Еластичність попиту
Парадокс Гіффена як виключення із закону попиту. Випадки цінової еластичності попиту. Практичне застосування теорії еластичності. Визначення критичного обсягу виготовлення товарів і отримання прибутку. Взаємозв’язок виручки від реалізації і собівартості.
Рубрика | Экономика и экономическая теория |
Вид | контрольная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 08.04.2013 |
Размер файла | 299,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
1. Парадокс Гіффена як виключення із закону попиту
Еластичність - це міра чутливості функціонально пов'язаних величин. Вона визначається як співвідношення процентних змін залежної і незалежної змінних.
У мікроекономіці застосовується багато різних показників еластичності в залежності від чинників, що викликають зміну досліджуваного явища - попиту, пропонування чи виробництва. Стосовно попиту розрізняють наступні види еластичності:
еластичність попиту за ціною
перехресну еластичність попиту
еластичність попиту за доходом
Еластичність попиту за ціною - це процентна зміна обсягу попиту, спричинена однопроцентною зміною ціни даного товару:
. (1.1)
Величина цінової еластичності попиту, як правило, виражається від'ємним числом, тому що відображає різноспрямовані зміни: коли ціна зростає, обсяг попиту зменшується, і навпаки. В аналізі часто знак «мінус» відкидають і порівнюють лише абсолютні значення показника (за модулем). Наприклад, якщо підвищення ціни на взуття на 20% викликало зменшення обсягу попиту на 5%, то цінова еластичність попиту на взуття становить:
Застосовують два способи обчислення показника еластичності.
Показник лінійної еластичності визначає процентну зміну обсягу попиту у точці. Він обчислюється для випадку лінійної кривої попиту, заданої рівнянням , або у випадку незначної зміни ціни для нелінійної кривої попиту:
(1.2)
або (1.3)
Показник дугової еластичності застосовується для вимірювання еластичності попиту в центральній точці інтервалу на певному відрізку кривої попиту і розраховується за середніми величинами ціни та обсягу:
або (1.4)
Еластичність лінійної функції попиту не постійна. Кожна лінійна крива попиту має два відрізки: верхній, в межах якого попит є еластичним, і нижній, в межах якого попит стає нееластичним, вони розмежовуються точкою одиничної еластичності (рис. 1.1). Для нелінійної функції попиту ця закономірність може виконуватись, а може й не виконуватись.
Розрізняють наступні випадки цінової еластичності попиту.
Попит еластичний, якщо, тобто однопроцентна зміна ціни призводить до більшої процентної зміни обсягу попиту. Попит нееластичний, коли, тобто однопроцентна зміна ціни спричиняє менш ніж однопроцентну зміну обсягу попиту. Попит з одиничною еластичністю має місце, коли, тобто однопроцентна зміна ціни веде до однопроцентної зміни обсягу попиту.
Існують також граничні випадки еластичності. Абсолютно еластичний попит має місце, коли, і означає, що споживачі купують товар у необмеженій кількості, але лише за однією ціною. Найменше зростання ціни зменшує попит до нуля, а будь-яке зниження ціни веде до безмежного його зростання. Крива попиту є горизонтальною лінією. Абсолютно нееластичний попит має місце, коли, і означає, що покупці зовсім нечутливі до зміни ціни, незалежно від її рівня попит пред'являється на одну й ту саму кількість товару. Крива попиту має вигляд вертикальної лінії.
Факторами цінової еластичності попиту виступають:
наявність товарів - замінників: чим більше близьких і досконалих замінників має товар, тим більш еластичним є попит на нього, і навпаки;
питома вага товару у видатках споживача: чим більшу частку займає товар у видатках споживача, тим більш еластичним є попит на нього, і навпаки;
фактор часу у споживанні: у короткостроковому періоді попит менш еластичний, ніж у довгостроковому, оскільки для зміни смаків, уподобань і структури споживання потрібен час;
важливість товару для споживача: попит на товари першої необхідності є нееластичним, на предмети розкоші - еластичним за ціною.
За неціновими чинниками попиту розрізняють перехресну еластичність попиту та еластичність попиту за доходом. Обидва показники вимірюють, на скільки процентів зміститься крива попиту під впливом даного нецінового чинника.
Перехресна еластичність попиту - це процентна зміна обсягу попиту на один товар при зміні на 1% ціни іншого товару: або для товарів - субститутів перехресна еластичність попиту додатна, тому що при зростанні ціни одного товару обсяг його продажу зменшується, а попит на товар-замінник зростає. Для товарів - комплементів перехресна еластичність попиту від'ємна, оскільки зростання ціни одного товару призводить до зменшення обсягу попиту і на цей товар, і на товар-доповнювач. У випадку, коли два товари є незалежними у споживанні, перехресна еластичність попиту рівна нулю.
Еластичність попиту за доходом - це процентна зміна обсягу попиту, викликана однопроцентною зміною доходу: або
Еластичність пропонування характеризує чутливість продавців (виробників) до зміни ціни на продукцію.
Цінова еластичність пропонування - це процентна зміна обсягу пропонування, обумовлена однопроцентною зміною ціни товару:
Оскільки крива пропонування має позитивний нахил, то значення коефіцієнта еластичності пропонування завжди є додатним,: зміни цін і обсягів пропонування відбуваються в одному напрямку.
Для пропонування, як і для попиту, розрізняють декілька випадків еластичності: еластичне пропонування, нееластичне пропонування, пропонування з одиничною еластичністю. Абсолютно нееластичне пропонування означає, що обсяг пропонування не реагує на зміни ціни. Крива пропонування є вертикальною прямою, 0. Абсолютно еластичне пропонування має місце, коли пропонування зовсім відсутнє доти, доки ціна не досягне певного рівня, за якого продавці готові продати будь-яку кількість продукції.
Продавці також можуть переключатись з виробництва одного товару на виробництво іншого, тому і для пропонування застосовується показник перехресної еластичності, значення якого є від'ємним.
Основним фактором еластичності пропонування є фактор часу.
Часові періоди є найважливішою характеристикою в мікроекономіці, вони враховуються при аналізі всіх змін у ринкових процесах і в сфері виробництва. Особливості реакції попиту та пропонування за часовими періодами ілюструють рис. 1.2 і 1.3.
Розрізняють три часових періоди:
найкоротший (миттєвий) період - m - це період часу, протягом якого у попиті чи пропонуванні не відбувається жодних змін: ні продавці, ані покупці не встигають відреагувати на зміну ціни. Попит і пропонування є абсолютно нееластичними, відповідні криві є вертикальними прямими (Dm, Sm).
короткостроковий період - s - це період часу, протягом якого відбувається часткова адаптація виробників і споживачів до зміни ціни, а попит і пропонування стають більш еластичними. Виробничі потужності залишаються незмінними, але виробники можуть збільшити випуск продукції за рахунок більш інтенсивного їх використання. Споживачі можуть знайти замінники певного товару або обмежити споживання. Попит і пропонування стають більш еластичними (криві DS, SS).
довгостроковий період - l - це період, достатній для повної адаптації і покупців, і продавців до зміни ціни. За цей період виробники можуть розширити виробничі потужності. Споживачі можуть змінити смаки і уподобання. Попит і пропонування стають надзвичайно еластичними (криві DL, SL).
Пристосування ринку до змін у пропонуванні ілюструє рис. 1.4. Початкова рівновага встановлюється в точці, рівноважна ціна. При зменшенні пропонування до у короткостроковому періоді точка рівноваги поступово переміщується вздовж кривої попиту до. Оскільки короткострокова крива є досить стрімкою, попит нееластичний, ціна різко зростає з до, а обсяг попиту знижується незначно, з до. Різке зростання ціни спонукає споживачів до заміни дорогого товару дешевшим. З перебігом часу покупці змінюють свої смаки, знаходять все більше замінників. Довгострокова крива попиту стає пологішою, а попит - більш еластичним. Рівновага зміщується у точку вздовж кривої пропонування. При цьому ціна знижується з до, а обсяг попиту значно зменшується до.
Пристосування ринку до змін у попиті ілюструє рис. 1.5. Початкова рівновага встановлюється в точці на перетині кривих попиту і пропонування, значна крутизна якої демонструє його нееластичність у короткостроковому періоді. Припустимо, що доходи населення зросли, крива попиту зміщується праворуч у положення. Точка рівноваги переміщується вздовж короткострокової кривої пропонування до, ціна стрімко зростає до, а обсяг пропонування збільшується незначно - до, оскільки виробники можуть збільшити виробництво лише за рахунок його інтенсифікації.
Поступово виробники нарощують потужності, і крива пропонування у довгостроковому періоді стає пологішою. Точка рівноваги переміщується до вздовж нової кривої попиту, рівноважна ціна знижується до, а рівноважний обсяг продукції зростає до. Отже, як і в попередньому випадку, в короткостроковому періоді в першу чергу відстежується реакція ціни, значне підвищення якої сигналізує виробникам, що нарощувати виробництво вигідно.
Загалом аналіз пристосування ринку до змін у попиті та пропонуванні показує, що у короткостроковому періоді на ці зміни найбільше реагує ціна, у довгостроковому періоді - обсяги продукції; а еластичність попиту і пропонування за ціною у довгостроковому періоді є значно вищою, ніж у короткостроковому.
Практичне застосування теорії еластичності
Концепція еластичності має численні сфери практичного застосування. Однією з них є визначення цінової стратегії продавців: яку ціну призначити, щоб отримати найбільший виторг, чи варто її знижувати або підвищувати. Сукупний виторг продавців (TR=P·Q), одночасно є видатками покупців, тому зв'язок між показником еластичності і зміною видатків представляє інтерес для обох сторін.
На рис. 1.6. зміни видатків покупця (виторгу продавця) зображені прямокутниками (+,-). На верхньому відрізку кривої попиту, де попит на товар еластичний, зростання виторгу за рахунок збільшення обсягу продажу (+) перевищує його втрати від зниження ціни з до. У нижній частині кривої, де попит нееластичний, втрати виторгу від зниження ціни (-) перевищують приріст (+), отже, знижувати ціну нема сенсу.
Таким чином, якщо попит на товар еластичний, ціна і виторг змінюються у протилежних напрямках, якщо попит нееластичний, виторг і ціна змінюються в одному напрямку. У випадку одиничної еластичності видатки покупців і виторг продавців не змінюються зі зміною ціни. У точці одиничної еластичності () виторг досягає максимальної величини, що ілюструє крива TR на рис. 1.7.
Теорія еластичності і пристосування ринку також має важливе практичне значення для аналізу і прогнозування наслідків зміни ринкових умов. Наприклад, якщо через посуху очікується скорочення пропонування будь-якого сільськогосподарського продукту на світовому ринку, то для визначення впливу цієї події на світову ціну товару можна зобразити криві фактичного попиту і пропонування, а потім розрахувати їх зміщення і визначити зміну рівноважної ціни.
Ще один важливий аспект застосування теорії еластичності - визначення наслідків державного втручання у ціноутворення. У разі відхилення цін від рівноважних внаслідок державного регулювання величини дефіцитів та надлишків, що виникають в результаті цього, прямо залежать від еластичності попиту та пропонування. Чим менш еластичними є попит і пропонування, тим меншими будуть величини дефіциту і надлишку, і навпаки.
Важливою сферою застосування концепції еластичності є політика оподаткування. Звичайно податки встановлюються на товари та послуги, попит на які нееластичний, що дозволяє збільшити податкові надходження. Якщо попит на товар еластичний, встановлення чи підвищення податку може призвести до скорочення податкових надходжень.
Відносна еластичність попиту і пропонування визначає розподіл податкового тягаря між покупцями і продавцями (рис 1.8). Якщо попит на товар відносно нееластичний порівняно з пропонуванням (рис. 1.8.а), більшу частину податкового тягаря будуть нести покупці (площа А), меншу частину будуть сплачувати продавці. І навпаки, якщо попит на товар еластичніший за його пропонування (рис. 1.8.б), з встановленням податку більшу частину податкового тягаря будуть нести продавці (площа В), а меншу частину - покупці.
2. Визначення критичного обсягу виготовлення товарів і отримання прибутку
Мале підприємство запланувала виготовлення товарів широкого вжитку (пошиття чоловічих костюмів) в плановому періоді. Розрахункові дані виготовлення костюмів наведені в таблиці 2.1.
У плановому періоді передбачено виготовити і продати 65000 чоловічих костюмів за ціною 140 грн./шт.
Необхідно визначити критичну точку і встановити загальну кількість реалізованих костюмів, яка дозволить підприємству запобігти збитків і отримати прибуток. Установити зону прибутковості й збитків на графіку. Сформувати рекомендації для даного підприємства у плановому періоді.
Таблиця 2.1. Планові витрати виготовлення чоловічих костюмів
№ з/п |
Витрати |
Вартість пошиття 1 костюма, грн. |
|
12 |
|||
1. |
Умовно-змінні |
99 |
|
2. |
Умовно-постійні |
36 |
|
Р а з о м |
135 |
Методичні рекомендації
Розрахунок треба проводити у такій послідовності:
- витрати на виготовлення усього обсягу пошиття костюмів у плановому році;
- рівняння собівартості одного костюма і усієї кількості костюмів згідно з планом продажу та використанням постійної й змінної частин витрат і обсягу виробництва;
- обсяг продажу костюмів у грошовому виразі;
- прибуток (збиток) і рентабельність костюмів у залежності від обсягу виробництва та продажу у плановому періоді;
- графіки залежності вартості одного костюма продукції і всієї кількості костюмів із відокремленням змінних та постійних витрат;
- графіки поведінки собівартості і обсягу продажу від випуску усієї кількості й одного костюма;
- критичний обсяг виготовлення костюмів за графіком та рівнянням.
Повна собівартість виготовлення одного чоловічого костюма (калькуляційна одиниця) визначається рівнянням:
, (2.1)
де умовно-змінні витрати на один костюм, грн.;
умовно-постійні витрати усієї кількості пошитих костюмів, грн.;
й обсяг (кількість) виготовлених костюмів для продажу, штук.
Повна собівартість виготовлення усієї кількості костюмів згідно плану визначається рівнянням:
, (2.2)
Критичний обсяг () виготовлення чоловічих костюмів визначається за формулою:
, (2.3)
де ціна продажу одного костюму, грн.;
Після проведення розрахунків зробити висновки для даного малого підприємства щодо кількості чоловічих костюмів для продажу у плановому році.
Розв'язання
1. Визначимо витрати на виготовлення усього обсягу пошиття костюмів у плановому році.
= (99 + 36)*65000 = 8775000
= 2340000 грн. на весь обсяг;
= 99 грн. за один костюм;
О = 65000 шт.
2. Визначимо рівняння собівартості одного костюма і усієї кількості костюмів згідно з планом продажу та використанням постійної й змінної частин витрат і обсягу виробництва
2340000 + 99*65000 = 135*65000
3. Визначимо обсяг продажу костюмів у грошовому виразі:
Ост = 65000 * 140 = 9100000 грн.
4. Визначимо прибуток (збиток) і рентабельність костюмів у залежності від обсягу виробництва та продажу у плановому періоді:
Прибуток (збиток) = 9100000 - 8775000 = 325000 тис. грн.
Адже, при продажі костюмів по ціні 140 грн. за одиницю, підприємство отримає прибуток у розмірі - 325000 грн.
5. Побудуємо графік залежності вартості одного костюма продукції і всієї кількості костюмів із відокремленням змінних та постійних витрат
Рис. 2.1. Графік витрат підприємства
6. Побудуємо графік поведінки собівартості і обсягу продажу від випуску усієї кількості й одного костюма (рис. 2.2.)
Рис. 2.2. Взаємозв'язок виручки від реалізації та собівартості
7. Визначимо критичний обсяг виготовлення костюмів за графіком та рівнянням
= = 57073 одиниці вир.
Таким чином, підприємство може випускати запланований обсяг костюмів, а саме 65000 на рік, вартістю 140 грн. за одиницю, собівартість виготовлення такого об'єму виробів нижче виручку, тобто підприємство отримає прибуток. При випуску 57073 костюмів підприємство не отримає прибутку, але й не зазнає збитків, бо такий обсяг виробництва є беззбитковим. Щоб отримувати прибуток підприємству варто буде випускати більше ніж 57073 одиниць.
Висновок
гіффен попит еластичність собівартість
Еластичність показує чутливість попиту та пропонування до змін у ціні даного товару, цінах інших товарів чи доходах. Для попиту розрізняють еластичність за ціною та еластичність за неціновими факторами - перехресну еластичність та еластичність за доходом.
Коефіцієнт еластичності визначається як відношення процентної зміни обсягу попиту на товар до процентної зміни ціни даного товару, доходу споживача, цін інших товарів.
Показник лінійної еластичності визначає процентну зміну обсягу попиту в точці. Показник дугової еластичності застосовується для вимірювання еластичності попиту в центральній точці інтервалу на певному відрізку кривої попиту.
Залежно від значень коефіцієнтів цінової еластичності розрізняють еластичні та нееластичні попит і пропонування та попит і пропонування з одиничною еластичністю. Існують два граничні випадки - абсолютно еластичного та абсолютно нееластичного погину і пропонування.
Між показником цінової еластичності попиту, видатками покупців і виторгом продавців існує зв'язок: за еластичного попиту цін, і виторг змінюються у протилежних напрямках, за нееластичного виторг і ціна змінюються в одному напрямку. Виторг продавців досягає максимуму, якщо цінова еластичність попиту дорівнює одиниці.
Перехресна еластичність попиту і пропонування характеризує чутливість споживачів і виробників одного товару до зміни ціни іншого товару. Еластичність попиту за доходом вимірює чутливість обсягу попиту до змін у доходах споживачів.
Еластичність попиту і пропонування визначається багатьма факторами, серед яких визначальним є фактор часу. Еластичність попиту, як і еластичність пропонування, є вищою у довгостроковому періоді порівняно з короткостроковим. Це означає, що зміни попиту і пропонування у короткостроковому періоді призводять до значних змін у ціні і незначних змін в обсязі продукції. У довгостроковому періоді коливання попиту і пропонування спричиняють менші зміни у ціні і більші - у кількості продукції.
Література
Гасанов Р.М Промышленный шпионаж на службе монополий. - М.: Международные отношения, 1986
Зайдель. Х, Теммен Р. Основы учения об экономике. М.: Дело ЛТД, 1994
Калина А.В., Осокіна В.В. Економічна теорія і практика господарювання: Навч. посібник. - К.: МАУП, 1998.
Маконнелл. К., Брю. С. Экономикс: принципы, проблемы и политика. - М.: Республика. 1992. Т. 1
Основи економічної теорії/ С.В. Мочерний, С.А. Єрохін, Л.О. Каніщенко та ін. за ред. С.В. Мочерного. - К.: ВЦ «Академія», 1997.
Портер. М. Международная конкуренция. М.:1994
Робинсон. Дж. Экономическая теория несовершенной конкуренции. М. 1986
Толкачев. С. Несовершенная конкуренция. // Российский экономический журнал. 1993. N.5.
Україна і світ. Історія господарства від первісної доби і перших цивілізацій до становлення індустріального суспільства/ Б.Д. Лановик, З.М. Матисякевич, Р.М. Матейко та ін. - К.: Генеза, 194.
Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика. - М.: «Дело ЛТД», 1993.
Ястремський О.І., Гриценко О.Р. Основи мікроекономіки. - К.: Знання, 1998
Самюельсон П., Норгаус В. Мікроекономіка. - К.: Основи, 1998
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Еластичність попиту та її види. Два способи обчислення показника еластичності. Фактори цінової еластичності попиту. Товари–субститути та товари–комплементи. Еластичність пропонування. Випадки еластичності. Показник перехресної еластичності.
реферат [346,6 K], добавлен 05.08.2007Поняття попиту і пропонування, визначення та умови їх еластичності. Способи та прийоми визначення ступеня еластичності попиту і пропонування. Особливості практичного застосування теорії еластичності в суспільстві та в податковій політиці держави.
курсовая работа [44,7 K], добавлен 27.01.2011Головні особливості цінової еластичності попиту та факторів, що на неї впливають. Теоретичний аналіз можливостей і практичного застосування концепцій еластичності. Сутність закону пропозиції. Розподіл податкового тягаря між покупцями і продавцями.
курсовая работа [746,4 K], добавлен 03.02.2013Цінова еластичність попиту: сутність, розрахунок, види, графічне зображення. Чинники еластичності попиту по ціні, за доходами. Фактори: сутність, розрахунок та графічне зображення. Значення теорії еластичності та її застосування у господарській практиці.
курсовая работа [495,3 K], добавлен 22.04.2016Обсяги попиту та пропозиції. Зміст та функції попиту, його закон та ринкова рівновага. Витрати споживача на купівлю товару при еластичному та нееластичному попиті. Коефіцієнт еластичності попиту за ціною та доходом. Особливості еластичності пропозиції.
курсовая работа [3,1 M], добавлен 27.01.2012Аналіз перехресної еластичності як процентної зміни обсягу попиту на один товар при коливаннях ціни іншого. Аналіз довгострокових, граничних та середніх витрат. Розгляд причин виникнення економії на масштабі, викликаної ефектом масового виробництва.
контрольная работа [141,7 K], добавлен 08.02.2010Аналіз змін у величині попиту та у попиті в цілому. Доходна та перехресна еластичність попиту, його індивідуальний і ринковий види. Максимальна ціна попиту як найбільша ціна, яку споживач готовий сплатити за певний товар. Фактори та умови зміни попиту.
лекция [263,8 K], добавлен 18.10.2013Зміна оптимального стану споживача в результаті зміни його доходу. Ринковий попит і закон попиту. Витрати виробництва. Пропозиція. Бюджетні обмеження і можливості споживача. Концепція цінової еластичності попиту. Модель ринку досконалої конкуренції.
шпаргалка [1,3 M], добавлен 27.05.2006Методи ціноутворення та їх застосування. Визначення ціни на основі повних затрат. Визначення цін з врахуванням еластичності попиту. Стратегічна форма цінової політики та варіанти її здійснення. Підприємству доцільно застосувати стратегію низьких цін.
курсовая работа [28,1 K], добавлен 04.06.2007Характеристика фундаментальних понять економічної теорії: вартості, користі, попиту і ціни. Детальний аналіз попиту, його еластичність. Пропозиція як кількість товарів, що може бути доставлена на ринок при певному рівні цін, за визначений проміжок часу.
курсовая работа [115,0 K], добавлен 23.07.2011