Наукові основи економічного аналізу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Наукові основи економічного аналізу

Поняття «аналіз» походить від грецького «analisis» і означає розкладання об'єкта, що вивчається, на частини, на властиві цьому об'єкту складові. Звідси аналіз у вузькому розумінні - розчленування явища або предмета на його складові частини (елементи) для вивчення їх як частин цілого.

Аналіз як метод дослідження полягає в уявному розподілі цілого на складові частини та виділенні його окремих сторін, властивостей, зв'язків. Такий поділ дозволяє дослідити внутрішню сутність і природу процесу, який розглядається, його залежність від різних факторів.

Науковими основами економічного аналізу є теорія пізнання, політична економія (економічна теорія) й найважливіші принципи діалектики.

Теорія пізнання, що є методологічною основою всіх галузей науки, визначає сутність, необхідність і послідовність економічного аналізу. В процесі пізнання широко використовуються різноманітні методи: спостереження, порівняння, системний підхід, аналіз, синтез, індукція, дедукція, абстрагування, формалізація, експеримент, моделювання, вимірювання та ін.

Аналіз як метод пізнання завдяки всезагальності знайшов широке застосування в сучасній науці. Поняття «аналіз» як метод пізнання об'єктивної дійсності не ідентичне поняттю «аналіз» як синоніму поняття «дослідження». Останній термін значно ширший і являє собою всебічне наукове вивчення предмета за допомогою різних способів та прийомів.

Політична економія (економічна теорія) дозволяє визначити предмет економічного аналізу, адже вона розкриває сутність і якісні особливості процесів, явищ та категорій, створює необхідні умови для проведення економічного аналізу діяльності окремих суб'єктів підприємництва.

В основу аналізу покладено діалектичний метод пізнання, який створює необхідний простір для абстрактно-логічних суджень. Основні принципи діалектики (рух, розвиток, саморозвиток, взаємообумовленість, взаємозалежність, причинно-наслідкова підпорядкованість, необхідність, випадковість, перехід кількості в якість) покладені в основу визначення методології (методу і методики) економічного аналізу.

Аналіз виступає в діалектичній, суперечливій єдності з поняттям «синтез» (від грецького - sinthesis) - поєднання раніше розподілених елементів об'єкта, що досліджується, в єдине ціле. Встановлення взаємозв'язку, взаємозалежності та взаємообумовленості - найбільш важливий момент аналізу. Причиновий зв'язок опосередковує всі господарські факти, явища, ситуації, процеси, причина породжує наслідок, останній знову перетворюється на причину наступної події або ситуації і так до нескінченності. Взаємозв'язок між елементами, взаємозалежність та взаємообумовленість забезпечує синтез. Він виявляє зв'язки й залежності між окремими частинами предмета, що вивчається. Отже, аналіз передбачає синтез, і, лише поєднуючи їх, можна науково пізнати предмети та явища в діалектичному зв'язку всіх сторін.

Діалектичний тандем «аналіз - синтез», який використовується в наукових дослідженнях, також називають аналізом у широкому розумінні цього терміна як способу пізнання предметів і явищ, який ґрунтується на розчленуванні цілого на складові частини та вивчення їх у всій різноманітності зв'язків та залежностей.

Перехід від аналізу до синтезу здійснюється за допомогою взаємодоповнюючих методів пізнання дійсності - індукції й дедукції.

Індукція (від лат.inductio - наведення) - метод переходу від знання окремих фактів до знання загального, що відображає закони або інший суттєвий і необхідний зв'язок. Дедукція (від лат. deductio - виведення) - метод руху думки від загального до часткового, виведення із загальних посилань наслідків більш часткового характеру.

Аналіз - синтез, як зміст і форма людського мислення, особливого значення набули в економіці, де становлять основу методу пізнання економічних процесів та явищ - економічного аналізу, що є самостійною прикладною економічною наукою.

Таким чином, економічний аналіз - це система спеціальних знань для дослідження зміни й розвитку економічних явищ і процесів у їх взаємозв'язку та взаємообумовленості, з метою забезпечення цільового управління ними.

Визначальними рисами економічного аналізу як науки є:

- дослідження причиново-наслідкових зв'язків зміни та розвитку економічних явищ і процесів;

- об'єктивна оцінка ефективності розвитку економічних формувань щодо створених умов внутрішнього та зовнішнього економічних середовищ;

- багатоваріантне, багатоаспектне аналітичне забезпечення цільових запитів користувачів.

Процес аналітико-синтетичної діяльності проходить через три взаємопов'язані стадії:

1-а стадія - спостереження;

2-а стадія - наукова абстракція;

3-я стадія - формування висновків і нових практичних пропозицій.

Отже, економічний аналіз як наука є системою спеціальних знань, яка пов'язана з:

Ш дослідженням причиново-наслідкових зв'язків зміни та розвитку економічних явищ і процесів;

Ш вибором та обґрунтуванням ділового партнерства;

Ш дослідженням зовнішнього економічного середовища, зміною параметрів ринку;

Ш оцінкою підприємницького ризику;

Ш обґрунтуванням цільових програм, бізнес-планів і об'єктивною оцінкою їх виконання;

Ш кількісним та якісним вимірюванням об'єктивних і суб'єктивних факторів, розкриттям тенденцій та пропорцій господарського розвитку;

Ш пошуком резервів господарювання й розробленням заходів щодо їх використання;

Ш формуванням аналітичного забезпечення для прийняття оптимальних управлінських рішень.

2. Зміст, функції та завдання економічного аналізу в ринковій економіці

Науковими дослідженнями доведено, що поняття економічного аналізу слід розмежовувати на:

· теоретичний економічний аналіз - здійснюється для вивчення основних закономірностей розвитку суспільного виробництва, що діють упродовж усього часу існування даної економічної системи та її найважливіших етапів; знання цих закономірностей необхідне для визначення головної мети і концепцій економічної політики;

· конкретно-економічний аналіз - всебічне дослідження діяльності підприємств та їх структурних підрозділів.

Таким чином, теоретичний аналіз є базою для конкретно-економічного. Він, розкриваючи сутність і якісні особливості явищ та процесів, створює умови для використання методів економічного аналізу в його конкретному вираженні.

Економічний аналіз є самостійною галуззю наукових знань, що має зміст, функції та завдання, які зумовлюються суспільно-економічним устроєм, формами власності на засоби виробництва й відображають основні риси економіки на конкретних етапах розвитку.

У ринковій економіці зміст і завдання аналізу докорінно змінюються адекватно змінам, які відбуваються у характері та цілях господарської діяльності підприємств - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої форми власності й організаційно-правової форми функціонування.

Зміст економічного аналізу становить комплексне та взаємопов'язане дослідження процесів і явищ господарської діяльності підприємств та їх структурних підрозділів, визначення на цій основі причиново-наслідкових зв'язків і тенденцій розвитку з метою обґрунтування й оцінки ефективності управлінських рішень.

У загальному вигляді зміст аналізу визначають так:

а) мета аналізу;

б) виявлення та узгодження цілей і завдань аналізу, термінів виконання, кола спеціалістів-аналітиків;

в) оцінка ситуації, що склалася, вивчення причиново-наслідкових зв'язків об'єкта, ступенів і напрямів впливу окремих факторів, оцінка основних економічних показників функціонування об'єкта;

г) вивчення умов, які позитивно та негативно впливають на кінцеві й проміжні результати, пошук варіантів розв'язання проблеми та їх зіставлення;

д) підготовка одного чи декількох варіантів управлінських рішень.

В умовах ринкових відносин економічний аналіз - це система знань про:

· пізнання законів ринку, глобального зовнішнього й конкретно-економічного середовища для ідентифікації шансів і невдач господарської одиниці, дослідження ринкової ситуації;

· обґрунтування цілей та факторів підтримки власної життєздатності;

· вивчення покупців, реальних і потенціальних;

· вивчення досвіду господарювання підприємств-конкурентів, їх конкурентних переваг та обґрунтування адекватних стратегій для забезпечення конкурентоспроможності підприємства;

· дослідження товару з точки зору покупця (наскільки він пристосований до існуючих і перспективних вимог та як він задовольняє споживче призначення);

· вивчення товару з точки зору виробника (обґрунтування життєвого циклу продукції, витрати виробництва, рентабельність продукції);

· виявлення факторів, що сприяють комерційному успіху та перешкоджають йому, кількісне вимірювання їх дії;

· вироблення виважених управлінських рішень;

· обґрунтування стратегії розвитку.

У процесі економічного аналізу реалізуються його три основні функції:

1. Оцінювальна - визначення відповідності стану економічної системи її цільовим параметрам функціонування та потенційним можливостям.

2. Діагностична - встановлення причиново-наслідкових змін економічної системи у кількісному і якісному вимірюванні, впливу факторів на ці зміни й розвиток.

3. Пошукова - виявлення невикористаних резервів та потенціальних можливостей зміни і розвитку економічної системи, обґрунтування механізмів їх мобілізації.

Існує й більш розширений варіант переліку функцій економічного аналізу:

1) гносеологічна - аналіз є активним методом пізнання; він задовольняє потреби користувачів у пізнанні законів ринку, економічної реальності, господарських процесів під дією змінних об'єктивних і суб'єктивних факторів, існуючих причиново-наслідкових зв'язків;

2) методологічна - успіх будь-якого пошуку економіста здебільшого залежить від глибини оволодіння ним методами економічного аналізу;

3) онтологічна - ця функція виражає основне призначення економічного аналізу, як і будь-якої науки взагалі, - реалізація свого предмета і розкриття результатів дослідження;

4) соціальна - аналізуючи систему, в якій вона діє, людина формує свою раціональну поведінку, тобто здатність одержати максимальний результат за мінімальних витрат в умовах обмеженості наявних ресурсів і можливостей;

5) етична - аналіз є інструментом морального й етичного впливу суб'єкта управління на трудові колективи, їх співробітників, формування їх економічної психології;

6) практичного досвіду - вдосконалення управління, виробництва і системи економічних відносин;

7) інформаційна - забезпечення всіх рівнів управління інформацією, необхідною для поточного планування, контролю і прийняття оперативних управлінських рішень;

8) комунікативна - організація внутрішніх комунікацій між різними рівнями управління та різними виробничими підрозділами одного рівня;

9) виховна - виховання почуття власника, допомога власнику в усвідомленні своїх економічних можливостей і наслідків діяльності, прав та відповідальності.

3.Завдання економічного аналізу

Необхідність, зміст і значення економічного аналізу визначають його завдання, найважливішими з яких є:

1. Забезпечення науково-економічної обґрунтованості цільових програм, бізнес-планів, прогнозів і нормативів (у процесі їх розроблення); сприяння поліпшенню системи планування, менеджменту.

Це досягається шляхом проведення маркетингових досліджень ринку й детального ретроспективного аналізу господарської діяльності. Побудова числових рядів за значний період дозволяє встановити певні економічні закономірності в господарському розвитку. Далі виявляють основні чинники, які істотно вплинули в минулому і можуть впливати в майбутньому на господарську діяльність підприємства. Особлива увага приділяється аналізу господарської діяльності за поточний період, який водночас є і передплановим. Ретроспективний і поточний аналіз завершуються перспективним (прогнозним) аналізом, що є основою для розрахунку прогнозних показників. Отже, бізнес-плани, прогнози докладно обґрунтовуються необхідними економічними розрахунками.

2. Об'єктивне та всебічне дослідження виконання планів, оцінка дотримання нормативів.

За даними обліку й звітності здійснюється контроль виконання встановлених бізнес-планів і дотримання нормативів. Наприклад, на промислових підприємствах досліджується виконання виробничої програми за кількістю, якістю й асортиментом продукції; на транспорті - за вантажообігом; у торгівлі - за обсягом оптового і роздрібного товарообігу, його асортиментною структурою.

3. Визначення економічної ефективності використання ресурсного потенціалу (окремо по видах ресурсів та в сукупності).

Досліджується ефективність використання засобів і предметів праці (основних та матеріальних оборотних засобів), робочої сили, фінансових ресурсів, а в окремих галузях - і природних ресурсів.

4. Об'єктивна й усебічна оцінка результатів роботи підприємства і його підрозділів за певні проміжки часу.

Проводиться виявлення позитивних та негативних чинників, що впливають на результати роботи підприємства; визначається кількісний розмір їх дії.

5. Виявлення і вимірювання внутрішніх резервів поліпшення економічного становища підприємства.

На всіх стадіях виробничого процесу виявляються невикористані резерви збільшення обсягів виробництва та реалізації продукції, поліпшення її якості, підвищення ефективності використання виробничих ресурсів, зниження собівартості продукції, збільшення прибутку і підвищення рентабельності; розробляються заходи щодо їх практичної реалізації.

Реалізація даного завдання в сучасній економічній ситуації ускладнюється необхідністю враховувати невизначеність і комерційні ризики, багатоваріантний характер подій та їх оцінок, інфляційні процеси тощо.

6. Оцінка ефективності системи управління підприємством, обґрунтування і дослідження оптимальності управлінських рішень.

Успіх господарської діяльності на всіх рівнях управління безпосередньо залежить від рівня керівництва, вчасного прийняття управлінських рішень. Прийняти правильне управлінське рішення, визначити його раціональність і ефективність можна лише на основі попереднього економічного аналізу.

Завдання економічного аналізу не вичерпуються наведеним переліком; вони трансформуються внаслідок змін підходів та вимог до економічного аналізу. Досвід господарського розвитку свідчить, що перед економічним аналізом на різних етапах висувалися нові завдання, посилювались раніше поставлені, зміщувались відповідні акценти. Цей процес буде відбуватися, звичайно, і далі.

Так, в умовах ринкової економіки важливими завданнями економічного аналізу стають:

- усебічне вивчення зовнішнього середовища, його взаємодії з господарською одиницею з метою передбачення потенційної небезпеки і вчасного використання можливостей, що виникають;

- усебічна й об'єктивна оцінка всієї маркетингової діяльності з метою визначення відповідності вибраної стратегії реальним процесам, що відбуваються на ринку;

- оцінка вибраної організаційної структури з точки зору ефективності;

- детальне вивчення потреб людини та їх структури.

Таким чином, перелік завдань економічного аналізу тісно пов'язаний із його місцем у системі управління підприємством.

4. Місце та роль економічного аналізу в системі управління підприємством

Управління - це ефективне досягнення мети діяльності підприємства шляхом планування, організації, мотивації і контролю за ресурсами. Управління як система складається з двох підсистем:

1) керуюча підсистема (суб'єкт управління) - сукупність органів, засобів, інструментів та прийомів управління;

2) керована підсистема (об'єкт управління) - господарська діяльність.

Керуюча і керована підсистеми взаємопов'язані, знаходяться в постійній взаємодії та становлять замкнутий контур управління.

Мета економічного аналізу в системі управління - на основі системи об'єктивних і суб'єктивних факторів, що характеризують соціально-економічні явища і господарські процеси, провести детальне їх оцінювання, виявити властиві їм тенденції й закономірності розвитку, обґрунтувати можливі результати та наслідки, зменшити ризик, пов'язаний із вибором управлінських рішень. Отже, економічний аналіз займає проміжне місце між інформаційним етапом і етапом прийняття рішень (рис. 1.2), тим самим впливаючи на якість прийнятих управлінських рішень.

Таким чином, у системі управління роль економічного аналізу полягає в перетворенні економічної інформації в таку, що є придатною для прийняття управлінських рішень.

Управлінське рішення - це творчий процес мислення суб'єкта управління, в результаті якого визначається, які заходи потрібно здійснити в даній виробничій ситуації або в ситуації, що передбачається, для розв'язання певної проблеми й одержання бажаного результату.

Необхідність у проведенні аналізу виявляється на всіх стадіях (етапах) вироблення і прийняття управлінських рішень, що включають:

1. Аналіз ситуації, що склалася.

2. Виявлення й формування проблеми, постановку мети.

3. Обґрунтування обмежень і критеріїв для прийняття рішень.

4. Підготовка варіантів рішень (виявлення альтернатив).

5. Оцінка ефективності варіантів рішень, вибір оптимального.

6. Формування остаточного рішення.

7. Реалізація рішення.

8. Контроль виконання та оцінка ефективності рішення.

Економічний аналіз є необхідним методом дослідження в процесі вироблення і прийняття управлінських рішень та контролю за їх упровадженням. Без об'єктивного економічного аналізу не можна обґрунтувати раціональні управлінські рішення щодо формулювання й досягнення мети господарюючого суб'єкта.

Основна мета аналізу в управлінні підприємством - виявити причинові зв'язки між подіями (отриманими кінцевими результатами, станом параметрів господарських процесів) і умовами, які привели до даних подій або які можуть виникнути в майбутньому.

Відповідно економічний аналіз забезпечує оцінку здійсненої події (факту) і встановлення умов, за яких ці події відбулися, тобто підготовку необхідної інформації для прийняття управлінських рішень.

Аналіз проводиться не лише з метою констатації фактів і оцінки досягнутих результатів, але й для виявлення недоліків, помилок і оперативного впливу на процес виробництва. Саме тому необхідно підвищувати його оперативність та ефективність.

Звісно, економічний аналіз не може забезпечити підготовку управлінських рішень стосовно всіх аспектів діяльності підприємства, але він є надійним інструментом для розв'язання проблем саме економічного характеру, а також для економічного обґрунтування рішень з інших проблем.

Таким чином, економічний аналіз є важливою складовою частиною методології управління, підпорядкований його меті як засіб підготовки та обґрунтування раціональних управлінських рішень, контролю за ефективністю їх упровадження

5. Предмет та об'єкти економічного аналізу

Економічний аналіз - самостійна галузь наукових знань, яка має свій предмет й об'єкти дослідження, цільову спрямованість, метод і методику, способи та прийоми для виділення того суттєвого в предметі й об'єктах, що цікавить дану науку та користувачів результатів економічного аналізу.

Предмет показує, що вивчає ця наука. Визначення предмета науки - одна з важливих методологічних проблем. Незважаючи на те, що питання про предмет економічного аналізу розробляється вже декілька десятиліть, поки що не існує єдиного його визначення (майже кожен учений-аналітик дає своє визначення предмета).

Науковці та практики, по-різному оцінюючи місце і роль економічного аналізу, розходяться у своїх поглядах на його предмет, виділяючи ті чи інші ознаки аналізу як науки, тобто це питання залишається дискусійним. Усі визначення предмета економічного аналізу, які містяться в спеціальній літературі, можна розмежувати на декілька характерних груп:

Ш господарська діяльність підприємств;

Ш господарські процеси та явища;

Ш економіка підприємств;

Ш інформаційний потік;

Ш причиново-наслідкові зв'язки економічних процесів.

Перші чотири визначення не містять те специфічне, що дозволяє відрізнити економічний аналіз від інших наук; у них спостерігається ідентифікація предмета економічного аналізу з його об'єктами.

При формулюванні предмета економічного аналізу необхідно враховувати наступне:

1) у галузях наук предмет збігатися не може, можуть бути спільними лише об'єкти дослідження;

2) визначення предмета повинно містити мету науки і відображати її основний зміст;

3) визначення має містити основні специфічні принципи пізнання предмета науки.

Отже, предмет економічного аналізу - причиново-наслідкові зв'язки економічних процесів діяльності підприємств. Тільки розкривши причиново-наслідкові зв'язки економічних явищ і процесів, можна визначити, як зміняться основні результати господарської діяльності за рахунок того чи іншого фактора, провести обґрунтування будь-якого управлінського рішення.

Предмет економічного аналізу розкривається через його об'єкти, якими є всі сторони господарської діяльності підприємства, а також процеси, пов'язані з ними

Об'єктами економічного аналізу є:

- забезпеченість трудовими, матеріальними та фінансовими ресурсами, ефективність їх використання;

- обсяги виробництва та продажу;

- економічні та фінансові результати діяльності;

- фінансовий стан підприємства.

Тобто загальним об'єктом економічного аналізу є господарська (постачальницька, виробнича, збутова, фінансова, інвестиційна) діяльність підприємства.

6. Принципи економічного аналізу

Принципи економічного аналізу регулюють процедурну сторону його методології та методики. Розглянемо основні принципи, яких повинен дотримуватись аналітик.

1. Принцип науковості - передбачає глибоке пізнання об'єктивної реальності функціонування економічної системи, впливу об'єктивних факторів її зміни та розвитку, чітке визначення мети і завдань аналізу, застосування наукової методики й організації аналітичних досліджень.

2. Принцип системності - передбачає дослідження економічних явищ і процесів як складних систем із функціонально-структурною будовою елементів взаємозв'язку й взаємообумовленості їх складових.

Під системним економічним аналізом розуміють сукупність наукових методів і практичних прийомів розв'язання складних економічних проблем. Він базується на використанні категорій системи як єдності взаємопов'язаних елементів, що спільно діють для досягнення єдиної мети.

3. Принцип комплексності - передбачає всебічне дослідження причинових взаємозалежностей, комплексну оцінку вхідних параметрів функціонально-структурної будови, їх зміну та розвиток на досліджуваному об'єкті у просторі й часі, за кількісними і якісними ознаками та вихідні (результативні) параметри цього процесу.

Системність - поняття більш широке, ніж комплексність, а тому останнє можна розглядати як важливу складову системного підходу.

Комплексний аналіз - це всебічний аналіз діяльності підприємства та його підрозділів, який упорядковує аналітичну роботу, підвищує її ефективність, допомагає приймати обґрунтовані управлінські рішення. Таким чином, комплексний економічний аналіз передбачає:

· дослідження економіки підприємства як відносно відособленої системи в межах економічної системи;

· установлення цілей функціонування підприємства та його підрозділів як критеріїв ефективності їх роботи;

· використання конкретної системи економічних показників, що характеризують виробничо-господарську діяльність у цілому й окремі її сторони;

· дослідження причинових залежностей і побудова кількісних залежностей (рівнянь взаємозв'язку) між економічними показниками;

· вивчення змін економічних показників у динаміці, встановлення суперечностей господарської діяльності та обґрунтування шляхів їх подолання.

4. Принцип періодичності (або регулярності) - передбачає необхідність систематичного проведення аналітичних досліджень на базі високої їх організації та планування аналітичної роботи.

5. Принцип достовірності (об'єктивності, точності) - аналіз повинен базуватися на достовірній, перевіреній інформації, що реально відображає об'єктивну дійсність, а його висновки мають обґрунтовуватися точними аналітичними розрахунками.

Достовірність та об'єктивність аналітичних досліджень передбачають відсутність арифметичних помилок у розрахунках, правильне застосування методики розрахунку показників, впливу окремих факторів тощо.

6. Принцип зрозумілості та адекватності тлумачення - досягається через обов'язкове пояснення отриманих результатів дослідження (розрахунків) у вигляді відповідних висновків, коментарів, складання пояснювальних записок.

Наявність аналітичних висновків є обов'язковим елементом методики економічного аналізу.

7. Принцип оперативності - полягає у тому, що економічний аналіз повинен здійснюватися лише тоді, коли виникає потреба виявити причини недоліків у роботі підприємства та розробити шляхи підвищення ефективності господарської діяльності.

8. Принцип дієвості - полягає в тому, що аналіз повинен активно впливати на хід виробництва і його результати, вчасно виявляти недоліки й упущення в роботі, інформувати про це керівництво підприємства. Тобто необхідним є практичне використання результатів економічного аналізу для управління.

Вчасна та доречна аналітична інформація дає можливість оперативно оцінити минулі, теперішні чи майбутні події, вжити необхідних заходів для виправлення ситуації або її поліпшення. Разом із тим, принцип дієвості передбачає також обмеження зайвої інформації, яка непотрібна для прийняття управлінських рішень.

9. Принцип ефективності - означає, що витрати на проведення аналітичного дослідження повинні бути найменшими при оптимальній глибині аналізу і його комплексності.

Дотримання наведених принципів є необхідною умовою проведення аналітичних досліджень для досягнення поставлених цілей.

7. Класифікація видів економічного аналізу

Реалізація багатьох функцій і конкретних завдань економічного аналізу в системі управління породжує різноманітність методик досліджень та організаційних форм для проведення аналізу. Це зумовлює виділення окремих видів економічного аналізу.

Вид економічного аналізу - це теоретичне й практичне відособлення окремих ланок аналітичної роботи. Відмінними ознаками кожного виду аналізу є: цільова спрямованість, завдання, об'єкти дослідження, джерела інформації, методика проведення.

Складові частини економічного аналізу та напрями його використання в сучасних умовах наведені на рисунку

Рис. 2.2. Складові частини та напрями використання економічного аналізу

В основу класифікації видів економічного аналізу можуть бути покладені різні ознаки. В таблиці 2.1 наведено основні види аналізу відповідно до їх класифікаційних ознак.

Таблиця 2.1 - Класифікація видів економічного аналізу

Класифікаційні ознаки	Види економічного аналізу
Суб'єкти аналізу (користувачі)	- внутрішній - зовнішній
Зміст процесу управління (час дослідження)	- попередній (перспективний, прогнозний, стратегічний) - наступний (ретроспективний) оперативний підсумковий (ситуаційний, (періодичний, поточний) завершальний)
Галузева ознака	- галузевий - міжгалузевий
Просторова ознака	- внутрішньогосподарський - міжгосподарський
Об'єкти управління	- техніко-економічний - фінансово-економічний - соціально-економічний - економіко-статистичний - економіко-екологічний
Методика дослідження	- порівняльний - діагностичний (експрес-аналіз) - факторний - маржинальний - аналіз комерційних ризиків - функціонально-вартісний (ФВА)
Повнота охоплення об'єктів	- суцільний - вибірковий
Зміст	- комплексний - локальний - тематичний

Дамо характеристику наведених видів економічного аналізу.

Внутрішній та зовнішній аналіз

Внутрішній економічний аналіз:

- спрямований на комплексне дослідження економічного розвитку суб'єкта господарювання і його структурних підрозділів;

- проводиться безпосередньо на підприємстві для потреб оперативного, короткострокового і довгострокового управління;

- базується на повній економічній інформації (плановій, обліковій, нормативній);

- у методологічному плані охоплює різні прийоми та способи факторного аналізу;

- може здійснюватись як спеціалізованим підрозділом (бюро, відділом економічного аналізу), так і всіма економічними службами з великою кількістю залучених зацікавлених осіб.

Зовнішній економічний аналіз:

- передбачає надання оцінки місця підприємства у ринковому середовищі для визначення стратегії й тактики економічних відносин, пошуку партнерів і клієнтів, забезпечення конкурентних позицій тощо;

- проводиться органами господарського управління, банками, фінансовими органами, акціонерами, інвесторами, спеціалізованими незалежними аудиторськими, консалтинговими фірмами;

- проводиться на підставі даних фінансової і статистичної звітності;

- у методологічному аспекті широко використовує статистичні прийоми аналізу, економіко-математичні методи та моделі, прийоми порівняльного аналізу.

Попередній, оперативний і підсумковий аналіз

Попередній економічний аналіз:

- передбачає дослідження економічної системи за параметрами, які визначають її майбутній стан;

- проводиться до початку господарських операцій і пов'язаний із прогнозуванням, перспективним плануванням, із вибором й обґрунтуванням варіантів управлінських рішень;

- використовує досить складні і трудомісткі прийоми та способи: кореляційно-регресійний аналіз, екстраполяція, метод аналогій, експертних оцінок, моделювання тощо.

Оперативний економічний аналіз:

- полягає у забезпеченні управління вчасною дієвою інформацією про зміну економічної ситуації, причини цієї зміни, відхилення від регламентованих параметрів із метою вчасного прийняття рішень, спрямованих на попередження та усунення негативних змін;

- проводиться за короткі періоди часу (декада, п'ять днів, день, зміна, година);

- проводиться за обмеженим і таким, що періодично переглядається, колом показників та параметрів для швидкого реагування зі сторони менеджерів;

- використовуються різні джерела інформації: оперативно-виробничі плани, дані оперативного обліку, облік норм і відхилень від них (якщо реально впроваджено нормативний метод обліку витрат та калькулювання), матеріали безпосередніх спостережень за діяльністю, оцінки спеціалістів-експертів тощо;

- у методологічному плані використовуються, як правило, спрощені прийоми та способи;

- в організаційному плані оперативний аналіз ефективний в умовах комп'ютерної організації аналітичного процесу, широкого використання сучасних комп'ютерних програм;

- недолік: відсутність системного підходу до оцінювання, діагностики та орієнтації на остаточні господарські результати.

Підсумковий економічний аналіз:

- полягає в системному комплексному дослідженні результатів господарської діяльності підприємства чи інших об'єктів за звітний період (рік, квартал, місяць);

- тісно пов'язаний із попереднім аналізом: підсумковий аналіз є основою перспективного аналізу; в свою чергу, від глибини та якості попереднього аналізу на перспективу залежать результати підсумкового аналізу;

- використовуються різноманітні прийоми і способи, широка інформаційна база;

- недолік: зниження дієвості через відірваність у часі від господарських процесів; виявлені резерви означають втрачені можливості підвищення ефективності виробництва, оскільки стосуються минулого періоду.

Галузевий і міжгалузевий аналіз

Галузевий аналіз - аналіз, методика якого враховує специфіку окремих галузей економіки (промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту, торгівлі тощо).

Міжгалузевий аналіз є теоретичною і методологічною основою економічного аналізу в усіх галузях національної економіки. Він дозволяє виявити взаємозв'язки окремих галузей, найбільш загальні методологічні риси й особливості господарської діяльності, узагальнити досвід економічного аналізу в цілому та галузевого зокрема.

Внутрішньогосподарський і міжгосподарський аналіз

Внутрішньогосподарський аналіз вивчає діяльність тільки підприємства, що досліджується, та його структурних підрозділів.

Міжгосподарський аналіз - передбачає порівняння результатів діяльності двох або більше підприємств.

Види аналізу за об'єктами управління

Техніко-економічний аналіз:

- проводять технічні служби підприємства;

- об'єкт: технічні процеси, що використовуються для виробництва продукції, та пов'язані з цим матеріальні, трудові й фінансові витрати;

- предмет: причиново-наслідкові зв'язки, що є результатом взаємодії технічних і економічних процесів;

- мета: оптимізація способів і форм створення конкурентоспроможної продукції з мінімальними витратами на її виробництво.

Фінансово-економічний аналіз:

- проводять фінансові, бухгалтерські й інші економічні служби підприємства, а також фінансові, податкові органи, банки тощо;

- об'єкт: фінансово-економічні процеси, фінансові результати діяльності та фінансовий стан підприємства;

- предмет: причиново-наслідкові зв'язки, що є результатом взаємодії фінансових і економічних процесів;

- мета: обґрунтування управлінських рішень щодо підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства.

Соціально-економічний аналіз:

- проводять економічні служби підприємства, органи державного і галузевого управління, статистичні органи;

- об'єкт аналізу: соціальні процеси та їх вплив на результати господарської діяльності;

- предмет дослідження: причиново-наслідкові зв'язки, які визначають соціально-економічний розвиток трудового колективу;

- мета аналізу: дослідження можливостей подальшого соціально-економічного розвитку колективів, підвищення трудової мотивації та її впливу на економіку підприємства.

Економіко-статистичний аналіз:

- проводиться статистичними органами;

- об'єкт аналізу: масові суспільно-економічні явища на різних рівнях управління (держава, регіон, галузь);

- предмет дослідження: причиново-наслідкові зв'язки, які визначають розвиток національної економіки в цілому, економіки регіонів, галузей тощо;

- мета аналізу: вивчення суспільно-економічних явищ на різних рівнях управління, встановлення закономірностей розвитку економічних систем.

Економіко-екологічний аналіз:

- проводять служби охорони навколишнього природного середовища;

- об'єкт дослідження: екологічні й економічні процеси, пов'язані зі збереженням і поліпшенням навколишнього середовища та витратами на екологію;

- предмет: причиново-наслідкові зв'язки, що є результатом взаємодії екологічних й економічних процесів;

- мета аналізу: дослідження причин, які погіршують екологічну ситуацію, та розроблення відповідних управлінських рішень.

Види аналізу за методикою дослідження

Порівняльний аналіз - передбачає порівняння звітних показників про результати господарської діяльності з плановими (прогнозними) показниками, даними минулих років, підприємств галузі.

Діагностичний аналіз - спосіб установлення характеру порушень нормального ходу економічних процесів на підставі типових ознак, характерних тільки для даного порушення.

Факторний аналіз - направлений на комплексне і системне вивчення й виявлення величини впливу факторів на зміну та рівень результативних показників.

Маржинальний аналіз - полягає у вивченні взаємозв'язку та співвідношення витрат, обсягу продукції і прибутку з урахуванням поділу витрат на постійні й змінні. Цей аналіз дає можливість управляти прибутком у бізнесі, оптимізувати його параметри.

Аналіз комерційних ризиків - має велике практичне значення, оскільки діяльність підприємства здійснюється в умовах невизначеності, за наявності ризикових господарських ситуацій.

Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) - базується на функціях, які виконує об'єкт, та зорієнтований на оптимальні методи їх реалізації на всіх стадіях життєвого циклу виробів. Його призначення в тому, щоб виявити та попередити зайві витрати за рахунок ліквідації непотрібних вузлів, деталей, спрощення конструкції виробу, заміни матеріалів тощо. Об'єктом дослідження виступають функції (властивості) виробів і зумовлені ними вартості. Функціонально-вартісний аналіз проводять групи спеціалістів, до складу яких уходять економісти, конструктори й технологи. Він здійснюється у декілька етапів: інформаційно-підготовчий, аналітичний, творчий, дослідний і впроваджувальний. Економісти виконують перші два етапи, серед яких найважливішим є аналітичний, коли проводиться аналіз функцій із погляду на їх техніко-економічне призначення й виробничі витрати.

Суцільний і вибірковий аналіз.При суцільному аналізі висновки формулюються після вивчення всіх без винятку об'єктів, при вибірковому - за результатами дослідження тільки частини об'єктів.

Комплексний, локальний і тематичний аналіз

Комплексний - повний аналіз усієї діяльності підприємства, локальний - аналіз діяльності окремих підрозділів, тематичний аналіз - дослідження окремих питань, до яких у даний час є найбільший інтерес.

На практиці окремі види економічного аналізу в чистому вигляді зустрічаються рідко, але знання найважливіших принципів їх організації і методик проведення є необхідним. На кожному рівні управління щоденно приймається багато рішень, для обґрунтування яких використовуються різні види економічного аналізу.

економічний аналіз показник оперативний

8. Зв'язок економічного аналізу з іншими дисциплінами

Одночасно з розвитком науки відбувалася диференціація її галузей, що сприяло формуванню економічного аналізу. Так, окремі функції економічного аналізу спочатку виконувалися бухгалтерським обліком, статистикою тощо, але з поглибленням економічної роботи на підприємствах виникла необхідність у виділенні аналізу в окрему систему знань.

Економічний аналіз має тісні взаємозв'язки з такими науками, як економічна теорія, галузеві економіки, бухгалтерський облік, статистика, планування, фінанси, господарський контроль, аудит, маркетинг, менеджмент, математичні науки, технологія виробництва тощо. Взаємозв'язок економічного аналізу з іншими дисциплінами зображено на рисунку 2.3.

Варіанти взаємозв'язку економічного аналізу з іншими дисциплінами:

1) економічний аналіз наука, якщо економічний аналіз надає інформацію іншим наукам;

2) економічний аналіз наука, якщо економічний аналіз використовує інформацію, надану іншими науками;

3) економічний аналіз наука, якщо економічний аналіз використовує вихідну інформацію іншої науки, а також надає інформацію цій же науці

Економічний аналіз і економічна теорія (політекономія)

Економічна теорія теоретична й методологічна основа економічного аналізу; він, використовуючи систему економічних показників, досліджує дію економічних законів, які виражають основний напрям розвитку певної господарської одиниці.

Економічний аналіз нагромадження численної інформації про дію економічних законів дає можливість сформулювати нові закони, здійснювати прогнози на макро- та мікроекономічному рівнях.

Економічний аналіз і галузеві економіки

Галузеві економіки (промисловості, сільського господарства, будівництва тощо) економічні показники й характер дії загальних законів економічного розвитку в окремих галузях економіки.

Економічний аналіз використання результатів аналітичних досліджень сприяє поліпшенню економічного стану підприємств відповідних галузей.

Економічний аналіз і бухгалтерський облік

Бухгалтерський облік дані оперативного та бухгалтерського обліку, бухгалтерська звітність є головними джерелами інформації (близько 70%) у складі інформаційної бази аналізу.

Економічний аналіз висуває вимоги до вдосконалення і розвитку обліку та звітності, сприяє раціональній організації облікової роботи з метою отримання повноцінної достовірної економічної інформації.

Економічний аналіз і статистика

Статистика дані статистичного обліку й звітності, матеріали вибіркових спостережень є джерелом інформації для економічного аналізу; статистичні способи і прийоми (відносні та середні величини, групування, індекси, кореляція тощо), вимоги до побудови таблиць використовуються в економічному аналізі.

Економічний аналіз і планування

Планування використання в аналітичних дослідженнях планових показників як критеріїв оцінювання роботи підприємства.

Економічний аналіз планування починається і завершується аналізом результатів діяльності підприємства. Аналіз дозволяє підвищити рівень планування завдяки вдосконаленню методів розроблення планів, організації їх виконання, контролю за цим процесом.

Економічний аналіз та контроль і ревізія

Контроль і ревізія у процесі економічного аналізу використовуються матеріали документальних ревізій та деякі специфічні методи контролю й ревізії.

Економічний аналіз одержані аналітичні результати контролери застосовують із метою недопущення у майбутньому виявлених недоліків.

Економічний аналіз і аудит

Економічний аналіз невід'ємними складовими внутрішнього і зовнішнього аудиту є аналіз фінансового стану (платоспроможності, фінансової стійкості, ліквідності, ринкової та ділової активності тощо), ефективності господарювання підприємств різних форм власності. Крім того, необхідним для аудиторських висновків є узагальнення аналітичних результатів.

Економічний аналіз і фінансово-кредитні дисципліни

Фінансово-кредитні дисципліни без розуміння діючого порядку фінансування та кредитування, знання взаємозв'язку підприємств із фінансово-кредитними органами й установами неможливо кваліфіковано проводити аналіз господарської діяльності.

Економічний аналіз застосування методичних положень аналізу для вивчення фінансових можливостей, способів зміцнення фінансових позицій, обґрунтування сум кредитів тощо. Низка інструментів фінансово-кредитної сфери (ставки податків, умови отримання кредитів, відсотки за використання кредитів тощо) постійно вдосконалюються з урахуванням результатів аналізу, який показує ефективність впливу цих інструментів на діяльність господарюючих суб'єктів.

Економічний аналіз і маркетинг

Маркетинг використання інформації маркетингових досліджень про стан ринкових процесів.

Економічний аналіз розроблення і контроль реалізації маркетингових програм передбачають проведення економічного аналізу стану ринку, покупців та споживачів, конкуренції, ринкових цін тощо.

Економічний аналіз і математика

Математика відображення економічних процесів за допомогою економіко-математичних моделей, що відкриває перед аналізом широкі можливості вдосконалення прийомів, способів, техніки аналітичних досліджень.

Економічний аналіз і технологія виробництва

Технологія виробництва тільки обізнаний у технології виробництва економіст-аналітик може об'єктивно оцінити результати виробництва, надати рекомендації до їх поліпшення.

Економічний аналіз технологія виробництва потребує постійного вдосконалення на основі даних аналітичних досліджень.

Отже, економічний аналіз є синтезованою наукою, яка сформувалася на основі диференціації та інтеграції багатьох наук й об'єднала окремі їх елементи. У свою чергу, методичні прийоми і результати економічного аналізу використовуються в багатьох інших галузях сучасної науки.

9. Метод економічного аналізу та його особливості

Кожна наука вивчає свій предмет за допомогою певного методу, визначення сутності якого є першим кроком при її вивченні. Термін «метод» (від грецького «methodos») означає «шлях до чогось», тобто знання про те, яким способом, у якій послідовності потрібно розв'язувати ті чи інші завдання.

Метод економічного аналізу, як і будь-якої іншої науки, визначається змістом й особливостями предмета, що вивчається, тими цілями, вимогами та завданнями, які постають перед аналізом на даному етапі розвитку економіки країни і на перспективу. Предмет науки відповідає на запитання «Що вивчається?», а метод - «Як вивчається? Якими способами та засобами?»

Під методом економічного аналізу розуміють сукупність прийомів і способів дослідження господарської діяльності будь-якого економічного об'єкта шляхом виявлення та визначення взаємозв'язку й зміни його параметрів, кількісного та якісного вимірювання впливу окремих факторів і їх сукупності на цю зміну, що дозволяє вивчити становлення й розвиток господарських явищ і процесів (Ф.Ф. Бутинець).

В економічній літературі існують різні підходи до визначення поняття «метод економічного аналізу». За визначенням М.Г. Чума-ченка та інших, під методом економічного аналізу розуміють науково обґрунтовану систему теоретико-пізнавальних категорій, принципів, способів та спеціальних прийомів дослідження, що дають змогу приймати обґрунтовані управлінські рішення і базуються на діалектичному методі пізнання. На думку Г.В. Савицької, метод аналізу є системним, комплексним вивченням, вимірюванням та узагальненням впливу факторів на результати діяльності підприємств шляхом обробки спеціальними прийомами системи показників плану, обліку, звітності й інших джерел інформації з метою підвищення ефективності виробництва.

Метод економічного аналізу має низку характерних особливостей, а саме:

· діалектичний підхід до вивчення господарських процесів та явищ;

· використання в аналізі системи показників, які всебічно і глибоко характеризують діяльність підприємств;

· виявлення взаємозв'язків елементів досліджуваної системи, визначення причиново-наслідкових зв'язків між показниками та факторами (шляхом побудови багатофакторних аналітичних моделей);

· кількісне вимірювання впливу факторів на результати господарювання;

· забезпечення системного, комплексного підходу до вивчення й оцінки об'єктів аналізу (показників, що досліджуються);

· узагальнення результатів аналізу.

Поряд із поняттям методу в економічному аналізі користуються поняттями методології і методики.

Методологія економічного аналізу порівняно з методом є більш загальним поняттям, яке, крім знань про метод, уключає також знання про формування економічного явища, його структурні зв'язки, шляхи подальшого розвитку і т.д.

Важливою ознакою методології аналізу господарських процесів є системний підхід. Системний підхід полягає в тому, що при аналізі об'єкт, що досліджується (наприклад, підприємство), розглядається як система - деяка цінність, складена з взаємопов'язаних частин (елементів), кожна з яких додає свій внесок у характеристику цілого. Системний підхід дозволяє побачити об'єкт, який аналізується, в єдності його складових частин, зрозуміти взаємозалежність і причиново-наслідкові зв'язки між цими окремими частинами й між об'єктом аналізу та середовищем навколо нього. Цілісність системи, відрізняючись певною завершеністю, припускає і відокремлений аналіз елементів, що її складають.

Головні особливості системного підходу - динамічність, взаємодія, взаємозалежність і взаємозв'язок елементів системи. Системний підхід в економічному аналізі дозволяє розробляти науково обґрунтовані варіанти розв'язання господарських завдань, визначати ефективність цих варіантів, що дає підставу для вибору найбільш доцільних управлінських рішень.

У процесі системного аналізу можна виділити декілька послідовних етапів:

1. Представлення об'єкта аналізу як певної системи; виділення її окремих елементів; формулювання мети розвитку системи, завдань, які вона розв'язує; встановлення зв'язку з іншими системами; визначення особливостей функціонування кожного елемента і системи в цілому.

2. Відбір показників, за допомогою яких дається найбільш повна характеристика всіх елементів системи.

3. Обґрунтування блок-схеми системи, в якій кожному елементу відповідає окремий блок.

4. Побудова економіко-математичної моделі системи.

5. Робота з моделлю, в ході якої визначається вплив факторів на зміну результативних показників, установлюються джерела невикористаних внутрішньогосподарських резервів.

Системність аналізу органічно пов'язана з його комплексністю. Системність - поняття більш містке, ніж комплексність, і тому останню можна розглядати важливою складовою системного аналізу.

10. Методика економічного аналізу

Використання методу економічного аналізу проявляється через низку конкретних методик аналітичного дослідження. Взагалі під методикою розуміють сукупність способів і правил найбільш ефективного виконання певної роботи.

Методика економічного аналізу - це сукупність прийомів, способів, засобів, що застосовуються в процесі проведення економічного аналізу в раніше визначеній послідовності для досягнення поставленої мети. Кожному виду економічного аналізу відповідає власна методика.

Розрізняють загальну методику та окремі методики економічного аналізу. Загальна методика - це система дослідження, яка однаково використовується при вивченні різних об'єктів економічного аналізу в різних галузях економіки. Окремі методики конкретизують загальну в розрізі галузей економіки, типу виробництва або об'єкта дослідження.

Вимоги системного підходу до комплексного вивчення економіки підприємства реалізуються у структурі методики економічного аналізу, в складі та зв'язках між окремими елементами, їх змісті.

Основними структурними елементами методики комплексного економічного аналізу є:

1) формулювання мети та завдань економічного аналізу;

2) визначення об'єктів аналізу;

3) сукупність синтетичних та аналітичних показників, алгоритми їх розрахунку, взаємозв'язки між ними;

4) система факторів, які впливають на зміну показників;

5) інформаційна база аналітичних досліджень: джерела інформації, способи перевірки її вірогідності;

6) способи та методичні прийоми аналізу;

7) організаційне та технічне забезпечення виконання аналітичних робіт;

8) порядок оформлення результатів аналізу, узагальнена їх оцінка (інтерпретація);

9) визначення ефекту від проведеного аналізу.



11. Класифікація методичних прийомів і способів, що використовуються в економічному аналізі

Найважливішим елементом методики економічного аналізу є сукупність технічних прийомів та способів аналізу, які можна назвати інструментарієм аналізу. В економічній літературі немає єдності щодо назви цих прийомів і способів. Надалі будемо застосовувати поняття «методичні прийоми й способи економічного аналізу».

Вони використовуються на різних етапах аналітичного дослідження для:

- первинної обробки (перевірки, групування, систематизації) зібраної інформації;

- вивчення стану та закономірностей розвитку об'єктів, що досліджуються;

- визначення впливу факторів на результати діяльності підприємств;

- підрахунок невикористаних резервів підвищення ефективності виробництва;

- узагальнення результатів аналізу та комплексного оцінювання діяльності підприємств;

- обґрунтування планів економічного та соціального розвитку, управлінських рішень, різних заходів.

В економічному аналізі використовується велика кількість методичних прийомів і способів (нараховують близько 100). Багато з них запозичені з інших наук: математики, статистики, бухгалтерського обліку, менеджменту тощо. Економічний аналіз, пристосовуючи ці прийоми до вивчення свого предмета, вносить у них необхідні зміни. Але певні прийоми і способи притаманні тільки економічному аналізу. При цьому різні прийоми чи їх сукупність використовуються в аналітичних дослідженнях залежно від характеристики функціональних зв'язків (детермінованих або стохастичних).

Класифікацію методичних прийомів і способів, що використовуються в економічному аналізі, подано на рисунку 3.1.

При проведенні економічного аналізу на різних його стадіях застосовуються різноманітні прийоми й способи в тій чи іншій комбінації. При цьому вони постійно розвиваються та вдосконалюються. В наступних темах будуть детально розглянуті методичні прийоми й способи аналізу: їх сутність, призначення, сфера застосування, процедури розрахунків і т.д.