Розрахунок техніко-економічних показників дільниці механічного цеху на виготовлення деталі "Обойма I ступеня" в серійному виробництві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Запорізький авіаційний коледж

Ім. О.Г. Івченка

Спеціальність 5.050107

До захисту допущено

__________________

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни

“Економіка підприємства”

Тема: „Розрахунок техніко-економічних показників дільниці механічного цеху на виготовлення деталі Обойма I ступеня в серійному виробництві”

Студентка гр. __________________________

Керiвник КР викладач _______________________

2008



Строк виконання роботи

"___"___________ 2008р.

Завдання

для курсової роботи з дисципліни

"Економіка підприємства"

студенту Запорізького авіаційного коледжу ім. О.Г. Івченка

групи ЕП-06 1/11 Д ___________________________________

Тема роботи

"Розрахунок техніко-економічних показників дільниці механічного цеху по випуску деталі Обойма I ступеня в умовах серійного виробництва.

Дані до роботи:

1. Матеріал - сталь

2. Маса заготовки, кг 1,9

3. Маса деталі, 0,530 кг

4. Ціна матеріалу, грн./кг-6,48

№ оп	Найменування обладнання	Тмаш., хв.	Тдоп.,хв.	Тшт., хв.	Тпз., хв.	Роз-яд	Модель Верстата	Сумарна потужність ел. двигуна, кВт	Вартість одиниці устаткування, грн.
1	Токарна	1,92	1,03	3,24	16	5	16К20	8,5	45263
2	Токарна з ЧПУ	1,7	0,75	2,67	20,5	4	АТПр12СН	10,5	157140
3	Плоскошліфувальна	3,39	0,36	4,12	13,5	4	3Б156	8,7	46617
4	Внутрішліфувальна	0,64	0,58	1,34	19	5	3К227В	5,5	53300
5	Вертикально-сверлильна	2,74	1,08	4,16	17	4	2Н125	9	20195

5. Ціна відходів, грн./кг 1,27

6. Режим роботи двозмінний

7. Тип виробництва -серійний

Керівник роботи___________________

Дата видачі завдання: "__" _________2008р.

Зміст

Вступ

Короткий опис проектованої дільниці механічного цеху

Виробничій план

2.1 Розрахунок трудомісткості приведеного випуску

2.2 Розрахунок кількості обладнання

2.3 Розрахунок вартості основних фондів дільниці

2.4 Розрахунок кількості і вартості основних матеріалів

3 Організаційний план

3.1 Розрахунок тривалості технологічного циклу

3.2 Визначення періодичності запуску - випуску партії деталей

3.3 Визначення нормативної величини циклових запасів

3.4 Організація багатоверстатного обслуговування

3.5 Визначення чисельності робітників

3.6 Планування фонду оплати праці робітників

3.7 Система планово - попереджувального обслуговування робочих місць

3.8 Вибір та обґрунтування між операційного транспорту

3.9 Система заходів по забезпеченню якості продукції

3.10 Організація керування дільницею за допомогою АСУ

4 Фінансовий план

4.1 Розрахунок витрат на утримання та експлуатацію обладнання

4.2 Розрахунок загально - виробничих витрат

4.3 Кошторис витрат на виробництво

4.4 Калькуляція собівартості деталі

5 Техніко-економічні показники

Перелік умовних позначень

Перелік використаної літератури

Реферат

Для виконання курсового проекту на тему: “Розрахунок техніко-економічних показників дільниці механічного цеху на виготовлення деталі “Обойма I ступеня”.

Деталь виготовляється iз сплаву сталі 38Х2МЮА, метод отримання заготовки , маса заготовки - 1,9 кг., маса деталі - 0,530 кг., вартість матеріалу - 6,48 грн/кг., вартість відходів - 1,27 грн.

Для обробки даної деталі “Обойма I ступеня ” необхідно верстати, з них: план цех виготовлення деталь

- Токарний 16К20

- Токарний з ЧПУ АТПР12СН

- Плоскошліфувальний 3Б156

- Внутрішліфувальний 3К227В

- Вертикально-сверлильний 2Н125

В процесі написання курсової роботи було розраховано наступні показники:

— трудомісткості приведеного випуску;

— кількості необхідного обладнання;

— вартості основних фондів дільниці;

— кількості і вартості основних матеріалів;

— тривалість виробничого циклу;

— чисельність робітників;

— фонд оплати праці робітників;

— кошторис витрат на виробництво;

— відпускна ціна.

Виходячи з розрахунків техніко-економічних показників дільниці механічного цеху по випуску деталі “Обойма I ступеня”, необхідно зазначити, що заробітна плата робітників, які працюють на даній дільниці склала:

— Основних робiтників - 1313 грн.

— Допоміжних робітників - 977 грн.

— Службовців - 1654 грн.

Вступ

Основним напрямом економічного і соціального розвитку країни є машинобудування, як база розвитку всього народного господарства. Розвиток машинобудування повинен відбуватися переважно інтенсивним шляхом, тобто за рахунок комплексної автоматизації і механізації, використання прогресивних технологій. Машинобудування об'єднує 19 великих галузей і 100 спеціалізованих, включає 1500 підприємств.

Сучасне підприємство по виробництву авіаційних двигунів являє собою складний технічний та виробничо-господарський комплекс різноманітних засобів виробництва. Авіаційне підприємство володіє інженерними спорудами та промисловими комунікаціями, технологічним оснащенням, засобами механізації і автоматизації виробництва. Увесь цей комплекс виробництва визначається конструктивними та технологічними вимогами та використовується для організації виробництва авіаційної продукції. Необхідність інтенсифікації випуску продукції машинобудівними галузями, прискорення темпів науково-технічного прогресу ставлять перед організацією виробництва наступні задачі:

1 Прискорити темпи утворення та освоєння високоефективної нової техніки, поліпшення ЇЇ якісної характеристики і конкурентоспроможності. Підвищити фондовіддачу , застосовувати виробничі процеси.

2 Підвищити продуктивність праці за рахунок сучасної її організації, розвиток колективних форм праці з орієнтацією на кінцевий результат, механізації та автоматизації праці, її полегшення.

3 Покращити якість випускаючої продукції на основі систем управління. якістю продукції та досконалість технічного контролю.

4 Зменшити матеріало- та енергоємність продукції, підвищити рентабельність виробництва і машин.

5 Забезпечити короткі строки технічного переозброєння і реконструкції.

1. Короткий опис запроектованої дільниці механічного цеху

Запроектованою дільницею механообробного цеху виступає дільниця з виготовлення обойм підшипників. Дана ділянка має серійний тип виробництва, який характеризується: вироби випускаються невеликими партіями широкої номенклатури, повторюваність виробів у програмі заводу або відсутня, або нерегулярна; за робочими місцями закріплена широка номенклатура операцій. Цьому виду виробництва також притаманні залежність переналагодження верстатів від розмірів серії деталей, використання робітників середньої кваліфікації, застосування на рівні універсального спеціального інструменту, впровадження механізації та автоматизації виробничого процесу, необхідність між операційних складів.

В цеху використовується паралельно-послідовний вид руху деталей по операціям. В цеху використовується такий транспорт: мостові електричні крани, кран-балки, консольні крани, електрокари, візки.

Важливою частиною виробничої структури механозборочного цеху є склад допоміжних і обслуговуючих підрозділів. До них відносять ділянку ремонту обладнання та технічної оснастки, ділянку централізованої заточки інструменту. Ці ділянки звільняють допоміжні цеха від виконання дрібних замовлень та термінових робіт. До складу обслуговуючих структурних підрозділів цеху входять: складські приміщення, пункти для виконання технічного контролю якості продукції, транспортний підрозділ, інструментальний підрозділ, енергетичний підрозділ та ремонтний.

Під час роботи ділянки використовують такі принципи організації: спеціалізація, прямоточність, паралельність, ритмічність, автоматичність, оптимальність.

Режим роботи передбачає п'ять робочих днів на тиждень. В залежності від завантаження робітників, обсягу виробництва та термінів здачі, можливе зменшення або збільшення кількості робочих днів у тижні. Кожен робочий день має дві зміни по 8 годин.

Щодо забезпечення якості продукції, то в цеху є відділ технічного контролю, що забезпечує перевірку, дефектацію в суворому порядку згідно з вимогами контрольних карт; профілактику браку. Підвищенню якості продукції також сприяють премії та надбавки робочим, що забезпечують якість продукції, а також позбавлення доплат та виховні заходи щодо робочих, які допускають високу кількість браку.

Стосовно забезпечення безпеки життєдіяльності робітників, то серед персоналу цеху регулярно проводяться інструктажі та перевірки щодо дотримання вимог пожежної безпеки та охорони праці. Існує суворий контроль стосовно підтримання нормальних умов праці.

2. Виробничий план

Виробничий план є найважливішим розділом планування підприємницької діяльності. Він складається на основі плану маркетингу і необхідний для того, щоб довести реальність підприємництва. Виробничий план включає розрахунок таких показників:

трудомісткості приведеного випуску;

кількості необхідного обладнання;

вартості основних фондів дільниці;

кількості і вартості основних матеріалів.

2.1 Розрахунок трудомісткості приведеного випуску

У серійному виробництві, коли застосовується різноманітна номенклатура виробів, планування ведеться по приведеній програмі.

На деталь-представник розробляють технологічний процес і розповсюджують його на всі деталі групи.

Для кожної групи деталей визначають приведений об'єм партії деталей, тобто умовна кількість типових деталей, трудомісткість обробки яких дорівнює трудомісткості обробки всіх деталей даної групи, закріплених за дільницею.

Деталлю-представником слід вважати деталь, встановлену завданням на курсове або дипломне проектування.

2.1.1 Річний приведений об'єм випуску деталей

У серійному виробництві, коли застосовується різноманітна номенклатура виробів, планування ведеться по приведеній програмі.

На деталь-представник розробляють технологічний процес і розповсюджують його на всі деталі групи.

Для кожної групи деталей визначають приведений об'єм партії деталей, тобто умовна кількість типових деталей, трудомісткість обробки яких дорівнює трудомісткості обробки всіх деталей даної групи, закріплених за дільницею.

Деталлю-представником слід вважати деталь, встановлену завданням на курсову роботу.

Річний приведений об'єм випуску деталей визначається за формулою :

(2.1)

де: Фд - дійсний річний фонд часу роботи обладнання,год.;

Кз - коефіцієнт завантаження обладнання, Кз = 0,8;

Тшт.м. - норма штучного часу на операцію розрахункового "широкого місця", хв. За розрахункове "широке місце" приймається операція з найменшою нормою часу.

а - коефіцієнт допустимих витрат на переналагодження, а = 0,05-0,06.

Дійсний (ефективний) фонд часу роботи обладнання визначається за формулою:

Фд = [(Дк. - Де. - Дсв.) * Кзм. * Тзм. - Тсв] * Кв.год. (2.2)

де: Дк. - кількість календарних днів року;

Де. - кількість вихідних днів року;

Дсв. - кількість святкових днів року;

Кзм. - коефіцієнт змінності роботи обладнання;

Тзм. - тривалість зміни;

Тсв. - скорочені передсвяткові години;

Кв. - коефіцієнт, що враховує витрати на плановий ремонт.

Фд = [(365-104-80)*8*2-5]*0,96 = 3897_год

Для забезпечення повного завантаження устаткування ділянки, приймаємо програму N_п=301120 шт

2.1.2 Розрахунок оптимального розміру партій деталей

У серійному виробництві деталі в обробку запускаються партіями. Нормативний розрахунковий розмір партії в механічних цехах можна визначити за формулою:

(2.3)

де: п_роз.min - розрахунковий розмір партії, шт.;

Тпз. - підготовчо-заключний час ведучої операції, хв.;

Тшт.- штучна норма часу ведучої операції, хв.

Кількість разів запуску партії на місяць у виробництво :

(2.4) де: Nм - місячна програма випуску деталей, шт.

Місячна програма випуску деталей визначається за формулою :

(2.5)

де: Nп = 41000 програма випуску деталей, шт.

Визначаємо коректований розмір партії деталей за формулою :

(2.6)

У ряді випадів розмір партії повинен бути кратним кількості деталей, що одночасно обробляються у багатомісних пристроях або на плоскошліфувальному або іншому верстаті, місткість уніфікованої мірної тари для транспортування і зберігання заготівок і т. д.

Кількість запусків партії деталі можна приймати - 4, 6 - у дрібносерійному виробництві; 12, 24 - у багатосерійному виробництві.

2.1.3 Норма штучно-калькуляційного часу визначається за формулою для кожної операції:

(2.7)

Результати розрахунків заносимо у таблицю 2.1.

Таблиця 2.1 -Норма штучно-калькуляційного часу

Найменування операції	Тшт, хв.	Тпз, хв.	Пкор., шт.	Тшт.к., хв.
Токарна	3,24	16	285	3,30
Токарна з ЧПК	2,67	20,5	285	2,74
Плоскошліфувальна	4,12	13,5	285	4,17
Внутрішліфувальна	1,34	19	285	1,41
Вертикально- свердлильна	4,16	17	285	4,22
Всього:	15,53			15,84

2.1.4 Розрахунок трудомісткості приведеного випуску

Трудомісткість приведеної програми визначається за формулою :

(2.8)

Трудомісткість приведеної програми повинна знаходитися в межах 75…100 тис. н/год, забезпечуючи завантаження 20…25 робочих місць. Якщо розрахована трудомісткість приведеної програми не знаходиться в даних межах, необхідно використати величину приведеної програми.

2.2 Розрахунок необхідної кількості обладнання і коефіцієнту його завантаження

У серійному виробництві розрахунок необхідної кількості обладнання ведуть по кожному типорозміру верстатів за формулою:

(2.9)

де: Срозр.- розрахункова кількість верстатів, шт.;

Тшт.к. - норма штучно-калькуляційного часу на одиницю виробу по даному типу верстатів, хв.; Nпр.- приведена програма; Квн.- запланований коефіцієнт виконання норм, для верстатів з ЧПК,

Квн. = 1, для всіх інших Квн= 1,05.

шт. приймаємо Срозр.=1 шт.

Коефіцієнт завантаження по кожному типу визначають за формулою :

(2.10)

Середній коефіцієнт завантаження обладнання по дільниці визначається за формулою:

 (2.11)

Результати розрахунків заносимо у таблицю 2.2.

Таблиця 2.2 - Завантаження обладнання по операціях тех. процесу

Модель обладнання	Тшт.к., хв.	Кількість обладнання	Кз.
		Срозр.	Спр.
16К20	3,30	4,05	5	0,80
АТПр12СН	2,74	3,53	4	0,88
3Б156	4,17	5,4	6	0,85
3К227В	1,41	1,73	2	0,86
2Н125	4,22	5,18	6	0,86
Всього:	15,84	19,89	23	0,86

2.3 Розрахунок вартості основних фондів дільниці

До складу основних фондів входять будівлі, обладнання, дорогий інструмент і пристрої, транспортні засоби та інше.

2.3.1 Вартість будівлі визначається за формулою :

В_Б = Ц_Б*(S_В + S _ДОП ),грн (2.12)

де: Цб - ціна 1м² приміщення, Ц_Б = 200 грн./м²;

Sв- виробнича площа, м².

Виробнича площа розраховується за формулою:

S_В = Sп * ?Спр.,м² (2.13)

де: Sп - питома виробнича площа на одне робоче місце, Sп=20;

Sдоп. - площа допоміжних та побутових приміщень, м ;

Площа допоміжних та побутових приміщень розраховується за формулою :

Sдоп. = 25% Sв . (2.14)

S_В = 20 * 23 = 460 м²

Sдоп = 0,25 * 460 = 115 м²

В_Б = 1100 * (460 + 115 )=632500 грн

2.3.2 Балансова вартість обладнання розраховується за формулою :

в_обл.б = 110% ? В_ОБЛ., грн. (2.15)

в_обл.б =1,1*1422347 =1564582 грн

2.3.3 Вартість дорогого інструменту і пристроїв визначається за формулою :

В_ІН.ПР=1%В_ОБЛ.Б. (2.16)

В_ІН..ПР= 0.01*1564582=15646грн

2.3.4 Вартість транспортних засобів визначається за формулою :

В_ТР = Спр* Ц _воз (2.17)

В_ТР =23*980 =22540 грн

Результати розрахунків зводимо в таблицю 2.3.

Таблиця 2.3 -Склад і структура основних фондів

Склад основних фондів	Вартість ОФ, грн.	Структура, %
Будівлі	632500	28,3
Робочі машини і обладнання	1564582	70
Дорогий інструмент та пристрої	15646	0,70
Транспортні засоби	22540	1
Всього:	2235268	100 %

2.4 Розрахунок річних витрат вартості основних матеріалів

Розрахунок потреб основних матеріалів, необхідних для забезпечення випуску наміченої партії деталей зводимо у таблицю 2.4

Таблиця 2.4 -Річні витрати і вартість основних матеріалів

Найменування витрат	Сума, грн.
Найменування матеріалу	Сталь
Марка матеріалу	38Х2МЮА
Маса заготовки, кг	1,9
Приведена програма, шт.	301120
Витрати матеріалу на програму, т.	572,128
Ціна матеріалу, грн./кг	6,48
Вартість всього матеріалу, тис. грн.	3707,389
Вага відходів на деталь, кг	1,37
Загальна вага відходів, т.	412,534
% відходів, що реалізується	80
Вага відходів, що реалізуються, т.	330,028
Ціна відходів, грн./кг	1,27
Вартість реалізованих відходів, тис. грн.	419,135
Вартість матеріалів з урахуванням відходів, тис. грн.	3288,254

3. Організаційний план

3.1 Розрахунок тривалості і технологічного циклу

Тривалість технологічного циклу обробки партії деталей залежить від вибору виду руху деталей: серійному типові виробництва відповідає паралельно-послідовний вид руху деталі.

Вихідні дані визначають серійний тип виробництва.

Тривалість технологічного циклу при паралельно-послідовному русі деталей розраховується за формулою :

Ттех._п-п = ?Ттех._п-_п + ?S + Тк * (п_кор*- 1),хв. (3.1)

де: т - кількість операцій в технологічному процесі обробки базової деталі; п_кор - оптимальна величина партії деталі; Т к - тривалість кінцевої операції тех. процесу, хв., Тк = 4.22хв.

S = (Т_Б -Т_М ) *(п_кор-1) ,хв. (3.2)

де: т_Б - Тм - тривалість більшої і меншої при порівнянні двох суміжних операцій, хв.;

S - величина зміщення, тобто проміжок часу до початку обробки першої базової деталі в партії на наступній, більш короткій за часом суміжній операції.

S₁ = (3,30-2,74)*(285-1) = 159,04 хв.

S₂ = (4,17-1,41)*(285-1) = 783,84 хв

?S = 942,88 хв

Тривалість технологічного циклу при паралельно-послідовному русі деталей розраховується за формулою:

Ттех._п__п = 15,84 +942,88 + 4,22*(285-1) = 2157,2 хв.

Тривалість технологічного циклу для оперативного планування виражається в робочих днях та розраховується за формулою :

(3.3)

3.2 Визначення періодичності -запуску-випуску партії деталей

Періодичність запуску-випуску деталей називається інтервалом часу між двома послідовними (суміжними) запусками-випусками деталей одного найменування. Ритмічність для оперативно-виробничого планування в серійному виробництві визначається за формулою :

(3.4)

де: - середньоденний випуск деталей, визначається за формул

(3.5)

де: Д - кількість робочих днів року.

3.3 Визначення нормативних величин циклових запасів

Циклові запаси необхідні для безперебійної роботи дільниці рівномірного випуску виробів.

Запаси - це деталі, збірні одиниці або вироби, які знаходяться на різних стадіях виробничого процесу. Вони представляють собою незавершене виробництво, вимірюване в натуральному вираженні. Надлишкові і некомплектні запаси приводять до збільшення потреби в нормованих оборотних коштах і знижують їх оборотність, крім того надлишкові запаси не використовуються і пролежують на цехових і міжцехових складах.

Цикловий запас Zц на кожен робочий день визначається за формулою :

(3.6)

шт.

3.4 Організація багатоверстатного обслуговування

Багатоверстатне обслуговування застосовується на верстатах з тривалим машиноавтоматичним часом, за умови якщо їх кількість на проектній дільниці дорівнює або більше двох.

Норма багатоверстатного обслуговування, тобто кількість верстатів, що обслуговується одним робочим, визначається за формулою:

(3.7)

де: Т_{м в.} - вільний машинний час у циклі обробки деталі, хв.;

Кд. - коефіцієнт, що враховує мікропаузи в роботі.

Кд = 0,9;

Тзайн. - час зайнятості, хв.

Вільний машинний час визначається за формулою :

Тм.в.=Топ.-Тзайн.хв. (3.8)

Оперативний час розраховується за формулою :

Топ.-Тмаш.+Тдоп.хв. (3.9)

де: Тмаш.- машинний час на операцію, хв.;

Тдоп.- допоміжний час на операцію, хв.;

Час зайнятості розраховується за формулою :

Тзайн.=Тдоп.+Тспост.+Тпер.хв. (3.10)

де: Тспост.- час активного спостереження за роботою, хв.;

Тпер. - час переходу від верстату до верстату, Тпер = 0,14...0,25 хв.

 (3.11)

Штучна норма часу при багатоверстатному обслуговуванні визначається за формулою :

(3.12)

де: Кс. - коефіцієнт співпадання в часі обслуговування кількох верстатів;

t_ОРГ. - % організаційного обслуговування робочого місця;

t_ТЕХ. - % технічного обслуговування робочого місця;

t_ВІДП. - % на відпочинок і власні потреби.

Операція 10-Токарна з ЧПК

Топ. = 1,7 +0,75 = 2,45 хв

Тзайн.=0,75+0,12+0,14=1,01 хв

Тм.с.=2,45-1,01=1,44 хв.

К_зайн.=

Т Т



Рис. 3.1 Циклограма багатоверстатного обслуговування

3.5 Визначення чисельності робітників

3.5.1 Розрахунок чисельності основних робітників

У серійному виробництві розрахунок чисельності основних виробників ведеться за професіями та за розрядами окремо. Розрахунок здійснюється за формулою:

(3.13)

де: Тшт.- трудомісткість робіт, які потребують відповідної професії та кваліфікаційної підготовки, хв.;

Nі - річна програма випуску, шт.;

Фе. - ефективний фонд роботи одного робітника, Фе =3897год.

Токаря:



Чисельність робітників багатоверстатного обслуговування розраховується за формулою :

(3.14)

Токаря з ЧПУ:

Шліфувальника:

К_роб=

Свердлильника:

К_роб=

Всі розрахунки кількості основних робітників зводяться до таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 Склад і кількість основних робітників

Професія	Всього	Розряди
		1	2	3	4	5
Токар	9					9
Оператор вер. з ЧПУ	4			4
Шлiфувальник	15				4	11
Сверлильник	11				11
Всього	39			4	15	20

Середній розряд робітників визначається за формулою :

(3.15)

де: ?Ri* Кроб.- сума добутків розряду на кількість робочих даного розряду;

?Кроб. - загальна кількість робочих всіх розрядів.

3.5.2 Розрахунок допоміжних робочих

Розрахунок допоміжних робочих здійснюється за формулою:

(3.16)

де: Оо. - кількість основних робітників або обсяг обслуговування;

Но. - норма обслуговування.

К наладчики = (5/10+4/5+8/12+6/15)*2=5 чол

К слюс.=(23/25)*2=2 чол

К розпод.=39/25=2чол

К розд.=39/30=2 чол

Кконтр.=39/16=3 чол

Розрахунок допоміжних робочих зводиться до таблиці 3.2

Таблиця 3.2 Склад і кількість допоміжних робочих.

Професія	Всього	Розряди
		1	2	3	4	5
Наладчик станків	5				3	2 2 4 3 3 3
Чергові рем. слюсарі стан.	2					2
Розподілювачі робіт	2				2
Роздатчики інстр.	2				2
Контролери	3					3
Всього	14				7	7

Rсер.= (3.17)

R=

3.5.3 Розрахунок кількості службовців

Кількість службовців (керівників, спеціалістів та ін.) визначається збільшено у розмірі 15... 17% від загальної кількості робітників за формулою:

15%(Косн.+Кдоп.) (3.18)

15%(39+14)=8 чол

Розрахунки зводяться в таблицю 3.3.

Таблиця 3.3 - Склад і кількість службовців

Посада службовців	Загальна кількість	Кількість по змінах	Місячний посадовий оклад, грн.
		1а зміна	2а зміна
Старший майстер	1	1		1800
Змінний майстер	2	1	1	1200
Інженер-технолог	2	2		960
Інженер-програміст	1	1		890
Інженер-нормув.	2	2		750
Всього	8	7	1

Таблиця 3.4 Зведена відомість кількості працюючих на дільниці

Категорії працюючих	Кількість працюючих, чол.
Робітники	53
Виробничі	39
Допоміжні	14
Службовці	8
Керівники	3
Спеціалісти	5
Всього	61

3.6 Планування фонду оплати праці робітників

3.6.1 Розрахунок річного фонду оплати праці основних робітників

Розрахунок річного фонду оплати праці основних робітників ведеться за формулою :

ФОП = ФЗП_ОСН + ФЗП_{ДОП (3.19)}

ФЗП_ОСН = Рвід. *N пп. (3.20)

де: N- річна партія деталей, шт.;

Рвід. - відрядна розцінка на деталь, грн./шт.

(3.21)

де: Ссер.год. - годинна тарифна ставка середнього розряду;

Ссер.год.=Сгод.+х*(Сгод.б.-Сгод.м); (3.22)

ФЗПдоп.=(0,5...0,6)ФЗПосн. (3.23)

Середньомісячна заробітна плата розраховується за формулою :

(3.24)

Відрахування на соціальне страхування визначається за формулою :

Зстр.=0,375*ФОП,грн. (3.25)

грн/шт.

грн.

грн.

грн.

грн.

грн.

Розрахунки зводимо в таблицю 3.5

Розцінка грн./шт	Приведеа прогр.,шт	ФЗПосн., грн	ФЗПдоп., грн	ФОП, грн	Сер.-міс. зарплата, грн	Відрах. на соц.страх.,грн
1,36	301120	409523	204762	614285	1313	230356

Таблиця 3.5 - Річний фонд оплати праці основних робітників

3.6.2 Розрахунок річного фонду оплати праці допоміжних робітників розраховується за формулою:

(3.26)

,грн. (3.27)

де: - годинна тарифна ставка, грн.

(3.28)

Середньомісячна заробітна плата розраховується за формулою :

, грн. (3.29)

Відрахування на соціальне страхування визначається за формулою :

Зстр. = 0,375 * ФОП,грн. (3.30)

Розрахунок річного фонду оплати праці допоміжних робітників ведеться за кожною професією і зводиться в таблицю 3.6

Таблиця 3.6 - Річний фонд оплати праці допоміжних робітників.

Професія	Кількість	ФЗПосн, грн	ФЗП дод, грн.	ФОП, грн.	Середньо-місячна зарплата, грн.	Відрахування насоц.страх. страхвання, грн.	Год.тар.ст.	Премія
Наладчик станків	5	51243	25622	76865	1281	28824	5,23 5,93
Чергов. рем.слюсар	2	14954	7477	22431	935	8412	4,02
Розпод. роб.	2	12960		17496	729	6561	540	4536
Роздатчик інстр.	2	12960		17496	729	6561	540	4536
Контро лер	3	22140		29889	830	11208	615	7449
Всього	14	114257	3099	164177	977	61566		16821

3.6.3 Розрахунок річного фонду оплати праці службовців

Розрахунок річного фонду оплати праці допоміжних робітників ведеться за кожною професією і зводиться в таблицю 3.6

ФОП = ФЗП_{ТАРИФНА} + Прем.,грн. (3.31)

ФЗП_{тарифна} =? Ксл.і. * Оі. * 12, грн. (3.32)

де: Ксл.і. - кількість службовців з відповідним окладом;

Оі. - величина окладу, грн.

Прем. = (0,45...0,35)ФЗП_{ТАРИФНА} (3.33)

Середньомісячна заробітна плата розраховується за формулою :

(3.34)

Відрахування на соціальне страхування визначається :

Зстр. = 0,375 * ФОП,грн. (3.35)

грн.

Прем=0.35*117600=41160 грн

ФОП=117600+41160=158760гр

грн.

грн.

Розрахунок фонду оплати праці службовців зводимо в таблицю 3.7.

Таблиця 3.7 - Річний фонд оплати праці службовців

Професія	кількість	Місячний оклад, грн.	ФЗП, грн.	Премії, грн.	ФОП, грн. ФОП, грн.	Середньомісячна зарплата, грн.	Відрахування на соц. страхування, грн
Старший майстер	1	1500	18000	6300	24300	2025	9113
Змінний майстер	2	1300	31200	10920	42120	1755	15795
Інженер-технолог	2	1100	26400	9240	35640	1485	13365
Інженер- програміст	1	1200	14400	5040	19440	1620	7290
Інженер нормув.	2	1150	27600	9660	37260	1553	13973
Всього	8		117600	41160	158760	1654	59536

3.6.4 Фонд оплати праці працюючих на дільниці

Зводимо розрахунки фондів оплати праці з працюючих на дільниці в таблицю 3.8

Таблиця 3.8 Зведена відомість фонду оплати праці працюючих на дільниці

Найменування працюючих	Кількість	ФЗПосн, грн.	ФЗПдоп, грн.	ФОП, грн.	Премія, грн.	Середньомісячна з.пл.,грн	Відрахуваннянасоц. cтрах.грн.
Основні	39	409523	204762	614285		1313	230356
Допоміжні	14	114257	33099	164177	16821	977	61566
Службовці	8	117600		158760	41160	1654	59536
Всього:	61	641380	237861	937222	57981	12800	351458

3.7 Система планово - попереджувального обслуговування робочих місць.

Планова задача ППОРМ - здійснення попередньої підготовки, комплектації і поставки на робочі місця предметів і засобів праці до початку робочої зміни і впродовж зміни без участі основних робітників.

Планування процесу обслуговування забезпечується чіткою організацією планування, регламентацією роботи обслуговування персоналу відповідно до посадових обов'язків і особливо від режиму основного виробництва.

Активно-попереджувальний характер обслуговування позначає своєчасну підготовку робіт за завданням, зокрема систематичний контроль за наявністю матеріалів, заготівок, що комплектують на цехових складах у розмірі встановлених нормативних запасів.

Комплексний характер обслуговування позначає забезпечення робітників всім необхідним для роботи: заготівками, що комплектують, пристосуваннями, інструментом, забезпеченням придатним до роботи устаткуванням, сучасною і своєчасною здачею готової продукції і прибирання відходів.

Ефективно система ППОРМ функціонує при виконанні наступних умов:

1 Забезпечення своєчасною подачею змінного завдання службі підготовки і заборона їх зміни.

2 Наявність післяопераційна технологічного процесу з розрахунком по кожній операції всього необхідного для її виконання оснащення.

3 Проведення періодичної звірки технології з виготовленням на робочому місці.

Всі оснащення, які видаються на робочому місці, з мінімальними витратами часу.

Забезпечення оптимального розміщення допоміжних служб по відношенню до виробничих ділянок.

Упровадження централізованого заточування інструменту.

Упровадження централізованої настройки різцевих блоків для верстатів з ЧПУ.

Відповідальність оснащення, внесеного в операційні карти і використаного в роботі, забезпечується періодичними порівняннями технологій виробництва на робочому місці. Підтримка в цехах необхідного числа інструменту забезпечується системою поставки з ЦІС без додаткових заявок відповідно до ліміту і оборотного фонду.

ППОРМ пристосуваннями забезпечується робітниками, які готують оснащення. Пристосування і штампи, які знаходяться в експлуатації, зберігаються на спеціальних стелажах. Пристосування, які не використовуються часто, знаходяться на складах.

3.8 Вибір і обгрунтування міжопераційного транспорту

Внутрішній цеховий транспорт, призначений для виконання транспортних операцій у межах цеху. У свою чергу він підрозділяється на міжопераційний і цеховий. Основне призначення міжопераційного транспорту це забезпечення зв'язку між окремими робочими місцями.

Вибір виду транспорту залежить від типу організації виробництва, від габаритів і маси виробу.

Якщо габарити деталі не вимагають спеціальної тари, то як міжопераційний транспорт використовують тележки, їх кількість залежить від умов виробництва.

3.9 Система заходів по забезпеченню якості продукції

Якість - сукупність характеристики товару, що відносяться до його здатності задовольняти встановлені і пропоновані потреби.

Необхідність підвищення якості в сучасних умовах диктується такими умовами, як: потребою НТП, зміною споживання запасів населення, підвищення знання матеріального стимулювання і розвитку зовнішньої торгівлі.

Існує декілька методів оцінки якості продукції: об'єктивний, органометричний, розрахунковий. В умовах виробництва, яке розглядається, використовують лише об'єктивний метод, до якого відносяться реєстраційний і вимірювальний.

Реєстраційний - здійснюється на основі використовування теоретичної або емпіричної залежності показника якості від параметра продукції.

Вимірювальний - здійснюється на основі технічних засобів контролю. При контролі деталі-представника в даних умовах виробництва в більшості випадків використовують наступні: калібри, штангенциркулі, скоби і ін.

На ділянці виготовлення деталі використовується новий контроль якості. Він призначений для перевірки деталей і збірної одиниці в процесі їх виготовлення.

Здійснює його відділ технічного контролю цехів; в процесі його виконання проводиться ряд робіт виробничим і контрольним майстром; організовують роботу робітників по обов'язковому виконанню вимог технічних операційних карт і технічних умов по виготовленню деталей. Перед початком перевірки, контролер на робочому місці звіряє відповідність оснащення, яка вказана в технологи тієї, яка знаходиться на робочому місці. За результатами перевірки впродовж зміни і по перевіреній першій деталі здійснюють оформлення нарядів.

Встановлений режим роботи. Система стандартизації передбачає міжнародний стандарт І8О , міждержавний стандарт ГОСТ, державний стандарт України ДСТУ, галузевий стандарт ОСТУ, стандарти підприємств СТП. Стандарти встановлюють показники якості для конкретної продукції, норми, правила і ін.

3.10 Організація керування ділянкою з допомогою АСУ

Автоматична система управління - є основа визначення змінного завдання кожному робітнику на конкретній виробничій ділянці.

Змінно-добове завдання визначається помічником майстра по плануванню і старшим майстром, як мінімум за добу до видачі на виробничу ділянку.

У змінному завданні помічник майстра по плануванню, на кожному робочому місці проставляє номер робочого місця, прізвище робітника і його спеціальність, призначення деталі (збірної одиниці), номер операції, завдання в штуках і нормо-годиннику.

Змінно-добове завдання визначається в трьох примірниках і після твердження; перший - змінному майстру, другий - вивішується на ділянку, для ознайомлення робітників з подальшою роботою, третій розподільнику виробничої групи, а він відносить в інструментально-роздаточну комору.

4. Фінансовий план

Розрахунок собівартості виробу.

При розрахунку і обліку затрат виробництва їх ділять на декілька груп: матеріальні затрати, заробітна плата, накладні витрати. До складу накладних витрат цеху входять затрати на утримання і експлуатацію обладнання і цехові витрати (загально-виробничі).

4.1 Кошторис витрат на утримання і експлуатацію обладнання

Стаття 1. Амортизація обладнання

Амортизація обладнання, коштовних інструментів і пристроїв, транспортних засобів визначається за формулою :

(4.1)

де: Сбал. - балансова вартість основних фондів

На. - норма амортизації, %.

Розрахунок проводиться окремо для кожної групи основних фондів:

(4.2)

Аiнст = (4.3)

Атранс =грн. (4.4)

Стаття 2. Експлуатація обладнання та інших робочих місця

2.1 Затрати на силову електроенергію

Ре. = Есил. * Це.грн. (4.5)

де: Це. - ціна електроенергії за 1 КВт/год.

(4.6)

де: Nуст. - потужність електродвигунів технологічного обладнання дільниці; Кз.ср. - середній коефіцієнт завантаження обладнання на дільниці; Код.- коефіцієнт одночасності роботи устаткування, Код. =0,75; Nккд - коефіцієнт корисної дії двигуна, N_ККд = 0,9; п_м - коефіцієнт, що враховує витрати у мережі, п_м = 0,96.

Ре. =586789 * 0,44 =258187 грн.

2.2 Затрати на стиснуте повітря

Затрати на стиснуте повітря, що використовується з технологічною метою і розраховуються за формулою:

(4.7)

де: Спр.- кількість верстатів, що використовують стисле повітря;

0,7 - коефіцієнт, що враховує кількість верстатів, які використовують стисле повітря; Нср.н. - середня норма витрат на одне робоче місце, Нср.н.=4; Цст.п. - ціна на 1 м³ стиснутого повітря, грн.

грн.

2.3. Витрати на допоміжні матеріали

Витрати на допоміжні матеріали визначаються за формулою:

В_ДОП.М. = 0,02* В_{БАЛ.ОБЛ}., грн (4.8)

Вдоп.м =0,02* 1564582 = 31292 грн.

2.4. Витрати на воду для виробничих потреб

Витрати на воду для виробничих потреб розраховується за формулою :

в_{тех.вод.} = С_ПР. *0,7*Фд*Н_а*Ц_а гр (4.9)

де: Н_а - годинна витрата води на один верстат, Н_а = 4м ;

Ц_а - ціна води, грн.

В_{тех.вод.} =23*0.7*3897*4*0.69=173167 грн.

2.5. Витрати на інструмент

Витрати на інструмент визначаються збільшено за вартістю експлуатації ріжучого інструменту на одну годину роботи верстата по формулі :

(4.10)

де: В_ЕЛ - вартість експлуатації ріжучого інструменту на одну годину роботи верстату даної групи в розрахунку на один інструмент (див. додаток 8);

п - кількість одночасно працюючих інструментів на одному верстаті даної групи;

Кпд - коефіцієнт подорожчання інструменту, ( для верстатів з ЧПК Кпд. = 1,3).

грн.

грн.

Р_п=1115+53+1784+47,2+167=3166 грн

2.6. Витрати на допоміжних робочих по обслуговуванню обладнання (чергових, ремонтників, слюсарів, наладчиків) з відрахуванням на соціальне страхування розраховується за формулою :

Зд.р = ФОП_РІЧН + З_СТР.В., ,грн. (4.11)

З_д.р = 99296+37236 = 136532 грн.

2.7 Витрати на ремонт і міжремонтне обслуговування розраховується
окремо для верстатів з ручним керуванням та з ЧПК та розраховується за формулою :

Врем.=Врем.р.к.+Врем.тек.чпк+Врем.кап.чпк.., грн (4.12)

де: Врем.р.к. - витрати на ремонт та міжремонтне обслуговування верстатів з ручним керуванням можна прийняти як 4...6% від балансової вартості верстатів з ручним керуванням;

Врем.рк. =0.04*1564582=62583 грн.

В_{рем.тех.чпк -} витрати на ремонт та міжремонтне обслуговування верстатів з ЧПК:

В_{рем.тек.чпк}=?[(Нм*Rм)+(Не*Re)]* Спр.і. + Нп * Спр.і. * Фд. * Кд., грн. (4.13)

де: Нм, Не - середньорічні витрати на ремонт і між операційне обслуговування на одиницю ремонтної складності механічної і електричної частини, грн.; Нп - витрати на технічне обслуговування електронного пристрою даної системи за 1 годину роботи верстату, грн.; Rе, Rм - кількість одиниць ремонтної складності електротехнічної і механічної частин верстату;

В_{рем.кап.чпк}- витрати на капітальний ремонт верстатів з ЧПК:

В_{рем .кап чпк} = ?[(Нм.к. * Rм)+(Не.к. * Rе)]*Спр.i._,грн. (4.14)

де: Нм.к., Не.к. - середньорічні витрати на капітальний ремонти одиниці ремонтної складності механічної та електротехнічної частини верстату, грн.

В_{рем.тек.чпк} =? [(1,25 *14,5)+ (0,56 * 32)]* 4 +?0,9 * 4* 3897 * 0,88 =12489,89 грн

В_{РЕМ.КАП.ЧПК}=?[(1,03*14,5)+(0.46*32)]*4=118,64 грн.

З_рем =23850+12490+119=36459 грн

Стаття 3. Інші витрати. Включають затрати по утриманню і експлуатації обладнання, що невраховані вище:

В_ін =0,05* В_{заг ,} грн.. (4.15)

В_ін =0,05*1086630=54332 грн

Процент витрат по утриманню та експлуатації розраховується по формулі:

(4.16)

де: В - процент витрат по утриманню і експлуатації обладнання;

ФЗП_ОСН._ВИР. - фонд основної заробітної плати основних робітників.

Всі затрати зводимо до таблиці 4.1

Таблиця 4.1 - Кошторис витрат на утримання i експлуатацiю обладнання

Найменування статей	Сума, грн.
Амортизація обладнання, інструменту та транспорту	390773
Експлуатація обладнання та інших робочих місць	695857
Витрати на електроенергію	258187
Витрати на стисле повітря	18321
Витрати на допоміжні матеріли	31292
Витрати на воду	173167
Витрати на інструмент	3166
Витрати допоміжних робочих по обладнання	обслуговуванню
Витрати на ремонт і між операційне верстатів	обслуговування	136532
Інші витрати	54332	75192
Всього:	1140962



4.2 Кошторис загально-виробничих витрат

Стаття І. Утримання апарату управління цехом. Утримання апарату керування цехом включає витрати на оплату праці керівників та спеціалістів дільниці з урахуванням відрахувань на соціальне страхування цієї категорії розраховується за формулою:

В_АУ = ФОП_АУ + Зстар._АУ, грн (4.17)

В_АУ =158760+59536=218296 грн.

Стаття 2. Утримання іншого цехового персоналу.

Утримання іншого цехового персоналу включає витрати на оплату праці інших службовців, контролерів та інших допоміжних робочих, незайнятих обслуговуванням обладнання з урахуванням відрахувань на соціальне страхування цієї категорії, розрахунок ведеться за формулою:

Вiн.п = ФОП_річ.пп + Зстар.пп, грн. (4.18)

Вiн.п =64881+24330=89211 грн.

Стаття 3. Амортизація будівлі і споруд.

Амортизація будівлі і споруд включає розрахунок амортизаційних відрахувань за формулою:

(4.19)

Стаття 4. Утримання будівлі і споруд.

Утримання будівлі і споруд включає розрахунок наступних витрат:

4.3 Витрати на допоміжні матеріали.

Витрати на допоміжні матеріали розраховуються за формулою :

в_{доп.мат}. = 2%C_{БАЛ.БУД}.,грн. (4.20)

В_{допмат.} = 0,02*632500 = 12650 грн.

4.2 Витрати на електроенергію для освітлення

Витрати на електроенергію для освітлення визначають за формулою :

(4.21)

де: Тосв. рівне число годин освітлення на їм площі для виробничих приміщень - 2100 год., для службових, побутових і допоміжних приміщень - 500 годин:

Sуч. - площа виробничих і допоміжних приміщень;

Qосв. - питома витрата електроенергії на 1м² площі; = 15,75кВт/год.;

ц_е - ціна 1 кВт/год. електроенергії, грн.

4.3. Витрати пари на опалення.

Витрати пари на опалення знаходиться за формулою :

(4.22)

де: V -- об'єм допоміжних приміщень дільниці, м ;

Но - число годин опалювального сезону, Но -- 4320 год.;

Q - питомі витрати тепла на 1 будівлі, Q = 20 ккал/год.;

i - тепло видача 1 кг пари, і = 540 ккал/год.;

Цп - ціна пари за 1т, грн./т.

4.4 Витрати на воду для побутових потреб

Витрати на воду для побутових потреб розраховують за формулою:

В_в= Ц_а*К_РОБ *Q*Д,грн. (4.23)

де: Q - питомі витрати води на одного робітника за зміну, Q=0,08м ;

Ц_а - ціна 1м³ води, грн.

В_в =2,77*61*0.08*254=3433 грн.

Стаття 5. Охорона праці.

Відрахування на охорону праці розраховуються за формулою :

В_оп=425*Кроб,грн. (4.24)

В_оп = 425 * 61 = 25925 грн.

Стаття 6. Інші витрати.

Включають цехові витрати, які не враховувалися в попередніх статтях та розраховуються за формулою :

Він = 3%Взаг. (4.25)

Він = 0,03 * 420380 = 12612 грн

Розрахунки всіх статей зводяться в таблицю 4.2.

Таблиця 4.2 - Кошторис загально-виробничих витрат

Найменування статей	Сума, грн.
Утримання апарату управління	218296
Утримання іншого цехового персоналу	89211
Амортизація будівлі та споруд	50600
Утримання будівлі та споруд	358107
Витрати на допоміжні матеріли	12650
Витрати на електроенергію для освітлення	7093
Витрати пари для опалення	13172
Витрати на воду для побутових потреб	3433
Охорона праці	25925
Інші витрати	12612
Всього:	432992

Процент загально-виробничих витрат розраховується за формулою:

(4.26)

4.3 Кошторис витрат на виробництво

Кошторис витрат на виробництво визначає загальну суму витрат на приведену програму випуску по технології, що проектується.

Таблиця 4.3 - Кошторис витрат на виробництво

Статті	Сума, грн	Витр.на осн. мат.з відр.відх., грн.	ЗПосн.роб.	Відр.на соц. страх.	Вуео, грн	Взаг.вир., грн..
Матер. витрати	3332196	3288254			31292	12650
Зар.плата	916324		614285		137862	164177
Відр.на соц.страх.	343620			230356	51698	61566
Амортизація	441373				390773	50600
Інші витр.	673336				529337	143999
Всього	5706849	3288254	614285	230356	1140962	432992

4.4 Калькуляцiя собiвартостi деталi

Калькуляція -метод обчислення собівартості на одиницю продукції. Місце калькуляції в техніко-економічних розрахунках визначається тим, що на її основі розраховується ціна. Крім того зміна собівартості одиниці продукції дозволяє охарактеризувати рівень організації праці, технічний рівень і продуктивність праці.

4.4.1 Виробнича собівартість деталі розраховується по формулі :

(4.27)

де М - вартість основних матеріалів, відрахувавши відходи:

(4.28)

де Н - норма витрат матеріалу на одиницю продукції, кг;

- ціна матеріалу, грн..

О - величина відходів, які реалізовані;

- ціна відходів.

(4.29)

де - основна заробітна плата робітників виробництва на деталь

- відрядна сумарна розцінка по всіх операціях тех.процесу

., (4.30)

.,

де - допоміжна заробітна плата робітників виробництва на деталь.

відрахування на державне соціальне страхування на деталь, складає приблизно 37% від суми основної та додаткової заробітної плати робітників виробництва.

- витрати на утримання та експлуатацію обладнання, які приходяться на деталь

- процент витрат на утримання та експлуатацію обладнання.

(4.31)

- загально-виробничі витрати на деталь

- процент загально-виробничих витрат

(4.32)

4.4.2 Повна собівартість розраховується за формулою :

(4.33)

С_повн= 18,61+2,72+0,28= 21,61 грн

де - адміністративні витрати;

- витрати на збут.

відрахування на державне соціальне страхування на деталь , складає приблизно 37% від суми основної та додаткової заробітної плати робітників виробництва.

З_стр=0,375*(З_о+З_д), грн (4.34)

З_стр=0,375*(1,36+0,68)= 0,77 грн

4.4.3 Адміністративні витрати визначаються за формулою :

, грн. /шт (4.35)

, грн. /шт

де - процент адміністративних витрат

4.4.4 Витрати на збут визначаються за формулою:

, грн./шт (4.36)

де - процент витрат на збут

Розрахунок калькуляції деталі зводимо до таблиці 4.4

Таблиця 4.4 - Калькуляція собівартості деталі

Статті витрат	Методика розрахунку	Сума, грн.
Вартість матеріалів з урахуванням відходів	М=Но*ЦМ-О*ЦО	10,57
Основна зарплата основних робочих	Зо=Рвід	1,36
Додаткова зарплата основних робочих	Зд=50%*Зо	0,68
Відрахування на соціальне страхування	Зстр=(Зо+Здод)*0,375	0,77
Витрати на утримання і експлуатацію обладнання	Вуео=Зо*%Взаг.вир/100	3,79
Загально-виробничі витрати	Ввир=%Взаг.вир/100*Зо	1,44
Цехова собівартість Свир	Свир=М+Зо+Зд+Зстр+Вуео+Взаг.вир	18,61
Адміністративні витрати	Ва=%Ва/100*Зо	2,72
Витрати на збут	Вз=%Вз/100*Свир	0,28
Повна собівартість	Спов=Свир+Ва+Вз	21,61

Розрахунок вiдпускної цiни. Прибуток розраховуємо за формулою:

П=30%*С_пов, грн (4.37)

П=0,3*21,61=6,48 грн

Оптова цiна розраховується за формулою:

Ц_опт= С_пов+П, грн (4.38)

Ц_опт= 21,61+6,48= 28,09 грн

Податок на додану вартiсть розраховується за формулою :

ПДВ=20%*Ц_опт, грн (4.39)

ПДВ= 0,2*28,09 = 5,62 грн

Вiдпускна цiна визначається за формулою :

Ц_вiд=Ц_опт+ПДВ, грн (4.40)

Ц_вiд=28,09+5,62 = 33,71 грн

Розрахунок вiдпускноi цiни виробу зводимо до таблицi 4.5

Таблиця 4.5 -Розрахунок відпускної ціни

Статті витрат	Методика розрахунку	Сума,грн./шт..
Повна собівартість	Спов	21,61
Прибуток	П=30%*Спов,грн	6,48
Оптова ціна	Цопт= Спов+П, грн	28,09
ПДВ	ПДВ=20%*Цопт, грн	5,62
Відпускна ціна	Цвiд=Цопт+ПДВ,грн	33,71

5. Техніко-економічні показники дільниці

Таблиця 5.1 Техніко-економічні показники дільниці

Показники	Одиниці виміру	Сума грн
Річний випуск продукції:
в натуральному виразі	шт.	41000
його трудомісткість	нормо-год	6495
по відпускним цінам	грн.	1382110
Приведений обсяг випуску продукції:
в натуральному виразі	шт.	301120
його трудомісткість	нормо-год	79495
по відпускним цінам	грн.	10150755
Кількість робочих місць	р.м.	23
Середній коефіцієнт завантаження роб. місць	%	0,86
Виробнича площа		460
Загальна		575
На одне робоче місце		20
Чисельність робочих, всього	чол.	67
Основних робочих	чол.	39
Допоміжних робочих	чол.	14
Керівників і спеціалістів	чол.	8
Середньомісячна зарплата	грн.	1280
Основних робочих	грн.	1313
Допоміжних робочих	грн.	977
Службовців	грн.	1654
Продуктивність праці
На одного основного робочого	нормогод/чол.	2038
На одного робітника	н-год/чол.	1303
Вартість основних фондів	грн..	2235268
Випуск продукції на 1 виробничої площі	грн./	22067
Фондовіддача		4,54
Фондоозброєність	грн/чол	57315
Процент використання основних матеріалів	%	27,89
Рівень механізації праці		0,67
Відпускна ціна за штуку	грн	33,71

Перелік умовних позначень

Слово(словосполучення)	Скорочення

гривні грн

змінний майстер зм. майстер

кіловат кВт

кілограм кг

метр м

мільйон млн.

молодший обслуговуючий персонал МОП

операції оп.

ремонт рем.

робітник роб.

таблиця табл.

тисячі тис.

тонна т

числове програмне керування ЧПК

чоловік чол.

штук шт.

Перелік використаної літератури

1. Богуслав В.А, Омельченко В.І.

“Комплексна система підготовки та організації виробництва на серійному підприємстві”, Дніпропетровськ,СІЧ,1995 р.

2. Веліканова К.М

“Економіка та організація виробництва”,Машинобудування, 1986 р.

3. Васильков В.Г. “Організація виробництва” К.: 2003-529 с.

4. Войчинський А.М.”Гнучкі автоматизовані виробництва”-М.: 1987-272 с.