Трудова активність населення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Содержание

Вступ

1.Сутність та фактори мотивації трудової активності населення

2.Методи мотивації трудової активності населення

3.Проблеми мотивації економічної активності населення

Висновки

Література

Вступ

За роки ринкових перетворень у сфері праці сталися кардинальні зміни: ліквідовано примус до праці, створені альтернативні місця працевлаштування для населення, розвинене трудове законодавство, сформована інфраструктура ринку праці, розроблені механізми соціального захисту працівників, забезпечені державні гарантії реалізації їх прав. Макроекономічні умови, що в цілому склалися, для розвитку трудової активності населення слід визнати як сприятливі. Проте міра цієї активності не відповідає поставленому державою завданню побудови ефективної інноваційної економіки.

Праця є найважливішою діяльністю людини, у процесі якої вона видозмінює предмети природи і пристосовує їх до задоволення власних потреб. Це природна необхідність, неодмінна умова існування людей, від ефективності якої залежить добробут нації. Реалізації організаційних заходів щодо покращення функціонування ринку праці, підвищення рівня зайнятості населення і запобігання безробіття, значно сприяє висока трудова активність населення.

Трудова активність населення є вирішальним фактором у формування зайнятості та робочої сили. Рушійними чинниками активізації трудової активності є існування в економіці країни безробіття, невідповідність рівня заробітної плати працівників їх освіті та кваліфікації, незадоволеність змістом праці, відсутність кар'єрного зростання.

Тож на сьогоднішній день на рівень трудової активності мають високий вплив сучасні соціально-економічні, демографічні, політичні процеси.

Актуальність даної роботи зумовлюється тим, що за умов ринкової економіки безпосередньо вплинути на трудову активність населення майже неможливо, тому важливим є вивчення всіх факторів та методів , які мають вирішити цю проблему та покращити трудову активність населення.

1. Сутність та фактори мотивації трудової активності населення

Перш ніж розглянути питання сутності мотивації трудової активності населення необхідно визначити поняття «трудова активність».

Отже, трудова активність населення -- це прагнення працездатної особи застосувати на практиці наявні знання та досвід і одержати за це винагороду. Особа, яка виявляє таке бажання, є носієм трудової або економічної активності. Трудова активність може бути потенційною, яка відповідає прагненням особи працювати за винагороду і реалізованою, коли особа вже є зайнятою. Потенційна трудова активність становить основу формування робочої сили, а реалізована -- її зайнятості. Таким чином, співвідношення між обома видами трудової активності досить об'єктивно характеризує стан ринку праці взагалі і ступінь його гнучкості зокрема.

Необхідно зазначити, що економічна активність присуща як зайнятим так і безробітним. Й необхідно звернути увагу на відмінність об'єктів, на які спрямована трудова активність залежно від категорії населення.

Так, об'єктами економічної активності зайнятого населення є :

-продуктивна праця;

-підвищення внутрішньої мобільності;

-збільшення прибутку;

-участь у творчому процесі;

-підвищення конкурентоспроможності фірми;

-закріплення на робочому місці;

-формування, підтримка іміджу фірми.

Об'єктами економічної активності безробітного населення є:

-пошук праці;

-започаткування власної справи;

-підвищення конкурентоспроможності;

-підвищення кваліфікації;

-профнавчання;

-оволодіння новими засобами пошуку роботи.

Щодо мотивації трудової активності населення,то для формування належного ставлення до праці необхідно створити такі умови, щоб трудовий потенціал сприймав свою працю як свідому діяльність, що є джерелом самовдосконалення, основою професійного та службового зростання. Система мотивації повинна розвивати почуття незалежності до конкретної організації. Відповідне ставлення до праці та свідома поведінка визначаються системою цінностей працівника, умовами праці й застосовуваними стимулами.[1,с.65]

Як відомо, будь-яка діяльність виявляється малоефективною або неефективною, якщо працівник не буде зацікавленим у її реалізації. Така зацікавленість виражається у вмотивованості суб'єкта на відповідну діяльність. Мотивація спонукає трудову активність і впливає на формування

мети та шляхів її досягнення. Як зазначає Л. Суботіна, функція мотивування є необхідним структурним елементом загальної системи діяльності. Вона включає два аспекти: по-перше, активізує в діяльності всі потреби особистості, по-друге, допомагає оцінити реальний внесок кожного працівника в загальному підсумку діяльності [6,45].

Від того, як розуміє та чи інша людина свою трудову діяльність і якими мотивами вона керується, залежить її ставлення до роботи.

Є. Ільїн виділяє три групи мотивів, які змушують людину займатися працею. Перша - спонукання суспільного характеру. Тобто усвідомлення необхідності приносити користь суспільству, це і бажання допомагати іншим людям. Друга - одержання певних матеріальних благ: заробіток грошей для задоволення матеріальних і духовних потреб. Третя - задоволення потреби в самоактуалізації, самовираженні, самореалізації тощо [5,с.35].

З точки зору Т.В. Перегудової на характер мотиваційного процесу економічної активності ресурсів праці значною мірою впливають такі фактори:

· економічні: потреба в робочій силі, рівень оплати праці та його співвідношення з прожитковим мінімумом, можливості працевлаштування після перекваліфікації; рівень номінальних доходів;

· законодавчі чинники;

· соціально-економічні умови життєдіяльності: психологічні настанови й економічні стимули економічної активності населення;

· мобільність (професійна, за видами економічної діяльності, територіальна), ставлення до легальної і нелегальної економічної діяльності, готовність до зміни при необхідності первинних умов своєї економічної діяльності, налаштованість на певний рівень інтенсивності економічної діяльності, орієнтація на часткову, повну або вторинну зайнятість;

· соціально-демографічні: стать, вік, професія, трудовий стаж, особистий досвід, загальна й професійна культура, спрямованість інтересів, ціннісні орієнтації, сімейний стан, наявність малолітніх дітей, утриманців і членів сім'ї, які потребують систематичного догляду, стан здоров'я;

· демоекономічні: рівень освіти і професійно-кваліфікаційна підготовка, рівень доходів і їх співвідношення з можливим заробітком, наявність інших (крім заробітної плати) джерел життєдіяльності;

· соціально-психологічні: мобільність (професійна, галузева, територіальна), ставлення до легальної і нелегальної економічної діяльності, готовність до зміни при необхідності первинних умов своєї економічної діяльності, настанови на рівень інтенсивності економічної діяльності, орієнтація на часткову, повну або вторинну зайнятість, наявність підприємницьких здібностей.

Безліч факторів, які впливають на мотивацію трудової діяльності, здатні максимізувати її рівень лише тоді, коли вони активно взаємодіють між собою як складна відкрита цілісна мотиваційна система. Модель цілісної ефективної мотиваційної системи повинна містити у собі економічні, соціальні, інституціональні, психологічні. організаційні складові та їх активну взаємодію, здатну сформувати позитивні ефекти функціонування економіки країни.

2. Методи мотивації трудової активності населення

мотивація трудовий активність населення

Методи мотивації економічної активності населення -- це способи впливу держави на сферу підприємництва, інфраструктуру ринку, некомерційний сектор економіки з метою створення умов ефективного використання трудового потенціалу відповідно до напрямків державної економічної політики. Методи посилення мотивації економічної активності населення можна класифікувати: за формами впливу -- прямі та непрямі; залежно від засобів впливу: правові, адміністративні, економічні. Об'єктами впливу є робоча сила і роботодавці.

Методи прямого впливу безпосередньо діють на функціонування суб'єктів ринку.

Методи непрямого регулювання -- регламентують поведінку суб'єктів опосередковано, через створення певного економічного середовища, яке змушує їх діяти в потрібному державі напрямі.

Основні методи мотивації економічної активності мають виявлятися через: правове регулювання, адміністративне регулювання -- сертифікація та стандартизація, дозволи та погодження, ліцензування, економічні методи -- фінансово-кредитні, податкові.

Правові методи регулювання -- це діяльність держави щодо встановлення обов'язкових для виконання юридичних норм поведінки суб'єктів права. Проте відсутність стабільності законодавства в Україні значно ускладнює дію мотиваційних механізмів, наявність значної кількості різноманітних законодавчих та нормотворчих актів антимотивує розвиток підприємництва. Як підрахували фахівці, бізнесову діяльність регламентують майже 100 законів, понад 30 указів Президента України та близько 300 постанов Кабінету Міністрів. Лише упродовж 1997--2000 років до цих законодавчих актів було внесено близько 1000 змін і доповнень.

Адміністративні методи державного регулювання економічної активності ресурсів праці -- це інструменти прямого впливу держави на їх діяльність. Основними є сертифікація та стандартизація, дозволи та погодження, ліцензії, квоти, санкції, норми, стандарти, державні замовлення, ціни тощо.

Сертифікація та стандартизація. Мотивуючими аспектами є прозорість і простота процесу сертифікації та стандартизації.

Дозволи та погодження. Мотивуючими аспектами в даному випадку є:

-зменшення терміну на отримання дозволів і погоджень;

-простота процесу отримання дозволів і погоджень. Отримання дозволів залишається проблемнішим для малих і середніх підприємств.

Ліцензування. Із набранням чинності у 2000 році Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» відбулося значне поліпшення процесу ліцензування. У зв'язку з цим зменшилася питома вага респондентів, які вважають процес отримання ліцензій значною перешкодою для розвитку бізнесу (у 2001 році 35 %, у 2000 43 %).

Проте антимотивуючими аспектами були:

-постійні зміни в законодавстві;

-порушення термінів видачі ліцензій. Понад 40 % керівників обстежених підприємств повідомили про порушення термінів отримання ліцензій.

Митне регулювання. Мотивуючими аспектами:

-спрощення процесу митного регулювання;

-зменшення тривалості та зменшення вартості.

Порушення, на які найчастіше вказують керівники підприємств, виникають у процесі заповнення митних документів, проходження митного контролю та перетину державного кордону.

Економічні методи. Застосування економічних методів державного регулювання економіки дає змогу створювати умови, які спонукають суб'єктів ринку діяти в необхідному для суспільства напрямі, виконувати ті чи інші завдання згідно із загальнодержавними та приватними інтересами. Ці методи включають фінансові, кредитні механізми та механізм оподаткування.

Система фінансування. Недостатньо ефективною та розвинутою в Україні є система фінансування суб'єктів підприємницької діяльності. Існують різні інститути, які надають кредити підприємницьким структурам. До них належать Державний інноваційний фонд, який був створений 1993 року для фінансування інноваційних проектів; фонд підтримки підприємництва, ЗАО «Кредитно-гарантійна установа». Крім цього, існують і кредитні лінії Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), Німецько-Українського фонду (НУФ), фонду «Євразія», Світового банку реконструкції та розвитку (СБРР).

Функціонує Український фонд підтримки підприємництва (далі -- Український фонд). Його регіональні фонди діють у багатьох областях та у містах Києві, Севастополі, Шостці. Розпочато роботу з фондом «Євразія» у рамках Програми малого бізнесу в малих містах України. Реалізується створена з ініціативи Українського фонду підприємництва Програма надання підтримки малому та середньому бізнесу. Основними недоліками сучасної системи надання кредитів суб'єктам підприємницької діяльності є те, що населення недостатньо поінформоване про існування та роботу таких структур.

Податкова система. Одним з механізмів мотивації населення України до економічної активності є наявність такої системи оподаткування, яка б спонукала до підприємницької діяльності. У цьому випадку можна виявити такі мотиваційні аспекти:

-спрощення податкової системи;

-стабільність податкової системи. Податки на прибуток підприємств, додану вартість, відрахування до соціальних фондів не раз корегувалися, техніка їх обчислення не раз змінювалася та ускладнювалася;

-зменшення податкового тиску.

Виокремлюють екстенсивний та інтенсивний аспекти трудової активності.

Екстенсивний аспект економічної активності -- це зростання її рівня за рахунок зменшення чисельності економічно неактивного населення, що може відбуватися під впливом соціально-демографічних, демоекономічних, соціально-психологічних, економічних факторів.

Інтенсивний аспект економічної активності населення виявляється в реалізації інтелектуального та фізичного потенціалу робочої сили у процесі економічної діяльності. Кількісний результат економічної активності виражається в досягнутому рівні продуктивності праці, обсягу виконаної роботи протягом одиниці часу, в обсягу валового внутрішнього продукту (ВВП), національного доходу (НД). Інтенсивний аспект економічної активності населення має забезпечуватися заходами мотивації та стимулювання зайнятого населення до продуктивної праці, раціоналізаторства, підприємництва тощо.

3.Проблеми мотивації економічної активності населення

Аналізуючи мотивацію економічної активності населення, Т.В. Перегудова виділяє такі проблеми:

1) сучасний трудовий світогляд характеризується відчуженістю праці, результатом чого є економічна пасивність. За даними порівняльного дослідження, проведеного у 2001 році, у США вважають роботу головною справою життя 50 % працездатного населення, в Швеції -- 45 %, у ФРГ -- 25 %, а в країнах СНД і в Україні -- лише 10 %;

2) пасивність безробітного населення до пошуку роботи, підвищення своєї конкурентоспроможності. На останнє вказують дослідження, проведені Інститутом підготовки кадрів Державної служби зайнятості України. Їх результати дали можливість зробити такі висновки:

- більшість опитаних безробітних не налаштована на активний пошук роботи і мобілізацію власних сил;

- домінує досить низький рівень самостійності по відношенню до трудової зайнятості;

- песимістично налаштовані 12,7 % опитаних безробітних і 14,3 % довготривалих безробітних, вважаючи, що ніщо не допоможе поліпшити їхню ситуацію;

3) відсутній комплексний аналіз економічної активності населення, який би враховував зайняте і безробітне населення з виявленням основних мотивів та стимулів кожної категорії;

4) недостатньо ефективною та розвинутою є система фінансування суб'єктів підприємництва та наявність високих податків, про що мовилося вище.

Висновок

Отже, підвищення економічної активності населення і його працездатної частити можливе лише за допомогою ефективної мотивації .

Мотивація є багатоаспектною категорією , яка є сукупністю рушійних сил, що спонукають людину до виконання зазначених дій. Методологічні засади мотивації економічної активності населення повинні передбачати врахування системи різноманітних факторів (мотивів, стимулів) щодо підвищення її рівня.

На базі визначення механізму мотивації як комплексного та цілісного інструментарію щодо перетворення мотивації-потенції на мотивацію-реальність, на безпосередню дію було сформульовано визначення механізму мотивації економічної активності населення як комплекс економічних, правових, адміністративних методів, які є спонукальними мотивами до економічної активності.

Отже, підвищення економічної активності населення є суттєвою рушійною силою в розвитку і використанні трудового потенціалу суспільства.

Література

1.Побережна Г. Мотивація як складова ефективного управління персоналом організації /Г. Побережна // Економіка АПК. - 2000, № 1. - С. 78-83.

2. Байда О. Мотивація праці як складова успіху організації / О. Байда, О.Б. Моргулець // Вісник КІБІТ. - 2006, № 1. - С. 55-57.

3. Гольда А.В. Роль мотивації у підвищенні ефективності використання трудового потенціалу / А.В. Гольда // Формування ринкових відносин в Україні : зб. наук. праць / наук. ред. І.К. Бондар. - 2004.- № 11 (42). - С. 76-79.

5. Ильин Э.П. Мотивация и мотивы / Э.П. Ильин - СПб. : Питер. - 2008 . - 508 с.

6. Карпов А.В. Психология труда : учеб. для студ. вузов / А.В. Карпов. - М. : Владос-Пресс. -2005. - 350 с.

7. Лисак В.В. Теоретичні основи мотивації трудової діяльності працівників аграрних підприємств

/ В.В. Лисак // Всеукраїнський науково-виробничий журнал. - 2011. - с. 90.

Размещено на Allbest.ru