Сучасне становище Чорного ринку України

Размещено на http://allbest.ru/

План

Вступ

1. Сучасний Чорний ринок

2. Чорний ринок України сучасне становище

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Чорний ринок - торгівля товарами або послугами, продаж яких заборонений або істотно обмежений. Класичним прикладом чорного ринку може бути нелегальна торгівля наркотиками. Як правило чорний ринок тісно пов'язаний з контрабандою і часто контролюється організованою злочинністю.

Причини появи чорного ринку

Чорний ринок існує практично скрізь, де є заборона на торгівлю якимсь товаром, або вона якимсь чином обмежена. Завжди є деяка кількість людей, які намагаються отримати бажане не дивлячись на заборону. Відповідно, з'являються і люди, які з метою заробітку пропонують потрібні товари і послуги. Торгівля на чорному ринку приносить прибуток, чим легальна торгівля.

Приклади чорних ринків

Наркоторгівля

Картин і Витвору мистецтва

Бутлегерство, торгівля алкоголем під час сухого закону

Торгівля зброєю

Торгівля рідкісними видами тварин

Работоргівля, торгівля людьми

Сутенерство

Торгівля порнографічними і еротичними матеріалами там, де їх розповсюдження заборонене

Чорний ринок їжі в країнах, де під час війни було введено розподіл продуктів за картками.

Чорний ринок в СРСР

Чорний ринок є невід'ємною межею соціалістичної економіки. Оскільки в СРСР приватне підприємництво і торгівля були заборонені законом, то фактично будь-які операції поза системою державної торгівлі були Чорний ринок - торгівля товарами або послугами, продаж яких заборонений або істотно обмежений. Класичним прикладом чорного ринку може бути нелегальна торгівля наркотиками. Як правило чорний ринок тісно пов'язаний з контрабандою і часто контролюється організованою злочинністю.

1. Сучасний Чорний ринок

Сучасними киберпреступникам більше не потрібні технічні знання для крадіжки номерів кредитних карт і організації ботнетов: на підпільних сайтах за декілька сотень доларів можна придбати всі необхідні для цього інструменти з технічною підтримкою від розробників.

Купивши одного разу інструмент, зловмисник може встановити його на сервер і збирати дані. Програма автоматично створює статистичні звіти про ефективність роботи - кількість захоплених комп'ютерів за географічною ознакою, відсоток успішності атак. У міру виявлення розробниками нових експлоїтов, покупець отримує оновлення. За даними останньої доповіді Finjan, кількість "crimeware" (criminal software) в серпні стійко збільшувалася. На чорному ринку були знайдені різноманітні програми такого роду, серед яких - Mpack, Neosploit, Icepack, Webattacker, Webattacker2 і Multiexploit, а також random.js, vipcrypt, makemelaugh і dycrypt. Порівнявши ці програми з тими, які вдалося добути в травні, Finjan виявила, що багато хто з них був вдосконалений. Крім повністю автоматичних інструментів, хакери надають різноманітні модулі для зміни сигнатур шкідливої коди і заховання коди в системі. Більш того, "оновлення поступають практично щодня", з такими ж темпами, як оновлюються антивірусні бази.

Ефективність інструментів навряд чи викликає скарги у покупців. Так, в липні Finjan визначила, що 58 користувачів Mpack успішно захопили в цілому півмільйона комп'ютерів за місяць. Втім, боротися з такими "неінформованими" киберпреступникамі досить легко - компанія регулярно виявляє і закриває їх шкідливі сервери, повідомляє Searchsecurity. "Вони навіть не захищають свої сервери, оскільки не є експертами в області комп'ютерних технологій"Чорний" ринок характерний інструментів стає все більш професійним, а його річний оборот досягає декількох мільярдів доларів, затверджує Symantec в доповіді за перші два квартали 2007 р.

Розробка шкідливої коди стала предметом професійної діяльності. У Інтернеті з'явилися інструментарії для атак, такі як Mpack та інші. Найпоширенішим напрямом є пакети для створення фішингових веб-сайтів і електронних розсилок. Більше 40% атак цього типу в I-II кварталах проводилися за допомогою стандартних інструментаріїв. Збільшилася кількість підпільних серверів - точок продажів інформації про кредитні карти. 64% таких серверів знаходяться в США, 12% - в Германії, а 9% - в Швеції.

Все частіше розповсюджувачі шкідливої коди удаються до багаторівневих атак, затверджує Symantec. Більше половини з 50 найпоширеніших троянов є так звані "даунлоадери". Вони не розповсюджуються у повному складі, а містять тільки код, що підвантажує додаткові шкідливі модулі з Мережі. До цієї категорії належать трояни інструментарію Mpack.

Ще одна тенденція - спроби використання додатків Web 2.0, зокрема, Myspace. Користувачі довіряють крупним соціальним мережам, що підвищує шанс зловмисників на успішну атаку, пише Heise-security.co.uk.

У доповіді також приведені статистичні дані про характери і географічне положення атак. 43% серверів, керівників ботнетамі, знаходиться в США. Найбільше число заражених комп'ютерів (29%) розташовується в Китаї. За два звітні квартали число активних ботів - заражених комп'ютерів - впало на 17% в порівнянні з тим же періодом минулого року. Проте середній час зараженості комп'ютера збільшився з трьох до чотирьох днів. У I-II кварталах Symantec виявила більше 212 тис. випадків зараження, що на 185% перевищило аналогічні показники 2006 р. У 46% випадків шкідливий код розповсюджувався по електронній пошті.

2. Чорний ринок України сучасне становище

ринок тіньовий економічний криміногенний

1. Україна, як і Світове співтовариство в цілому, зустрічає нове тисячоліття в умовах глобалізації. Комп'ютеризація різних сфер життєдіяльності людини, впровадження і стрімкий розвиток мереж Інтернет глобалізує світовий інформаційний простір. Соціально-економічні перетворення на теренах колишнього Радянського Союзу та інших країн постсоціалістичного табору, об'єднувальні процеси світової економіки глобалізують світовий економічний простір. Усі ці складові процесів глобалізації сприяють також криміногенній глобалізації тіньових економічних відносин у світовому масштабі.

2. В Україні тіньова економіка, порівняно з ВВП, із певних причин набула глобалізованих розмірів і порівнялась з легальним економічним капіталооборотом. Разом з тим, в абсолютній величині, а також відносно обсягів світового тіньового капіталообороту провідне місце у накопиченні і відмиванні тіньових доходів злочинного походження займає далеко не Україна і навіть не країни СНД.

3. Згідно з даними правоохоронних органів США в Америці щорічно відмивається понад 100 млрд. доларів, а в світі - майже 250-300 млрд. доларів США. За даними керівника підрозділу ООН по боротьбі зі злочинністю Герхарда Мюлера, опублікованими дещо пізніше в мережі Інтернет, на світовому ринку щорічно продається наркотиків на суму від 300 до 500 млрд. доларів США. Усі ці кошти так чи інакше включаються в тіньовий міжнародний капіталооборот і процеси “відмивання”.

За даними МВФ обсяг світового ВВП уже зараз становить близько 39 трил. дол., але в ньому не враховано, як мінімум, 8 трил. дол., що залишалися в тіньовому обороті. У зв'язку з цим в останню версію системи національних рахунків (далі - СНР) ООН, прийняту в 1993 році, крім показників доходів від неврахованої економічної діяльності, були включені також розрахункові показники тіньових прибутків, одержуваних із джерел криміногенного походження.

Про можливість продовження тенденцій зростання криміногенних процесів і виникнення у міжнародного співтовариства необхідності готуватися до боротьби з ними заздалегідь свідчать дослідження канадської фірми «Nortel Networks» (Інтернет провайдер “Північні мережі”), відповідно до яких обсяг світового виробництва, пов'язаного з Інтернетом, у 2003 році досягне 2,8 трил. доларів США, що складе майже 7 % світового ВВП, а щорічні темпи росту електронної торгівлі досягнуть 118 %.

Виникнення віртуальних банків, магазинів та установ з надання різноманітних послуг, у тому числі і протиправного характеру, безумовно, ускладнюють стан контролю за грошовими і товарно-матеріальними потоками і призводять до тіньового капіталообороту, активізації діяльності транснаціональних злочинних формувань, тінізації міжнародних економічних відносин, насичення світового господарства глобалізованим криміногенним потенціалом.

Таким чином, глобалізація тіньових процесів у сфері економічних відносин є проблемою світового масштабу, а протидія криміногенним тіньовим процесам є завданням всього Світового співтовариства.

4. Сучасна глобалізація тіньових криміногенних процесів у сфері міжнародних економічних відносин змушує нас констатувати, що суб'єкти тіньових відносин об'єднуються у своїй протиправній діяльності оперативніше, ніж державні і міжнародні інституції у колективній розробці теоретико-методологічних засад створення організаційно-правової інфраструктури превентивної протидії розвитку тіньового транснаціонального капіталообороту.

Практика боротьби з тіньовим капіталооборотом свідчить, що аналітики міжнародних організованих злочинних формувань уважно стежать за динамікою економічної активності, прорахунками в організаційно-управлінському законодавчому забезпеченні боротьби з криміногенними трансакціями в міжнародних фінансово-господарських відносинах. Злочинні формування оперативно використовують рекомендації своїх аналітиків про прорахунки або вигідні економічні, організаційні та правові прогалини у регулюванні цих проблем на території різних держав світу. Тоді як оперативний робочий обмін інформацією з іноземними колегами на рівні практичних співробітників правоохоронних органів часто буває неможливим. Наприклад, отримати документи про ті чи інші підозрілі транснаціональні фінансово-господарські операції можна тільки тоді, коли порушена кримінальна справа, а порушити кримінальну справу не можна, оскільки немає необхідних документів. Таким чином, виникає замкнуте коло: документи не отримаєш, бо не порушена кримінальна справа, а справу не порушиш, бо немає документів.

Прикладів подібних безвихідних ситуацій з одного боку, і взаємодії та мобільності злочинних формувань - з іншого, можна навести стосовно майже всієї інфраструктури взаємовідносин, пов'язаних із попередженням, виявленням і розкриттям фактів національної та транснаціональної організованої злочинності, особливо щодо відмивання доходів незаконного походження, коли:

- організаційній, рутинно-бюрократичній роз'єднаності міждержавних правоохоронних органів протистоїть не обмежена процесуально-правовою процедурою організаційна мобільність організованих злочинних формувань, заснована на корисливих інтересах і груповому прагненні отримати та відмити надприбуток будь-яким шляхом;

- слабкій матеріально-технічній базі правоохоронних органів протиставляються усі сучасні досягнення науково-технічного прогресу, що є на озброєнні організованих злочинних формувань, створених за зразком усіх існуючих сьогодні форм легітимних підприємницьких структур;

- обмеженим фінансовим ресурсам правоохоронців протидіють великомасштабні надприбутки злочинних формувань;

- нездоланним процесуально-правовим бар'єрам, комерційній, банківській таємниці, що перешкоджають своєчасному обміну інформацією з приводу тих або інших незаконних фінансово-господарських операцій, протиставляються нічим не обмежені, у тому числі завуальовані псевдолегальні, миттєві грошові трансакції електронною поштою, телеграфом у будь-який регіон країни чи світу;

- недостатнім знанням технологій фінансово-господарських інструментів співробітниками правоохоронних органів (що часто змінюються у зв'язку з надмірними фізичними і психологічними навантаженнями та низькою оплатою) злочинні формування протиставляють висококваліфікованих банківських та інших фахівців, залучених високою оплатою чи підкупом і шантажем. Ці працівники мають постійний доступ до фінансово-господарських інструментів і легітимних форм підприємницької діяльності, які використовують для вчинення високотехнологічних, завуальованих під легітимні злочинних трансакцій кримінальних капіталів.

5. Зрозуміло, що за наявністю наведених умов глобалізації тіньових криміногенних процесів суто кримінально-правовими методами, якими б широкомасштабними вони не були, подолати або, навіть, призупинити тіньові міжнародні трансакції, в тому числі з відмивання доходів злочинного походження, без розробки теоретико-методологічних засад створення відповідної організаційно-технічної, технологічної і правової інфраструктури превентивної протидії псевдолегальним операціям практично неможливо. Зважаючи на наведені та інші фактори, що заважають розв'язанню зазначених проблем, враховуючи ситуативні тіньові інтереси економічних груп, що знаходяться при владі в тій чи іншій країні, у найближчі роки можна прогнозувати продовження тенденції неадекватної протидії правоохоронних органів динамічному об'єднанню організованих міжнародних кримінальних формувань як у загальнокримінальній, так і в економічній сферах протиправної діяльності.

6. Тому, наскільки Світове співтовариство буде готове в теоретико-методологічному, політичному та правовому плані до створення економічних передумов і організаційно-правової інфраструктури детінізації міжнародних економічних відносин, настільки ефективно буде здійснюватись протидія глобалізації криміногенних тіньових процесів у світовій економічній системі.

7. Враховуючи, що сьогодні у світовій та вітчизняній теорії і практиці не визначено загальноприйняте поняття тіньової економіки; відповідний теоретико-методологічний інструментарій пізнання її структури і моніторингу змін; уніфікованого понятійного апарату, необхідного для об'єктивного відображення технологічно насичених криміногенних тіньових проявів, що здійснюються з використанням легітимних фінансово-господарських інструментів та складних програмно-інформаційних комплексів і мереж Інтернет, а феномен “тіньова економіка” має міждисциплінарний характер і виходить за межі предмету наявних економічних і правових наук, розробка комплексної спеціальної економіко-кримінологічної “теорії детінізації економіки” детермінується нагальними потребами теорії та практики. Міждисциплінарний характер тіньової економіки і необхідність комплексного науково-виваженого забезпечення протидії процесам тінізації фінансово-господарських відносин виступають як емпіричні і теоретичні причинно-детермінаційні передумови розробки даної теорії.

8. У структурі економічного, організаційно-управлінського і правового блоків наук виникає об'єктивна нагальна потреба в існуванні відносно самостійного блоку синтезованих теоретико-методологічних знань, які б відображали економічні і організаційно-правові і криміногенні структурно утворюючі субстанції феномену “тіньова економіка”; діалектику його виникнення; гносеологічний інструментарій пізнання структури, об'єктного, суб'єктного і причинного комплексів тіньових процесів у цілому і в розрізі різноманітних джерел тіньової економіки; визначали економічні взаємообумовлення й організаційно-правові та технологічні закономірності функціонування і проникнення “тіньових” відносин у всі сфери фінансово-господарського обороту речей, прав, дій, а також стали методологічним підґрунтям створення економічних передумов і організаційно-правової інфраструктури детінізації економіки.

9. Для створення теорії детінізації є наявними цілком конкретні необхідні і достатні теоретичні й емпіричні передумови, які є взаємозалежними і лише у своїй єдності дають можливість створення даної теорії.

10. Фактори, що зумовлюють створення теорії детінізації економіки, і передумови, що уможливлюють досягнення зазначеного наукового результату, за своїм характером є базисними, у зв'язку з цим у своїй єдності утворюють комплексну основу теорії детінізації економіки.

11. Гносеологічна структура теорії детінізації економіки утворює новий міждисциплінарний, самостійний, фундаментальний і перспективний напрям теоретико-методологічних знань, у руслі яких можна проводити економіко-кримінологічний моніторинг різноманітних джерел тіньової економіки і визначати притаманні їм економічні, управлінські, фінансово-правові, кримінологічні, криміналістичні та інші спеціальні методи їх попередження, локалізації, а також здійснювати дослідження загальних проблем тінізації і детінізації економіки. Гносеологічна і логічна структура даної теорії утворюють у своїй єдності теоретичні і практичні знання, що відображають усе різноманіття комплексного змісту криміногенних тіньових процесів, шляхів їх пізнання, а також інтерпретації методів щодо створення економічних передумов і відповідної організаційно-правової інфраструктури детінізації економічних відносин.

12. Теорія детінізації економіки, як і об'єкт її вивчення - феномен “тіньова економіка,” за своєю природою має міждисциплінарний характер. Відповідно, структурно утворюючі елементи теорії детінізації економіки (ризик-менеджмент, економічна безпека підприємництва, документооборот і обліково-інформаційні технології) синтезовані на засадах інтерналізації накопичених у цих науках знань, трансформованих через економіко-кримінологічні інститути, можуть більш глибоко реалізувати свої наукові досягнення і стосовно свого безпосереднього предмету вивчення. Однак, у системі своїх міждисциплінарних зв'язків теорія детінізації економіки є загальною стосовно своїх елементів - спеціальних теорій: ризик-менеджменту, економічної безпеки підприємництва, вдосконалення документообороту й обліково-інформаційних технологій. Теорія детінізації економіки вбирає в себе у контексті своїх завдань відповідні системи знань з близької їй за своїм категоріальним устроєм підгалузі кримінологічної науки - економічної кримінології. Остання, разом з іншими кримінологічними інститутами, надає функціонально-спрямований, праксеологічно-перетворюючий характер всім елементам теорії детінізації економіки.

13. Теорія детінізації економіки та інтерналізовані в неї системи економічних, організаційно-правових і кримінологічних знань як елементи її предмету не конкурують між собою. У сучасних умовах недостатньої кримінологічної грамотності дослідників тіньової економіки і традиційно упередженого нехтування кримінологією з боку економістів, соціологів, політологів, інших гуманітаріїв, у томі числі і багатьох юристів, спеціальна економіко-кримінологічна теорія детінізації економіки більш достеменно відобразить потреби навчального процесу і замінить введену зараз в деяких вищих навчальних закладах навчальну дисципліну “тіньова економіка” (Вступ). З іншого боку, розглядаючи теорію детінізації економіки, її елементи, ми показуємо сутність і методи їх економіко-кримінологічної трансформації до завдань попередження криміногенних тіньових проявів і створення інфраструктури детінізації економічних відносин, а також засади інтерналізації економічних, організаційно-правових і кримінологічних знань в теорії детінізації економіки, що вплине на розвиток економічної кримінології.

14. Загальна частина теорії детінізації економіки не вступає також у конкуренцію з Особливою частиною теорії детінізації економіки, оскільки вони знаходяться у співвідношеннях додатковості - перша до другої і лише у своїй єдності можуть відобразити завершену, істинно наукову картину глобалізованих тіньових економічних процесів і шляхів детінізації економіки.

У зв'язку із зазначеним, майбутню розробку Особливої частини теорії детінізації економіки необхідно вважати важливою самостійною задачею, для вирішення якої в процесі розробки Загальної частини теорії детінізації економіки закладено теоретико-методологічні засади дослідження конкретних, найрізноманітніших джерел тіньової економіки і властивих їм методів локалізації, що ляже в основу формування Особливої частини теорії детінізації економіки. Отримані в Особливій частині знання про специфіку криміногенних технологій у розрізі конкретних багаточисельних джерел закладають також теоретичні й емпіричні передумови для розвитку криміналістики - в частині виділення в її межах наукового напряму “документалістика” як підгалузі криміналістики; у кримінальному праві - методологію визначення юридично значимих вкрай небезпечних для економіки держави криміногенних ознак тіньових і псевдолегітимних фінансово-господарських технологій обороту речей, прав, дій на таких різноманітних сегментах фінансового ринку, як ринок цінних паперів, боргових зобов'язань, страхових операцій і гарантійних операцій, ринок кредитних ресурсів, у сфері інформаційних, облікових, документооборотних і капіталооборотних технологій у цілому; фінансового права, податковознавства, ризик-менеджменту; економічної безпеки підприємництва і держави, багатьох інших економічних, організаційно-управлінських і правових дисциплін - у частині розвитку знань про функціонально спрямовані, превентивні інформаційно-аналітичні і контрольно-облікові системи і механізми в інфраструктурі детінізації економіки. Реалізація наведених можливостей, крім розвитку зазначених та ряду інших дисциплін, підвищить рівень підготовки і перепідготовки кадрів, а відповідно, з часом, дозволить суттєво підвищити ефективність практичної діяльності всіх органів, покликаних, у межах своєї компетенції, створити і застосувати превентивну організаційно-правову інфраструктуру детінізації економіки.

15. Об'єктом вивчення теорії детінізації економіки є економічні, організаційно-управлінські та правові відносини у сфері фінансово-господарського обороту речей, прав, дій, пов'язані з криміногенним і некриміногенним тіньовим капіталооборотом, причинами та умовами його виникнення та розповсюдження, а також стратегія, тактика і засоби детінізації економіки.

16. Предметом теорії детінізації економіки є:

- діяльність наукових, законодавчих та виконавчих органів держави щодо створення економічних передумов, які б сприяли поверненню підприємницької діяльності з тіньового в легальний сектор економіки;

- діяльність установ, підприємств, а також відомчих і міжвідомчих служб економічної безпеки, відповідних підрозділів правоохоронних органів щодо створення організаційної та правової інфраструктури превентивної протидії тіньовим процесам, локалізації тіньових проявів та детінізації економіки;

- створення економічних передумов та організаційно-правової інфраструктури детінізації економіки, а також вдосконалення правової регламентації протидії тіньовим процесам у сфері фінансово-господарських відносин, які є об'єктом захисту від посягань тіньовиків-делінквентів;

- створення передумов щодо ефективнішого використання досягнень суміжних наук у процесі наукових розробок і практиці детінізації економіки;

- моніторинг тіньових процесів і аналіз власного стану теорії детінізації з метою коригування гносеологічних і логічних елементів її предмета, визначення напрямів і перспектив розвитку теорії у особливій її частині та елементах загальної частини; виявлення нових тенденцій і закономірностей протидії тіньовим процесам у цілому і в розрізі конкретних джерел тіньової економіки.

17. Структура теорії складається з взаємозалежних і взаємоузгоджених між собою розділів: концептуального, міждисциплінарного і трьох теоретико-прикладних. Кожний розділ поєднує структуроутворюючі елементи, перелік яких викладено і розкрито у роботі, а також у програмі відповідного навчального курсу, запропонованого для юридичних і економічних вищих навчальних закладів.

18. За своєю природою детінізація економіки є синтетичною, комплексною, спеціальною економіко-кримінологічною теорією, побудованою на засадах інтерналізації економічних, організаційно-правових і кримінологічних знань, що відповідають соціальним, гносеологічним, логічним, етимологічним, функціонально-рольовим та іншим вимогам.

19. У теорії детінізації економіки в окремій главі сформовано спеціальний понятійний апарат, який об'єктивно поєднує економічні, організаційно-правові і кримінологічні аспекти субстанції “тіньова економіка”, а також відображає юридично значимі ознаки і технології тіньових процесів, формує науково вивірені знання, придатні для конструювання норм матеріального і процесуального права з питань створення економічних передумов і організаційно-правової інфраструктури детінізації економіки. Понятійний апарат відрізняється специфічними структурно-утворюючими елементами і функціональним призначенням, може використовуватись разом з понятійним апаратом інших спеціальних економічних, організаційно-управлінських і правових наук, що мають відношення до розв'язання проблем детінізації економіки.

20. Теоретичні і прикладні можливості теорії детінізації економіки реалізуються через систему функцій: описової або фактофіксуючої, пояснювально-систематизуючої, прогностичної, праксеологічної (практично-прикладної), освітньо-виховної, практично-перетворювальної функцій.

21. У сфері детінізації економіки існують методи пізнання, моніторингу і протидії феномену “тіньова економіка”, що припускає виділення трьох видів методології: пізнання тіньової економіки в цілому та її конкретних джерел; моніторингу змін тіньових процесів у цілому та в розрізі конкретних джерел; попередження і локалізації джерел тіньової економіки та детінізації економічних відносин.

22. Методологія як інструмент пізнання і перетворення реальних явищ дійсності стосовно даної теорії, з одного боку, являє собою конкретно-наукову систему знань про методи, властиві предмету пізнання, а з іншого, - систему принципів, практичної інтерпретації цих методів у процесі пізнання, моніторингу і протидії феномену “тіньова економіка”. Інтерпретація методів у процесі їх застосування здійснюється на основі конкретних методик за допомогою технічних прийомів, притаманних предмету пізнання.

23. Методологія, методи, методики і технічні прийоми, як і предмет їх дослідження, знаходяться в об'єктивному зв'язку.

Вчення про методики, методи і методологію детінізації економіки складають комплексну систему вчень, які у сукупності утворюють завершену систему гносеологічних знань про сам процес як методологічний інструментарій пізнання. Таким чином, теорія детінізації економіки залежно від гносеологічних і логічних елементів предмета пізнання містить значну кількість взаємозалежних і взаємодоповнюючих структуроутворюючих систем знань гносеологічного і логічного характеру, що в цілому утворюють комплексну систему науки про детінізацію суспільно-економічних відносин.

24. Запропонована теорія детінізації економіки відрізняється від власних досліджень автора, проведених раніше, а також від наявних досліджень з цих проблем інших дослідників своєю комплексністю, системою методологічних, обсягом гносеологічних, праксеологічних, етимологічних, організаційно-управлінських, правових, економіко-кримінологічних, соціально-психологічних знань, які характеризуються специфікою вихідної системи знань, системи проміжних і кінцевого наукового результату.

25. Вихідний, проміжний і кінцевий науковий результат, отриманий у процесі розробки теорії детінізації економіки, відображає не якусь одну частину роботи окремо, а міститься практично у всій структурі взаємопов'язаних, взаємопроникаючих один в одного і взаємодоповнюючих, інтегрованих у теорії, елементів, що складають цілісний теоретико-методологічний комплекс формально-логічних і гносеологічних інструментів пізнання форми, структури і змісту феномена “тіньова економіка”; спеціальну методологію економіко-кримінологічного моніторингу трансформаційних процесів тіньової економіки в цілому і в розрізі її джерел; методи, методики та методологію розв'язання проблем детінізації економіки.

Так, вихідний науковий результат про стан розробки і наявність розбіжностей у вітчизняних та зарубіжних дослідників проблем пізнання тіньової економіки від визначення її поняття, структури, складових елементів, методів оцінки до відсутності у їх дослідженнях системного гносеологічного інструментарію, необхідного для здійснення процесу пізнання. На підставі чого зроблено висновок про необхідність комплексного підходу до вирішення зазначених проблем - напрацювання необхідної гносеологічної системи знань, формально-логічного інструментарію, відповідного понятійного апарату, необхідного для відображення тіньової економіки на засадах економіко-кримінологічної класифікації складових елементів тіньової економіки, видів і підвидів її джерел, рівнів, профілю джерел і т. ін.

Проміжний науковий результат - це отримані системи знань про зміст складових елементів, різноманітних видів і підвидів джерел тіньової економіки, їх об'єктно-технологічний, суб'єктний і загальний специфічний причинний комплекс.

Кінцевий науковий результат - це комплексний гносеологічний інструментарій, що “прозоро”, послідовно і завершено відображає процеси пізнання і дозволяє здійснювати перманентний економіко-кримінологічний моніторинг як тіньової економіки в цілому, так і її різноманітних джерел, а також вказує шляхи створення економічних передумов і цілісної організаційно-правової інфраструктури детінізації економіки.

26. У своїй сукупності всі три види наукового результату утворюють цілісну теорію детінізації економіки і повинні враховуватись при застосуванні даної теорії для:

- цілей практики пізнання, моніторингу тіньової економіки чи її окремих джерел, а також при розробці заходів щодо створення економічних передумов і організаційно-правової інфраструктури детінізації економіки;

- навчально-виховної роботи з проблем пізнання тіньових процесів і детінізації економіки;

- використання як методології при проведенні нових, більш поглиблених досліджень конкретних джерел тіньової економіки, властивих їм методів локалізації, усунення причин і умов відтворення криміногенних джерел ТЕ та інших питань, що можуть лягти в основу формування Особливої частини теорії детінізації економіки. Остання покликана дати емпіричний і теоретичний об'єктивний матеріал для визначення подальшого розвитку теорії детінізації економіки у трьох напрямах: по-перше, охоплення нових потенційно можливих джерел і нових аспектів тіньової економіки, а також встановлення, залежно від специфіки конкретних джерел, нових аспектів теорії і практики детінізації економіки; по-друге, внутрішній зміст і сутність досліджуваного явища, що вплине і на нові підходи і засоби детінізації економіки; по-третє, у напрямі розвитку понятійного апарату, який відобразить нові джерела і пов'язані з ними технології тіньових операцій, їх об'єктний, суб'єктний і причинний склад.

27. Стратегічна і тактична спрямованість усіх елементів теорії детінізації економіки базується на принципах: комплексності, системності; послідовності; повноти; науково-обґрунтованого коригування прийнятих рішень; пріоритетності економіко-правових превентивних заходів протидії тінізації економіки над фіскально-репресивними. Одночасно виключення поверхово-кон'юнктурних, безсистемних, непослідовних таких підходів до вирішення проблем детінізації, як “легалізація тіньових капіталів шляхом амністії”, “огульної, безсистемної дерегуляції економіки”, “авральної ситуативно-кон'юнктурної лібералізації не тільки цін, а й управлінських та інших процесів”; “збільшення контрольних і репресивних органів”; “непродуктивних видів документообороту як і адекватного капіталообороту”, “первинності оптимізації продуктивності функцій, пов'язаних з предметом управління та вторинності модернізації чи реформування виконавчої оргструктури, що здійснює управління та контроль”. Сутнісний стрижень теорії - отримати науково-виважений ефективний теоретико-методологічний інструментарій забезпечення гарантій інтересів держави, суспільства, особистості, у тому числі й особистості тіньовика делінквента, проти якого заходи протидії тіньовим проявам повинні застосовуватись на засадах принципів законності; економії репресії; усунення причин, що зумовлюють віктимні ситуації.

28. Для успішного вирішення проблем детінізації економіки кожний суб'єкт протидії тіньовим процесам, залежно від притаманних йому функціональних завдань і місця в інфраструктурі детінізації, отримує комплексну систему економічних, організаційно-управлінських і правових алгоритмів інтерпретації методів, методик і технічних прийомів пізнання, моніторингу і протидії феномену “тіньова економіка”, а також стає озброєним відповідною науковою методологією, що забезпечить оптимальне застосування (інтерпретацію) всієї сукупності методів, методик і технічних прийомів щодо створення економічних передумов і організаційно-правової інфраструктури детінізації економіки. Причому, незважаючи на переважно криміногенний характер джерел тіньової економіки, теоретико-методологічний інструментарій теорії детінізації економіки на перший план висуває економічні, фінансово-правові та організаційно-управлінські методи попередження тіньових процесів, сутність яких зводиться до покладення в основу побудови організаційно-правової інфраструктури детінізації економіки, пошук і включення в механізми зазначеної інфраструктури саме економічного інтересу виходу підприємців з тіньової діяльності.

Сам зміст терміну детінізація економіки відображає основну ідею теорії та окреслює предметний, системно орієнтуючий комплекс знань про сукупність макро- і мікрорівневих економічних, організаційно-управлінських, технічних, обліково-технологічних та правових методів, що можуть бути застосовані у комплексі науково-обґрунтованих державних заходів щодо створення економічних передумов ініціативно-зацікавленого повернення взаємовідносин між учасниками фінансово-господарського обороту речей, прав, дій з тіньового сектора, тобто неврахованого у врахований державою економічний оборот, а також побудови організаційно-правової інфраструктури превентивного впливу на усунення причин та умов, що сприяють відтворенню джерел тіньової економіки.

Саме така профілактично-попереджувальна спрямованість організаційно-правової інфраструктури, побудованої на засадах інтерналізації економічних, організаційно-правових та кримінологічних знань, через призму інтересів і можливостей інститутів ризик-менеджменту, економічної безпеки підприємництва, інформаційно-облікових технологій, податковознавства, фінансово-правових інструментів, трансформованих в теорії через елементи економічної кримінології та інші кримінологічні інститути, - характерна риса для всіх елементів теорії детінізації економіки.

Дана теорія озброює зацікавлені органи законодавчої і виконавчої влади, науковців, практичних працівників, ризик-менеджерів, юристів, інших зацікавлених співробітників відповідних служб підприємницьких структур науково вивіреною системою знань гносеологічного характеру, придатних для визначення об'єктно-технологічного, суб'єктного і причинно-детермінаційного комплексів тіньових проявів, небезпечних для конкретного підприємства, а також і тіньових процесів взагалі - небезпечних для держави і суспільства в цілому; визначає організаційну структуру та методи детінізації економіки; стає навчально-методичною базою для підготовки фахівця нового типу як для державних органів, так і для недержавних структур, зацікавлених у створенні інфраструктури управління ризиками, економічною безпекою підприємництва, протидії шахрайствам з боку партнерів, їх контрагентів. Відповідно, саме персонал служб ризик-менеджменту й економічної безпеки суб'єктів підприємницької діяльності базуючись на природному економічному інтересі, поряд з законодавчими і виконавчими органами держави, виконує функції щодо створення і застосування інфраструктури організаційно-правових підсистем ризик-менеджменту та економічної безпеки підприємництва, що має превентивно-попереджувальний характер, і стосовно розв'язання державних проблем детінізації економіки та вирішення проблем підготовки відповідного кадрового потенціалу, спроможного віднайти баланс між ринковою саморегуляцією та державним регулюванням економічних процесів, а також між економічним інтересом особистості, суспільства і держави.

Висновок

Ринок, який забороняється законом, називається (або чорним), тіньовим. Він є продовженням тіньової економіки, що являє собою несанкціоновану державну діяльність. Така економіка існує в усіх країнах незалежно від соціально-економічного устрою.

Нелегальний ринок має таку саму структуру, що і легальний (законний), тобто його елементами є і предмети споживання, і засоби виробництва, і кредит, і робоча сила.

Міжнародна практика до тіньової економіки відносить два компоненти:

· Заниження або приховування від обліку доходів від реалізованої у країні діяльності;

· Доходи від незаконної в країні діяльності.

Перший компонент пов'язаний з легальними видами діяльності, доходи від якої приховуються з різних причин; це, зокрема, приховування від податкових органів нерегулярних заробітків та доходів.

Другий компонент називають нелегальною, підпільною або чорною економікою: наркобізнес, проституція, рекет та інші види злочинної діяльності. Ця діяльність переважно не створює нової продукції, лише перерозподіляє уже створені доходи.

Чорний ринок виникає внаслідок нездорових потреб окремих людей і намагання інших нажитися на цьому.

Несанкціонована діяльність сприяє розвитку шахрайства, крадіжкам, зловживанням чиновників владних структур і виникненню мафії.

Боротьба з тіньовою економікою може бути успішною лише при подоланні товарного дефіциту, монопольних явищ, у процесі виробництва, обміну, розподілу і споживання. Ніякими адміністративними карними методами при збереженні їхньої економічної бази мафіозні структури побороти не вдається.

Література

1. Бобров В.Я. “Основи ринкової економіки”,К.”Либідь”,1995

2. Біляцький С.”Політика і час”,1998,№7,с 13-20

3. Башнянин Г.І. та інш.,”Політична економія”,Ч1,К.,1997

4. Гальчинський А.С.”Основи економічної теорії,К.”Вища школа”,1995

5. Гаврилишин О.Ю.,”Основні елементи теорії ринкової системи”,1992

6. Задея А.А.,Петруня Ю.Е.,”Основы экономики”,К.,1997

7. Ковальчук В.М.,”Загальна теорія економіки”,К.1998

8. Ніколенко Ю.В.,”Основи економічної теорії”,К.1998

9. Основи економічної теорії / за ред. Г.Н.Климка,В.П.Нестеренка.,К.”Вища школа”,1997

10. Основи ринкової економіки / за ред. В.М.Петюха,К.”Вища школа”,1997

Размещено на Allbest.ru