Аналіз стратегічного управління підприємством ВАТ "Самбірський молокозавод"

№	Показники	За минулий рік	За звітний рік	Відхилення +,-
1	Товарна продукція, т.грн.	14642,6	21091,0	6448,4
2	Середньорічна вартість основних фондів, т.грн.	1783,2	1995,4	212,2
3	У тому числі машин та обладнання, т.грн.	816,9	964,1	147,2
4	ПВ активної частини основних фондів, %	45,81	48,32	2,51
5	Фондовіддача активної частини, грн	17,93	21,88	3,95
6	Фондовіддача оснвоних виробничих фондів, грн.	8,21	10,57	2,36
7	Зміна фондовіддачі за рахунок: а) ПВ активної частини; б) фондовіддачі активної частини; в) зміни вартості ОП			0,45 1,9 3,47

Основними шляхами зниження витрат є економія всіх видів ресурсів, що споживаються у виробництві: трудових та матеріальних. Значну долю в структурі витрат виробництва займає оплата праці. Тому актуальною є задача зниження трудомісткості продукції, що виготовляється, зростання продуктивності праці, скорочення чисельності персоналу.

Зниження трудомісткості продукції, збільшення продуктивності праці можна досягнути різними шляхами. Найбільш важливі з них - механізація та автоматизація виробництва, розробка та застосування прогресивних, високопродуктивних технологій, заміна та модернізація застарілого обладнання.

Таблиця 2.8 Зміна чисельності і структури персоналу на ВАТ “Самбірський молокозавод”

Показники	Звітний рік	Минулий рік	Відхилення
	Чол.	%	Чол.	%	+,-	%
Всього персоналу у тому числі промислово-виробничі з них - робітники - службовці у тому числі - керівники - спеціалісти - непромисловий персонал	221 182 39 2 7 30	100 82 18 1 3 14	242 187 55 2 11 42	100 77,27 22,73 0,83 4,54 17,36	-21 -5 -16 - -4 -12	-8,7 -2,7 -29,1 - -36,4 -28,6

Ефективність функціонування та соціальний розвиток суб'єктів господарювання забезпечується передусім формуванням належних індивідуальних і колективних матеріальних стимулів, провідною формою реалізації яких є оплата праці різних категорій персоналу.

Розрахунки проведені в таблиці показують, що ПВП у загальній кількості працюючих у звітному році склав 82%, що на 2,7% більше, ніж у минулому. Також з даної таблиці видно, що на підприємстві ВАТ“Самбірський молокозавод” відбулося скорочення кадрів на 21 чоловік. З них 5 робітників і 16 службовців.

Дані розрахунки на ВАТ “Самбірський молокозавод” взяті зі штатного розпису.

Аналіз чисельності структури працюючих на підприємстві ВАТ “Самбірський молокозавод” починається з оцінки їх відповідності трудомісткості виробничої програми та встановлення відхилення фактичної чисельності проти минулого періоду. При цьому виділимо склад і структуру промислово-виробничого персоналу.

Другим етапом в аналізі трудових ресурсів буде визначення ряду показників ефективності використання трудових ресурсів, які занесено в таблицю. З таблиці можна зробити наступні висновки. Продуктивність праці показує, що у звітному році працівник за одиницю часу випустив продукції на 39,63 т.грн., що на 27,14% більше, ніж у минулому. Показник приросту ТО за рахунок зростання продуктивності праці склав 102%. В цілому на підприємстві ВАТ “Самбірський молокозавод” відбувся ріст продуктивності праці, що позитивно вплинуло на розвиток виробництва і принесло підприємству вищі прибутки у порівнянні з минулим розрахунковим періодом, відповідно прибуток на 1 грн ФОП зріс на 0,01 т.грн. або це становить 20%. Прибуток на 1 робітника склав у звітному році 0,22 т.грн., а у минулий період це був прибуток у розмірі 0,15 тис.грн.

Таблиця 2.9 Аналіз ефективності використання трудових ресурсів на ВАТ “Самбірський молокозавод”

Показники	Звітний рік	Минулий рік	Відхилення
			+,-	%
Балансовий прибуток (П), т.грн. Фонд оплати праці (ФОП), т.грн. Чисельність наукових (Чр), чол. Товарооборот (ТО) Продуктивність праці робітників (Ппр), грн/чол. Прибуток на одного робітника (Проб), грн/чол. Товарообіг на 1 грн ФОП (ТОфоп) Прибуток на 1 грн ФОП (Пфоп) Частка інтенсивних факторів у в-ні ФОП (Д) Частка приросту ТО за рахунок зростання продуктивності праці	48,6 811,1 221 8757,6 39,63 0,22 10,8 0,06	36,2 729,36 242 7542,30 31,17 0,15 10,3 0,05	12,4 81,74 -21 1215,3 8,46 0,07 0,05 0,01-	34,3 11,2 -8,7 16,1 27,14 46,7 4,9 20 93,3 102

Наступним етапом буде аналіз оплати праці.

Оплата праці - це будь-який заробіток, обчислений у грошовому виразі, що його за трудовим договором власник або вповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу або надані послуги.

Таблиця 2.10 Аналіз заробітної плати на ВАТ “Самбірський молокозавод” за 2007-2008 рр.

Показники	Звітний рік	Минулий рік	Відхилення
			+,-	%
Фонд оплати праці (ФОП), т.грн. Середньомісячна з/плата на одного працівника, грн. Відрахування органом соціального страхування, т.грн. В тому числі - пенсійний фонд - соціальне страхування - безробіття	811,1 3,67 0,076 0,04 0,018 0,018	729,36 3,01 0,06 0,03 0,015 0,015	81,74 0,66 0,016 0,01 0,003 0,003	11,2 21,9 26,7 33 20 20

Аналізуючи таблицю, з розрахунків бачимо, що фонд оплати праці зріс на 8174 тис.грн., що у відсотках становить 11,2%. У зв'язку з ростом фонду оплати праці суми відрахувань зросли на 26,7%.

Аналізуючи витрати на оплату праці на підприємстві слід приділяти увагу таким двом напрямкам:

· Аналіз фонду оплати праці, як елемента витрат на виробництво на підставі спеціальної статистичної форми;

· Аналіз оплати праці за окремими статтями калькулювання.

Оплата праці складається з основної заробітної плати й додаткової оплати праці. Основна заробітна плата працівника залежить від результатів його праці й визначається тарифними ставками, відрядними розцінками, посадовими окладами, а також надбавками й доплатами в розмірах, не вищих за встановлені чинним законодавством. Рівень додаткової оплати праці здебільшого залежить від кінцевих результатів діяльності підприємства.

Засновники (керівники) державних підприємств та установ мають право самостійно вибрати форми й системи оплати праці, установити працівникам конкретні розміри тарифних ставок, відрядних розцінок, премій, винагород, надбавок і доплат. За нових економічних умов господарювання значно зростає роль доплат і надбавок спеціалістам за високі досягнення в праці, а також за виконання особливо важливих і відповідальних робіт..

2.2 Аналіз результатів використання методів стратегічного управління підприємством

В умовах ринкових відносин, що характеризуються своєю динамічністю, доводиться постійно ухвалювати неординарні рішення, зв'язані з урахуванням фінансового стану підприємства.

Для оцінки рівня ефективності роботи підприємства одержуваний результат (прибуток), зіставляється з витратами або використовуваними ресурсами.

Як і на кожному виробничому підприємстві собівартість продукції - це грошовий вираз затрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції. Собівартість на підприємстві ВАТ “Самбірський молокозавод” у 2007 році склала 6992,2 тис.грн., відповідно у 2006 році 6384,3 тис.грн. На підприємстві відбулося збільшення собівартості на 607,9 тис.грн. За рахунок придбання дешевої сировини, а також відбулося зменшення транспортних витрат.

Показником собівартості продукції, що використовується в господарські праці є затрати на 1 грн. товарної продукції (В1 грн ТП)

На підприємстві ВАТ“Самбірський молокозавод” відповідно він склав:

В1 грн ТП = Стп / Qт (коп/грн)

В1 грн ТП зв.= 6992,2 / 8757,6 = 0,80 коп/грн.

В1 грн ТП м.р.= 6384,3 / 7542,3 = 0,85 коп/грн.

Отже, витрати на 1 грн. ТП у звітному році становили 0,80коп/грн., у минулому - 0,85 коп/грн.

Всі витрати пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції на підприємстві класифікуються за елементами операційних витрат і на підприємстві ВАТ “Самбірський молокозавод” представлена в таблиці 2.11.

Також позитивним фактором зниження собівартості продукції є підвищення продуктивності праці, тобто зниження трудомісткості її виготовлення. Щоб на ВАТ “Самбірський молокозавод” відбувся ріст продуктивності праці необхідно впровадити у виробничий процес нові технології, створити кращі умови для праці робітників, створити на підприємстві преміальні та умови для відпочинку.

Основними шляхами зниження собівартості продукції на підприємстві є скорочення тих витрат, які мають найбільшу питому вагу у її структурі. На ВАТ “Самбірський молокозавод” найбільшу питому вагу складають матеріальні затрати.

Для дозволу конкретних аналітичних завдань проаналізую сукупність конкретних чинів і прийомів, що виконуються в певній послідовності. Для цього використовую розрахункові і евристичні методи аналізу. Вони призначені для отримання числових значень і спираються на економіко-математичне моделювання і обчислювальні операції, вироблюваними над економічними показниками.

Таблиця 2.11 Елементи операційних витрат на виробництво всієї продукції на підприємстві ВАТ “Самбірський молокозавод”

Найменування показника	За звітний період	За попередній період	Відхилення
	Сума т.грн	питома вага,%	Сума т.грн	питома вага,%	+,-	%
Матеріальні затрати Витрати на оплату праці Відрахування на соц.заходи Амортизація Інші операційні витрати	7209,6 136,4 63,5 91,4 124,2	94 1,7 0,8 1,9 1,6	7025,4 98,9 45,2 78,2 88,7	95,8 1,3 0,6 1,1 1,2	184,2 37,5 18,3 13,2 35,5	-1,8 0,4 0,2 0,8 0,4
Разом:	7625,1	100	7336,4	100	288,7	0

З таблиці 2.11. бачимо, що у звітному році і сума матеріальних вища, ніж у минулому на 184,2 тис.грн, але в питомій вазі загальних витрат вона є нижчою, ніж у минулому році на 1,8%. Отже, відбулося скорочення матеріальних затрат.

Для аналізу стратегії розвитку користуюся рейтинговим порівнянням. Воно дозволяє зіставити показники об'єму продажів 2006 р. з 2007 р., а також проаналізувати конкурентів.

Таблиця 2.12 Основні конкуренти ВАТ “Самбірський молокозавод”

Продукція	Конкуренти
Сири “Костромський”, “Естонський”	Острозький сирзавод, Волинська обл..
Сир “Естонський”	Віньківський сирзавод, Хмельницька обл.
Сир “Костромський”	Жидачівський сирзавод, Львівська обл.

Одним із споживачів продукції ВАТ “Самбірський молокозавод” є жителі Дрогобицького регіону.

Таблиця 2.13 Основні споживачі ВАТ “Самбірський молокозавод” (тис. чол.)

Населені пункти	Кількість населення
м. Дрогобич	103,0
м. Трускавець	37,4
м. Борислав	44,5
м. Стебник	22,7
Дрогобицький район	76,8

В таблиці 2.14. показано можливих потенційних споживачів продукції підприємства ВАТ “Самбірський молокозавод” в м. Дрогобичі.

Таблиця 2.14 Кількість підприємств та організацій, які розташовані в Дрогобицькому районі і є потенційними споживачами продукції

Підприємства	Кількість (шт.)
Промислові Будівельні Автотранспортні Торговельні Громадського харчування Побутового обслуговування Малі підприємства Підприємці Банківські установи	37 12 3 275 107 42 900 3000 8

Місто Дрогобич розташоване в Західному регіоні України і є другим за економічним потенціалом містом у Львівській області. Через місто пролягають залізничні та автомобільні шляхи, що ведуть до західних кордонів України.

Також недалеко від міста Самбора (40 км.) знаходиться м. Трускавець.

В таблиці 2.15. відображено споживачів продукції в м. Трускавці та кількість підприємств, організацій, установ які користуються продукцією.

В останні роки почалося інтенсивне зростання кількості відпочиваючих країн СНД та країн Європи. Відповідно від цього і відбувся ріст обсягу реалізованої продукції підприємства ВАТ “Самбірський молокозавод”. Продукція даного підприємства є якісною, смачною і має багато корисних властивостей, так як виготовлена з натуральних продуктів і ціна на неї є помірною.

Таблиця 2.15 Основні споживачі продукції в м. Трускавці

Підприємства	Кількість
Промислові Санаторно-курортні Будівельні Автотранспортні Торговельні Громадського харчування Побутового обслуговування Малі підприємства Підприємці Банківські установи	4 39 27 2 50 40 24 300 1050 3

З таблиці 2.16. видно, що ціни на продукцію підприємство з кожним роком підвищує, але ціни на продукцію не відрізняються від цін на аналогічну продукції в різних регіонах і встановлюються в залежності від попиту на неї, а попит перевищує пропозицію. Ціна на деяких продуктах є нижча від ціни конкурентів, це пов'язано з меншими транспортними витратами, так, як підприємство ВАТ “Самбірський молокозавод” ближче розташоване до збутових точок. В таблиці 2.16. представимо динаміку цін на продукцію підприємства.

Таблиця 2.16 Динаміка цін на продукцію (грн/кг)

Назва продукції	2004	2005	2006	2007	Відхилення
Сир “Костромський” Сир “Гауда” Сир “Естонський” Сир “Мармуровий” Вершки 35% вагові	10,66 14,60 13,62 14,43 8,13	15,10 19,40 17,90 18,80 9,00	18,40 24,20 22,20 23,70 9,00	24,00 26,00 24,00 26,00 10,00	125,1 78,1 76,2 80,2 23,0

Підвищення цін виникла за рахунок нестабільної економіки, інфляцією в країні.

Таблиця 2.17 Рейтингове порівняння на 2007 р.

Конкуренти Показники	ВАТ “Самбірський молокозавод”	ПП “Білосніжка”
	МР	ЗР	МР	ЗР
Обсяг реалізації продукції, тис.грн. Прибуток, тис.грн. Середня чисельність працівників, чол. Обсяг продажу на 1 чол., грн. Прибуток в розрахунку на 1 чол., грн.	17570,6 90,3 304 57798,03 297,04	25314,0 120,6 301 84099,67 400,66	633,6 7,3 16 39600 460	813,6 7,92 18 45200 440

З таблиці видно, що обсяг продажу на ВАТ “Самбірський молокозавод” є набагато вищим ніж у конкурентів ПП “Білосніжка”. Обсяг реалізації у звітному році на підприємстві ВАТ “Самбірський молокозавод” зріс на 44,1%, що є дуже позитивним для діяльності підприємства. Також у підприємства підвищився розмір прибутку на 30,3 тис.грн., що становить 33,6%. Приріст прибутку на 1 працюючого становить 103,62 грн. Проведені розрахунки показали, що підприємство на сьогодні працює стабільно, з кожним роком збільшує обсяг реалізованої продукції, займає більшу частку на ринку.

ПП “Білосніжка” працює на сьогодні не поганно, обсяг реалізованої продукції на 1 працівника в 2007 році зріс у порівнянні з 2006 роком. Прибуток в розрахунку на 1 чоловіка складає 440 грн. В минулому 2006 році прибуток в розрахунку на 1 чоловіка на даному підприємстві є вищим від підприємства ВАТ “Самбірський молокозавод” на 162,96 грн., або 54,86%.

Ці результати показали, що ПП “Білосніжка” являється серйозним конкурентом.

Таблиця 2.18 Характеристика конкурентів та доля їх продукції на ринку (м.Самбір та Самбірський р-н)

Назва фірми	Місце розта-шування	Доля на ринку %	Приблизний обсяг продажу, тис.грн.	Приблизні втрати
ВАТ “Самбірський молокозавод” ВАТ Львівський “Молокозавод” ПП “Білосніжка” Радехівський молокозавод ТК “Сніжинка”	м.Самбір м.Львів с.Нижинковичі м.Радехів м.Городок	38,45 17,76 3,3 22,15 18,26	25314,0 2286,6 813,60 5343,2 4203,6	Без втрат Без втрат 1% без втрат 2%
Всього:		100	24118,8

З даної таблиці видно, що найбільщу частку ринку займає підприємство ВАТ “Самбірський молокозавод” - 38,45%. Найбільшим його конкурентом являється Радехівський молокозавод і доля на ринку становить 22,15%. Молокозавод пропонує на ринок великий асортимент продукції, високої якості та за низькими цінами.

Для оцінки своїх переваг по перечислених вище пунктах можна оформити таблицю 2.19., “порівняння по основних конкурентах” та конкурентоспроможності фірми.

Таблиця 2.19 Конкурентоспроможність ВАТ “Самбірський молокозавод”

Чинники конкурентоспроможності	ВАТ “Самбірський молокозавод”	Головні конкуренти
		ВАТ Львівський МЗ	ПП “Білосніжка”	Радехівський МЗ	ТК “Сніжинка
1 . Товар
1.1. Кількість	100	100	100	100	100
1.2. Упаковка	0	0	100	0	0
2. Ціна
2.1. Продажна	100	95	95	95	95
3. Канали збуту
3.1. Форма збуту	100	100	100	100	100
3.2. Степень охоплення ринка	38,45	3,3	22,15	17,76	18,26
3.3. Система транспортування	100	100	100	100	100

За наслідками аналізу конкурентоспроможності ВАТ “Самбірський молокозавод” можна зробити висновок, що головним конкурентом є ПП “Білосніжка” та ТК “Сніжинка”. Їх частка на ринку складає 40,41%. В порівнянні з іншими конкурентами ВАТ “Самбірський молокозавод” займає непогане положення, і його частка складає 38,45%.

Для визначення конкурентоздатності окремої продукції наведемо приклад по діяльності підприємства ВАТ “Самбірський молокозавод”.

Таблиця 2.20 Оцінка конкурентоспроможності сирів твердих

Конкурентні зразки	Корисний ефект, тис.т.	Сукупні витрати, тис.грн.	Ефективність тонн/грн.	Висновок щодо конкурентоспр.
Варіант 1 Львівський молокозавод ПП “Білосні-жка” ТК “Сніжин-ка”	6,5 5,8 7,8	2,5 2,2 2,4	2,7 2,6 3,2	Неконкуренто- спроможна Неконкуренто- спроможна Конкурентоспроможна

Проведені розрахунки в таблиці 2.20. показали, що аналізуючи по якості продукцію (сирів твердих) бачимо, що єдиним конкурентом являється ТК “Сніжинка”, в якого продукція є конкурентоспроможною.

Продукція на ВАТ “Самбірський молокозавод” відповідає усім посвідченням про якість, в яких зазначені номер і дата видачі документа. Назва підприємства виготувача, назва продукції, обсяг реалізованої продукції в кг., дата виготовлення та фізикохімічні показники, які необхідні в складі даної продукції. На свою продукцію підприємство має сертифікати відповідності, екпертні висновки. В процесі даної роботи сформувалися наступні рекомендації по поліпшенню діяльності ВАТ “Самбірський молокозавод” і збалансованості ринку сировини і готової продукції.

Аналіз структури чинників, що впливають на споживчу перевагу, показав, що більшість підприємств, молочних виробів, що займаються виробництвом, схильно вибирати постачальників сировини, керуючись ціною на сировині, тому ціновий чинник займає лідируюче положення у складі решти чинників.

В процесі реалізації готової продукції одним з основних недоліків, що впливають на виникнення незадоволеного попиту, є вузький асортимент готової продукції. Тому з метою скорочення незадоволеного попиту рекомендується проводити заходи щодо поліпшення якості продукції і розширенню асортименту.

Для налагодження збутової політики ВАТ “Самбірський молокозавод” необхідно орієнтуватися на маркетингову діяльність.

Аналіз показав необхідність розширення асортименту продукції і її вдосконалення для підвищення попиту на продукцію ВАТ “Самбірський молокозавод” і збільшення товарообігу. Для стимулювання збуту продукції підприємства рекомендуємо надавати знижки постійним покупцям.

Перш ніж приступити до методики ціноутворення необхідно відзначити, що цінова політика ВАТ “Самбірський молокозавод” залежить від типу ринку. Підприємство діє на ринку олігополістичної конкуренції, де кожен продавець чутливо реагує на стратегію і дії конкурентів. Стратегія ціноутворення визначається в основному заздалегідь ухваленими рішеннями щодо позиціонування на ринку.

Ціна, призначена ВАТ “Самбірський молокозавод”, позначиться на рівні попиту на продукцію. У звичайній ситуації попит і ціна продукції знаходяться в обернено пропорційній залежності, тобто чим вища ціна, тим нижчий попит і відповідно чим нижча ціна, тим вище попит.

На встановлення підприємством ВАТ “Самбірський молокозавод” середнього діапазону цін впливають ціни конкурентів і їх ринкові реакції. Продукція “Молокозаводу” аналогічна продукції аналогічного конкурента ПП “Білосніжка”. ВАТ “Самбірський молокозавод” вимушений призначити ціну, близьку до ціни продукції цього конкурента. Інакше підприємство може втратити збут. “Молокозавод” вирішує проблему ціноутворення, вибирає собі певну методику розрахунку цін.

В даному випадку ВАТ “Самбірський молокозавод” вибрала методику встановлення ціни на основі рівня поточних цін. Призначаючи ціну з урахуванням рівня поточних цін, підприємство в основному відштовхується від цін конкурентів.

В період проникнення на нові ринки ВАТ “Самбірський молокозавод” продаватиме продукцію за заниженою ціною в цілях стимулювання попиту. Цим досягається мета - випуск продукції у великих кількостях, знижує його собівартість і збутові витрати на одиницю продукції.

У 2007 р. на ринку встановлена наступна ціна по видах продукції:

Сир “Костромський” - 21,15 грн.

Сир “Гауда” - 23,60 грн.

Сир “Естонський” - 24,20 грн.

Сир “Мармуровий” - 26,40 грн.

Вершки 35% вагові - 10,00 грн.

Підвищення цін на продукцію власного виробництва здійснюється диференційований відповідно до темпів інфляції. При розрахунку ціни на 2006-2007 р.р. вона виглядає таким чином:

Сир “Костромський” - 1,50 грн. або 7%

Сир “Гауда” - 2,30 грн або 9%

Сир “Естонський” - 2,50 грн. або 10,3%

Сир “Мармуровий” - 2,40 грн. або 9%

Вершки 35% вагові - 0,40 грн. 4%

Метод ціноутворення на основі рівня поточних цін досить популярний. Підприємство відчуває, що дотримується рівня поточних цін, означає, зберігає нормальну рівновагу в рамках галузі.

Планування доходів і поступлень коштів на підприємство здійснюється на основі руху грошових коштів на плановий період.

Джерелами доходів і надходжень засобів підприємства ВАТ “Самбірський молокозавод” є: прибуток від виробничо-господарської діяльності; амортизаційні відрахування; стійкі пасиви; засоби від продажу цінних паперів, фінансових операцій з тимчасово вільними коштами; пайові членські внески працівників трудового колективу, юридичних і фізичних осіб; довготермінові банківські кредити; благодійні внески.

Згідно Форми №3 «Звіт про рух грошових коштів», під грошовими потоками розуміють надходження і вибуття грошових коштів та їх еквівалентів.

Розрізняють грошові потоки як результат:

- операційної діяльності;

- інвестиційної діяльності;

- фінансової діяльності.

Для аналізу грошових коштів ВАТ “Самбірський молокозавод” використаю дані ”Звіту про рух грошових коштів”.

Аналіз грошових потоків передбачає зіставлення надходжень і видатків за даний період, що дозволяє оцінити можливості підприємства погасити свої зобов'язання. Перевищення суми надходжень над видатками означає можливість населення боргових зобов'язань у процесі кругообігу коштів.

Основним видом діяльності підприємства є операційна діяльність, яка характеризується рухом грошових коштів від реалізації продукції, надання права користування активами, розрахунків із постачальниками, виплат заробітної плати працівникам тощо.

Для більш наочного вивчення надходжень можна використати таку аналітичну таблицю.

Таблиця 2.21 Надходження грошових коштів на ВАТ “Самбірський молокозавод”

Статті надходжень	МР	ЗР	Відхилення
1.Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування, тис.грн. 2.Коригування на, тис.грн.: - амортизацію необоротних активів; -збиток від неопераційної діяльності (прибуток). 3.Витрати на сплату відсотків 4.Прибуток від операційної діяльності до зміни в цехах оборотних активах. 5.Збільшення поточних зобов'язань. 6.Грошові кошти від операційної діяльності. 7.Чистий рух коштів до надзвичайних подій. 8. Чистий рух коштів від операційної діяльності. 9.Реалізація необоротних активів. 10.Отримання позики. 11.Чистий рух коштів до надзвичайних подій. 12.Чистий рух коштів від фінансової діяльності. 13.Чистий рух коштів за звітний період. 14.Залишок коштів на початок року. 15.Залишок коштів на кінець року.	- 89,2 - 130,6 214,9 421,7 431,0 287,3 287,3 - 800,0 - - 61,7 6,1 67,8	3,6 134,1 13,1 137,5 288,3 - 93,4 - - 45,5 850,0 34,6 34,6 - 67,8 14,3	3,6 44,9 13,1 6,9 73,4 -421,7 -337,6 -287,3 -287,3 45,5 50,00 34,6 34,6 -61,7 61,7 -53,5

Оцінювання грошових потоків підприємства здійснюється за показником співвідношення чистих надходжень на всі рахунки підприємства до суми основного боргу за кредитною операцією та відсотками за нею з урахуванням терміну дії кредитної угоди.

Дані таблиці показують, що протягом двох років підприємство мало різні джерела поступлень грошових коштів. Так в 2007 році прибуток від звичайної діяльності до оподаткування становив 3,6 тис.грн., прибуток від неопераційної діяльності 13,1 т.грн., реалізація необоротніх активів 45,5 тис.грн. На аналітичних статтях у 2007 році надходжень не було. Збільшення поточних зобов'язань відбулося у 2007 році на 421,7 т.грн. У 2006 році підприємство одержало на 337,6 т.грн менше грошових коштів від операційної діяльності ніж у 2007 році. Також у 2007 році підприємство одержало на 30 т.грн. позики більше ніж у 2006 році. Чистий рух коштів у 2006 році становив 61,7 т.грн. У 2006 році підприємство чистий рух коштів не відображає.

Дані таблиці показують, що у 2007 році підприємство мало видатки на статті зменшення поточних зобовязань на суму 171,4 т.грн., а у 2006 році підприємство цих видатків не було. Зате, у 2006 році підприємство потерпіло збиток від звичайної діяльності до оподаткування в сумі 4,9 т.грн., якого не було у 2007 році. Дані таблиці показують, що у звітному році в результаті фінансової діяльності підприємство здійснило такі основні видатки - погашення позик на суму 800 т.грн та інші платежі - 15,4 т.грн.

Для вивчення видатків ВАТ “Самбірський молокозавод” доцільно використати таку аналітичну таблицю.

Таблиця 2.22 Видатки грошових коштів на підприємстві ВАТ “Самбірський молокозавод”

Статті надходжень	МР	ЗР	Відхилення
1. Збиток від звичайної діяльності до оподаткування. 2. Зменшення оборотніх активів. 3. Зменшення поточних зобов'язань. 4. Сплачені: - відсотки - податки на прибуток. 5. Чистий рух коштів до надзвичайних подій. 6. Чистий рух коштів від операційної діяльності. 7. Придбання необоротних активів. 8. Чистий рух коштів до надзвичайних подій. 9. Погашення позик. 10. Інші платежі. 11. Чистий рух коштів від фінансової діяльності. 12. Чистий рух коштів за звітний період.	4,9 205,6 - 130,6 13,1 - - 212,2 212,2 790,0 23,4 13,4 -	- 23,5 171,4 137,5 10,2 54,3 54,3 79,3 33,8 800,0 15,4 - 53,5	-4,9 -182,1 171,4 6,9 -2,9 54,3 54,3 -132,9 -178,4 10 -8 -13,4 53,5

Отже, оцінювання грошових коштів підприємства показало, що основними джерелами коштів на підприємстві є: прибуток від звичайної діяльності, від неопераційної діяльності, від операційної діяльності до зміни в оборотних активах. Тому, для ефективної діяльності у майбутньому періоді ВАТ “Самбірський молокозавод” повинен звернути основну увагу на збільшення обсягів реалізації продукції, інтенсивність інвестиційної діяльності та фінансової діяльності.

За даними матеріалу “Звіту про фінансові результати” на ВАТ “Самбірський молокозавод” проведемо розрахунки для визначення декількох видів прибутку за 2007 рік і 2006 рік.

Пвал.зв. = 21095-20126,8 = 968,2 тис.грн.

Пвал.мин. = 14642,6-13550,1 = 1092,5 тис.грн.

Із розрахунунків ми побачили, що підприємство має за 2007 рік більший валовий прибуток, ніж за 2006 рік, це не є досить значна сума валового прибутку, але вона характеризує виробничі, розподільчі та економічні відносини, які складаються у процесі виробництва, в ньому також відображаються прибуток підприємства.

Іншим видом прибутку є прибуток від операційної діяльності.

У ВАТ “Самбірський молокозавод” він становив у 2006 році - 281,4 тис.грн, а у 2007 році - 136,7 тис.грн.

Отже, підприємство від операційної діяльності в 2006 році мало більший прибуток у порівнянні із 2007 роком на 144,7 т.грн., ця різниця є досить суттєвою, хоча валовий прибуток у 2006 році був меншим за 2007 рік.

Основними результатами діяльності підприємства є прибуток (валовий, чистий), рентабельність, виробіток на одного працівника.

До аналізу використання прибутку підприємства відносять визначення показників рентабельності. Рентабельність продукції характеризує ефективність витрат на її виробництво та збут і обчислюється:

Рп 2006р= 903 / 13550,1 *100%= 0,7%

Рп 2007р = 120,6/20126,8 * 100% = 0,6%

Отже, у 2007 році рентабельність зменшилась на 0,1% порівняно з 2006 роком. Це відбулося за рахунок значного збільшення собівартості продукції у звітному періоді, в порівнянні з плановим.

Проводжу аналітичне дослідження динаміки рентабельності ВАТ “Самбірський молокозавод” за даними таблиці.

Таблиця 2.23 Оцінка динаміки рентабельності ВАТ “Самбірський молокозавод”

Показники	МР	ЗР	Відхилення (+,-)
1. Чистий прибуток, тис.грн.	90,3	120,6	30,3
2. Середньорічна вартість основних фондів, тис.грн.	3542,0	4239,1	697,1
3. Виторг від реалізації продукції, тис.грн.	14642,6	21095,0	6452,4
4. Рентабельність фабрики, %	2,55	2,85	0,3
5. Реалізація на 1 грн. виробничих фондів, копійок.	413,4	497,6	84,2
6. Прибуток на 1 грн. реалізації, копійок	0,62	0,57	-0,05

Аналізуючи дані таблиці видно, що фактичний рівень рентабельності підприємства у звітному році становить 2,85% що на 0,3% більше проти попереднього року.

На відхилення за рівнем рентабельності виплинули два чинники:

- зміна прибутку на 1 грн реалізованої продукції:

-0,05*497,6 / 100 = -0,25%

Тобто, із зменшенням прибутку на 1 грн обсягу реалізації на 0,05 копійок рівень рентабельності зменшився на 0,25%.

- зміна реалізації на 1 грн виробничих фондів:

84,2*0,62 / 100 = 0,52%.

Тобто, із збільшенням реалізації на 1 грн виробничих фондів на 84,2 копійок рівень рентабельності збільшився на 0,52%.

Зробивши розрахунки рентабельності, помітно, що вона дуже низька. Отже, можна зробити висновок, що підприємство мало рентабельне, йому потрібно докласти зусиль, щоб підвищити свою рентабельність хоч на середній рівень.

Показники рентабельності всієї реалізованої продукції дають уявлення про ефективність поточних витрат підприємства і прибутковості продукції, що реалізується.

Таблиця 2.24 Аналіз показників виробничо-господарської діяльності ВАТ “Самбірський молокозавод”

Показники	Роки	2007 до 2006 в %
	2005	2006	2007
1.Обсяг виробленої продукції в діючих оптових цінах (без ПДВ) (тис.грн.) 2.Обсяг реалізованої продукції (тис.грн.) без ПДВ. 3.Собівартість реалізованої продукції (тис.грн.) 4.Валовий прибуток (тис.грн). 5.Чистий прибуток (збитки) (тис.грн.) 6.Рентабельність (%) 7.Середньооблікова чисельність працівників (чол.) 8.Фонд оплати праці персоналу (тис.грн.) 9.Середньорічний виробіток (тис.грн./чол.) (р1/р7) 10.Середньомісячна зарплата одного працівника (грн.)	15273,8 14642,6 13550,1 1092,5 90,3 0,67 233 1022,7 65,55 365,77	23006,4 21215,5 20247,3 968,2 120,6 0,59 247 1441,45 93,14 486,32	18476,20 13687,1 12255,1 1432,0 147,8 1,2 242 1512,24 76,35 520,40	80,32 64,51 60,53 147,9 122,55 203,39 97,97 104,91 81,97 107,01

В таблиці 2.24. проведено аналіз показників виробничо-господарської діяльності підприємства. Проведені розрахунки показують, що підприємство у 2007 році на 35,49% скоротило обсяг реалізованої продукції і відповідно до цього випущено продукції на 19,68% або на 4530,2 тис. грн. (18476,20-23006,40). Це відбулося за рахунок того що в кінці року (в 4-му кварталі) підприємство було змушено підняти ціни на власну продукцію (у зв'язку з інфляцією) і не всі споживачі в змозі по даних цінах купляти молочну продукцію.

За рахунок росту цін у підприємстві відбувається тенденція росту валового прибутку на 47,90%, а чистого на 22,55%. Також зросло значення відносного показника рентабельності на 103,39%. Хоча на сьогодні даний показник є дуже низький - становить лише 1,2%, але його ріст є позитивним у діяльності підприємства ВАТ “Самбірський молокозавод”.

В 2007 році відбулося підвищення середньої заробітної плати на 7,01%, або на 34,08 грн. в місяць, що стимулює працівників до підвищення продуктивності праці. Негативним є те, що відбулося скорочення працівників на 2,03%. У м. Самборі ( та в цілому по Україні ) виникає велика проблема по зайнятості працівників, але підприємству не вигідно утримувати надлишкову робочу силу ( так як відбулося скорочення виробництва ) де є додаткові витрати, які приносять збитки підприємству. Проведені розрахунки в таблиці 2.25. показують, що у зв'язку із скороченням обсягу реалізації продукції на 9034,10 тис. грн., або 35,49% підприємство ВАТ “Самбірський молокозавод” заплатило менше суми податку з доданої вартості на 1505,70 тис.грн. у 2007 році ніж у 2006 році. В таблиці 2.25. проведено фінансовий аналіз діяльності підприємства ВАТ “Самбірський молокозавод” на основі даних Ф2 ”Звіт про фінансові результати”. Для виявлення фінансового результату необхідно зіставити виручку з витратами на виробництво продукції і її реалізацію, тобто з собівартістю продукції.

Таблиця 2.25 Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства

№ п/п	Показники	Значення підприємства	Відхилення
		2006	2007	+;-	%
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17	Виручка від реал. продукції ПДВ Чистий дохід від реал. продукції С/б реал. прод-ї Валовий прибуток Ін. операційні доходи Адміністр.витрати Витрати на збут Ін. операцій. витрати Фінан.результати від опер.діяльності: прибуток Інші доходи Фінансові витрати Інші витрати Фінан.результати від звичайної діяльності до оподаткування: прибуток Податок на прибуток від звич.діяльності Фінан.результати від звичайної діяльності Чистий прибуток	25458,60 4243,10 21215,30 20247,30 968,20 238,70 557,40 229,20 144,50 275,80 139,10 115,00 - 160,80 40,20 120,60 120,60	16424,50 2737,40 13687,10 12255,10 1432,00 460,20 552,10 358,20 652,20 329,70 11,90 130,90 7,10 203,60 55,80 147,80 147,80	-9034,10 -1505,70 -7528,20 -7992,20 +463,80 +221,30 -5,30 +129,20 +507,70 +53,90 -127,20 +15,90 +7,10 +42,80 +15,60 +27,20 +27,20	-35,49 -35,48 -35,48 -39,47 +47,90 +92,71 -0,95 +56,28 +351,35 +19,54 -91,45 +13,82 - +26,74 +38,81 +22,55 +22,55

За рахунок підвищення цін на власну продукцію відбувся ріст валового прибутку на 463,80 тис.грн. або на 47,90%. Також на підприємстві зросла сума інших операційних доходів на 221,30 тис. грн. або на 92,71% і за рахунок цього фінансовий результат від операційної діяльності зріс на 53,90 тис.грн, що становить 19,54%. Це з позитивної сторони характеризує діяльність підприємства ВАТ “Самбірський молокозавод” . Також у 2007 році зросли суми деяких витрат (витрати на збут - 129,20 тис.грн., фінансові витрати - 15,90 тис.грн.), але це не вплинуло на суму чистого прибутку. У 2007 році сума чистого прибутку є вищою ніж у 2006 році на 27,20 тис.грн.(22,55%).

В цілому підприємство ВАТ “Самбірський молокозавод” працює успішно, використовує усі методи для забезпечення потреб споживачів і одержання вищого прибутку та кращої організації виробництва; реалізовує свою продукцію не лише на національному , але і на міжнародному ринку товарів і продовжує шукати нові ринки збуту власної продукції.

Розділ 3. Обґрунтування основних шляхів Покращення стратегічного управління підприємством ВАТ ”Самбірський молокозавод”

3.1 Напрями виправлення недоліків в здійсненні процесу стратегічного управління підприємтсвом ВАТ ”Самбірський молокозавод”

Перехід економіки до ринкових відносин спричинив ускладнення в діялъності кожного підприємства незалежно від форми власності, галузі й напрямів прикладання зусиль, правового статусу. В міру ускладнення зовнішнього середовища, змін технології, на якій базується робота підприємства, поява нових цілей висуває на перший план необхідність застосування ідеології стратегічного управління.

Загальноприйняті характеристики стратегічного управління стосуються західних фірм, які функціонуютъ в умовах розвинутих ринкових відносин. Тому перенесення ідеології стратегічного управління західних фірм на грунт вітчизняної економіки потребує детального врахування особливостей діяльності кожного підприємства в середовищі, що його оточує. Аналіз стану й динаміки трансформаційних процесів дає змогу визначити особливості методології стратегічного управління стосовно вітчизняних суб'єктів господарювання. Вчені пропонують розглянути їх у трьох розрізах:

- особливості, що криються в макросередовищі;

- особливості, пов'язані з факторами безпосереднього оточення;

- особливості становлення стратегічного управління у внутрішньому середовищі підприємства.

Особливості макрорівня мають концептуальний характер оскільки вони значною мірою гальмують розвиток кожного підприємства зокрема й економічне зростання в цілому. Характерно те, що зміни в одному з них викликають ланцюгову реакцію і зумовлюють нестабільністъ інших. Особливо чутливі до змін політичний і макроекономічний компоненти, бо вони значною мірою залежать як від коливань у міжнародному оточенні, так і від змін внутрішнього середовища.

Важливою особливістю є те, що досі існує інерція централізовано-адміністративної системи, згідно з якою підприємства зберегли звичку орієнтуватися на вищі керівні структури й органи влади, а власної ініціативи не виявляють.

Суттєвою перепоною є відсутність розвинутого фондового ринку, недосконалість фінансово-банківської системи, а також тиск фіскальної політики держави і, в першу чергу, податкової системи. яка пригнічує ділову активністъ. Працювати самостійно, без протекції і пільгових умов стає неможливим, тому власники й керівники підприємств намагаютъся знайти різні механізми, часом протиправні, які створили б для них пільгові умови для виживання й розвитку. Така ситуація характерна для всіх рівнів влади, починаючи з районного і до Кабміну, Адміністрації Президента й Верховної Ради. Тут проявляється така характерна особливість, як нерівність конкурентних умов діяльності суб'єктів господарювання. А це перешкоджає розвитку справедливих економічних відносин і призводить до порушення рівноваги й розбалансованості розвитку як самих підприємств, так і підприємництва у цілому.

Повільність впровадження стратегічного управління в практику управління суб'єктів господарювання спричинює вплив факторів безпосереднього оточення. Вони пов'язані, по-перше, з тиском та обмеженнями, накладеними макросередовищем. По-друге, з відсутністю умов для існування реального конкурентного середовища. Насамперед ідеться про умови, які збільшували б віддачу від капіталовкладенъ до певної конкурентної норми, яка наближається до норми віддачі від довгострокових цінних паперів уряду з поправкою на ризик. У разі, коли норма віддачі вища за віддачу конкурентного ринку, відбувається надходження капіталу на ринок через появу нових конкурентів або через інвестиції наявних конкурентів. Надходження інвестицій і здатність підприємств підтримувати норму віддачі, вищу за середню, зумовлені дією факторів конкуренції. Особливістю ринків вітчизняних суб'єктів господарювання є, власне, недостатній вплив на формування конкуренції таких класичних факторів, як наявність і гнучкість бар'єрів для входження в ринок нових конкурентів, можливість появи продукції-замінників, здатність постачальників завищувати ціну, а покупців занижувати.

По-третє, впровадження стратегічного управління в практику діяльності вітчизняних суб'єктів господарювання перешкоджає неналежна методологічна база й недостатня теоретична підготовка керівників вищої ланки, що практикують у цій сфері. Зокрема, переважна білъшість підприємств сьогодні потребує методологічних і методичних розробок зі стратегічного управління. Раніше задоволення подібних потреб здійснювали галузеві науково-дослідні й проектні установи. З різних причин обсяг таких досліджень для великих і середніх підприємств галузевого підпорядкування значно скоротився. А малі й приватні підприємства можутъ скористатися лише послугами відповідних консалтингових фірм, хоча вони для них занадто дорогі. Щодо підготовки фахівців у галузі стратегічного управління, то це тривалий процес, який потребує значних витрат.

На становлення стратегічного управління найвідчутніше впливають особливості й перешкоди внутрішнього середовища суб'єктів господарювання. Незважаючи на те, що стратегічне управління є засобом успішного виживання у кризових умовах, на практиці стратегія поведінки більшості суб'єктів господарювання відсутня, що значною мірою сприяє погіршенню їх становища. Це можна пояснити насамперед намаганням керівників швидко вирішити питання фінансових результатів, інертністю мислення старих управлінських кадрів, відсутністю досвіду застосування стратегічного управління, а також незнанням і нерозумінням його суті, принципів, методів і прийомів.

Відсутність стратегії, як правило, проявляється у двох формах. По-перше, суб'єкти господарювання планують свою діяльність виходячи зі сталості зовнішніх умов. Коли йдеться про стратегічне управління, то передусім потрібно визначити, шо слід робити зараз, щоб досягти поставлених цілей у майбутньому. При цьому потрібно виходити з того, що як у зовнішньому оточенні, так і внутрішньому обов'язково відбуваються зміни. Тобто при стратегічному управлінні здійснюєтъся погляд з майбутнього в теперішнє, визначаються певні заходи сьогодні, щоб забезпечити бажаний стан у майбутньому.

По-друге, при нестратегічному управлінні розробка програмних дій грунтується лише на аналізі внутрішніх можливостей і потенціалі підприємства. При такому підході часто виникають ситуації, коли підприємства не в змозі досягти своїх цілей через те, що з часом змінюються умови як у безпосереднъому оточенні (споживачі, постачальники, конкуренти та ін.), так і в макросередовищі (зміни в законодавстві, податковому кодексі, політиці уряду).

Така ситуація зумовлена причинами характерними для вітчизняних підприємств: незнанням керівними кадрами основ стратегічного управління та інтуїтивним підходом до вибору стратегії. Причому це властиво досвідченим керівникам, котрі багато часу працювали на керівних посадах, мають широкі ділові зв'язки, добре орієнтуються в ситуаціях безпосереднього оточення і досконало знають можливості потенціалу свого підприємства. Впровадження стратегічного управління потребує наявності певної інфраструктури, а саме - сучасної комп'ютерної мережі й створеної на її основі автоматизованої інформаційної системи, яка давала б можливість проводити моніторинг за змінами у зовнішньому і внутрішньому середовищах підприємства.

В організаційному плані важливо створити відповідний підрозділ, який у західних підприємствах має назву стратегічного господарського центру, функціями якого було б проведення стратегічного аналізу, визначення місії і стратетічних цілей, формування пакета альтернативних стратегій і вибір оптимальної за певними критеріями, а також спільної з іншими підрозділами підприємства робота щодо реалізації обраної стратегії. У такому підрозділі повинні працювати висококваліфіковані аналітики, які досконало б володіли теоретичними й прикладними аспектами стратегічного управління. Для вітчизняних суб'єктів господарювання найдоцілънішим є ситуаційний підхід до встановлення меж і шляхів впровадження стратегічного управління. Сучасні ринкові відносини змушуютъ більшість вітчизняних підприємств працювати в умовах невизначеності й обмежень: урахування різних точок зору осіб, які приймають рішення: нестабільності зовнішнъого середовища; труднощів збирання й опрацювання інформації.

Для будь-якого підприємства зовнішнє середовище являє собою в першу чергу сферу, яка майже не підпорядковуєтъся його впливу. Тому якщо не брати до уваги окремих випадків формування зовнішнього середовища під дією конкретного підприємства, головною умовою досягнення цілей є адаптація до умов середовища. Процес забезпечення адаптації передбачає такі етапи:

- виявлення некерованих факторів, вплив яких на процес прийняття стратегічних рішень теоретично можливий;

- моделювання та емпіричний вимір інтенсивності впливу некерованих факторів як на керовані фактори, так і на результати діяльності;

- визначення результатів стратегічних рішенъ за конкретним значенням некерованих факторів.

Стратегічне управління нерозривно пов'язане зі зміною обставин і умов, що зумовлює застосування ситуаційного підходу.

Визначаючи послідовністъ процедур у процесі стратегічного управління, ситуаційний підхід враховує як конкретні особливості на фіксований момент часу, так і динаміку змін у певному інтервалі часу.

Завдяки ситуаційному підходу можна розширити базу знанъ менеджерів для прийняття стратегічних рішень шляхом творчого транспортування позитивного управлінського досвіду за методом аналогії.

Особливості ситуаційного підходу мають враховуватися під час здійснення підпроцесів стратегічного управління. По-перше, унікальність ситуаційного підходу дає змогу застосувати його у визначенні та реалізації стратегії для кожного конкретного суб'єкта господарювання, оскільки кожен із них неповторний і відрізняється від інших.

По-друге, така особливість ситуаційного підходу, як необов'язковість формалізованої мети, цілком підходить до визначення місії й стратегічних цілей, оскільки місія і стратегічні цілі мають якісний характер і слабоструктуровані.

По-третє, динамічна зміна ситуацій в середовищі підприємства утруднює постановку і розв'язання завдань оптимізації. У стратегічному управлінні стверджувати, що вироблена стратегія оптимальна, не має сенсу, тому що стратегія - це напрям розвитку, розрахований на перспективу, і тому те, що тепер здається оптимальним, через тривалий час може не бути таким.

По-четверте, застосування ситуаційного підходу до динамічної зміни ситуацій цілком характерне для стратегічного управління. Це пов'язане як із внутрішнім, так і з зовнішнім середовищами суб'єкта господарювання, які володіють об'єктивною здатністю до постійних змін.

По-п'яте, така особливість ситуаційного підходу, як наявність свободи волевиявлення, характерна для стратегічного управління, бо і стратегічним аналізом, і визначенням місії та цілей, а також прийняттям рішень щодо вибору стратегії та їх виконанням займаються менеджери, котрі мають власні інтереси й цілі та здатні діяти на власний розсуд.

Перелічені особливості ситуаційного підходу дають змогу сформувати стратегію будь-якого суб'єкта господарювання з максимальним наближенням до ситуацій, шо складаються на ринку його діяльності.

Основна проблема реалізації стратегії полягає в тому, що вони можуть орієнтувати систему управління підприємством на концентрацію на якомусь одному напрямі і виконувати зобов'язання тільки перед одною зацікавленою групою. Це створює певні проблеми, а саме.

Акціонери. Очевидна зацікавлена в успіхах підприємства група - її акціонери, що вклали в в нього свої гроші задля отримання прибутку у вигляді дивідендів та збільшення вартості акцій. У випадку назадоволення роботою вони мають право змінити керівництво підприємства, продати його чи прийняти рішення про ліквідацію. Хоча юридично акціонери мають абсолютні повноваження щодо збільшення вартості акціонерного капіталу, на практиці їхні права значною мірою обмежені. Сьогодні акціонери виступають скоріше як інвестори, ніж як реальні власники підприємства, і у випадку якщо власники не задоволені роботою фірми, вони скоріше позбудуться від її, ніж будуть домагатися зміни менеджменту. Нерідко положення статуту забороняють їм втручатися в діяльність компанії, власниками акцій якої вони є. Як наслідок, фірми досить рідко ставлять своєю метою максимальне збільшення акціонерного капіталу, відповідно дана зона толерантності досить велика. Це підтверджується як невисоким рейтингом задачі підвищення вартості акціонерного капіталу, так і високою надбавкою до ціни, необхідної при продажі фірми .Однак у випадку якщо інші зацікавлені групи явно зневажають інтересами акціонерів, останні мають можливість застосувати всі наявні в їхньому розпорядженні засобу самозахисту. Якщо менеджмент, чи співробітники інші «компаньйони» одержують завищену винагороду, на шкоду розміру чи дивідендів вартості акцій, баланс порушується, і інвестори висуваються на «лінію вогню», піднімаючи питання про зміну керівництва компанії. Чи, що відбувається набагато частіше, із пропозицією про покупку фірми виступає деяка зовнішня група, притягнута її низкою оцінкою, що домагається підвищення вартості акціонерного капіталу власних інвесторів.

Менеджмент фірми. Заробітна плата і премії, спеціальні виплати і влада - основні стимули вищого керівництва фірми. Поділ корпоративної власності і керування, безперечно, збільшило повноваження менеджменту. Доказом цього служить заробітна плата керівників вищої і середньої ланки, що в останнє десятиліття росте значно швидше, ніж вартість акціонерного капіталу. Крім того, мабуть, що вищі менеджери компанії без особливих роздумів приймають рішення про здійснення інвестицій, спрямованих на чи ріст диверсифікованість, незважаючи на те, що віддача подібних капіталовкладень непорівнянна зі збільшенням вартості капіталу. З іншого боку, керівництво, як правило, сприйнятливе до ризиків, зв'язаним зі збільшенням його повноважень заради особистої вигоди. Зона толерантності стає очевидною, коли розглядаються надбавки до заробітної плати, що звичайно одержують керівники при зміні місця роботи. Надмірно високі винагороди викликають заздрість і невдоволення в інших членів коаліції, від яких залежить стабільність підприємства. Більшість фірм мають спеціальні комітети з компенсаціям, покликані стримувати амбіції керівників. Аналогічно цьому прагнення до росту і диверсифікованості обмежується необхідністю збільшення доходів чи акції інвестиції, а також виконанням зобов'язання по виплаті відсотків. При руйнуванні цих бар'єрів керівники ризикують вступити в конфлікт з іншими зацікавленими групами.

Споживачі. У системі вільного підприємництва потенційно найбільш сильною зацікавленою групою є споживачі. У випадку якщо їхні чекання не виправдуються, вони можуть переключитися на використання інших торгових марок, що в підсумку позначиться на доходах фірми і на її можливості задовольняти потреби інших зацікавлених груп. Однак виявилося, що споживачі мають значний рівень толерантності. Вони неохоче сприймають ризики і витрати, зв'язані зі зміною звичних для них постачальників. Знову створеним компаніям непросто завоювати авторитет і популярність на зрілих ринках. Тільки коли рівень обслуговування споживачів і якість товарів значно уступають продукції і сервісу, пропонованим конкурентами, відбувається різке зменшення частки ринку фірми. Однак післявоєнна історія розвитку британських і американських фірм знає безліч прикладів, коли зайве прагнення до дотримання інтересів інших учасників бізнесу, орієнтація на одержання щохвилинних прибутків, недоброзичливе відношення співробітників компанії до чи змін диверсифікованості приводили до ерозії довіри споживачів і втраті ринків.

Співробітники. Співробітники компанії, що не є її керівниками, зацікавлені в одержанні як гарантій зайнятості і грошових виплат, так і морального задоволення від виконуваної роботи. Як представники однієї з зацікавлених груп, вони в більшому ступені залежать від компанії, чим її акціонери, оскільки фірма дає їм засобу до існування, і в меншому ступені, чим керівники здатні впливати і керувати подіями. Здатність співробітників досягти групового цілей залежить від ступеня їхньої організованості, потреби в спеціальних професійних навичках на ринку праці і розуміння керівниками й акціонерами значення мотивації працівників. Таким чином, персонал компанії не прагне до виставляння надмірно високих вимог. Усвідомлення витрат, що змінюються, невизначеність і інтереси поза фірмою змушують їх примиритися з далеко не ідеальною моральною і матеріальною винагородою, що вони одержують від роботодавців. Однак відмовлення в задоволенні їхніх мінімальних чекань чреватий створенням вибухонебезпечної ситуації, що може привести до відмовлення співробітників від виконання своїх зобов'язань по забезпеченню високого рівня якості товарів і обслуговуванню інших учасників бізнесу.

Кредитори. Банки й інші кредитні установи мають гарантоване законом право на одержання установлених відсотків і основної суми позики. Фірма відповідає перед кредиторами своїми активами. Якщо вона не здатна виконати своїх зобов'язань, кредитори можуть використати активи боржника для задоволення своїх вимог. Якщо втрата активів є реальною, кредитори, вірогідно, ініціюють процес банкрутства підприємства.

3.2 Стратегії розвитку ВАТ “Самбірський молокозавод” на перспективу

В ході дослідження діяльності та стратегічного управління підприємством ВАТ “Самбірський молокозавод” було виявлено, що для успішної діяльності підприємства в умовах ринкових відносин, постає питання у якісному та ефективному плануванні діяльності. Підприємство розробляє стратегію своєї поведінки на ринку, вивчає конкурентів, виявляє свій потенціал, визначає вплив внутрішнього та зовнішнього середовища. На діяльність підприємства ВАТ “Самбірський молокозавод” впливають фактори зовнішнього середовища. Вплив зовнішнього середовища на підприємство змінний. Тому воно вимушене прилаштовуватись до середовища, щоб вижити і зберегти ефективність. Підприємство весь час знаходиться під прямим або непрямим впливом зовнішніх факторів. До факторів прямого впливу слід віднести постачальників, трудові ресурси, закони і впровадження державного регулювання, споживачів і конкурентів, а до факторів непрямого впливу - стан економіки, науково-технічний прогрес, політичні зміни.