Економічна оцінка виробництва виробу на підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Економічна оцінка виробництва виробу на промислових підприємствах є важливим завданням, яке розв'язується при виконанні науково-дослідних, проектно-конструкторських і технологічних робіт. В курсовому проекті (КП) виконується оцінка передбачуваних ринків збуту виробів, розраховуються витрати на виробництво, визначається вартість виробничих фондів і величина амортизаційних відрахувань. Розраховується також величина показників по праці і заробітній платні, виконується оцінка показників ефективності використання виробничих фондів. При виконанні розрахунків оцінюються можливі ризики і їх вплив на рівень економічних показників. Розраховуються також елементи фінансового плану, виконуються розрахунки ефективності необхідних для виконання відповідного проекту інвестицій. Оцінюється можлива стратегія фінансування, розраховуються показники кредитування. Ряд розділів, виконуваного курсового проекту, оформляються з використанням методики розробки бізнес-плану.

Головна ціль даного курсового проекту - економічна оцінка виробництва генератора по двох варіантах. Для цього потрібно вирішити наступні завдання:

1. Дати характеристику виробу.

2. Розрахувати собівартість і ціну виробу.

3. Визначити вартість виробничих фондів та величину амортизаційних відрахувань.

4. Визначити величину показників по праці та заробітній платі.

5. Дати оцінку показників ефективності використання виробничих фондів.

6. Визначити вплив можливих ризиків на рівень економічних показників.

7. Оцінити стратегію фінансування і розрахувати економічну ефективність.

8. Визначити вигідніший варіант виробництва.

1. Опис виробу

Генератор - пристрій, апарат чи машина, які виробляють якийсь продукт (газ, лід тощо), електричну енергію (Г. електромашинний, радіосигналів тощо), створюють електричні, електромагнітні, світлові або звукові сигнали - коливання, імпульси (напр., ламповий, магнетронний, квантовий, ультразвуковий генератор).

Інша назва генератора - давач.

Предметом мого дослідження є цифровий інвенторний генератор Kipor IG2600.

№№ п./п.	Найменування параметра	Одиниця вимірювання	Величина параметра
			Новий виріб	Базовий виріб
1	об'єм робіт у споживача	тис. грн.	45	50
2	Номінальна потужність	кВт	1310	1310
3	термін служби	років	11	13
4	КПД	%	84	86

2. Оцінка ринку збуту

На практиці цей розділ є, як правило, найважливішою частиною бізнес-плану. Досвід показує, що невдача більшості комерційних проектів була пов'язана саме із слабким вивченням ринку і переоцінкою його місткості. Вивчення ринку включає: визначення сегментів ринку по галузевих, функціональних ознаках і по напрямах використання виробів; оцінку місткості ринку виробів усередині країни і місткості окремих його сегментів; виявлення частки імпорту в місткості ринку виробу; аналіз товарної і фірмової структури ринку; прогнозування кон'юнктури ринку на період до двох років і тенденцій розвитку ринку на віддалену перспективу.

Методика дослідження ринку в загальному випадку включає:

а) Формулювання проблеми і попередній виклад задач, рішення яких дозволить розв'язати всю проблему, в короткій і ясній формі зі вказівкою необхідних видів інформації.

б) Організація пошукового дослідження, включаючи збір даних про основні аспекти проблеми. Етап закінчується остаточним формулюванням задач.

в) Визначення необхідних початкових даних, методів їх отримання і видів аналізу, які необхідно виконати.

г) Збір даних.

д) Аналіз зібраних даних.

е) Розробка і реалізація заходів щодо використання даних.

Розрахунок місткості ринку при невеликій кількості споживачів виконується методом підсумовування ринків, що допускає визначення всіх потенційних споживачів виробу на кожному ринку. При достатньо великій кількості споживачів місткість ринку визначається за допомогою статистичних методів, що враховують як минулі тенденції, так і перспективні чинники.

Річна місткість ринку (М) по виробу виробничого призначення в загальному випадку може бути виражена так:

М = В + З_в - Е + І + З_п - Е_н + І_н

де:

В-загальний випуск виробу;

З_в - залишок товарних запасів на складах виробів і баз постачання;

Е - експорт;

І - імпорт;

З_п - зниження (збільшення) запасів виробу на складах споживачів;

Е_н - непрямий експорт;

І_н - непрямий імпорт.

Основними питаннями, на які відповідають в цьому розділі, є:

- хто купуватиме вироби? (які підприємства, фірми);

- чому? (за високу якість або низькі ціни і т.д.);

- коли? (сьогодні, завтра і на найближчі два роки);

- за якою ціною?

- скільки?

Рішення цих задач на практиці є предметом спеціальних маркетингових досліджень. В курсовому проекті об'єм робіт задається у кожному конкретному випадку викладачем і може, наприклад, включати:

- оцінку найважливіших галузей - споживачів виробу і основних видів машин і обладнання, комплектованого цими виробами;

- визначення потреби у виробі даного типу з різним рівнем головних параметрів;

- аналіз тенденцій розвитку ринку виробів даного типу;

- оцінку відповідності виробу стандартам найважливіших імпортерів;

- укрупнений розрахунок місткості ринку одним з методів.

3. Розрахунок витрат на виробництво. Розрахунок собівартості та ціни виробу

В цьому розділі виконуються розрахунки собівартості та ціни по варіантах виробу.

Відповідно до діючих нормативних документів, повна собівартість виробу (С_П) включає:

С_П = С_В + С_А + С_З, (3.1)

Сп = 312789,4769 + 78197,36922 + 46918,42153 = 437905,2676

де: С_В - виробнича собівартість, грн.;

С_А - адміністративні витрати, грн.;

С_З - витрати на збут продукції, грн.

У свою чергу, виробнича собівартість визначається:

С_В = С_М + С_ПК + С_ПЕ + З_О +З_Д + В_СЗ + В_УЕО + В_ЗВ + В_Б + В_ІН, (3.2)

С_{В =} 200480 + 450 + 670 + 24924,24 + 3738,64 + 11046,67241 + 24924,24 + 37386,36 + 6072,402968 + 3096,925514 = 312789,5

де: С_М - витрати на основні матеріали;

С_ПК - витрати на покупні комплектуючі та напівфабрикати;

С_ПЕ - витрати на паливо й енергію;

З_О - основна заробітна плата;

З_Д - додаткова заробітна плата;

В_СЗ - відрахування на соціальні заходи;

В_УЕО - витрати на утримання й експлуатацію обладнання;

В_ЗВ - загальновиробничі витрати;

В_Б - втрати від браку продукції;

В_ІН - інші витрати.

Собівартість - це сума витрат на виробництво та реалізацію одиниці виробу даного типу. Калькуляція (розрахунок) собівартості виконується відповідно до методичних рекомендацій по калькуляції собівартості промислової продукції (робіт, послуг) 2001 р.

В калькуляціях собівартості на підприємствах, як правило, приводяться наведені нижче розрахунки.

3.1 Розрахунок витрат на основні матеріали та напівфабрикати власного виробництва

Витрати на основні матеріали (C_М) та напівфабрикати власного виробництва (С_ПФ) визначаються по формулах:

, (3.3)

См = 1,1*(19200,00 + 76800,00+57600,00 + 31680,00 + 15200,00)*14,74= 220513,3

де: К_Т - коефіцієнт, що враховує транспортно-заготівельні витрати на матеріали (К_Т=1,05 - 1,1);

Н_Рі - норма витрати матеріалу i-го виду на одиницю виробу (в прийнятих одиницях вимірювання);

Ц_i - ціна одиниці матеріалу i-того виду, грн. Приймаються реальні або світові ціни на матеріали;

С_З - вартість зворотних відходів, грн. (приймається рівною 1 - 2% від суми витрат на основні матеріали з урахуванням транспортно-заготівельних витрат);

m - кількість видів основних матеріалів у виробі;

, (3.4)

де: Н_Рi - норма витрати напівфабрикату власного виробництва i-го виду на одиницю виробу;

C_ВПФi - виробнича собівартість одиниці напівфабрикату власного виробництва i-го виду, грн.;

m - кількість видів напівфабрикатів власного виробництва у виробі.

3.2 Розрахунок витрат на покупні комплектуючі та напівфабрикати

Розрахунок цих витрат виконують по формулі:

, (3.5)

де: K_Т - коефіцієнт, що враховує транспортно-заготівельні витрати на покупні комплектуючі (К_Т=1,05 - 1,1);

Ц_ПКj - ціна одиниці покупних комплектуючих j - того виду, грн.;

N_ПКj - кількість покупних комплектуючих j - того виду на виріб, шт.;

n - кількість видів покупних комплектуючих на виріб, шт.

Результати розрахунків по статтях 3.1 і 3.2 зводяться в таблицю 3.1.

Витрати на паливо та енергію слід прийняти як відсоток від вартості основних матеріалів за узгодженням з викладачем.

Таблиця 3.1 - Розрахунок витрат на основні матеріали, напівфабрикати та покупні комплектуючі, паливо та енергію

№	Найменування статті витрат	Од. вим.	Ціна, грн.	Базовий виріб	Новий виріб
п./п.				к-ть	сума, грн.	к-ть	сума, грн.
1.	Основні матеріали і транспортно-заготівельні витрати				200480,00		193840,00
а)	прокат чорних металів	кг	6,4	3000	19200,00	2600	16640,00
б)	електротехнічна сталь	кг	24	3200	76800,00	3100	74400,00
в)	кольорові метали	кг	72	800	57600,00	730	52560,00
г)	провідникові матеріалі	кг	144	220	31680,00	240	34560,00
д)	інші матеріалі	кг	16	950	15200,00	980	15680,00
2.	Напівфабрикати власного виробництва	шт			450		400
3.	Покупні комплектуючі і транспортно-заготівельні витрати	грн			737		759
4.	Паливо та енергія	%			55128,315		53302,205
5.	Всьго витрат на матеріали				256795,32		248301,21

3.3 Розрахунок основної заробітної плати

Основна заробітна плата (З_О) визначається як:

З_О = З_П + Д, (3.6)

де: З_П - пряма заробітна плата основних виробничих робітників, грн.;

Д - доплати до прямої заробітної плати, грн.

Пряма заробітна плата на один виріб розраховується по формулі:

, (3.7)

де: С_Г1 - годинна тарифна ставка першого розряду, грн.;

К_Ті - тарифний коефіцієнт середнього розряду i-того виду робіт;

t_i - трудомісткість i-того виду робіт на один виріб;

m - число видів робіт.

Згідно з чинними нормативними документами в машинобудуванні встановлено три значення годинних тарифних ставок:

для висококваліфікованих робітників допоміжного виробництва, що виконують особливо складні й унікальні роботи, верстатників на унікальному устаткуванні, зайнятих виготовленням особливо складної продукції (С_Г1= 12 грн.);

для робітників основного та допоміжного виробництва (С_Г1= 10 грн.);

для робітників, зайнятих на інших роботах, безпосередньо не пов'язаних з основним характером діяльності підприємства (С_Г1= 8 грн.).

Для робіт зі складними та шкідливими умовами праці передбачено збільшення годинних тарифних ставок на 4, 8, 12, 16, 20 і 24 відсотки.

Оплата праці здійснюється за тарифною сіткою, наведеною в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 - Тарифна сітка, за якою здійснюється оплата праці робітників у машинобудуванні

Тарифний розряд	1	2	3	4	5	6	7	8
Тарифний коефіцієнт	1	1,1	1,35	1,5	1,7	2,0	2,2	2,4

Праця робочих, зайнятих на різних роботах (верстатні, холодні, гарячі та шкідливі) зазвичай оплачується по-різному. Тому розрахунок по цих видах робіт ведеться окремо, а пряма заробітна плата на виріб визначається, як сума відповідних значень. Якщо середній розряд робіт не ціле число, то його тарифний коефіцієнт знаходиться методом інтерполяції.

Так, наприклад, тарифний коефіцієнт середнього розряду 4,6 визначається як:

K_Т4,6 = K_Т4 + 0,6 * (K_Т5 - K_Т4) = 1,35 + 0,6 (1,5 - 1,35)= 1,44,

де K_Т4 і K_Т5 - тарифні коефіцієнти 4 і 5 розрядів, відповідно.

3.4 Додаткова заробітна плата

Додаткова заробітна плата виробничих робітників розраховується пропорційно сумі основної заробітної плати. В курсовому проекті цю величину слід узяти за узгодженням з викладачем.

Розрахунок заробітної плати на один виріб зводиться в таблицю 3.3.

Таблиця 3.3 - Розрахунок заробітної плати на один виріб

3.5 Відрахування на соціальні заходи

На сьогодні соціальні відрахування в Україні здійснюються згідно з Законом України від 8.8.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

У відповідності з нормами цього закону, розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлюється у відповідності до класу професійного ризику виробництва, що визначається за постановою Кабінету міністрів України від 13 вересня 2000 р. №1423. Єдиний соціальний внесок для роботодавців нараховуються на суму фактичних витрат на оплату праці (сума основної та додаткової заробітної плати). У даному курсовому проекті вважаємо, що підприємство віднесене до 53-го класу професійного ризику виробництва, згідно з яким розмір соціального внеску становить 38,54%.

3.6 Витрати на утримання й експлуатацію обладнання

Розподіляються на собівартість пропорційно основній заробітній платі. В курсовому проекті величину цих витрат слід узяти за узгодженням з викладачем.

3.7 Загальновиробничі витрати

Розподіляються на собівартість пропорційно основній заробітній платі. В курсовому проекті величину цих витрат слід узяти за узгодженням з викладачем.

3.8 Втрати від браку

Втрати від браку продукції можна прийняти у розмірі 2% від суми попередніх статей витрат.

3.9 Інші витрати

Інші витрати можна прийняти у розмірі 1% від суми попередніх статей витрат.

3.10 Адміністративні витрати

Адміністративні витрати визначаються пропорційно виробничій собівартості В курсовому проекті величину цих витрат слід узяти за узгодженням з викладачем.

3.11 Витрати на збут

Витрати на збут визначаються пропорційно виробничій собівартості. В курсовому проекті величину цих витрат слід узяти за узгодженням з викладачем.

Знаходиться також оптова ціна, ПДВ і відпускна ціна виробу.

Оптова ціна визначається як:

Ц = С_П + П, (3.8)

Податок на додану вартість на дану продукцію згідно чинного законодавства України визначається:

ПДВ=20%*Ц, (3.9)

ПДВ = 503591,0578 * 0,2 = 100718,2116

Відпускна ціна виробу (ціна продажу) розраховується, як:

Ц_ПР=Ц+ПДВ=С_П+П+ПДВ, (3.10)

Ц_{ПР = 503591,0578 + 100718,2116 = 604309,2694}

Всі розрахунки зводяться в табл. 3.4.

Таблиця 3.4 - Розрахунок собівартості та ціни виробу

Найменування статті	Величина витрат по статтях, грн.
	Базовий	Новий
Соривина та матеріали	200480	193840
а) прокат чорних металів	19200	16640
б) електротехнічна сталь	76800	74400
в) кольорові метеріали	57600	52560
г) провідникові матеріали	31680	34560
д) інші матеріали	15200	15680
Напівфабрикати власного виробництва	450	400
Куповані комплектуючі	670	690
Основна заробітна плата	24924,24	22088,22
Додаткова заробітна плата	3738,64	3313,23
Відрохуваня на соціальні заходи	11046,67241	9789,719986
Витрати на утримання й експлуатацію обладнання	24924,24	22088,22
Загальновиробничі витрати	37386,36	33132,33
Витрати від браку	6072,402968	5706,83446
Інші витрати	3096,925514	2910,485574
Адмінистративні витрати	78197,36922	73489,76076
Витрати на збут	46918,42153	44093,85645
Виробнича собівартість	312789,4769	293959,043
Повна собівартість	437905,2676	411542,6602
Прибуток	65685,79015	61731,39903
Ціна підприємства	503591,0578	473274,0593
Податок на додану вартість	100718,2116	94654,81185
Ціна реалізації	604309,2694	567928,8711

4. Визначення вартості виробничих фондів і розрахунок амортизаційних відрахувань

4.1 Розрахунок вартості виробничих фондів

Розрахунки виконуються в такій послідовності: визначається дійсний річний фонд часу роботи одиниці обладнання; розраховується кількість одиниць верстатного обладнання; знаходиться вартість виробничих фондів.

Дійсний річний фонд часу роботи одиниці обладнання (Ф_Д) визначається так:

, (4.1)

Фд = 4160*(1-5/100) = 3952

де: Ф_реж - режимний фонд часу роботи одиниці обладнання, год.;

В_р - відсоток втрат часу на технічне обслуговування та ремонти.

Величина Ф_реж визначається як:

, (4.2)

Фреж = 260*2*8 = 4160

де: а_рд - кількість робочих днів у році (визначається по календарю);

l - число змін за добу (приймається двозмінний режим роботи);

t_см - тривалість однієї зміни в годинах (8 годин).

Величина В_р при двозмінній роботі може бути прийнята в розмірі 3-6% для універсального та 10-15% для спеціального обладнання.

Визначення кількості одиниць верстатного обладнання в умовах одиничного та дрібносерійного виробництва виконується по групах (токарне, свердлильне та ін.). Розрахункове число одиниць по i-й групі обладнання (С_pi) знаходиться так:

, (4.3)

Сpi = 310*150/3952*1,1 = 12,9

де: А_Г - річний випуск виробів в шт.;

t - трудомісткість одного комплекту деталей, оброблюваних на даній групі обладнання в нормо-годинах;

К_ВК - планований коефіцієнт виконання норм (приймається в межах 1,05-1,20).

Прийнята (фактично необхідна) кількість одиниць обладнання (С_пр) встановлюється з розрахунком, щоб фактичний коефіцієнт завантаження обладнання (К_зв) не перевищував запланованої величини 0,85.

Kзв = 11/13 = 0,85

Отже, прийнята кількість одиниць обладнання визначається з округленням до цілого, як:

, (4.4)

Сnpi = 8/0,85 = 9,41

Розрахунок кількості верстатного обладнання по групах і ділянці в цілому виконується для двох варіантів проектованого виробу в табл. 4.1.

Таблиця 4.1 - Розрахунок кількості верстатного обладнання

Показники	Позначення показника	Групи обладнання	Всього
по варіантах		Токарн.	Фрез.	Свердл.	Інші верст.
1 варіант
Трудомісткість виробу, н-г	ti	150	40	60	130	380
Трудомісткість програми, н-г	Ар * ti	46500	12400	18600	40300	117800
Трудомісткість програми станко-годинника		42272,7	11272,7	16909,1	36636,4	107090,9
Кількість верстатів розрахункова	Cpi	11	3	4	9	27
Кількість верстатів прийнята	Cnpi	13	4	6	11	32
Фактичний коефіцієнт завантаження	Kзвi	0,8228	0,7131	0,7131	0,8428	0,8468
2 варіант
Трудомісткість виробу, н-г	ti	110	30	50	160	350
Трудомісткість програми, н-г	Ар * ti	34100	9300	15500	49600	108500
Трудомісткість програми станко-годинника		31000	8454,54545	14090,9091	45090,9091	98636,3636
Кількість верстатів розрахункова	Cpi	8	3	4	12	25
Кількість верстатів прийнята	Cnpi	10	4	5	15	30
Фактичний коефіцієнт завантаження	Kзвi	0,8	0,75	0,8	0,8	0,83333333

Розрахунок вартості виробничих фондів виконується в таблиці 4.2 за результатами розрахунку кількості верстатного обладнання (табл. 4.1). Вартість обладнання визначається так:

, (4.5)



де: Ц_ci - середня ціна i-го виду обладнання (приймається за узгодженням з викладачем на момент розрахунку), грн.;

m - кількість видів обладнання.

В капітальні витрати по устаткуванню (К_об) входять також витрати на його транспортування, монтаж і наладку (приймаються в розмірі 10-15% від З_об).

Таблиця 4.2 - Розрахунок вартості основних виробничих фондів

Показник	Ціна грн	Позначення	Базовий	Новий
			к-ть	сума, грн.	к-ть	сума, грн.
Вартість обладнання		Зоб
токарне	160000		13	2080000	10	1600000
фрезерне	280000		4	1120000	4	1120000
свердлувальне	64000		6	384000	5	320000
інше	32000		11	352000	15	480000
Разом		Зоб		3936000		3520000
Вартість обладнання з урахуванням витрат на транспортування, монтаж і наладку		Коб		4329600		3872000
Вартість інших складових основних фондів				6687193,89		5980417,30
Вартість основних фондів		Соф		11016793,89		9852417,30
Вартість виробничих фондів		Спф=Соф+Сос		17703987,79		15832834,61

Вартість оборотних засобів розраховується на підставі визначених раніше значень вартості основних матеріалів і покупних комплектуючих і орієнтовної структури оборотних засобів, приведеної в таблиці А.2 Додатку А. Розрахунок вартості оборотних засобів приводиться в табл. 4.3

Таблиця 4.3 - Розрахунок вартості оборотних засобів

Елементи оборотних коштів	Питома вага, %	Вартість базового виробу	Вартість нового виробу
1 Оборотні виробничі фонди:
1.1 Виробничі запаси:
1.1.1 Сировина, основні матеріали і покупні напівфабрикати	0,435	42511403600	38083304700
1.1.2 Допоміжні матеріали	0,031	3029548303	2713982634
1.1.3 Паливо	0,014	1368183104	1225669577
1.1.4 Малоцінні і швидкозношувані інструменти і інвентар	0,086	8404553355	7529113113
1.1.5 Запасні частини для ремонту обладнання	0,016	1563637834	1400765230
1.1.6 Тара і тарні матеріали	0,016	1563637834	1400765230
1.2 Незавершене виробництво і напівфабрикати власного виготовлення.	0,246	24040931691	21536765417
1.3 Витрати майбутніх періодів.	0,01	977273646	875478269
2 Фонди обігу:
2.1 Готова продукція на складах.	0,144	14072740502	12606887073
2.2 Продукція, відвантажена, але неоплачена покупцем.	0,001	97727364,6	87547826,9
2.3 Грошові кошти і кошти в незакінчених розрахунках.	0,001	97727364,6	87547826,9
Всього вартість оборотних коштів		97727364598	87547826897

4.2 Розрахунок вартості нематеріальних активів

До нематеріальних активів належить вартість об'єктів промислової й інтелектуальної власності, а також інших аналогічних прав, визнаних об'єктом права власності (патенти, ліцензії, комплекти конструкторської та технологічної документації, нові технології, «ноу-хау», товарні знаки, права оренди та ін.). На практиці їх вартість визначається прямим розрахунком. В КП до вартості нематеріальних активів (В_НА) можна віднести витрати на освоєння виробництва, вартість придбаних для виготовлення виробу патентів і ліцензій. Якщо розрахунок В_НА не виконувався, то укрупнено його можна взяти у відсотках від розрахункової вартості основних засобів.



4.3 Розрахунок амортизаційних відрахувань

Амортизації підлягають основні фонди та нематеріальні активи (НА). Податковий Кодекс України вводить з 2011 року нову класифікацію основних фондів.

Норми амортизаційних відрахувань по групах визначаються виходячи зі строку корисного використання об'єкту основних фондів. У курсовому проекті слід взяти мінімальні строки, які встановлені законодавством і наведені в таблиці 4.4. Для НА розрахунковий строк амортизації слід прийняти у розмірі 10 років.

Балансова вартість основних фондів на початок звітного (i - го) періоду для нарахування амортизації визначається як:

Ф_Oi = (Ф_{О i-1} + Ф_{ВВ i-1} - Ф_{ВИБ i-1} + З_РМi-1 - А _i-1), (4.6)

Фоі = (5089758,78 + 5089758,78*0,08 - 5089758,78*0,06 + 5089758,78

*0,05- + 5089758,78*0,05) = 5191553,95

де: Ф_{О i-1} - балансова вартість основних фондів на початок попереднього періоду, грн.;

Ф_{ВВ i-1} - вартість фондів, введених в попередньому періоді, грн.;

Ф_{ВИБ i-1} - вартість фондів, що вибувають в попередньому періоді, грн.;

З_РМi-1 - вартість ремонтів і модернізації проведених у попередньому періоді, грн.;

А_i-1 - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих в попередньому періоді.

Амортизацію слід розраховувати по роках, використовуючи прямолінійний метод. Вважаємо, що вся розрахована величина основних фондів та нематеріальних активів зведена на початку поточного року. Розрахунок ведемо для п'яти наступних років. При цьому щорічне введення ОФ і НА складає 8% їхньої вартості на початок року, а вибуття - 6%.

Для розрахунку амортизації елементи основних засобів з табл. 4.2 розподіляються по вказаних у таблиці 4.4 групах.

Таблиця 4.4 - Класифікація груп основних засобів і мінімально допустимі строки їх амортизації

Групи	Назва	Мінімально допустимі строки корисного використання, років
1	земельні ділянки	-
2	капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом	15
3	будівлі	20
	споруди	15
	передавальні пристрої	10
4	машини й обладнання	5
	електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов'язані з ними комп'ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500 гривень	2
5	транспортні засоби	5
6	інструменти, прилади, інвентар (меблі)	4
7	тварини	6
8	багаторічні насадження	10
9	інші основні засоби	12
10	бібліотечні фонди	-
11	малоцінні необоротні матеріальні активи	-
12	тимчасові споруди	5
13	природні ресурси	-
14	інвентарна тара	6
15	предмети прокату	5
16	довгострокові біологічні активи	7



Результати розрахунків зводяться в табл. 4.5.

Таблиця 4.5 - Розрахунок амортизації

Базовий

Група ОФ і НА	Роки
	Первинні дані	1	2	3	4	5
1	5089758,78	5191553,95	5503047,19	5668138,61	5668138,607	5951545,54
2	10124433,59	8808257,22	8015514,07	7053652,38	5995604,525	5396044,07
3	231352,67	201276,824	183161,91	161182,481	137005,1089	123304,598
4	209319,08	171641,649	147611,818	122517,809	98014,24716	83312,1101
НА	330503,8168	320588,702	323794,589	317318,698	301452,7627	301452,763
Всього	15985367,94	14693318,4	14173129,6	13322810	12200215,25	11855659,1

Новий

Група ОФ і НА	Роки
	Первинні дані	1	2	3	4	5
1	4551816,79	4733889,47	4946914,49	4902392,26	5221047,758	5325468,71
2	9054371,50	8058390,64	7212259,62	6065510,34	5549941,961	4828449,51
3	206900,76	184141,679	164806,803	138602,521	126821,3071	110334,537
4	187195,93	157244,58	132871,67	105101,491	90912,78985	74548,4877
НА	295572,5191	292616,794	291153,71	273975,641	278085,2757	269742,717
Всього	14295857,51	13426283,2	12748006,3	11485582,3	11266809,09	10608544

5. Оцінка показників ефективності використання виробничих фондів

Розраховуються наступні показники ефективності використання основних фондів: фондовіддача, фондоємність і фондоозброєність.

Величина фондовіддачі знаходиться так:

, (5.1)

де: - обсяг випуску товарної продукції, грн.;

- вартість виробничих фондів, грн.

При визначенні враховується наступна зміна обсягу виробництва в натуральних одиницях по роках випуску (в% від вказаного в початкових даних номінального значення): 1 рік - 100%; 2 рік - 80%; 3 рік - 120%; 4 рік - 100%; 5 рік - 90%;

Фондоємність () є величиною, зворотною фондовіддачі.

Фондоозброєність знаходиться так:

, (5.2)

де: - чисельність виробничих робітників або всього промислово-виробничого персоналу, осіб.

Розраховуються наступні показники ефективності використання оборотних фондів.

Коефіцієнт оборотності:

, (5.3)

де: - величина оборотних засобів, грн.

Тривалість одного обороту:

, (5.4)

де: - тривалість планового періоду в днях.

Коефіцієнт завантаження (коефіцієнт закріплення) оборотних коштів:

, (5.5)

Визначаємо також рентабельність кожного виробу:

, (5.6)

де: - прибуток на один виріб, грн.;

- повна собівартість, грн.

Розраховуємо також рентабельність виробництва виробу по собівартості та по вартості виробничих фондів:

, (5.7)

, (5.8)

де: - прибуток від виробництва за рік, грн.;

- собівартість річного випуску, грн.

Одержані результати зводимо в таблицю 5.1.

Таблиця 5.1 - Показники ефективності використання виробничих фондів

Визначаємо також виробіток одного працюючого () і виробіток одного робітника ();

, (5.9)

, (5.10)

де: - чисельність промислово-виробничого персоналу;

- чисельність виробничих робітників.

Висновок

За визначенням, генератор - це пристрій, апарат чи машина, які виробляють якийсь продукт, електричну енергію, створюють електричні, електромагнітні, світлові або звукові сигнали - коливання, імпульси, тощо.

У процесі розрахунків була визначена ціна реалізації виробів за базовим і новим варіантом. Зниження ціни нового виробу в порівнянні з базовим склало 36380,3983 грн.

Список джерел

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» (В редакції Закону №283/97 - ВР від 22.05.97. Із змінами внесеними згідно із Законами, у т.ч. №80-IV (380-15) від 26.12.2002).

Бойчик І.М., Харів П.С., Хончан М.І. Економіка підприємства. - Львів: Сполом, 1998. - 212 с.

Ворст И., Ревентлоу П. Экономика фирмы. - М.: Высш. шк., 1994. - 272 с.

Економіка виробничого підприємства / За ред. Й.М. Петровича. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2002. - 405 с.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби». Затверджено наказом Міністерства Фінансів України від 27 квітня 2000 р., №92.

Методичні рекомендації по формулюванню собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості. Затверджені наказом Державного комітету промислової політики України від 2001 р., №47.

Примак Т.О. Економіка підприємства. - К.: ВІКАР, 2001. - 178 с.

генератор амортизаційний збут вартість

Размещено на Allbest.ru