Конкурентне право Румунії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Конкурентне право Румунії

конкуренція румунія ринковий економіка

Перший закон про припинення недобросовісної конкуренції в Румунії був прийнятий у 1932 році у зв'язку з приєднанням країни до Паризької конвенції. Більшість його положень зберігало силу аж до 1974 року. Коли спеціальним декретом закон був включений у число нормативних актів, оголошених недійсними

У 1989 році Румунія вступила на шлях розвитку ринкової економіки, і питання конкуренції, в тому числі недобросовісної, зайняли одне з найважливіших місць у законодавстві країни.

Законодавче регулювання недобросовісної конкуренції знайшло відображення в законі № 15 «Про реорганізацію державних підприємств в автономні управління і торгові товариства» від 8 серпня 1990 року( гл.4 «Товариства і вільна конкуренція»). Згодом, 29 січня 1991 року був опублікований Закон про припинення недобросовісної конкуренції. Його основою послужили Закон від 1932 року і деякі статті Торгового кодексу 1938 року так і не введеного в дію. Закон спирається на положення Конституції 1991 року згідно яких Румунія проголошується країною ринкової економіки, в ній гарантується право приватної власності і ліквідується єдина форма державної власності. Ці положення були підкріпленні прийняттям цілого ряду законів: «Про організацію державних підприємств», « Про торгові товариства», « Про торговий реєстр», « Про регулювання закордонних інвестицій» тощо. Варто згадати про те , що в Румунії ніколи не був відмінний Цивільний кодекс 1865 року, розроблений на основі Кодексу Наполеона, а також Торговий кодекс 1887 року.

Румунський закон про недобросовісну конкуренцію від 1991 року свідомо спирається на довоєнне положення від 17 травня 1932 року а також відноситься до типу роздільного регулювання. Він містить відповідно орієнтоване на порушення звичаїв генеральне положення ( ст..1 і 2); представлені далі окремі факти він зв'язує, в першу чергу, з порушенням суспільного порядку (ст..4) і кримінальними злочинами (ст.5), однак не залишає без уваги і цивільно - правову відповідальність учасників (ст..6 і 7). Але по системі цивільно - правових санкцій посилається при цьому на загальні положення цивільного права і цивільного процесуального кодексу ( ст..9). Не зважаючи на ряд службовців охороні споживача називаних фактів, закон залишається трохи стриманим у відношенні ідеї охорони інтересів споживача.

Під недобросовісною конкуренцією, у визначенні закону 1991 року, розуміються будь - які дії що суперечать чесним звичаям у галузі промисловості і торгівлі.

Румунське законодавство містить, однак, окрему постанову про охорону інтересів споживача від 21.08.92 ., що представляє суміш положень про захист здоров'я і безпеки споживача, а також про обов'язки гарантійних і інформаційних «економічних агентів» щодо відповідальності за товар. Крім того, воно містить, у формі генерального положення, також зобов'язання щодо коректного, що виключає зловживання в торговій практиці, поводження. Це розпорядження може інтерпретувати як поширення, з погляду охорони інтересів споживача, генерального положення закону про недобросовісну конкуренцію. Крім того, постанова про охорону інтересів споживача гарантує споживчим об'єднанням, що у Законі про недобросовісну конкуренцію згадуються дуже побічно як «професійно - станові організації»(ст.8 ) які мають можливість робити заяви, численні консультаційні й ініативні права, а також позовні повноваження для реалізації прав і інтересів своїх членів ( ст.31).

У ст. 4 і 5 Закону « Про боротьбу з недобросовісною конкуренцією» 1991 року дається перелік недобросовісних конкурентних дій до яких належать:

- підкуп працівника конкурента за особисту послугу по наданню визначених переваг у торгівлі;

- поширення свідомо неправдивих відомостей, що дискредитують конкурента, його продукцію, послуги, з метою заподіяння шкоди конкуренту;

- переманювання кваліфікованих робітників та службовців конкурента чи їх підкуп з метою заволодіння секретами виробництва, а також використання клієнтури (спеціальних осіб) або колишніх працівників конкурента для одержання відомостей, що мають своїм результатом заподіяння шкоди конкуренту;

- дії що вносять дезорганізацію у виробництво конкурента. У цьому випадку під діями розуміються як використання працівників конкурента для розголошення секретів виробництва, так і інші дії;

- використання найменування фірми, товарного знака й інших спеціальних позначень, що призводить до змішування з найменуванням чи фірмою, спеціальним позначенням іншої особи;

- посилання на фальшивий патент при виробництві чи продажі продукції з метою одержання прибутку.

При встановленні відповідальності за недобросовісні конкурентні дії румунське законодавство виходить з диференційованої системи штрафів. Так, за дії,передбаченні ст. 4 Закону № 11 , накладається штраф у розмірі від 5 тисяч до 20 тисяч леїв чи від 10 тис.до 40 тис. леїв, а за дії що вносять дезорганізацію у виробництво конкурента , - більш високий штраф у розмірі від 20 тис . до 100 тис. леїв.

Закон передбачає кримінальну відповідальність за недобросовісну конкуренцію що прийняла форму професійної організації.

Якщо недобросовісними конкурентними діями заподіюється моральна шкода, вона підлягає відшкодуванню відповідно до норм цивільного законодавства Органами, що розглядають за заявою потерпілого справи про недобросовісну конкуренцію, є місцеві суди і територіальні органи при Державній торговій інспекції.

Размещено на Allbest.ru