Размещено на http://allbest.ru/

• Аналіз основних економічних показників діяльності аптеки
• Зміст
• Аналіз основних економічних показників діяльності аптеки
• Література

Аналіз основних економічних показників діяльності аптеки

Діяльність господарюючих суб'єктів в умовах ринку передбачає отримання максимального прибутку при мінімальних витратах діяльності Для того, щоб успішно працювати, суб'єкти господарювання повинні на належному рівні організовувати виробництво, збут продукції, робіт, послуг, раціонально використовувати власний капітал і розпоряджатися позиковими ресурсами. Вони мають володіти не уявною, а дійсною фінансовою незалежністю і нести реальну відповідальність за ефективність своєї діяльності, своєчасно виконувати зобов'язання перед постачальниками, споживачами, банками, іншими діловими партнерами, а також перед державою. Все це знаходить своє відображення у фінансовому стані підприємств.

Фінансовий стан - важлива характеристика економічної діяльності підприємства. Він визначає його платоспроможність, конкурентоздатність, виявляє потенціал підприємства в діловому партнерстві, оцінює гарантовані економічні інтереси самого підприємства і його партнерів з фінансових та інших відносин.

Стійкий фінансовий стан формується в процесі всієї господарської діяльності підприємства. Найбільш зримо фінансовий стан підприємства визначається такими елементами його економічної діяльності:

· прибутковість (рентабельність) роботи;

· оптимальність з точки зору економічного становища розподілу прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства після оплати податків і обов'язкових відрахувань;

· раціональне розміщення основного та оборотного капіталу;

· платоспроможність;

· ліквідність.

Якщо підприємство досягає у цих напрямках відповідних параметрів, то його фінансовий стан є стійким.

Аналіз фінансового стану в ринковій економіці є одним з найважливіших функцій управління. Він дозволяє визначити конкурентоздатність суб'єкта господарювання, надає широкий спектр аналітичних даних, необхідних для оцінки платоспроможності і фінансової стійкості підприємства, ефективності його роботи.

Основна мета аналізу фінансового стану - отримання обмеженої кількості ключових (найбільш інформативних) параметрів, що дають об'єктивну і точну картину фінансового стану підприємства, його прибутків і збитків, змін в структурі активів і пасивів, в розрахунках з дебіторами і кредиторами тощо При цьому аналітика і менеджера може цікавити як поточний фінансовий стан підприємства, так і прогноз на найближчу чи віддалену перспективу, тобто очікувані параметри фінансового стану.

Мета аналізу досягається в результаті вирішення певного взаємопов'язаного набору аналітичних завдань. Аналітичне завдання являє собою конкретизацію мети аналізу з врахуванням організаційних, інформаційних, технічних і методичних можливостей проведення аналізу.

До найбільш важливих завдань фінансового аналізу відносяться наступні:

1) загальна оцінка фінансового стану підприємства (оцінка складу і структури активів, оцінка складу і структури власного капіталу, оцінка складу і структури зобов'язань підприємства, вивчення змін по статтях активів та пасивів);

2) аналіз ринкової та фінансової стійкості підприємства;

3) аналіз платоспроможності та ліквідності;

4) аналіз грошових потоків;

5) аналіз ефективності використання капіталу;

6) аналіз ділової активності;

7) оцінка фінансових результатів;

8) аналіз рентабельності;

9) розробка шляхів і напрямів фінансового оздоровлення підприємства.

Основним джерелом фінансового аналізу служить фінансова звітність. яка складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів.

Фінансова звітність - це впорядкована система взаємопов'язаних економічних показників, які відображають результати фінансово-господарської діяльності підприємств та їх фінансовий стан за відповідний звітний період. Вона складається з: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до звітів.

За допомогою інформації фінансової звітності здійснюється аналіз стану та використання фінансових ресурсів, оцінка фінансової стійкості, платоспроможності, ділової активності, аналіз руху грошових потоків, оцінка фінансових результатів в розрізі видів економічної діяльності, аналіз прибутковості (збитковості) виробництва.

Баланс має велике значення для управління підприємством, так як надає менеджерам різних рівнів інформацію, за допомогою якої можна здійснити оцінку фінансової стабільності, побачити її зміни порівняно з попереднім періодом.

Баланс інформує: скільки капіталу використовується в бізнесі (яка вартість бізнесу); яка його ліквідність (як швидко можуть активи перетворюватись у готівку); наскільки платоспроможний бізнес (яка ймовірність, що він може збанкрутувати); як бізнес фінансується (звідки надходять засоби і яку частку в їх складі складають позикові кошти). Дані балансу дають можливість контролювати правильність використання коштів цільового призначення.

Інші форми звітності дозволяють вирішити окремі завдання фінансового аналізу або деталізують інформацію балансу.

Звіт про фінансові результати - важливе джерело аналізу доходів, витрат і фінансових результатів і розрізі видів діяльності підприємства. Інформація звіту дозволяє проаналізувати динаміку фінансових результатів, визначити вплив факторів на їх зміну, розрахувати показники рентабельності.

Інформація про фінансові результати необхідна як внутрішнім так і зовнішнім користувачам.

Звіт про фінансові результати не дає достатньої інформації про те, чи дозволяє наявний прибуток сформувати достатню кількість ліквідних коштів для забезпечення платоспроможності підприємства, може значно відрізнятися від його чисто вільних коштів.

Ні баланс, ні звіт про фінансові результати не відбиває приплив, відплив і внутрішній рух коштів підприємства. Цією інформацією забезпечує Звіт про рух грошових коштів. Це документ - доказ, який дає змогу показати, звідки підприємство одержує кошти і як вони потім використовуються. З даної звітності можна взнати, в яких розмірах прибуток спрямовується на придбання ресурсів, а також побачити, чи формує підприємство досить коштів для задоволення своїх потреб, чи перебуває в такому стані, що його ліквідність погіршується.

Примітки до фінансових звітів - це різного роду пояснення, які характеризують діяльність підприємства за звітний період. Вони містять інформацію, що дозволяє здійснити додатковий аналіз статей звітності, потрібний для забезпечення її зрозумілості та доречності.

Результати аналізу фінансового стану на основі інформації фінансової звітності використовуються в управлінні для прийняття відповідних рішень по підвищенню ефективності діяльності підприємства. Для дослідження фінансового стану суб'єкта господарювання перш за все необхідна інформація про економічні ресурси, що ним контролюються, його фінансову структуру, ліквідність та платоспроможність, а також здатність адаптуватись до змін середовища, в якому він функціонує.

Згідно з П(С) БО2 “Баланс” активи - це ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких як очікується, приведе до збільшення економічних вигод у майбутньому.

Активи підприємств поділяються на необоротні та оборотні.

Оборотні активи - це грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначенні для реалізації та споживання протягом операційного циклу.

Оборотні активи включають запаси матеріальних цінностей, векселі одержані, дебіторську заборгованість (поточну), поточні фінансові інвестиції, грошові кошти та їх еквіваленти тощо

Усі активи, що не є оборотними, класифікуються як необоротні. До них відносяться нематеріальні активи, незавершене будівництво, основні засоби, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість, відстрочені податкові активи, інші необоротні активи.

У відповідності з класифікацією активів на оборотні та оборотні, будується актив балансу.

Аналізуючи співвідношення між необоротними і оборотними активами, можна зробити висновки про прискорення чи сповільнення засобів підприємства у досліджуваному періоді.

Аналіз активів підприємства передбачає вирішення наступних завдань:

- вивчення динаміки валюти балансу і з'ясування причин її зміни;

- загальну оцінку складу, структури і динаміки активів;

- аналіз використання необоротних активів підприємства;

- аналіз стану і використання виробничих запасів;

- аналіз дебіторської заборгованості.

Аналіз розпочинають з оцінки динаміки валюти балансу та вивчення його структури. Збільшення валюти балансу в цілому характеризується позитивно, особливо, якщо вона зросла за рахунок збільшення власного капіталу. Негативно розцінюється значне збільшення зобов'язань підприємства.

Зменшення валюти балансу сигналізує про згортання діяльності підприємства.

Наступним етапом аналізу є вивчення складу, структури, динаміки активів і пасивів. Такий аналіз дозволяє з'ясувати причини зміни валюти, дати оцінку, співвідношення відповідних активів і пасивів у загальному підсумку балансу, зробити інші загальні висновки щодо фінансового стану підприємства.

Для аналізу використовують горизонтальний та вертикальний методи аналізу фінансової звітності. За допомогою горизонтального аналізу вивчаються абсолютні та відносні відхилення по розділах, статтях балансу, відповідних групах активів і пасивів. Вертикальний аналіз дозволяє охарактеризувати структуру балансу та її зміну.

Валюта балансу порівняно з початком періоду зросла на 897тис.грн. (на 24 %), що за умов стабільної економіки характеризується позитивно. На дане відхилення вплинуло відповідне збільшення необоротних активів на 364тис.грн. (17,3 %) і оборотних активів на 533 тис.грн. (32,5 %). Приріст активів за рахунок збільшення необоротних активів складає 40,5 % (364 : 897 х 100), а за рахунок збільшення оборотних активів ? 59,4 % (100 ? 40,6 %).

Приріст основних засобів на 344 тис.грн. або 17,4 % може свідчить про розширення виробничого потенціалу підприємства. Необоротні активи зросли в основному внаслідок збільшення основних засобів на 20 тис.грн. (38,5 %), збільшились також нематеріальні активи. Величина довгострокових фінансових інвестицій на кінець періоду не змінилась.

Найбільшу частку в складі необоротних активів займають основні засоби, найменшу нематеріальні активи. Структура необоротних активів на кінець періоду зазнала суттєвих змін (зменшилась питома вага основних засобів) і збільшилась частка нематеріальних активів.

Розрахувавши показники зношуваності основних засобів (на початок періоду 0,6 = 78:130, на кінець 0,53 = 82:154), можна зробити висновок про здійснюване на підприємстві оновлення засобів праці.

економічний діловий платоспроможність капітал

Використана література

1. Житна І.П., Нескреба А.М. Економічний аналіз господарської діяльності підприємств: Навчальний посібник для економічних спеціальностей вузів - Київ: Вища школа, 1992р.

2. Петрова В.Й. Системний анализ себестоимости - Москва:

3. Финансы й статистика, 1986г.

4. Методика учета й анализа себестоимости продукции. /Под. ред. А.Д.Шеремета - Москва: Финансы й статистика, 1987г.

5. Гордановская И.П. й др. Снижение себестоимости продукции -Киев: Техника, 1990г.

6. Демченков В.С., Мишина В.Й. Системний анализ деятельности предприятий . -М. Финанси й статистика, 1990 г.

7. Долин П.А. Справочник по технике безопасности. - м. Знергоатом-издат, 1985г.

8. Игнатов Е.А., Пушкарева Г.М. Анализ финансового результата деятельности предприятия. -- М. Финанси й статистика. 1990 г.

9. Скворцов Н. Н. Справочная книга економиста-плановика. -К. Вища школа, 1973.

10. Смирницкий Е. К. Зкономические показатели промишленноети:

11. Справочник. - 3-є издание перераб. й доп. -М. Зкономнка. 1989.

Размещено на Allbest.ru