Вплив цінової політики на економіку

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА АКАДЕМІЯ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІЧНИЙ

Кафедра економіки підприємства

Спеціальність: 6.030504 «Економіка підприємства»

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни:

«ЦІНОУТВОРЕННЯ»

Варіант №5

на тему:

«Вплив цінової політики на економіку»

Виконала студентка ІV курсу

економічного факультету

заочного відділення

Березюк Ірина Володимирівна

Перевірив Ганущак-Єфіменко Л.М.

м. Київ, 2012 р.

ЗМІСТ

Вступ

1 Система цін. Класифікація внутрішніх цін

2 Сучасний стан, тенденції розвитку та цінова політика на ринку дорогоцінних металів

Висновок

Список використаних джерел

ВСТУП

В наш час більшість продавців встановлюють єдину ціну для всіх покупців. Ця ідея з'явилася ще в кінці 19 ст., коли широкий асортимент товарів і велика кількість робітників заставили Ф.В. Вулворта та інших торговців ввести «політику однієї ціни». Проте компанія не просто встановлює єдину ціну, а швидше створює цілу систему ціноутворення, яка охоплює ціни на різні товари із асортименту. Структура ціноутворення змінюється одночасно з тим, як товар проходить свій життєвий цикл. Компанія корегує ціни на товар, виходячи з витрат та попиту, враховуючи різницю між ситуацією та потребою покупців. Як уже переконливо показала практика, на прийняття рішень про ціноутворення впливає надто складна наявність факторів зовнішнього середовища та конкуренції. Тому в діяльності підприємства процес ціноутворення є надто важливим, і зовсім нелегким є завдання у прийнятті кінцевої ціни на товар.

Також головна увага в основній частині даної роботи буде приділятися сучасній ціновій ситуації в Україні. Це питання є дуже болючим для нашої країни, оскільки ціна була і залишається найважливішим критерієм прийняття споживчих рішень. Для країн із невисоким рівнем життя, для бідних прошарків населення, а також доречно для товарів масового попиту - це характерно. Але за останній час мають сенс широко розвинені інші, нецінові фактори конкуренції. Проте, ціна все ж таки зберігає свої позиції як традиційний елемент конкурентної політики та значно впливає на ринкове становище і прибуток підприємства.

Разом з тим, цінова політика багатьох фірм, зокрема в Україні, нерідко є недостатньо кваліфікованою і це є актуальністю вивчення даної теми. Найбільш часто зустрічаються наступні помилки: ціни недостатньо структуруються по різним варіантам товару та сегментам ринку; ціни слабо пристосовані до змін ринкової ситуації; ціноутворення надто орієнтоване на витрати; ціна використовується без зв'язку з іншими елементами маркетингу. Дані недоліки викликані в багатьох випадках наслідком планової економіки, коли ціни визначалися директивно чи лише на основі витрат, а також браком досвіду українських керівників в області маркетингу. Метою роботи є охарактеризувати політику ціноутворення та її загальні принципи, проаналізувати її вплив на ринки досконалої конкуренції.

Основним об'єктом даної роботи є ціна та ціноутворення, яке проводить Кабінет Міністрів України.

Предметом даної роботи є вплив цінової політики на економіку в цілому.

У даній роботі використовувалася література таких авторів, як В.М. Ковальчук, Н.С. Каліта, І.С. Кожуховський, Е.Дж. Долан, Фішер С., Дорнбуш Р., К.Р. Макконелл, С.Л. Брю, П. Самуельсон, Мочерний С. та багатьох інших авторів.

1 СИСТЕМА ЦІН. КЛАСИФІКАЦІЯ ВНУТРІШНІХ ЦІН

Основними елементами ціни є собівартість, прибуток, податки.

Собівартість - це витрати на одиницю товару в грошовому виразі.

Прибуток - це різниця між ціною і собівартістю.

Податки - це частина собівартості або процентне нарахування на дохід чи прибуток, що обов'язково перераховується до бюджету та характеризується регламентацією розмірів і термінів внесення. До собівартості включаються такі податки: відрахування до фонду соціального страхування, пенсійного фонду, фонду обов'язкового медичного страхування, податок для користувачів автомобільних доріг.

В залежності від об'єкту оподаткування розрізняють прямі та непрямі податки.

Прямі податки - встановлюються на дохід, прибуток і майно фізичних і юридичних осіб. До них відносяться: по дохідний податок фізичних осіб, податки на прибуток підприємств, на доходи банків, земельний, лісовий тощо.

Непрямі податки - це податки на товари, які отримуються при їх продажу та перераховуються до бюджету: податок на додану вартість (ПДВ), акцизи, мито та ін. Податок на додану вартість є формою вилучення в бюджет частини знову створеної вартості. На кожній стадії виробництва й реалізації товарів створюється нова додана вартість, що визначається як різниця між сумою податку на додану вартість, отриманого за продані товари і, сплаченого за сировину та матеріали.

Акцизний збір вводиться на товари, які не є предметами першочергового споживання. Він визначається за формулою:

Ціна підакцизного товару з акцизом визначається за формулою:

Торговельна надбавка - це сума витрат і прибутку торгових організацій.

Розрізняють поняття «склад ціни» та «структура ціни». Склад ціни - значення елементів ціни в абсолютному виразі. Структура ціни - питома вага елементів ціни у відсотках. Як видно з рис. 2.1 - рис. 2.3, склад ціни має такий вигляд:

Рисунок 2.1 - Склад ціни підприємства (за видами економічної діяльності)

Рисунок 2.2 - Склад ціни оптової торгівлі

Рисунок 2.3 - Склад ціни роздрібної торгівлі

Таким чином, чим довший канал розподілу, тим більшою є ціна для покупця.

Класифікація цін.

Характер обороту обслуговування або сфера торгівлі:

- оптова ціна;

- роздрібна ціна;

- закупівельна ціна;

- ціна будівництва;

- ціна промисловості;

- транспортні тарифи;

- тарифи побутового й комунального обслуговування;

- тарифи тепло- і енергопостачання;

- ціни в зовнішньоторговельному обігу;

- ціни в обліку й статистиці.

Ступінь і спосіб державного регулювання ціни:

- ринкова ціна;

- регульована ціна;

- фіксована ціна;

- паритетна ціна.

Спосіб встановлення:

- тверда ціна;

- рухлива ціна;

- ковзна ціна;

- поточна ціна.

Фактору часу:

- постійна ціна;

- сезонна ціна;

- східчаста ціна.

Спосіб надання інформації про ціну:

- опублікована ціна;

- розрахункова ціна;

- довідкова ціна.

Вид ринку:

- аукціонні ціни;

- біржові котирування;

- ціни торгів;

- комісійні ціни.

Внутрішньофірмові ціни: трансферні ціни.

Умови постачання й продажу:

- ціна-нетто;

- ціна-брутто.

Порядок відшкодування транспортних видатків (ціни Інкотермс):

- франко-завод;

- франко-станція відправлення;

- франко-границя;

- франко-порт відправлення;

- франко-борт судна;

- франко-судно-порт призначення;

- франко-судно-порт призначення й страхування;

- франко-порт призначення;

- франко-склад споживача.

Географічний принцип:

- єдина ціна;

- зональна ціна;

- ціна базисного пункту.

Внутрішньофірмові ціни: трансферні ціни - ціни, які встановлюються при розрахунках між підрозділами одного підприємства чи підприємствами, що входять до однієї асоціації.

При визначених обставинах фірми тимчасово призначають на свої товари ціни нижче прейскурантних, а іноді нижче собівартості. Ось різні форми таких цін:

- фірми можуть установлювати на деякі товари ціни як на «збиткових лідерів» заради залучення покупців у надії, що вони придбають також і інші товари за звичайною ціною;

- для залучення більшого числа клієнтів у визначені періоди часу продавці використовують ціни для особливих випадків (наприклад, зимові розпродажі);

- знижка готівкою пропонується споживачам, що купують товар у дилерів у визначений відрізок часу. Це гнучке знаряддя скорочення товарних запасів у періоди утруднення збуту без зниження прейскурантних цін;

- знижки зі звичайних цін з метою залучення більшої кількості покупців.

2 СУЧАСНИЙ СТАН, ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ТА ЦІНОВА ПОЛІТИКА НА РИНКУ ДОРОГОЦІННИХ МЕТАЛІВ

Ринки дорогоцінних металів - це, в основному, ринки золота, срібла, платини та паладію.

Золото, Au (aurum) хімічний елемент IB підгрупи (Cu, Ag, Au) періодичної системи елементів, шляхетний метал. Золото широко використовується в монетній справі, карбуванні, ювелірних виробах, творах мистецтва й в умовах товарного виробництва виконує функцію загального вартісного еквівалента. У природі, як правило, зустрічається у вільному стані (самородне золото). Відомо людству зі стародавності і застосовується принаймні вже 6000 років. Золото легко обробляється і віддавна цінується за красу і корозійну стійкість. У мінералах зустрічається тільки в з'єднаннях з телуром чи селеном, що, однак, дуже рідко (наприклад, теллуріди, такі, як кренерит AuTe2 і сильванит (AuAg)Te2).

Золото, в основному, супроводжується мінералами срібла, міді і зрідка інших металів, золоті руди можуть містити дорогоцінні метали платинової групи. Природне золото зустрічається в золотоносних пісках, у виді тонких прожилок у кварці, але виявляли його й у виді великих самородків, до 82 кг. Морська вода також містить сліди золота, але незважаючи на всі спроби витяг його з морської води комерційно невигідно. По оцінках, загальна маса золота на Землі складає приблизно 210 000 т, що відповідає кубу з ребром біля 35 м.

Платина самородна, Pt - мінерал класу самородних металів. До групи платини самородної відносяться мінерали, що представляють собою природні тверді розчини платини, заліза, іридію, палладія, родію, осмію, рідше - золота, нікелю і міді. Найбільш розповсюджений мінерал - поліксен, що містить 80-88% Pt; 5-11% Fe; 1-4% Ir; 0,1-1,0% Pd; 0,1-0,8% Rh; 0-0,8% Сu, нікелю - до десятих часток відсотка. Сьогодні платина не тільки дорогоцінний метал, але - що значно важливіше - один з важливих матеріалів технічної революції. Щорічний світовий видобуток платини - менше 100 т, але різні області сучасної науки, техніки і промисловості без платини існувати не можуть. Вона незамінна в багатьох відповідальних вузлах сучасних машин і приладів. Вона - один з головних каталізаторів сучасної хімічної промисловості. Нарешті, вивчення з'єднань цього металу - одна з головних «галузей» сучасної хімії координаційних (комплексних) з'єднань.

Паладій став відомий у світі завдяки відомому у Лондоні торговцю мінералами містер Форстеру, який не висловив особливого подиву, коли в один із осінніх днів 1803 р. одержав листа від особи, що побажала залишитися невідомою. На дорогому паперу, прекрасним почерком було викладене прохан-ня: спробувати продати невелику кількість нового металу паладію, який ні зовнішнім виглядом, ні властивостями не уступає дорогоцінній платині. До листа був прикладений невеликий і не дуже важкий злиток. Форстер погодився - метал був дійсно красивий. До того ж ніщо так не притягає людей, як випадки незвичайні і таємничі. А торговець може з них витягти і вигоду, якщо знає користь у рекламі. Незабаром повідомлення про паладієвий злиток, що продається в магазині Форстера, стала надбанням гласності, і навколо нового металу розгорілися пристрасті.

Срібло - при описі будь-якого елемента прийнято вказувати його першовідкривача й обставини відкриття. Таких даних про елемент №47 людство не має. Сріблом люди стали користуватися ще тоді, коли не було вчених. Порозумівається це просто; як і золото, срібло колись досить часто зустрічалося в самородному виді.

Основна термінологія характеристик предметів торгів на ринках дорогоцінних металів:

- маса банківського металу - маса банківського металу може бути виражена в грамах або в тройських унціях. Облікова вагова одиниця банківських металів - трійська унція (31,1034807 грама).

- маса в лігатурі (лігатурна маса) - це фактична загальна маса сплаву або порошку, яка містить дорогоцінний метал;

- маса металу в чистоті (хімічно чистого металу) - це фактичний вміст основного дорогоцінного металу в сплаві або порошку;

- мірні зливки - це зливки банківських металів масою 1 кг і менше, проба яких становить не менше 999,9 для золота, 999 - для срібла, 999,5 - для платини і паладію;

- монети, вироблені з дорогоцінних металів - це монети з пробами не нижче ніж: для золота - 995, для срібла - 999, для платини і паладію - 999,5, які не є законним засобом платежу на території України, та іноземні монети з пробами не нижче ніж: для золота - 900, для срібла - 925, для платини і паладію - 999;

- найвищі проби банківських металів у зливках і порошках - це проби не нижче ніж: для золота - 995,0; для срібла - 999,0; для платини і паладію - 999,5;

- порошки банківських металів - це золото, срібло, платина і паладій у вигляді порошкоподібної субстанції з вмістом хімічно чистого основного дорогоцінного металу для золота не менше 99,99%, для срібла не менше 99,9%, для платини і паладію не менше 99,95% лігатурної маси порошку, що упаковані в скляні ампули або пластмасові банки з маркуванням визнаного виробника;

- стандартні зливки - це зливки банківських металів, які відповідають стандартам якості, прийнятим Лондонською асоціацією ринку дорогоцінних металів та учасниками Лондонського ринку платини та паладію, або технічним умовам ДСТ 28058-89, ДСТ 28595-90, ДСТ 12341-81, ДСТ 12340-81, прийнятим Міждержавною радою зі стандартизації, метрології і сертифікації;

У залежності від годині постачання дорогоцінних матеріалів ринки дорогоцінних металів розподіляються на : «спот» ринки постачання металів проти сплати готівкою; фьючерсні ринки; опціонні ринки.

У залежності від ступеня державного регулювання ринки золота поділяються на чотири основні категорії:

- світові - у Лондоні, Цюріху, Франкфурті, Чикаго, Гонконгові;

- внутрішні вільні - у Мілані, Парижі, Ріо-де-Жанейро;

- місцеві контрольовані - в Афінах, Каїрі;

- «чорні» ринки - у Бомбеї.

Для продажу на ринках дорогоцінні метали повинні відповідати Міжнародним стандартам якості, прийнятим Лондонською асоціацією ринку дорогоцінних металів (LBMA), що позначені в документах асоціації як стандарт Londo№good delivery і містять такі вимоги:

I. Для злитків золота:

- маса чистого золота в злитку - від 350 до 450 тройских унцій (від 10886 до 13754 г).

- вага кожного злитка може бути виражена у тройских унціях і бути кратній 0,025 унції.

- чистота металу - не менш 995 частин хімічно чистого золота на 1000 частин лігатурної ваги.

На злитку повинні бути такі обов'язкові мітки:

- серійний номер;

- проба;

- клеймо виготовлювача;

- рік виготовлення злитка (вимога діє з 1988 року).

Злиток не повинний мати внутрішніх пір, поглиблень і інших недоліків. Він повинний бути зручним для переносу і складування.

ІІ. Для злитків срібла:

- Вага злитка - від 500 до 1250 трійських унцій (від 15552 до 38879 г).

- Вага кожного злитка повинний бути виражений у трійських унціях і бути кратною 0,10 унції

- Чистота металу - не менш 999 частин хімічно чистого срібла на 100 частин лігатурної ваги.

На злитку повинні бути такі обов'язкові мітки:

- серійний номер;

- проба;

- клеймо виробника;

- вага в трійських унціях чи кілограмах (вага злитка в кілограмах повинний бути переведений у трійські унції і відповідати вищевказаним вимогам).

Злиток повинний бути правильної форми, зручним для переносу і складування. На поверхні не повинне бути пір, поглиблень і інших недоліків. Краї злитка повинні бути прямими і негострими.

ІІІ. Для злитків (пластин) платіни:

1. Вага злитка (пластини) - від 32.150 до 192.904 трійських унцій (від 1000 до 6000 г).

2. Чистота металу - не менш 999,5 частин хімічно чистого металу на 1000 частин лігатурної ваги.

На злитку повинні бути такі обов'язкові мітки:

- серійний номер;

- проба;

- букви РТ чи PLATINUM ;

- клеймо виробника;

- вага в грамах чи трійських унціях.

Як показує аналіз даних по банківському ринку торгів дорогоцінними металами в Україні, існуючий ринок практично працює тільки по золоту, а його обсяг не досягає навіть 1 лота (155 кг) Лондонської біржі.

На відміну від партнерів по СНД, першочергові завдання, які вирішує нині Україна, не пов'язані з розвідкою, видобутком чи афінажем дорогоцінних металів. На українській території знайдено понад 230 рудовиявлень золота, причому запаси родовищ десяти з них становлять близько 100 т кожне. Однак поки що це не стало чинником, який активно впливає на розвиток ринку, де практично не відбувається торгівля нововидобутим вітчизняним золотом, а обсяги перероблення «жовтого» металолому незначні.

Методи фундаментального аналізу ринку дорогоцінних металів. У застосуванні до фінансових ринків, кількісні методи прогнозування підрозділяються, як відомо, на дві групи істотно різних підходів:

- технічний аналіз,

- фундаментальний аналіз.

Фундаментальний аналіз встановлює зв'язок валютних курсів та, відповідно, курсів дорогоцінних металів з економічною ситуацією і конкурентним положенням торгуючих країн, пояснює мету й інструменти фінансової політики центральних банків, показує співвідношення між різними фінансовими ринками, причини їхніх зльотів і падінь.

Технічний аналіз заснований на впевненості в тому, що «ринок враховує всі», і отже, у поводженні цін уже закладений облік всіх істотних факторів. Якщо ринок дійсно є ринком, то його рух складається як результат рішень великого числа учасників у сумі, і привабливою всією доступною інформацією, що вони використовують у прийнятті рішень про свої операції. Результат цих рішень - поводження ціни, і спостерігаючи за ними Ви маєте доступ до всієї ринкової інформації. Насправді трейдеру треба дуже мало - знати напрямок руху ціни. Технічний аналіз і дає величезну кількість інструментів, що дозволяють із графіків цін вивести корисні прогнози.

І технічний і фундаментальний аналіз - це статистика ринків. Але фундаментальний аналіз дивиться на ринок із протилежної сторони, ніж технічний. Зміни в економіці торгуючих країн, політичні вибори, що регулюють дії фінансової влади, ті ж природні катаклізми - усе це позначається на валютних курсах. І якщо одні з цих подій неможливо передбачати, то інші є цілком плановими (наприклад, час публікації економічних новин розписано на місяці вперед) або цілком прогнозованими. Отже, якщо побудувати розумні і своєчасні прогнози, то можна передбачати і майбутні рухи валютних курсів, з яких уже витягти свою вигоду.

Фундаментальний аналіз у застосуванні до ринку дорогоцінних металів вивчає міжнародні економічні, фінансові і політичні фактори, їхній взаємозв'язок і вплив на поводження валютних курсів. Таким чином, він бачить те, чого немає на графіках. Сьогодні ще ні, але завтра вже з'явиться і стане предметом технічного аналізу; будь-який рух ціни одержить тоді своє графічне тлумачення, котре можна буде використовувати в прогнозах і для відкриття позицій. Але вже післязавтра. А якщо правильно і вчасно витлумачити події, що відбуваються за графіком сьогодні, то завтра вже можна дістати прибуток.

У даний час в ході еволюції світового економічного розвитку відбувся природний розвиток поняття «гроші» - від натуралістичного(з власною вартістю грошей як перехідного засобу товарного обміну) до кредитно-розрахункового наповнення (заснованого на паритеті вартості національного продукту країни і співвідношення з продуктивністю праці і національних продуктів інших країн світу) . При цьому вихідні поняття золота збереглися як резервні засоби розрахунків, а розвиток світових телекомунікацій привів до створення «електронних безготівкових» грошів як форми всесвітнього розрахункового засобу.

Золото продовжує відігравати значну роль як частина золотовалютних резервів, що утримуються центральними банками та наднаціональними організаціями (рис. 1).

Рисунок 1 - Розподіл запасів золота в резервах національних банків країн світу, тонах

ціна ринок дорогоцінний метал

На сьогоднішній день країни в середньому утримують 11-12% їхніх золотовалютних резервів у золоті, хоча співвідношення значно варіюється в залежності від країни: так у США ця частка складає 61,1%, у розвинутих країнах Європи від 30% до 50%. Золоті резерви між країнами та наднаціональними установами розподіляться таким чином: Об'єднана Європа - 39% (12 411 т), США - 26%(8 135 т), МВФ та Світовий банк - 11%(4 000 т), Азія - 6%, інші країни необ'єднаної Європи та світу - 18%.

Рисунок 2 - Структура та обсяги попиту (продаж) золота на світовому ринку у 2003-2006 роках

Сектор центральних банків у цілому виступав у ролі продавців, додаючи в середньому 480,9 т до щорічної пропозиції золота між 19982002 роками. З вересня 1999 долі велика часта цих продажів була здійснена в межах «угоди про золото» між центральними банками (Вашингтонська угода).

Побоюючись, що ціна на золото різко впаде, 15 центральних банків Європи підписали угоду, у якій встановлювали, що золото залишається важливим елементом світових монетарних резервів. Вони узгодили обмежити їх спільні продажі до 2000 т на наступні 5 років, тобто по 400 т на рік. Дана угода була поновлена на наступні 5 років 8 березня 2004 долі на загальний ліміт у 2500 т.

Основними інструментами методів фундаментального аналізу є використання комплексу економічних індикаторів - динаміки їх змін, корельованості змін та прогнозування тенденції руху.

Технічний аналіз - це дослідження динаміки ринку, найчастіше за допомогою графіків, з метою прогнозування майбутнього напрямку руху цін. Термін «динаміка ринку» містить у собі три основних джерела інформації, що знаходяться в розпорядженні технічного аналітика, а саме: ціну, обсяг і відкритий інтерес. Термін «динаміка цін», що часто використовується, занадто вузький, тому що більшість технічних аналітиків ф'ючерсних товарних ринків використовують для своїх прогнозів обсяг і відкритий інтерес, а не тільки ціни.

Якщо технічний аналіз в основному займається вивченням динаміки ринку, то предметом досліджень фундаментального аналізу є економічні сили попиту та пропозиції, що викликають коливання цін, тобто змушують них йти нагору, вниз або зберігатися на існуючому рівні. При фундаментальному підході аналізуються «усі фактори, що так чи інакше впливають на ціну товару». Робиться це для того, щоб визначити внутрішню або дійсну вартість товару. Відповідно до результатів фундаментального аналізу, саме ця дійсна вартість і відбиває, скільки насправді коштує той або інший товар. Якщо дійсна вартість нижче ринкової ціни товару, значить товар потрібно продавати, тому що за нього дають більше, ніж він коштує насправді. Якщо дійсна вартість вище ринкової ціни товару, значить потрібно купувати, тому що він йде дешевше, ніж коштує насправді. При цьому виходять винятково з законів попиту та пропозиції.

Обоє цих підходів до прогнозування динаміки ринку намагаються вирішити одну й ту саму проблему - визначити, у якому ж напрямку будуть рухатися ціни. Але до проблеми цієї вони підходять з різних кінців. Якщо фундаментальний аналітик намагається розібратися в причині руху ринку, технічного аналітика цікавить тільки факт цього руху. Усе, що йому потрібно знати, це те, що такий рух або динаміка ринку має місце, а що саме її викликало - не так вже й важливо. Фундаментальний же аналітик буде намагатися з'ясувати, чому це відбулося.

Одним з пояснень цього удаваного протиріччя є наступне: ринкова ціна випереджає усі відомі фундаментальні дані. Іншими словами, ринкова ціна служить випереджальним індикатором фундаментальних даних або розумінь здорового глузду. У той час як ринок уже врахував всі відомі економічні фактори, ціни починають реагувати на якісь зовсім нові, ще не відомі фактори. Саме значні періоди росту і падіння цін в історії починалися в обстановці, коли ніщо або майже ніщо, з погляду фундаментальних показників, не передвіщало ніяких змін. Коли ж ці зміни ставали зрозумілі фундаментальним аналітикам, нова тенденція вже розвивалася в повну силу.

Навіть при цьому швидкому знайомстві з азами технічного аналізу можна зрозуміти, у чим його перевага перед фундаментальним. Якщо вам необхідно вибрати якийсь один із двох підходів, то, по логіці речей, це, звичайно ж, повинний бути технічний аналіз. По-перше, по визначенню, він містить у собі дані, якими оперує фундаментальний аналіз, адже якщо вони відбиваються на ринковій ціні, значить їх уже немає необхідності аналізувати окремо. Так що аналіз графіків, по суті справи, стає спрощеною формою фундаментального аналізу. Між іншим, цього не можна сказати про останній. Фундаментальний аналіз не займається вивченням динаміки цін. Можна успішно працювати на товарному ф'ючерсному ринку, користуючись тільки технічним аналізом. Але дуже мало імовірно, що ви хоч скільки-небудь процвітаєте, якщо будете спиратися тільки на дані фундаментального аналізу.

Для порівняно нескладного підходу до біржової торгівлі назва «технічний аналіз» звучить мудро. Простіше говорячи, технічний аналіз - це метод вивчення цін, головним інструментом якого служать графіки.

Технічний аналіз майже цілком заснований на аналізі ціни й обсягу. Нижче дане тлумачення різних полів, що визначають ціну товарів і обсяг торгів.

Ціна відкриття (open): ціна першої угоди даного періоду (наприклад, першої угоди дня). При аналізі денних даних ціна відкриття особливо значима, тому що вона відбиває одностайну думку, до якого прийшли всі учасники ринку до ранку.

Максимум (high): найбільша ціна за заданий період. Це рівень, при якому продавців було більше, ніж покупців (тобто бажаючі продати по більш високій ціні є завжди, але максимум - це найвища ціна, на яку згодні покупці).

Мінімум (low): найменша ціна за даний період. Це рівень, при якому покупців було більше, ніж продавців (тобто бажаючі купити по більш низькій ціні є завжди, але мінімум - це найменша ціна, на яку згодні продавці).

Ціна закриття (close): остання ціна за даний період. Завдяки її широкій інформаційній приступності, цю ціну частіше інших використовують при аналізі. Більшість аналітиків вважають важливим співвідношення між ціною відкриття (першою ціною) і закриття (останньою ціною).

Обсяг (volume): кількість контрактів, по яких були укладені угоди за даний період. Взаємозв'язок між цінами й обсягом (наприклад, ріст цін на тлі зростаючого обсягу) має велике аналітичне значення.

Відкритий інтерес (ope№interest) загальне число не реалізованих ф'ючерсних або опціонних контрактів (тобто не виконаних, не закритих або з неминулим терміном дії). Відкритий інтерес часто використовується як самостійний індикатор.

Ціна попиту (покупця) (bid): ціна, що маркетмейкер готовий заплатити (тобто ціна, по якій ви зможете продати).

Ціна пропозиції (продавця) (ask): ціна, по якій маркетмейкер готовий продати (тобто ціна, по якій ви зможете купити).

Ці прості поля лежать в основі буквально сотень технічних інструментів, використовуваних для вивчення цінових співвідношень, тенденцій, моделей і т.д.

Технічний аналіз у цілому можна визначити, як метод прогнозування ціни, заснований на математичних, а не економічних викладеннях. Цей метод був створений для чисто прикладних цілей, а саме одержання доходів при грі спочатку на ринках цінних паперів, а потім і на ф'ючерсних. Усі методики технічного аналізу створювалися окремо друг від друга і лише в 70-і роки були об'єднані в єдину теорію з загальною філософією, аксіомами й основними принципами.

Технічний аналіз - це метод прогнозування цін за допомогою розгляду графіків рухів ринку за попередні періоди часу.

Практичне використання технічного аналізу має на увазі існування аксіом.

ЗОЛОТО. Одне з авторитетних джерел (Scotia Moccatta) у своєму огляді Metal Matters (January 2007) приводить наступний прогноз щодо росту цін. Роль золота в 2007 році буде зростати. Золото купують і інвестори, і спекулянт-ти. У найближчому часі золото може вирости до 700 $ / тр. унц., а потім і до 800 $ / тр. унц. У більшому ступені це буде залежати від падаючого долара і гальмування розвитку американської економіки.

Отже, ринок дорогоцінних металів залишається одним із добре відомих і досить розповсюджених способів збереження коштів. Об'єктом даного ринку являються дорогоцінні метали, якими є золото, срібло, платина і метали платинової групи у будь-якому вигляді та стані.

Залежно від обсягу здійснюваних операцій та їх різновидів розрізняють такі види ринків дорогоцінних металів:

- міжнародний, або світовий, ринок;

- регіональні ринки примикають до світових і також мають міжнародний характер;

- внутрішні або місцеві ринки - це, як правило, ринки однієї або декількох держав.

Торгівля металами на ринку здійснюється тільки в регламентованій стандартній формі, тобто стандартних і мірних зливків, а також монет вітчизняного та іноземного виробництва, якість металу яких відповідає вимогам до проби відповідного металу.

У сучасних умовах на міжнародних ринках золота здійснюється: первісна пропозиція золота та інших дорогоцінних металів найбільшими добувачами для найбільших споживачів та постачальників металу на місцеві / регіональні ринки; встановлення базової ціни металів для операцій на місцевих / регіональних ринках; інтервенція центральних банків для підтримки ціни металу.

Здійснюючи дослідження світового ринку дорогоцінних металів слід відмітити, що незважаючи на постійне зростання у світовому масштабі видобутку золота до 2008 р. включно, перелам економічної ситуації позначився вже у 2007 р., коли середньорічна вартість золота знизилася на 57 $. - до 331,29 $ / oz. Це був найнижчий рівень з 1985 р., коли середньорічна вартість золота становила 317,26 $ / oz.

У 2007 р. вартість золота поступово знижувалася з 366 $ / oz на початку року до 283 $ / oz наприкінці, у середині грудня (найнижчий рівень з серпня 1979 р.). У 2008 р. вартість золота становила близько 290 $ / oz, а у перші місяці 2009 р. знизилася до 250-255 $ / oz.

Видобуток срібла в країнах з ринковою економікою збільшився в 2008 р. на 270 тонн - до 16470 тонн, а в 2009 р. очікується її підвищення на 2,9%. Ще більш значний приріст прогнозується на 2010 р., коли більшу кількість нових родовищ буде введено в експлуатацію. Виробництво металу підвищується в Мексиці, Перу, Австралії й у менших країнах-продуцентах, таких як Чилі і Болівія.

Платина також є важливим індикатором ринку дорогоцінних металів. В 2008 р. попит на платину досяг 208,4 т., приріст за рік склав 5 т. Знову динамічно росли закупівлі сектору автомобільних каталізаторів, також збільшилося використання металу в скляній промисловості й електротехніці. У той же час попит на платину в ювелірній промисловості скорочувався третій рік підряд у результаті росту цін. Пропозиція платини росла тими ж темпами, що і попит, у зв'язку з чим на ринку зберігався дефіцит пропозиції.

Досліджуючи розвиток ринку дорогоцінних металів в Україні слід відмітити, що він знаходиться на стадії свого розвитку, оскільки в нашій державі тільки починає вибудовуватися системи торгівлі різноманітними металами на банківському та позабанківському ринку. Досліджуючи ринок золота в нашій державі слід відзначити, що зараз існує два сектори ринку золота. За даними УМВБ - єдиному місці, де українські банки торгували золотом до вересня 2008 р., щорічний обсяг торгів золотом склав в 2005 р. - 700 кг, в 2006 р. - 800 кг. Грошовий річний обсяг біржового ринку золота в Україні експерти УМВБ оцінюють в 30-40 млн. грн.

Відповідно до оптимістичних прогнозів деяких українських експертів по ринку золота, із виходом на ринок банківських металів крупних банків, таких як Брокбізнесбанк, Ощадбанк, Укрсоцбанк, та по мірі збільшення обсягу торгів банківським золотом, ціни на нього повинні приблизитися до світових. При цьому річний обсяг торгів банківським золотом в Україні повинен вийти на рівень у 100 тон (більше 1 млрд. дол. США - при ціні більше 310 дол. США за унцію).

В Україні на ринку срібла починаючи з 2006 року сумарний попит збільшувався, в 2007 році перевищивши 23 тонн. Підвищення попиту спровокувало чергове зростання цін з $ 11,47 до $ 21,35 (86%), вперше з 1979 року піднявши вартість вище рівня в $ 20,00 за унцію.

З березня 2008 року ціна на срібло стрімко знижується - падіння вже перевищило 55%. Ціна повернулася до рівня весни 2006 року. З огляду на інфляцію, даний рівень набагато нижче справедливої ціни активу. Цілком імовірно, що найближчим часом ми побачимо повернення до максимального значення, що наближається до $ 50,00 за унцію.

Таким чином, сучасний ринок дорогоцінних металів в Україні знаходиться на стадії розвитку. Активно взаємодіючи із світовими ринками на вітчизняному ринку формуються ціни на дорогоцінні метали. Оцінюючи сучасну ситуацію на ринках срібла та золота слід відмітити зниження ціни та значення даних дорогоцінних металів, як в банківському так і поза банківському обороті.

Прагнучи створити ринок дорогоцінних металів, Україна повинна врахувати існуючий досвід і традиції. Запроваджуючи відповідний режим функціонування ринку дорогоцінних металів державні органи (міністерства фінансів, центральні банки, а в окремих випадках - спеціальні державні органи) потім уже не втручаються в їх діяльність, хоча і здійснюють нагляд відповідно до цих правил. Ідеться про те, що офіційні органи не втручаються у процес ціноутворення поставок металу чи розрахунків.

Як свідчить світовий досвід організації операцій із дорогоцінними металами, є різноманітні приклади і жорсткої державної регламентації, і повної лібералізації та дерегуляції таких операцій. Вибір принципів їх організації залежить від багатьох чинників політичного та економічного характеру. Але саме вони визначають передусім механізм проведення операцій та організаційну структуру ринків дорогоцінних металів.

Організація ринкового механізму первісного розподілу видобутих дорогоцінних металів та здійснення операцій купівлі продажу їх на вторинному ринку повинні базуватися на таких основних принципах:

- наявність державного регулювання та контролю за дотриманням встановлених правил;

- першочергове право уряду на придбання нововидобутого або просто металу, що пропонується на ринку, за рахунок коштів державного бюджету, але за єдиною для всіх ринковою ціною;

- обіг на ринку дорогоцінного металу лише у стандартизованій формі, тобто у зливках стандартної форми та якості;

- ринковий механізм визначення цін на дорогоцінні метали. Вони визначаються на основі співвідношення попиту та пропозиції без прямого адміністративного втручання органів державної влади тощо.

Створення в Україні національного та міжнародного регіонального ринку золота на вищезазначених принципах вимагає нового ліберального законодавства щодо операцій із золотом.

У ньому повинно бути передбачено право на здійснення операцій і резидентами, і нерезидентами за вільними ринковими цінами, які не обкладаються податком на додану вартість або іншим спеціальним податком.

Експорт та імпорт дорогоцінних металів (принаймні придбаних на ринку або таких, що ввозяться для продажу на цьому ринку) не повинні обмежуватися.

ВИСНОВОК

Кожне підприємство формує власну систему внутрішніх цін.

Внутрішні планово-розрахункові ціни - один з основних інстру-ментів організації ВЕМ підприємства. Вони складають основу дого-вірних відносин між підприємством та його підрозділами щодо мате-ріально-технічного забезпечення останніх і транспортування готової продукції, а також між самими підрозділами стосовно реалізації за внутрішньою кооперацією тощо.

Планово-розрахункові ціни на продукцію (деталі, вузли, машинокомплекти, напівфабрикати) підрозділів основного виробництва складаються з собівартості підрозділу й прибутку. Розподіл загального прибутку підприємства по підрозділах для включення її у ціну продукції підрозділу може бути зроблений пропорційно: заробітній платі виробничих робітників; собівартості підрозділу; власним витратам підрозділу; вартості закріплених за підрозділом виробничих фондів.

Сучасний ринок дорогоцінних металів в Україні знаходиться на стадії розвитку. Активно взаємодіючи із світовими ринками на вітчизняному ринку формуються ціни на дорогоцінні метали. Оцінюючи сучасну ситуацію на ринках срібла та золота слід відмітити зниження ціни та значення даних дорогоцінних металів, як в банківському так і поза банківському обороті.

Прагнучи створити ринок дорогоцінних металів, Україна повинна врахувати існуючий досвід і традиції. Запроваджуючи відповідний режим функціонування ринку дорогоцінних металів державні органи (міністерства фінансів, центральні банки, а в окремих випадках - спеціальні державні органи) потім уже не втручаються в їх діяльність, хоча і здійснюють нагляд відповідно до цих правил. Ідеться про те, що офіційні органи не втручаються у процес ціноутворення поставок металу чи розрахунків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» // від 18 листопада 1997 року №637/97-ВР (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 3 лютого 2004 року №1416-IV).

2. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про Національний банк України» / від 20 травня 1999 року №679-XIV (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 3 лютого 2004 року №1416-IV).

3. Положення про здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України // Постанова Правління Національного банку України від 6 серпня 2003 року №325 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 17 листопада 2004 року №555).

4. Про затвердження Положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами // Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 26 квітня 2005 року №3981.

5. Інструкція про порядок реєстрації в Державній пробірній службі відбитків іменників - спеціальних знаків, що засвідчують виготовлювачів ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів // Наказ Міністерства фінансів України від 16 жовтня 2001 року №466 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 14 серпня 2003 року №500).

6. Інструкція про переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів, платіжних документів, інших банківських документів і платіжних карток через митний кордон України // Постанова Правління Національного банку України від 12 липня 2000 року №283 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 12 серпня 2005 року №289).

7. Про затвердження Правил комісійної торгівлі ювелірними виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння // Наказ Міністерства фінансів України від 27 жовтня 2004 року №67.

8. Правила торгівлі іноземною валютою // Постанова Правління Національного банку України від 10 серпня 2005 р. №281.

9. Базовый индекс капитала. Обзор индикаторов мировых фондовых рынков // Александр Красоткин boss@bic.ru, Наталья Попова mailto:boss@bic.ru.

10. Басов А.И. Роль золота и других драгоценных металлов в составе золотовалютных резервов // Финансы и кредит, №3(117), 2003, С.19-24.

11. Борисов С.М. Мировой рынок золота : Новый этап развития // Деньги и кредит, №8, 2004, С.32-41.

12. Борисов С.М. Мировой рынок золота (статистические материалы 1971-2000 г.) // Статистическое приложение к журналу «Деньги и кредит», 2004, - 22 с.

13. Буренин А.Н. Рынок ценных бумаг и производных финансовых инструментов: Учебное пособие - М.: 1 Федеративная Книготорговая Компания, 1998. - 352 с.

14. Вейсвеллер Р. Арбитраж. Возможности и техника операций на финансовых и товарных рынках. - М.: «Церих-ПЭЛ», 1995. - 208 с.

15. Вернер Н. Золота лихоманка Український діловий тижневик «Контракти», №20 вiд 14-05-2007.

16. Вэйтилингэм Р. Руководство по использованию финансовой информации. М.: Финансы и статистика, 1999. - 400 с.

17. Глен Нілі Майстерність аналізу Хвиль Елiота. - К.: «А.С.К.», 2001.

18. Демарк Т. «Технічний аналіз, нова наука». Москва, «Діаграма», 1997.

19. Джон Дж. Мэрфи «Технічний аналіз ф'ючерсних ринків: теорія і практика». Видавництво «Сокіл», 1996.

20. Джонсон Матти: Платина 2006 //http://www.billion.ru.

21. Кузнецов С.Г. Роль золота в сучасній економіці // Вісник Київського національного університету, серія «Економіка», №72, 2004, С.17-19.

22. Лиховидов В.Н. Фундаментальный анализ мировых валютных рынков (методы прогнозирования и принятия решений). - г. Владивосток - 1999 г. - 234 с.

23. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения / под редакцией Л.Н. Красавиной - М.: «Финансы и статистика», 2001.

24. Міжнародні валютно-кредитні відносини: Підручник під редакцією А.С. Філіпченка - Київ: Либідь», 1997.

25. Мировая экономика: Учебник / под редакцией А.С. Булатова - М.: Изд-во «ЮРИСТЪ», 2001.

26. Обзор «Драгоценные металлы 2007» (Маркетинговое исследование) // http://www.restko.ru.

27. Основы международных валютно-финансовых и кредитных отношений: учебник. / Под ред Круглова В.В. - М.: ИНФРА-М, 1998.

28. Роберт В. Колби і Томас А. Мейерс «Енциклопедія технічних індикаторів ринку». Видавничий будинок «Альпина», 1998.

29. Рибалкін В.Е. Міжнародні економічні відносини. - М., ЗАО «Синтез», 1998.

30. Рынок драгоценных металлов. Аналитический обзор // Газета «Банкнота», №4 (111) апрель, 2007, http://www.baknota.zubsb.ru.

31. Святненко А. Золоті інвестиції. Коштовні метали торік стали третім за дохідністю фінансовим інструментом українців // «Дзеркало тижня», №7 (636) 24 лютого - 2 березня 2007.

32. Сорос Дж. Алхимия финансов. - М.: «ИНФРА-М», 1998. - 416 с.

33. Строгов В.В. Предоставление финансовой информации в глобальной сети Internet // Информационное агентство «Финмаркет», 2006.

34. Стивен Б. Акелис Технический анализ от «А» до «Я» (Полный набор инструментов торговли от абсолютного индекса ширины до японских свечей). - М.: «Диаграмма», 1999. - 458 с.

35. Стив Нисон «Японські свічі: графічний аналіз фінансових ринків». Москва, «Діаграма», 1998.

36. Суэтин А.А. Международный рынок золота // Аудитор, №1, 2004 - С.39-44.

37. Шумловский С. Столетие платины. Эволюция ценообразования металлов платиновой группы // «Драгоценные металлы и камни» №1, 2007 - Интернет-сайт «Металлы Евразии».

38. Эддоус М., Стэнсфилд Р. Методы принятия решений. - М.: «ЮНИТИ», 1997.

Размещено на Allbest.ru