Прогнозування діяльності підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

5

Прогнозування діяльності підприємства

Підприємство виробляє продукцію і реалізує її на ринок. Обсяг реалізованої продукції за три попередні роки подано у таблиці. Необхідно здійснити прогнозування діяльності підприємства за 2006 рік за моделлю трендового проектування. За моделюю «Сезонні коливання даних» розподілити прогнозований попит 2006 року за місяцями.

Для того, щоб здійснити прогнозування діяльності підприємства за 2006 рік за моделлю трендового проектування, визначимо обсяг реалізованої продукції в середньому за 3 роки.

Трендові проектування базуються на основі минулих тимчасових серій, тобто дає змогу визначити лінію тренда за серією минулих даних і потім спроектувати лінію на майбутнє.

Модель трендового прогнозу в загальному вигляді може бути записана в такий спосіб:

y(x) = F[a(x), l(x), e(x)],

де а(х) - функція тренда;

l(x) - річна (хвильова) компонента

e(x) - випадкова складова.

Через простоту прогнозування як особливо точний статистичний метод операційні менеджери широко використовують пряму функцію тренда -- лінійний тренд. Причому для визначення параметрів тренда використовують метод найменших квадратів на основі мінімізації суми квадратів відхилень. Цей метод дає можливість одержати пряму лінію, що саме і мінімізує суму квадратів вертикальних відмінностей між лінією і кожним поточним значенням спостережень. Отримана в такий спосіб пряма лінія описується її у-значеннями (висотою, що відтинається нею на вертикальній осі) і її нахилом (лінійним кутом). За умови можливості розрахунку у-значення і нахилу лінія тренда і буде описуватися прямою функцією:

у = а + bx,

де у -- розрахункове значення прогнозованої перемінної;

а -- відрізок, що відтинається прямою на осі у;

b -- нахил лінії регресії (коефіцієнт зміни значення у стосовно зміни значення х);

х - незалежна перемінна.

Одержавши рівняння лінії регресії, можна визначити значення a і b. Нахил лінії регресії знаходимо за відомою формулою:

= 5,05

де -- середнє значення незалежної перемінної х;

-- середнє значення залежної перемінної у.

= 1410,43

Отже, модель трендового прогнозу набуде вигляду: Y = 1410,43 +5,05х

В процесі господарської діяльності окремі галузі промисловості, торгівля, побут стикаються з циклічними коливаннями, які викликані сезонним характером виробництва та споживання товарів і послуг.

Сезонні коливання -- це більш чи менш сталі внутрішньорічні коливання в ряді динаміки, що обумовлені специфічними умовами виробництва і споживання даного товару чи послуг. Для організації виробництва і реалізації продукції сезонних виробництв надзвичайно важливо вивчити тенденцію сезонних коливань, що склалися, і розробити прогноз на найближчу перспективу, головним чином, на наступний рік.

Для вивчення сезонних коливань використовуються спеціальні показники, які називаються індексами сезонності, а сукупність їх утворює сезонну хвилю. трендовий проектування сезонний прогнозований попит

За даними, які характеризують обсяг реалізації продукції підприємства, розрахуємо індекси сезонності, побудуємо сезонну хвилю і прогноз обсягу реалізації продукції на окремі місяці наступного року.

Індекс сезонності визначається за формулою:

де -- середнє значення показника за прийнятий проміжок часу (у нашому прикладі середня величина за кожний місяць, гр.6);

-- середнє значення показника за весь період;

Розраховані для даних таблиці індекси сезонності подані у графі 7, а їх ряд створює сезонну хвилю.

Індекс сезонності для складання прогнозу використовується таким чином.

Припустимо, що на 2006 рік обсяг реалізації підприємства буде 19210 од. Для того, щоб сформувати помісячний план реалізації продукції можна використати наступну залежність:

де -- очікуваний місячний об'єм реалізації продукції (і = 1, 2, ..., 12);

-- очікуваний річний обсяг реалізації продукції;

і_с -- індекс сезонності;

п -- кількість періодів (п = 12).

Розробити план забезпечення прогнозованого попиту, виходячи з наступних витрат, які має підприємство.

Стратегія 1. Аналізуючи цей підхід (що передбачає випуск 77 од.), ми бачимо, що він ґрунтується на використанні постійної чисельності робітників, у ньому відсутні понадурочний час і простої, не використовуються страхові запаси і не залучаються субпідрядники. Фірма накопичує запаси готової продукції в період спаду попиту із січня по березень і вичерпує їх у період високого попиту під час теплого сезону з квітня по червень.

Загальний обсяг поточного запасу, що зберігається від першого до останнього місяця, становить 1850 од.

Кількість робітників, необхідних для виробництва 77 од./день = 10 працюючих (бо кожна одиниця вимагає для її виробництва 1,6 робочих годин, кожний працюючий може виробити 5 од. за восьмигодинний робочий день. (8 : 5 = 1,6).

Використовуючи інформацію про витрати, можна розрахувати реальні загальні витрати за першою стратегією 1 або очікувані результати.

Отже, загальні витрати фірми за даною стратегією становлять 109650 грн.

Стратегія 2. Передбачає постійну чисельність робітників, яка знаходиться на рівні, достатньому лише для того, щоб задовольнити попит у березні (найнижчий рівень попиту із всього періоду, що становить 70 од./день). При цьому фірма повинна мати 14 працюючих, оскільки кожний з них може виробити 5 од. за восьмигодинний робочий день. Тому можна прийняти 13 робітників на повний робочий день і одного на неповний робочий день. Надлишковий над цим обсягом виробництва попит буде задовольнятися за субконтрактом. Отже, субконтракт необхідно укладати в кожному, крім березня, місяці. Витрати на складування й зберігання запасів за цією стратегією відсутні. А оскільки потрібно виробити 19210 од. продукції протягом періоду планування, то необхідно підрахувати, скільки одиниць можна виробити на фірмі і скільки -- за субконтрактом:

На фірмі: 70 од./день х 251 день = 17570 од.

За субконтрактом: 19210 - 17570 = 1640 од.

Тепер можна підрахувати витрати за цією стратегією:

Як показує аналіз, стратегія 1 більш продуктивна з точки зору мінімізації загальних витрат.

Використана література

1. Алексеева ММ. Планирование деятельности. - М.: Финансы и статистика. - 1997.

2. Бєлінський П. І. Менеджмент виробництва та операцій: Підручник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 624 с.

3. Менеджмент: теорія, методологія, практика. - К., 2005. - 435 с.

4. Пашута М.Т. Прогнозування та програмування економічного і соціального розвитку: Навчальний посібник. - К., 2005. - 406 с.

5. Плоткін Я.Д., Пащенко І. Н. Виробничий менеджмент. - Львів, 1999. - 256 с.

6. Проектний аналіз / За ред. С.О. Москвіна. - К.: Лібор, 1998. - 336 c.

7. Скібіцька Л.І., Скібіцький О.М. Менеджмент. Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 416 с.

Размещено на Allbest.ru