Регулювання монополізму в умовах ринку

¦ в силу територіальної специфічності активів необхідно узгодження інженерних рішень із місцевими умовами, що потребує значних витрат на попередній стадії здійснення проектів.

Зазначені особливості мають принципове значення при аналізі конкретних варіантів реформування більшості природних монополій.

Слід додати, що процес виділення природно монопольного ядра є багатоступеневою процедурою, що вимагає від державних органів здійснення заходів структурного регулювання, тобто реалізації цілої серії послідовних кроків щодо: розподілу вертикальних і горизонтальних ланцюжків, які з'єднують окремі структурні підрозділи галузевого конгломерату, на власне природно монопольний сектор і сфери, та на конкурентні; визначення для виділеного природно монопольного сектора заходів щодо регулювання і дерегулювання, націлених на забезпечення його ефективності з точки зору мінімізації суспільної корисності.

Розділ 3. Комплексне розрахункове завдання

Частина 1.

Споживач купує товари X і У. На основі вихідних даних, завдання, заповніть таблицю і дайте відповідь на запитання.

І	Qх	Qy	Рх	Pу	Qх рівн.	Qy рівн.
350	50	25	5,6	2,8	30 шт.	15 шт.

Як відомо,

І = Q_х Рх + Q_у Ру.

Нехай Р_х = х, Р_у = у.

Тоді 350 = 50х + 25у. Оскільки

,

то = 2.

Складемо систему рівнянь:

350 = 50х + 25у. Поділимо перше рівняння на 25, маємо 14 = 2х + у.

= 2. Звідси х = 2у.

У перше рівняння підставимо значення х.

Маємо: 14 = 2*2у+ у;

тоді 14 = 4у + у; 14 = 5у; у = 2,8. А х = 2 х 2,8 = 5,6.

Отже, Р_х = 5,6, Р_у = 2,8.

Оскільки

.

Тоді ,

= 30.

1) Можливий набір товарів знаходяться у межах:

0<Q_х<50;

0<Q_y< 25.

2) Раціональний набір, що максимізує корисність, складає:

Q_x рівн. = 30 шт.

Q_у рівн. = 15 шт.

3) Бюджетна лінія споживача показує всі ті набори товарів Х і У, які споживач може купити при фіксованому доході і сталих цінах.

4) Рівняння бюджетної лінії має вигляд:

І = Рх Х + Ру Y;

Y = -;

Y = -; Y = 125 - 2X.

5) Покажіть на графіку бюджетну лінію і нанесіть координати точок рівноваги споживача.

Частина 2.

Попит споживачів на товар характеризується функцією: Qd = 10 - P, пропозиція товару - Qs = -5 + 2P,

де Qd - обсяг попиту, млн. шт. у рік;

Qs - обсяг пропозиції, млн. шт. у рік;

Р - ціна одиниці товару, грн.

1) Стан рівноваги характеризується рівноважною ціною Р = 5 грн. і рівноважними обсягами Q = 5 млн. шт. у рік.

10 - Р = -5 + 2P; 15 = 3Р; Р = 5 грн.

Qе = 10 - 5 = 5 млн. шт. у рік

2) Коли держава встановлює межу ціни на рівні Рф = 7 грн., це призведе до виникнення надлишку товару.

Обсяг попиту Qd = 10 - 7 = 3 млн. шт. у рік;

Обсяг пропозиції Qs = -5 + 2 х 7 = 9 млн. шт. у рік;

Отже, утвориться надлишок у розмірі Qs - Qd = 9 - 3= 6 млн. шт. у рік, оскільки розміру пропозиції перевищує розмір попиту.

3) Поясніть, як вплине на параметри ринкової рівноваги введення податку у розмірі t = 3 грн.

Введення податку у розмірі 3 грн. означає для продавця подорожчання товару. Отже, встановлення податку з кожної одиниці продукції зменшує пропозицію товару.

Нове рівняння пропозиції матиме вигляд:

Qs = -5 + 2(P - 3) = -5 + 2P - 6 = 2P - 11.

4) Якими будуть рівноважні ціна і обсяг товару після запровадження податку? Привести розрахунки і пояснити як це впливає на стан рівноваги (ціну і обсяг).

Qd = Qs; 10 - P = -11 + 2P; 21 = 3Р; Р = 7 грн.

Qs = -11 + 2 х 7 = 3 млн. шт. у рік.

Таким чином, після введення податку на ринку встановлюється нова рівноважна ціна Р = 7 грн., а новий рівноважний обсяг продажу складає Qs = 3 млн. шт. у рік.

5) Як розподіляється податок між виробниками і споживачами?

На скільки змінюється рівноважна ціна, настільки податок переноситься на споживача. В даному випадку споживач сплачує більше за одиницю товару на 7 - 5 = 2 грн.

За всю покупку споживач сплатить податків 2 x 3 = 6 тис. грн., а виробник 3 х (3 - 2) = 3 тис. грн.

6) Зробіть графічний аналіз задачі. Вкажіть обсяги надлишку (дефіциту) товару при встановленні межі ціни та частку податку, що сплачують виробники і споживачі.

Функцію попиту до введення податку будуємо за двома точками: Р = 0, Qd = 10; Р = 4, Qd = 6. А функцію пропозиції за точками Р = 3, Qs = 1; Р = 5, Qs = 5. Оскільки введення дотації впливає на ціну виробників, нова функція пропозиції Qs може бути побудована за точками: Р = 6, Qs = 1; Р = 7, Qs = 3. Перетин функцій попиту і пропозиції до введення дотації дає рівноважну ціну 5 грн. і рівноважну кількість 5 млн. шт., а після введення податку відповідно 7 грн. і 3 млн. шт.

З рисунка видно, що виробник сплачує Р0 - Р1 = 7 - 5 = 2 грн. податку за кожну одиницю продукції, відповідно споживач: 3 - 2 = 1 грн.

Частина 3.

Держава захищає вітчизняного товаровиробника квотуванням і запровадженням митних тарифів на імпортний товар.

Функція попиту споживачів на цей товар Qd = 80 - 1,25Р.

Функція пропозиції товару Qs = -10 + 2,5Р,

де Qd - обсяг попиту, млн. грн. в рік;

Qs - обсяг пропозиції, млн. грн. в рік;

Р - ціна товару, грн.

Щорічна квота імпортного товару становить Ql = 40 млн. шт.

1) До встановлення квоти рівноважна ціна і обсяг товару становитимуть Р = 24 грн., Q = 50 млн. шт.

Qd = Qs; 80 -1,25Р = -10 + 2,5Р; 90 = 3,75Р; Р = 24 грн;

Qs = -10 + 2,5 х 24 = 50 млн. шт.

2) Ціна товару після встановлення квоти:

Ql = Qd;

80 -1,25Р = 40; 40 = 1,25Р; Р = 32 грн.

Отже, ціна товару після встановлення квоти 32 грн.

Через квоти споживачі платять більш високу ціну за товар, ніж вони платили б при їх відсутності

3) Замість квоти Уряд запроваджує митний тариф у розмірі t = 10 грн. на одиницю товару. Розрахуйте нову ціну і обсяг реалізації товару.

Тариф на товар має таку ж дію, що й податок. Отже, тариф зменшує пропозицію.

Qs = -10 + 2,5(P - 10) = -10 + 2,5P - 25 = 2,5P - 35,

Qd = Qs; 80 - 1,25P = 2,5P - 35; 115 = 3,75Р; Р =30,67 грн.

Qs = 2,5 х 30,67 - 35 = 41,67 млн. шт.

Таким чином, після запровадження митного тарифу на ринку встановлюється нова рівноважна ціна Р = 30,67 грн., а новий обсяг продажу складає Qs = 41,67 млн. шт.

4) Визначте вигоду (втрати) іноземного виробника у випадку встановлення квоти і введення тарифу. Що для нього вигідніше?

Після встановлення квоти ціна товару становить Р = 32 грн., а обсяг Qd = 80 - 1,25 х 32 = 40 млн. шт.

Після запровадження митного тарифу на ринку встановлюється нова ціна Р = 30,67 грн., а новий обсяг продажу складає Qs = 41,67 млн. шт.

Отже, іноземний виробник має вигоду при встановленні митного тарифу, оскільки його обсяг буде більший, ніж обсяг при встановленні квоти на 41,67 - 40 = 1,67 млн. шт.

5) Представте графічний розв'язок задачі з необхідними поясненнями.

Функцію попиту до введення податку будуємо за двома точками: Р = 10, Qd = 67,5; Р = 20, Qd = 55. А функцію пропозиції за точками Р = 10, Qs = 15; Р = 20, Qs = 40. Оскільки введення мита впливає на ціну виробників, нова функція пропозиції Qs може бути побудована за точками: Р = 20, Qs = 15; Р = 40, Qs = 65. Перетин функцій попиту і пропозиції до введення мита дає рівноважну ціну 24 грн. і рівноважну кількість 50 млн. шт., а після введення мита відповідно 30,67 грн. і 41,67млн. шт.

Частина 4.

Крива попиту на товар описується рівнянням Q_D = 5 - 0,1Р. Ринкова ціна товару становить 10 грн. Дайте відповідь на запитання:

1) Еластичність попиту за такої ціни становить

Е = -,

тут величина постійна, оскільки лінія попиту має постійний нахил рівний . У рівнянні лінії попиту - це коефіцієнт при Р. Підставивши в рівняння Р = 9 грн., одержимо:

Q_D = 5 - 0,1 х 10 = 4 млн. шт.

Тоді

Е == -0,1= -0,25

2) Покажіть графічно лінію попиту на товар.

Для лінійної функції попиту графічно коефіцієнт цінової еластичності попиту Е в точці А визначається як відношення відрізків ОВ до ВС:

В даному випадку

Е = -= -0,25.

За якою ціною Е = -1.

З рисунка видно, що за ціни Ц = 25 грн. Е = -1.

Справді

Е= -= -0,1= -1

Попит є еластичним в інтервалі цін 1< Е < ;

Попит є нееластичним в інтервалі цін 0 < Е < 1.

3) Чи доцільно підвищувати ціну на товар? Обґрунтуйте рішення.

Припустимо, що ми піднімемо ціну на 5%. Тоді нова ціна буде 10+ 5% =10,5 грн.

Початкова виручка фірми від реалізації даного товару при ціні Р = 10 грн. була: Q1 = 5 - 0,1 x 10 = 4. А виручка фірми після збільшення ціни на 5% буде: Q2 = 5 - 0,1 x 10,5 = 3,95.

Отже, при збільшенні ціни, виручка фірми зменшується. Таким чином підвищувати ціну на товар є недоцільним.

4) Для максимізації загального доходу, ціну необхідно встановити на рівні 10 грн.

Частина 5.

Постійні витрати підприємства (TFC) становлять 60 грн. Величини змінних витрат наведено у таблиці. Заповніть таблицю і виконайте завдання.

Q	TFC	TVC	ТС	AFC	AVC	ATC	MC
0	0	0	0	-	-	-	-
1	60	25	85	60	25	85	85
2	60	55	115	30	27,5	57,5	30
3	60	105	165	20	35	55	50
4	60	165	225	15	41,25	56,25	60
5	60	235	295	12	47	59	70
6	60	315	375	10	52,5	62,5	80
7	60	405	465	8,6	57,9	66,4	90

1) На графіку показати криві TFC, TVC, TC. Поясніть, яким чином закон спадної віддачі впливає на форму кривих.

Закон спадної віддачі говорить про те, що в міру того, як зростає використання якого-небудь виробничого фактора, досягається точка, в якій додаткове використання цього фактору призводить до зменшення обсягу виробництва продукції. Закон спадної віддачі пояснює зменшення граничної продуктивності.

Дію закону спадної віддачі можна простежити також на підставі граничних витрати. При малих обсягах виробництва граничні витрати високі і по мірі збільшення обсягу виробництва вони зменшуються, а потім знову починають рости.

2) На графіку показати криві AFC, AVC, АТС, МС Поясніть спосіб їх обчислення та форму кожної кривої.

Середні постійні витрати (AFC) та середні змінні витрати (AVC) - це витрати, що приходяться на одиницю продукції:

; .

Середні валові витрати (АТС) характеризують загальну середню величину постійних і змінних витрат на одиницю продукції. Їх можна визначити через відношення валових витрат до кількості продукції, яку одержано з використанням цих витрат:

.

Граничні витрати показують, скільки буде коштувати підприємству збільшення випуску продукції на одну одиницю. Їх можна розрахувати як на підставі змінних, так і на підставі валових витрат, тому що валові витрати відрізняються на величину постійних витрат:

Частина 6.

Підприємство функціонує за умов досконалої конкуренції. Відома залежність загальних витрат від обсягу продукції в короткостроковому періоді. Ціна товару - Р = 14 грн. Розрахуйте показники таблиці.

Q	ТС	АТС	TFC	TVC	AVC	МС	TR = Р х Q	MR	Прибуток
0	15	-	15	0	-	-	0	-	-15
1	20	20	15	5	5	5	14	14	-6
2	28	14	15	13	6,5	8	28	14	0
3	38	12,7	15	23	7,7	10	42	14	4
4	50	12,5	15	35	8,8	12	56	14	6
5	65	13	15	50	10	15	70	14	5

На основі показників таблиці покажіть на графіку криві АТС, AVC, MC, MR.

На ринку досконалої конкуренції підприємство не може вплинути на ринкову ціну, а прибуток максимізує за умов, що вибраний обсяг випуску продукції задовольняє рівність граничного доходу і граничних витрат, MR = MC.

Фірма максимізує прибуток при обсязі продукції Q = 4.

Якщо ринкова ціна знижується, то підприємству доцільно орієнтуватися на величину середніх витрат (АТС).

Підприємство припинить випуск продукції, якщо ціна знизиться нижче рівня мінімальних середніх витрат, а саме до 5 грн.

При рівні ринкової ціни 5<Р<12,5 підприємство деякий час може очікувати покращення кон'юнктури ринку, хоча економічного прибутку воно не матиме.

Частина 7.

Заповніть таблицю за умов, що підприємство функціонує на конкурентному ринку блага і праці.

Ql	TPL	MPL	P	TRL	MRPL	Pl = MRCL	TCL	Прибуток
1	190	-	0,5	95	-	65	65	30
2	360	170	0,5	180	85	65	130	50
3	510	150	0,5	255	75	65	195	60
4	640	130	0,5	320	65	65	260	60
5	750	110	0,5	375	55	65	325	50
6	840	90	0,5	420	45	65	390	30
7	910	70	0,5	455	35	65	455	0
8	960	50	0,5	480	25	65	520	-40

1) Яка кількість одиниць праці є найкращою для підприємства? Поясніть чому?

При існуючій ставці заробітної плати 144 грн., підприємству вигідно найняти 3 або 4 одиниці праці. Оскільки при цьому воно отримуватиме максимальний прибуток.

2) Покажіть графічно лінію попиту підприємства на працю і ринкову пропозицію праці.

3) Припустимо, що підприємство наймає працю на конкурентному ринку, а реалізує продукцію на ринку недосконалої конкуренції. Ціна реалізації кожної наступної одиниці, крім першої, знижується на 5%.

Таблиця

Ql	TPL	MPL	Р	TRL	MRPL	PL = MRCL	TCL	Прибуток
1	190	-	0,5	95	-	65	65	30
2	360	170	0,46	165,6	70,6	65	130	35,6
3	510	150	0,45	229,5	63,9	65	195	34,5
4	640	130	0,43	275,2	45,7	65	260	15,2
5	750	110	0,41	307,5	32,3	65	325	-17,5
6	840	90	0,39	327,6	20,1	65	390	-62,4
7	910	70	0,37	336,7	9,1	65	455	-118,3
8	960	50	0,35	336	-0,7	65	520	-184

За показниками таблиці покажіть на графіку криву попиту підприємства на працю і порівняйте її з попередньою. Поясніть відмінність.

Як видно з наведеного малюнку, обсяги використання ресурсу в умовах недосконалої конкуренції є нижчими, в порівнянні з конкурентними ринками ресурсів.

Якщо підприємство реалізує свій продукт в умовах недосконалої конкуренції, то лінія MRP буде більш стрімкою і зміщеною на площині вліво, відображаючи цим те, що додаткова продукція спричинює зниження ціни усієї виробленої продукції.

Висновки

Дослідження та аналіз низки літературних джерел дали змогу зробити такі висновки і узагальнення.

Монопольна діяльність -- це не лише дії чи бездіяльність підприємців, що займають монопольне становище на ринку, а й дії (бездіяльність) органів влади і управління, спрямовані на недопущення, істотне обмеження чи усунення конкуренції, що викликає дискримінацію підприємств. Дискримінація підприємців органами влади і управління становить третю групу порушень антимонопольного законодавства.

Монополізм -- не нове явище в світовій практиці, проте для замонополізованої в минулому України проблеми контролю та координації монополій є досить новими і, як наслідок, мало досліджуваними. Вивчаючи історію розвитку монополій і світовий досвід їх державного врегулювання, слід зазначити, що існування монополій при чіткій правовій регламентації їх діяльності можуть принести корись економіці і суспільству, незважаючи на значний перелік їх недоліків. Як кожна партія прагне прийти до влади, так і кожна фірма хоче зайняти монопольне становище на ринку. Проте монополії та ринкова економіка можуть успішно співіснувати, що доводять приклади багатьох країн.

Особливістю вітчизняних монополій є те, що у їх структурі існують суб'єкти господарювання, що займаються потенційно конкурентними видами діяльності. Наприклад, у залізничному транспорті є маса допоміжних видів діяльності та підрозділів, які не відносяться до основного монопольного виробництва (ресторанні послуги, прання білизни, ремонт, будівництво і т.д.), які хоч і мають певну спеціалізовану спрямованість, але успішно можуть діяти на конкурентних принципах. Як наслідок, зазначені підрозділи є інтегрованими у загальну монопольну структуру та працюють на однакових умовах, зокрема поточне фінансування, амортизаційна політика, оновлення основних фондів тощо.

Ті види господарської діяльності, що підлягають регулюванню, мають характеризуватися відкритістю і доступністю інформації для регулюючих органів, які дозволять установлювати ціни (тарифи) на рівні, достатньо високому для забезпечення нормальної рентабельності і, відповідно, залучити мові інвестиції; потенційно конкурентні сегменти галузей повинні бути виділені і реорганізовані з метою формування реального конкурентного середовища, яке цілеспрямовано підтримують регулюючі органи.

У цілому виділення монопольного ядра повинно привести до такого:

¦ в енергетиці: створення ефективно працюючого ринку електроенергії, функціонуючого на принципах економічно обґрунтованого ціноутворення, що виключає дискримінацію будь-яких учасників по всій території України; створення ефективного механізму зниження витрат у сфері виробництва, передачі і розподілу електроенергії та покращення фінансового стану підприємств галузі; створення привабливого інвестиційного клімату у сфері електроенергетики та залучення значного обсягу інвестицій для зміни старих генеруючих потужностей, модернізації і реконструкції галузі; забезпечення доступності електроенергії як найважливішої умови підвищення рівня і якості життя населення, створення системи підтримки соціальних груп споживачів на період реформування; стимулювання енергозбереження у всіх сферах економіки; поетапна ліквідація перехресного субсидування між різними групами споживачів електроенергії; збереження і розвиток єдиної інфраструктури електроенергетики, включаючи магістральні мережі І диспетчерське управління; розвиток експортного потенціалу електроенергетики; демонополізації ринків палива для теплових електростанцій; створення нормативно-правової бази реформування сфери та її роботи у нових економічних умовах; визначення процедур антимонопольного регулювання при поетапному переході до дерегулювання потенційно-конкурентних видів діяльності.

¦ у залізничному транспорті України: підвищення стійкості роботи залізничного транспорту, його доступності, безпеки і якості надання послуг для забезпечення єдиного економічного простору країни та загальнонаціонального розвитку; формування єдиної гармонійної транспортної системи країни; зниження сукупних витрат на перевезення вантажів залізничним транспортом; задоволення попиту на залізничні послуги; розмежування функцій державного управління та регулювання господарської діяльності; поетапне припинення перехресного субсидування пасажирських перевезень за рахунок вантажних, внутрішніх - за рахунок експортно-імпортних; удосконалення тарифної політики; конкуренції у сфері перевезень, ремонту потягів; недопущення злиття підприємств, діючих у потенційно конкурентному середовищі, з підприємствами природно монопольного сектора; забезпечення фінансової прозорості усіх видів господарської діяльності галузі.

Виділення монопольного ядра в інших сферах монополій практично приведе до аналогічних позитивних результатів.

Підсумовуючи зазначене вище, можна стверджувати, що першочерговим кроком щодо підвищення ефективності державного регулювання цін у природних монополіях має стати їх повна реструктуризація з метою виділення природно монопольного ядра. "Немонопольні" ринки належить лібералізувати, а "немонопольні" підприємства - приватизувати. Об'єкти соціально-культурного призначення мають бути передані до комунальної власності.

Список використаної літератури

1. Базилевич В., Филюк Г. Роздержавлення природних монопольних структур в Україні // Економіка України. - 2002. - № 3. - С. 35-42.

2. Борисенко З.М. Конкурентна політика держави як фактор розвитку економіки України. - К.: Таксон, 2004. - 344 с.

3. Економічна теорія: макро- та мікроекономіка. Навч. посібник /За ред. О. Ватаманюка та С. Панчишина. - К.: Альтернативи, 2005. - 608 с.

4. Естественные монополии: Теория и проблемы регулирования / А.Я. Бутыркин. - М.: Новый век, 2003. - 152 с.

5. Кокорев В. Институциональная реформа в сфере инфраструктуры в условиях естественной монополии // Вопр. экономики. - 1998. - № 4. - С. 115-133.

6. Студенцов В. Государство и естественные монополии // Мировая эконом, и международ, отношения. - 1995. - № 9. - С. 86-97.

7. Удосконалення системи тарифного регулювання суб'єктів природних монополій // АМКУ, МЦПД. Круглий стіл. - (Київ, 24 травня 2006 р.) - 17 с

8. Виробництво та розподіл валового внутрішнього продукту за видами економічної діяльності

9. Фінанси України за 2001 рік. - К.: Держкомстат України, 2002. - С. 87-88.

10. Фінанси України за 2002 рік. - К.: Держкомстат України, 2003. - С 77-78; 96-99; 107-108.

11. Фінанси України за 2003 рік. - К.: Держкомстат України, 2004. - С 77-78; 106-107;115-116.

12. Антимонопольна діяльність: Підручник / В.Д. Лагутін, Л.С. Головко, Ю.І. Крегул та ін.; За ред. проф. В.Д. Лагутіна. - К.: КНЕУ, 2005. - 580 с.

13. Положення про державне регулювання цін (тарифів) на продукцію виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, роботи і послуги монопольних утворень: Положення затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.95 р. №135

14. Малинникова Е.В. Зарубежный опыт регулирования естественных монополий // Экономический журнал ВШЭ. - 1998. - №3. - С.342-357.

15. Мікроекономіка : Навч. посіб. / А.Ф. Косік, Г.Е. Гронтковська. - К. : ЦНЛ, 2004. - 404 с.

16. Про природні монополії: Закон України від 20 квітня 2000 p. N 1682-Ш II Відомості Верховної Ради. - 2000. - № 30. - С 238.

17. Городецкий А. Павленко Ю. Реформирование естественных монополий // Вопр. экономики. - 2000. - № 1. - С. 137-146.

18. Ястремський О., Гриценко О. Основи мікроекономіки: Підручник. - К.: Знання, 1998. - 714 с.

19. Экономика = Economics: учеб. пособие / П.Э. Самуэльсон, В.Д. Нордхаус: Пер. с англ. - 16-е изд.- М.: Вильяме, 2003. - 688 с.

Размещено на Allbest.ru