Підприємництво: суть, види, роль у ринковій економіці
Суть і характеристика підприємницької діяльності, особливості її видів. Державна реєстрація і набуття прав суб’єкта підприємництва, його правове забезпечення та оподаткування в Україні. Моніторинг виконання регіональних програм підтримки малого бізнесу.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 17.12.2012 |
| Размер файла | 75,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Ще одна неспроможність підприємництва пов'язана з відсутністю механізму, що забезпечує підтримку рівності, яка б відповідала уявленням суспільства про соціальну справедливість. Підприємництво здатне забезпечити економічну ефективність, проте навіть в умовах досконалої конкуренції воно позбавлене механізму підтримки соціальної рівності. Ця неспроможність підприємництва свідчить про його недосконалість. У тій чи іншій формі вона вимагає від держави або регулювання економічних процесів, або безпосередньої участі в них як особливого агента ринкових відносин. [6 с.41-49]
Щоб подолати протиріччя між виробництвом і потребами у суспільних благах, необхідна участь держави в їх некомерційному забезпеченні. Держава вирішує цю проблему, фінансуючи виробництво суспільних благ у примусовому порядку через податкову систему.
Якщо зосередити в руках держави виробництво й розподіл товарів, то неминуче породжується нерівновага між попитом і пропозицією та хронічний дефіцит цих товарів.
Таким чином, ринкова система не здатна самостійно, без втручання ззовні вирішити всі проблеми забезпечення потреб суспільства в необхідних йому товарах і послугах. Держава повинна підключатися лише там, де виявляються неспроможності ринкового і підприємницького механізмів. За їх відсутності, хоч кожний агент економічних відносин діє на свій страх і ризик у власних інтересах, конкуренція примушує проводити те, так і в такій кількості, що і як задовольняє потреби суспільства. [8 с.38-43]
Оподаткування підприємницької діяльності є для підприємця дуже важливим фактором, значною мірою зв'язаним із ефективністю його роботи і загальним станом успішності ділової активності. Формування податкових відносин підприємця починається вже з перших кроків його входження в бізнес. Ці відносини не можна розглядати тільки у фіскальному аспекті, тобто як надходження фінансових доходів, забезпечення інтересів лише скарбниці. Податки перетворилися у важливий важіль державного регулювання, за допомогою якого можна досить ефективно впливати на процеси економічного зростання та соціального розвитку.
Сплата податку не приносить задоволення підприємцю, оскільки вони сприймаються як соціальний та економічний тягар, але інтерес до системи оподаткування є постійним і зумовлюється прагматичними настроями підприємця.
Податки - це обов'язкові платежі в бюджет, які здійснюють фізичні та юридичні особи. В бюджеті будь-якого рівня податки становлять 85-95% його надходжень. [10 с.35-37]
Система оподаткування в Україні надзвичайно складна і громіздка. На рисунку 2.1. (див. додаток П). показана загальна схема податків на Україні.
За такою схемою в державний бюджет потрапляє близько 90% і в місцевий - більше 70% зібраних за рахунок податків коштів.
Загальнодержавні податки за способом їх стягнення поділяється до ціни продукції, робіт чи послуг. Як складові ціни непрямі податки поділяють на: акцизи - податки, які включаються до ціни реалізації понад відпускну ціну виробника (податок на додану вартість (ПДВ) та акцизний збір); податки, які відносяться на витрати виробництва, тобто включаються до собівартості продукції, робіт чи послуг, а саме до елементу собівартості «Інші витрати». Об'єкт оподаткування у непрямих податків є різним: обсяг виробництва (реалізації), собівартість, фонд оплати праці, що значно ускладнює механізм її нарахування.
При стягненні непрямих податків виникають правовідносини, в яких беруть участь три суб'єкти: суб'єкт податку, носій податку і податковий орган.
В Україні за непрямих податків формується близько 45% доходів бюджету. [19 с.85-89]
2.2 Моніторинг виконання регіональних програм підтримки малого підприємництва на 2009-2010 роки
Державна підтримка малого підприємництва на місцевому рівні здійснюється в рамках впровадження регіональних і місцевих програм відповідно до Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва» (далі Закон).
Станом на 01.01.2011 року в 25 регіонах було завершено реалізацію регіональних та місцевих програм підтримки малого підприємництва на 2009-2010 роки, розроблених на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 11.06.08 №4968 на основі Методичних рекомендацій, розроблених Держкомпідприємництвом (наказ Держкомпідприємництва від 04.06.2008 №67).
На Луганщині завершено виконання заходів регіональної цільової програми „Розвиток та підтримка малого підприємництва в Луганській області на 2008-2009 роки” та заходів першого року регіональної програми на 2010-2012 роки.
На Харківщині було реалізовано затверджений лише розпорядженням голови облдержадміністрації План заходів щодо сприяння розвитку малого підприємництва в Харківській області на 2009-2010 роки, що не відповідає нормам зазначеного Закону.
В столиці України виконувалась Київська міська програма сприяння розвитку малого та середнього підприємництва на 2009-2010 роки, дія якої поширювалась не лише на суб'єктів малого бізнесу. [23,24]
На підставі звітної інформації Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, яка надається на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 23.06.2008р. №31483/1/1-08, Держкомпідприємництвом проаналізовано стан виконання регіональних програм у 2009-2010 роках.
Однією з найвагоміших складових розвитку малого бізнесу є спрямування фінансових ресурсів з місцевих бюджетів на підтримку суб'єктів малого підприємництва, що сприяє економічному зростанню регіонів і вирішенню в них соціальних проблем.
В умовах економічної кризи, наслідки якої Україна намагалася подолати в 2009-2010 роках, загострилася проблема фінансової підтримки суб'єктів малого і середнього підприємництва. Зменшення загального рівня регіонального бюджетного фінансування, обмеженість можливості місцевих органів виконавчої влади в реалізації програмних заходів в певній мірі пригальмувало розвиток підприємництва в регіонах.
Нестабільність фінансування регіональних програм і диспропорції у виділенні коштів для реалізації програмних заходів негативно позначились на ефективності роботи місцевих органів виконавчої влади й самоврядування у підтримці сектору малого підприємництва і вирішенні соціально-економічних проблем регіонів.
Фактичне фінансування регіональних програм підтримки малого підприємництва за рахунок цільових коштів місцевих бюджетів впродовж 2009-2010 років здійснювалось в 26 регіонах з 27 регіонів України.
Незважаючи на затверджену програму підтримки малого підприємництва на 2009-2010 роки, в Київській області кошти впродовж терміну дії програми на реалізацію її заходів не виділялись. [23]
У 2009-2010 роках сумарні заплановані видатки місцевих бюджетів на реалізацію програмних заходів в усіх регіонах склали 109,4 млн.грн і більшість регіонів прагнули здійснювати фінансування в межах 80-100% від передбачених обсягів. Відчутний вплив економічної кризи позначився і на обсягах фінансування з місцевих бюджетів заходів регіональних програм підтримки малого підприємництва (рис.2.2.) (див. додаток Р).
В останні роки, незважаючи на деяке зростання обсягів фінансування в 2010 році в порівнянні з попереднім роком, у порівнянні з докризовим періодом в м. Києві майже в 5 разів скоротились обсяги фінансування заходів регіональної програми розвитку малого та середнього підприємництва з міського бюджету. Наслідком такої ситуації є погіршення підприємницького клімату в місті з об'єктивних причин, а також свідчить про недооцінку міською владою ролі малого і середнього підприємництва у вирішенні соціальних проблем.
З настанням економічної кризи саме регіональні програми підтримки малого підприємництва є одним із важливих інструментів подолання кризових явищ в регіонах, залучення у сферу бізнесу та самозайнятості широких верств населення. Фінансування в повному обсязі заходів регіональних програм створює умови для розвитку і зміцнення малого підприємництва, що дозволяє вирішувати соціально-економічні проблеми в регіонах, сприяє їхньому розвитку.
За підсумками 2009-2010 року найбільші обсяги бюджетного фінансування на реалізацію програмних заходів були зафіксовані в м. Києві (21,78млн.грн), Луганській (6,95млн.грн), Івано-Франківській (2,8млн.грн), Хмельницькій (2,09млн.грн),Кіровоградській (1,45млн.грн), Волинській (1,37млн.грн), Донецькій (1,35млн.грн) та Сумській (1,15млн.грн) областях.
Найменші обсяги фінансування за два роки мали програми: м. Севастополя (75тис.грн), Тернопільської (160тис.грн), Херсонської(200тис.грн), Рівненської (352,2тис.грн), Одеської (356,1тис.грн) та Харківської (395,95тис.грн) областей. [18 с. 65-68]
В повному або майже в повному обсязі (90-100 відсотків від передбачених у 2009 році в місцевих бюджетах видатків) було профінансовано регіональні програми розвитку малого підприємництва в 12 регіонах: Вінницька, Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Полтавська, Харківська, Херсонська, Черкаська, Чернівецька області. В 2010 році таких регіонів було 18 - це Волинська, Дніпропетровська, Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Харківська, Хмельницька, Черкаська та Чернівецька області та місто Севастополь.
Значною проблемою в плані фінансування регіональних програм залишається нерівномірність надходження коштів з регіональних бюджетів для реалізації програмних заходів в більшості регіонів. В 2010 році з 28,3млн.грн витрачених в регіонах 53,1% було виділено в останньому кварталі року, що негативно впливає на якість виконання програмних заходів. В останньому кварталі 2009 року на реалізацію заходів було витрачено 37,4% від річних обсягів фінансування.
Збереження впродовж тривалого часу значних диспропорцій в обсягах фінансування регіональних програм та рівнях підтримки негативно впливає на розвиток малого бізнесу в цілому в Україні, як наслідок накопичення соціально-економічних проблем і гальмування їх вирішення в регіонах.
Аналіз структури фінансування заходів регіональних програм показує, що в більшості регіонів перевага надається заходам програм фінансово- кредитної підтримки малого підприємництва в регіонах (рис.2.3.) (див. додаток С)
Місцевими органами виконавчої влади з метою надання ресурсної підтримки суб'єктам малого бізнесу для ведення господарської діяльності надавались в оренду та у власність нежитлові приміщення комунальної власності. Всього протягом 2010 року суб'єктам малого підприємництва передано вільних нежитлових приміщень загальною площею 4037,1 тис. кв. м (у 1,2 рази менше, ніж у попередньому 2009 році), з них надано в оренду в тому числі продовжено договори оренди на 3435,1 тис. кв. м (у 2009 році - в 1,1 рази менше), у власність підприємці отримали 601,9 тис. кв. м (в 1,4 рази менше, ніж у 2009 році).
У 2010 році найбільша площа вільних нежитлових приміщень була передана підприємцям в оренду вДніпропетровській (1203,7 тис. кв. м), Донецькій (272,4 тис. кв. м), Одеській областях (173,5 тис. кв. м) та АР Крим (159,4 тис. кв. м), на умовах передачі у власність - в м. Києві (72,8 тис. кв. м),Львівській (66,2 тис. кв. м), Одеська (64,1 тис. кв. м) та Донецькій областях (55,3 тис. кв. м). У м. Севастополі та Полтавській області протягом 2010 року нежитлові приміщення у власність не передавались.
З усіх регіонів України надходить інформація про місцеву практику встановлення пільгових орендних ставок для суб'єктів малого підприємництва.
Наприклад, у АР Крим у місті Судак громадській організації „Центр розвитку бізнесу”, діяльність якої направлена на підтримку і розвиток малого і середнього бізнесу, орендна плата встановлена в розмірі 1 грн. У Кіровському районі при розрахунку орендних ставок для суб'єктів малого підприємництва, що здійснюють діяльність в пріоритетних галузях економіки, застосовується понижуючий коефіцієнт 0,7, для підприємців-початківців орендна плата зменшена на 10%. У м. Красноперекопськ до Методики розрахунку орендних ставок для суб'єктів малого підприємництва, що здійснюють свою діяльність у пріоритетних галузях економіки, і для починаючих підприємців включено пункти про застосування понижуючого коефіцієнта. [23]
На Волині 15 суб'єктів підприємницької діяльності міста Луцьк, які здійснюють діяльність у сфері побутового обслуговування населення міста, користуються пільгою при сплаті орендної плати за оренду майна міської комунальної власності (загальна площа - 734,1 м.кв); у м. Ковелі при розрахунку орендної плати застосовується пільгова орендна ставка - 5 відсотків від вартості майна для потреб суб'єктів підприємництва, що здійснюють діяльність у галузі виробництва та сфери послуг.
В Коростенському районі Житомирської області звільнено від орендної плати за приміщення аптечних пунктів.
На Закарпатті в Свалявському районі трьом суб'єктам малого підприємництва витрати на ремонт приміщення комунальної вартості зараховано до вартості орендної плати. Для організації харчування учнів у 10-ти навчальних закладахВеликоберезнянського району приміщення здавались в оренду також на пільгових умовах.
В Івано-Франківській області застосовувались пільги з орендної плати (понижуючий коефіцієнт 0,7) підприємцям, які працюють у сфері виробництва, застосовуються пільгові орендні ставки для підприємств торгівлі товарами дитячого харчування, розміщення молочних кухонь; підприємств торгівлі продовольчими товарами для пільгових категорій громадян (інвалідів, малозабезпечених); підприємств, що займаються розповсюдженням друкованих засобів масової інформації виключно українською мовою, торгівлею україномовною літературою.
На Київщині в Богуславському та Києво-Святошинському районах постійно застосовується система пільгової орендної плати з відстрочкою оплати та зарахування витрат на ремонт і обладнання об'єкта до суми орендної плати для малих підприємств.
Постійно оновлюються створені бази даних про наявність вільних нежитлових приміщень, виробничих площ та обладнання комунальної власності, що не використовується (за винятком Запорізької, Миколаївської, Закарпатської областей там. Севастополя- інформація не надана).
З метою інформаційного забезпечення підприємців та спрощення їх доступу до необхідної інформації в регіонах України на офіційних сайтах адміністрацій розміщувались та постійно оновлювались актуальні для підприємництва інформаційно-аналітичні матеріали щодо різних аспектів їх діяльності.
На створених у всіх регіонах веб-сторінках та в засобах масової інформації для суб'єктів підприємницької діяльності висвітлювались проблеми та перспективи розвитку підприємництва, надавалась оперативна інформація щодо підприємницької діяльності та виконання заходів з її розвитку.
Здійснювалось інформування підприємців про систему орендної плати та перелік вільних нежитлових об'єктів комунальної власності, які пропонуються до продажу або передачу в оренду через засоби масової інформації, інформаційні бюлетені та мережу Інтернет (рис.2.4.) (див. додаток С).
За звітними даними суб'єктам малого підприємництвазабезпечувався вільний доступ до участі у процедурах закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти. У 20 регіонах України (крім Одеської, Полтавської, Чернігівської, Дніпропетровської, Херсонської та Харківської областей а також м. Севастополя) впродовж 2010 року за участі малого бізнесу виконано понад 39 тис. державних та регіональних замовлень, загальна сума коштів за укладеними договорами для закупівлі товарів, робіт і послуг за рахунок коштів місцевих бюджетів становила 5907,6 млн. грн (у 2009 році - 5540,7 млн. грн). Середня вартість одного замовлення - 151,37 тис. грн (у 2008 році - 283,85 тис. грн).
Найбільші обсяги регіональних та державних замовлень було розміщено серед суб'єктів малого підприємництва м. Києва (1116,5 млн. грн), Житомирська (914,9 млн. грн),Запорізька (884,4 млн. грн), Івано-Франківської (444,5 млн. грн) та Черкаська (321,4 млн. грн) областей. В Полтавській та Дніпропетровській областях представники малого підприємництва не залучались до виконання регіональних тадержавних замовлень. Одеською, Харківською, Херсонською, Чернігівською облдержадміністраціями та м. Севастополем зазначена інформація не надана.
Отже, впродовж дії програми місцеві органи виконавчої влади намагались створити сприятливі умови для розвитку підприємництва (передача майна в оренду, реалізація державних замовлень).
Певним поштовхом для місцевої влади стало внесення змін до Закону України „Про оренду державного та комунального майна ” та прийняття Закону України „Про здійснення державних закупівель” (рис.2.5.) (див. додаток Б). [15 с. 48-65, 17 с. 36-45, 18 с. 56-86, 23]
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
За 11 років існування спрощеної системи оподаткування кількість платників єдиного податку збільшилася майже в 14 разів (з 95 тис. осіб до 1304,5 тис. осіб, а надходження до бюджету від сплати єдиного податку зросли в 32 рази (з 127 млн грн. у 1999 р. до 4107,6 млн грн. у 2009 р.). При цьому, суб'єкти - «спрощенці» створили й надали понад 1,2 млн робочих місць.
Реформування спрощеної системи оподаткування має особливе значення для створення сприятливого бізнес середовища в Україні в частині державної підтримки малого бізнесу. Ця система забезпечила динамічний розвиток малого підприємництва на стабільні надходження до бюджету, що свідчить про адаптованість і прийнятність її для значної категорії суб'єктів підприємницької діяльності.
Найбільшу суперечність викликає залежність ставки податку від розміру мінімальної заробітної плати (1% до 10%, пп. 1), (2% до 20%, пп. 2). Складається парадоксальна ситуація в умовах використання методики, щодо розрахунку ставки податку для суб'єктів малого підприємництва.
Дуже важливим фактором розвитку підприємництва являється участь держави у створенні сприятливих умов для нього. В цьому напряму державою зроблено такі кроки: було засновано Національний фонд підтримки підприємництва і розвитку конкуренції, Державний інноваційний фонд та приймається довгострокова програма державної підтримки підприємництва. Але ефективність від цього мала. У складі місцевих органів влади маються департаменти, що здійснюють державну політику підтримки підприємництва, але через мало чисельність персоналу, відсутності обладнання та фінансів вони займаються лише підготовкою довідок та допомагають починаючим підприємцям у процедурі реєстрації. [7, ст. 21] В цілому відношення місцевої влади до приватного підприємництва залишається індиферентним або приховано негативним. Реальна допомога малому підприємництва на місцях - явище настільки рідкісне, що про початок позитивних змін в стереотипах поведінки чиновників говорить не приходиться. Спеціальних консультаційних пунктів, які могли б внести вагомий внесок у справу підтримки підприємців, при місцевих органах державної влади поки немає.
Програма державної підтримки підприємництва за останні роки не вийшла за межі паперу. Для багатомільйонної країни мізерно малі грошові кошти, виділені на реалізацію програми. Але основною причиною бездіяльності програми, являється відсутність механізму її реалізації, людей та структур, що її виконують.
В економічно розвинутих країнах велика увага приділяється сфері бізнес-послуг. [7, ст. 36] В інфраструктуру бізнесу прийнято включати сервісні служби для починаючих та діючих підприємців, асоціації та союзи, що допомагають малому підприємництву. В Україні до цього часу не створено мережі довідково-інформаційних та консалтингових служб для малих підприємств, хоча процес йде зростаючими темпами. До початку трансформації Україна не мала самостійно діючих сервісних служб. Все створені організації, що працюють в нинішніх умовах, надають платні послуги, а тому доступні малому числу підприємців та орієнтовані на солідних клієнтів в особі комерційних структур.
Необхідно згадати таку комплексну по послугам форму допомоги малому підприємництву, як центри розвитку бізнесу. В розвинутому вигляді вони надають консультативні послуги, ведуть підготовку до підприємництва. [8, ст. 40] Розвиток мережі таких центрів дозволило б значно підвищити рівень бізнес-послуг та підготовки підприємців.
Із вищесказаного випливає, що зусилля по створенню середовища для розвитку підприємництва в Україні бажано направляти диференційовано, з пріоритетами для менш забезпечених регіонів.
Головна причина скорочення числа малих підприємств - низький рівень фінансової забезпеченості більшості малих підприємств у зв'язку з труднощами з первісним накопиченням капіталу, неможливістю отримання кредитів на прийнятних умовах, неефективність податкової системи. Негативний вплив на розвиток малого підприємництва у сфері матеріального виробництва чинять нерозвиненість виробничої інфраструктури, недостатність спеціалізованого обладнання, слабка інформаційна база та найважливіший фактор - глибокий спад виробництва. [5, ст. 45]
Все це призводить до того, що лише частина зареєстрованих підприємств малого підприємництва в змозі приступити до реального виробництва продукції.
Дуже гостра проблема формування фінансової бази становлення та розвитку підприємництва. [5, ст. 36] Для цього йому повинні бути надані визначені пільги. Це можуть бути пільги по оподаткуванню. Але податкова політика нашої країни не тільки не ефективна, але й економічно небезпечна. Вона йде урозріз зі встановленою у світі практикою та сучасними світовими тенденціями розвитку економіки. Високе оподаткування «вбиває» в Україні мале підприємництво. Загальний напрям удосконалення податкової системи - підсилення стимулюючої ролі податків у розвитку виробництва. Необхідно звільнити малі підприємства від податків на інвестиції, завезені технології. Потрібні податкові пільги на період становлення малого підприємства. Є необхідність диференційованого податкового підходу до підприємств різного профілю діяльності. Більш низькі ставки податків повинні застосовуватися для найбільш важливих, пріоритетних галузей.
До цього часу зроблено лише самі перші кроки у правовому та організаційному забезпеченні формування малого підприємництва у якості особливого сектору економіки України. [7, ст. 48] Діючої системи стимулювання створення малих підприємств не існує, як немає і господарського механізму їх підтримки. Не розроблено державну програму розвитку малих підприємств. Комплекс першочергових мір по розвитку малого підприємництва в Україні, повинен здійснюватися у таких напрямах: нормативно-правовому;інформаційно-технічному; фінансово-кредитному; організаційному; кадрове та консультативне забезпечення; зовнішньоекономічна діяльність. [7, ст. 50]
У державній програмі треба відобразити механізми грошово-кредитної, податкової, бюджетної, та цінової політики, матеріально-технічного постачання, системи офіційних гарантій, що забезпечували б створення рівних стартових умов у розвитку підприємницької діяльності. [7, ст. 55]
У програмі необхідно передбачити формування ефективних інститутів ринкової інфраструктури, товарного ринку та ринку цінних паперів, інвестиційного підприємництва, інформаційної, консультативної та аудиторської діяльності, створення комплексної державно-суспільної системи підтримки малого підприємництва, включаючи підготовку та перепідготовку підприємницьких кадрів, залучення до цієї сфери соціально активних прошарків населення. Потрібно визначити міри, що забезпечують підтримку зовнішньоекономічної діяльності та залучення іноземних інвестицій до розвитку підприємництва.
Для реалізації цих програм повинні бути залучені кошти державного бюджету, приватного та іноземного капіталів. Основним напрямом використання державних ресурсів повинно стати не виділення прямих інвестицій, а страхування і надання гарантій під кредит.
Процес формування інфраструктури підтримки малого підприємництва передбачає як створення нових, так і удосконалення роботи діючих об'єктів. Протягом 2009-2010 років в рамках реалізації заходів регіональних програм продовжувалась робота щодо оптимізації діяльності об'єктів інфраструктури підтримки малого підприємництва. Робота таких об'єктів спрямована на надання допомоги підприємцям з питань започаткування та ведення бізнесу.
За звітними даними з регіонів станом на 01.01.11 (рис.3.1.) мережа інфраструктури підтримки підприємництва включала:
· 438 бізнес-центрів;
· 69 бізнес-інкубаторів;
· 43 технопарки;
· 761 лізингових центри;
· 2420 небанківські фінансово-кредитні установи (в т.ч. 1772 кредитних спілки);
· 245 фонди підтримки підприємництва (з них 33 створені за участю УФПП);
· 2892 інвестиційно-інноваційні фонди і компанії;
· 3168 інформаційно-консультативні установи.
Слід зазначити, що за два роки дії програм відбулось зменшення кількості майже всіх видів об'єктів інфраструктури підтримки підприємництва: бізнес-центрів - на 27 од., лізингових центрів - на 29 од., кредитних спілок - на 112 од., фондів підтримки підприємництва - на 32 од., інвестиційно-інноваційних фондів і компаній - на 14 од., інформаційно-консультативних установ - на 65 од.
Скорочення кількості об'єктів інфраструктури відбувалося впродовж як першого так і другого років дії програми. Основною причиною стриманого розвитку інфраструктури підтримки малого підприємництва є скорочення бюджетної підтримки на їх функціонування. Збільшилась лише кількість технопарків у Волинській, Хмельницькій областях та м.Києві на 1 од. в кожному регіоні та залишилась без змін кількість бізнес-інкубаторів.[24]
ВИСНОВОК
Отже, підприємництво - це систематизована, самостійна, ініціативна, здійснювана на власний ризик діяльність, спрямована на таке поєднання факторів виробництва, щоб можна було отримати максимальний прибуток, а підприємець - суб'єкт, що поєднує в собі організаторські новаторські і комерційні здібності для пошуку і розвитку нових методів виробництва і має на меті отримання максимального прибутку. Підприємницька діяльність людини є головною умовою її виживання і задоволення особистих потреб та потреб членів її родини.
Для успішної підприємницької діяльності необхідні такі передумови: економічні (які передбачають роздержавлення, приватизацію, демонополізацію господарської діяльності, удосконалення системи управління, формування належної ринкової інфраструктури); політичні, під якими слід розуміти стабільність в державі, демократизацію суспільства; психологічні, які дають змогу переборення стереотипів мислення, суспільної свідомості, інертності; і, нарешті, юридичні, які забезпечують авторитетність і повагу до законів.
Головний показник підприємництва - практичні результати: одержання прибутку, серед партнерів, створення грошового фонду стабільності фірми. Досягнення цих результатів також залежить від середовища, в якому функціонує підприємець. Тому кожному підприємцеві при формуванні своєї стратегії необхідно: проаналізувати макроекономічні процеси, насамперед наявність кредитних ресурсів, величину процентних ставок, демографічні прогнози, політичну стабільність в державі; відслідкувати регулятивну політику держави, яка здійснюється шляхом удосконалення господарського і трудового законодавства, фінансово-грошову політику, податкову і антимонопольну діяльність; вивчити район діяльності підприємства, особливо фірм-конкурентів, їх потужність, наявність кримінально-тіньових структур. Крім того, для забезпечення сталості ділового зростання і перспективи діяльності підприємець повинен враховувати і ті тенденції, які впливатимуть на розвиток економіки і, відповідно, тенденції, які впливатимуть на розвиток економіки і, відповідно, підприємництва в найближчі роки. Серед них найважливішими є: інтеграція в світове господарство; розвиток нових технологій; проблеми охорони оточуючого середовища; зрушення в структурі трудових ресурсів; зміна стилю управління; прискорений розвиток сфери послуг.
Мабуть, було б невірно погоджуватися з думкою про те, що майбутнє України -- за підприємництвом. Майбутнє України -- за всіма нами і багато в чому визначатиметься нашою здатністю виробити ефективну концепцію задоволення потреб громадян. Але майбутнє України -- і за підприємцями. Тому потрібен професійний підхід кожного, хто вирішив зайнятися цією формою економічної діяльності, до виконання своїх підприємницьких функцій.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Петрович Й.М. Організація підприємництва в Україні. [Текст] / Й.М. Петрович, Г.М. Захарчин, А.А. Теребух: навчальний посібник. - Львів: Оскарт, 200 - 320 стор.
2. Мочерний С.В. Основи пiдприємницької дiяльностi [Текст] : Навчальний посібник / С.В. Мочерний, О.А. Устенко, С.І. Чеботар - К.: Видавничий центр «Академія», 2005. - 280 с.
3. Покропивний С.Ф. Підприємництво:стратегія, організація, ефективність [Текст],навч. посібник. / С.Ф. Покропивний, В.М. Колот,- К.: КНЕУ, 1998. - 352с.
4. Виноградська А.М. Основи підприємництва [Текст], навчальний посібник. Друге видання, перероб. і допов. / А.М. Виноградська, - К.:Кондор,2005. - 544 с.
5. Петрович Й.М. Економіка підприємства[Текст] //: Підручник/ Петрович Й.М., Кіт А.Ф., Семенів О.М.- Львів: «Новий Світ-200», 2004. - 680 с.
6. Кредісов В.А. Підприємництво-вирішальний фактор розвитку країн з перехідною економікою [Текст]. / В.А. Кредісов,- К.: Знання України, 2003. - 327 с. - Бібліогр.: с. 315-326.
7. Мельник Л.Г. Економіка підприємства:Конспект лекцій. [Текст] / Л.Г. Мельник, О.І. Карінцева, - Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. - 412 с.
8. Горбонос Ф.В. Економіка підприємств[Текст],Горбонос Ф.В., Черевко Г.В., Павленчик Н.Ф., Павленчик А.О. [Текст] /: Підруч. - К.: Знання, 2010. - 463 с.
9. Манів З.О. Економіка підприємства [Текст] / Манів З.О., Луцький І.М., навч. посіб. - 2-ге вид., стер. - К: Знання, 2006. - 580 с. - (Вища освіта ХХІ століття)
10. Подсолонко В.А. Підприємництво[Текст] / Подсолонко В.А., Миронова Т.Л. - Київ: Центр навчальної літератури, 2003. - 616 с.
11. Петрович Й.М. Створення і функціонування суб'єктів підприємництва [Текст] / Петрович Й.М., Банах Ю.В., Слобода Л.Я. Навчальний посібник. За редакція професора Й.М.Петровича. - Львів: «Магнолія 2006», 2007. - 256 с.
12. Безтелесна Л. Підприємництво у контексті людського розвитку [Текст] / Л. Безтелесна // Економіка України. - 2003. - № 12.- С.62
13. Бобров В.Я. Основи ринкової економіки і підприємництва [Текст]. / В.Я. Бобров, 2003. - 719 с.
14. Адонін С.В. Характеристика системи податкового контролю в Україні [Текст] / С. В. Адонін // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2011. - № 6.- С.114-120
15. Про господарські товариства: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 49.
16. Про підприємництво: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 14.
17. Про підприємства в Україні: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 24.
18. Сизоненко В. Теорія підприємництва: здобутки і проблеми дослідження [Текст] // Економіка України. 2002
19. Халковський О.М. Протидія корупції як структуроутворюючий елемент економічної безпеки підприємництва [Текст] / О. М. Халковський // Економіка та держава. - 2011. - № 12.- С.86-88
20. Покропивний С.Ф. Підприємництво: стратегія, організація, ефективність [Текст] / Покропивний С.Ф., Колот В.М., навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 1998 - 352 с.
21. Тимчук О. Демократичні політичні режими в сучасному світі [Текст] : порівняльний аналіз / О. Тимчук // Підприємництво,господарство і право. - 2006. - № 8.- С.12
22. Реверчук С. Анатомія малого бізнесу/ Реверчук С., Крупка М. - Л. : Діалог, 1996 - 128 с.
23. Державний комітет України з питань регуляторної політики, державної реєстрації, ліцензування та дозвільної системи[Електронний ресурс]. - Режим доступу http://www.dkrp.gov.ua/control/uk/publish/article;jsessionid=61D80620CBC8C9F05CB107F0DF7370FD?art_id=198152&cat_id=33774
24. Підприємництво [Електронний ресурс]. - Режим доступу http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE
25. манцуров І. Статистичний аналіз поглинання малого бізнесу великим в Україні [Текст] / І. манцуров, Нестеренко В., А. Яценко // Вісник КНТЕУ. - 2008. - № 6.- С.15-27
26. Законопроект Зміни до податкового кодексу для спрощенців від 16.05.2011 р. №8521 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://viratesak.org.ua/?p=294.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Сутність підприємництва, його функції, принципи та умови існування. Види підприємницької діяльності, її організаційно-правові форми та державне регулювання в Україні. Роль підприємництва у ринковій економіці та основні засади його функціонування.
курсовая работа [71,9 K], добавлен 30.05.2010Підприємництво як ініціативно-самостійна господарсько-комерційна діяльність фізичних та юридичних осіб. Мета, ознаки та організаційно-правові форми підприємницької діяльності. Інноваційна та ресурсна функції підприємництва, його роль в ринковій економіці.
презентация [431,4 K], добавлен 04.02.2015Роль малого бізнесу в економіці. Державне регулювання та нормативно-правове забезпечення розвитку дрібного підприємництва в Україні. Діючі системи оподаткування для суб’єктів малого бізнесу та організаційні форми здійснення господарської діяльності.
дипломная работа [166,5 K], добавлен 02.06.2011Здійснення підприємництва у ринковій економіці та еволюція його теоретичного осмислення. Функції підприємництва, його форми та види. Законодавча база діяльності підприємств в Україні. Проблеми та шляхи удосконалення розвитку підприємництва в Україні.
курсовая работа [284,7 K], добавлен 02.03.2011Загальна характеристика малого бізнесу, його вагомі конкурентні переваги та негативні риси. Державна політика підтримки малого і середнього підприємництва в Україні як самостійного і незамінного елементу ринкової економіки, його значення та функції.
презентация [3,7 M], добавлен 15.11.2015Основи малого та середнього підприємництва. Суть і система організації та принципи діяльності підприємств. Форми державної і недержавної підтримки підприємництва. Проблеми, які потребують вирішення у сфері підтримки малого і середнього підприємництва.
курсовая работа [124,0 K], добавлен 20.03.2009Сутність, функції і види підприємництва; суб'єкти підприємницької діяльності. Труднощі і суперечності становлення вітчизняного малого бізнесу та перспективи його розвитку. Причини, що впливають на ефективність господарської діяльності в Україні.
курсовая работа [412,3 K], добавлен 31.01.2014Роль малого підприємництва у структурі перехідної та розвиненої ринкової системи. Статистична оцінка діяльності підприємств малого бізнесу. Шляхи забезпечення позитивного розвитку, форм державної та регіональної підтримки малого підприємництва в Україні.
научная работа [182,3 K], добавлен 18.05.2014Розгляд поняття, функцій (ресурсна, інноваційна), умов існування (економічні, політичні, соціальні, психологічні), видів (виробниче, фінансове, посередницьке) та форм організації (індивідуальне, партнерство, корпорація) підприємницької діяльності.
курсовая работа [81,6 K], добавлен 28.05.2010Поняття та економічна суть підприємництва, його ознаки та функції. Суб’єкти підприємництва, їх види та форми організації. Проблеми розвитку підприємництва в Україні та роль держави у даному процесі, перспективи та можливі строки вирішення цих питань.
курсовая работа [52,6 K], добавлен 04.05.2010
