Організаційно-економічні розрахунки при проектуванні дільниці механічного цеху з виготовлення деталі "Шток"

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КОРАБЛЕБУДУВАННЯ

ІМЕНІ АДМІРАЛА МАКАРОВА

ХЕРСОНСЬКА ФІЛІЯ

Кафедра економіки

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Організація підприємства»

на тему «Організаційно-економічні розрахунки при проектуванні дільниці механічного цеху з виготовлення деталі «шток»»

Виконала студентка

групи 3419кз

Капліна І.І.

Перевірив:

викл. Ломоносов Д.А.

Херсон - 2012

Зміст курсової роботи

1. Коротка характеристика дільниці

2. Розрахунок необхідної кількості обладнання ,приладдя, площ, їх вартості та чисельності працюючих

2.1 Розрахунок необхідної кількості обладнання, його завантаження та первинної вартості

2.2 Розрахунок основної виробничої площі проектованої дільниці

2.3 Визначення чисельності працюючих на проектованій дільниці

2.4 Визначення обсягу капітальних вкладень (інвестицій) створення дільниці по виготовленню деталі типу «шток»

Розрахунок економічних показників проектованої дільниці:

3.1 Розрахунок річного фонду оплати праці робітників дільниці

3.2 Розрахунок річних витрат на основну сировину та матеріали

3.3 Розрахунок витрат на утримання і експлуатацію устаткування

3.4 Розрахунок річних загально виробничих витрат

3.5 Розрахунок дільничної собівартості одиниці виробу та оптової ціни виробу

3.6 Визначення фінансових результатів роботи дільниці

4. Розрахунок економічної ефективності створення дільниці

4.1 Розрахунок показників ефективності інвестицій

4.2 Техніко-економічні показники дільниці

Висновки

Список використаної літератури

Вихідні дані

Таблиця 1. Загальні початкові дані

Найменування показників	Одиниця виміру	Кількісне значення
1. Найменування виробу (деталі)	Шток
2. Річний обсяг виробництва	шт.	36000
3. Режим роботи	змін.	2
4. Матеріал	марка	38Х2МЮА
5. Маса заготівки	кг	10,2
6. Маса виробу (деталі)	кг	5,8
7. Тип виробництва	серійний

Таблиця 2. Технологічний процес виготовлення деталі «шток»

Найменування операції	Обладнання	Розряд роботи	Тшт. к, хв.
	найменування	Модель
1. Фрезерно-центрувальна	Фрезерно-центрувальний	2943	2	2,4
2. Токарна чорнова	Токарно - гвинторізний	16К20	3	10,4
3. Токарна чистова	Токарно - гвинторізний	16К20	4	9,7
4. Шліфувальна	Круглошліфувальний	3А110В	4	23,29
5. Токарна	Токарно - гвинторізний	16К20	3	5,4
6. Фрезерна	Різьбофрезерний	5Б63	3	10,6
7. Свердлильна	Радіально-свердлильний	2М57	2	0,7

1. Коротка характеристика дільниці

Механічний дільниця займається ремонтом та виготовленням різних деталей та металоконструкцій, необхідних для основного виробництва. До складу цеху входять різні металообробні верстати, зварювальне та вантажопідйомне обладнання, вентилятори. Потужності електроприймачів цеху становить від 5 до 1С5 кВт. Електроприймачі працюють в тривалому (металообробний верстати, вентилятори) і в повторно короткочасному режимах (машини дугового зварювання ,вантажопідйомне обладнання). Електроприймачі цеху працюють на змінному 3-х фазному струмі (металообробний верстати, вентилятори, вантажопідйомне обладнання) і однофазному струмі (машини дугового зварювання, освітлення). Електроприймачі цеху відносяться до третьої категорії за необхідного ступеня надійності електропостачання. Навколишнє середовище в цеху нормальне, тому все устаткування в цеху виконано в нормальному виконанні. Площа цеху складає приблизно 1728.

Також дільниця спеціалізується на випуску й ремонті заглибних електронасосних агрегатів і містить у собі механообробляючий, складальний і ділянку нестандартного встаткування. Складальна ділянка робить складання й випробування електродвигунів, намотування статорів і динамічне балансування роторів, робочих коліс, а також складання й випробування заглибних електронасосів. У наявності складальні стенди, стенди обкатування, стенди гідровипробувань, атестовані Центром стандартизації. Ділянка нестандартного встаткування робить зварювальні роботи, у т.ч. у середовищі інертних газів, електродугове зварювання, фігурне плазмене різання, рубання на гільйотині й прес ножицях, гнуття листових металів на потужних пресах, пресування виробів із пластмаси й гуми й ін.

Механічний дільниця виконує й окремі операції:

токарні;

фрезерні;

розточувальні;

довбальні;

свердлильні;

зварювальні.

Провідною дільницею механічного цеху вважається така виробнича дільниця, на якій виконуються найважливіші для цеху часткові виробничі процеси і яка відіграє вирішальну роль у виконанні ви­робничої програми цеху. Наприклад, провідною дільницею механічного цеху частіше приймається дільниця металорізального устаткування (окремих груп металорізальних верстатів) або дільниця верстатів із ЧПУ.

Провідною групою устаткування (машини чи агрегату) вважається таке устаткування (машина чи агрегат), на якому здійснюються найголовніші на дільниці технологічні операції з виготовлення продукції.

Наприклад, провідною групою устаткування дільниці металорізальної обробки є одна з груп металорізальних верстатів: токарних, фрезерних, свердлильних, верстатів із ЧПУ та ін. В якості провідного агрегату при визначенні виробничої потужності ливарного цеху може прийматися плавильна піч. Якщо в складі парку технологічного устаткування є автоматичні лінії, групи автоматів чи верстатів із ЧПУ, то розрахунок виробничої потужності дільниці і цеху повинен виконуватися по цьому прогресивному устаткуванню.

2. Розрахунок необхідної кількості обладнання, приладдя, площ, їх вартості та чисельності працюючих:

2.1 Розрахунок необхідної кількості обладнання, його завантаження та первинної вартості

При розрахунку кількості металорізального обладнання даної
моделі та числа робочих для механічної обробки деталей необхідно
наступні вхідні дані: річний обсяг випуску деталей; вид технологічного процесу із зазначенням переліку операцій та сумарні
норми штучно-калькуляційного часу на обробку деталі: ефективний
річний фонд часу роботи одиниці обладнання та інші.

Ефективний річний фонд часу роботи одного верстата при п'ятиденному робочому тижні двох зміною роботою розраховується за формулою:

(1.1)

де - відповідно кількість днів в одному році, вихідних (суботи та неділі), святкових та передсвяткових днів (тривалість робочого дня менше на 1 год.); - кількість годин робочого дня; - кількість змін роботи обладнання, ; - коефіцієнт, який враховує час перебування верстата у ремонті.

Верстати, що використовуються на дільниці, де виготовляється шток мають масу до 10т. Отже, втрати часу на ремонт для не автоматизованих металорізальних верстатів становитимуть 1,9%, а для верстатів з ЧПУ - 4,7%. Тоді ефективний фонд часу становитиме:

Трудомісткість обробки річного обсягу випуску деталей визначається за формулою:

(1.2)

де - штучно-калькуляційний час на операцію, хв.; - програма випуску деталей на рік, шт.

Для фрезерно-центрувальної операції

Для токарної чорнової операції

Для токарної чистової операції

Для шліфувальної операції

Для токарної операції

Для фрезерної операції

Для свердлильної операції

У серійному, дрібносерійному та одиничному виробництві розрахункову кількість верстатів знаходять за формулою:

шт., (1.3)

де , - штучно-калькуляційний час на операцію, яка виконується на даному верстаті, хв.; - коефіцієнт виконання норм часу, для верстатів з ЧПУ; для напівавтоматів; для універсальних верстатів

Для фрезерно-центрувальної операції

Для токарної чорнової операції

Для токарної чистової операції

Для шліфувальної операції

Для токарної операції

Для фрезерної операції

Для свердлильної операції

Розрахункову кількість верстатів округлюємо до найближчого цілого числа.

Коефіцієнт завантаження обладнання становить:

Для фрезерно-центрувальної операції (1.4)

Для токарної чорнової операції

Для токарної чистової операції

Для шліфувальної операції

Для токарної операції

Для фрезерної операції

Для свердлильної операції

Розрахунки зводяться до таблиці (табл. 1).

Для підвищення ефективності використання обладнання у випадку, коли значення Кз менше за нормативне (для обладнання серійного типу виробництва ), необхідно передбачити довантаження обладнання виготовленням супутньої продукції. Трудомісткість довантаження супутньою продукцією даного типу верстатів окремо на кожній недовантаженій операції розраховується за формулою:

(1.5)

Для фрезерно-центрувальної операції

Для токарної чорнової операції

Для токарної чистової операції

Для шліфувальної операції

Для токарної операції

Для фрезерної операції

Для свердлильної операції

Розрахункова кількість верстатів даного типу з урахуванням довантаження визначається за виразом:

(1.6)

де - трудомісткість річної програми з урахуванням довантаження, н.-год.; - коефіцієнт виконання норм часу, ; - ефективний річний фонд виробничого часу обладнання, год.

Таблиця 1. Розрахунок необхідної кількості верстатів та їх завантаження

Найменування обладнання	Модель обладнання	Річна програма, шт. (Пв)	Штучно-калькуляційний час на деталь (Тшт.-к) хв.	Трудомісткість річної програми випуску (Т), н.-год.	Трудомісткість довантаження супутньою продукцією (Тдов), н.-год	Трудомісткість річного обсягу робіт з довантаженням (Т), н.-год.	Ефективний фонд часу роботи одиниці обладнання за рік, (Фе), год.	Коефіцієнт виконання норм часу (Кв.н)	Кількість верстатів, шт..	Фактичний коефіцієнт завантаження обладнання (Кз) після довантаження	Середній коефіцієнт завантаження обладнання, %, (Кзср)
									Розрахункова Ср з довантаження, Ср без довантаження	Прийнята, Спр
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
1. Фрезерно-центрувальний	2943	36000	2,4	1440	2385,7	3825,7	3914,19	1,15	0,85/0,32	1	0,85	90,2
2. Токарно-гвинторізний	16К20		10,4	6240	1350,4	7590,4	3914,19	1,15	1,69/1,39	2	0,85
3. Токарно-гвинторізний	16К20		9,7	5820	1800,5	7620,5	3914,19	1,15	1,69/1,29	2	0,85
4. Круглошліфувальний	3А110В		23,29	13974	12603,7	26577,7	3914,19	1,15	5,9/3,10	6	0,98
5. Токарно-гвинторізний	16К20		5,4	3240	585,17	3825,17	3914,19	1,15	0,85/0,72	1	0,85
6. Різьбофрезерний	5Б63		10,6	6360	1260,4	7620,4	3914,19	1,15	1,7/1,41	2	0,85
7. Радіально-свердлильний	2М53		0,7	420	3421	3841	3914,19	1,15	0,85/0,09	1	0,85
Разом	-	-	62,49	37494	23406,87	60900,87	-	-	13,53	15	-	-

В даному прикладі:

Для фрезерно-центрувальної операції

Для токарної чорнової операції

Для токарної чистової операції

Для шліфувальної операції

Для токарної операції

Для фрезерної операції

Для свердлильної операції

Фактичний коефіцієнт завантаження обладнання після довантаження округлюємо до найближчого цілого числа:

Для фрезерно-центрувальної операції

Для токарної чорнової операції

Для токарної чистової операції

Для шліфувальної операції

Для токарної операції

Для фрезерної операції

Для свердлильної операції

Середній коефіцієнт завантаження обладнання у відсотках при виготовленні заданих деталей розраховується за формулою:

(1.7)

де - відповідно розрахункова та прийнята кількість верстатів різних типів на всіх операціях для заданої деталі.

У даному прикладі;

На підставі проведених розрахунків будується графік завантаження обладнання, де на осі абсцис указуються найменування і модель обладнання, а на осі ординат - коефіцієнти завантаження обладнання з урахуванням його довантаження супутньою продукцією (рис.1).

Дані про кількість, модель, габарити, потужність електродвигуна, вартість (з урахуванням транспортування та монтажу) та ремонтну складність обладнання на дільниці заносять у зведену відомість обладнання (табл. 2).Таблиця 2. Кошторис витрат на основне технологічне обладнання ділянки

Найменування верстата	Модель верстата	Кількість верстатів, шт..	Потужність, кВт	Площа,	Вартість за прейскуран ом, тис. грн	Витрати на транспортування й монтаж, тис.грн (6-9%)	Первинна вартість, тис. грн	Ремонтна складність
								механічна	електрична
			одиниці	загальна	одиниці	загальна	одиниці	загальна
											одини-ці	загаль-на	одини-ці	загаль-на
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
1.Фрезерно-центрувальний	2943	1	11	11	2,98	2,98	30	30	2,7	32,7	11	11	8,5	8,5
2. Токарно-гвинторізний	16К20	5	11	55	2,98	14,9	53	265	23,85	288,85	11	55	8,5	42,5
3.Круглошліфувальний	3А110В	6	2,2	13,2	3,81	22,86	25	150	13,5	163,5	6,5	39	9,5	57
4.Різьбофрезерний	5Б63	2	3	6	2,05	4,1	28	56	5,04	61,04	10	20	8	16
5.Радіально-свердлильний	2М57	1	7,5	7,5	5,74	5,74	24	24	2,16	26,16	15	15	11,5	11,5
Разом	-	15	-	92,7	-	50,58	-		47,25	572,25	-	140	-	134,5

2.2 Розрахунок основної виробничої площі проектованої дільниці

До складу виробничої площі включаються площа ,зайнята обладнанням ,проходами, проїздами, конвеєрами, рольгангами, стендами, розмічальними плитами, робочими шафами для інструменту, робочими місцями для технічного контролю деталей тощо.

Металорізальні верстати дільниці або відділень механічного цеху можуть бути розташовані за ходом послідовного виконання технологічних операцій (предметна спеціалізація дільниці) або за подібними моделями (групами) верстатів (технологічна спеціалізація). На практиці частіше зустрічається змішаний спосіб утворення дільниці.

На вибір варіантів розташування дільниці впливають умови роботи та технологічні особливості верстатів, що використовуються. Виходячи з цього, недоцільно розміщувати поруч дільниці та лінії виготовлення деталей високої і відносно малої точності у зв'язку з неминучим впливом вібрації обладнання на точність виготовлення відповідних деталей. Неприпустимим є змішане розміщення дільниці абразивної обробки та складання.

Виробничу площу дільниці (цеху) визначають за показником питомої площі у , яка припадає на один верстат або одне робоче місце:

, (1.8)

де - питомий показник площі на один верстат: для верстатів вагою до 5 т. ; до 10 т. - ; до 25 т. - ; до 120 т. - на один верстат;

З практичної точки зору на дільниці (цеху) доцільно розміщувати обладнання різних габаритних розмірів, тому для оцінки потрібної площі зручніше користуватися питомими показниками для механічних дільниць (цехів). Показник питомої загальної площі враховує також допоміжну площу для збереження заготовок між операціями, площу магістральних проїздів тощо:

(1.9)

Виробнича площа дільниці

Загальна площа дільниці

Об'єм будівлі дільниці

2.3 Визначення чисельності працюючих на проектованій дільниці

Розрахунок кількості основних робітників. У механічних цехах (на дільницях) до категорії основних робітників відносяться робітники таких професій: верстатники, оператори верстатів з ЧПУ та наладчики автоматичних ліній, слюсарі механоскладальних робіт. Потрібну кількість основних робітників визначають за кожною професією окремо.

Для дільниць серійного, дрібносерійного та одиничного типів виробництва необхідна кількість основних робітників визначається за формулою:

чол., (1.10)

де - трудомісткість річного обсягу робіт за видами обробки з довантаженням, норм.-год.; - річний ефективний фонд часу роботи одного робочого, год.; - коефіцієнт виконання норм робочими даної операції; - коефіцієнт багатоверстатного обслуговування.

Ефективний річний фонд робочого часу верстатника (у год.) за п'ятиденний тиждень можна визначити за формулою:

(1.11)

де - коефіцієнт, що враховує втрати робочого часу на відпустку, навчання, виконання державних обов'язків тощо.

Ефективний фонд часу одного працюючого:

Тоді, чисельність фрезерувальників для фрезерно-центрувальної операції:

Приймаємо

Чисельність токарів для токарної чорнової операції:

Приймаємо

Чисельність токарів для токарної чистової операції:

Приймаємо

Чисельність шліфувальників для шліфувальної операції:



Приймаємо

Чисельність токарів:

Приймаємо

Чисельність фрезерувальників:

Приймаємо

Чисельність свердлувальників:

Приймаємо

Результати відображаються у табл. 3.

Середній розряд основних робітників на дільниці становить:

, (1.12)

де - тарифний розряд робітників; - кількість основних робітників даного розряду.

При розробці плану розміщення і компонування обладнання на площі дільниці необхідно передбачити організацію багатоверстатного обслуговування на тих операціях, де більшим є час, коли обладнання працює у автоматичному режимі.

Впровадження багатоверстатного обслуговування на механічній дільниці дає можливість одночасно обслуговувати декілька однотипних верстатів, що значно збільшує продуктивність праці порівняно з одно верстатним.

Таблиця 3. Розрахунок потрібної кількості основних робітників на дільниці виготовлення деталі типу «шток»

Номер операції	Професія	Розряд робіт	Трудомісткість (), н.-год	Ефективний фонд часу робочого Фе, год	Коефіцієнт виконання норм часу (Кв.н)	Коефіцієнт багатоверстатності (Кбв)	Кількість робітників
							Розрахована (Рр)	Прийнята (Рпр)
1	2	3	4	5	6	7	8	9
015	Фрезерувальник	2	3825,7	3914,19	1,15	1,0	0,85	1
020	Токар	3	7590,4		1,15		1,69	2
025	Токар	4	7620,5		1,15		1,69	2
030	Шліфувальник	4	26577,7		1,15		5,9	6
035	Токар	3	3825,17		1,15		0,85	1
	Фрезерувальник	3	7620,4		1,15		1,7	2
	Свердлувальник	2	3841		1,15		0,85	1
	Разом		60900,87		15

Розрахунок кількості допоміжних робітників. Допоміжні робітники виробництва - це працівники ,які обслуговують основне виробництво (наладчики, комірники роздавальної комори інструментів ,слюсарі для ремонту верстатів та оснастки, електромонтери ,контролери та інші).

Кількість допоміжних робітників на проектованій дільниці визначається:

- за нормами обслуговування (наладчики верстатів ,контролери і т. ін.), або

- за кількістю робочих місць, за якими ці робочі закріплені (кранівники, стропальники), або

- у процентному відношенні від кількості основних виробничих робітників (45…55%).

У нашому прикладі кількість допоміжних робітників визначається за нормами обслуговування, і результати розрахунку зводяться в табл. 4.

Середній розряд допоміжних працівників складає:

Розподіл загальної чисельності допоміжних робітників спеціальностями та кваліфікацією виконується з урахуванням умов виробництва на проектованій дільниці (табл. 4).

Чисельність керівних робітників, спеціалістів, службовців та молодшого обслуговуючого персоналу розраховується з використанням структури кадрів, що склалися на діючих підприємствах. При цьому дана категорія працюючих становить 15-20% прийнятої кількості основних та допоміжних робітників. Результати розрахунку чисельності керівних робітників, спеціалістів, службовців та молодшого обслуговуючого персоналу (МОП) наведено в табл. 5.

Таблиця 4. Розрахунок потрібної кількості допоміжних робітників та їх кваліфікації

Спеціальність допоміжного робітника	Фактична наявність	Норми обслуговування	Розрахункова кількість допоміжних робочих, (гр..2/гр.3),чол.	Режим роботи, змін	Необхідна кількість робочих,(гр.4*гр..5),чол.	Розряд
	Кількість агрегатів, ремонтних одиниць основних робочих
1	2	3	4	5	6	7
1. Слюсар з поточного ремонту та обслуговування обладнання	140 рем. од.	500 рем. од.	0,28	2	0,56	4
2. Верстатник з ремонту обладнання	15 осіб	1 на 12 основних робітників	1,25	2	2,5	3
3. Мастильник	140 рем. од.	1000 рем. од.	0,14	2	0,28	2
4. Комірник	15 верстатів	1 на 55…65 верстатів	0,25	2	0,50	3
5. Електромонтер	134,5 рем. од.	1050 рем. од.	0,13	2	0,26	3
6. Контролер	15 верстатів	7…9 % від кількості	1,2	2	2,4	4
7. Транспортний робітник	15 осіб	1 на 35 основних робітників	0,42	2	0,84	2
8. Прибиральник виробничих приміщень	300	1 на 2000…2500	0,13	2	0,26	2
Разом	-	-	-	-	7,6	-

Таблиця 5. Розрахунок чисельності спеціалістів, службовців молодшого обслуговуючого персоналу

Посада	Норма обслуговування	Кількість робочих, що обслуговуються, осіб	Необхідна кількість спеціалістів, службовців та МОП,гр.3/гр.2	Посадовий оклад ,грн.
1	2	3	4	5
Керівні робітники та спеціалісти:
майстер	1 на 16-25 робітників	22,6	1,00	1800
інженер-технолог	1 на 100…120 основних робітників	15	0,14	1900
інженер-нормувальник	1 на 100…150 основних робітників	15	0,12	1800
інженер-планувальник	1 на 200…450 робітників	22,6	0,07	1600
економіст	1 на 200…450 робітників	22,6	0,07	1850
бухгалтер	1 на 200…450 робітників	22,6	0,07	1850
Разом:	-	-	1,47	-
Службовці:
табельник	1 на 200…450 робітників	22,6	0,08	1094
обліковець-нарядник	1 на 200…450 робітників	22,6	0,08	1094
Разом:	-	-	0,16	-
МОП:
прибиральник побутових приміщень	1 на 500…600	90	0,16	1094
Разом:	-	-	0,16	-

Загальна кількість працюючих дільниці і їх структура наведено в табл. 6.

Таблиця 6. Зведена відомість працюючих на виробничій дільниці

Категорія працюючих	Кількість працюючих, осіб	Питома вага, %
1	2	3
1. Основні виробничі робітники	15,00	61,5
2. Допоміжні робітники	7,6	31,2
3. Спеціалісти	1,47	6,03
4. Службовці	0,16	0,66
5. Молодший обслуговуючий персонал	0,16	0,66
Разом	24,39	100,00

2.4 Визначення обсягу капітальних вкладень (інвестицій) у створення дільниці по виготовленню деталі «шток»

Розрахунки обсягу капітальних вкладень наведено у таблиці 7.

Таблиця 7. Визначення величини капітальних вкладень та їх структури

Група основних фондів	Вартість основних фондів, тис. грн	Питома вага, %	Вказівки до розрахунку (значення наближені до реальних)
І група. Будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передаточні інструменти	186,4	21,7	-
у тому числі:
1.1. Будівлі виробничого призначення	114	13,2	380 грн. за 1
1.2. Будівлі побутового призначення	27,9	3,2	310 грн. за 1
1.3. Силові машини та електрообладнання	44,5	5,2	480 грн за 1 кВт встановленої потужності
ІІ група. Автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, пристрої та приладдя до них	85,8	10,1	15,0 % від вартості обладнання
ІІІ група. Будь-які інші основні фонди, що не включені до груп 1 і 2.	588,63	68,4	-
у тому числі:
3.1. Робочі машини та обладнання	572,25	66,5	За кошторисом
3.2. Інструмент ,приладдя та прилади	13,38	1,6
інструмент та приладдя	8,58	1,1	1,5 % від п. 3.1
вимірювальні та регулюючі прилади	4,8	0,6	320 грн на верстат
Разом	860,83	100,00	-

3. Розрахунок економічних показників проектованої дільниці

3.1 Розрахунок річного фонду оплати праці робітників дільниці

Фонд оплати праці (заробітної плати) робітників дільниці включає в себе фонди оплати праці основних () і допоміжних робітників, фонд оплати праці керівників та службовців і фонд оплати праці молодшого обслуговуючого персоналу :

(3.1)

Фонд оплати праці основних робітників () складається з тарифного фонду та доплат

(3.2)

Метод розрахунку цих складових залежить обраної системи оплати праці. На дільницях механічної обробки виробів можуть використовуватися: відрядна проста та відрядно-преміальна, погодинна проста та погодинно-преміальна системи. Інші системи оплати праці не використовуються.

За умов відрядної простої системи оплати річний тарифний фонд визначається так:

(3.3)

або

(3.4)

де - середньоденна тарифна ставка, грн.; - трудомісткість річного обсягу випуску виробів з довантаженням обладнання, н.- год.; - кількість найменувань технологічних операцій, що виконуються при обробці виробу; - трудомісткість і-ой операції при виготовленні річного обсягу випуску виробів, н.- год.; - годинна тарифна ставка, що відповідає розряду складності і-тої операції.

Додатковий фонд заробітної плати складається з: коштів на оплату відпусків; доплат за роботу у нічний час; премій, згідно преміальних систем оплати та інших доплат. У прикладі, що розглядається, можливим є перераховані доплати за виключенням інших доплат, а саме:

(3.5)

Приймається погодинна проста система оплати праці основних робітників, тому премія не нараховується:

(3.6)

або

(3.7)

де - кількість основних робітників, чол.; - середньомісячна заробітна плата одного основного робітника, грн.; - відсоток коштів на оплату відпусків, який склався у тарифному фонду оплати (для механічних виробництв приймається від 8 % до 12 %).

Доплати за години роботи в нічний час визначаються:

(3.8)

де - кількість відпрацьованих годин основними робітниками в нічний час, чол. годин за рік. Нічний час рахується з 10 годин вечора до 6 годин ранку; - відсоток, встановлених державою доплат за роботу у нічний час (ст. 54 КЗпП),

Розрахунки тарифного фонду оплати праці виконується за формулою 3.4 і зводяться у табл. 8.

Таблиця 8. Розрахунок тарифного фонду заробітної плати основних робітників дільниці

Найменування Технологічний операцій	Розряд роботи	Тарифна заробітна плата за одиницю деталі	Тарифна заробітна плата на річну програму випуску деталей з урахуванням довантаження супутньою продукцією
		Норма часу (Тшт.к), н.год.	Годинна тарифна ставка, грн	Оплата за обробку одиниці деталі, грн. (гр.3*гр.4)	Трудомісткість річної програми, н.год.	Годинна тарифна ставка, грн	Сума, грн. (гр.6*гр.7)
1	2	3	4	5	6	7	8
1. Фрезерна	2	2,4	6,831	16,394	3825,7	6,831	26133,36
2. Токарна	3	10,4	7,685	79,924	7590,4	7,685	58332,22
3. Токарна	4	9,7	8,539	82,828	7620,5	8,539	65071,45
4. Шліфувальна	4	23,29	8,539	198,87	26577,7	8,539	226946,98
5.Токарна	3	5,4	7,685	41,499	3825,17	7,685	29396,43
6. Фрезерна	3	10,6	7,685	81,461	7620,4	7,685	58562,77
7. Свердлильна	2	0,7	6,831	4,782	3841	6,831	26237,87
Разом:	-	62,49	-	505,76	-	-	490681,08

Річний додатковий фонд оплати розраховується за формулами 3.7 і 3.8:



де 505,76/62,49=8,093 грн - середньоденна тарифна ставка ; 5 - кількість робочих, які працюють у другу зміну; 3 - кількість годин роботи в нічний час на добу; 252 - кількість робочих діб за рік; 20 - затверджений норматив доплат за роботу в нічний час, %.

Фонд оплати відпусток допоміжних робітників розраховується з урахуванням кількості робітників, тарифної оплати праці і нормативу відрахувань на відпустки. Цей норматив складає 20% тарифної оплати праці.

Таблиця 9. Розрахунок тарифного фонду заробітної плати допоміжних робітників

Професія	Розряд	Кількість, осіб	Погодинна тарифна ставка, грн.	Ефективний річний фонд часу, год	Тарифна заробітна плата, грн.	Фонд оплати відпусток (гр.6*0,2)
1	2	3	4	5	6	7
1. Слюсар з поточного ремонту та обслуговування обладнання	4	0,56	7,211	3914,19	15806,13	3161,2
2. Верстатник з ремонту обладнання	3	2,5	6,49	3914,19	63507,7	12701,5
3. Мастильник	2	0,28	6,49	3914,19	7112,87	1422,6
4. Комірник	3	0,50	5,288	3914,19	10349,12	2069,8
5. Електромонтер	3	0,26	6,49	3914,19	6604,8	1320,96
6. Контролер	4	2,4	7,211	3914,19	67740,5	13548,1
7. Транспортний робітник	2	0,84	5,288	3914,19	17386,5	3477,3
8. Прибиральник виробничих приміщень	2	0,26	5,288	3914,19	5381,5	1076,3
Разом:	-	3,04	-	-	193889,12	38777,8

Загальний фонд оплати праці допоміжних робітників складає:

Річний фонд заробітної плати спеціалістів, службовців та молодшого обслуговуючого персоналу розраховується на основі діючої системи посадових окладів. Розрахунок зводиться в таблицю 10.

Таблиця 10. Розрахунок річного фонду заробітної плати спеціалістів, службовців і молодшого обслуговуючого персоналу

Категорія працюючих, найменування посади	Кількість штатних працівників, осіб	Посадовий оклад за місяць, грн	Тривалість роботи, міс.	Величина річного фонду заробітної плати без відпусків, грн	Фонд оплати відпусків, грн
1	2	3	4	5	6
Спеціалісти:
Майстер	1,0	1800	11	19800	1800
Інженер-технолог	0,14	1900	11	2926	266
Інженер-нормувальник	0,12	1800	11	2376	216
Інженер-планувальник	0,07	1600	11	1232	112
Економіст	0,07	1850	11	1424,5	129,5
Бухгалтер	0,07	1850	11	1424,5	129,5
Разом:	1,47	-	-	29183	2653
Службовці:
Табельник	0,08	1094	11,2	980,2	87,52
Обліковець-нарядник	0,08	1094	11,2	980,2	87,52
Разом:	0,16	-	-	1960,4	175,04
МОП:
Прибиральник побутових приміщень	0,16	1094	11,2	1960,4	175,04
Всього:	1,79	-	-	33103,8	3003,08

У графі 4 табл. 10 вказана тривалість роботи даної категорії робітників за виключенням часу відпусків.

Загальний річний фонд оплати праці спеціалістів, службовців та молодшого обслуговуючого персоналу складає:

Річний фонд заробітної плати всіх працюючих та середньорічна та середньомісячна зарплата наведено у таблиці 11.

3.2 Розрахунок річних витрат на основну сировину та матеріали

Річна вартість матеріалу визначається за формулою:

(3.10)

де - відповідно маса заготовки, відходів, кг; - відповідно вартість одного кг матеріалу з транспортними витратами і ПДВ, а також відходів, грн.; - річний обсяг випуску деталей, шт.

У випадку виробництва на дільниці декількох виробів розрахунок ведеться по кожному виробу окремо. У даному прикладі, вартість матеріалу на одиницю продукції становить:

Вартість матеріалів на річну програму:

Таблиця 11. Зведена відомість річного фонду заробітної плати працюючих дільниці

Категорія працюючих	Чисельність	Річний фонд заробітної плати	Середньорічна зарплата одного працюючого, грн	Середньомісячна зарплата одного працюючого, грн
		Тарифна заробітна плата з урахуванням довантаження, грн	Додаткова заробітна плата, грн	Разом, грн
1	2	3	4	5	6	7
Основні виробничі робітники	15	490681,08	402334,16	893015,24	59534,35	4961,2
Допоміжні робітники	7,6	193889,12	38777,8	232666,92	30614,07	2551,2
Спеціалісти	1,47	29183	2653	31836	21657,14	1804,8
Службовці	0,16	1960,4	175,04	2135,44	13346,5	1112,2
МОП	0,16	1960,4	175,04	2135,44	13346,5	1112,2
Разом	24,39	717674	444115,04	1161788,9	-	-

3.3 Розрахунок витрат на утримання і експлуатацію устаткування

Розрахунок витрат на утримання і експлуатацію устаткування наведено у таблиці 12.

Для включення витрат на утримання і експлуатацію устаткування у собівартість одиниці продукції визначимо % за формулою:

(3.11)

де - річний тарифний фонд заробітної плати основних робітників; - річні витрати на утримання і експлуатацію устаткування. Методи розрахунку даного показника наведено в таблиці 12.

Таблиця 12. Розрахунок витрат на утримання і експлуатацію устаткування

Статті витрат	Види витрат	Розрахунок витрат	Величина витрат, грн
1	2	3	4
1. Витрати на повне відновлення основних виробничих фондів і їх капітального ремонту.	Амортизаційні відрахування (А)	де - первинна вартість устаткування, транспортних засобів і інструментів; - норма амортизації, %; річні норми амортизації для устаткування - 15%; для транспортних засобів - 25%; для інструментів - 15%.	85837,5 21450 2007
Разом по І статті:			109294,5
2. Витрати на експлуатацію устаткування (технічний огляд і обслуговування)	Мастильні, обтиральні матеріали та емульсії для охолодження (М)	де - норма витрат мастильних матеріалів на одиницю ремонтної складності по м-й групі устаткування за добу; для токарних верстатів - 0,015 кг; для протягу вальних - 0,02 кг; для фрезерних - 0,025 кг; для зубодовбальних - 0,02кг; - прийнята кількість верстатів даної групи; = 176 - кількість одиниць ремонтної складності; - коефіцієнт змінності (); - ціна одиниці мастильно-обтиральних матеріалів, - кількість робочих днів у році,	19633,32
	Витрати на оплату праці робітників, що обслуговують устаткування (наладчики, мастильники):	а) тарифна і додаткова заробітна плата наладчиків, мастильників: б) відрахування на соціальні заходи - 37,5%	27502,8 10313,6
	Витрати на електроенергію	де - кількість устаткувань; - установлена потужність устаткування по групах, кВт; - ефективний фонд часу роботи устаткування, год.; - вартість одного кВт. год. Електроенергії, грн.; - коефіцієнт використання устаткування.	110831,09
	Витрати на стиснене повітря	де - норма витрати стиснутого повітря за рік роботи устаткування, - кількість однорідних одиниць устаткування, споживаючих стиснене повітря, шт. (10-15% всього обладнання); - втрата повітря в трубопроводі (5%); - ціна одного стиснутого повітря, грн.; - коефіцієнт завантаження устаткування.	733,62
	Витрати на воду	де - норма витрати води на 1 верстат у рік, ; - ціна 1 води, 7,00 грн.; - ефективний фонд часу роботи устаткування, рік; - число верстатів працюючих із СОЖ, шт.;	3995,5
Разом по ІІ статті:			173009,9
3. Витрати на проведення поточного ремонту устаткування і транспортних засобів	Матеріали для устаткування, крім автоматичних ліній	Витрати на матеріали можна застосовувати в розмірі 4,5% від первинної вартості устаткування, 5% від вартості інструмента і 4,5% від вартості транспортних засобів	25751,25 3861 429
	Зарплата робітників, зайнятих на ремонтних роботах та відрахування на соціальне страхування		103102,3 38663,4
Разом по ІІІ статті:			171806,9
4. Витрати на внутрішньозаводські переміщення вантажів	Матеріали на утримання транспортних засобів	При укрупнених розрахунках, приймається 2% від вартості транспортних засобів	1716
	Зарплата робітників, зайнятих переміщенням вантажів та відрахування на соціальне страхування		20863,8 7823,9
	Транспортні послуги допоміжних цехів	При укрупнених розрахунках, приймається 2-3% від суми статей 1; 2; 3.	9082,2
Разом по ІV статті:			39485,9
5. Знос малоцінних інструментів та тих, що швидко зношуються	Малоцінні інструменти і пристрої та предмети, що швидко зношуються	При укрупнених розрахунках, приймається на 1 верстат, грн: зубообробні - 840; токарські - 570; протяжні - 690; фрезерні - 630; свердлильні - 660; шліфувальні - 750.	9900
	Вартість зносу малоцінного інструменту і пристроїв та тих, що швидко зношується	Вартість зносу приймається на рівні 25-30% від їхньої вартості	2970
Разом по V статті:			12870
6. Інші	Витрати непередбачені іншими статтями	Приймаються у розмірі 2-3% від суми попередніх статей	10129,3
Усього:			516596,5

3.4 Розрахунок річних загальновиробничих витрат

Розрахунок загальновиробничих витрат наведено в таблиці 13.

Таблиця 13. Розрахунок загальновиробничих витрат

Стаття витрат	Метод розрахунку та укрупненні нормативи	Величина витрат, грн
1	2	3
1. Витрати, пов'язані з управлінням цеху	Складаються з витрат на основну заробітну плату з нарахуванням згідно штатного розпису:
	а) спеціалісти:	75610,5
	б) службовці:	5071,7
	в) МОП:	5071,7
	г) допоміжних робітників:	114772,79
Разом по статті І		200526,7
2. Витрати на службові відрядження	Приймається за укрупненими нормативами з розрахунку 300 грн на одного спеціаліста:	441
3. Витрати на охорону праці та техніку безпеки	Складають біля 33 грн на рік на одного робітника, або за нормативами на видачу спеціального харчування, одягу, взуття та інших індивідуальних засобів захисту робітників:	804,87
4. Витрати на підготовку та перепідготовку кадрів	Приймаються на рівні нормативів для підприємства. За укрупненими нормативами - 200 грн на одного робітника на рік:	4814
5. Амортизаційні відрахування від вартості основних виробничих фондів загального цехового призначення - І група (будівель, споруд)	де - первинна вартість будівель, споруд; - річна норма амортизаційних відрахувань - 5%.	7095
6. Комунальні витрати цеху	а) річні витрати на освітлення приміщень - розраховується за формулою: де - ціна одного кВт/год., що дорівнює 0,96 грн.; - розходи електричної енергії, кВт/год. Витрати електроенергії для освітлення приміщень з урахуванням 5% чергового визначається так: де - питомі витрати електроенергії на освітлення (15 кВт на 1 кв. м.); - тривалість часу освітлення протягом року, год. (за умови двозмінної роботи становить 1764 год.);
	- загальна площа дільниці
		10401,9
	б) Витрати на опалення приймаються у розмірі 6 грн. на 1 куб.м об'єму приміщення:	23400
	в) Витрати на воду й каналізацію приймаються на рівні 100 грн на одного працюючого:	2439
	г) Матеріальні та інші витрати приймаються у % від вартості будівель та споруд - приблизно 3%.	4257
Разом по статті 6		40497,9
7. Поточний ремонт будівель та споруд	Приймається у % від балансової вартості будівель та споруд (приблизно 2%):	2838
8. Інші, що не передбаченні у попередніх статтях витрат	У % від суми загально виробничих витрат - приблизно 5%	12850,9
Загалом:		269868,37

3.5 Розрахунок дільничної собівартості одиниці виробу та оптової ціни виробу

Собівартість виробу - це усі витрати на його виготовлення і реалізацію. У залежності від складу витрат, що включаються собівартість, та міста їх виникнення існує кілька видів собівартості продукції: технологічна, виробнича та повна.

Технологічна собівартість включає усі прямі витрати, які виникають під час виготовлення виробу: основні сировина та матеріали, основна і додаткова заробітна плата з нарахуваннями основних робочих.

Виробнича собівартість включає технологічну собівартість витрати на утримання та експлуатацію обладнання і загальновиробничі витрати.

Повна собівартість виробу включає виробничу собівартість, витрати, пов'язані з продажем виробу (витрати на збут), адміністративні, а також інші операційні витрати. І

У курсовій роботі припускається, що виготовлений проектованій дільниці виріб реалізується іншим споживачам. Подальші розрахунки при курсовому проектуванні випливають з умови.

У наведену нижче номенклатуру статей калькуляції можна вноситися зміни з урахуванням особливостей техніки, технології й організації виробництва відповідної галузі, питомої ваги окремих видів витрат у собівартості продукції, а також поєднуватися кілька типових статей калькуляції в одну або виділятися з однієї ті статті кілька статей калькуляції.

Визначення собівартості одиниці виробу є калькулювання, а підсумковий документ калькулювання - калькуляція.

При виконанні даної курсової роботи рекомендується застосовувати метод калькулювання в залежності від розподілу непрямих витрат на собівартість одиниці продукції

Відомо, що до непрямих витрат відносяться витрати на утримання та експлуатацію обладнання, загальновиробничі і адміністративні витрати. Вони розподіляються на собівартість одиниці продукції пропорційно тарифній заробітній платі основних робітників.

В даному прикладі розрахунку повної собівартості виготовлення одиниці виробу на проектованій дільниці наведено в таблиці 14.

Таблиця 14. Калькуляція виготовлення деталі типу «шток»

Шифр рядка	Найменування статей калькуляції	Величина витрат, грн	Вказівки до розрахунку
1	2	3	4
01	Основні сировина і матеріали	58,2
02	Зворотні відходи	(3,9)
03	Тарифна заробітна плата основних виробничих робітників	505,76	табл. 8
04	Додаткова заробітна плата основних виробничих робітників	11,18
05	Відрахування на соціальні заходи	193,9	37,5 % від ряд. (03+04)
06	Витрати на утримання і експлуатацію обладнання	632,2	125% від ряд. 03
07	Загально виробничі витрати	313,6	62% від ряд. 03
08	Виробнича собівартість	1397,34	ряд. (01-02+03+04+05+06)
09	Адміністративні витрати	606,9	120% від ряд. 03
10	Витрати на збут	20,2	4% від ряд. 03
11	Інші операційні витрати	25,3	5% від ряд. 03
12	Повна собівартість	2024,4	ряд. (08+09+10)

Визначена повна собівартість деталі дозволяє розрахувати річну собівартість обсягу випуску деталей, а також плановий прибуток виходячи з планової норми рентабельності 15 відсотків (табл. 15).

Таблиця 15. Визначення оптової ціни річної програми

Шифр рядка	Найменування статей калькуляцій	Величина витрат, грн	Вказівки до розрахунку
1	Повна собівартість	72878400	табл. 14, ряд.
2	Плановий прибуток	10931760	15% від п. 1
3	Оптова ціна випуску продукції без ПДВ	83810160	п. 1+п. 2

3.6 Визначення фінансових результатів роботи дільниці

Фінансові результати визначаються згідно з П(С)БО 3 за допомогою табл. 16.

Таблиця 16. Визначення розміру чистого прибутку підприємства

Стаття	Величина витрат, грн	Вказівки до розрахунку
1. Доход (виручка) від реалізації продукції	83810160	ряд. 3 табл. 15
2. Собівартість продукції (виробнича)	50304240	табл. 14, ряд.
3. Валовий прибуток	33505920	ряд. 1-ряд. 2
4. Адміністративні витрати	21848400	табл. 14, ряд.
5. Витрати на збут	727200	табл. 14, ряд.
6. Інші операційні витрати	910800	табл. 14, ряд.
7. Фінансові результати від операційної діяльності	10019520	ряд. (3-(4+5+6)
8. Податок на прибуток від звичайної діяльності	2504880	25% від ряд. 7
9. Фінансовий результат (чистий прибуток)	7514640	ряд. (7-8)

4. Розрахунок економічної ефективності створення дільниці

4.1 Розрахунок показників ефективності інвестицій

Для економічного обґрунтування інвестицій (капітальних вкладень) використовуються поняття ефект, або результат, та ефективність, або результативність.

Ефект - це корисний результат реалізації будь-якого проекту. Він може бути виражений у чотирьох видах: технічному, соціальному та екологічному.

Технічний та економічний ефект визначається при розробці курсового проекту з технології, соціальний - з організації та нормування праці, а економічний - з організації виробництва.

Економічний ефект виступає у вартісній оцінці. До показників економічного проекту або корисного результату реалізації капітальних вкладень (інвестицій) можуть бути віднесені: економія різних видів виробничих ресурсів; збільшення обсягів випуску продукції; чиста поточна вартість (ТМРУ); одержання прибутку (балансового або чистого).

Економічна ефективність - це відношення ефекту (корисного результату до витрат або ресурсів, що його забезпечують. До показників, які характеризують економічну ефективність і широко використовуються за кордоном, відносяться: коефіцієнт внутрішньої рентабельності проекту; модифікований коефіцієнт внутрішньої рентабельності проекту; дисконтова ний період окупності капітальних вкладень (інвестицій) та ін.

Впровадження інвестиційного проекту визначається доцільним якщо показник NРV більше або дорівнює нулю. Якщо NРV = 0, то впровадження проекту забезпечує одержання лише нормативного прибутку, закладеного при визначенні ціни продукції, яка випускається.

У іноземній літературі наводиться формула показника чистої поточної вартості реальних інвестицій:

(4.1)

де - грошовий потік наприкінці періоду t, грн.; - норма дисконту у частках одиниці; - життєвий цикл інвестиційного проекту, роки.

У даній курсовій роботі для визначення дисконтного прибутку - чистої поточної вартості від створення дільниці більш зручно скористатися формулою, запропонованою П. Орловим:

(4.2)

де - прибуток від реалізації проекту у році t, грн.; - амортизаційні відрахування в році t, грн.; - податок на прибуток; - рік, результати і витрати якого приводяться до розрахункового; - сумарні капітальні вкладення на реалізацію проекту, приведені до початкового моменту часу.

Періодом окупності є період, протягом якого вхідні грошові потоки за проектом повністю покривають початкові капітальні вкладення:

Кількість повних років до Не відшкодований в останньому

останнього, де витрати = році залишок витрат/ повністю відшкодовані

Дисконтований грошовий потік в останньому році

4.2 Техніко-економічні показники дільниці

Початкові дані для розрахунку наведено в таблиці 17, а розрахунки показників ефекту та ефективності - таблиця 18.

Таблиця 17. Початкові дані для розрахунку NPV та періоду окупності

Найменування показників	Одиниця виміру	Кількісне значення показника	Джерело
1	2	3	4
1. Плановий період створення ділянки	роки	до 1 року	приймається
2. Випуск продукції починається з другої половини другого року створення ділянки	шт. за 0,5 року
3. Капітальні вкладення, усього	тис. грн	860,83	табл. 7
У тому числі:
Група1. Будівлі, споруди та передавальні пристрої і т. ін.		186,4
Група 2. Автомобільний транспорт та вузли до нього, меблі і т. ін.		85,8
Група 3. Будь-які інші основні фонди, що не включені до груп 1 і 2		588,63
4. Повна собівартість одиниці виробу	грн	2024,4	табл. 14, ряд. 12
5. Оптова ціна одиниці виробу (без ПДВ)	грн	99,94
6. Річний випуск продукції	грн	36000	за завданням
7. Річні амортизаційні відрахування	тис. грн	1163,9	табл. 12,13
8. Норма (ставка) дисконтування	коефіцієнт	0,10	приймається

Таблиця 18. Розрахунок показників ефекту та ефективності інвестицій у створення діяльності

Найменування показників	Роки
	0	1	2
1. Капітальні вкладення, всього, тис. грн	8053,04
У тому числі:
1.1. Інвестиції основні засоби, тис. грн	860,8
1.2. Оборотні засоби на покупку матеріалів, для випробування устаткування	20,74
1.3. Інвестиційні вкладення в оборотні кошти , тис. грн	7171,5
2. Амортизація основних засобів , тис. грн		1163,9	1163,9
3. Прибуток до виплати податків , тис. грн		8186,9	16373,8
- від основного виробництва (табл.16,п.7)		5009,8	10019,5
- від супутньої продукції		3127,2	6254,3
4. Податок на прибуток , тис. грн		781,8	1563,6
5. Чистий прибуток		7405,1	14810,2
6. Чистий грошовий потік, тис. грн		8569	15974,1
7. Множник теперішньої вартості	1,0	0,9091	0,8264
8. Дисконтовані капітальні вкладення, тис. грн	8053,04
9. Дисконтований грошовий потік, тис. грн		7790,1	13201

Розрахунки показників ефекту та ефективності виконується за таких умов:

Інвестиції здійснюються протягом року.

Випуск деталей починається із другого півріччя другого року створення проектованої ділянки.

У першому півріччі другого року здійснюється закупівля сировини, матеріалів, малоцінного інструменту і опробування устаткування.

Інвестиції в оборотні кошти розраховуються за формулою:

(4.4)

де - повна собівартість річного випуску продукції,грн.; - річна сума амортизаційних відрахувань; 12 - кількість місяців у році; 20% - резервний страховий фонд.

Прибуток від випуску супутньої продукції розраховується за формулою:

(4.5)

де - фінансовий результат від операційної діяльності; - трудомісткість річної програми, нормо-год.; - трудомісткість річної програми з урахуванням супутньої продукції.

У даному прикладі:



Чиста теперішня вартість проекту складає:

Визначення періоду окупності проекту:

Рік перший -

Рік другий - -262,94 + 13201 = 12938,06

Період окупності визначається за формулою:

(Як видно з розрахунків, проект приймається, оскільки задовольняє необхідні критерії).

Висновки

Для одержання повного уявлення про доцільність реалізації проекту дільниці механічного цеху необхідно мати комплекс підсумкових даних, що характеризують економічну сторону роботи. Основні техніко-економічні показники дільниці зводяться у підсумкову таблицю (табл. 19).

Таблиця 19. Техніко-економічні показники дільниці

Найменування показників	Одиниці виміру	Значення
1	2	3
1. Обсяг виробництва	шт.	36000
2. Трудомісткість річної програми:	н.-год.
заданої	н.-год.	374954
з урахуванням супутньої продукції	н.-год.	60900,87
3. Чисельність працюючих всього	осіб	24,39
У тому числі:
основних робітників	н.-год.	15,00
допоміжних робітників	н.-год.	7,6
спеціалістів	н.-год.	1,47
службовців	н.-год.	0,16
молодшого обслуговуючого персоналу	н.-год.	0,16
4. Середній розряд робітників	-
основних		3,4
допоміжних		3,2
5. Фонд заробітної плати	грн	1161788,9
основних робітників	грн	893015,24
допоміжних робітників	грн	232666,92
спеціалістів	грн	31836
службовців	грн	2135,44
молодшого обслуговуючого персоналу	грн	2135,44
6. Середньомісячна заробітна плата:	грн
основних робітників		4961,2
допоміжних робітників		2551,2
спеціалістів		1057
7. Вартість основних виробничих фондів всього	тис. грн	860,83
У тому числі:
І групи (будівлі, споруди, передатні пристрої)		186,4
ІІ групи (транспортні засоби, ЕОМ, прилади)		85,8
ІІІ групи (інші)		588,63
8. Кількість устаткування, використовуваного на дільниці	шт.	15
9. Середній коефіцієнт завантаження устаткування	%	90,2
10. Коефіцієнт використання матеріалу	-	0,76
11. Собівартість одиниці продукції	грн	2024,4
12. Собівартість річної програми	грн	72878400
13. Оптова ціна випуску продукції без ПДВ	грн	3597840
14. Чистий прибуток	грн	7514640
15. Чиста теперішня вартість проекту	грн	12938060
16. Строк окупності капітальних вкладень	роки	1,98

Виконанні у посібнику розрахунки щодо проектування щодо проектування дільниці для виробництва деталі типу «шток» показали, що вкладені інвестиції є доцільними, оскільки термін окупності становить 1,98 року.

Список використаної літератури:

цех обладнання витрата інвестиція

1. Бондар Н. М. Економіка підприємства: Навч. Посіб. - К.: Видавництво А. С. К., 2004.-400с.: іл. (Унів. Б-ка)

2. Василькова В. Г. Організація виробництва: Навч. Посіб. - Вид.2 -ге, без змін. - К: КНЕУ, 2008.-524с.

3. Виленский П. Л., Лившин В. Н. Оценка эффективности инвестиционных проектов. - М.: Дело, 1998.

4. Гойко В. С. Методика оцінки економічної ефективності інвестицій.- К: Віра - Р, 2000.

5. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників Мінпромполітикм України. Х., 2002.- Т. І.-ІV.

6. Єршов В. В., Смирнов Н. П. Организационное проектирование производственной системы. Теоретический и научно - практический журнал «Организатор производства.» № 2 (11). 2000. - с. 46-50.

7. Єгупов Ю. А. Організація виробництва на промисловому підприємстві. Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 488 с.

8. Калина А. В. Организация и оплата труда в условиях рынка (аспект эффективности): Учеб. Пособие - 3-е изд., перераб. и доп. - К.: МАУП,2001.

9. Нефедов Н. А. Дипломное проектирование в машиностроительных техникумах: Уч. Пособие для техникумов. 2-е изд. перераб. и доп. - М.: Высш. школа, 1986. - 239 с.

10. Оплата труда. Методическое пособие / Баланс, «Библиотека бухгалтера» - 2001.

11. Організація виробництва: Навчальний посіб. / В. О. Оніщенко, О. В. Редкін, А. С. Старовірець, В. Я. Чевганова. - К.: Лібра, 2005. - 336 с.

12. Орлов П. «Порівняльна оцінка ефективності капітальних вкладень» // Економіка України, 2004р.

13. Основы отраслевых технологий и организации производства: Под ред. В. К. Федюкина. - Спб.: Политехника, 2002. - 312 с.

14. Основы современной организации производства: Учебник Антонов А. Н., Морозова Л. С. - Изд. ДИС, 2004. - 42

15. Петрович Й. М., Захарчин Г. М. Організація виробництва: Підручник. - Львів: «Монголія плюс», 2005. -425 с.

16. Расчети єкономической эффективности новой техники. Справочник/ Под. ред. К. М. Велика нова. - Л.: Машиностроение, 1990.-488с.

17. Семенов Г. А., Семенов А. Г., Станчевський В. К. Техніко-економічні розрахунки на підприємстві. К.: Центр навч. літ., 2005. - 328 с.

18. Справочник технолога - машиностроителя. В 2-х т. Т. 2/ Под ред.Ф. Г. Косиловой и Р. К. Мещерякова. - 4-е изд., перераб. и доп. - М.: Машиностроение, 1985. 496 с.

19. Обработка металлов резанием: Справочник технолога / А. А. Панов, В. В. Аникин, Н. Г. Бойм и др.; Под общ. ред. А. А. Панова. - М.: Машиностроение . 1988 - 736 с.

20. Фінансовий менеджмент : теорія і практика. Ученик / Под ред. Е. С. Стояновой. - 5-е изд., перераб. и доп. - М.: Изд-во «Перспектива», 2000. - 656 с.

Размещено на www.allbest.