Підвищення ефективності роботи підприємства

2. Аналітично-дослідницький розділ

2.1 Аналіз впливу техніко-експлуатаційних показників на обсяг перевезень

Звітні дані про результати перевезень вантажів на ЗАТ "АТП-16357" за 2003-2005 роки: виробничу базу, техніко-експлуатаційні показники, виробнича програма АТП наведено в таблиці. 2.1.1.

З таблиці 2.1.1 видно, що загальний обсяг перевезень після зменшення майже у два рази в 2003 році, у 2004 році почав рости. Це свідчить про покрашення економічної ситуація на АТП, також збільшились показники вантажообігу та загального пробігу, коефіцієнт використання вантажності та середня технічна швидкість на підприємстві.

Таблиця 2.1.1 - Вихідні дані за 2003- 2005 р.р.

Показник	2003 р.	2004 р.	2005 р.
Середньооблікова чисельність автомобілів	36	37	22
Коефіцієнт використання автомобілів	0,839	0,859	0,835
Загальна вантажність, т	296,7	302,7	202,7
Автомобіле-дні підприємства, адн.	13140	13505	13505
Автомобіле-дні в роботі, адн	11024	11600	11276
Автомобіле-години в роботі	112665	118320	115917
Автомобіле-тоно-дні підприємства, атдн.	97236	110485	110485
Автомобіле-тоно-дні в роботі, атдн	81581	94907	92255
Техніко-експлуатаційні показники
Час перебування автомобілів у наряді, год.	10,22	10,2	10,28
Технічна швидкість, км/год.	28,8	27,8	29,3
Коефіцієнт використання вантажності	0,977	0,981	0,99
Коефіцієнт використання пробігу	0,498	0,55	0,541
Час перебування автомобілів під завантаженням - розвантаженням, год.	0,296	0,278	0,3
Довжина їздки з вантажем, км.	17,1	17,6	17,5
Середньодобовий пробіг, км	236,3	227,6	236,4
Виробнича програма
Обсяг перевезень, тис. т	90,7	58,4	85
Вантажообіг, тис ткм	1737,2	1424,8	1606,7
Загальний пробіг, тис км	2604,9	2640,2	2665,6
Вантажний пробіг ,тис ткм	1297,2	1452	1442,1
Загальна кількість їздок, од.	75864,1	82976,5	82406,6
Автомобіле-години руху	90209,2	95252,5	91195
Автомобіле-години про стою	22455,8	23067,5	27721,9

Для характеристики виконання плану перевезень звітного періоду в порівнянні з попереднім досліджують зміну обсягу перевезень по місяцях або за декілька років i установлюють динаміку темпів росту автомобiле-годин роботи, обсягу перевезень та вантажообігу. При цьому використовують показники абсолютного приросту обсягу перевезень i показники темпів росту та темпів приросту перевезень. Абсолютний приріст обсягу перевезень показує, на скільки одиниць (в абсолютному вираженні) кожний наступний рівень обсягу перевезень більше або менше попереднього обсягу. У тих випадках, коли наступний рівень обсягу перевезень більше попереднього, то показник зміни обсягу перевезень приймають з позитивним знаком, якщо менше - з негативним. Визначаться абсолютний приріст за формулою:

(2.1)

де Q - обсяг перевезень за період, що аналізується;

Qбаз - обсяг перевезень за базисний період, тобто за період, що порівнюється.

Якщо зміна обсягу перевезень, що виконаний у звітному періоді в порівнянні з попереднім періодом, виразити у відсотках, то отримаємо показник росту обсягу перевезень:

(2.2)

Темп приросту показує, на скільки відсотків рівень обсягу перевезень періоду, що аналізується більше або менше рівня базисного періоду, прийнятого для порівняння:

(2.3)

(2.4)

Для визначення показників, що характеризують динаміку виконання плану перевезень, використовують дані роботи підприємства за декілька періодів (табл. 2.1.2).

Таблиця 2.1.2 - Динаміка показників експлуатації рухомого складу

Показник	2003 р.	2004 р.	2005 р.
	1півр.	2півр.	1півр.	2півр.	1півр.	2півр.
Обсяг перевезень, тис. т	38,4	52,3	16,8	41,6	25,1	59,9
Вантажообiг, тис. ткм	858,5	878,7	705,9	718,9	655,3	651,4
Загальна вантажопідйомність, т	302,7	302,7	302,7	302,7	302,7	302,7
Виробіток на 1 т, тон	126,8	172,8	55,5	137,7	82,9	197,9
Виробіток на 1 ткм, ткм	2836,1	2902,9	2332	2374,9	2164,8	2151,9

Для того, щоб надати більш повну оцінку роботи АТП необхідно проаналізувати динаміку основних показників роботи та виконання плану в 2005 році.

Таблиця 2.1.3 - Аналіз динаміки показників роботи рухомого складу

Показники	Період	Обсяг перевезень тис. т.	Вантажообіг, тис. ткм	Загальна вантажність, т.	Виробіток на 1т, тон	Виробіток на 1 ткм, ткм
Абсолютний приріст	1 п/р 2003р.	-	-	-	-	-
	II п/р2003р.	+13,9	+20,2	-	+46	+66,8
	I п/р 2004р.	-35,5	-172,8	-	-117,3	-570,9
	II п/р2004р.	+24,8	+13	-	+81,9	+429
	I п/р 2005р.	-16,5	-63,5	-	54,5	-210,1
	II п/р2005р.	+34,8	-3,9	-	+115	-129
Темп росту, %	1 п/р 2002р.	100	100	100	100	100
	II п/р 2002р.	136,2	102,4	100	136,3	102,4
	I п/р 2003р.	32,1	80,3	100	32,1	80,3
	II п/р 2003р.	247,7	101,8	100	247,7	101,8
	1 п/р 2004р.	60,3	91,1	100	60,3	91,1
	II п/р 2004р.	238,6	99,4	100	238,6	99,4
Темп приросту, %	1 п/р 2002р.	-	-	-	-	-
	II п/р 2002р.	+36,2	+2,9	-	36,2	+2,4
	I п/р 2003р.	-679	-197	-	-679	-19,7

При аналізі виконання плану перевезень особливу цікавість являє показник середнього темпу росту, який визначають як середню геометричну величину темпів росту за декілька періодів по формулі:

(2.5)

де, Тр1, Тр2, Тn - величини темпів росту обсягів перевезень по періодах, %;

n - кількість періодів, за які визначається середній темп росту обсягу перевезень.

Так середній темп росту склав:

- обсягу перевезень:

Тсер = 1,09

- вантажообігу:

Тсер = 0,946

Розрахунки показують, що на підприємстві намітилася тенденція зростання виробництва і це позитивне впливає на фінансове становище АТП.

Аналіз плану перевезень свідчать про те, що на АТП відсутня чітка тенденція до збільшення обсягів виробництва по роках.

Для визначення ступеня впливу виконання плану по клієнтах на загальний результат виконання плану використовується наступна методика: спершу визначають відхилення у виконанні плану перевезень по кожному клієнту, що виражений у відсотках, потім визначається питома вага обсягу перевезень по клієнтам у загальному обсязі перевезень по плану УQi , помножують його на відхилення (?ІQi) та отриманий результат ділять на 100.

(2.6)

Отриманий результат буде характеризувати вплив виконання обсягу перевезень по клієнтам на загальний результат виконання плану перевезень.

Таблиця 2.1.4 - Виконання плану перевезень за клієнтами

Назва вантажовідправника	Обсяг перевезень, т.	Відхил.(+,-)	Питома вага	Зміна Q
	План	Звіт 2004	% вик.
ВАТ „Турбоатом"	25000	27600	110,4	10,4	32,86	3,40
„Мегаполіс"	19000	19800	104,2	4,2	23,57	0,97
„Новий стиль Україна"	10000	9350	93,5	-6,5	11,13	-0,71
ЗАТ „Ринок Європа"	5000	5220	104,4	4,4	6,21	0,27
Білла Україна	4000	3930	98,3	-1,8	4,68	-0,07
ВАТ „ЗЖБК-15"	3500	3600	102,9	2,9	4,29	0,12
ТОВ „Інтеркондиціонер"	3000	2950	98,3	-1,7	3,51	-0,06
ХВТФ „Моторімпекс"	2000	2250	112,5	12,5	2,68	0,33
ВАТ „ЕдЕм"	1500	1800	120,0	20,0	2,14	0,42
ВАТ „Дом-сервіс"	2000	1750	87,5	-12,5	2,08	-0,25
ЧП „Хармельснаб"	1500	1600	106,7	6,7	1,90	0,13
ЧП „Конекс"	1500	1555	103,7	3,7	1,85	0,06
ВАТ „Укрелектро"	1800	1500	83,3	-16,7	1,79	-0,12
ВАТ „Аргус"	1200	1095	91,3	8,8	1,30	-0,11
Разом	81000	84000	103,7	3,7	100,00	4,90

Також слід проаналізувати зміну техніко-експлуатаційних показників у 2005 році (табл. 2.5)

Таблиця 2.1.5 - Техніко-експлуатаційні показники у 2005 році

Показник	План	Звіт (2005)	Виконання плану
Середньооблікова чисельність автомобілів, од.	37	22	57
Загальна вантажність, т.	302,7	202,7	67
Середня вантажність одного автомобіля	8,2	9,65	118
Коефіцієнт використання автомобілів	0,9	0,835	93
Час перебування автомобілів у наряді, год.	10,25	10,28	100,3
Технічна швидкість, км/год.	27	29,3	109
Коефіцієнт використання вантажності	1	0,99	90
Коефіцієнт використання пробігу	0,6	0,541	90
Час перебування автомобілів під завантаженням-розвантаженням, год.	0,27	0,3	111,1
Довжина їздки з вантажем, км.	17	17,5	103
Виробіток на 1т, тон	280	280,8	100,3
Виробіток на 1ткм, ткм	4400	4316,7	98,1

У процесі аналізу виявлено недовиконання плану за такими техніко-експлуатаційними показниками: коефіцієнт використання парку, вантажопідйомності та пробігу, виробіток на одну ткм, та перевиконання плану за такими техніко-експлуатаційними показниками: час перебування автомобілів в наряді, технічна швидкість, навантаження-розвантаження, що є негативним, виробіток на одну тону. Все це свідчить про необхідність застосування заходів щодо покращення роботи технічної служби підприємства, підвищення ефективності використання рухомого складу та організаційно-технічних заходів щодо збільшення рівня організації транспортного процесу на АТП.

Зміни техніко-експлуатаційних показників використання рухомого складу по різному впливає на ступень виконання плану перевезень. Деякі показники впливають пропорційно, інші - непропорційно. До перших відносяться середньосписочна кількість автомобілів, вантажність та коефіцієнт використання вантажності, час перебування автомобіля в наряді та коефіцієнт випуску парка. До других - технічну швидкість, коефіцієнт використання пробігу, середня відстань перевезення вантажу, термін простою під завантаженням та розвантаженням.

При виявленні впливу техніко-експлуатаційних показників використання рухливого складу на виконання плану перевезень вантажів застосовують прийом ланцюгових підстановок, вирахування різниці або процентних співвідношень.

Коефіцієнт непропорційного впливу показника розраховується за формулою:

(2.7)

Для визначення дхі в знаменнику розрахункової формули ставлять фактичне значення того показника, для якого визначають коефіцієнт непропорційності, всі інші показники, що входять до складу чисельника й знаменника, приймають у плановому значенні таблиця 2.1.6.

Таблиця 2.1.6 - Коефіцієнти непропорційної залежності обсягу перевезень від техніко-експлуатаційних показників другої групи

Коефіцієнти непропорційності	Розрахунок	Значення коефіцієнта непропорційності
дVT		0,95
дв		1,054
дler		0,988
дtп-р		0,9

Зіставляючи звітні й планові техніко-експлуатаційні показники (таблиця 2.1.5), установлюють які з них виконані і які не виконані. Ступінь впливу зміни техніко-експлуатаційних показників на виконання плану перевезень по вантажообігу можна простежити на прикладі, наведеному в таблиці 2.1.7.

У процесі аналізу впливу зміни техніко-експлуатаційних показників на виконання плану перевезень визначають не тільки втрати в зв'язку з невиконанням того або іншого техніко-експлуатаційного показника, але й установлює фактори, що вплинули на його виконання. Використання прийому ланцюгових підстановок при аналізі дозволяє встановити вплив основних виробничих з на виконання плану перевезень вантажів і вантажообігу через експлуатаційні показники. Ці розрахунки умовні, тому що зміна яких-небудь умов роботи рухливого із впливає на кілька взаємозалежних показників.

Вплив техніко-експлуатаційних показників на виконання плану перевезень за об'ємом, встановлюється за формулою:

(2.9)

автотранспортний оборотний матеріальний дохід

де, q, Асс, ler - показники, які не залежать від роботи АТП, приймаються по звіту, усі інші показники, залежать від від діяльності АТП - по плану. Dк - календарні дні.

Таблиця 2.1.7 - Вплив техніко-експлуатаційних показників на виконання плану перевезень за обсягом

Показники	Умовні позначення	?В Q, тис. т.	?В до плану, %
Час перебування автомобіля в наряді	Тн	2124,9	0,27
Технічна швидкість	VT	155	7,3
Середня вантажність одного автомобіля	q	381,7	18
Коефіцієнт використання вантажності	г	-15,2	0,7
Середньооблікова чисельність автомобілів	Асс	-912,9	43
Коефіцієнт використання автомобілів	бв	-147,5	6,9
Довжина їздки з вантажем	ler	-33	1.5
Час перебування автомобілів під завантаженням-розвантаженням	tп-р	-33	1,5

При зростанні показників: час перебування в наряді (Тн), обсяг перевезень зростає на 2124,9 тис. тон, що складає 0,27% до плану, технічної швидкості (Vт), обсяг перевезень зростає на 155 тис. тон, що складає 7,3 до плану, середня вантажність одного автомобіля (q), обсяг перевезень зростає на 381,7 тис. тон, що складає 18% до плану. При зменшені показників: коефіцієнта використання вантажності (г), обсяг перевезень зменшується на 15,2 тис. тон, що складає 0,7% до плану, середньооблікова чисельність автомобілів (Асс), обсяг перевезень зменшується на 912,9 тис. тон, що складає 43% до плану, коефіцієнта використання автомобілів (бв), обсяг перевезень зменшується на 147,5 тис. тон, що складає 6,9% до плану, довжина їздки з вантажем (ler), обсяг перевезень зменшується на 33 тис. тон, що складає 1,5% до плану.

Ступінь впливу зміни техніко-експлуатаційних показників на виконання плану перевезень за вантажообігом відображено в табл. 2.1.9.

Таблиця 2.1.9 - Вплив техніко-експлуатаційних показників на виконання плану перевезень за вантажообігом

Показники	Формула	Коефіцієнт непропорційності	Розрахунок ?В,%
Асп		-	-43,3
бв		-	-7
Тн		-	0,3
qср		-	118
гд		-	-1
VТ		0,95	3,55
в		1,054	-5,14
ler		0,988	1,7
tп-р		0,9	-10
Разом	-	-	57

У процесі виконання аналізу виявлено недовиконання плану за такими техніко-експлуатаційними показниками: коефіцієнт використання парку, вантажності та пробігу, виробіток на 1 ткм, та перевиконання плану за такими техніко-експлуатаційними показниками: час перебування автомобілів у наряді, технічна швидкість, час завантаження-розвантаження, що є негативним, виробіток на 1 т.

Негативно впливають на обсяг перевезення такі показники, коефіцієнт використання вантажності (г), обсяг перевезень зменшується на 15,2 тис. тон, що складає 0,7% до плану, середньооблікова чисельність автомобілів (Асс), обсяг перевезень зменшується на 912,9 тис. тон, що складає 43% до плану, коефіцієнта використання автомобілів (бв), обсяг перевезень зменшується на 147,5 тис. тон, що складає 6,9% до плану, довжина їздки з вантажем (ler), обсяг перевезень зменшується на 33 тис. тон, що складає 1,5% до плану.

2.2 Аналіз доходів АТП

Основним джерелом інформації для характеристики та аналізу фінансових показників роботи підприємства є форма №1 „Баланс"("Фiнансовий звіт малого підприємства") та №2 "Звіт про фінансові результати". АТП" функціонує за єдиним податком.

Таблиця 2.2.1 - Фінансові показники роботи підприємства

Показники	2003 р.	2004 р.	2005 р.	Відхилення тис. грн.	Відхилення тис.грн.
Доход від реалізованої продукції тис. грн.	338,3	698,1	434,2	359,8	-263,9
Податок на додану вартість	54,1	112,0	52,9	57,9	-59 1
Чистий доход від реалізації	284,2	586,1	434,2	301,9	-151,9
Собівартість реалізованої продукцiї	133,1	406,5		273,4
Валовий прибуток (збиток)	151,1	179,6		28,5
Інші операційні доходи	34,5	64,2	79,0	29,7	14,8
Адміністративні витрати	159,4	260,9		101,5
Витрати на збут				0
Інші операційні витрати	0,5	10,9		10,4
Прибуток (збиток) від Операційної діяльності	26,2	28,0		1,8
Інші доходи	4,7	76,3	27,3	71,6	-49
Інші витрати	0,5	0,6		0,1
Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування	30,4	32,5		2,1
Податок на прибуток	12,3	13,0		0,7
Чистий прибуток	18,1	18,9	191,6	0,8	172,7

Фiнансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке характеризується системою показників, що відображають наявність, розташування та використання фінансових ресурсів підприємства, це характеристика його фінансової конкуренції (тобто платоспроможності, кредитоспроможності), виконання зобов'язань перед державою та іншими господарюючими суб'єктами.

Фінансовий стан господарюючого суб'єкта відображає всі сторони діяльності, оскільки рух будь яких товарно-матеріальних цінностей та трудових ресурсів супроводжується утворенням та споживанням (витратою) грошових коштів.

Однією з характеристик стабільного положення підприємства служить його фінансова стійкість. Вона обумовлена як стабільністю економічного середовища, у рамках якої здійснюється діяльність підприємства, так і результати його функціонування, його активного й ефективного реагування на зміни внутрішніх і зовнішніх чинників.

Фінансова стійкість - характеристика, що свідчать про стабільне перевищення доходів над витратами, вільне маневрування коштами підприємства й ефективне їх використання при безперебійному процесі виробництва і реалізації продукції. Фінансова стійкість формується в процесі усієї виробничо-господарської діяльності і є головним компонентом загальної стійкості підприємства.

Аналіз стійкості фінансового стану на ту або іншу дату дозволяє з'ясувати, наскільки правильно підприємство керувало фінансовими ресурсами протягом періоду, що передує цій даті. Важливо, щоб стан фінансових pecypciв відповів вимогам ринку i відповів потребам розвитку підприємства, оскільки недостатня фінансова стійкість може призвести до неплатоспроможності підприємства відсутності в нього засобів для розвитку виробництва, а надлишкова перешкоджати розвитку, навантажуючи витрати підприємства зайвими запасами, резервами. Таким чином, сутність фінансової стійкості визначається ефективним формуванням, розподілом i використанням фінансових pecypciв.

Абсолютними показниками фінансової стійкості є показники, що характеризують стан запасів i забезпенiсть їх джерелами формування.

Для оцінки стану запасів i витрат використовуємо дані групи статей "Запаси" другого розділу активу балансу.

Для характеристики джерел формування запасів використовуємо три основних показники:

1. Наявність власних оборотних коштів (ВОК) - різниця між власним капіталом (1й роздiл пасиву Балансу) i необоротними активами (l-й роздiл активу Балансу). Цей показник характеризує чистий оборотний капітал. Його збільшення порівняно з попереднім періодом свідчить про подальший розвиток діяльності підприємства. У формалізованому вигляді наявність оборотних коштів можна записати як:

ВОК = ВК - НА = 644,9 - 635,7=9,20 (2.10)

де, ВК - власний капітал (l-й роздiл пасиву Балансу), грн;

НА - необоротні активи (l-й роздiл активу Балансу), грн.

2. Наявність власних i довгострокових позикових джерел формування запасів витрат (ВД) визначаємо по формулі:

ВД=ВОК+ДП=9,20(2.11)

де, ДП - довгострокові пассиви (3-й розділ пассиву Балансу).

3. Загальній розмір основніх джерел формування запасів і витрат (ЗД):

ЗД = ВД + КПК = 9,20 (2.12)

де, КПК - короткострокові позикові кошти (ряд. 500 пасиву Балансу). Відповідно можна виділити i три показники забезпеченості запасів джерелами їхнього формування:

1. Надлишок (+) або нестача ( - ) власних оборотних коштів (?ВОК):

BOK = ВОК - З =9,20-10,8=-1,6 (2.13)

де, З - запаси (ряд. 100 - 140 активу Балансу).

2. Надлишок (+), або нестача (-) власних i довгострокових джерел формування запасів (?ВД):

ВД = ВД - З = 9,20 - 10,8 = -1,6 (2.14)

3. Надлишок (+) або нестача (-) загального розміру основних джерел формування запасів (?ЗД):

ЗД = ЗД - З = 1,6 (2.15)

Усі вище перелічені показники зведені у таблиці 2.2.2.

Таблиця 2.2.2 - Показники формування джерел запасів

Показатель	Формула определения показателя	Значение показателя
Наличие собственных оборотных средств	ВОК=ВК-НА	9,20
Наличие собственных и долгосрочных показателей источников формирования запасов и затрат	ВД=ВОК+ДП	9,20
Общий размер основных источников формирования запасов и затрат	ЗД=ВД+КПК	9,20
Излишек (+) или недостача (-) собственных оборотных средств	?ВОК=ВОК-З	-1,6
Излишек (+) или недостача (-) собственных и долгосрочных источников формирования запасов	?ВД=ВД-З	-1,6
Излишек (+) или недостача (-) общего размера основного источника формирования запасов	?ЗД=ЗД-З	-1,6

Відзначені вище показники забезпеченості запасів джерелами їхнього формування інтегруються в трикомпонентний показник S:

S= (?BOK; ?ВД; ?ЗД) (2.16)

Що, характеризує тип фiнансової стійкості :

1) S= {1;1;1}, тобто ?BOK ? 0; ?ВД ? 0; ЗД ? 0;

Абсолютна стійкість (у сучасних умовах розвитку економіки України зустрічається вкрай рідко);

2) S = {0; 1; 1}, тобто ?BOK < 0; ?ВД ? 0; ?ЗД ? 0;

Нормальна стійкість, що гарантує платоспроможність підприємства;

3) S = {0; 0; 1}, тобто ?BOK < 0; ?ВД < 0; ?ЗД ? 0;

Нестійкий фiнансовий стан, що характеризується порушенням платоспроможності підприємства, коли відновлення рівноваги можливе за рахунок поповнення джерел власних засобів та прискорення обертання запасів;

4) S = { 0; 0; 0 }, тобто ?BOK < 0; ?ВД < 0; ?ЗД < 0;

Кризовий фiнансовий стан, при якому підприємство є неплатоспроможним i знаходиться на грані банкрутства, тому що основний елемент оборотного капталу - запаси не забезпечені джерелами їхнього покриття.

Згідно з аналізом фінансового стану - АТП-16357 знаходиться в кризовому стані. Запаси підприємства зовсім не забезпечуються ні власними, Hi позиковими коштами. Трикомпонентний показник характеризує фінансову ситуацію як кризову.

Наступним кроком є аналіз собівартості перевезень за статями, який дозволить виявити планову та фактичну структуру витрат на виробництво та виявити резерви до зниження собівартості.

Таблиця 2.2.3 - Аналіз собівартості за статтями витрат

Види витрат	2003 р.	2004 р.	2005 р.	2003/ 2002	2004/ 2003
Матеріали тис. грн..	3,3	14,8	5	448	33,8
Паливо, тис. грн..	87,1	170,3	131,1	196	77
Запчастини, тис.грн.	12,3	24,4	26	198	107
Ел. енергія, тис. грн.	1,7	25,3	25,6	1488	101
Каналізація тис. грн.	0,9	2,8	2,8	311	100
Вода тис. грн.	0,6	0,1	1,7	16,7	1700
Заробітна плата тис. грн.	58,5	153,5	110,3	262	71,9
Відрахування з з/п тис.грн	21,7	55,2	20	254	36,2
Амортизація тис. грн.	11,6	16,4	26,8	141	163
TO i P тис. грн.	0,3	13,6	46,2	4533	340
Податки та збори тис. грн.	56,5	70,6	89,6	125	127
Реклама тис. грн.			0,2	-	-
Інші витрати тис. грн.	38	114,5	24,8	301	21,7
РАЗОМ	292,5	661,5	510,1	226	77,1

За результатами можливо зробити висновок, що найбільший вплив на собівартість перевезень оказують витрати на паливо, заробітну платню та відрахування із зарплати з податками та зборами, таким чином, собівартість можна знизити шляхом скорочення адміністративного апарату та впровадження заходів щодо економії павиво-мастильних матеріалів.

Таблиця 2.2.4 - Аналіз доходів за статтями доходів,тис. грн.

Види витрат	2003р.	2004р.	2005р.	2003/2002	2004/2003
Доходи від послуг грузового транспорту	288,9	586,1	434,2	202,87	74,08
Доходи від оренди	34,5	64,2	79,0	186,09	123,05
Доходи від реалізації необоротнiх активiв	-	-	24,3	-	-
Доходи від реалізації акцій	-	76,3	3,0	-	3,93
Разом	323,4	726,60	540,5	224,68	74,39

З таблиці видно в 2004 році доходи як загальні, так і за статтями доходів значно зросли, але вже в 2005 році доходи значно зменшились відносно 2004 року, але збільшилась відносно 2004 року. Це можна пояснити тим, що АТП ще не дуже впевнено почуває себе на ринку та загальною економічною кризою на автотранспорті.

Головним джерелом формування прибутку підприємства, є доходи, отримані за вантажні перевезення та інші види діяльності АТП. Розраховуються доходи за формулою:

(2.17)

де, Dзаг - загальна сума доходів АТП, грн.;

Dін - доходи від інших видів діяльності, грн;

Таблиця 2.2.5 - Склад та структура доходів АТП

Вид доходів	План	Звіт	Виконання плану %	Структура доходів
				План	Звіт
Доходи від оренди	64,2	79,0	123	8,8	14,6
Доход від реалізації необоротних активів	-	24,3	-	-	4,5
Доходи від реалізації акцій	76,3	3,0	4	10,5	0,5
Доходи від перевезень	586,1	434,2	74	80,6	80,3
Разом	726,6	540,5	74,3	100	100

Доходи за основним видом діяльності - перевезенням - займають у загальній сумі доходів за планом 80,6%, а за звітом - 80,3%. Доходи від оренди та реалізації необоротних активів зросли. Значно знизилися доходи від реалізації акцій. План доходів від оренди виконаний на 123%.

Сума доходів за перевезеннями безпосередньо залежить від виконання плана за об'ємом перевезень та встановленої доходної ставки. Доходна ставка це відношення суми доходів за перевезеннями до вантажообігу.

Вплив зміни вантажообігу на доход розраховують за формулою:

(2.18)

де, Р, Р1 - вантажообіг за планом та звітом;

d - планова доходна ставка;

Вплив зміни доходної ставки на суму доходів за перевезеннями розраховують за формулою:

(2.19)

грн.

Вплив вказаних факторів на зміну доходу АТП відображено у таблиці 2.2.6.

Таблиця 2.2.6 - Виконання плану АТП за доходом та доходними ставками

Показники	План	Звіт	Виконання плану	Відхилення
				Абсолют.	%
Доход від перевезень	586,1	434,2	80,6	-151,9	-0,26
Вантажообіг, тис. ткм.	36023	21469	74	-14554	-0,5
Середня доходна ставка 10 ткм	211	262	124	51	98,76

Таким чином, зменшення вантажообігу на 26%, зменшило обсяг доходів АТП на 3070 тис. грн, або на 0,5%. Але виконання доходної ставки викликало зростання доходів на 1095 грн. або 36,2%.

Загальний вплив факторів привів до збільшення доходів на 3070+1095=4165 тис. грн.

При аналізі доходів АТП особлива увага звертається на виявлення причин, що викликали зміну транспортної роботи, виявляються при аналізі виконання плану перевезень.

На величину дохідних ставок впливає велика кількість факторів, що залежать і не залежних від АТП. До числа таких факторів ставляться: зміна обсягу перевезень вантажів і їхньої структури по класах і видам; зміна структури парку рухливого складу, ступеня його спеціалізації й відстані перевезення вантажів; види застосовуваних тарифів - відрядні, виняткові, змінні, з по кілометрового розрахунку.

3. Проектно-рекомендаційний розділ

3.1 Впровадження контейнерних перевезень

Для перевезення промислових вантажів автомобілями ЗИЛ-53433008 вантажність яких 8 тон АТП потрібно придбати малотоннажні контейнери. Такими можуть бути контейнери АУК-1,25 або АУК-0,625.

Вихідні дані для техніко-економічного обґрунтування вибору найкращого типа контейнера табл. 3.1.1.

Таблиця 3.1.1 - Вихідні дані вибору кращій марки контейнера

Показник	Умовні позначення	Величина показника
		АУК-1,25	АУК-0,625
Вантажність автомобіля, т	qн	8	8
Коефіцієнт використання автомобіля	б	0,7	0,7
Час перебування в наряді год.	Тн	9,5	9,5
Середня технічна швидкість км/год.	Vт	20,5	20,5
Коефіцієнт використання пробігу	в	0,64	0,64
Довжина їздки з вантажем, км.	ler	18,5	18,5
Габаритні розміри автомобіля: Довжина кузова см Ширина кузова см	l h	5200 2380	5200 2380
Вага брутто контейнера, т.	mбрутто	1,25	0,625
Вага нетто контейнера, т.	mнетто	1,59	0,85
Габаритні розміри контейнера: Довжина контейнера, см Ширина контейнера, см	L h	1552 950	1050 950
Змінні витрати на 1 км пробігу, грн..	Sз	0,794	0,794
Постійні витрати на 1 годину роботи, грн.	Sп	5,84	5,84
Норматив заробітної плати на 1 грн. доходу, грн.	Нзп	0,05	0,05
Норматив відрахування в соціальний фонд %	Нсоц	38,64	38,64
Тариф на перевезення одного контейнера, грн.	Цк	18,12	9,06
Термін служби контейнера, рок.	Тсл	6	6
Вартість контейнера, грн..	Кк	1100	600
Вартість автомобіля, тис. грн..	Ка	77,3	77,3

Розрахунок розробимо по першому року життєвого циклу роботи автомобіля по перевезенням контейнерів.

Для розрахунку продуктивності автомобіля необхідно визначити коефіцієнти використання вантажопідйомності та часу простою під навантаженням и розвантаженням за 1 їздку. Для цього необхідно розрахувати кількість контейнерів, яка може перевезти автомобіль за їздку. На основі довжини та ширини кузова автомобіля й габаритних розмірів контейнерів визначаємо, що контейнерів АУК-1,25 в автомобілі можна встановити 6 штук, а контейнерів АУК-0,625 - 10 штук.

Отже, в автомобілі під час перевезення контейнерів АУК-1,25 можна перевезти 7,5 тон (1,25 · 6), а під час перевезення контейнерів АУК-0,625 можна перевезти 6, 25 (0,625 · 10).

Звідси коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіля під час перевезення контейнерів АУК-1,25 складе 0,94 (7,5/8), а під час перевезення контейнерів АУК-0,625 - 0,78 (6,25/8).

За нормативним даними час простою під навантаженням і розвантаженням одного контейнера АУК-1,25 становить 2,8 хвилини, шести контейнерів - (2,8 · 6)/60 = 0,28 години. Час простою під навантаженням і розвантаженням одного контейнера АУК-0,625 становить 1,6 хвилини, всіх контейнерів - (1,6 · 10)/60 = 0,267 години, інші техніко-експлуатаційні показники використання автомобілів під час перевезення контейнерів наведені у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1.2 - Річна програма експлуатації автомобілів під час перевезення контейнерів

Показники	Умовні позначення	Розрахункова формула	Значення показника
Автомобіле-дні роботи з контейнерами: АУК-1,25	АДр		256
АУК-0,625			256
Автомобіле-години роботи з контейнерами: АУК-1,25	АЧр		2432
АУК-0,625			2432
Середньодобовий пробіг з контейнером: АУК-1,25	Lсут		162,5
АУК-0,625			163,7
Вироблення на 1 списочну автотону: АУК-1,25	Wq		1350
АУК-0,625			1128,9
в ткм: АУК-1,25	Wp		24975
АУК-0,625			20885
Виробнича програма
Обсяг перевезень контейнерами, т: АУК-1,25	Q		10125
АУК-0,625			7056
Кількість контейнерів: АУК-1,25	N1,25		8100
АУК-0,625	N0,625		11290
Вантажообіг з контейнерами, ткм: АУК-1,25	Р		187313
АУК-0,625			130536
Загальний пробіг з контейнерами, км.: АУК-1,25	Lзаг		41600
АУК-0,625			41907

Виторг від реалізації транспортної продукції під час перевезення контейнерів по тарифі за 1 контейнер розраховується по формулі:

(3.1)

де, ЦК - тариф за перевезення 1 контейнера;

N - кількість контейнерів;

Фонд оплати праці визначаємо по сформованому нормативі з 1 грн. виторгу під час перевезення контейнерів:

(3.2)

де, Нзп - норматив заробітної плати на 1 грн. доходів;

D - тариф за 1 контейнер;

Відрахування на соціальні заходи розраховується по формулі:

(3.3)

де, Нсоц - норматив відрахування на соціальні заходи;

Змінні витрати під час перевезення контейнерів:

(3.4)

де, Sкм - змінні витрати на 1км. пробігу, грн;

Lзаг - загальний пробіг;

Постійні витрати під час перевезень контейнерів розраховується по формулі:

(3.5)

де, Sгод - постійні витрати на 1годину роботи, грн..;

АГр - автомобіле-години роботи;

Амортизаційні відрахування по контейнерам розраховуються по формулі:

(3.6)

де, Ка - вартість автомобіля, тис. грн.;

Амортизаційні відрахування по контейнерам розраховуються по формулі:

 (3.7)

де, Кк - вартість контейнера тис. грн.;

Тсл - термін служби контейнера, років;

Податок на додану вартість під час перевезення контейнерів розраховується по формулі:

(3.8)

Валовий прибуток розраховується по формулі:

(3.9)

де, Сзаг - загальна сума витрат, грн..

НДВ - податок на додану вартість, грн..

Податок на прибуток розраховується по формулі:

(3.10)

де, Пвал - валовий прибуток, грн..

Прибуток, що залишився в розпорядженні підприємства під час перевезення контейнерів:

(3.11)

де, Сз - податок на прибуток, грн..

Грошовий потік по роках життєвого циклу включає прибуток, що залишається в розпорядженні АТП, амортизаційні відрахування й ліквідаційну вартість. Амортизаційні відрахування беремо тільки по контейнерах, тому що по автомобілі вони однакові.

По першому року життєвого циклу під час перевезення контейнерів:

(3.12)

де, Сам - амортизаційні відрахування по контейнерам, грн..

Пз - прибуток, що залишився в розпорядженні підприємства, грн..

Аналогічно здійснюються розрахунки по інших роках життєвого циклу й результати розрахунків приводяться у таблиці 3.1.3 та таблиці 3.1.4.

Чиста наведена вартість при нормі дисконту 0,15 по марках автомобусов складе: для АУК-1,25 NVP = 129,18 тис. грн., для АУК-0,625 NVP = 42,42 тис. грн. На основі визначення чистої наведеної вартості можна зробити висновок, що АТП доцільно реалізувати інвестиційний проект по придбанню контейнерів АУК-1,25, тому що він має більшу суму в порівнянні з перевезенням контейнерів АУК-0,625

Таблиця 3.1.3 - Техніко-економічні показники на протязі життєвого циклу нововведення.

Таблиця 3.1.4 - Техніко-економічні показники на протязі життєвого циклу нововведення.

3.2 Заміна рухомого складу

АТП має можливість придбати автомобілі для заміни зношених, здійснююче перевезення вантажів. По технічних, організаційних й економічних критеріях для здійснення даного виду перевезень можливе придбання таких марок автомобілів-тягачів, як КрАЗ-6446, або МАЗ-64229.

Для техніко-економічного обґрунтування вибору найкращої марки автомобілів необхідно дати оцінку ефективності майбутніх інвестицій. Критерієм вибору найбільш ефективної марки рухливого складу служить чиста наведена вартість, обумовлена за весь життєвий цикл, тобто термін служби автомобіля.

Основні вихідні дані для виконання необхідних розрахунків наведені в таблиці 3.2.1. Ряд нормативних даних приводитися в міру виконання розрахунків.

Таблиця 3.2.1 - Вихідні дані на вибір кращої марки автомобіля

Докладний розрахунок зробимо по першому році життєвого циклу автомобілів, що дорівнює строку їхньої служби. Розрахунок річної програми експлуатації автомобілів наведений у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2.2 - Річна програма експлуатації рухливого складу

Виторг від реалізації транспортної продукції по автомобілях розраховується по формулі:

 (3.13)

де, Ц_км - тариф за 1 км. пробігу, грн;

L_заг - загальний пробіг, км;

Фонд оплати праці розраховується по формулі:

(3.14)

де, Н_зп - норматив заробітної плати на 1 грн. доходів, грн;

Відрахування на соціальні заходи розраховуються по формулі:

(3.15)

де, Н_соц - норматив відрахувань на соціальні заходи, %;

Постійні витрати по автомобілях розраховуються по формулі:

(3.16)

Постійні витрати по автомобілях розраховуються по формулі:

(3.17)

де, АГ_р - автомобілі-години роботи;

Амортизаційні відрахування розраховуються по формулі:

(3.18)

де, К - вартість рухливого складу, тис. грн; Н_ам - норма амортизації;

Сплата відсотків за кредит:

(3.19)

де, Б_к - сума кредиту, тис. грн;

Н_кр - річний відсоток за кредит;

Загальна сума витрат по автомобілях розраховується по формулі:

(3.20)

Податок на додану вартість розраховується по формулі:

(3.21)

Валовий прибуток розраховується по формулі:

(3.22)

Податок на прибуток розраховується по формулі:

(3.23)

де, Н_п - норма податку на прибуток;

Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства розраховується по формулі:

(3.24)

де, П_вал - валовий прибуток, тис. грн;

Повернення кредиту планується на протязі трьох років, починаючи із другого року. По автомобілю КрАЗ-6446 у другий і третій роки - по 45 тис. грн. а в четвертому році - 52 тис. грн. По МАЗ-64229 повернення кредиту планується в другий і третій роки по 60 тис. грн., а в четвертий рік - 66,8 тис. грн.

У другий рік платежі за кредит складуть ті ж суми, тому що повернення кредиту в першому році не планувалося.

У третьому році платежі в бюджет за користування кредитом, з урахуванням суми повернення кредиту в другому році, складуть:

по автомобілю КрАЗ-6446

тис. грн.

по автомобілю МАЗ-64229

тис. грн.

У четвертому році платежі за користування кредитом з урахуванням його повернення в другому й третьому роках складе:

по автомобілю КрАЗ-6446

тыс. грн.

по автомобілю МАЗ-64229

тыс. грн.

Для визначення ефективності інвестицій за весь життєвий цикл необхідно визначити величину надходжень від них, що дорівнюють сумі прибутку, що залишається в розпорядженні АТП, і амортизаційних відрахувань на повне відновлення автомобілів. При цьому необхідно врахувати ліквідаційну вартість від реалізації автомобілів в останньому році життєвого циклу як різницю між їхньою вартістю й нарахованою сумою амортизації.

По автомобілю КрАЗ-6446 ліквідаційна вартість дорівнює:

тис. грн.

По автомобілю МАЗ-64229

тис. грн.

Грошовий потік у перший рік життєвого циклу включає прибуток, що залишається в розпорядженні АТП, і амортизаційні відрахування за мінусом повернення кредиту:

КрАЗ-6446: тис. грн.

МАЗ-64229: тис. грн.

Слід зазначити, що зі збільшенням терміну служби рухомого складу змінюються техніко-економічні показники його роботи. Тому починаючи із третього року життєвого циклу, такі показники, як обсяг перевезень, загальний пробіг, автомобіле-годинн роботи, кількості їздок з вантажем зменшується в середньому на 3% стосовно попереднього року. Для спрощення розрахунків інші показники залишаються незмінними.

Результати розрахунків по всіх роках життєвого циклу провадиться аналогічно розрахункам по першому році життєвого циклу й приводяться в таблиці 3.2.3 і таблиці 3.2.4.

Чиста наведена вартість при нормі дисконту 0,15 по автомобілях розраховується по формулі:

(3.25)

де, r - норма дисконту;

Чиста наведена вартість при нормі дисконту 0,15 буде дорівнює: КрАЗ-6446 NPV=91,55 тис. грн, МАЗ-64229 NPV=14,88 тис. грн.

На основі визначення чистої наведеної вартості можна зробити висновок, що АТП доцільно придбати автомобілі КрАЗ-6446, тому що вони мають значно більше значення чистої наведеної вартості, чим автомобілі МАЗ-64229, що порозумівається їхньою великою вартістю.

Таблиця 3.3 - Техніко-економічні показники на протязі життєвого циклу по автомобілю Краз-6446

Таблиця 3.4 - Техніко-економічні показники на протязі життєвого циклу по автомобілю МАЗ-64229

4. Техніко-економічна оцінка проектних рішень

На етапі техніко-економічного обґрунтування пропонованих нововведень, пов'язаних з великими інвестиціями, використається методика оцінки інвестиційних проектів за весь їхній життєвий період.

У дипломному проекті потрібно визначити річний економічний ефект нововведення й потім урахувати результати його впровадження при визначенні зміни техніко-економічних показників діяльності підприємства. У зв'язку із цим економічний ефект нововведень повинен ураховувати економічні результати в межах окремо взятого року його життєвого циклу.

Річний економічний ефект у цьому випадку виражається у вигляді приросту прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства:

(4.1)

де, П_зал.в, П_зал.б - відповідно річний прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, при впровадженні нововведення й базовому році (до впровадження).

Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, при впровадженні нововведення за рік визначається по формулі:

(4.2)

де, D_заг - виторг від реалізації транспортної продукції, грн.;

С_заг - витрати на виробництво й реалізацію продукції, грн.;

С_н - сума податків, грн.;

IC - одноразові витрати при виробництві (використанні) продукції в даному році.

У суму податків входить податок на додану вартість, податок на прибуток. У зв'язку з тим, що в більшості випадків сума інвестицій повністю оплачується в першому році, при визначенні величини Пост доцільно віднімати повну величину інвестицій. У випадках, коли передбачається кредит, у розрахунках ураховується величина інвестицій, що погашають у даному році з урахуванням виплат відсотків за кредит.

Розглянемо порядок реалізації даної методики для випадку заміни автомобілів-тягачів МАЗ-64229, що перевозять вантажі в міжміському повідомленні, автомобілями-тягачами Краз-6446, економічна ефективність якої встановлена в розділі 3.

Для розрахунку річного економічного ефекту взятий перший рік, що характеризує ефективність всього наступного років.

Вихідні дані для розрахунку річного економічного ефекту й результати його наведені в таблиці 4.1 і таблиці 4.2.

Таблиця 4.1 - Вихідні дані

Таким чином, замінивши автомобілі МАЗ-64229 на КрАЗ-6446 при роботі на міжміських перевезеннях вантажів, підприємство дістає прибуток у розмірі 166,6 тис. грн. Замість 8 одиниць рухливого складу МАЗ-64229 підприємство придбає тільки 4 одиниці КрАЗ-6446.

У результаті впровадження у виробництво розроблених нововведень змінюються показники використання рухливого складу й роботи підприємства в цілому. Розрахунок цих показників варто провадити в наступній послідовності: установлюють величину об'ємних і техніко-експлуатаційних показників використання рухливого складу, визначають об'ємні і якісні показники роботи АТП.

Значення кожного об'ємного показника після впровадження у виробництво нововведень розраховуються підсумовуванням їхньої величини до впровадження у виробництво із приростом цих показників за рахунок розроблювальних нововведень. Порядок розрахунку об'ємних показників використання рухливого складу після впровадження у виробництво розроблених нововведень, заміни автомобілів МАЗ-64229 автомобілями КрАЗ-6446 (захід 1), контейнерні перевезення (захід 2) таблиця 4.3.

Об'ємні показники до й після впровадження у виробництво нововведення не дають необхідного подання про використання рухливого складу, тому що вони відповідають різному обсягу перевезень, неоднаковій кількості автомобілів. Тому розраховують зміна техніко-експлуатаційних показників використання рухливого складу.

Приріст величини техніко-експлуатаційних показників, розраховуються по формулі , за рахунок кожного із впроваджуваних нововведень визначається по наступній формулі:

(4.3)

Індекси при показниках позначають: б - значення в базисному періоді (до впровадження заходу), i - номер впроваджуваного нововведення.

Аналогічно розраховується зміна інших техніко-експлуатаційних показників. Результати цих розрахунків представлені в таблиці 4.4.

За результатами розрахунків провадитися якісний аналіз абсолютної й відносної зміни приросту величини техніко-експлуатаційних показників використання рухливого складу й ролі кожного нововведення в забезпеченні цих змін.

Розрахунок зміни показників діяльності підприємства починається з визначення приросту об'ємних показників таблиця 4.5.

Приріст чисельності працюючих визначається по формулі:

(4.4)

де, АГ_н - зміна часу роботи автомобілів на лінії, ч;

Ф_рн - річний фонд робочого часу;

1,5 - коефіцієнт, що враховує приріст чисельності інших категорій робітників (ремонтників, керівників, фахівців, службовців) при збільшенні чисельності водіїв на одну людину.

Приріст середньорічної вартості основних виробничих фондів визначається по формулі:

(4.5)

де, А₀ й А₁ - среднеоблікова кількість відповідно замінних й автомобілів, що здобувають, од;

IC₀ й IC₁ - одноразові витрати на придбання одного відповідно замінного автомобіля, грн.;

1;4 - коефіцієнт, що враховує зміна середньорічної вартості основних виробничих фондів за рахунок їхньої пасивної частини, якщо кількість автомобілів більше 20 одиниць.

Таблиця 4.4 - Розрахунок приросту показників роботи підприємства

Представлені в таблиці 4.3 показники є основними. Залежно від специфіки й цілей впровадження нововведень можуть розраховуватися й інші об'ємні показники.

На основі величини приросту об'ємних показників розраховуються зміни якісних показників роботи підприємства: продуктивності праці, фондовіддачі, собівартості перевезень, рентабельності виробництва таблиця 4.4.

Таблиця 4.5 - Результати розрахунку якісних показників роботи підприємства.

На основі зміни об'ємних й якісних показників розраховуються техніко-економічні показники роботи підприємства після впровадження у виробництво розроблених нововведень (таблиця 4.5) і робляться остаточні узагальнені висновки про доцільність впровадження й виробництво нововведень.

Таблиця 4.3 - Розрахунок об'ємних показників використання рухливого складу

Таблиця 4.4 - Техніко-експлуатаційні показники використання рухливого складу

Таблиця 4.6 - Показники роботи підприємства

Висновки

В даній до розгляду дипломній роботі було розглянуте питання шляхів підвищення ефективності роботи АТП на прикладі ЗАТ „АТП-16357".

Головними етапами дослідження було вирішення наступних задач та отримання таких результатів.

На початковому етапі дослідження були проаналізовані існуючі в літературі підходи до визначення поняття ефективність роботи підприємства та показників.

Отже, в найбільш широкому трактуванні ефективність - це результат, в наслідку зміни стану певного об'єкту, зумовленої дією зовнішнього або внутрішнього фактора. Якщо провести математичну аналогію, то ефект - це дельта, приріст де якої змінної або різниця її попереднього i наступного значень.

При подальшому дослідженні був проведеній аналіз впливу техніко-експлуатаційних показників на обсяг перевезень. В результаті аналізу отримали недовиконання плану за такими показниками: коефіцієнт використання вантажності, середньооблікова чисельність автомобілів, коефіцієнта використання автомобілів, довжина їздки з вантажем.

Для ефективної роботи підприємства з урахуванням взаємодії показників діяльності підприємства необхідно впровадження принципово нових заходів, контейнерних перевезень, заміна рухомого складу.

Саме розробці таких заходів була призначена одна з частин цього дослідження.

На наступному етапі дослідження було проведено оцінку по вибору кращої марки контейнера та автомобіля. На основі визначення чистої наведеної вартості можна зробити висновок, що АТП доцільно реалізувати інвестиційний проект по придбанню контейнерів АУК-1,25, тому що він має більшу суму в порівнянні з перевезенням контейнерів АУК-0,625, а також доцільно придбати автомобілі КрАЗ-6446, тому що вони мають значно більше значення чистої наведеної вартості, чим автомобілі МАЗ-64229, що порозумівається їхньою великою вартістю.

Для прийняття кінцевого рішення, про економічну ефективність заходів, що впроваджуються було проведено комплексну оцінку всіх запропонованих шляхів ефективності роботи підприємства. Так як впровадження запропонованих шляхів підвищення ефективності роботи підприємства вплинули майже на всі показники, ми вдруге перерахували всі коефіцієнти, з урахуванням змін в показниках.

Після впровадження запропонованих заходів підвищення ефективності роботи підприємства, стійкість фінансового стану ЗАТ „АТП-16357" підвищився. Таким чином, запропоновані на ЗАТ „АТП-16357" заходи по підвищенню ефективності роботи є цілеспрямованими і економічно ефективними.

Список використаних джерел

1. Дмитриев И. А., Жрова О. М., „Экономика предприятия автомобильного транспорта" ответственный за выпуск Шинкаренко В. Г. Издательство ХНАДУ, 61200, г. Харьков-ГСП, ул. Петровського 25.

2. Попова Н. В. Маркетинг транспортных услуг: Учебное пособие. - Харьков, ХНАДУ, 2002. - 224 с.

3. Шинкаренко В. Г., Жарова О. М. Экономическая оценка нововведений на автомобильном транспорте: Учебное пособие. - Изд. 3-е, перераб. И доп. - Харьков: ХНАДУ, 2004. - 156с.

4. Борковой В. И., Лукьянов Р. В., Ефремова Н. А. Основные пути организации управления качеством перевозок грузов. - Экспресс-информация. Серия: грузовые перевозки автомобильным транспортом (ЦБНТИ Минавтотранса РСФСР), 1978 г.

5. Варелуполо Г. А. Организация движения и перевозок. - М.: Транспорт, 1981.

6. Воркут А. И. Грузовые автомобильные перевозки, - К.: Вища школа, 1986.

7. Хозяйственный расчёт на автомобильном транспорте / Голованенко С. Л., Жарова О. М. и др. - К.: Техника, 1988.

8. Житков В. А., КИМ К. В. Методы оперативного планирования грузовых автомобильных перевозок. - М.: Транспорт, 1981.

9. Королёв И. С. Эффективность работы автомобильного транспорта . - М.: Транспорт, 1981

10. Экономика предприятия: Учебное пособие / Под общ. Ред. проф. Л. Г. Мельника. - Сумы: ИТД Университетская книга, 2002.-632 с.

11. Жарова О. М., Дмитрієв І А. Типові задачі з економіки автомобільного транспорту: Навч. Посібник для автотранс. спец. ВУЗів. - Х.: ХГАДТУ, 1999.

Размещено на Allbest.ru