Оцінка інноваційного потенціалу ПАТ "Сумська обласна друкарня"

Інноваційний потенціал підприємства залежить від ряду факторів, що визначають його формування, розвиток і рівень використання. На процес формування інноваційного потенціалу впливають в основному такі фактори, як: стан інноваційного клімату регіону діяльності підприємства; особливості інноваційної діяльності підприємства; розвиненість і гнучкість оргструктури управління інноваційною діяльністю, системи мотивації; оптимізація комплексу маркетингу.

Рівень використання інноваційного потенціалу, у свою чергу, залежить від якості прийнятих інноваційних і інвестиційних рішень на кожному етапі інноваційного процесу, а також від ступеня інформаційної забезпеченості цього процесу [24].

Інноваційний потенціал промислового підприємства визначає стан його інноваційних можливостей на певний час, досягається і формується в процесі розвитку, що вимагає його моніторингу та оцінки. Оцінювати інноваційний потенціал треба узагальнено, за двома основними напрямами та чинниками.

Чинники інноваційного потенціалу промислового підприємства:

1. Матеріальний потенціал

1.1 Потенціал основних засобів та технологій

основне і допоміжне науково-дослідне обладнання;

технології досліджень, проектування та виробництва;

комп'ютерний парк;

транспортні засоби;

будівлі і споруди;

бібліотечний фонд.

1.2. Потенціал оборотних активів

запаси, товари;

векселі одержані;

дебіторська заборгованість;

поточні фінансові інвестиції;

грошові кошти та їх еквівалент:

інші оборотні активи.

2. Інтелектуальний потенціал

2.1.Потенціал нематеріальних активів

патенти;

авторське право, права на дизайн; виробничі секрети (ноу-хау);

товарні знаки, знаки обслуговування.

2.2.Маркетинговий потенціал

маркетинговий досвід;

імідж підприємства;

клієнтурна база;

прихильність споживачів;

портфель замовлень;

ліцензійні угода;

партнерські стосунки з контрагентами

2.3. Управлінський потенціал

організаційна культура;

концепції управління;

комунікаційні мережі;

інформаційні технології.

2.4.Потенціал трудових ресурсів

освіта;

рівень кваліфікації;

професійні здібності;

професійні навички;

- психометричні характеристики.

Інноваційний потенціал складає ядро загального економічного потенціалу підприємства, органічно входячи до його складових і визначає потенційну можливість підприємства щодо здійснення інноваційного розвитку.

Отже, для реалізації інноваційної політики підприємства необхідно мати достатній потенціал ресурсів.

2.3 Діагностика достатності потенціалу підприємства для реалізації проектів інноваційного розвитку

Успішна діяльність підприємств в умовах ринку багато в чому залежить від їх здатності до інноваційного розвитку. Формування і вибір стратегічних напрямків інноваційної діяльності базується на результатах всебічної оцінки як середовища, в якому працює підприємство, так і визначенні внутрішніх інноваційних можливостей підприємства, які характеризуються станом і рівнем використання інноваційного потенціалу [23].

При цьому інноваційні можливості підприємств істотно розрізняються в залежності від конкретних особливостей підприємства, його галузевої приналежності і стратегічної спрямованості. У зв'язку з цим оцінка інноваційного потенціалу в сучасних умовах стає об'єктивно необхідним елементом у процесі управління інноваційною діяльністю підприємства.

У процесі управління потенціалом підприємства слід проводити оцінку достатності інноваційного потенціалу з метою розроблення адекватної стратегії його реалізації і розвитку.

Оцінка достатності інноваційного потенціалу передбачає аналіз кожної з виділених складових: ринковий потенціал: інтелектуальний потенціал; кадровий потенціал; технологічний потенціал; інформаційний потенціал; інтерфейсний потенціал; науково-дослідницький потенціал [26].

За кожним показником визначається найкраще значення серед аналізованих підприємств. З показником кращого підприємства порівнюють показники інших підприємств шляхом розрахунку відносних оцінок .

Вони розраховуються за формулою:

/ (2.2)

Якщо більшому значенню надається перевага,

/ (2.3)

якщо меншому значенню показника надається перевага,

де - значення і-го показника по j-му підприємству;

- найменше значення показника (коефіцієнта) з усієї кількості порівнюваних підприємств (або за весь аналізований період, якщо аналізуються дані, що характеризують у динаміці тільки одне підприємство);

П шах - найбільше значення показника (коефіцієнта) з усієї кількості порівнюваних підприємств (або за весь аналізований період, якщо аналізуються дані, що характеризують у динаміці тільки одне підприємство). Якщо =0, то rji прирівнюється до нуля.

Ринкова складова

Відображає ступінь відповідності внутрішніх можливостей розвитку підприємства зовнішнім умовам, створеним ринковим середовищем. Про ослаблення ринкової складової інноваційного потенціалу свідчать: зменшення частки ринку, що займає підприємство; ослаблення конкурентних позицій і здатності протидіяти конкурентному тиску; зниження можливостей підприємства адаптуватися до змін на ринку відставання від вимог ринку[27].

За ринкову складову інноваційного потенціалу несе відповідальність служба маркетингу підприємства.

Оцінка інноваційного потенціалу виконується так. Фактори ринкового середовища і фактори, що визначають внутрішні можливості підприємства, як у методі SWOT- аналізу, поділяють на дві групи. Для зовнішнього середовища - можливості розвитку і загрози розвитку, для підприємства - сильні і слабкі сторони його діяльності [31].

Вплив кожного з факторів (як зовнішнього середовища, так і внутрішнього) на можливості розвитку інноваційного потенціалу оцінюється за допомогою коефіцієнтів упевненості, які вимірюються за шкалою від -1 до +1. Кожний з факторів розглядається як свідоцтво за чи проти можливості розвитку інноваційного потенціалу підприємства. При цьому можливості, що надаються ринком, і сильні сторони підприємства оцінюються від 0 до +1, а загрози і слабкі сторони - від 0 до -1. Значення коефіцієнта впевненості відображає ступень упевненості в тому, що вплив фактора збільшує (+) чи зменшує (-) можливості розвитку на основі інновацій.

Коефіцієнт упевненості визначаються за формулами:

К = К+К (1- К), якщо К> 0 і К> 0; (2.4)

К= -(| К| + | К|*(1-| К|)), якщо К<О і К<0; (2.5)

К= ,якщо К, К мають різні знаки. (2.6)

К,К,К - розраховуються відповідно до факторів зовнішнього середовища необхідного періоду. За допомогою таблиці рішень (табл. 2.1) робимо висновки щодо достатності ринкової складової інноваційного потенціалу підприємства.

Таблиця 2.1- Оцінка ринкової складової інноваційного потенціалу

Інтегральна оцінка	Характеристика складової
К0<-0,8	Кризовий стан
-0,8<К0<-0,6	Потенціал явно недостатній
-0,6<К0<-0,3	Потенціал, швидше за все, недостатній
-0,3<К0<+0,3	Ситуація невизначеності
+03<К0<+0,6	Потенціал слабкий
+0,6<К0<+0,8	Потенціал у цілому достатній
Ко>+0,8	Потенціал високий

Інтелектуальна складова

Визначає можливості генерації та сприйняття ідей і задумів новацій, доведення їх до рівня нових технологій, конструкцій, організаційних і управлінських рішень.

Негативний вплив на цю складову справляють: вихід провідних висококваліфікованих працівників, що призводить до послаблення інтелектуального потенціалу підприємства; зниження питомої ваги інженерно-технічних і наукових працівників у загальній кількості працюючих: зниження винахідницької та раціоналізаторської активності; зниження освітнього рівня робітників, особливо осіб апарату управління [37].

За інтелектуальну складову відповідають відділ кадрів і безпосередньо керівництво підприємством (його структурних підрозділів). Рівень інтелектуальної складової інноваційного потенціалу визначається такими показниками (коефіцієнтами): плинність працівників високої кваліфікації, питома вага інженерно-технічних і наукових працівників, показник винахідницької (раціоналізаторської) активності. показник освітнього рівня.

Проводиться розрахунок складових за наступними формулами:

Плинність працівників високої кваліфікації = Кількість звільнених працівників / Кількість працівників.

Питома вага інженерно-технічних і наукових працівників = Кількість інженерно-технічних і наукових працівників / Кількість працівників.

Показник винахідницької активності = Кількість винаходів / Кількість працівників.

Показник освітнього рівня ~ Кількість працівників з вищою освітою/ Кількість працівників.

Після розрахунку складових розраховується інтегральний показник за формулою:

П= (2.7)

де, n - кількість показників,

В - вага і-того показника,

. - відносна оцінка і-того показника.

Далі виводяться середні значення інтегрального показника (Пінт.сер.) для галузі (ринку) чи для конкретного підприємства за декілька років. При цьому задається певний діапазон середніх з значень (0,7*Пінт.сераТІсерс11,3* Пінт.сер). За ступенем відхилення фактичних значень від середнього можна судити про рівень інтелектуальної складової інноваційного потенціалу підприємства.

Кадрова складова

Характеризує можливості персоналу підприємства застосовувати нові технології, реалізувати нові організаційні та управлінські рішення, створювати нові товари.

До основних негативних впливів відносять: відтік кадрів; плинність кадрів; фізичне старіння кадрів, старіння їх знань і кваліфікації; низьку кваліфікацію кадрів; суміщення основної діяльності з роботою в інших організаціях, що пов'язано як з низькою віддачею працівника, так і з можливим виходом конфіденційної інформації за межі підприємства. За кадрову складову відповідають відділ кадрів і служба професійно-технічної освіти (якщо вона виділена окремо).

Рівень кадрової складової інноваційного потенціалу визначається такими показниками (коефіцієнтами), плинність кадрів, рівень фізичного старіння, рівень кваліфікації кадрів [43].

Проводиться розрахунок складових за наступними формулами:

Рівень фізичного старіння = (Кількість працівників - Кількість працівників до 45 років)/ Кількість працівників.

Рівень кваліфікації кадрів = . Кількість перекваліфікованих за останні 5 років працівників / Кількість працівників.

За формулами розрахуємо відносну оцінку показників та знайдемо інтегральний показник за формулою. Далі виводяться середні значення інтегрального показника (ПІнт.сер.) для галузі (ринку) чи для конкретного підприємства за декілька років. При цьому задається певний діапазон середніх значень (0,7*Піт\сераПсерол,3* Пінт.сер). За ступенем відхилення фактичних значень від середнього можна судити про рівень кадрової складової інноваційного потенціалу підприємства.

Технологічна складова

Відображає здатність оперативно перебудуватися, переорієнтувати виробничі потужності та налагодити економічно ефективне виробництво нових продуктів, які відповідають запитам споживачів.

До основних негативних впливів відносять: дії, спрямовані на підрив технологічного потенціалу підприємства; порушення технологічної дисципліни: моральне старіння обладнання, технологічного оснащення та використовуваних технологій.

Забезпечують достатність технологічного потенціалу відділи: головного конструктора, головного технолога, головного механіка. Рівень технологічної складової інноваційного потенціалу підприємства розраховується аналогічно до двох попередніх складових. При цьому слід використовувати такі показники, що характеризують технологічний потенціал підприємства з урахуванням економічних результатів їх діяльності Показники технологічної складової: рівень прогресивності технологій, рівень прогресивності продукції, рівень технологічного потенціалу [57].

Проводиться розрахунок складових за наступними формулами:

Рівень прогресивності технологій = Кількість використовуваних прогресивних сучасних технологій/ Загальна кількість технологій на підприємстві.

Рівень прогресивності продукції = Кількість найменувань нових видів продукті/ Загальна кількість видів продукції.

Рівень технологічного потенціалу = Кількість технічних і технологічних рішень на рівні винаходів / Загальна кількість нових рішень

Інформаційна складова

Відображає інформаційну оснащеність (забезпеченість) підприємства, ступінь повноти, точності та суперечливості інформації необхідної для ділення ефективних інноваційних рішень.

Відповідають за інформаційну складову відділ науково-технічної інформації та відділ маркетингу.

Як показники рівня інформаційної складової слід використовувати такі коефіцієнти: коефіцієнт повноти інформації, коефіцієнт точності інформації, коефіцієнт суперечливості інформації.

Проводиться розрахунок складових за наступними формулами:

1. Коефіцієнт повноти інформації = Обсяг інформації, що є у розпорядженні ОПР / Обсяг інформації, необхідний для прийняття рішень.

2. Коефіцієнт точності інформації = Обсяг релевантної інформації / Обсяг інформації, що є у розпорядженні ОПР.

3. Коефіцієнт суперечливості інформації = Кількість незалежних свідоцтв на користь прийняття рішень / Загальна кількість незалежних свідоцтв.

4.Рівень інформаційної складової інноваційного потенціалу підприємства визначається на основі результату множення трьох згаданих коефіцієнтів. При цьому якщо КІ>0,7 - рівень високий; 0,3<КІ <0,7 - рівень середній; К<0.3 - рівень низький.

Науково-дослідна складова

Характеризує наявність заділу результатів науково-дослідних робіт, достатнього для генерації нових знань, здатність проведення досліджень з метою перевірки ідей новацій і можливості використання новацій у виробництві нової продукції.

Загрози становлять зниження науково-дослідної активності, відсутність чітких стратегічних перспектив науково-дослідних робіт, відсутність наукового заділу, зниження рівня фінансування досліджень.

За дану складову несуть відповідальність науково-дослідні підрозділи (лабораторії) і особисто головний інженер.

Укрупнену оцінку науково-дослідницької складової інноваційного потенціалу підприємства виконують за такими показниками: частка витрат на НДЦКР в обсязі товарної продукції, частка витрат на використання науково-технічних досягнень в обсязі товарної продукції, частка наукових та інженерно-технічних кадрів у загальній кількості зайнятих, співвідношення витрат на НДЦКР та витрати на впровадження нової техніки тощо.

Проводиться розрахунок складових за наступними формулами:

1. Частка витрат на НДДКР в обсязі товарної продукції = . Витрати на впровадження нових технологій і нової техніки / Товарна продукція.

2. Частка витрат на використання науково-технічних досягнень в обсязі товарної продукції - Витрати на використання науково-технічних досягнень / Товарна продукція.

3. Частка наукових та інженерно-технічних кадрів у загальній кількості зайнятих - Кількість інженерно-технічних і наукових працівників / Кількість працівників.

4. Співвідношення витрат на НДДКР та витрати на впровадження нової техніки тощо - Витрати на НДЦКР / Витрати на впровадження нових технологій і нової техніки.

Розраховані значення показників слід порівнювати з показниками кращих вітчизняних або закордонних підприємств - іноваторів, які працюють на аналізованому ринку. Зведення значень згаданих показників воєдино слід виконувати на основі підходу, аналогічного до підходу оцінки інтелектуального потенціалу.

Інноваційний потенціал підприємства в цілому

Інноваційний потенціал підприємства в цілому з урахуванням всіх її складових визначається в такій послідовності [42]:

1 Переводяться у відносні оцінки показники рівнів кожної із складових інноваційного потенціалу за формулою:

o- ( n/ N) (2.8)

де Оі - відносна оцінка і-ї складової інноваційного потенціалу підприємства;

N- кількість рівнів і-ї складової;

n- номер розрахованого згідно з викладеними вище підходами рівня і-ї складової, рахуючи від найбільш несприйнятливого включно.

Розраховується інтегральна оцінка інноваційного потенціалу як середньозважена складова. Чим вона буде ближче до 1, тим вищим є інноваційний потенціал. Оцінка нижче 0,5 свідчить про тенденції до ослаблення потенціалу підприємства. Аналіз окремих складових з метою ефективного управління потенціалом підприємства дозволяє уточнити джерела надходження загрози

Розрахувавши інтегральні оцінки інноваційного потенціалу за попередній і поточний періоди можна зробити висновок про інноваційний потенціал підприємства і цілому.

3.Аналіз інноваційного потенціалу ПАТ «Сумська обласна друкарня»

3.1 Загальна характеристика ВАТ «Сумська обласна друкарня»

В якості об'єкта дослідження в даній роботі обрано «Сумська обласна друкарня» утворено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 1998 року №1870 «Про забезпечення діяльності Державної акціонерної компанії «Українське видавничої - поліграфічне об єднання» шляхом перетворення Сумської обласної друкарні у акціонерне товариство у порядку, передбаченому Указом Президента України від 15 червня 1993 року №210/93 «Про корпорацію підприємств», Законом України від 19 вересня 1991 року №1576-ХП «Про господарські товариства».

Метою діяльності підприємства є: задоволення суспільних потреб видавничо - поліграфічної продукції, товарах і послугах та отримання в результаті цієї діяльності прибутку.

Повна назва: Публічне акціонерне товариство «Сумська обласна друкарня». Скорочена назва:ПАТ «Сумська обласна друкарня». Організаційно-правова форма господарювання:Відкрите акціонерне товариство. Місцезнаходження:Україна, 40021, м.Суми, вул.Кірова, 215.

Підприємство здійснює свою діяльність згідно статуту та чинного законодавства України. «Сумська обласна друкарня» є юридичною особою, має постійний баланс, має право від свого імені укладати договори, набувати майнові та особисті немайнові права та обов'язки, бути позивачем у суді, арбітражному та третейському судах, здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яка не суперечить чинному законодавству України і відповідає цілям, передбаченим статутом.

Предметом діяльності товариства є:

- Виготовлення друкованої продукції;

- Розповсюдження друкованої продукції.

- Надання поліграфічних, до друкарських та після друкарських послуг.

- Розробка та впровадження нової техніки та технології.

- Заснування друкованих засобів масової інформації, реклама.

- Науково-дослідна.

- Інвестиційна та інвестиційно-фінансова.

- Надання консультативних та інформаційних послуг.

- Надання готельних послуг.

- Торгівельна у сфері оптової та роздрібної торгівлі.

- Створення та організація роботи консигнаційних складів.

- Організація та надання послуг громадського харчування.

- Організація та проведення виставок, ярмарків та аукціонів.

- Організація конференцій, семінарів, симпозіумів.

Підприємство здійснює свою діяльність згідно з чинним законодавством України та Статутом на принципах господарського видання. Основу діяльності підприємства складають договори з фізичними та юридичними особами будь-яких форм власності та господарської діяльності, а також виконання та надання послуг громадянам. Підприємство самостійно планує свою господарську діяльність. В основу такого планування можуть бути покладеш бізнес-плани, місцеве замовлення.

Планування своєї діяльності підприємство здійснює у межах періодів, які встановлюються ним самостійно.

Підприємство реалізує свою продукцію, роботи і послуги по цінам і тарифам, встановленим самостійно або на договірній основі, а у випадках, передбачених чинним законодавством по державним цінам і тарифам. Форми, система і розміри оплати праці, а також інших видів доходів працівників встановлюються підприємством самостійно. Трудові доходи працівників визначаються їх особистим внеском з врахуванням кінцевих підсумків роботи підприємства, регулюються податками і максимальним розміром не обмежуються. Підприємство проводить сплату податків та інших платежів до бюджету згідно чинного законодавства. Невикористані у поточному році кошти залишаються у розпорядженні колективу підприємства. Підприємство створює всім працюючим безпечні умови праці і несе відповідальність у встановленому законодавством порядку за збитки, які заподіяні їх здоров'ю та працездатності.

Підприємство здійснює облік результатів своєї діяльності, веде бухгалтерську та статистичну звітність у встановленому порядку і несе відповідальність за її достовірність.

Організаційна структура ПАТ «Сумська обласна друкарня» представлена у вигляді схеми (рис. 3.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3.1 Організаційна структура ПАТ «Сумська обласна друкарня».

3.2 Оцінка складових інноваційного потенціалу

Таблиця 3.1 - Вихідні дані для оцінки інноваційного потенціалу

Назва показника	Одиниці вимірювання	2009	2010
1. Кількість працівників	Чол.	225	285
2.Кількість працівників до 45р	Чол.	150	175
3.Кількість працівників з вищою освітою	Чол.	190	197
4.Товарна продукція	Тис. грн..	12170	13210
5.Витрати на впровадження нових технологій і нової техніки	Тис. грн..	3743	4282
6. Загальна кількість нових рішень	Шт.	230	282
7. Загальна кількість видів продукції	Шт.	4	7
8. Загальна кількість незалежних свідоцтв	Шт.	32	49
Продовження таблиці: Таблиці 3.1 - Вихідні дані для оцінки інноваційного потенціалу
9.Загальна кількість технологій на підприємстві	Шт.	1	2
10 Загальний обсяг інформації	М Байт	35273	41025
11. Кількість інженерно-технічних і наукових працівників.	Чол.	137	171
12.Кількість використовуваних прогресивних сучасних технологій	Шт.	1	1
13. Кількість винаходів.	Шт.	10	15
14. Кількість звільнених працівників	Чол.	37	42
15.Кількість найменувань нових видів продукції.	Шт.	2	5
16. Кількість незалежних свідоцтв на користь прийняття рішень	Шт.	275	297
17. Кількість перекваліфікованих за останні роки працівників	Чол.	93	99
18.Кількість технічних і технологічних рішень на рівні винаходів	Шт.	2531	3792
19.Обсяг інформації, необхідний для прийняття рішень	М Байт	2371	3925
20.Обсяг релевантної інформації	М Байт	1222	1435
21. Витрати на НДДКР	Тис. грн..	115	127
22.Витрати на науково-технічні дослідження	Тис. грн..	93	97

Вихідні дані на кожному підприємстві подаються у вигляді матриці (аij)- тобто таблиці, в якій рядками записані номери показників (і=1,2,3,..., n), а стовпчиками - роки, які розглядаються (j= 1,2,3,...m).

За кожним показником визначається найкраще значення серед аналізованих підприємств. З показником кращого підприємства порівнюють показники інших підприємств шляхом розрахунку відносних оцінок (ij). Вони розраховуються за формулами:

ji= (3.1)

якщо більшому значенню показника надається перевага

ji= (3.2)

якщо меншому значенню показника надається перевага,

де Пji - значення і-го показника в j-ому році;

П min - найменше значення показника (коефіцієнта)за весь аналізований період;

Пмах- найбільше значення показника (коефіцієнта) за весь аналізований період.

Якщо Пmin= 0, то дji прирівнюються до нуля.

Ринкова складова

Відображає ступінь відповідності внутрішніх можливостей розвитку підприємства зовнішнім умовам, створеним ринковим середовищем.

Про ослаблення ринкової складової інноваційного потенціалу свідчать: зменшення частки ринку, що має підприємство; ослаблення конкурентних позицій і здатності протидіяти конкурентному тиску; зниження можливостей підприємства адаптуватися до змін на ринку, відставання від вимог ринку .

За ринкову складову інноваційного потенціалу несе відповідальність служба маркетингу підприємства.

Оцінка ринкової складової інноваційного потенціалу виконується так. Фактори ринкового середовища і фактори, що визначають внутрішні можливості підприємства, як у методі SWOT- аналізу, поділяють на дві групи. Для зовнішнього середовища - можливості розкидку і загрози розвитку, для підприємства - сильні і слабкі сторони його діяльності.

Вплив кожного з факторів (як зовнішнього, так і внутрішнього) на можливості розвитку інноваційного потенціалу оцінюються за допомогою коефіцієнтів упевненості, які вимірюються за шкалою від -1 до +1. Кожний із факторів розглядається як свідоцтво за чи проти можливого розвитку інноваційного потенціалу підприємства. При цьому можливості, що надаються ринком, і сильні сторони підприємства оцінюються від 0 до +1, а загрози і слабкі сторони від 0 до -1. Значення коефіцієнта впевненості відображає ступінь упевненості в тому, що вплив фактора збільшує (+) чи зменшує (-) можливості розвитку на основі інновацій[52].

Фактори ринкового середовища і фактори, що визначають внутрішні можливості підприємства приведені в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 - Фактори ринкового середовища і фактори, що визначають внутрішні можливості підприємства

Фактори середовища	2009	2010
Фактори зовнішнього середовища
Можливості розвитку
1.Розширення частки ринку на якому функціонує підприємство	+0.23	+0.26
2. Підвищення попиту на продукцію	+0.79	+0.81
3. Випуск нових видів продукції	+0.81	0.79
4. Скорочення податкового пресу	+0.25	+0.27
5. Здешевлення продукції постачальників	+0.44	+0.46
6. Зростання доходів споживачів	+0.59	+0.61
Загрози розвитку
1. Зміцнення позицій конкурентів	-0.56	-0.58
2. Зміна споживацьких уподобань	-0.63	-0.65
3. Зростання цін на продукцію постачальників	-0.48	-0.5
4. Зростання податку на прибуток	-0.55	-0.57
5. Зростання доходів споживачів	-0.3	-0.32
6. Зміцнення позицій імпортуємих аналогів	-0.9	-0.92
Фактори внутрішнього середовища
Сильні сторони
1. Висока якість продукції	+0.91	+0.93
2. Зниження матеріальних затрат	+0.36	+0.4
3. Впровадження інновацій	+0.72	+0.7
4. Збільшення кваліфікованих кадрів	+0.99	+0.95
Слабкі сторони
1.Зменшення якості продукції	-0.31	-0.33
2. Зростання затрат на матеріали та виробничі запаси	-0.59	-0.57
3. В непланові простої обладнання	-0.91	-0.88
4. Плинність висококваліфікованих кадрів	-0.67	-0.65

Визначимо коефіцієнти упевненості за формулами:

К0=К1+К2*(1-К1),якщо К1?0 і К2?0; (3.3)

К0= -(|К1| + |К2|*(1 -|К1| )), якщо К1<0 і К2<0; (3.4)

К0= якщо К1 і К2 мають різні знаки. (3.5)

1)При К1 =0,23-0,56 = -0.33 (К1<0) і К2=0,79-0,63=0,79+0,63=+0,16 (К2 > 0)

визначаємо коефіцієнт упевненості за формулою 3.5.

К0=

2)При К1 = -0,2 (К1<0) і К2= +0,33 (К2>0) використовуємо формулу 3.5.

К0=

3)При К1 = 0,16 (К2 >0) і К2 = - 0,3 (К2 < 0) розраховуємо коефіцієнт

упевненості за допомогою формули 3.5.

К0=

К1= -0.17 і К2 - 0.14, де К1<0 і К2 > 0 використовуємо формулу 3.5.

К0=

К1= -0.035 і К2= -0.31, де К1<0 і К2<0 використовуємо формулу 3.4.

К0 = -(0,035 + 0,31 * (1-0,035)) = -0.33

К1= -0.33 і К2= +0,6 використовуємо формулу 3.5.

К0=

К1= + 0.4 , К2= -0,23, використовуємо формулу 3.5

К0=

К1= -0.32. К2= -0,19, використовуємо формулу 3.4.

К0 = -(0,32 + 0,19 * (1-0,19)) = -0,45

К1= -0.45, К2= +0,32, використовуємо формулу 3.5

К0=

За допомогою таблиці рішень 3.3, залежно від отриманої інтегральної оцінки в 2009 році всього комплексу факторів, яка становить -0.2 можна зробити висновки щодо достатності ринкової складової інноваційного потенціалу підприємства. Отже в результаті проведених обчислень можна сказати, що ситуація невизначеності, так як інтегральна оцінка К0= -0,2. що входить в інтервал -0,3<К0<+0,3

Таблиця 3.3 - Оцінка ринкової складової інноваційного потенціалу

Інтегральна оцінка	Характеристика складової
К0 ?-0,8	Кризовий стан
-0,8<К?0-0,6	Потенціал явно недостатній
-0,6<К0?-0,3	Потенціал, швидше за все, недостатній
-0,3<К0<+0,3	Ситуація невизначеності
+0,3?К0<+0,6	Потенціал слабкий
+0,6?К0<+0,8	Потенціал у цілому достатній
К0?+0,8	Потенціал високий

Розглянемо фактори середовища за 2010 рік:

1) При К1 =-0.32 (К1<0) і К2 = +0,16 (К2 > 0) визначаємо коефіцієнт упевненості за формулою 3.5.

К0=

2) К1 = -0.19 (К1<0) і К2 = +0,29 (К2>0); використовуємо формулу 3.5:

К0=

3) К1 = +0.12, К2 = - 0,3, використовуємо формулу 2.5:

К0=

4) К1 =+0,2, К2 = +0,14, К1 і К2 більше за нуль, тому розрахуємо К0 за допомогою формули 3.3:

К0= 0,2+0,14*(1-0,2) = 0,31

К1= +0,31, К2=-0,31. тому розраховуємо на основі формули 3.5:

К0=

К1= 0, К2 = +0,6, беремо формулу 3.3:

К0= 0+0,6*(1-0) = 0,6

К1= +0,6, К2=+0,07, розраховуємо за допомогою формули 3.3 :

К0 = 0,6+0,07*(1-0,6) = 0,63

8)К1=+0,63, К2=-0,18, К1 і К2 мають різні знаки, тому застосовуємо формулу3.5:

К0=

9) К1=+0,55, К2=+0,3,застосовуємо формулу 3.3:

К0 = 0.55+0,3*(1-0,55) = 0,7

а допомогою таблиці рішень 3.3. залежно від отриманої інтегральної оцінки в 2010 році всього комплексу факторів, яка становить +0,7 зробимо висновки щодо достатності ринкової складової. Отже за результатами проведених обчислень зробимо висновки, що інноваційний потенціал у цілому достатній.

Ото ж ринкова складова інноваційного потенціалу підприємства змінилась в крашу сторону та стала дорівнювати +0,7.

Інтелектуальна складова

Визначає можливості генерації та сприйняття ідей і задумів новацій, доведення їх до рівня нових технологій, конструкцій, організаційних і управлінських рішень.

Негативний вплив на цю складову справляють: вихід провідних висококваліфікованих працівників, що призводить до послаблення інтелектуального потенціалу підприємства; зниження питомої ваги інженерно-технічних і наукових працівників у загальній кількості працюючих; зниження винахідницької та раціоналізаторської активності зниження освітнього рівня робітників, особливо осіб апарату управління тощо.

За інтелектуальну складову відповідають відділ кадрів і безпосередньо керівництво підприємства (його структурні підрозділи).

Рівень інтелектуальної складової інноваційного потенціалу визначається такими показниками, які приведені в табл. 3.4.

Таблиця 3.4 - Показники інтелектуальної складової

Показник	Вага показника	2009рік	2010рік
1.Плинність працівників високої кваліфікації	0,1	0,16	0,15
2.Питома вага інженерно-технічних і наукових працівників	0,3	0,61	0,6
3.Показник винахідницької (раціоналізаторської) активності	0,3	0,04	0,05
4.Показник освітнього рівня	0,3	0,84	0,7
Сума	1

1. Плинність працівників високої кваліфікації = Працівники які звільнились ? Кількість працюючих. (3.6)

2009р: = 0.16

2010р: = 0,15

2. Питома вага інженерно-технічних і наукових працівників:

Кількість інженерно-технічних працівників ? Кількість працівників (3.7)

2009р: = 0.61 2010р: = 0,6

3.Показник винахідницької активності = Кількість винаходів ? Кількість працюючих (3.8)

2009р: = 0.61 2010р: = 0,05

4. Показник освітнього рівня = Кількість осіб з вищою освітою ? Кількість працюючих (3.9)

2009р : Показник освітнього рівня = =0,84

2010р : Показник освітнього рівня = = 0,7

Інтегральний показник знаходиться за формулою;

П інт. = (3.10)

де п - кількість показників;

Ві - вага і-того показника;

- відносна оцінка і-того показника.

Розрахуємо загальний інтегральний показник для всіх показників інтелектуальної складової:

Пінт.2009=(1-0,15/0,16)*0,1+(1-0,61/0,61)*0,3+(1-0,04/0,05)*0,3+(10.84/0.84)*0,3

=0,07

Пінт.2010=(1-0,15/0,15)*0,1+(1-0,6/0,61)*0,3+(1-0,05/0,05)*0,3+(1-0,7/0,84)*0,3 =0,055

Далі виводять середні значення інтегрального показника (Пінт.ср.) для конкретного підприємства за декілька років.

Пінт.ср. =

При цьому задається певний діапазон середніх значень

(0,7* Пінт.ср. ? Пср .?1,3* Пінт.ср.)

0,7*0,063 ? Пср. ?1,3*0,063

0,044 ? Пср ? 0,082

За ступенем відхилення фактичних значень від середнього можна судити про рівень інтелектуальної складової потенціалу підприємства. Отже рівень інтелектуальної складової підприємства в 2009 році вищій середнього потенціалу, а в 2010 році - нищій середнього потенціалу.

Кадрова складова

Характеризує можливості персоналу підприємства застосовувати нові технології, реалізовувати нові організаційні та управлінські рішення, створювати нові товари.

До основних негативних впливів відносять: відтік кадрів; плинність кадрів; фізичне старіння кадрів, старіння їх знань і кваліфікації; низьку кваліфікацію кадрів; суміщення основної діяльності з роботою в інших організаціях, що пов'язано як з низькою віддачею працівника, так і з можливим виходом конфіденційної інформації за межі підприємства.

За кадрову складову відповідають відділи кадрів і служба професійно-технічної освіти (якщо вона виділена окремо).

Рівень кадрової складової інноваційного потенціалу визначається такими показниками (коефіцієнтами), які показані в таблиці 3.5.

Таблиця 3.5 - Показники кадрової складової

Показник	Вага показника	2008 рік	2009 рік
1 .Плинність кадрів	0,3	0,16	0,15
2.Рівень фізичного старіння	0,3	0,33	0,4
3.Рівень кваліфікації кадрів	0,4	0,41	0,34
Сума	1

Розраховуємо наступні показники:

1. Рівень фізичного старіння = Працівники старше 45 років ? Кількість працюючих (3.11)

2009р : Рівень фізичного старіння = =0,33

2010р : Рівень фізичного старіння = =0,4

2. Рівень кваліфікації кадрів = Кількість перекваліфікованих за останні 5років ? Кількість працюючих (3.12)

2009 р : Рівень кваліфікації кадрів = =0,41

2010 р : Рівень кваліфікації кадрів = =0,34

Розраховуємо відносну оцінку показників та знаходимо інтегральний показник за 2.3. Розрахуємо загальний інтегральний показник для всіх показників кадрової складової:

Пінт.2009=(1-0,15/0,16)*0,3+(1-0,33/0,33)*0,3+(1-0,41/0,41)*0,4=0,02

Пінт.2010= (1-0,15/0,15)*0,3+(1-0,33/0,4)*0,3+ (1-0,31/0,41)*0,4 =0,15

Пінт.ср. =(Пінт.А + Пінт.Б)/2=-(0,02+0,15)/2=0,085

Перевіримо відповідність отриманого показника середньому критерію

0,7 * Пінт.ср ? Пср?1,3*Пітіср

0,7* 0,085 ? Пср? 1,3*0,085

0,06 ? Пср? 0,11 - діапазон середніх значень.

За ступенем відхилення фактичних значень від середніх можна зробити висновок, що рівень кадрової складової підприємства в 2009 році відповідає середнього потенціалу, та в 2010 році суттєво не змінився.

Технологічна складова

Відображає здатність оперативно перебудуватися, переорієнтувати виробничі потужності та налагодити економічно ефективне виробництво нових продуктів, які відповідають запитам споживачів.

До основних негативних впливів відносять: дії, спрямовані на підрив технологічного потенціалу підприємства; порушення технологічної дисципліни; моральне старіння обладнання, технологічного оснащення та використовуваних технологій[20].

Забезпечують достатність технологічного потенціалу відділи: головного конструктора, головного технолога, головного механіка.

Рівень технологічної складової (інноваційного потенціалу підприємства розраховується аналогічно до двох попередніх складових. При цьому слід використовувати такі показники, що характеризують технологічний потенціал підприємства з урахуванням економічних результатів їх діяльності і (див. табл.3.6).

Таблиця 3.6 - Показники технологічної складової

Показник	Ваго показника	2008 рік	2009 рік
1.Рівень прогресивності технологій	0,3	1	0,5
2.Рівень прогресивності продукції	0,3	0,5	0,71
3.Рівень технологічного потенціалу	0,4	11	13,45
Сума	1

Розраховуємо наступні показники;

1 Рівень прогресивності технологій = К-сть використ. регресивних сучасн. техн..? Заг. кількість технологій на підприємстві (3.13)

2009 р: Рівень прогресивності технологій = = 1

2010р : Рівень прогресивності технологій = = 0,5

2. Рівень прогресивності продукції =Кількість найменувань нових видів прод.? Загальна кількість видів продукції (3.14)

2009р : Рівень прогресивності продукції = = 0,5

2010р : Рівень прогресивності продукції = = 0,71

3. Рівень технологічного потенціалу =Кількість техіч. і технолог. р-нь нарівні винах.? Загальна кількість нових рішень (3.15)

2009р : Рівень технологічного потенціалу = =11

2010р : Рівень технологічного потенціалу = = 13,45

Розраховуємо відносну оцінку показників і знаходимо Інтегральний показник.

Пінт.2009=(1-1/1)*0,3+(1-0,5/0,5)*0,3+(1-11/13,45)*0,4=0,07

Пінт.2010=(1-0,5/1)*0,3+(1-0,71/0,5)*0,3+(1-13,45/13,45)*0,4=0,02

Пінт.ср. = (Пінт.А + Пінт.Б)/2= (0,07 + 0,02) / 2 = 0,045

Перевіримо відповідність отриманого показника середньому критерію

0,7 * Пінт.ср. ?Пср.? 1,3* Пінт.ср.

0,07*0,045 ?Пср.? 1,3*0,045

0,03 ?Пср.? 0,06 - діапазон середніх значень.

Отже, рівень технологічної складової підприємства в 2009році та в 2010 році - відповідає критеріям середнього потенціалу.

Інформаційна складова

Відображає інформаційну оснащеність (забезпеченість) підприємства, ступінь повноти, точності та суперечливості інформації, необхідної для ухвалення ефективних інноваційних рішень.

Відповідають за інформаційну складову відділи науково-технічної інформації та відділ маркетингу

Як показники рівня інформаційної складової слід використовувати такі коефіцієнти (табл. 3.7)

Таблиця 3.7 - Показники інформаційної складової

Показник	2009	2010
1.Коефіцієнт повноти інформації (Кп)	0,07	0,1
2. Коефіцієнт точності інформації (Кт)	0,03	0,035
3.Коефіцієнт суперечливості інформації (Кс.)	4,44	6,06

Розраховуємо наступні показники:

1. Кп = Обсяг інформації необхідний для прийняття рішення ? Загальний обсяг інформації (3.16)

Кn2009= =0,07

Кn2010==0,1

2. Km = Обсяг релевантної інформації ? Загальний обсяг інформації. (3.17)

Km 2009 ==0,03

Km 2010 ==0,035

3. Кс. =Кількість незалежних свідоцтв на користь прийняття рішень ? Загальна кількість незалежних свідоцтв. (3.18)

Kс 2009 ==4,44 Kс 2010 ==6,06

Рівень інформаційної складової інвестиційного потенціалу підприємства визначається на основі результату множення трьох коефіцієнтів:

Кі = Кп*Кт*Кс (3.19)

К і 2009 =0,08*0,03*4,44=0,01

К і2О10=0,1*0,035*6,06=0,02

При цьому якщо К і ? 0,7 - рівень високий;

0,3 ? К, ?0,7 - рівень середній;

Кі<0,3 -рівень низький.

Отже, рівень інформаційної складової інвестиційного потенціалу за 2009 і 2010 роки низький, так як отримані інтегральні показники відповідають діапазону найнижчих значень.

Науково - дослідна складова

Характеризує наявність заділу результатів науково-дослідних робіт, достатнього для генерації нових знань, здатність проведення досліджень з метою перевірки ідей новацій і можливості використання новацій у виробництві нової продукції.

Загрози становлять зниження науково-дослідницької активності, відсутність чітких стратегічних перспектив проведення науково-дослідних робіт, відсутність наукового заділу, зниження рівня фінансування досліджень.

За дану складову несуть відповідальність науково-дослідницькі підрозділи (лабораторії) і особисто головний інженер.

Укрупнену оцінку науково-дослідної складової інноваційного потенціалу підприємства виконують за показниками наведеними в табл.3.8.

Таблиця 3.8- Показники науково-дослідницької складової

Показник	Вага показника	2009 рік	2010 рік
1 .Частка витрат на НДДКР в обсязі товарної продукції	0,2	0,009	0,01
2.Частка витрат на використання науково-технічних досягнень в обсязі товарної продукції	0,3	0,31	0,32
3.Частка наукових та інженерно-технічних кадрів у загальній кількості зайнятих	0,3	0,61	0,6
4. Співвідношення витрат на НДДКР та витрат на впровадження нової техніки тощо	0,2	0,03	0,03
Сума	1		.

1. Частка витрат на НДДКР в обсязі товарної продукції =Витрати на НДДКР / Товарна продукція (3.20)

2009 рік: = 0,009

2010 рік: = 0,01

2.Частка витрат на використання науково-технічних досягнень в обсязі товарної продукції = Витрати на використання. наук - техн. досяг./ Товарна продукція (3.21)

2009 рік: = 0,31

2010 рік: = 0,32

3. Частка наукових та інженерно технічних кадрів у загальній кількості зайнятих =Кількість наукових та інженерно-технічних .кадрів /Кількість працюючих (3.22)

2009 рік: = 0,61

2010 рік: = 0,6

4. Співвідношення витрат на НДЦКР та витрат на впровадження нової техніки тощо = Витрати на НДДКР /В-ти на впровадж. нової техн. (3.23)

2009рік: = = 0,03

2010рік: = = 0,03

Далі розраховуємо інтегральний показник відповідно за два роки:

Пінт.2009=(1-0,09/0,09)*0,2+(1-0,31/0,32)*0,3+(1-0,61/0,61)*0,3+(1-0,03/0,03)*

*0,2=0,01

Пінт.2010=(1-0,01/0,01)*0,2+(1-0,32/0,32)*0,3+(1-0,6/0,61)*0,3+(1-0,03/0,03)*0,2= =0,004

Далі розраховуємо середнє значення інтегрального показника:

Пінт.ср. == 0.052

Діапазон середніх значень:

0,7*0,052 ? Пср. ? 1,3*0,052

0,036 ? Пср ?0,68

Рівень науково-дослідної складової в 2008 році та в 2009 році ~ не відповідає нормам. У 2008 році він слабкий, а у 2009 році - потенціал в цілому достатній.

Визначення загального інноваційного потенціалу

Визначимо інноваційний потенціал підприємства в цілому (з урахуванням всіх складових)

1.Переведемо у відносні оцінки показники рівнів кожної із складових інноваційного потенціалу за формулою:

Оі= (3.24)

де Оі - відносна оцінка і-тої складової інноваційного потенціалу

підприємства;

Ni. - кількість рівнів і-тої складової;

ni - номер розрахованого згідно з викладеними вище підходами рівня і-тої складової, рахуючи від найбільш несприятливого включно.

2.Визначається вагомість Ві кожної із складових.

Таблиця 3.9 - Вагомість складової інноваційного потенціалу підприємства

Інноваційна складом	Вага складової
1 Ринкова складова	0,1
2 Інтелектуальна складова	0,1
3 Кадрова складова	0,2
4 Технологічна складова	0,2
5 Інформаційна складова	0,2
6 Науково-дослідна складова	0,2
Сума	1

3.Розраховуємо інтегральну оцінку інноваційного потенціалу як середньозважену складову.

Оt =*0,1 + *0,1+ *0,2 + *0,2 + *0,2 + *0,2 = 0,62

Так як отримана інтегральна оцінка ПАТ «Сумська обласна друкарня» вища ніж 0,5, то загальний інноваційний потенціал підприємства можна вважати високим. Але джерелом надходження загрози є інформаційна складова, підприємству необхідно запровадити заходи по підвищенню показників цієї складової. Крім, того порівняно невисокий потенціал ринкової складової, необхідно слідкувати за ринковими позиціями для недопущення їх ослаблення.

3.3 Шляхи зростання інноваційного потенціалу ПАТ «Сумська обласна друкарня»

Отримана в попередньому розділі інтегральна оцінка ПАТ «Сумська обласна друкарня» - показує, що загальний інноваційний потенціал підприємства можна вважати високим. Так як,джерелом надходження загрози є інформаційна складова, розглянемо заходи по підвищенню показників цієї складової.

Інформаційні ресурси, процеси і люди, які збирають, перетворюють і поширюють необхідну інформацію, можуть поєднуватись в інформаційні системи. Для цього може бути використаний широкий спектр різних типів інформаційних систем - від звичайних (традиційних) без застосування комп'ютерів, до заснованих на використанні комп'ютерів, програмного забезпечення і фахівців інформаційних систем. Для запровадження якісного інформаційного забезпечення інноваційної діяльності необхідно вирішити такі завдання:

- дослідити практику інформаційного забезпечення науково-технічних інновацій, яка склалася, і запропонувати рекомендації щодо реорганізації інформаційної підтримки на базі сучасних інформаційних технологій;

- розробити метод оптимального тематичного формування інформаційної системи на основі аналізу потреб певної цільової групи користувачів;

- дослідити залежність зниження цінності отримуваної інформації в часі і розробити пропозиції щодо періодичності оновлення інформаційних фондів в інформаційних структурах та формуваннях;

-експериментально розробити модель і спробувати комплексну інформаційну систему забезпечення, призначену для цільової групи користувачів з однорідними інформаційними потребами;

-здійснити порівняльний аналіз продуктивності нової і традиційної систем інформаційного забезпечення[36] .

Щоб підвищити порівняно невисокий потенціал ринкової складової, підприємству необхідно слідкувати за ринковими позиціями для недопущення їх ослаблення.

ПАТ «Сумська обласна друкарня» потрібно звернути увагу на розширення частки ринку на якому функціонує підприємство. Цей фактор на протязі розглянутого періоду суттєво не змінився. Впровадження нових видів друкованої продукції, які не виробляються в регіоні де працює підприємство може суттєво покращити данну складову інноваційного потенціалу.

Аналізуючи таку загрозу розвитку підприємства, як зростання цін на продукцію постачальників, яка підвищується, більш раціональним є пошук нових постачальників з більш вигідними пропозиціями щодо цін на продукцію.

Висновок

Узагальнюючи вище сказане, виділимо основні стримуючі фактори інноваційного розвитку промислових підприємств: низький рівень державного фінансування інноваційного розвитку та недостатність власних коштів підприємств; низька інвестиційна активність вітчизняних, зарубіжних інвесторів; недосконалість податкового законодавства; відсутність мотивації вітчизняних підприємств до впровадження НДДКР та реалізації їх результатів, послаблення взаємозв'язків науки та виробництва. Тому, активізація інноваційного розвитку підприємств повинна бути пов'язана, по-перше, з оновленням основних виробничих фондів, які мають стати головним джерелом збільшення обсягів виробничих та створення умов для виготовлення вітчизняної продукції на рівні кращих світових зразків. По-друге, розвиток інноваційної діяльності має бути органічно пов'язаним з ресурсозбереженням і приводити до суттєвого зменшення витрат матеріалів на одиницю продукції. По-третє, виходячи з сучасних умов, інноваційний розвиток, повинен мати соціальну спрямованість, де саме людина, якість та безпека її життя матимуть забезпечити пріоритети інноваційного розвитку. Таким чином, головною метою інноваційного процесу в Україні є підвищення соціально-економічної ефективності виробної сфери на базі системного удосконалення всіх елементів та матеріалізації наукових знань і підвищення соціального забезпечення.

Інноваційний потенціал підприємства залежить від ряду факторів,що визначають його формування, розвиток і рівень використання. На процес формування інноваційного потенціалу впливають в основному такі фактори, як: стан інноваційного клімату регіону діяльності підприємства; особливості інноваційної діяльності підприємства; розвиненість і гнучкість оргструктури управління інноваційною діяльністю, системи мотивації; оптимізація комплексу маркетингу. Рівень використання інноваційного потенціалу, у свою чергу, залежить від якості прийнятих інноваційних і інвестиційних рішень на кожному етапі інноваційного процесу, а також від ступеня інформаційної забезпеченості цього процесу.

Інноваційний потенціал підприємства є основою інноваційної політики оскільки виконання завдань та цілей інноваційної політики неможливі без потенціалу підприємства.

Оцінку інноваційного потенціалу підприємства доцільно здійснювати в наступній послідовності:

§ аналіз структури інноваційного потенціалу;

§ виявлення ступеня використання внутрішніх інноваційних можливостей підприємства;

§ оцінка рівня інноваційної активності підприємства.

Так як отримана інтегральні оцінка ПАТ «Сумська обласна друкарня» вища ніж 0,5 , то загальний інноваційний потенціал підприємства можна вважати високим. Але джерелом надходження загрози є інформаційна складова, підприємству необхідно запропонувати заходи по підвищенню показників цієї складової. Крім, того порівняно невисокий потенціал ринкової складної, необхідно слідкувати за ринковими позиціями для недопущення їх ослаблення.

Список використаної літератури

1 Бондарь О. Проблемы развития инновационной деятельности. // Бизнес-Информ. - 1998. - № 9. - С.32-35.

2 Бурньшев К. Инновации и проблемы качества. // Вопросы экономики. -2001.-№7.-С.ЗЗ-47.

3 Балацький О. Ф., Теліженко О. М., Соколов М. О., Управління інвестиціями, Навчальний посібник. - Суми.: „Університетська книга", 2004.-231с.

4 Бланк І. О., Гуляєва Н. М., Інноваційний менеджмент: Підручник. - К.: Київський національний торгово-економічний університет, 2003. - 398с.

5 Борщ Л. М., Герасимова С. В., Інновації : теорія і практика: Навчальний посібник. - 2-ге видання , перероблене і доповнене. - К.: Знання, 2007. -685с. (Вища освіта XXI століття)

6 Васшіенко В.О., Шматько В.Г. Інноваційний менеджмент: Навч. посіб. За ред. В.О. Василенко. Київ: ЦУЛ, Фенікс, 2003. - 440с,

7 Варгатюк А. Інноваційне оновлення виробництва - безальтернативний шлях. // Віче. - 2001. -№11.- С.63-63.

8 Вольский А. Инновационный фактор обеспечения устойчивого экономического развития. // Вопросы экономики. -1999. - № 1. - С.4-12.

9 Волков О.І., Денисенко П.М., Гречан А.П. та ін. Економіка та організація інноваційної діяльності: Підручник (третє видання). - К.: Центр учбової літератури, 2007.- 662 с.

10 Возняк Т.В., Кузнєцова А.Я. Методичні особливості оцінки ефективності фінансування інноваційних проектів// Актуальні проблеми економіки.-№ 4.-2005.-С.83.

11 Глухівський Л. Інноваційна Україна. // Голос України. - 2001. - № 136. - С.4-5.

12 Гимонін О. Стимулювання інноваційних процесів на підприємстві// Фінанси України. -2002 - №10.

13 Гусєв В. Формування державної інноваційної політики у секторі малого підприємства // Статистика України. - 2002 - №4 .

14 Данько М. Перспективи інноваційного розвитку економіки України. // Економіка і прогнозування. - 2001. - № 1. - С.92-100.

15 Дюфло Р. Визначення інноваційної політики України. // ТАСІ8. - 2001. -Безезень. - С.78.

16 Данілов О.Д.,Івашина Г.М.,Чумаченько О. Г, Інвестування: Навчальний посібник. - К.: .^Видавничий дім „Комп'ютерпрес", 2001. - 364с.

17 Захарін С. Активізація інноваційної діяльності промислових підприємств.// Фінанси України. - 2003 - №1..

18 Зятковська Л.І. Інноваційні технології - важливий фактор розвитку промислового виробництва// Фінанси України. - 2001 -№11.

19 Игошин Н. В, Инноваций. Организация, управление и финансировании: Учебник для вузов. 2-е издание. - М.: ЮНИТИ - ДАНА, 2001. - 542с.

20 Иванова Н. Национальные инновационные системы. // Вопросы экономики. -2001.-№7.-С.59-70.

21 Ілляшенко С.М. Управління інноваційним розвитком: проблеми, концепції, методи: навчальний посібник. - Суми: ВТД "Університетська книга", 2003.

22 Инновационные и инвестиционные процессы в переходами период: Сб. науч. трудов. / Под ред. Б.М.Р удзинского. - М.: Ин-т экономики РАН, 1995.

23 Инновационный менеджмент:Учебник для вузов./Под ред. С.Д.Ильенковой. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ. 1997. - 327 с.

Йохна М.А., Стадник В.В. Економік» й організація інноваційної діяльності: Навчальний посібник. - К.: Видавничий центр «Академія», 2005. -400 с.

27 Крупка М.І. Фінансово - кредитний механізм інноваційного розвитку економіки України. - Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2001. - 608с.

28 Ковалев В.В. Методы оценки инвестиционных проектов. - М.: Финансы и статистика, 1998. - 144 с.

29 Ковалев Г.Д. Основы инновационного менеджмента. / Под ред. В.А.Швандора. ~М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999. -208с.

30 Кокурин Д.Й. Инновационная деятельность. - М.: Зкзамен. 2001. - 576 с.

31 Колонтай М.М. Инновационный менеджмент. - Минск: БГЗУ, 1997. - 190 с.

32 Красовська А. Шляхи впровадження інноваційних проектів в Україні. // Інтелектуальна власність. - 2001. - № 12. - С.20-22.

33 Крупка М.І. Інструменти державного регулювання та підтримки інноваційної сфери. // Фінанси України. - 2001. - № 4. - С.77-84.

34 Куклінський А. Стратегічний трикутник: дослідження та розвиток -інновації - економічне зростання. // Економічний часопис. - 2001. - № 4. -С.15-19.

35 Кулик А. Принципи визначення економічної ефективності виробництва та використання нової техніки. // Економіст. - 2001. - № 2. - С.28.

36 Лапко О. Державна політика регулювання інновацій.//Вісник Тернопільської Академії народного господарства- 2000.- № 7. - С.23-28.

37 Лапко О. Інноваційна діяльність як фактор підвищення ефективності вітчизняної економіки. // Фінанси України. - 1999. - № 6. - С.31-36.

38 Лапко О.О. Інноваційна діяльність в системі державного регулювання. - К.: ШПНАНУ, 1999.- 254 с.

39 Лукинов И., Мельник В. Перспективы экономического роста в Украине и проблемы инноваций. // Общество и экономика.- 2001- № 9. - С.28-58.