Ефект доходу та ефект заміни при зміні ціни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ефект доходу та ефект заміни при зміні ціни

1. Ефект доходу та ефект заміни при зміні ціни

Коли змінюється ціна на одне із благ (X), а доход споживача і ціна іншого блага (Y) залишаються постійними, тоді бюджетна лінія, як уже відмічалось, буде обертатися навколо точки її перетину з віссю У і щоразу буде торкатися все більш віддалених кривих байдужості (рис. 1.1.). Всі точки дотику бюджетної лінії, яка обертається внаслідок зміни ціни блага X, до кривих байдужості утворить лінію ціна-споживання. Вона показує, як реагує споживач на зміну ціни одного із благ. Зміна ціни блага міняє не тільки відносну доступність благ для споживача з фіксованим нормальним доходом, але і його реальний добробут: зниження ціни робить його більш багатим, а підвищення -- бідним. Тому перехід до нової комбінації благ, яку купує споживач, є наслідком дії двох чинників: зміни співвідношення цін та зміни реальної величини бюджету споживача.

Рис. 1.1. Крива "ціна-споживання"

Зниження ціни на товар X дає можливість:

а) за ту ж саму кількість товару X віддати менше коштів і на "заощаджену" суму придбати інші товари;

б) більше споживати товар X, що здешевів, і менше товар Y, який став відносно дорогим.

Такі зміни, як ми бачили раніше, будуть впливати на попит споживача.

Та доля, зростання попиту на здешевлений товар, яка зумовлена заміщенням цим більш дешевим товаром інших (що стали більш дорогими), називається ефектом заміщення зміни в цінах. Та доля зміни попиту на здешевілий товар, яка зумовлена відповідним збільшенням реального доходу, називається ефектом доходу від зміни ціни.

Ефект заміщення та ефект доходу для нормального блага має декілька відмінну трактовку в роботах Д. Хікса і Є. Слуцького. Вихідне і кінцеве положення за Д. Хіксом і Є. Слуцьким однакові. Різниця полягає у складових загального ефекту: величинах ефекту заміщення та ефекту доходу. Д. Хікс припускав, що споживач при ефекті заміщення залишається на старій кривій .байдужості, тобто він при цьому не змінює свою корисність. Є. Слуцький вважав, що ефект заміщення супроводжується підвищенням добробуту споживача і він переходить на більш віддалену (допоміжну) криву байдужості. Як за Д. Хіксом, так і за Є. Слуцьким ефект доходу проявляється в переході споживача на більш високу (віддалену) криву байдужості, у паралельному зсуві вгору нової бюджетної лінії.

За Д. Хіксом проміжна точка Б, якою визначається ефект заміщення, знаходиться ковзанням старої бюджетної лінії по старій кривій байдужості до положення, паралельного новій бюджетній лінії (внаслідок зміни ціни блага X). рис. 2.2 а.

Якщо споживач має доход Д і ціни на товари X та Y становлять відповідно Цх та Цу,, то він максимізує свою корисність у точці А: бюджетна лінія MN дотична до кривої байдужості Б - кількість споживаних благ Х_Ата Y_Б (рис. 2.2 а).

Коли ціна блага X зменшується, ефект заміщення проявиться в переміщенні точки рівноваги із А в Б по кривій байдужості Б₁ Положення точки Б визначилось дотичністю до кривої байдужості Б₁, допоміжної бюджетної лінії, проведеної паралельно новому положенню бюджетної лінії (ML) внаслідок зменшення ціни на товар X (ковзання старої бюджетної лінії по кривій байдужості Б₁, до положення ML паралельного новій бюджетній лінії). Ефект доходу проявляється в зміщенні бюджетної лінії з положення MN в положення ML. Нова рівновага споживача установиться в точці В, в якій бюджетна лінія ML стала дотичною до нової кривої байдужості Б₂. В точці В споживач максимізує свою корисність більшою кількістю споживання обох благ (Х_В>Х_А, та Y_В>Y_A).

Рис. 2.2. Ефект заміщення і ефект доходу нормального блага

Для нормального блага загальний ефект від зниження ціни блага X (Хв - Ха) дорівнює сумі ефекту заміщення (Х_Б - Х_А) та ефекту доходу (Х_В - Х_Б):

Х_в - Х_д = (Х_б - Х _а) + (Х_в - Х_б)

Підхід до проблеми ефекту заміщення і ефекту доходу у трактовці Є. Слуцького викладено на рис. 2.2 б. Тут, як і в попередньому випадку, ефект заміщення проявляється в переході із рівноважного положення А в положення Б, але не ковзанням старої бюджетної лінії MN, а обертанням її навкруг точки А до положення, паралельного новій бюджетній лінії ML. У цьому положенні допоміжна бюджетна лінія буде дотичною до проміжної кривої байдужості (БП) в точці Б. Ефект заміщення буде визначатися різницею (Х_Б - Х_А), а ефект доходу буде супроводжуватися переходом на більш віддалену криву байдужості (Б₂) в точку В (Х_в-Х_Б). Загальний ефект від зниження ціни на благо X буде виражатися сумою ефекту заміщення і ефекту доходу:

(Х_в - Х_а) = (Х_Б - Х_д) + (Х_в - Х_б).

Подальші викладки щодо ефекту заміщення і ефекту доходу для благ, які не відносяться до нормальних, будемо здійснювати у трактовці Д. Хікса.

Для товару нижчої якості (нижчого блага) загальний ефект від зниження ціни блага X (Х_В - Х_А) дорівнює різниці між ефектом заміщення (Х_Б - Х_А) та ефектом доходу (Х_Б - Х_В) (рис. 2.3). Побудова точок Б і В залишається такою ж, як і в попередньому випадку.

(1 - ефект заміщення; 2 - ефект доходу; 3 - загальний ефект)

Рис. 2.3. Ефект заміщення та ефект доходу для нижчого блага

Як для нормального блага, так і для товару нижчої якості (нижче благо), загальний ефект від зниження ціни товару X є додатним, а крива попиту є спадною лінією. Але ефект доходу має різну спрямованість: для нормального блага він додатний, для нижчого блага -- від'ємний.

Підвищення ціни на благо X привело б відповідно до тих же самих ефектів зміни в попиті, аналогічних в своїй суті, але протилежного напрямку. Тому можна зробити загальний висновок про те, що результат спільного (загального) впливу ефекту заміщення та ефекту доходу залежить від їх спрямованості та величини. Коли ціна на товар знижується, ефект заміщення цього виду блага завжди додатний (коли ціна зростає - від'ємний), попит на здешевілий товар зростає (падає). Ефект же доходу різний в залежності від відношення споживача до цього виду благ. Попит на нормальні блага зростає при збільшенні доходу і падає для товарів, які відносяться до нижчих благ. Для нейтральних товарів зміна доходу не впливає на величину попиту, а тому і ефект доходу дорівнює нулю, а загальний ефект від зміни ціни на таке благо співпадає з ефектом заміщення. У такому випадку нахил кривої попиту буде більш крутим, ніж нахил кривої попиту нормального блага.

Коли ефект заміщення і ефект доходу мають різну направленість, але рівні по абсолютній величині, це говорить про те, що попит на таке нижче благо абсолютно нееластичний. Тобто закон попиту у такому випадку виконує свою дію, але його дія нейтралізується рівнозначною дією зростання реального доходу для нижчих благ.

Якщо абсолютна величина ефекту доходу при зниженні ціни на товари більша за величину ефекту заміщення, загальний ефект зниження ціни на товар буде від'ємним. Такий товар носить назву товару Гіфіна (рис. 2.4).

Рис. 2.4. Ефект заміщення і ефект доходу для товару Гіфіна

Крива попиту на товари Гіфіна висхідна. Для них не діє закон попиту. Адже одночасно зі зростанням ціни на товар попит на нього підвищується.

Це аномальне явище помітив у XIX ст. лорд Р. Гіфін. Воно має місце в найбідніших сім'ях, та у період, наприклад, голодування, коли обмеженість продуктів призводить до того, що збільшення цін на найнеобхідніші продукти супроводжується зростанням попиту на них. А отже, крива попиту буде мати висхідний характер.

Отже, ефект зміни ціни по-різному проявляється для нормальних товарів і для товарів, що відносяться до нижчого блага. Для нормальних товарів ефект заміщення і доходу від зміни ціни наведений на рис. 2.5. Коли підвищується ціпа на благо X, ефект заміщення проявляється у скороченні споживання блага X і збільшенні споживання блага Y, а ефект доходу - у скороченні споживання обох благ (рис. 2.5а). Якщо ж ціна на це благо буде знижуватися, дія обох складових ефектів буде протилежною (рис. 2.5б).

Рис. 2.5. Вплив ефекту заміщення і ефекту доходу на споживання товарів

На рис. 2.6 показані наслідки зміни ціни на нееластичний товар (нижче благо), роль якого виконує товар X. При підвищенні його ціни ефект заміщення, як і для нормального блага, буде проявлятися в скороченні споживання цього товару і в збільшенні споживання товару Y, а ефект доходу проявиться у збільшенні споживання товару X, який став більш дорогим, і в скороченні споживання блага Y (рис. 2.6а). Протилежну спрямованість мають ефекти, коли зменшується ціна на нижче благо (рис. 2.6 б).

Рис. 2.6. Ефект заміщення і ефект доходу при зміні ціни нижчого блага

Таким чином, ефект заміщення в будь-якому випадку проявляється в тому, що товар, який відповідно став дорожчим, частково замінюється тим товаром, який став відносно дешевим. Наслідки ефекту доходу залежать від різновиду товару, зміна ціни якого зумовлює цей ефект.

Отже, ефект доходу -- це тільки ті зміни у споживанні, що спричинені зміною реального доходу споживача під впливом руху цін. Як було з'ясовано раніше, зростання доходу суперечливо впливає на споживання нормальних та неякісних товарів: якщо із збільшенням доходу споживання нормальних товарів зростає, то споживання неякісних -- зменшується.

Ефект заміщення -- це тільки ті зміни у споживанні товару, які є результатом змін цін цього товару відносно цін на інші товари. Цей ефект спрацьовує однаково і щодо нормальних, і щодо неякісних товарів.

В узагальненому вигляді дія ефектів доходу та заміщення наведена в табл. 1.1.

Таблиця 1.1. Дія ефектів доходу та заміщення

Ці два ефекти діють одночасно. Тому реальна спрямованість змін споживання буде рівнодіючою ефектів доходу та заміщення. Згідно з даними табл. 1.1 щодо нормальних товарів обидва ефекти діють в одному напрямку. У цьому випадку прогнозувати зміни споживання залежно від змін ціни на товар дещо простіше. Що ж до впливу зміни ціни на споживання неякісних товарів, то спрямованість впливу ефектів доходу та заміщення протилежна. Залежно від того, який ефект спрацьовує сильніше, динаміка ціни та динаміка споживання матимуть однакову або протилежну спрямованість.

Якщо ефект заміщення має більший вплив, то із зростанням ціни споживання товару X зменшується, а при її зниженні -- збільшується.

2. Розкрийте сутність понять технологічної та економічної ефективності

дохід заміщення попит благо

Ефективність розміщення означає, що жоден ресурс не розтрачується. Якщо можливий такий перерозподіл ресурсів, коли хтось може покращити своє становище без погіршення становища будь-кого іншого, - це означає, що при початковому розміщенні ресурсів вони розтрачувались і тому ефективність розміщення їх не досягалась.

Для досягнення ефективного розміщення ресурсів необхідне виконання трьох умов:

1) ефективності у виробництві;

2) ефективності у споживанні;

3) ефективності в обміні.

У термінах розглянутих у попередніх розділах теорій попиту і пропозиції, поведінки споживачів та фірм вказані умови означають таке.

Ефективність у виробництві досягається, коли фірма не може зменшити вартість виробництва певного фіксованого обсягу випуску зміною обсягів використання факторів виробництва.

Виробнича ефективність, у свою чергу, потребує досягнення двох умов:

а) технологічної ефективності, яка означає, що фірма досягає максимально можливого випуску продукції при затратах наявних ресурсів;

б) економічної ефективності, яка означає, що фірма використовує таку комбінацію факторів виробництва, що мінімізується вартість виробництва даного обсягу випуску.

Окрема фірма досягає виробничої ефективності, якщо її виробничому рішенню відповідає точка на кривій граничної вартості МС (тобто на кривій пропозиції). Галузь досягає виробничої ефективності, якщо обсяг її випуску відповідає якійсь точці кривої галузевої пропозиції. В економіці в цілому досягається виробнича ефективність, якщо всі фірми мінімізують вартість виробництва; тоді стан економіки (сукупність обсягів випуску благ) відповідає якійсь точці на кривій виробничих можливостей економіки.

Ефективність у споживанні досягається, коли споживачі не можуть покращити своє становище - досягти вищого рівня корисності при заданому бюджеті та цінах - шляхом перерозподілу своїх бюджетних витрат. Для кожного окремого домогосподарства ефективності у споживанні відповідають точки кривої його індивідуального попиту. Якщо всі споживачі досягають ефективності у споживанні, то це відповідатиме якійсь точці кривої ринкового попиту (кривої граничних вигод).

Ефективність в обміні досягається, коли всі ринкові операції на кожному з ринків здійснюються за цінами, що дорівнюють одночасне і граничній вартості виробництва певної одиниці блага, МС, і граничній вигоді від споживання цієї ж одиниці блага, MB, тобто:

Р=МС=МВ.

Отже, ефективність розміщення означає повну системну ефективність, яка враховує ефективність у виробництві (досягається при мінімізації вартості виробництва), ефективність у споживанні (досягається при максимізації задоволення потреб споживачів з урахуванням їхніх смаків та уподобань) і певний баланс між інтересами виробників та споживачів на ринках.

Задача

Визначте функцію попиту домогосподарства на перше благо, якщо функція корисності U = X1X2, дохід становить 100 грн., ціна першого блага - 10 грн., а другого блага - 5 грн.

Функція граничної корисності визначається як похідна від функції корисності. Тобто: ГК1 = Х2, ГК2 = Х1Х2

У стані рівноваги відношення граничних корисностей дорівнює співвідношенню цін товарів. Тому:

Х2 / 10 = Х1Х2 /5.

Рівняння бюджетного обмеження має вигляд: 10Х1 + 5Х2 = 100

Отриманні рівняння утворюють систему рівнянь, розв'язок якої визначає оптимальний набір товарів: Х1 = 0,5; Х2 = 19.

Загальний вигляд рівноваги споживача є: Х2 / Ц1 = Х1Х2 / Ц2. Бюджетне обмеження має вигляд: Ц1Х1 + Ц2Х2 = Д. Розв'язуючи отриману систему рівнянь відносно Х1 та Х2 маємо функцію попиту на перше благо: Х1 = Д/Ц1.

Використана література

1. Базилевич В. та ін. Мікроекономіка: Опорний конспект лекцій. - К.: Четверта хвиля, 1997. - 248 с.

2. Ватаманюк Остап. Мікроекономіка. Навчальний посібник. - Львів: „Інтелект-Захід", 2004. - 176 с.

3. Горошко М.Ф., Кулішов В.В. Мікроекономіка: Тести. Ситуації. Задачі. Навч.посібник.- К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. - 368 с.

4. Економічна теорія: макро- та мікроекономіка. Навч. посібник /За ред. О. Ватаманюка та С. Панчишина. - К.: Альтернативи, 2005. - 608 с.

5. Кемпбелл С., Макконнелл К., Брю С. Мікроекономіка К.: Основи, 2004. - 846 с.

6. Мікроекономіка : Навч. посіб. / О.Я. Базілінська, О.В. Мініна; За ред. О.Я. Базілінська.- К. : ЦНЛ, 2004. - 351 с.

7. Мікроекономіка : Навч. посіб. / А.Ф. Косік, Г.Е. Гронтковська. - К. : ЦНЛ, 2004. - 404 с.

8. Нуреев P.M. Курс микроэкономики.-М.: НОРМА, 2001. - 346 с.

9. Піндайк Р., Рубінфелд Д. Мікроекономіка. - К.: Основи, 1996. - 646 с.

10. Ястремський О., Гриценко О. Основи мікроекономіки: Підручник. - К.: Знання, 1998. - 714 с.

Размещено на Allbest.ru