Організація комісійного продажу непродовольчих товарів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організація комісійного продажу непродовольчих товарів

Основні принципи організації торгівлі

Торгова діяльність є одним із видів підприємницької діяльності. Пунктом 2 Порядку здійснення торгової діяльності І правил торгового обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, дано визначення торгової діяльності як ініціативної, самостійної діяльності юридичних осіб і громадян по здійсненню купівлі і продажу товарів народного споживання з метою одержання прибутку. Торгова діяльність може здійснюватися в сферах оптової і роздрібної торгівлі, а також торгово-виробничій сфері (громадському харчуванні).

Поняття про торгове підприємство Завдання і функції в умовах ринкових відносин.

1. Торгове підприємство займається купівлею - продажем товарів і виконує функції товарного забезпечення попиту покупців на різні товари, тобто вони є проміжною ланкою між товаровиробником і безпосередньо покупцем. В умовах ринку необхідно вивчати попит та пропозицію товарів для отримання прибутку.

2. Підприємства торгівлі, створені на основі використання різних форм власності, їх особливості і функції.

Залежно від форми власності: приватні (індивідуальні - фізичних осіб, сімейні, на власності окремого громадянина, на власності іноземних гро-мадян), колективної власності (орендні, товариства покупців, кооперативи, колективні, споживчі і господарські товариства, спільні, об'єднання підприємств), на загальнодержавній власності, на комунальній власності.

3 Підприємства оптової торгівлі, їх види, завдання, функції.

Підприємства оптової торгівлі проводять визначену технологічну обробку споживчих товарів (зберігання, оптове підсортування, транспортування, передпродажну підготовку), а потім продають такі товари іншим оптовим покупцям для наступної реалізації кінцевим споживачам.

За видами розрізняють регіональні, міжрегіональні, зовнішньоторгові оптові підприємства.

4. Роздрібна торгівля та її роль в процесі збуту продукції.

Роздрібна торгівля безпосередньо реалізує населенню споживчі товари для власного користування. Це кінцева ланка процесу торгівлі, тому вона дуже важлива.

5. Організація торгівлі на ринках.

На ринках відбувається вільне ціноутворення - за згодою між продавцем і покупцем товару - фізичними особами. Бажаючим торгувати на ринках необхідно сплатити ринковий збір, оплатити у разі потреби користування вагами, камерою схову і ін. послуг ринку.

Організація комісійного продажу непродовольчих товарів

торговий комісійний продаж асортимент

Сьогодні не лише фізичні, а й юридичні особи широко використовують можливості комісійних угод для реалізації товарів. Договір комісії прийшов на заміну популярному до введення нових законів про оподаткування "відвантаженню товарів під реалізацію". Зрозуміло, що використовувати останній спосіб зараз не вигідно, оскільки продавці при відвантаженні товару (і не одержавши за нього грошей) повинні одразу сплатити і ПДВ, і податок на прибуток.

Використання договорів комісії дає можливість оптимізувати сплату податків: платити ПДВ і податок на прибуток після реалізації товару (і одержання за нього коштів), а не за першою з подій.

Крім цього, актуальною залишається здача товарів на комісію фізичними особами - комітентами і правильне відображення прийняття і реалізації цих товарів у комісіонера.

За комітентом зберігається право власності на товар, прийнятий на комісію, до моменту його продажу покупцю. Комісіонер несе відповідальність у встановленому законодавством порядку перед комітентом за втрату або пошкодження товару, прийнятого на комісію. Розмір і порядок відшкодування збитків, нанесених комітенту, визначаються за погодженням сторін, а у випадку недосягнення згоди - вирішується у судовому порядку. Комітент має право в будь-який час забрати зданий на комісію товар за наявності квитанції та відповідного посвідчення особи сплативши комісіонеру обумовлену плату за зберігання зданої на комісію речі.

Товар може бути повернений іншій особі, якщо вона пред'явить квитанцію, видану комітенту комісіонером, нотаріально завірене доручення комітента з обов'язковим позначенням номера паспорта або документа, що його замінює.

Строк реалізації прийнятого на комісію товару - 60 календарних днів (за винятком антикваріату, творів мистецтва та унікальних речей, строк реалізації яких не обмежений).

Приймання товарів на комісію

На комісію приймаються непродовольчі товари, придатні для використання, як нові, так і ті, що були в користуванні, але не потребують ремонту або реставрації і відповідають санітарним вимогам, а також антикварні й унікальні речі та твори мистецтва.

Дозволяється приймання на комісію виробів кооперативів, малих підприємств, громадян, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю, тощо.

Господарюючим суб'єктам за рішенням місцевих органів державної виконавчої влади дозволяється приймати від відповідних організацій конфісковане, безгосподарне майно і таке, що перейшло у спадщину державі, вилучене у громадян для відшкодування заподіяної шкоди на виконання вироків і рішень судів, від державних, кооперативних, сімейних, колективних та приватних підприємств, закладів і установ - лишки товарно-матеріальних цінностей, які можуть бути реалізовані населенню, крім тих, що заборонені законом.

Не приймаються для комісійного продажу:

зброя, боєприпаси (крім мисливської та спортивної зброї і боєприпасів до них, а також холодної зброї, спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої і дратівної дії, що продаються громадськими об'єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), бойова і спеціальна військова техніка; вибухові речовини й засоби вибуху; отруйні речовини; наркотичні, психотропні та отруйні засоби; лікувальні засоби і вироби медичного призначення; державні еталони одиниць фізичних величин; армійське знаряддя, тканини та інші товари військового асортименту, формене обмундирування, білизна з штампом закладів, організацій і підприємств; газові плити та балони до них без документа служби газового господарства, що підтверджує їх придатність до подальшого використання; товари побутової хімії; товари з простроченим терміном зберігання; товари від неповнолітніх віком до 18 років; піротехнічні вироби; іграшки для дітей віком до 3-х років; іграшкова зброя з пластиковими кульками; примірники аудіовізуальних творів і фонограм, що були в користуванні, а також нові без наявності супровідних документів, визначених у пункті 5 Правил роздрібної торгівлі примірниками аудіовізуальних творів і фонограм, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.97 р. №1209.

При здаванні речей на комісію громадяни України повинні пред'явити паспорт або документ, який його заміняє; іноземні особи - відповідний вид на мешкання в Україні або національний паспорт з відміткою про перебування в Україні.

Приймання на комісію нових товарів вітчизняного та зарубіжного виробництва здійснюється за наявності у комітента - господарюючого суб'єкта (крім фізичної особи, яка не має статусу підприємця-громадянина) документів, що підтверджують належну якість товарів, а приймання товарів, що підлягають обов'язковій сертифікації, - за наявності сертифіката відповідності або його копії чи свідоцтва про визнання іноземного сертифіката у державній системі сертифікації.

Товари, що не підлягають обов'язковій сертифікації в Україні, приймаються на комісію за наявності гігієнічного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи на імпортовану продукцію.

Якщо на завезені з-за кордону партії товарів, що були в ужитку, відсутні дані щодо їх безпеки для здоров'я населення, то приймання на комісію таких товарів, їх реалізація та використання дозволяється лише після отримання позитивного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи. Гарантійні терміни на нові товари встановлюються виготівником.

Стосовно товарів, на які гарантійні терміни не встановлені, покупець має право пред'явити продавцю (виготівнику) відповідні вимоги, якщо недоліки були виявлені протягом 6 місяців від дня передачі товарів покупцеві.

Технічно складні товари, на які не вийшли гарантійні строки користування, приймаються на комісію разом з паспортом і гарантійним талоном, котрі при продажу передаються покупцеві. При цьому гарантійний термін не подовжується.

Оцінка товарів, які приймаються на комісію

Ціни на комісійні товари встановлюються комітентом за домовленістю з комісіонером на основі ринкового попиту.

Працівники господарюючого суб'єкта зобов'язані інформувати комітента про існуючі ціни на товари, які він здає на комісію, кон'юнктуру ринку і попит населення на такі ж або аналогічні їм товари.

Відповідальність за відповідність прийнятих на комісію товарів характеристикам, зазначеним у квитанції, несе комісіонер згідно з чиним законодавством.

При виявленні в прийнятих на комісію товарах прихованих дефектів вони знімаються з продажу, про що складається акт у присутності комітента, який викликається в таких випадках до магазину.

Уцінка прийнятих на комісію товарів

Ціна товару, який не реалізований протягом вставовленого строку (60 календарних днів), може бути знижена за домовленістю з комітентом. Якщо комітент не з'явився для переоцінки товару за викликом, комісіонер знижує ціну на таких умовах:

на 30% від встановленої сторонами первинної вартості товару, якщо товар не реалізовано в строк (60 календарних днів);

на 40% від залишкової ціни після першого зниження вартості товару, якщо товар не реалізовано протягом наступних 15 календарних днів.

Якщо товар не реалізовано після другої уцінки протягом наступних 15 календарних днів, комісіонер знімає його з продажу без письмового попередження комітента.

При поверненні комітенту антикваріату, творів мистецтва та унікальних речей, витрати за зберігання цих товарів визначаються за погодженням сторін.

Гроші за проданий товар виплачуються комітенту готівкою на третій день після продажу товару, не враховуючи дня продажу, вихідних і святкових днів, при пред'явленні квитанції, паспорта або документа, що його замінює.

Гроші за продані товари, прийняті на комісію від юридичних осіб відповідно до умов договору, перераховуються на їх рахунки в банках.

Порядок комісійної торгівлі регламентується Правилами комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затвердженими наказом МЗЕЗторгу України від 13.03.95 №37 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом від 18.07.97 № 342) та Інструкцією про порядок оформлення суб'єктами господарювання операцій при здійсненні комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затвердженою наказом МЗЕЗторгу України від 08.08.97 № 343.

Порядок приймання на комісію і продажу автомобілів, мотоциклів та інших транспортних засобів, ювелірних виробів із дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів регламентується окремими правилами. На комісію приймаються товари як нові, так і ті, що були в користуванні, але не вимагають ремонту або реставрації, відповідають санітарним вимогам, а також антикварні, унікальні речі і мистецькі твори. Дозволяється приймання на комісію виробів кооперативів, МП, громадян, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю, а також за рішенням місцевих органів державної виконавчої влади - конфісковане безгоспне майно, що перейшло у власність держави, вилучене за рішенням суду у громадян для відшкодування спричиненого збитку; державних, кооперативних та інших підприємств - залишки товарно-матеріальних цінностей, які можуть бути реалізовані населенню, крім заборонених законом (зброя і боєприпаси, крім мисливської і спортивної), вибухові, наркотичні, лікувальні засоби, товари побутової хімії тощо.

Принципи формування асортименту товарів у магазині

Для роздрібної торгівлі, яка позиціонує магазини для обслуговування певних цільових ринків споживачів, велике значення має формування асортименту товарів кожної торговельної точки з урахуванням потреб мешканців району, в якому вона розміщена.

Асортимент товарів, який роздрібні торговці обирають для продажу, має відповідати очікуванням покупців, які формують цільовий ринок. Перед роздрібним торговцем стоїть завдання не просто вибрати відповідний асортимент і рівень якості товарів, а вибрати їх таким чином, щоб вони стали відмітною ознакою його закладу й вирізняли його серед аналогічних магазинів-конкурентів. Водночас із формуванням торговельного асортименту визначають і комплекс послуг, які надаються споживачам. Різні товари потребують різного обсягу та видів послуг, які надаються торговельним персоналом на різних стадіях придбання товару. Крім того, споживачі певних цільових ринків віддають перевагу різним видам обслуговування під час купівлі товарів. На сучасному етапі розвитку товарного ринку комплекс послуг є одним із ключових засобів нецінової конкуренції, який дає можливість магазину посісти особливе місце з-поміж аналогічних торговельних закладів.

Асортимент товарів - набір товарів, що об'єднані за яким-небудь признаком.

Торговий асортимент - товари, що представлені в торгової мережі (ширше виробничого), формується шляхом підбору товарів за групами, видами, сортами, моделями, фасонами, розмірами і ін.

Торгова номенклатура - товарний перелік, що включає різновиди товарів, що повинні бути в продажу постійно; сприяє кращому обслуговуванню покупців.

Формування товарного асортименту - складний неперервний процес, основна ціль якого - найбільш повне задоволення потреб населення в товарах при забезпеченні прибутковості роботи торгового підприємства.

Необхідне раціональне співвідношення окремих товарних груп в залежності від: обсягу товарообороту, розміру торгової площі, технічного устаткування, умов товарозабезпечення.

Робота з формування товарного асортименту оптової торгівлі ведеться по таким напрямкам: вивчення і прогнозування попиту (опитування покупців, виставки і ін.), визначення потреби в товарах (розраховується обсяг закупівель і їх асортимент), виявлення джерел надходження товарів і вибір постачальників (максимальна можливість використання товарних ресурсів регіону діяльності, можливості потенційних постачальників і їх пошук), встановлення господарських зв'язків з постачальниками (заключення комерційних угод), контроль договорів.

Формування товарного асортименту - складний неперервний процес, основна ціль якого - найбільш повне задоволення потреб населення в товарах при забезпеченні прибутковості роботи торгового підприємства.

В роздрібній торгівлі необхідне раціональне співвідношення окремих товарних груп в залежності від: обсягу товарообороту, розміру торгової площі, технічного устаткування, умов товарозабезпечення. Крім того, необхідно враховувати: чисельність населення, що обслуговується, наявність транспортних зв'язків, місце розташування магазину. Крім того, необхідно враховувати фактори, що визначають попит населення: соціальні, економічні, демографічні, природно-кліматичні, національно-побутові.

4. Спеціалізація роздрібних торговців

Роздрібна торгівля отримує прибутки, задовольняючи попит кінцевого споживача. Тому перед роздрібним продавцем стоїть завдання залучити й утримати покупців, збільшити обсяги продаж за менших експлуатаційних витрат. Для цього вони змушені постійно шукати нові маркетингові стратегії. За умов коли подолано дефіцит товарів і більшість магазинів пропонують схожий асортимент товарів і забезпечують різноманітне та якісне обслуговування, розширити коло споживачів стає дедалі складніше. Це змушує багатьох роздрібних торговців переглянути своє ставлення до маркетингу і впроваджувати в торговельну діяльність сучасні маркетингові стратегії.

Роздрібна торгівля безпосередньо реалізує населенню споживчі товари для власного користування. Це кінцева ланка процесу торгівлі, тому вона дуже важлива.

Класифікація роздрібної торгової мережі, її види.

Роздрібна торгова мережа поділяється на власне роздрібну торгівлю то громадське харчування.

Роздрібна торгова мережа класифікується за: особливостями упорядкування (магазини, магазини-склади, павільйони, кіоски, палатки і ін.), особливостями об'ємно-планувального рішення будівлі (окремо стоячі, вбудовані, прибудовані, торгові центри), видом (товарною спеціалізацією), розміром торгової площини, типу, методам продажу, що застосовуються (через прилавок, самообслуговування, за зразками і ін.), функціональним особливостям (стаціонарні, передвижні, сезонні, посилочні, комісійні), організаційно-правовим формам (державні, муніципальні, кооперативні і ін.).

До дрібнороздрібної торгівлі відносяться павільйони, кіоски, палатки, автомагазини.

В роздрібній торгівлі необхідне раціональне співвідношення окремих товарних груп в залежності від: обсягу товарообороту, розміру торгової площі, технічного устаткування, умов товарозабезпечення. Крім того, необхідно враховувати: чисельність населення, що обслуговується, наявність транспортних зв'язків, місце розташування магазину. Крім того, необхідно враховувати фактори, що визначають попит населення: соціальні, економічні, демографічні, природно-кліматичні, національно-побутові.

Дрібнороздрібна торгівля реалізує насамперед товари повсякденного попиту, продовольчі товари. Така форма торгівлі виникла насамперед у зв'язку з бажанням покупців зберегти час на покупку в великих і середніх торгових точках, де в основному робляться середні та крупні покупки.

Товари в роздрібній торгівлі обліковуються за продажними цінами, а в оптово-збутових організаціях - за покупними або продажними цінами. Тому розпорядчим документом керівника має бути встановлено, за якими цінами буде вестись облік товарів у звітному році.

Під роздрібним товарооборотом розуміють оборот по продажу товарів безпосередньо населенню як за готівку, так і за розрахунковими чеками установ банків, через спеціально організовану торгову мережу (магазини, універмаги, супермаркети, автозаправні станції тощо), незалежно від відомчої підпорядкованості та форм власності, а також відпуск товарів по безготівковому розрахунку дрібним оптом окремим установам (дошкільним дитячим установам, школам, лікарням та ін.). До роздрібного товарообороту належать також продаж товарів, прийнятих від юридичних і фізичних осіб на комісію.

Порядок документального оформлення й обліку надходження товарів в роздрібній торгівлі в цілому аналогічний порядку обліку цих операцій у оптових підприємствах.

Товари в роздрібну торгівлю надходять на підставі договорів купівлі-продажу (замовлень) від оптових торгових підприємств або безпосередньо від виробників. Основну масу продовольчих товарів роздрібні підприємства одержують від місцевих постачальників.

На відвантажені (відпущені) роздрібному підприємству товари постачальник виписує рахунок-фактуру та інші товаросупровідні документи, а також податкову накладну. За даними зазначених документів роздрібні підприємства приймають товари, а також перевіряють правильність цін, націнок) тарифів на перевезення, нарахованої суми ПДВ і акцизного збору. Товари приймають матеріально відповідальні особи по місцях зберігання товарів. Одержаний затарений товар приймають за чистою вагою (вага -- нетто), тобто за вирахуванням ваги тари. При неможливості переважити товар без тари його вагу визначають після вивільнення від тари, вираховуючи її фактичну вагу від маси-брутто.

У випадку виявлення розходження між фактично одержаними товарами і даними товаросупровідних документів комісією, призначеною наказом керівника торгового підприємства, складається Акт про встановлення розходжень за кількістю й якістю при прийманні товарно-матеріальних цінностей.

Облік товарів ведуть за місцями зберігання матеріально відповідальні особи у грошовому вимірнику за продажними (роздрібними) цінами, за винятком товарів, які потребують суворого контролю (ювелірні вироби із дорогоцінних металів та ін.).

Реалізація товарів у роздрібній торгівлі здійснюється переважно за готівку, а також за допомогою розрахункових чеків установ банків. Обсяг реалізації визначається за сумою, яка надійшла до каси за продані товари. При торгівлі з використанням ЕККА сума виторгу за роздрібними цінами визначається за показниками фіскального чека, у якому відображається загальна сума денного обороту за реалізовані товари, на підставі даних якого і звіту касира в бухгалтерському обліку роблять запис по дебету рахунка ЗО "Каса" і кредиту рахунка 702 "Доход від реалізації товарів". Порядок продажу товарів у розстрочку регламентується Правилами торгівлі в розстрочку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.97 № 997 (з доповненням і змінами, внесеними постановами від 04.02.99 № 139 та від 31.08.99 № 1608). Зазначеними Правилами встановлено порядок продажу суб'єктами господарювання (резидентами і нерезидентами) непродовольчих товарів фізичним особам (у тому числі громадянам -- суб'єктам підприємницької діяльності без створення юридичної особи) в розстрочку, тобто на умовах відстрочення кінцевого розрахунку на певний строк і під кредит. Продаж товарів у розстрочку здійснюється фізичним особам, які мають постійний доход і постійно проживають у населеному пункті, де знаходиться суб'єкт господарювання. Перелік товарів, що продаються в розстрочку, визначає суб'єкт господарювання з урахуванням орієнтовного переліку товарів, що рекомендується до продажу (телерадіоапаратура, електропобутові товари, комп'ютери, меблі, автомобілі, будівельні матеріали, одяг, взуття тощо).

Продаж товарів у розстрочку здійснюється на підставі договору купівлі-продажу товарів у розстрочку, який заключається за встановленою формою між суб'єктом господарювання і фізичною особою (покупцем), згідно з яким суб'єкт господарювання зобов'язується передати обумовлений товар, а покупець - здійснити розрахунки затовар у строки і в розмірах, передбачених договором. При цьому покупець повинен подати паспорт і довідку для придбання товарів у розстрочку встановленої форми, яка видається за місцем роботи (навчання), а непрацюючим пенсіонерам - органом, який призначив пенсію.

Довідка для придбання товарів у розстрочку видається адміністрацією підприємства (установи, організації) тільки тим особам, які знаходяться у трудових відносинах з цим підприємством (або навчання у навчальних закладах) не менше трьох місяців і постійно отримують заробітну плату (стипендію). Підприємства можуть видавати фізичним особами тільки одну довідку. Наступна довідка може бути видана тільки після остаточного розрахунку за товари, що куплені у розстрочку.

Існують слідуючі сеціалізації роздрібної торгівлі:

- Торгівля автотоварами;

- Хутряними виробами;

- Харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами;

- Квітами і рослинами;

- Фруктами та овочами;

- Продовольчими товарами;

- М'ясом та м'ясними продуктами;

- Молочними продуктами, яйцями, олією та жирами;

- Текстильними товарами;

- Тканинами;

- Одягом і взуттям;

- Електропобутовими приладами;

- Радіотелевізійними товарами;

- Виробами з кераміки, скла і господарськими товарами;

- Фармацевтичними товарами;

- Парфумами та косметичними товарами;

- Різними непродовольчими споживчими товарами;

- Паливом;

- Лісоматеріалами;

- Будіельними матеріалами;

- Сантехнічним обладнанням;

- Хімічними продуктами;

- Офісною та комп'ютерною технікою;

- Побутовими товарами;

- Книгами, газетами та паперовими товарами;

- Канцтоварами;

- Продаж поштою;

- Продаж з лотків і на ринках.

1. Організація продажу товарів через прилавок

Завершальною стадією торгово-технологічного процесу в магазині є продаж товарів, що може здійснюватися різними методами.

Під методом продажу розуміють сукупність прийомів і способів, за допомогою яких роздрібні торгові підприємства здійснюють процес продажу товарів. Для кожного методу продажу характерні визначені прийоми виконання операцій, зв'язаних з обслуговуванням, добором товарів, розрахунками з покупцями.

У торгівлі, поряд із традиційним методом продажу товарів через прилавок обслуговування, застосовуються такі прогресивні методи, як самообслуговування, продаж товарів по зразках, з відкритим викладенням, по попередніх замовленнях, через автомати.

При продажі товарів через прилавок обслуговування основне навантаження лягає на продавця, від кваліфікації якого залежить швидкість і якість обслуговування населення. В обов'язку продавця входить пропозиція і показ товарів покупцям, надання інформації про їх, консультації і допомога у виборі нових і супутніх товарів. Крім того, він повинний уміти швидко і добре виконувати такі технологічні операції, як нарізка, відмірювання, зважування й упакування товарів, робити розрахунок з покупцем.

Застосування в магазинах традиційного методу продажу товарів знижує якість торгового обслуговування: збільшує витрати часу покупців на придбання товарів, обмежує їхня самостійність у виборі товарів.

Продаж товарів з відкритим викладенням укладається в тім, що запаси товарів відкрито викладаються на робочому місці продавця, на пристінному і острівному устаткуванні, в осередках касет чи прилавків вивішуються на кронштейнах.

З відкритим викладенням реалізуються товари, при доборі яких потрібно участь продавця (перевірка технічно складних товарів у дії, консультація про споживчі властивості і правила застосування товарів, відмірювання і нарізка мірних товарів). Покупці мають можливість самостійно знайомитися з товарами і відбирати потрібні їм виробу, а розрахунок здійснюється через касу, сполучену з контролем видачі покупки. Як і при самообслуговуванні, покупці знайомляться з товаром, не очікуючи черговості обслуговування продавцем, що також значно заощаджує час, затрачуваний на здійснення покупки.

Методом відкритого викладення продають галантерейні, панчішно-шкарпеткові, парфюмерно-косметичні, канцелярські товари, посуд, іграшки, шкільно-письмові товари і т.д.

При зважуванні товару на гирьову і вантажоприйомну чашки ваг повинен міститися папір однакового формату, при цьому стрілка ваг повинна бути на нулі.

Після кожного зважування гирі і папір слід знімати з площадки ваг і поміщати їх на певному місці біля ваг. Після зняття паперу стрілка ваг також повинна залишатися на нулі.

Не допускається упакування, нарізка або розкриття вантажів на площадці (лотку, чашці або платформі) ваг.

Терезами лабораторними рівноплечними 2, 3 і 4 класів і гирями до них слід користатися з особливою акуратністю і дотриманням наступних умов:

а) ваги варто охороняти від струсів, потоків повітря, нерівномірного нагрівання й інших впливів, що впливають на точність зважування;

б) перед кожним зважуванням необхідно переконатися в рівновазі ненавантажених ваг і, якщо буде потрібно, відновити порушену рівновагу за допомогою наявних на коромислі тарувальних вантажів;

в) навантажувати і розвантажувати ваги слід при закритому аретирі;

г) на вагах, що мають вітрину, варто робити зважування при закритих дверцятах вітрини.

Золото, платину, срібло, метали платинової групи і їхні сплави (у злитках, дроті, виробах, монеті, порошках, солях, а також брухт виробів), дорогоцінні камені дозволяється зважувати на вагах лабораторних 3 класу за допомогою гир загального призначення 3 класу.

Відмірювання рідин вручну повинне провадитися:

а) металевими кружками місткістю 250, 500 і 1000 мл. при наповненні рідиною в рівень із краями - при відпустці молока і керосину в тару покупця;

б) мензурками, що мають два розподіли в 50 і 100 мл., для відпустки вино-горілчаних виробів - місткістю 100 мл.; із двома розподілами 150 і 200 мл. - для відпустки вино-горілчаних виробів місткістю в 200 мл.; мензурки наповняють до оцінки, що указує відповідний обсяг;

в) скляними мірними кружками місткістю в 200, 250, 500 і 1000 мл. - для відпустки пива, квасу і морсу; зазначені рідини повинні наливатися в міру з таким розрахунком, щоб після осідання піни рівень рідини знаходився проти мірної позначки;

г) спеціальними фужерами, що мають позначену ємність і повірене клеймо - для відпустки шампанських вин.

Міри, призначені для відпустки харчових продуктів, повинні виготовлятися з матеріалів, дозволених для відпустки даного харчового продукту Міністерством охорони здоров'я.

Кожна міра в момент її наповнення повинна знаходитися у вертикальному положенні.

Відпустка продуктів, роздрібна ціна на який установлена за одиницю ваги, повинна провадитися тільки по вазі. Відпустка цих продуктів по обсязі не допускається.

Забороняється відпустка мірами місткості грузлих, що прилипають до стінок судини, речовин (рослинна олія, сметана, дьоготь, оліфа і т.п.). Ці товари повинні відпускатися тільки по вазі.

Відмірювання вовняних тканин і ватину при відпустці покупцю провадиться шляхом накладення метра брускового дерев'яного на тканину, що лежить на прилавку (столі) у вільному стані без складок.

Цим же методом відмірюють трикотажні полотнини, бавовняні, лляні і шовкові тканини (меблеві, декоративні, махрові, ворсові, костюмно-одежні й інші, їм подібні).

Тонкі і легкі бавовняні, лляні і шовкові тканини відмірюють метром брусковим дерев'яним шляхом відкидання тканини на прилавок ("в откидку") при вільному без натягу додатку тканини до метра.

Перед відпусткою рідин через дозатори, автомати й інші прилади необхідно щодня перевіряти:

а) наявність рідини в резервуарі і чистоту його фільтрів;

б) схоронність пломб мірних ємностей;

в) точність дози рідини (визначається відповідно до вимог технічної документації заводів-виготовлювачів).

При користуванні дозаторами, автоматами й іншими приладами необхідно строго дотримувати вимоги експлуатаційних документів на ці вироби (експлуатаційна документація поставляється в комплекті з виробами).

При користуванні засобами вимірів забороняється:

а) підкладати під ніжки циферблатних настільних ваг які-небудь предмети (картон, друзки і т.д.);

б) робити зважування на вагах, не захищених від дії вітру, дощу і снігу;

в) прив'язувати гирі до ваг або столу, а також зв'язувати їх між собою;

г) застосовувати гирі для інших цілей, крім зважування;

д) застосовувати гирі загального призначення 5 класу при зважуванні на товарних нерівноплечних вагах;

е) застосовувати гирі загального призначення 6 класу при зважуванні на настільних циферблатних вагах;

ж) користатися для відмірювання рідин брудними і деформованими (які мають вм'ятини і т.п.) мірами місткості;

з) користатися засобами вимірів із простроченим клеймом;

і) користатися складними і м'якими метрами або нанесеними на прилавок позначками (діленнями).

У торговому приміщенні, де провадиться зважування, відпустка або прийом товарів, забороняється зберігати засоби вимірів, несправні і не задовольняючі вимогам правил і інструкцій.

Несправні засоби вимірів (із простроченим клеймом, без клейма) можуть короткочасно знаходитися в підсобному приміщенні в упакованому або розібраному стані.

При ушкодженні відбитка перевірочного клейма або утраті свідчення, що підтверджує проходження перевірки, засоби вимірів повинні бути вилучені з застосування і спрямовані на позачергову перевірку.

Правила продажу електропобутових товарів.

Правила поширюються на всіх суб'єктів господарської діяльності на території України незалежно від форм власності, які пройшли реєстрацію в установленому порядку та здійснюють продаж непродовольчих товарів.

Роздрібний продаж непродовольчих товарів здійснюється через спеціалізовані підприємства, у тому числі фірмові, підприємства з універсальним асортиментом непродовольчих товарів, спеціалізовані відділи (секції) підприємств з універсальним асортиментом продовольчих товарів, підприємства роздрібної торгівлі споживчої кооперації, дрібнороздрібну торговельну мережу.

Роздрібна торгівля виробами лікувально-гігієнічного та медичного призначення може здійснюватися через аптеки або їх структурні підрозділи.

Суб'єкт господарської діяльності повинен оснащувати складські, торговельні приміщення відповідним торговельно-технологічним обладнанням та інвентарем для належного виконання вимог із зберігання, підготовки до продажу, демонстрації та продажу непродовольчих товарів, а також вимог санітарно-гігієнічних, технологічних та пожежних норм і правил.

Суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний забезпечити приймання, зберігання і продаж у роздрібній мережі непродовольчих товарів відповідно до вимог законодавчих актів, ГОСТів, ДСТУ, ТУ, зразків (еталонів).

Непродовольчі товари, продаж яких може негативно впливати на здоров'я людей, підлягають державній санітарно-гігієнічній експертизі в установленому законодавством порядку.

Усі непродовольчі товари у суб'єкта господарської діяльності мають бути з документами, наявність яких передбачена чинним законодавством (накладні, товарно-транспортні накладні, копії сертифікатів відповідності державної системи сертифікації або копії свідоцтв про визнання відповідності на бланках установленого зразка).

Працівники суб'єкта господарської діяльності, які здійснюють обслуговування покупців, повинні мати спеціальну професійну підготовку: знати асортимент і якісні характеристики товарів певної групи, ознаки дефектів виробничого характеру; правила підготовки товарів до продажу; принципи розміщення, викладки товарів і оформлення вітрин; способи показу і пакування товарів; правила зберігання товарів і терміни їх реалізації; порядок таврування засобів міри та ваги; правила роботи реєстраторів розрахункових операцій і порядок розрахунку з покупцями; види торговельного обладнання, інвентарю, інструментів і правила користування ними; правила поводження з тарою; правила санітарії і гігієни, а також техніки безпеки та пожежної безпеки тощо.

Працівники суб'єкта господарської діяльності повинні мати формений або інший одяг, що відповідає естетичним вимогам.

До подання товарів у торговельний (демонстраційний) зал працівники суб'єкта господарської діяльності проводять підготовку товарів до продажу (розпакування, перевірка цілісності індивідуальної упаковки, пломб підприємства-виробника, наявності маркувальних даних і якості, чищення, прасування, перевірка наявності інструкцій з експлуатації, технічних паспортів, гарантійних талонів, комплектність виробів, перевірка роботи в дії тощо).

У разі відсутності на індивідуальній упаковці товару маркування підприємства-виробника, визначеного законодавчими актами та нормативними документами, товар до продажу не допускається.

У разі пошкодження (потертості) маркувального ярлика підприємства-виробника суб'єкт господарської діяльності переносить усі маркувальні дані на дублікат товарного ярлика, який засвідчує підписом особа, відповідальна за приймання товару. Дублікат товарного ярлика прикріплюється до товару.

Суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний усіляко сприяти покупцю у вільному виборі товарів і додаткових послуг та у разі перевірки покупцем якості, безпеки, комплектності, міри та ціни товарів, що підлягають придбанню, надавати на його вимогу контрольно-вимірювальні прилади, документи про якість, безпеку, ціну товарів.

Суб'єкт господарської діяльності повинен забезпечити демонстрацію користування товаром, якщо це не виключено характером товару.

Здійснюючи продаж електропобутових товарів вітчизняного та іноземного виробництва, працівники суб'єкта господарської діяльності зобов'язані надати покупцям у доступній наочній формі (у супровідній документації, на етикетці, а також маркуванням чи іншим способом, прийнятим для окремих видів товарів) необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари на державній мові, яка має містити:

назву товарів;

назву нормативних документів, вимогам яких повинні відповідати товари;

5. Зміст торгово-технологічного процесу складу та фактори, які впливають на його побудову

Товари, що надходять на оптові склади і бази, приймаються на підставі рахунків-фактур або товарно-транспортних накладних (при доставці товарів автотранспортом). У разі виявлення нестачі товарів складають відповідний акт (комерційний -- при прийманні товарів від залізниці (порту) або приймальний -- при перевірці одержаного товару на складі). Ці акти є юридичною підставою для пред'явлення претензії винуватцю нестачі (транспортній організації або постачальнику у випадку недовантаження).

Порядок приймання імпортних товарів передбачається в контрактах з іноземними постачальниками. Як правило, такі товари приймаються на складах торговельного підприємства шляхом суцільної перевірки. У разі виявлення розходжень між фактично одержаними товарами і товаросупровідними документами складають Акт про встановлення розходжень за кількістю й якістю імпортних товарів. Акт складається по кожному іноземному постачальнику на кожну партію товарів комісією, призначеною наказом керівника підприємства, в присутності матеріально відповідальної особи і представника іноземного постачальника, а при неможливості його присутності (за згодою постачальника) -- компетентного представника незаінтересованої організації (за наявності документа, щопосвідчує його право на участь у прийманні товарів). При надходженні товарів без товаросупровідних документів (невідфактуровані поставки) їх приймають на облік на підставі Акта про приймання товарів без рахунку постачальника.

У залежності від джерел надходження товарів розрізняють дві форми товаропостачання -- транзитну і складську.

Транзитна форма доставки застосовується для постачання роздрібних торгових підприємств товарами простого асортименту, а також товарами повсякденного попиту (хліб і хлібобулочні вироби, молоко і молочні продукти, овочі і т.п.), виробництво яких здійснюється в районах споживання.

При складській формі товари завозяться в роздрібну торгову мережу зі складів оптових підприємств. Застосування такої форми постачання найбільше зручно при доставці товарів складного асортименту, що мають потребу в попередньому підсортуванні.

Товаропостачання роздрібної торгової мережі може бути децентралізованим і централізованої.

Децентралізований метод доставки товарів укладається в тім, що виконання всіх операцій по вивозі товарів зі складу постачальника покладається на магазин чи будь-яке інше підприємство роздрібної торгівлі. Застосування цього методу веде до росту витрат звертання (за рахунок транспортних витрат, тому що більшість магазинів не має власних транспортних засобів), нераціональному використанню вантажопідйомності автотранспорту через його неповне завантаження. Крім того, працівники магазина змушені відволікатися від виконання своїх функцій по обслуговуванню покупців, особливо при великому числі постачальників.

Централізована доставка є найбільш ефективним методом товаропостачання, тому що здійснюється силами і коштами постачальника. У його обов'язку при цьому входить навантаження транспортних засобів, перевезення вантажів (власним автотранспортом чи належним автотранспортним організаціям), забезпечення схоронності і своєчасної доставки товарів у магазин.

Далі організація товаропостачання роздрібної торгової мережі розглядається на прикладі централізованої доставки товарів у магазини зі складу оптового підприємства.

Для правильної організації централізованої доставки товарів у магазини на складі проводяться підготовчі заходи. Вони містять у собі:

1) визначення переліку і мінімальних норм товарів, що доставляються в магазини;

2) аналіз розташування роздрібної торгової мережі;

3) визначення вантажообігу (кількості товарів, що доставляється в магазин за визначений період, вираженого в тоннах);

4) розрахунок частоти завезення товарів для кожного магазина й оптимальних розмірів постачань;

5) розробку маршрутів і графіків завезення товарів у магазини;

6) розрахунок потреби в інвентарній тарі й автотранспортних засобах.

Перелік товарів, доставляються централізовано зі складу, буде залежати від асортиментного профілю магазина. Він повинний складатися з обліком того, що частина товарів може надходити в магазини безпосередньо з промислових підприємств.

Частота завезення і розмір постачання товарів багато в чому залежать і від технічних можливостей магазина: наявності приміщень для приймання, збереження і підготовки товарів до продажу і їх ємності, а для магазинів, що торгують швидкопсувними товарами, -- холодильного устаткування.

На підставі даних про розташування магазинів і розміри партій і частоті завезення в них товарів розробляють маршрути централізованої доставки. Вони складаються таким чином, щоб більш ефективно використовувати вантажопідйомність автомобілів і скоротити їхні непродуктивні пробіги. При цьому маршрути можуть бути маятниковими чи кільцевими.

Підставою для завезення товарів у магазин служить заявка. Її складають за установленою формою в двох екземплярах. У заявці вказується необхідна кількість товарів кожного найменування (з обліком основних асортиментних ознак). Підписана завідувачем чи директором магазина і завірена печаткою, заявка спрямовується на склад оптового підприємства.

Заявки надходять у диспетчерську службу складу. Працівники служби узагальнюють заявки, що надійшли, і дають завдання відповідним підрозділам складу на комплектування і відправлення товарів у магазини. В обов'язку диспетчерів входить підтримка постійного зв'язку з магазинами, контроль забезпеченості їх товарами у відповідному асортименті.

Для обліку реалізації законодавством встановлено, як відомо, метод нарахування, за яким датою реалізації вважається дата відвантаження (відпуску) товарів, тобто дата передачі права власності на товари покупцям відповідно до базисних умов поставки, визначених сторонами (а для робіт, послуг -- дата оформлення документів, які засвідчують їх виконання), незалежно від строку здійснення платежів.

Література

1. Попов А.А. „Торговое право". - Харьков , „РА-Каравелла",2000.

2. Предпринимательское право в вопросах и ответах: Учебное пособие / Под редакцией Саниахметовой Н.А. - Харьков.:"Одиссей",2000. - 560с.

3. Хозяйственное право: Учебник для вузов/ Под редакциєй Мамутова В.К. - К.: Юринком Интет, 2002.

4. Захист прав споживачів. Збірник документів. (З можливістю копіювання). - К.: СПЛАЙН, 2000. - 80 с.

5. Новиков С. Выездная торговля: Правила и организация выездной торговки. - Харьков, ООО Центр „Консульт", 2002

6. Закон "Про підприємства в Україні" від 27.03.91 р.

7. Закон "Про захист прав споживачів" від 12.05.91 р.

8. Закон "Про споживчу кооперацію" від 10.04.92 р.

9. Березін О. В. Матеріально-технічна база заготівельно0переробного комплексу. - К., 1992.

10. Ткаченко Н.В., Березін О.В., Вахтін С.Р. Організація збуту сільськогосподарської продукції. - 1998 р.

11. Котлер Ф Основы маркетинга. - М., 1993.

12. Осипова Л.В., Синяева И.М. основы коммерческой деятельности. - М., 1997.

13. Панкратов Ф.Т., Серегина Т.К. Коммерческая деятельность. - М., 1998.

14. Стайоха Т.Б. Склади підприємств АПК і торгове обладнання. - 1999.

15. Мазаракі П.П., Ушакова А.М. Економіка торговельного підприємства. - К., 2000.

16. Памбухчиянц О.В. Организация и технология коммерческой деятельности. - М., 2001.

Размещено на Allbest.ru