Розрахунок основних показників ефективності інвестиційного проекту по організації маршруту та по перевезенню пасажирів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Характеристика продукту (бізнес-план)

2. Визначення частки пасажирів, що будуть обслуговуватися маршрутними таксі

2.1 Перетворення маршруту

2.2 Мінімальний обсяг перевезень

2.3 Максимальний обсяг перевезень

2.4 Оптимальний обсяг перевезень

2.5 Розрахунок рейсових пасажиропотоків

3. Розрахунок планових доходів від перевезень

3.1 Обсяг перевезень на діючому маршруті

3.2 Обсяг перевезень на маршруті, що відкривається

3.3 Обсяг доходів на маршруті

4. Організація перевезень на маршруті

4.1 Розподіл пасажиропотоків по часах доби і по напрямках

4.2 Експлуатаційні характеристики маршруту

5. Розрахунок витрат на реалізацію проекту

5.1 Капітальні витрати на проект

5.2 Поточні витрати на виробництво продукції

5.3 Виплати по позиковому капіталу

5.4 Основні податки і збори

6. Оцінка ефективності проекту

6.1 Визначення ставки дисконту

6.2 Розрахунок оцінних показників проекту

7. Оцінка якості інвестиційного проекту

Висновки

Список використаних джерел



Вступ

Метою курсової роботи є розрахунок основних показників ефективності інвестиційного проекту (ІП) по організації маршруту та по перевезенню пасажирів.

Новий маршрут повинен працювати паралельно існуючому, звичайному міському маршруту, в режимі маршрутного таксі. По трасі існуючого маршруту розташовано десять зупиночних пунктів (ЗП).

Для визначення параметрів роботи маршруту, що відкривається були проведені табличне і документоване обстеження роботи чинного маршруту. У результаті табличного обстеження було отримано інформацію про обмін пасажирів на існуючих зупиночних пунктах. Документоване обстеження дозволило зібрати інформацію про добовий обсяг перевезень на чинному маршруті в робочий день, візуальне - про коефіцієнти нерівномірності обсягів перевезень у заданому напрямку. Період проведення обстеження визначається відповідно до варіанту завдання.

У цьому ж напрямку було проведене опитування пасажирів про їхню готовність користуватися послугами маршрутного таксі, у результаті якого визначений наявний зміст потенційних пасажирів у загальному обсязі перевезень по напрямку, що залежить від дальності поїздки пасажирів.

В курсовій роботі визначається частка пасажирів, що являються потенційними клієнтами маршрутного таксі; розраховуються прибутки від перевезення пасажирів; визначаються техніко-експлуатаційні показники роботи маршрутних таксі для однієї марки мікроавтобусу; розраховуються витрати на реалізацію інвестиційного проекту; визначаються показники ефективності інвестиції.



1. Характеристика продукту (бізнес-план)

Транспорт, здійснюючи перевезення між підприємствами, районами і країнами, активно впливає на масштаби суспільного виробництва, його структуру і рівень розвитку. Від транспорту залежить не тільки нормальна діяльність підприємств в галузі виробництва, але й обороноздатність країни, задоволення потреб людей в спілкуванні, відпочинку, лікуванні, обміні культурними цінностями, тобто процеси в невиробничій сфері.

Як галузь виробничої інфраструктури народного господарства транспорт має багато особливостей, до яких належать наступні:

Транспортну продукцію не можна зберігати та накопичувати, так як продукцією транспорту є саме переміщення вантажів та пасажирів.

Здійснюючи необхідне переміщення сировини та готової продукції, транспорт збільшує їх споживчу вартість, суспільну користь.

Транспорт тісно взаємодіє практично з усіма галузями народного господарства і є визначаючим фактором при розв'язанні багатьох економічних, соціальних, екологічних та інших проблем.

Транспорту характерні великі строки проектування, створення та функціонування основних фондів.

Для транспорту характерна змінна у часі загрузка об'єктів із зростаючим по рокам трендом і зі значними сезонними, місячними, добовими коливаннями, які виникають за рахунок неравномірності перевезень.

Транспорт реалізує основну частину зовнішніх економічних зв'язків,активно приймає участь в здійснені міжнародного розподілення суспільної праці.

Значна частина ефекту функціонування та розвитку транспорту не знаходить відображення у показниках його праці, а проявляється в характеристиках обслуговуючих транспортом базисних галузей.

Характеристика продукту (послуг) повинна розглядати їх відмітні особливості і привабливість для споживачів (клієнтів), переваги порівняно з продуктами (послугами), вже представленими на ринку. Така порівняльна оцінка здійснюється по параметрах функціональності продукту (послуги), його якості, дизайну і іншим ознакам.

Особливу увагу в процесі характеристики продукту (послуги) повинно бути наданий оцінці його конкурентоспроможності по основних якісних ознаках, рівні цін, гарантіях, що надаються, і післяпродажних послугах і т.п. Бажано також вказати прогнозований загальний період життєвого циклу даного продукту (послуги) і можливість подальшого його вдосконалення в рамках технологій, що передбачаються, і рівня технічного оснащення.



2. Визначення частки пасажирів, що будуть обслуговуватися маршрутними такс.

Для відомих значень ємності зупиночних пунктів (ЗП) по відправленню і прибуттю можливі різноманітні варіанти матриці кореспонденцій, кожний із яких буде обумовлювати своє значення обсягу перевезень на маршрутному таксі. У зв'язку з цим метою даного розділу є обробка результатів обстеження рейсового обміну пасажирів на маршруті і вибір конкретного значення обсягу перевезень для маршрутного таксі, що зменшує ступінь ризику для даного інвестиційного проекту.

2.1 Перетворення маршруту

При десятьох ЗП на маршруті загальна кількість кореспонденцій на ньому дорівнює сорока п'яти, що робить розрахунки занадто трудомісткими. Для скорочення набору можливих варіантів матриці кореспонденцій чинного маршруту, що відповідають даним про обмін пасажирів на зупиночних пунктах, необхідно скоротити кількість зупиночних пунктів шляхом їхній об'єднання.

Формування траси

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 2.1 - Схема маршруту до і після перетворення

Новий варіант маршруту складається з п'ятьох ЗП, схеми маршрутів наведені на рисунку 2.1.

Для перетвореного маршруту розраховуються довжини перегонів по залежності (2.1)

,(2.1)

де l_ij, l'_ij - відповідно довжини перегонів вихідного і перетвореного маршрутів.

По отриманих даних заповнюється матриця відстаней між зупиночними пунктами (табл. 2.1)

Таблиця 2.1

Матриця відстаней між зупиночними пунктами

Номери пунктів відправлення	Номери пунктів прибуття
	2	3	4	5
1	1,7	3,48	5,52	7,56
2		1,78	3,82	5,86
3			2,04	4,08
4				2,04

Також розраховується довжина маршруту до (L_м) і після (L'_м ) перетворення по залежності (2.2).

,(2.2)

де n_о - кількість зупиночних пунктів на маршруті.

L =1,7+1,78+2,04+2,04=7,56 KM



L_м=0,55+0,93+0,99+0,62+1,33+0,88+0,99+0,81+1,47=8,57 КМ

Визначення ємностей ЗП провадиться по залежностях (2.3) і (2.4).

,(2.3)

де HO_i, HO'_i - відповідно кількість пасажирів, що ввійшли в транспортний засіб на зупиночному пункті вихідного і перетвореного маршрутів.

,(2.4)

де HO_i, HO'_i - відповідно кількість пасажирів, що вийшли з транспортного засобу на зупиночному пункті вихідного і перетвореного маршрутів.



Матриця коефіцієнтів заповнюється на основі результатів обстеження, що приведені в таблиці 2.2. У ній зазначений наявний зміст пасажирів, що бажають скористатися послугами запропонованого маршруту, у залежності від відстані поїздки.

Таблиця 2.2

Результати опитування пасажирів

Дальність поїздки, км	Частка потенційних пасажирів, д
0-0,499	0
0,5-1,499	0,03
1,5-2,999	0,12
3,0-4,999	0,23
5,0-6,999	0,36
7,0-8,999	0,44
9,0 і вище	0,48

Значення коефіцієнтів визначаються по залежності (2.5).

k_ij = ? (l'_ij).(2.5)

Результати зводяться в таблицю 2.3.

Таблиця 2.3

Коефіцієнти цільової функції, k_ij

Номери пунктів відправлення	Номери пунктів прибуття
	2	3	4	5
1	0,12	0,23	0,36	0,44
2		0,12	0,23	0,36
3			0,12	0,36
4				0,12

З урахуванням залежності (2.5), таблиці 2.2 і значень довжини перегонів вихідного маршруту розраховується базове значення цільової функції:

Q_б = (l_1-2) HP₂ + (l_9-10) HO₉ + k₁₂ HP'₂ + k₄₅ HO'₄.(2.6)

Q_б = 0,55*1+1,47*5+0,12*20+0,12*23=10,67

Для вихідного і перетвореного маршрутів будуються епюри потоків пасажирів. Для вихідного маршруту розраховується обсяг перевезення пасажирів за рейс:

(2.7)

2.2 Мінімальний обсяг перевезень

Метою цього і наступного підрозділу курсової роботи є визначення варіанта матриці кореспонденцій, що мінімізує (максимізує в підрозділі 2.3) кількість пасажирів, згодних користуватися послугами маршрутного таксі.

У якості системи обмежень використовуються рівняння, що описують зв'язок між величинами кореспонденцій і ємностями по відправленню і прибуттю ЗП перетвореного маршруту. Базові системи обмежень у підрозділах 2.2 і 2.3 відрізняються, оскільки в них у якості вільних змінних приведені різноманітні кореспонденції, із метою скорочення кількості ітерацій при визначенні Q_min або Q_max.

Базова система обмежень (2.8)

(2.8)

Розраховуються значення коефіцієнтів b_i (2.9)



(2.9)

Визначається базове значення цільової функції для даного випадку.

.(2.10)

Цільова функція має наступний вид.

(2.11)

2.3 Максимальний обсяг перевезень

Базова система обмежень для даного випадку приведена в системі рівнянь (2.12).

.(2.12)



Розраховуються значення коефіцієнтів b_i (2.13)

(2.13)

Визначається базове значення цільової функції для даного випадку.

(2.14)

Цільова функція має наступний вид.

(2.15)



Отримане значення Q_max, є максимальним потенційним обсягом перевезень для даної епюри обміну пасажиропотоків.

2.4 Оптимальний обсяг перевезень

Основним ризиком при реалізації даного інвестиційного проекту є ризик невиходу на запланований обсяг перевезень. При достатньо високому ступені достовірності вихідної інформації основними причинами є:

- невідомий характер розподілу кореспонденцій, що призводить до того, що фактичний обсяг перевезень Q_ф якимось чином розподілений у межах між Q_min і Q_max включно;

- наявність інших інвесторів у даній сфері, що можуть відкрити свої маршрути, частково або цілком збігаються з аналізованим.

Для оцінки ймовірності реалізації ризику невиходу на запланований обсяг перевезень P_q (подія q), необхідно визначити ймовірність відкриття іншого маршруту P_m (подія m) і ймовірність P_h того, що фактичний обсяг перевезень буде менше планового Q_п, що вибирається в заданих межах ?Q_min, Q_max? (подія h).

Так як відкриття ще одного маршруту обов'язково призведе до скорочення обсягу перевезень на новому маршруті, то ймовірність невиходу на запланований обсяг визначається як ймовірність об'єднання довільних незалежних подій.

.(2.16)

Тоді максимальна ймовірність реалізації ризику невиходу на запланований обсяг P_qmax дорівнює:

.(2.17)

А мінімальне значення цієї ймовірності P_qmin визначається з

(2.18)

Мета визначення оптимального обсягу перевезень за рейс складається в мінімізації величини P_qmax.

Значення P_h визначаються з припущення про нормальний закон розподілу величини фактичного обсягу перевезень Q_ф на маршруті, що відчиняється. При цьому параметри закону розподілу визначаються з умов

,(2.19)

де - середнєквадратичне відхилення величини Q_ф.

Значення ймовірності того, що Q_ф ? Q_п приведені в таблиці 1.4.

Значення планового обсягу перевезень заповнюються на підставі показника Q і формул, що приведені в першому рядку таблиці 1.4.

Q = Q_max - Q_min.(2.20)

Q = 29,82-29.07=0.75 пас

Величина P_m для різноманітних значень Q_п визначається з припущення, що при високих значеннях Q_п і, як слідство, значних провізних можливостях нового маршруту, ймовірність відкриття ще одного маршруту буде дуже невисока, отже

P_mMin = 0,05, при Q_п = Q_max.(2.21)

Максимальне значення P_m у заданих межах відповідає Q_min і визначається по залежності

при Q_п = Q_min,(2.22)



Величина Q_р - значення рейсового обсягу перевезень за результатами обстеження, визначається по (2.7).

Проміжні значення ймовірності відкриття ще одного маршруту знаходяться лінійною інтерполяцією.

,(2.23)

Після визначення величин P_h і P_m, по залежностях (2.17) і (2.18) розраховуються показники мінімального P_qmin і максимального P_qmax значення ймовірності невиходу на запланований обсяг перевезень. Результати зводяться в таблицю 2.4.

Таблиця 2.4

Розрахунок ймовірності невиходу на плановий обсяг перевезень

Плановий обсяг перевезень за рейс Qп, пас	29,07	29,13	29,2	29,26	29,32	29,38	29,45	29,51	29,82
Ймовірність перевищення плановим обсягам фактичного обсягу перевезень за рейс Ph	0,0013	0,0062	0,0228	0,0668	0,1587	0,3085	0,5	0,9772	0,998
Ймовірність відкриття додаткового маршруту, Pm	0,517	0,4796	0,4361	0,3987	0,3613	0,324	0,2804	0,243	0,05
Ймовірність невиходу на плановий обсяг перевезень	Макс., P q max	0,5183	0,4858	0,4589	0,4655	0,52	0,6325	0,7804	1	1
	Мінім., P q min	0,517	0,4796	0,4361	0,3987	0,3613	0,324	0,5	0,9772	0,998

Оптимальний рейсовий обсяг перевезень для розглянутого маршруту Q_п приймається з колонки, у якому значення P_Qmax приймає мінімальне значення. На підставі обраного значення Q_п визначається планове значення частки потенційних пасажирів розглянутого маршруту в загальному обсязі перевезень по напрямку Y_п.

(2.24)

2.5 Розрахунок рейсових пасажиропотоків

Так як передбачається, що з метою досягнення максимуму обсягу перевезень пасажирів новий маршрут буде працювати по заданому розкладу, то для його розробки необхідно мати інформацію про структуру пасажиропотоків на чинному маршруті. Для цього будуються матриці кореспонденцій за даними підрозділів 2.2 і 2.3 результати зводяться в таблиці 2.5 і 2.6.

Таблиця 2.5

Матриця кореспонденцій при мінімальному обсязі перевезень

Номери пунктів відправлення	Номери пунктів прибуття
	2	3	4	5
1	2,04	3,45	0	11
2		2,76	0	0
3			4,92	1,15
4				3,72

Таблиця 2.6

Матриця кореспонденцій при максимальному обсязі перевезень

Номери пунктів відправлення	Номери пунктів прибуття
	2	3	4	5
1	2,04	8,74	0,72	0
2		0	4,6	8,28
3			4,68	1,61
4				3,72



Для кожного варіанта матриці кореспонденції будується епюру рейсового пасажиропотоку (рисунок 2.4-2.5) на маршруті і визначається максимальний пасажиропотік F_max

F_max = max (F_ij),(2.25)

де F_ij - пасажиропотік на ділянці ij.

Для матриці кореспонденцій при мінімальному обсязі перевезень

пас/год

Для матриці кореспонденцій при максимальному обсязі перевезень

пас/год

Потім розраховується коефіцієнт переходу від обсягу перевезень до пасажиропотоків k_пп для обох варіантів.

(2.26)

де i - індекс, що визначає приналежність варіанту з Q_min і Q_max.

Остаточне значення k_пп розраховується за допомогою лінійної інтерполяції по залежності (2.27)

(2.27)

Рисунок 2.4 Епюра рейсового пасажиропотоку на маршруті при мінімальному обсязі перевезення

Рисунок 2.4 - Епюра рейсового пасажиропотоку на маршруті при максимальному обсязі перевезення



3. Розрахунок планових доходів від перевезень

Базою для розрахунку доходів на проектованому маршруті є показники роботи діючого маршруту і наявний зміст потенційних пасажирів, що визначено в розділі 3.

3.1 Обсяг перевезень на діючому маршруті

На основі вихідних даних визначається середнєзважене за рік значення добового обсягу перевезень на чинному маршруті.

,(3.1)

пас

Обсяг перевезень за місяць, у якому проводилося обстеження , дорівнює.

,(3.2)

де - кількість днів у базовому місяці.

пас

Середньомісячний обсяг перевезень дорівнює

.(3.3)

пас

Обсяг перевезень за рік визначається по залежності

.(3.4)

пас

Потім розраховуються обсяги перевезень на чинному маршруті за кожний місяць.

.(3.5)

Результати розрахунків зводяться в таблицю 3.1. Перший місяць у таблиці визначається розміром І_в, тобто датою першого внеску по лізінгу.

пас

3.2 Обсяг перевезень на маршруті, що відкривається

Загальний зв'язок між обсягами перевезень на чинному маршруті і маршруті, що відкривається визначається величиною Y_п, при допущенні про незалежність структури пасажиропотоків від періодів року.

Для більшості періодів величина Y_п буде постійною. Проте слід враховувати, що для виходу на планові обсяги перевезень буде потрібно деякий проміжок часу, протягом якого наявний зміст потенційних пасажирів буде нижче планового значення.

У даному випадку величина частки потенційних пасажирів визначається з залежності (3.6).

,(3.6)

Якщо по вихідним даним I_п < I_э, із-за переходу на новий календарний рік, то в залежності (3.6), для I_э ? i < I_п, значення I_п збільшується на 12.

Для кожного місяця базового року визначається значення обсягу перевезень на маршруті, що відкривається по залежності (3.7).

.(3.7)

пас

Потім розраховуються значення місячних обсягів для інших років реалізації проекту. При їхньому розрахунку слід враховувати, що вони будуть однакові для різних років, тому що для прогнозування використовується гіпотеза про достатню стабільність структури пасажиропотоків протягом періоду реалізації ІП. Тому достатньо розрахувати обсяги перевезень по місяцях тільки для першого року.

.(3.8)

Отримані значення зводяться в таблицю 3.1.

Обсяг перевезень у базовий і перший рік реалізації проекту визначається по кварталах, починаючи з I_в. Для інших двох років розрахунок ведеться в цілому за рік. Обидва розрахунки ведуться по залежності (3.9), із використанням даних четвертого рядка таблиці 3.1 для базового року і п'ятого - для інших років.



,(3.9)

де k - номер першого місяця розрахункового періоду t (кварталу або роки);

m_t - кількість місяців у розрахунковому періоді.

3.3 Обсяг доходів на маршруті

Доходи від перевезень на маршруті розраховуються для базового і першого року в поквартальному розрізі, для іншого років - за рік у цілому.

,(3.10)

де Q_t - обсяг перевезень за i-й період;

D_t - прибуток за той же період.

D_{t1 кв0рік}=80877*1,5=121315,5

Результати розрахунків надані в таблиці 3.2

Таблиця 3.1

План перевезень пасажирів

Місяць реалізації ІП	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22
Обсяг перевезень на існ. маршруті,	0	0	0	0,018599	0,10165	0,13657	0,16318	0,1848	0,1848	0,1848	0,1848	0,18481
Частка потенційних пасажирів у базовий рік, Упі	499631,9	452218,3	428958,8	414645,3	462058,9	480845,4	494711,	424038,58	329658,68	353365,48	509025,21	518418,
Обсяг перевезень на маршруті, що відкривається у базовий рік, Q0mi	0,00	0,00	0,00	7711,99	46968,29	65669,06	80727	78366	60924	65305	94072	95808,9
Обсяг перевезень на маршруті, що відкрився в перший рік, Q1mi	92336,98	83574,47	79275,89	76630,60	85393,11	88865,04	91427,6	78366	60924	65305	94072	95808,9

Таблиця 3.2

Планові доходи від перевезень за періодами

Показники	Рік
	0	1	2	3
	квартал
	1	2	3	4	1	2	3	4
Доход, грн	121315	327663	290979	311915	265659	327663	290979	311915	1196216	1196216
Обсяг перевезень, пас	80877	218442	193986	207943	177106	218442	193986	207943	797477	797477

4. Організація перевезень на маршруті

4.1 Розподіл пасажиропотоків по часах доби і напрямкам

Базою для розрахунку пасажиропотоків є добовий обсяг перевезень на чинному маршруті, коефіцієнти годинної нерівномірності обсягів перевезень і частка пасажирів ?_п. На їхній основі розраховується середнє значення годинного обсягу перевезень на маршруті, що аналізується.

,(4.1)

де t_р - тривалість роботи на маршруті за день, визначається по таблиці годинних коефіцієнтів нерівномірності в довідкових даних.

пас

Значення обсягу перевезень по часах доби розраховується по залежності

.(4.2)

пас

Значення обсягу перевезень у максимально завантаженому напрямку для кожного часу доби Q_maxi визначається на основі коефіцієнтів нерівномірності обсягів перевезень по напрямках, приведеним у довідкових даних. Цей коефіцієнт розраховується по залежності (4.3).



,(4.3)

де Q_пр, Q_обр - відповідно обсяг перевезень у прямому й зворотному напрямках.

Тоді обсяг перевезень у максимально завантаженому напрямку дорівнює.

(4.4)

пас/год

Пасажиропотік на максимально завантаженій ділянці розраховується виходячи з коефіцієнта переходу від обсягів перевезень до пасажиропотоків.

.(4.5)

пас/год

Результати розрахунків надані в таблиці 4.1

маршрутний пасажиропотік інвестиційний прибуток

Таблиця 4.1

Розрахунок пасажиропотоків за годинами доби

Показники	Години доби	Разом
	5-6	6-7	7-8	8-9	9-10	10-11	11-12	12-13	13-14	14-15	15-16	16-17	17-18	18-19	19-20	20-21	21-22
1. Годинний обсяг перевезень Qгі,пас/год	42,1	72,4	96,1	114,5	75,4	52,486	60,617	51,7	66,5	77,6	85,7	90,18	96,1	102	84,2	55,4	33,2	1256
Обсяг перевезень у максимально завантаженому напрямку, Qmaxi, пас/год	29,5	61,1	87,5	103	57,8	29,4	30,6	26	34,5	40,4	45,9	50,4	73,9	91,9	77,3	47	23,3	909
Пасажиропотік на максимально завантаженій ділянці, Fmaxi, пас/год	57,5	119	170	200,9	112	57,3	59,7	50,7	67,3	78,8	89,5	98,3	144	179	150	91,7	45,4	1773
Кількість рейсів за годину, Npi од	3,8	7,9	11,4	13,4	7,5	3,8	4	3,4	4,5	5,3	6	6,6	9,6	11,9	10	6,1	3	118
Необхідна кількість автобусів Аі, од	33	66	99	111	66	3	3	33	44	44	55	55	88	99	88	55	22	993

4.2 Експлуатаційні характеристики маршруту

Основною характеристикою роботи на утворюваному маршруті є добовий пробіг. У даної курсовій роботі приймається укрупнений розрахунок пробігу на маршруті виходячи із середніх значень пасажиропотоку на маршруті.

Для кожного часу доби, на основі значень пасажиропотоків на максимально завантаженій ділянці визначається кількість рейсів по залежності:

.(4.6)

од

Отримані значення кількості рейсів у робочий день округляються з точністю до одного знака після коми і підсумовуються.

(4.7)

од

Потім розраховується необхідна кількість автобусів для кожного часу доби.

.(4.8)

од

де t_обi - розрахунковий час обороту для i-й марки автобуса, год.



.(4.9)

год

Результати зводяться в таблицю 4.1.

Визначається експлуатаційна швидкість на маршруті V_э.

, км/год.(4.10)

км/год

Кількість рейсів вихідного дня визначається через коефіцієнт зниження доходів.

.(4.11)

од

Розраховується необхідна кількість рейсів за рік.

.(4.12)

од

Визначається середня кількість рейсів за квартал

.(4.13)

од

Необхідна кількість автобусів для роботи в робочий день визначається як максимальне значення протягом усього дня.

.(4.14)

Значення А_рд округляються до цілого у більшу сторону.

од

Кількість автобусів вихідного дня визначається аналогічно кількості рейсів.

.(4.15)

од

Розраховується необхідна кількість автомобіле-днів на маршруті.

.(4.16)

авт.дн

Кількість автомобіле-днів у господарстві розраховується виходячи з коефіцієнта випуску.

.(4.17)

авт.дн

Облікова кількість автомобілів розраховується по залежності (4.18).

.(4.18)

од

Отримане значення А_о округляється до цілого в більшу сторону.

Нульовий пробіг розраховується виходячи з кількості автомобіле-днів для кварталу і року.

(4.19)

км

км

Пробіг на маршруті за відповідні періоди L_мt визначається по залежності (4.20).

.(4.20)

км

км

Загальний пробіг за період визначається як сума пробігу на маршруті і нульового пробігу.

.(4.21)

км

км



5. Розрахунок витрат на реалізацію проекту

Витрати на реалізацію заходів у розрахунковому періоді t включають капітальні вкладення, що палять витрати, виплати по позиковому капіталі і податки.

З_t= К_t+И_t+C_t+Пt,(5.1)

де З_t - витрати на виробництво продукції за розрахунковий період;

К_t - капітальні вкладення за розрахунковий період;

И_t - поточні витрати на транспортний процес і організацію виробництва;

C_t - виплати по позиковому капіталу;

П_t - основні податки і збори, що виплачуються державним і місцевим органам влади.

Всі складові витрат і витрати в цілому розраховуються для мікроавтобуса Газель.

Типовими розрахунковими періодами є квартал і рік.

З_t= 125620+125063,2+35750+534,09=286967,29грн

5.1 Капітальні витрати на проект

Так як умови лізингу є значно менше жорсткими в змісті його забезпечення чим фінансовий кредит, то в даній роботі розглядається варіант фінансування інвестиційного проекту через лізинг. Умови лізингу передбачають передачу автобусів лізінгоотримувачу після повної оплати вартості автобусів і винагороди лізінгодателю (фінансовий лізинг). Термін лізингової угоди збігається з терміном реалізації інвестиційного проекту. Виходячи з цього, обсяг капіталовкладень у рухомий склад визначається як величина першого внеску по лізингу і витрат на оформлення лізингової угоди і доставку автомобілів. Ці капіталовкладення здійснюються на місяць I_в і розраховуються по залежності:

K_Iв = А_о*(Ц_д+Ц_а*П₀/100).(5.2)

грн

Обсяг капіталовкладень визначається також для витрат на організаційні заходи для місяця, що передує ефективній експлуатації проекту І_е-1. Ці капіталовкладення здійснюються також за рахунок власних коштів інвестора.

K_Iе-1 = S_o + A_о*S_у. (5.3)

грн

Отримані значення капіталовкладень включаються в показники відповідного кварталу першого року експлуатації проекту.

5.2 Поточні витрати на виробництво продукції

Поточні витрати для періоду t визначаються по формулі

И_t=З_пвt+З_пt+З_мt+З_тоt+З_шt+З_ппt+З_згt,(5.4)

де З_пвt - витрати на заробітну плату водіїв, грн.;

З_пt - витрати на паливо, грн.;

З_мt - витрати на мастильні матеріали, грн.;

З_тоt - витрати на технічне обслуговування і ремонт автомобілів, грн.;

З_шt - витрати на автомобільні шини, грн.;

З_ппt - витрати на заробітну плату управлінського персоналу, грн.;

З_згt - загальногосподарські витрати, грн.

9705,2 + 89814,02 + 2942,9 + 15285,4 + 2627,3 + 631,3 + 25012,6 =

125063,22 грн

За аналізований період приймаються квартал для першого і другого року і рік для інших років.

Розрахунки витрат виконуємо для 1-го кварталу базового року.

Витрати на заробітну плату водіїв

З_пвt=Н_зп*D_t,(5.5)

З_{пв1 кв0 год}=0,08*121315=9705,2грн

Витрати на автомобільне паливо

З_пt=Q_пt*Ц_п*k_пт,(5.6)

де Q_пt - загальний обсяг витрат палива за період, л.

грн

Витрати палива на маршруті визначається на основі загального пробігу на маршруті за період.

Q_мt = L_t*H_л/100.(5.7)

л

Додаткова потреба в паливі при експлуатації автомобілів у зимовий період розраховується для кожного періоду з урахуванням того, що зимовим вважається період із грудня по березень включно.

Q_зt= (Q_мt*Н_з*m_зt)/(m_t 100),(5.8)

де m_зt - кількість зимових місяців у періоді.

Так як в першому кварталі 2 зимових місяця, то

Загальний обсяг витрати палива за період

Q_тt=Q_мt*(1+k_вг/100)+Q_зt.(5.9)

л

Витрати на мастильні матеріали

З_мt= (Н_м*Ц_м+Н_рм*Ц_рм)*Q_тt/100. (5.10)

грн

Витрати на технічне обслуговування і ремонт автомобілів

З_тоt=Н_тор*L_t /1000,(5.11)

грн

Витрати на автомобільні шини розраховуються для кожного періоду, як внесок на планове придбання шин, виходячи з нормативу відрахувань на відновлення шин.



З_шt=Ц_ш*n_ш*(L_t/1000) (Н_ш/100),(5.12)

грн

Витрати на заробітну плату управлінського персоналу визначаються виходячи з чисельності персоналу

З_пп=N_п*D_о*m_t*(1+Н_н/100),(5.13)

де N_п - чисельність управлінського персоналу, од.

грн

У загальному випадку чисельність управлінського персоналу визначається індивідуально по кожному проекті. У даної курсовій роботі чисельність персоналу визначається в залежності від облікової кількості автобусів.

N_п = 2+А_о*0,15.(5.14)

Отримане значення округляється з точністю до одного знака після коми.

Загальногосподарські витрати визначаються виходячи з нормативу витрат

З_згt= (З_пвt+З_пt+З_мt+З_тоt+З_шt+З_ппt) *Н_зг /100. (5.15)

грн

Отримані в підрозділі показники зводяться в таблицю 5.1

Таблиця 5.1

Поточні витрати по проекту

Види витрат	Рік
	0	1	2	3
	квартал
	1	2	3	4	1	2	3	4
Заробітна плата водіїв, Зпвt,грн.	0	20071,1	18457,48	20414,99	20414,99	20071,1	18457,48	20414,99	79358,55	79358,55
Витрати на паливо, Зпt,грн.	131223,8	131223,8	135512,16	135512,16	131223,8	131223,8	135512,16	135512,16	559203,8	559203,8
Витрати на мастильні матеріали, Змt, грн.	9516,76	9516,76	9827,76	9827,76	9516,76	9516,76	9827,76	9827,76	40555,19	40555,19
Витрати на ТО і Р автомобілів, Зтоt, грн.	17220,6	17220,6	17220,6	17220,6	17220,6	17220,6	17220,6	17220,6	68882,63	68882,63
Витрати на автомобільні шини, Зшt, грн.	1973,39	1973,39	1973,39	1973,39	1973,39	1973,39	1973,39	1973,39	7893,58	7893,58
Заробітна плата управлінського персоналу, Зппt, грн	12210	12210	12210	12210	12210	12210	12210	12210	48840	48840
Загальногосподарські витрати, Ззгt, грн.	34428,91	38443,13	39040,28	39431,78	38511,91	38443,13	39040,28	39431,78	160946,75	160946,75
Сума поточних витрат, Иt, грн.	206573,4	230658,7	234241,67	236590,68	231071,45	230658,78	234241,67	236590,68	965680,5	965680,5

5.3 Виплати по позиковому капіталу

Так як для даного проекту використовується фінансовий лізинг, як форма майнового кредиту, то виплати являють собою процентні виплати по лізинговій угоді. Рахується, що фундатори проекту мають обсяг власного капіталу, достатнім для оплати першого внеску і покриття можливих збитків на початку експлуатації проекту. Виплати по лізингу здійснюються по кварталах, перший термін оплати - наприкінці першого кварталу після сплати першого внеску. Обсяг виплат по лізингу для періоду t визначається по залежності

C_t =А_о* Ц_а*П_р *m_t /12*100. (5.16)

5.4 Основні податки і збори

У даній курсовій роботі всі види податків і зборів діляться на основні (податок на додану вартість ПДВ, податок на будівництво і ремонт доріг НБД і податок на прибуток ПП) і додаткові, наприклад комунальний. У даному підрозділі визначається порядок розрахунку основних податків. Додаткові податки і збори враховуються загальною сумою в загальногосподарських витратах.

Так як тариф на перевезення пасажирів уже враховує ПДВ, то обсяг відрахувань на цей податок визначається величиною П'_дв, що розраховується по залежності (5.17).

, (5.17)



Величина ПДВ для періоду t визначається з урахуванням того, що частина його була вже сплачена при придбанні матеріальних цінностей і оплаті послуг сторонніх організацій. Тому спочатку розраховується сума ПДВ', що був виплачений у процесі роботи.

ПДВ_t' = (З_пt+З_мt+З_тоt+З_шt +0.3*З_згt)*П'_дв,(5.18)

де 0.3 - приблизна частка матеріальних цінностей і послуг сторонніх організацій у загальногосподарських витратах.

(89814,02 + 2942,9 + 15285,4 + 2627,3 + 0,3*25012,16) * 0,17

= 20089,46 грн

Величина виплат у бюджет з податку на додану вартість розраховується по залежності (4.19).

ПДВ_t = D_t*П'_дв - ПДВ_t',(5.19)

грн

Для розрахунку податку на прибуток спочатку необхідно визначити величину амортизаційних відрахувань AВ. Для періоду t їхня величина дорівнює:

АВ_t = Б_аt*H_a*m_t/(100*12),(5.20)

де Б_аt - сумарна балансова вартість автобусів на початок періоду t.



Сумарна балансова вартість автобусів на початок періоду t визначається виходячи з їхньої балансової вартості на початок попереднього періоду Б_аt-1 і амортизаційних відрахувань за попередній період АВ_t-1.

Б_аt = Б_аt-1 - АВ_t-1. (5.21)

Балансова вартість автобусів у перший період визначається як повна їхня вартість, з урахуванням витрат на доставку і придбання, без урахування ПДВ по залежності (5.22).

Б_а1= А_о*(Ц_д+Ц_а)* (1-П'дв). (5.22)

Потім розраховується значення чистого прибутку по проекту для періоду t.

ЧП_t = D_t - ПДВ_t - ПБД_t - И_t - C_t - АВ_t.(5.23)

Величина податку з прибутку для періоду t розраховується по залежності (5.24)

, (5.24)



Загальна сума основних податків і зборів, що виплачуються державним і місцевим органам влади визначається по залежності (5.25).

П_t = ПДВ_t +ПП_t,(5.25)

Результати розрахунків показників у розділі 5 зводяться в таблицю 5.2

Таблиця 5.2

Витрати на виробництво продукції

Види витрат	Рік
	0	1	2	3
	квартал
	1	2	3	4	1	2	3	4
Сума ПДВ, що була сплачена у процесі роботі, грн	20089,46	20290,97	20421,85	20275,03	20237,28	20290,97	20421,85	20275,03	81276,66	81276,66
Витрати у бюджет по ПДВ, грн	534,09	35411,74	29044,58	32750,52	24924,75	35411,74	29044,58	32750,52	122080,06	122080,06
Амортизаційні відрахування, грн	29957,8	28085,5	26330,1	24684,5	23141,7	21695,3	20339,4	19068,2	76272,7	57204,5
Балансова вартість автобусів, грн	479325	449367,2	421281,7	394951,6	370267,1	347125,4	325430,1	305090,7	228818	171613,5
Чистий прибуток по проекту, грн	49900,63	103889,8	77787,37	120701,89	62546,23	110280,03	83778,07	101367,21	329119,1	392302,5
Податок з прибутку, грн	0	25972,5	19446,8	30175,5	15636,6	27570	20944,5	25341,8	82279,8	98075,6
Сума основних податків і зборів грн	534,09	61384,24	48491,38	62926,02	40561,35	62981,74	49989,08	58092,32	204359,86	220156,26
Капітальні вкладення, грн	126620	0	0	0	0	0	0	0	0	0
Витрати по позиковому капіталу, грн	35750	35750	35750	35750	35750	35750	35750	35750	143000	143000
Витрати на виробництво продукції, грн	286967,29	241951,14	226730,18	241930,12	215844,95	243548,63	228227,88	237096,42	777919,66	793716,06

6. Оцінка ефективності проекту

6.1 Визначення ставки дисконту

В даний час процес визначення ставки дисконту формалізований не повною мірою. Це пояснюється різноманітним відношенням суб'єктів інвестиційної діяльності до окремих аспектів ІП. Загальний характер ставки дисконту потребує одночасного урахування в ній різноманітних сторін аналізованого проекту, наприклад терміна реалізації проекту, ступеня ризику інвестиції, рівня ліквідності інвестицій на різноманітних стадіях розвитку проекту, інвестиційної принадності галузі і регіону, у яких реалізується проект, складу інвестиційного капіталу, відповідності напрямку інвестиційного проекту поточної діяльності інвестора й ін.

Природно, що різноманітне відношення потенційних інвесторів до тих самим показників призведе до різноманітних ставок дисконту. Але в будь-якому випадку потрібно базове значення ставки дисконту, щодо котрого і буде вирішуватися питання про її конкретний розмір для аналізованого проекту.

У даної курсовій роботі за основу прийнятий метод визначення ставки дисконту на основі "середньої бар'єрної ставки". У цьому випадку за базове значення ставки дисконту приймається зважена середня вартість капіталу S_к інвестиційного проекту.

S_к=?д (1 - П_п/100) S_д+?а S_а,(6.1)

де S_д, S_а - відповідно вартість боргу (кредиту) і акціонерного капіталу, %;

д, а - відповідно частка боргу й акціонерного капіталу в структурі капіталу.



Вартість боргу й акціонерного капіталу являють собою відповідні процентні ставки. У першому випадку - це відсоток щорічних виплат по кредиту. В другому - обсяг щорічних дивідендів акціонерам щодо вартості акцій.

Відповідно до варіанта фінансування даного ІП частка акціонерного капіталу приймається рівною нулю.

а = 0.(6.2)

Частка боргу в структурі капіталу визначається з умов лізингової угоди. Так як вважається, що власних коштів достатньо для оплати початкового внеску, а загальний обсяг капіталу дорівнює вартості автобусів і початкового внеску, то частка боргу визначиться з залежності (6.3).

.(6.3)

Вартість боргу в цьому випадку приймається рівною процентним виплатам по лізингу.

S_д = П_р.(6.4)

Після визначення розміру S_к підбирається значення ставки дисконту для конкретного проекту. При виборі ставки дисконту варто враховувати, що низьке її значення означає підвищення можливості прийняття позитивного рішення по проекту. Приймаємо d>S_k.

У даній курсовій роботі недостатньо визначення ставки дисконту в розрізі року, оскільки показники перших двох років розраховуються в поквартальному розтині. Відповідні дисконтні ставки для кожного кварталу залежать від річної ставки дисконту, номера аналізованого року і визначаються як рішення рівняння (6.5).

,(6.5)

де t - номер року аналізованого інвестиційного проекту;

n - кількість виділених у році періодів (для розбивки по кварталах n=4);

d_nt - розмір ставки дисконту для аналізованого періоду.

При річній ставці дисконту d = 15%, квартальна ставка дисконту d_k =5,83%

6.2 Розрахунок оцінних показників проекту

Для розрахунку оцінних показників інвестиційного проекту спочатку необхідно визначити дві основні його характеристики - грошовий потік ГП і обсяг інвестиційних засобів ІС. Розрахунок цих показників для періоду t ведеться на підставі значення інвестиційного потоку по залежності (6.6).

(6.6)

де ІП_t - інвестиційний потік у період t.

ІП_t=D_t - З_t,(6.7)

Значення інвестиційного потоку останнього року необхідно збільшити на балансову вартість автобусів, на момент закінчення розрахункового терміна експлуатації проекту Б_а. Для базового і першого року розраховуються сумарні показники за рік, як їхня сума по кварталах. Ці значення будуть використані при розрахунку внутрішньої норми доходності.

Отримані значення інвестиційного потоку, грошового потоку й інвестиційних засобів зводяться в таблицю 5.1.

Розраховується сумарний розмір приведеного інвестиційного потоку

,(6.8)

де ІП'_t - приведений інвестиційний потік в період t.

,(6.9)

грн

де d_t - ставка дисконту в період t, у десятковому численні.

Отримані значення приведеного інвестиційного потоку зводяться в таблицю 6.1.

Таблиця 6.1

Грошові потоки при реалізації ІП

Назва потоку	Рік
	0	1	2	3
	квартал
	1	2	3	4		1	2	3	4
Інвестиційний потік, ІП, грн	-165652,29	85711,86	64248,82	69984,88	54293,27	49814,05	84114,37	62751,12	74818,58	271498,12	418296,34	516908,9	1260996,63
Грошовий потік, ГП, грн	0	85711,86	64248,82	69984,88	219945,56	49814,05	84114,37	62751,12	74818,58	271498,12	418296,34	516908,9	1260996,63
Інвестиційні кошти, ІС, грн	165652,29	0	0	0	165652,29	0	0	0	0	0	0	0	165652,29
Приведеий інвестиційний потік, ІП1, грн.	-165652,29	85711,86	64248,82	69984,88	54293,27	47069,87	79480,65	59294,26	70696,95	265541,04	316292,13	339875,99	967002,43
Приведений грошовий потік, ГП1, грн	0	85711,86	64248,82	69984,88	219945,56	47069,87	79480,65	59294,26	70696,95	265541,04	316292,13	339875,99	1132654,72
Приведені інвестиційні кошти, ІС1, грн	165652,29	0	0	0	165652,29	0	0	0	0	0	0	0	165652,29

6.2.1 Розрахунок чистого приведеного доходу

Чистий приведений доход є основним оцінним показником інвестиційного проекту і являє собою загальний результат його реалізації. Він визначається як різниця між приведеним до поточної вартості грошовим потоком і приведеними витратами на реалізацію проекту.

ЧПД=ГП' - ІС':(6.10)

де ЧПД - чистий приведений доход інвестиційного проекту;

ГП' - сума приведеного до поточної вартості обсягу майбутніх надходжень (грошевого потоку);

ІС' - сума приведених до поточної вартості інвестиційних коштів.

грн.

Значення ГП' і ІС' зводяться в таблицю 6.1 При їхньому розрахунку слід враховувати, що показник ступеня в базовий рік експлуатації проекту дорівнює нулю і для всіх його кварталів приведені значення потоків рівні їхнім номінальним значенням. При розрахунку приведених потоків для кварталів першого року використовуються квартальні ставки дисконту, показник ступеня в знаменнику визначається по правилах, що приведені в лівій частині залежності (6.5). Для другого і третього року використовуються річні ставки дисконту і показник ступеня дорівнює номеру року.

Приведений грошовий потік дорівнює.

,(6.11)

де ГП'_t - приведений грошовий потік у період t, грн.



,(6.12)

грн

Аналогічно розраховується розмір приведених інвестиційних коштів

,(6.13)

де ІС'_t - приведені інвестиційні кошті в період t.

,(6.14)

грн

Для порівняння проектів, що мають істотно різноманітні обсяги інвестування, використовується індекс доходності

(6.15)

Індекс доходності зручно використовувати як показник, що доповнює ЧПД і характеризує питому ефективність інвестицій з урахуванням фактора часу.

Період окупності характеризує використання інвестиційних коштів у часі. Він показує, через який час інвестор поверне вкладені гроші, з урахуванням зміни їхньої вартості у часі.

Період окупності визначається:

1. Підводяться підсумки значень приведеного інвестиційного потоку за роками із початку інвестування (негативний потік) до одержання першого позитивного значення. Для цього в (6.16)використовується границя підсумовування і, що змінює значення від 0 до Т_рп-1. Для року, що передує отриманому періоду, фіксується значення в змінній і

(6.16)

Якщо рівність не виконується, то

ПО

S₃ =-15691грн

ПОкв

Отримане значення показує період окупності за роками.

Внутрішня норма доходності (ВНД) є показником, що відрізняється від попередніх за вихідними даними. Це обумовлено тим, що ВНД являє собою ставку дисконту, при якій приведений грошовий потік дорівнює приведеним інвестиційним коштам

ВНД=d, при ГП¹=ІС¹ (6.18)

Або інакше можна записати



ВНД=d, при ЧПД=0 (6.19)

Тому при розрахунку ВНД використовуються інвестиційні потоки в номінальному вираженні. Рівняння (6.19) можна записати як

(6.21)

Для спрощення розрахунків вводиться змінна

(6.21)

З урахуванням (6.21) рівняння (6.20) можна переписати

(6.21)

Використання квартальних ставок дисконту істотно ускладнює визначення величини ВНД, тому для розрахунків необхідно використовувати річні значення інвестиційного потоку.

У даному інвестиційному проекті вираз (6.22) являє собою нелінійне рівняння третьої степені, що має пряме аналітичне рішення щодо

Можна використовувати наближене ітераційне рішення рівняння (6.22). Ліва частина рівняння при , тобто сума номінального інвестиційного потоку завжди має бути більше 0.

(6.23)



Тому 0<<1 (6.24)

(6.25)

Після визначення величини, розраховується значення ВНД

ВНД=(1/-1)*100 (6.26)

В даному випадку, інвестиційні потоки з нульового по 3 рік є позитивними значеннями, то є недоцільним розраховувати , бо внутрішня норма доходності є значенням ?.



7. Оцінка якості інвестиційного проекту

Показник чистий приведений прибуток дає можливість зробити висновок про вигідність проекту, та дозволяє зробити вибір між декількома інвестиційними проектами. Так як ЧПД=1863760 грн, то по проекту приймаємо позитивне значення. Високе його значення свідчить про велику перспективність відповідного проекту.

На відміну від ЧПД показник ІД саме найбільшою мірою характеризує відносну ефективність вкладень і доповнює перший показник. При формуванні висновків про ступінь ефективності проекту необхідно враховувати значення ІД. Для даного проекту ІД=7,45.

Період окупності і ВНД є показниками, що доповнюють два перших , оскільки відбивають різні сторони використання інвестиційних коштів.

Період окупності може виявитися важливим для потенційного інвестора як критеріальний показник, якщо є плани використання наявних коштів у інших інвестиційних проектах. Період окупності для даного проекту становить менше 1 року, а саме 2,82 квартали.

Внутрішня норма доходності є також дуже важливим оцінним показником, оскільки вона вільна від ставки дисконту при розрахунках. Цей показник може використовуватись як критеріальний, якщо у потенційного інвестора визначене мінімально допустиме значення ВНД. Високе значення ВНД свідчить про більшу перспективність проекту. Проте необхідно взяти до уваги, що на величину ВНД істотний вплив має період ефективної експлуатації проекту, чим він більше, тим вище ВНД. Для даного проекту ВНД є значенням ?.



ВИСНОВОК

В результаті виконання даного курсового проекту були виконані всі поставлені задачі, такі як визначення частки пасажирів, що будуть користуватися маршрутними таксі, було визначено мінімальний та максимальний обсяги перевезень пасажирів, обсяг доходів на маршруті. Було розраховано експлуатаційні характеристики маршруту, визначено витрати на реалізацію проекту.

Даний проект є вигідним, бо чистий приведений прибуток складає 1863760 грн., строк окупає мості сягає менше одного року, тобто проект окупається в третьому кварталі нульового року.

Внутрішня норма доходності є значенням ?, а індекс доходності склав 7,45. Індекс доходності характеризує питому ефективність інвестицій з урахуванням фактору часу.

За отриманими даними інвестиційний проект є вигідним для підприємця. Даний проект з його економічними показниками може бути використаний на практиці.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Мэнкью Г.Н. Макроэкономика: Учебник / Пер. с англ. - М.: Изд-во МГУ, 1994. - 736 с.

Об инвестиционной деятельности. Закон Украины от 18 сентября1991 г.

Одереми Д.А., Бакарс Х.А. От А до Я об акциях и фондовых биржах. Харьков: Форт ЛТД, 1992. - 152 с.

О предпринимательстве. Закон Украины от 7 февраля 1991 г.

Пересада А.А. Основы инвестиционной деятельности. - К.: Изд-во «Либро» ООО, 1996. - 344 с.

Положение о типовом бизнес-плане фонда государственного имущества Украины. Утверждено Приказом Фонда государственного имущества от 26 мая 1994 г. - 301.

Современная экономика / Под научн. ред. Мамедова О.Ю. - Ростов на Дону: Феникс, 1995. - 605 с.

Шинкаренко В.Г., Жарова О.М. Экономическая оценка нововведений на автомобильном транспорте: Учеб. пособие. - Киев, 1997. - 128 с.

Экономика: Учеб. для экон. акад. вузов и факультетов / Под ред. Булатова А.С. -М.: Изд-во "Век", 1995. - 604 с.

Яковлєв А.І. Соціально-економічна ефективність нововведень за умов ринку: Навч. посiбник. - К.: IСДО, 1994. - 228 с

Размещено на Allbest.ru