Аналіз ритмічності роботи підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

10

Аналіз ритмічності роботи підприємства

1. Аналіз ритмічності роботи підприємства

Важливою умовою успішного виконання виробничої програми підприємства, його договірних зобов'язань є ритмічність виробництва.

Під ритмічністю виробництва розуміють випуск продукції відповідно до планових погодинних, добових, місячних графіків в обсязі та асортименті, передбачених планом.

Розрізняють ще й таке поняття, як рівномірність випуску продукції, тобто випуск однакової кількості продукції за рівні проміжки часу. Ритмічність не завжди означає рівномірність, оскільки планове завдання не може розподілятися порівну за місяцями року через різну кількість робочих днів, а також через сезонність виробництва.

Порушення ритмічності виробництва негативно впливає як на діяльність підприємства-виробника, так і на роботу його суміжників. Неритмічність погіршує всі економічні показники діяльності: знижується якість продукції, унаслідок чого підприємство втрачає своїх покупців; готова продукція накопичується на складах, що призводить до сповільнення оборотності оборотного капіталу; виникають непродуктивні витрати у зв'язку з простоями устаткування, робочої сили, транспорту, порушенням договірних зобов'язань за поставками продукції покупцям. Усе це зменшує прибуток підприємства, погіршує його фінансовий стан.

Аналіз ритмічності проводиться за оперативними даними щодо випуску продукції за годину, зміну, добу, тиждень, декаду, місяць.

Найпростішими показниками ритмічності випуску продукції є:

* питома вага виробництва продукції за кожну декаду (зміну) до місячного випуску;

* питома вага випущеної продукції за кожний місяць до квартального випуску;

* питома вага випуску продукції за кожний квартал до річного обсягу виробництва;

* питома вага продукції, випущеної в першу декаду звітного місяця до третьої декади попереднього місяця.

Оцінка ритмічності випуску продукції за питомою вагою виробництва продукції в кожній декаді до місячного випуску подана в табл.1.

Таблиця 1. Аналіз ритмічності випуску продукції.

Декади	Випуск продукції (тис. грн)	Виконання плану, %	Випуск продукції (% до підсумку)	Зараховується у виконання плану
	за планом	фактично	відхилення		за планом	фактично	відхилення	тис. грн	%
І	805,0	682,5	-122,5	84,8	33,3	27,8	-5,5	682,5	84,8
ІІ	784,0	763,8	-20,2	97,4	32,4	31,1	-1,3	763,8	97,4
ІІІ	831,0	1009,7	+178,7	121,5	34,3	41,1	+6,8	831,0	100,0
За місяць	2 420,0	2 456,0	+36,0	1013	100,0	100,0	-	2 2773	282,2

Як свідчать дані аналітичної таблиці, підприємство працювало неритмічно. Питома вага випуску продукції в першій декаді місяця скоротилася на 5,5%, у другій - на 1,3%. У третій декаді питома вага випуску продукції збільшилася на 6,8%.

Узагальнюючими показниками ритмічності виробництва є:

- коефіцієнт ритмічності;

- коефіцієнт варіації;

- числа аритмічності.

Коефіцієнт ритмічності (Критм) визначається відношенням фактичного (але не вище за планове завдання) випуску продукції (або його питомої ваги) до ціанового випуску (питомої ваги ).

У нашому прикладі коефіцієнт ритмічності в абсолютному розмірі становить:

Критм = = = 0,941

у відносному:

Критм = = 0,941

де ППф(п) - фактичний випуск промислової продукції в межах плану;

ППп - плановий випуск промислової продукції.

Чим ближчий коефіцієнт ритмічності до одиниці, тим ритмічніше виконується графік виробництва.

Коефіцієнт варіації (Квар.) визначається як відношення середньо-квадратичного відхилення від ціанового завдання за добу (декаду, місяць, квартал) до середньодобового (середньодекадного, середньомісячного, середньоквартального) ціанового випуску продукції:

де х - квадратичне відхилення від середньодекадного завдання;

п - число підсумовуючих планових завдань;

пл - середньодекадне завдання за графіком.

Коефіцієнт варіації в нашому прикладі становить 0,16. Це означає, що випуск продукції за декадами відхиляється від графіка в середньому на 16%.

Коефіцієнт ритмічності відображає вплив на ритмічність лише фактів невиконання плану. Але порушення ритмічності відбувається і в разі перевиконання плану, що також призводить у деяких випадках до негативних наслідків - утворення понаднормативних некомплектних заділів незавершеного виробництва і залишків готової продукції на складах.

Аналіз передбачає визначення упущеної можливості підприємства з випуску продукції у зв'язку з неритмічною роботою.

Для цього рекомендується застосовувати різні методи, а саме:

- метод різниці міме випуском продукції, зарахованим у виконання плану з ритмічності, і ціановим випуском продукції

(2 277,3 - 2 420,0) = -142,7 тис.грн.;

- визначення різниці між фактичним і можливим випуском продукції, обчисленим виходячи з найбільшого середньодобового (середньодекадного) випуску виробництва

2 456,0 - (1 009,7 · 3)= -573,1 тис. грн. ;

- множення різниці між найбільшим і найменшим середньодобовим (середньодекадним) випуском продукції на відповідну кількість робочих діб (декад) у періоді, що аналізується.

(1 009,7 - 682,5) · 3 = 981,6 тис. грн.

За результатами аналізу ритмічності розробляють конкретні заходи щодо усунення причин неритмічної роботи підприємства.

Аналіз передбачає вивчення основних чинників, які зумовлювали порушення ритмічності. Це можуть бути:

* несвоєчасна поставка сировини, матеріалів;

* відсутність електроенергії:

* недоліки в організації виробництва та плануванні;

* порушення технології виробництва;

* несвоєчасне проведення ремонту устаткування;

* незадовільний фінансовий стан.

Заключним етапом аналізу є розроблення заходів, спрямованих на усунення причин, що призвели до порушення ритмічності.

2. Аналіз реалізації продукції

Реалізація продукції - важлива заключна стадія кругообороту коштів підприємства. Від того, як організована система реалізації продукції, залежить неперервність виробничого процесу, оборотність оборотного капіталу, результати фінансово-господарської діяльності, рентабельність.

Згідно зі статтею 22 Закону України "Про підприємства в Україні" підприємство здійснює реалізацію своєї продукції, інших матеріальних цінностей на підставі прямих угод (контрактів) державного замовлення, через товарні біржі, мережу власних торговельних підприємств.

Державні замовлення виражають потреби держави в поставках продукції для задоволення суспільних потреб на прискорення науково-технічного прогресу. Обсяг і склад державних замовлень визначають відповідні міністерства і відомства, вони ж несуть відповідальність за поставку підприємствам важливих матеріально-технічних ресурсів, вирішують питання збуту виготовленої на держзамовлення продукції.

Прямі угоди поставки - найпродуктивніша форма поставки продукції споживачам підприємствами-виробниками. До них належать договори між виробничими об'єднаннями, підприємствами, організаціями-виробниками та споживачами.

Реалізованою вважається продукція, за яку надійшли кошти від покупця на рахунок підприємця-виробника. В умовах проведення передоплати продукція вважається реалізованою в міру її відвантаження покупцям, а при бартерному обміні - по надходженні товарів обміну на відповідну вартість відпущеної продукції, на яку належним чином оформлено документи.

Завдання аналізу реалізації продукції:

- оцінка виконання завдань з реалізації за обсягом, асортиментом, строками, якістю продукції;

- установлення динаміки обсягу реалізації продукції;

- визначення впливу факторів на відхилення за обсягом реалізації;

- оцінка наслідків виконання завдань з реалізації продукції.

Для аналізу використовують дані:

- ф. № 2 "Звіт про фінансові результати ";

- ф, № 22 "Зведена таблиця основних показників, які комплексно характеризують господарську діяльність підприємств";

- бізнес-план підприємства;

- дані бухгалтерського обліку;

- матеріали податкового обліку з податку на додану вартість;

- матеріали маркетингової служби підприємства, фінансового та юридичного відділів.

Методика аналізу реалізації продукції передбачає розрахунок балансу Зварної продукції, оцінку виконання договірних зобов'язань.

Баланс товарної продукції може бути розрахований наступним чином:

ОР = ГПп + ОВ - ГПк,

де ОР - обсяг реалізованої продукції за звітний період;

ГПп, ГПк, - залишки готової продукції на складах на початок і кінець періоду;

ОВ - обсяг виробництва продукції.

На зміну обсягу реалізації впливають різноманітні фактори:

Фактори, пов'язані з виробництвом:

- рівень виконання плану виробництва продукції;

- асортиментно-структурні зрушення у випуску продукції;

- якість продукції;

- ритмічність випуску продукції

Фактори, пов'язані з роботою відділу збуту та складів:

- рівень забезпеченості кадрами, устаткуванням і відповідними складськими приміщеннями;

- рівень організації роботи з маркетингу (в т.ч. її ритмічність);

- величина портфеля замовлень;

- стан і комплексність залишків готової продукції на складі;

- забезпеченість тарою та упаковкою;

- наявність договорів на поставку та дотримання їх умов при відвантажені продукції покупцям;

- дотримання умов співпраці з транспортними установами

Фактори, пов'язані з транспортуванням продукції:

- відповідність кількості та видів транспортних засобів проблемам підприємства (здійснених замовлень і договірних, домовленостей);

- ритмічність подачі транспортних засобів;

- придатність наданих транспортних засобів для завантаження, відповідних видів продукції;

- дотримання термінів перевезень та інших договірних умов

4. Фактори, пов'язані з роботою фінансового та інших підрозділів:

- вибір форм розрахунків з покупцями;

- своєчасність і якість оформлення платіжних документів, а також стан контролю за їх сплатою;

- вивчення платоспроможності покупців і можливих форм співпраці з ними;

- своєчасність та якість оформлення санкцій за порушення зобов'язань по сплаті боргів покупцями та іншими установами

5. Інші фактори:

- строки документообігу, якість опрацювання документів в установах банку;

- зміна цін і кон'юнктура ринку;

- рішення арбітражних судів щодо позовів; - зміни митних правил і загального законодавства

Фактори зміни обсягу реалізації розраховуються, за допомогою прийомів порівняння. При цьому враховують, що фактори зміни залишку готової продукції на кінець року та продукції, відвантаженої на кінець року; спричиняє вплив, протилежний за знаком зміні цих показників.

Оцінку виконання планових завдань з реалізації, вивчення динаміки обсягу реалізації продукції проводять за показником виторгу від реалізації продукції.

Аналіз реалізації продукції проводиться в кілька етапів. Спочатку дають оцінку виконання планових завдань з реалізації продукції. Для цього фактичні показники виторгу від реалізації продукції порівнюють із плановим завданням, визначають абсолютне відхилення та відсоток виконання плану.

Наступний етап аналізу передбачає вивчення динаміки реалізації продукції. Фактичні показники виторгу від реалізації продукції звітного періоду порівнюють з аналогічними показниками відповідних попередніх періодів. Визначають темп зростання, темп приросту, абсолютний приріст обсягу реалізації.

Для оцінки напруженості плану потрібно порівняти фактичні темпи зростання обсягу реалізації з плановими. Значне перевищення фактичного темпу над плановим дає підставу вважати, що в плані не повністю були враховані можливості і резерви збільшення обсягу виробництва.

На відхилення за обсягом реалізації продукції впливає низка факторів, а саме:

* маркетингова політика підприємства, її гнучкість, активність;

* рівень виконання завдань з випуску продукції за обсягом, асортиментом та якістю;

* зміна залишків готової продукції на складі на початок і кінець звітного періоду;

* зміна залишків товарів відвантажених на початок та кінець звітного періоду;

* ритмічність виробництва;

* забезпеченість підприємства тарою, транспортними засобами;

* чітка система організації збуту продукції, контролю за ходом випуску, відвантаження продукції, оформлення розрахунків і надходження платежів від покупців;

* витрати на доставку продукції;

* збутові знижки за прямими зв'язками та ін.

Для вивчення впливу окремих факторів на відхилення за обсягом реалізації продукції необхідно насамперед розглянути співвідношення обсягу реалізованої та випущеної промислової продукції за планом та звітом і зіставити заплановану й фактичну зміну за звітний період залишків нереалізованої продукції. Зміна залишків нереалізованої продукції визначається як різниця в обсягах випуску і реалізації продукції.

випуск асортимент плановий поставка

Таблиця 2. Співвідношення обсягу реалізованої та випущеної продукції, тис, грн.

№	Показники	За планом	Фактично	Відхилення вія плану (+,-)	Відсоток виконання плану
1	Випуск продукції	26 230	26 749	+519	102,0
2	Реалізація продукції	24 985	25 007	-22	100,1
3	Зміна залишив готової продукції на складах і товарів, відвантажених за звітний рік (зниження -, зростання +) р.1- р.2	+ 1 245	-1 742	+497	139,9

Перевиконання плану з реалізації продукції на суму 22 тис. грн. досягнуто цілковито шляхом збільшення випуску продукції порівняно з плановим завданням.

Підприємство мас можливість збільшити обсяг реалізації на суму 497 тис., гри. за рахунок зниження залишків готової продукції на складах і відвантажених товарів, зростання яких становить 1742 тис. гри. при плані 1245 тис. гри.

У ході аналізу доцільно вивчити обґрунтованість плану реалізації, його взаємозв'язок з планами виробництва, собівартості продукції, відвантаженням та залишками нереалізованої продукції. Оцінку цих показників проводять за допомогою балансу товарної продукції.

Для забезпечення успішного виконання плану з реалізації продукції важливо проводити попередній аналіз, у ході якого вивчається забезпечення виконання плану реалізації продукції. Такий аналіз проводиться за даними оперативного планування, обліку відвантаження продукції й очікуваного отримання коштів за відвантажену продукцію.

Як уже згадувалось, підприємства здійснюють реалізацію продукції зазвичай відповідно до укладених договорів поставок. Якщо план з договорів поставок не виконується, це негативно впливає на обсяг виторгу, а також на собівартість, прибуток і фінансовий стан. Саме тому оцінка виконання договірних зобов'язань із поставок продукції є важливим об'єктом аналізу діяльності підприємств. Аналіз передбачає дослідження та оцінку:

- обгрунтованості та напруженості договірних зобов'язань;

- виконання договірних зобов'язань із поставок продукції в цілому, за асортиментом, якістю і строками поставок;

- зміну структурі поставок продукції на експорт;

- причин відхилень у виконанні договірних зобов'язань;

- впливу невиконання зобов'язань із договорів поставки на економічні

показники діяльності підприємства.

Інформаційною базою аналізу є дані оперативного та статистичного обліку, відділу збуту, маркетингу, працівники якого повинні організувати контроль за виконанням договірних зобов'язань у розрізі окремих договорів, видів продукції, строків поставки. Окрім того, використовують дані про сплачені підприємством штрафи, пені та неустойки, які дають інформацію про невиконання або порушення договорів поставок.

У ході аналізу вивчається виконання плану поставок продукції за місяць із наростаючим підсумком за період з початку року.

Процент виконання договірних зобов'язань обчислюється за формулою:

Кп = (ППп - ППн ) / ППп х 100;

де Кп - відсоток виконання плану договірних зобов'язань,

ППп - плановий обсяг відвантаження продукції за договірними зобов'язаннями;

ППн - недопоставка продукції за договорами.

Вивчається обґрунтованість та напруженість договорів поставок. Насамперед дають оцінку відповідності суми, на яку укладено договори поставок, виробничій потужності підприємства. Обчислюють коефіцієнт напруженості як відношення обсягу необхідних поставок продукції за укладеними договорами (фактично поставленої) до виробничої потужності підприємства. Цей коефіцієнт порівнюють з фактичним виконанням договірних зобов'язань. У нашому прикладі:

де ПП і ПП - вироблено продукції для укладення договорів і фактичні поставки продукції за договорами, тис. грн.;

М - потужності підприємства, тис. грн.

Розрахунки показують, що сума, на яку укладено договори поставок продукції (портфель замовлень), не була узгоджена з виробничими можливостями підприємства (перевищення можливостей становить 0,002 пункта). Це і стало причиною недовиконання зобов'язань із поставок продукції за договорами на 1,4%

Фактичні поставки були нижчі від наявних можливостей поставок продукції за договорами на 0,011 пункта (1 - 0,989).

Оскільки договір вважається виконаним тільки тоді, коли виконуються усі умови поставки, то аналіз передбачає оцінку рівня виконання зобов'язань із поставок відповідно до передбачених асортименту, якості і строків.

Аналітичному дослідженню підлягає вивчення динаміки та оцінка змін у структурі поставок продукції на експорт. Експортну продукцію оцінюють за конкретними цінами звітного року, переведеними в державну валюту за курсом Національного банку на дату виписування розрахункових документів.

Фактичний обсяг поставленої продукції за звітний період у розрізі держав-імпортерів порівнюють з аналогічним показником за попередні періоди, визначають динаміку поставок експортної продукції. Окрім того, вивчають, які зміни відбулися в структурі поставок. У ході аналізу досліджується раціональність кооперованих поставок, можливість усунення зустрічних перевезень.

Одним із завдань аналізу є вивчення причин недопоставки продукції. Такими причинами можуть бути:

* невиконання завдань з випуску продукції за обсягом, асортиментом;

* порушення ритмічності виробництва;

* погіршення якості продукції, зниження її конкурентноспроможності;

* недостатньо чітка робота відділу збуту (маркетингу):

* коригування завдань з випуску та реалізації продукції;

* неузгодженість роботи окремих цехів та підрозділів;

* відсутність добре налагодженої системи обліку, контролю й аналізу та інше.

За результатами аналізу розробляють заходи щодо безумовного виконання договірних зобов'язань.

Задача

а) Здійснити необхідні розрахунки

Таблиця 3. Обсяг виробництва продукції за сортами

Сорт продукції	Ціна за одиницю продукції, грн.	Обсяг реалізації, тис. од.	Вартість обсягу виробництва
		план	факт.	план	факт.	За ціною 1-го сорту
						план	факт.
1	40,0	8,4	9,0	336,0	360,0	336,0	360,0
2	36,0	14,2	15,0	511,2	540,0	568,0	600,0
3	15,0	12,3	10,4	184,5	156,0	492,0	416,0
Разом	Х	34,9	34,4	1031,7	1056,0	1396,0	1376,0

б) Визначити середній коефіцієнт сортності

Коефіцієнтові сортності дозволяє виміряти втрати у вартісному обсязі випуску продукції внаслідок зниження сортності виробів або, навпаки, нарощування вартості випуску в разі підвищення сортності. Коефіцієнт сортності - це відношення вартості всієї випущеної продукції до її вартості за умови, що вся продукція випускається за ціною найвищого сорту.

К сорт план = = 0,74

К сорт факт = = 0,77

в) Визначити середньозважену ціну як за планом так і фактично.

Середньозважена ціна визначається за формулою:

де ОВ - обсяг виробленої продукції підвищеної якості;

Ц - ціна виробу.

В нашому випадку середньозважена ціна буде:

Ц пл. = = 29,6

Ц ф. = = 30,7

Отже, за даними таблиці 3 фактичний коефіцієнт сортності більший планового на 0,03. Відповідно план за якістю виконано на 104, 05% (0,77 / 0,74 х 100). Середньозважена ціна за планом склала 29,6 грн., що на 1,1 грн. менше середньозваженої ціни фактичної.

Список використаної літератури

1. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навчально - методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - К.: КНЕУ, 2000.

2. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства: Навчальний посібник. 2-ге вид. стер. - К: Знання, 2001.

3. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навчальний посібник. - К. КНЕУ, 1999.

4. Мних Є.В., Буряк П.Ю. Економічний аналіз на промисловому підприємстві: Навчальний посібник. -Львів: Світ, 1998.

5. Мних Є.В., Ференц І.Д. Економічний аналіз. Навчальний посібник. - Львів: Армія України, 2000.

6. Павловська В.М. Фінансовий аналіз. - К.: КНЕУ, 2002.

7. Попович П.Я. Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання: Підручник для ВНЗ. - К: Знання, 2002.

8. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства: Навчальний посібник. - Київ - Львів, 2000.

9. Яцків Т.І. Теорія економічного аналізу. - Львів: Світ, 1993.

Размещено на Allbest.ru