кв; реконструйовано 13 садиб загальною площею 1343 кв. м. Фактично газифіковано 23 садиби.

Подальше фінансування зазначеної програми сприятиме розвитку індивідуального житлового будівництва на селі та поліпшенню житлово-побутових умов сільського населення, покращенню соціально-демографічної ситуації на селі, стимулюванню закріплення молоді на селі.

У 2010 році виконавцю "Програми розвитку земельних відносин у Миколаївській області на 2007-2010 рр." - головному управлінню Держкомзему у Миколаївській області (Держкомзем), відповідно до заявок, було спрямовано 750,0 тис грн., з яких: І транш кошти, виділені рішенням обласної ради від 14.05.10 №5 у сумі 300,0 тис грн., з яких: 150,0 тис. грн. на розкорчування списаних багаторічних насаджень в ППАФ ім. Т. Шевченка Братського району на площі 25,0 га.; 150,0 тис. грн. на рекультивацію порушених земель та поліпшення малопродуктивних угідь у межах - території Тарасівської сільської ради первомайського району. Обсяги виконаних робіт - 12,96 га. II транш кошти, виділені рішенням обласної ради від 22.10.10 №12 у сумі 450,0 тис. грн. Відповідно до рішення обласної ради від 30.12.10 №17 кошти мають бути використані за їх цільовим призначенням у 2011 році, а саме - на культуротехнічні роботи по розкорчуванню списаних багаторічних насаджень: ЗАСТ "Зоря Інгулу" Баштанського району - 80,0 тис. грн; ВАТ "Зелений Гай" Вознесенського району - 290,0 тис. грн.; ТОВ "Агрофірма "Лиманський" Очаківського району - 80,0 тис. грн. Держкомземом ведуться відповідні роботи по підготовці проведення тендерних операцій.

На виконання "Програми стабілізації та розвитку тваринництва в господарствах усіх форм власності Миколаївської області на 2005-2010 роки", з метою стабілізації і розвитку молочного тваринництва та збільшення поголів'я великої рогатої худоби рішенням обласної ради від 22.10.10 №12 з обласного бюджету виділено - 4726,4 тис. грн., фактично використано 4390,4 тис. грн., залишок не використаних коштів - 336,0 тис. грн. повернено до бюджету. державний програма сільськогосподарський село

Фінансова підтримка спрямована 32 господарствам області. Бюджетні кошти використані переважно на придбання: пально-мастильних матеріалів -1590,8 тис. грн., кормів та кормових добавок - 1233,0 тис. грн., будматеріалів - 357,9 тис. грн., технологічне обладнання - 264,4 тис грн., ветеринарних препаратів 217,6 тис грн., худоби - 198,5 тис. грн. та інше.

Причинами повернення є: 7,7 тис. грн. - зменшено поголів'я великої рогатої худоби у ДД "Миколаївське" Арбузинського району; 93,8 тис. грн. - відмова від отримання фінансової підтримки ПСП ім. Шевченка Доманівського району; 140,7 тис. грн. - відмова від отримання фінансової допомоги підприємствами Казанківського району (ПСП ім. Шевченка реалізація поголів'я корів, ТОВ "Агротех" - реорганізація підприємства); 36,4 тис. грн. - фінансова допомога не надана Новобузькому коледжу Миколаївського державного аграрного університету (установа не є сільськогосподарським підприємством); 57,4 тис. грн. - скорочення чисельності поголів'я корів у ДПДГ "Зоряне" Первомайського району.

Як бачимо, держава здійснює підтримку розвитку сільських територій регіонів України, однак не всі їх господарюючі суб'єкти та жителі це відчувають.

Враховуючи, що Україна спрямовує свій курс до єроінтеграційних процесів, вважаємо за необхідне розглянути досвід Польщі. Основним принципом державної політики, який діє у країні, нині є: частина коштів, що отримують сільгоспвиробники, спрямовується на розвиток сільських територій. А це і розвиток сільської інфраструктури (дороги, комунікації, спортивні споруди, школи, дитсадки і т.д.), екологічні технології утилізації відходів, відновлення природних ресурсів, збереження культурної спадщини та національних традицій. Адже досить часто агрофірма-інвестор, що отримує на орендованих у селян земельних паях багатомільйонні прибутки, не дасть коштів на ремонт дитсадка, ФАПу, сільської дороги чи інших нагальних потреб сільської громади і ніякими законними методами їх до цього не зобов'язати.

З другого боку, польська держава дотує сільгоспвиробників, як це прийнято у цивілізованому світі. Щороку польський аграрій отримує за кожен гектар сільгоспугідь 503 злотих. Крім того, існує чимало секторних програм, які в значних розмірах фінансуються з бюджету Євросоюзу чи Польщі. Приміром, Фонду розвитку сільських територій за останні роки було виділено 13,2 млрд. євро. На секторну операційну програму (2004-2009 рр.) надійшло 5,42 млрд. євро; на плановий розвиток сільських територій протягом 2004-2006 рр. (320 тисяч бенефеціантівотримувачів) - 2,79 млрд. євро (тоді як в Україні протягом 9 років передбачено державою фінансування розвитку сільських територій -148 млрд. грн.).

У Польщі створено кілька державних інституцій, які адмініструють розвиток аграрного сектора і сільських територій (чого поки що немає в Україні). Зокрема, Агенція реструктуризації і модернізації сільського господарства, що існує з 1994 року, відповідає за ефективне використання коштів на ці цілі. Наприклад, у 2007-2013 рр. вона адмініструє такі програми, як «Поліпшення конкурентоздатності сільського господарства і лісівництва», «Поліпшення навколишнього середовища і сільських територій», «Поліпшення якості життя сільських територій». У рамках цих програм, зокрема, надається стартовий капітал для фермерів під низькі банківські відсотки, на оплату дорадницьких послуг, кредити на закупівлю нової сільгосптехніки, створення обслуговуючих кооперативів, заліснення земель, що постраждали від катастроф, достроковий вихід на пенсію тощо.

Проведене дослідження дає змогу зробити такі висновки: сучасна система державної підтримки розвитку сільських територій з ряду причин не спроможна забезпечити стабілізацію й подальший розвиток українського села, підвищення рівня життя його жителів; об'єктивно необхідною вбачається зміна загальних концептуальних підходів до управління розвитком сільських територій. Вважаємо за необхідно виведення політики розвитку сільських територій з державної аграрної політики й формування її самостійного напряму державного впливу; враховуючи досвід Польщі, пропонуємо створити в Україні Агенцію розвитку сільських територій з регіональними представництвами в областях; крім того, зазначена Агенція, досліджуючи нагальні проблеми розвитку сільських територій, розробляла б окремі програми, в яких би акцент робився саме на вирішення останніх.

Література:

1. Державна цільова програма розвитку українського села на період до 2015 р. [Електронний ресурс] -- Режим доступу : http://www.minagro.kiev.ua/

2. Концепція Державної цільової програми сталого розвитку сільських територій на період до 2020 року. [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://www.minagro. kiev.ua/

Размещено на Allbest.ru